Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних»




Скачати 122.83 Kb.
НазваЗагальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних»
Дата конвертації20.05.2013
Розмір122.83 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Астрономія > Документы
Тема: Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних»

Мета: Сформувати в учнів знання про основні ознаки голонасінних, за якими вони відрізняються від інших відділів вищих насінних рослин. Розвивати пам’ять та мислення учнів. Виховувати екологічне мислення дітей.

Методи та методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда); наочні (демонстрація таблиць та моделей); репродуктивні (бесіда) та пошукові (створення та розв’язування проблемних ситацій); практичні (виконання парктичної роботи); самостійна робота з підручником.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу

^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мати та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

Підготовча бесіда. Відгадайте загадку: Всі пани скинули кафтани – один пан не скинув кафтан. А які ви ще знаєте загадки про ялину, сосну?

Сьогодні ви познайомитеся з рослинами, які мають справжнє насіння. Саме наявність насіння дала можливість рослинам, які отримали назву «Голонасінні», широко розповсюдитись на Землі та мати велику чисельність (порівняно з відділами Мохи, Плауни, Хвощі, Папороті).

Евристична бесіда. Як ви думаєте, чому виникла саме така назва — ''Голонасінні"? Тому що насіння них рослин голе, не оточене оплоднем, як, скажімо, насіння яблуні, вишні, горіха.

Отже, сьогодні на уроці ми розглянемо загальну характеристику рослин відділу Голонасінні як теоретично, так і практично в процесі виконання лабораторної роботи.

План

1. Характеристика змін клімату на Землі на межі палеозойської і мезозойської ер та вплив цих змін на рослинний покрив планети.

2. Загальна характеристика голонасінних рослин.

3. Виконання лабораторної роботи. 3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Характеристика змін клімату на Землі на межі палеозойської і мезозойської ер та вплив цих змін на рослинний покрив планети

І. Розповідь. Напевно, ви чули, що весь час існування і розвитку життя на нашій планеті вчені ділять на так звані ери. Найдавніша ера — архейська, за нею йдуть протерозойська, палеозойська, мезозойська і кайнозойська (зараз ми живемо в кайнозойській ері). Кожна ера характеризується змінами клімату Землі, виникненням і зникненням різних форм живих організмів. Кожна ера ділиться на періоди. (Демонстрування таблиці "Послідовний розвиток рослинного і тваринного світу в різні геологічні ери"). Наприклад, палеозойська ера складається 3 кембрійського, ордовицького, силурійського, кам'яновугільного і пермського періодів. Так, наприкінці кам'яновугільного періоду клімат на Землі став більш сухий і прохолодний. Деревоподібні папороті, Хвоші та Плауни, які панували до цього часу, поступово вимерли. З'явилися перші голонасінні рослини — нащадки давніх папоротеподібних.

Походження голонасінних від давніх папоротеподібних доводять наявність багатьох спільних рис між цими рослинами. Ця подібність — не лише зовнішня. Спільні риси прослідковуються в будові органів: стебел, листків, коренів.

2. Робота з таблицею. Розгляньте таблицю, подану в підручнику чи практикумі, й скажіть, які голонасінні рослини були першими.

3. Пояснювальна бесіда. Першими голонасінними рослинами були насіннєві папороті, які згодом повністю вимерли. Насіння у насінних папоротей розвивалось на листках; шишок у цих рослин не було.

Насінні папороті мали вигляд дерев, ліан і трав. Від насіннєвих папоротей виникли інші голонасінні рослини.

Умови життя на планеті продовжували змінюватись.

Чому рослини поступово вимирали? Там, де клімат ставав більш жорстким, давні Голонасінні рослини поступово вимирали, оскільки на зміну їм з’явились більш досконалі рослини — давні хвойні. Потім їх змінили сучасні хвойні голонасінні рослини — сосна, ялина, ялиця (піхта).

Рослини, які розмножувалися насінням, краще пристосувалися до життя на суші, ніж рослини, що розмножувалися спорами. Особливо чітко це проявилося, коли клімат став менш вологим. Поясніть, чому.

На заростках папоротеподібних, що розвиваються зі спор, утворю­ються жіночі та чоловічі гамети (статеві клітини) — яйцеклітини і сперматозоїди. Для того, щоб гамети злилися, тобто, щоб відбулося запліднення, необхідна вода, в якій сперматозоїди рухаються до яйцеклітин. У голонасінних вільна вода для запліднення не потрібна, бо воно відбувається всередині насіннєвих зачатків. Так, у хвойних чоловічі гамети підходять до жіночих по пилкових трубках, що розвиваються всередині насіннєвих зачатків.

Іншими словами, у рослин, Що розмножуються спорами, можливість запліднення залежить від наявності води у зовнішньому середовищі, а в рослин, які розмножуються насінням, цієї залежності нема.

Загальна характеристика голонасінних рослин

4. Демонстрування шишок різних рослин і таблиці "Будова шишки ". Подивіться уважно, як у шишках розташоване насіння. Ця ознака і є головною, за якою голонасінні рослини відрізняються від покрито­насінних.

5. Розповідь. Голонасінні (близько 600 сучасних видів) — це переважно дерева, рідше чагарники, або здерев'янілі ліани (демон­стрування представників голонасінних). Трав'янистих форм нема. Стебло цих рослин має камбій і здатне до вторинного потовщення, судин у більшості голонасінних немає, деревина складається тільки з трахеїд (видовжених мертвих клітин з товстими оболонками, якими знизу догори рухається вода з розчиненими в ній мінеральними речовинами). За деякими винятками, голонасінні — вічнозелені рослини.

Однією з важливих ознак цих рослин є наявність насінних зачатків, з яких після запліднення розвивається насіння. Але, на відміну від покритонасінних, насінні зачатки у них розташовані відкрито на мегаспорофілах — жіночих шишках (квіток нема). За допомогою вітру пилок, який розвивається на мікроспорофілах — чоловічих шишках — потрапляє на жіночі шишки, й згодом відбувається запилення та запліднення.

Сучасні голонасінні поширені по всій планеті, але найбільша їхня різноманітність — по периметру Тихого океану, в Австралії і на прилеглих островах.

Лабораторна робота № 15 Тема. Будова голонасінних.

Мета. Ознайомитись із зовнішньою будовою хвої, шишок, пилку та насіння хвойних.

Обладнання: мікроскоп, лупа, мікропрепарат "Мікростробіл сосни", пінцет, гербарні зразки сосни, ялини (інші хвойні рослини), колекція шишок, підручник.

^ Хід роботи

1. Розгляньте хвою запропонованих вам рослин. Визначте її форму, розміщення на стеблі. Виміряйте довжину. Дані занесіть до таблиці.

Назва

рослини

Форма

Характеристика хвої

Розміщення на стеблі

Довжина

Забарвлення

1.

2.

3.













2. Розгляньте мікростробіли та жіночі шишки сосни. Намалюйте їх.

3. Розгляньте мікропрепарат "Мікростробіл сосни" під мікроскопом за збільшення в 56 разів. Знайдіть у мікростробілі пилок.

4. Розгляньте пилок під мікроскопом за збільшення в 300 разів. Намалюйте побачене.

5. Розгляньте зрілу шишку сосни. Обережно відігніть пінцетом одну луску і вийміть насінину.

6. Розгляньте насінину сосни за допомогою лупи. Намалюйте її.

7. Зробіть висновок, в якому зазначте, які спільні риси має хвоя різних голонасінних, які пристосування до поширення мають пилок і насінина сосни звичайної та за якою ознакою сосну звичайну зараховують до відділу Голонасінні.

^ 4. Узагальнення і систематизація вивченого.

Виконання завдання практикуму. Використовуючи зміст параграфа підручника, заповніть таблицю.

Порівняльна характеристика голонасінних і папоротеподібних

^ Ознака для порівняння

Папоротеподібні

Голонасінні

Чисельність







Умови зростання







Розміри







Чим розмножуються







Характеристика неї етативних органів: корінь;

-стебло; -листки

























Висновок. Поставте "+" у відповідній графі таблиці:

1. Які рослини краще пристосовані до умов життя?




2. Рослини якого відділу мають складнішу будову?




3. Які рослини більш широко розповсюджені на Землі?




^ 5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

6. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф у підручнику. Дати відповіді на поставлені після тексту запитання. Закінчити завдання у практикумі.

Тема. Особливості розмноження голонасінних.

Мета. Сформувати знання про особливості розмноження голонасінних рослин на прикладі сосни звичайної, порівняти розмноження насінням із розмноженням спорами.

Обладнання: таблиці "Будова насінини", "Будова спори", "Цикл розвитку сосни звичайної", фотографії з зображенням сосни з жіночими і чоловічими шишками, розбірна модель насіння дводольних і нерозбірна — однодольних.

Основні поняття і терміни: спора, насінина, стробіли, шишка, спорофіли.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць та моделей); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій); самостійна робота з підручником.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

^ Етапи уроку

Час, хв

--_---

1.

Організаційний момент.

1

2.

Перевірка виконання

учнями домашнього завдання.

10


3.

Повідомлення теми, мети та

завдань уроку. Мотивація

навчальної діяльності.

3

4.

Сприйняття і первинне

осмислення нового матеріалу.

15

5.

Узагальнення і систематизація

вивченого.

10

6.

Підсумки уроку, аргументація

оцінок.

5

7.

Домашнє завдання.

1

Хід уроку

^ 1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Тестова перевірка знань:

1. Розмістіть ери від найдавнішої до сучасної:

а) мезозойська; б) кайнозойська; в) протерозойська; г) палеозойські

2. Перші голонасінні рослини з'явилися у період: а) кембрійський; б) ордовицький; в) силурійський; г) кам'яновугільний; г) пермський.

3. Голонасінні рослини виникли від давніх: а) Мохів; б) Папоротеподібних; в) Хвощів.

4. Голонасінні займали панівне становище серед рослин у ері: а) палеозойській; б) кайнозойській; в) мезозойській.

5. Для запліднення у папоротеподібних потрібні: а) вода; б) вітер; в) комахи.

6. Для запліднення у голонасінних потрібні:

а) вода; б) вітер; в) комахи; г) не потрібен жоден з цих факторів.

7. У голонасінних насіння розміщується:

а) відкрито; б) закрито; в) напівзакрито.

8. Виберіть ознаки голонасінних рослин:

а) шишка; б) квітка; в) корінь; г) спорофіл.

9. Вкорочені пагони розмноження у голонасінних називаються: а) спорофіли; б) стробіли; в) спорангії.

10. Справжні судини — трахеї у голонасінних: а) є; б) нема.

11. Листок сосни називається:

а) хвоя; б) голка; в) ланцетоподібний.

12. Виберіть рослини відділу Голонасінні:

а) ялиця; б) ягель; в) ялина; г) яблуня.

^ 3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

З попереднього уроку ви пам'ятаєте, що у розвитку життя на Землі такий період, що голонасінні широко розповсюдились, а інші рослини поступово вимирали.

^ Формулювання проблемного запитання: Як ви думаєте, що дозволило голонасінним вижити?

Учні висувають припущення, головне з яких те, що саме наявність у голонасінних насінини дозволило вижити цим рослинам. У всіх рослин, що з'явилися раніше, було спорове розмноження.

Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, як розмножуються голонасінні на прикладі добре відомої нам рослини — сосни звичайної.

План

1. Порівняння розмноження рослин спорами і насінням.

2. Цикл розвитку сосни звичайної.

^ 4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Порівняння розмноження рослин спорами і насінням

1. Бесіда. Пригадайте, що таке спори. Які організми утворюють спори і коли ? Яку будову має спора ? Яку будову має насінина ?

2. Пояснення. Спора — це одноклітинний утвір, переважно мікроскопічного розміру, який складається з ядра і невеликої кількості цитоплазми (демонстрування таблиці "Будова спори"). Спори утворюються у великій кількості й мають дуже малу вагу, що полегшує їхнє розповсюдження здебільшого вітром, а також комахами. Через те, що спора дуже маленька і має дуже мало поживних речовин, проростання її залежить від наявності води і поживних речовин. Тому втрати спор дуже великі. Головна перевага спорового розмноження — швидке розмноження і розселення видів.

Насінина — типовий продукт статевого розмноження. Насінина містить зародок рослини й одну або дві сім'ядолі, які містять поживні речовини, необхідні для розвитку молодої рослини доти, доки в неї не розвинеться повноцінне коріння. Шкірка захищає насіння від висихання і пошкодження. .

^ Розповідь з елементами бесіди. Чи є переваги насіннєвого розмноження над споровим?Які? Перевагою насіннєвого розмноження є те, що рослина не потребує водного середовища для статевого розмноження і тому краще пристосована до наземних умов. Крім того, насіння захищає зародок. Також насіння містить поживні речовини, необхідні для зародка. Ще однією перевагою є те, що зазвичай насіння має пристосування для розповсюдження і здатне залишатися в стані спокою доги, доки не настануть сприятливі умови.

Недоліками насіннєвого розмноження є те, що насіння має відносно великі розміри і досить важке. Це утруднює їхнє розповсюдження порівняно зі спорами. Також тварини часто поїдають насіння через поживні речовини, що там містяться. Іноді насіння, пройшовши непошкодженим через травний тракт тварин, після виведення назовні проростає. Але буває й так, що воно пошкоджується, наприклад, зубами тварини, і тоді, звісно, вже не може прорости. Ще одним недоліком є те, що запилення часто залежить від зовнішніх факторів (вітер, комахи, вода). Тобто без певного фактора запилення не відбувається, насінина не утворюється.

^ Цикл розвитку сосни звичайної

3. Розповідь з елементами бесіди. Пригадайте, чому така рослина, як сосна, належить до відділу Голонасінні. Який вигляд має сосновий ліс навесні? Сосна розмножується за допомогою насіння. У кожній лусочці шишки є по дві насінини, які лежать там відкрито. Тому сосна належить до голонасінних. Як же утворюються насінини в сосни? Навесні на молодих гілках цієї рослини помітно маленькі шишечки. Одні з них зеленувато-жовті (жіночі шишки) і зібрані тісними групами біля основи молодих пагонів. Інші — червонуваті, одиночні (чоловічі — стробіли). Кожна шишка складається з осі та лусок (спорофілів). (Демонстрування відповідних фотографій). «

На лусках зеленуватих шишок розвиваються по два пилкові мішечки.

В них дозріває пилок. Оболонка кожного пилка має два пухирці, заповнені повітрям. Такі пилки вітер розносить на значні відстані.

Червонуваті шишки розміщені на тих самих деревах, що й зеленувато-жовті. Але вони містяться на верхівках молодих гілок. На лусках червонуватих шишок розвиваються насіннєві зачатки, по два на лусці.

Дозрівши, пилок висипається, і його підхоплює вітер. Запилення здійснить той пилок, що перенесеться на пилковходи насіннєвих зачатків. Після запилення насіннєвих зачатків луски червонуватих шишок замикаються і склеюються смолою. В пилку утворюються чоловічі гамети, а в насіннєвих зачатках — жіночі. Запліднення відбувається в насіннєвих зачатках закритих шишок. Із зиготи розвивається зародок, а з усього насіннєвого зачатка — насінина; шишки ростуть і дерев'яніють. Спочатку вони зелені, а потім коричневі. (демонстрування таблиці "Цикл розвитку сосни звичайної".)

Насіння у сосни дозріває через півтора року після запилення, а висипається з шишок майже через два роки. В насінні голонасінних рослин є тканина, що містить запас поживних речовин. Ця тканина харчує зародок.

Насіння сосни має плівчасті крильця, завдяки яким воно розповсюд­жується вітром. Але у насіння деяких сосен крилець немає. Насіння сосни сибірської ("кедрової сосни") називають кедровими горішками. запитання до учнів: поясніть, які помилки допущені у назві "кедрові горішки ".

4. Самостійна робота з підручником. Опрацювання фрагменту статті та робота з малюнком.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Заповнення учнями таблиці на дошці або подібної у практикумі.

^ Порівняння розмноження рослин спорами і насінням

Ознаки порівняння

Спорове розмноження

Насіннєве розмноження

1. Спора і насінина: .

а) кількість клітин;

б) розміри;

в) що з них розвивається.

2. Залежність від Наявності води.

3. Залежність від родючості грунту.







Висновки. Який вид розмноження більш досконалий? Які він дає Переваги для поширення рослин?








VІ. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

VІІ. Домашнє завдання.




Схожі:

Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних» iconРізноманітність голонасінних рослин. Їх значення в природі та в житті людини
Мета: Ознайомити учнів з різноманітністю та поширенням голонасінних рослин, дати поняття про їх значення, необхідність охорони. Розвивати...
Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних» iconТема: Тип Кільчасті черви. Загальна характеристика. Будова та процеси...
Тема: Тип Кільчасті черви. Загальна характеристика. Будова та процеси життєдіяльності черв'яка дощового
Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних» iconУрок №10 Тема : Будова І функції кореня. Типи кореневих систем. Лабораторна...
Тема : Будова І функції кореня. Типи кореневих систем. Лабораторна робота №2. Корінь І кореневі системи. Видозміни кореня
Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних» iconПитання до іспиту з курсу "Практикум з психології"
Н. Методики дослідження уваги людини, їх загальна характеристика. 15. Методики дослідження мотивації людини, їх загальна характеристика....
Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних» iconЗагальна характеристика кальцію, розповсюдження на планеті
Розташування в періодичній системі Д.І. Менделєєва, будова атома, можливі валентності в сполуках, здатність до комплексоутворювання,...
Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних» iconЛабораторна робота №1. Поняття алгоритму. Блок схема запису алгоритмів
Лабораторна робота №7. Функції введення/виведення printf(), scanf(). Лінійні обчислювальні процеси
Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних» iconЗагальна характеристика водоростей
Обладнання й матеріали: таблиці до теми, таблиця «Будова хламідомо­нади», зображення водоростей, мікроскоп, культура хламідомонади...
Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних» iconТема. Загальна характеристика бактерій
Обладнання: таблиці «Форми бактерій», «Будова бактерій», фотографії та малюнки бактерій
Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних» iconТема: Загальна характеристика класу Комахи. Зовнішня будова комах
Продовжувати розвивати вміння роботи з текстом та малюнками підручника, знаходити в тексті відповіді на питання, використовувати...
Загальна характеристика голонасінних. Лабораторна робота №15 «Будова голонасінних» iconКурсова робота
Розділ загальна характеристика району прокладання траси
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка