Законукра ї н и




Скачати 226.52 Kb.
НазваЗаконукра ї н и
Дата конвертації04.03.2013
Розмір226.52 Kb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Банк > Закон
Проект

Вноситься Президентом України


З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про першочергові заходи щодо запобігання

негативним наслідкам фінансової кризи та

про внесення змін до деяких законодавчих актів України

_______________________________________________

Цей Закон спрямований на забезпечення конституційних прав громадян, гарантування економічної безпеки держави, мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи України від фінансової кризи, яка охопила більшу частину промислово розвинутих країн, з огляду на нагальну необхідність підвищення ефективності діяльності державних органів у фінансово-кредитній сфері.
І. З метою забезпечення макроекономічної стабільності:
Стаття 1. За рахунок надходжень від приватизації державного майна, перевиконання дохідної частини Державного бюджету України та розміщення державних цінних паперів (крім рефінансування державного боргу) створюється Стабілізаційний фонд, кошти якого використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України:

а) на надання кредитів (позик) для погашення, рефінансування і (або) обслуговування кредитів (позик), одержаних вітчизняними банківськими установами та суб’єктами господарювання у іноземних кредиторів до 15 вересня 2008 року;

б) кредитування або співфінансування інфраструктурних та інвестиційних проектів загальнодержавного значення на термін до 10 років;

в) здешевлення кредитування проектів малого та середнього бізнесу, зокрема таких, що впливають на підвищення рівня зайнятості населення;

г) надання кредитів на завершення будівництва житла, яке здійснюється із залученням іпотечних кредитів і обов’язковою умовою якого є співфінансування з боку банків та забудовників;

д) розвиток внутрішнього попиту на товари, що виробляються українськими товаровиробниками для експорту і щодо яких спостерігається погіршення світової кон'юнктури;

е) надання фінансової допомоги банкам (у тому числі з метою рекапіталізації), поповнення статутних капіталів державних банків та Державної іпотечної установи.
Стаття 2. Національний банк України зобов’язаний призначати тимчасову адміністрацію банку у разі, якщо результати нагляду за банком свідчать про можливість несвоєчасного виконання банком своїх зобов’язань, в тому числі порушення прав та інтересів клієнтів, кредиторів банку.

Держава в особі Міністерства фінансів України може брати участь у формуванні та збільшенні статутних капіталів банків, в тому числі таких, що є закритими акціонерними товариствами, шляхом обміну акцій (часток у статутному капіталі) банку чи акцій додаткової емісії (додаткових вкладів) банків на державні облігації України чи шляхом придбання таких акцій (вкладів) за рахунок інших державних запозичень та/або коштів Державного бюджету України.

Рішення про участь держави у формуванні та збільшенні статутних капіталів банків приймає Кабінет Міністрів України на підставі пропозицій Національного банку України, за зверненням тимчасового адміністратора чи за зверненням учасників банку.

Порядок участі держави у формуванні та збільшенні статутних капіталів банків затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного банку України.

Функції з управління корпоративними правами держави у статутних фондах банків, що набуті відповідно до цієї статті, здійснюються Міністерством фінансів України.

Рішення про продаж акцій (частки або її частини), що знаходяться в управлінні Міністерства фінансів України, приймає Кабінет Міністрів України. Кошти від їх продажу зараховуються до Державного бюджету України.
Стаття 3. Для прискорення капіталізації банків застосовується спеціальний порядок здійснення заходів, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу банку, який визначається Національним банком України з урахуванням таких особливостей:

відповідно до статуту банку скликаються загальні збори акціонерів (учасників) банку із запрошенням інвесторів банку, за наслідками яких приймаються рішення про збільшення статутного капіталу та укладаються договори про купівлю акцій (внесення додаткових вкладів) з обов’язковим зазначенням зобов'язань інвестора щодо виконання заходів з фінансового оздоровлення банку;

протягом двох днів після прийняття зборами рішення про збільшення статутного капіталу, особи, які висловили намір придбати акції (внести додаткові вклади), зобов’язані внести оплату у розмірі не менше 20 відсотків вартості акцій (додаткових вкладів), залишок коштів сплачується цими особами протягом наступних восьми днів. Якщо повна вартість акцій (додаткових вкладів) не сплачена у встановлений строк, то здійснена часткова оплата не підлягає поверненню протягом одного року та зараховується банком як строковий депозит із ставкою у розмірі половини облікової ставки Національного банку України;

подання протоколу зборів акціонерів банку про збільшення статутного капіталу банку та змін до статуту банку до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є вичерпною підставою для здійснення нею реєстрації випуску акцій;

фактичне подання змін до статуту банку відповідно на погодження Національному банку України та реєстрацію державному реєстратору вважається відповідно погодженням їх Національним банком України та реєстрацією державним реєстратором;

фактичне подання документів для реєстрації випуску акцій банку вважається реєстрацією випуску акцій банку;

підтвердженням фактичного подання документів до Національного банку України, державного реєстратора, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається наявність відмітки органу про прийняття документів (реєстраційний індекс) чи розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового відділення з описом вкладення;

покупці акцій банку набувають права власності на акції після повної оплати їх вартості та фактичного подання протоколу загальних зборів акціонерів про збільшення статутного капіталу банку та змін до статуту банку до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій;

покупці часток банку набувають права власності на частки після повної оплати їх вартості та фактичного подання протоколу зборів учасників банку про збільшення статутного капіталу банку та змін до статуту банку державному реєстратору.

При цьому Національний банк України має право встановлювати скорочені строки здійснення заходів, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу банку, порівняно із строками, визначеними іншими законами України.

Після оформлення прав власності на корпоративні права всіх учасників банку та вирішення питання формування органів управління банку, Національний банк України протягом семи днів приймає рішення щодо закінчення процедури тимчасової адміністрації банку.

У разі здійснення заходів з поліпшення фінансового стану банків рішення щодо визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання, внесення змін та доповнень до статуту та розміру статутного капіталу банку, обрання і відкликання членів наглядової ради банку, здійснення додаткового випуску (емісії) акцій, розподілу прибутку банку, припинення його діяльності, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу можуть бути оскаржені до суду протягом одного місяця з дня їх прийняття.
Стаття 4. Надати Міністерству фінансів України право на здійснення державних внутрішніх запозичень, номінованих в іноземній валюті.

Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу за операціями, пов'язаними з випуском, розміщенням та обігом державних внутрішніх запозичень, номінованих в іноземній валюті, не потребує наявності ліцензії Національного банку України.
Стаття 5. Забороняється до 1 січня 2011 року банкам, які за останні шість місяців до дати розподілу прибутку чи виплати дивідендів мають порушення визначених банківським законодавством нормативів, розподіляти чистий прибуток за будь-якими напрямами, крім спрямування його на поповнення статутного капіталу банку чи формування резервного фонду, а також забороняється виплачувати дивіденди, крім випадку їх спрямування акціонерами за угодами субординованого боргу банку.
ІІ. Внести до законодавчих актів України такі зміни:
1. У статті 46 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст.189):

пункт 3 частини першої доповнити словами "видатків, пов'язаних з капіталізацією банків, та видатків, що здійснюються із Стабілізаційного фонду";

частину третю доповнити словами "крім видатків, пов'язаних з капіталізацією банків, та видатків, що здійснюються із Стабілізаційного фонду".
2. Перше речення частини третьої статті 86 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №18, № 19-20, № 21-22, ст.144) доповнити словами "крім випадків, передбачених законом".
3. Частину третю статті 13 Закону України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст.682, з наступними змінами) доповнити словами "крім випадків, передбачених законом".
4. Статтю 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 17, ст.184; 1997р., № 29, ст.189) доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6. Національний банк України має право прийняти рішення про обмеження використання резидентами валютної виручки (частини валютної виручки) шляхом запровадження її обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України".
5. У Законі України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст.156, з наступними змінами):
1) підпункт 6.2.6 пункту 6.2 статті 6, пункти 11.21 і 11.29 статті 11 виключити;
2) статтю 81 викласти у такій редакції:

"Стаття "81. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері

сільського і лісового господарства та рибальства

81.1. Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

81.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування, сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальнику на вартість виробничих факторів, а при наявності залишку такої суми податку, для інших виробничих цілей.

81.3. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

81.4. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту, сільськогосподарське підприємство виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку.

81.5. Платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

81.6. Сільськогосподарським уважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) складає не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоствореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується за наслідками кожного звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти послідовних податкових періодів, якщо такі поставки не були постійними і не складали окремої підприємницької діяльності.

81.7. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 – 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку – суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку – їх виробником.

81.8. Норми цієї статті не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (коди УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30).

81.9. Сільськогосподарське підприємство надає покупцю податкову накладну у порядку, встановленому пунктом 7.2. статті 7 цього Закону.

81.10. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

81.11. Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх послідовних дванадцяти звітних періодів несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов’язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущене таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних календарних періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

У разі запровадження надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану в установленому законодавством порядку, норми цього пункту починають застосовуватися після спливу строку запровадження цих подій.

Якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану у строки, зазначені у попередньому абзаці, то за поданням хоча би двох з таких суб’єктів, Кабінет Міністрів України має право подовжити строк використання спеціального режиму оподаткування для всіх підприємств, що знаходяться у зонах такої надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану, без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом. Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані.

81.12. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню у разі, якщо:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та подає заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником цього податку на загальних підставах;

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових періодів.

У цих випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

81.13. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та у порядку, встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

81.14. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування оподатковується за ставками податку, встановленими пунктом 6.1 статті 6 цього Закону.

81.15. Для цілей цієї статті застосовуються такі терміни:

81.15.1 виробничі фактори:

а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі коли товари (послуги), основні фонди виготовлені та/або придбані використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях;

б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції;

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);

надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме, з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління;

знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративного (зрошувального) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

розділ м'яса для товарної кондиції;

81.15.2 діяльність у сфері сільського господарства:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація;

81.15.3 діяльність у сфері лісового господарства (лісництва):

а) садження, вирощування і догляд за деревами або чагарниками чи зрубування (крім зрубування дерев чи чагарників у межах Карпатського регіону або на іншій території України. Така діяльність уважається промисловим виробництвом та не підпадає під дію цієї статті);

б) збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих рослин, їх обробка та консервація;

81.15.4 діяльність у сфері рибальства:

а) розведення та виловлення прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних);

б) розведення та виловлення морської або океанічної риби або безхребетних;

в) розведення та виловлення мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей;

г) обробка та/або консервація риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей;

81.15.5 обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).
6. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст.238; з наступними змінами):
1) частину третю статті 5 викласти в такій редакції:

"Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року 75 відсотків позитивної різниці, а 25 відсотків позитивної різниці перераховує на поповнення коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року";
2) пункт 2 частини першої статті 42 викласти в такій редакції:

"2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за процентною ставкою, встановленою Національним банком України".
7. У Законі України "Про банки та банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст.30; з наступними змінами):
1) у визначенні терміна "істотна участь" статті 2 цифри "10" замінити цифрою "5";
2) частину 5 статті 19 доповнити реченням такого змісту: "У разі реорганізації банку за результатами процедури тимчасової адміністрації рішення про надання банківської ліцензії приймається Національним банком України протягом триденного терміну з дня отримання повного пакета документів, зазначених у цій статті";
3) перше речення частини другої статті 32 викласти в такій редакції: "Формування та збільшення статутного капіталу банку здійснюється шляхом грошових внесків, крім випадків, передбачених законом";
4) частину першу статті 34 після слів "володіти чи контролювати" доповнити цифрою "5";
5) статтю 56 доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують п'ять відсотків";
6) підпункт "з" пункту 4 частини першої статті 73 викласти у такій редакції:

"з) примусової реорганізації банку";
7) частину другу статті 90 виключити.
8. У Законі України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст.30; з наступними змінами):
1) частину першу статті 21 доповнити пунктом 41 такого змісту:

"41) щорічні внески Національного банку України від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами у розмірі, встановленому законом";
2) частину п'яту статті 25 викласти у такій редакції:

"Національний банк України має право надавати Фонду кредити за процентною ставкою, встановленою Національним банком України".
9. У пункті 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 9, ст.76) слова і цифри "з 1 січня 2009 року" замінити словами і цифрами "з 1 січня 2011 року".
10. У Законі України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості
Верховної Ради України, 2008 р., № 5 - 6, № 7 - 8, ст.78, з наступними змінами):
1) у статті 1:

у частині першій цифри "224.661.194" та "177.512.080,6" замінити відповідно цифрами "225.661.194" та "178.512.080,6";

у частині другій цифри "239.623.805,5" та "193.234.938,5" замінити відповідно цифрами "240.623.805,5" та "194.234.938,5";


2) статтю 13 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Установити, що у 2008 році державні гарантії за кредитами міжнародних фінансових організацій надаються Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку відповідно до частин першої та другої статті 17 Бюджетного кодексу України загальним обсягом до 40.000.000 тис. гривень".

У зв'язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою;
3) доповнити Закон статтею 331 такого змісту:

"Стаття 331. Установити, що збільшення статутного капіталу відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у сумі 1 000 000 тис. гривень здійснюється з метою придбання ним акцій закритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк";
4) доповнити Закон статями 841 – 844 такого змісту:

"Стаття 841. Установити, що надходження від приватизації державного майна, визначені статтею 22 цього Закону, спрямовуються на створення Стабілізаційного фонду у складі Державного бюджету України в обсягах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На суму зазначених надходжень до державного бюджету Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування та видатки державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатках № 2, 3, 4 до Закону.
Стаття 842. Дозволити Кабінету Міністрів України здійснювати поповнення статутних капіталів державних банків понад обсяги, визначені у додатку № 3 до цього Закону, за рахунок надходжень коштів, отриманих від державних запозичень понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням загального обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону.

На суму зазначених надходжень до державного бюджету Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування та видатки державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатках № 2, 3 до цього Закону.
Стаття 843. Дозволити Кабінету Міністрів України придбавати акції банків (частки, паї) в обмін на державні облігації України чи за рахунок інших державних запозичень, випущених чи отриманих понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням загального обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону.

На обсяг випущених державних облігацій України та держаних запозичень Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону.
Стаття 844. Кабінет Міністрів України у 2008 році може отримувати позики від міжнародних фінансових організацій на реалізацію проектів економічного і соціального розвитку України в обсязі до 10.000.000 тис. гривень. Кошти, які надійдуть від міжнародних фінансових організацій понад обсяги, встановлені додатками № 2, № 3 та № 4 до цього Закону, зараховуються та використовуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
5) внести зміни до додатків № 1 та № 3 до розділу І Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" відповідно до додатків № 1 та № 2 до цього Закону.

ІІІ. Прикінцеві положення




1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 5 розділу ІІ, який набирає чинності з 1 січня 2009 року.

2. Заходи, передбачені цим Законом діють до прийняття Верховною Радою України відповідного рішення у зв'язку із стабілізацією фінансово-економічної ситуації.

3. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити Порядок використання коштів Стабілізаційного фонду, передбачивши їх використання на напрями, визначені у пункті 1 розділу І цього Закону.

5. Кабінету Міністрів України разом з Національним банком України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

3) забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

Схожі:

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка