Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України




Скачати 286.74 Kb.
НазваРеферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України
Сторінка1/3
Дата конвертації20.03.2013
Розмір286.74 Kb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Банк > Реферат
  1   2   3


Реферат

з курсу «Гроші та кредит»

на тему:

Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України

Зміст

Вступ.

  1. Рівень територіальної концентрації банківської системи в регіонах України. ………………………………………………………………………4

  2. Показник залучення (вилучення) через банківську систему фінансових ресурсів у регіонах. ……………………………………………………….....7

  3. Банківське кредитування регіонів України. ……………………………....8

4. Висновки. ……………………………………………………………………12

5. Список використаної літератури. ………………………………………….14

Додатки. ………………………………………………………………………....15

У сучасних умовах банківські систе­ма відіграє стратегічну роль у розвитку економіки України. Пов'яза­но це в основному з нерозвинутістю ринку фінансових посередників у дер­жаві. Нині в Україні слабко розвинута ланка інвестиційних посередників — спеціальних компаній та фондів. Тільки і 01.01-2004 року набрав чинності Закон України "Про недержавне пенсійне за­безпечення", по­ле для функціонування недержавних пенсійних фондів. Трохи краще, та все ж недостатньо розвинута ланка страхо­вих компаній. Власне, ці фактори і при­звели до домінування саме банківсько­го сектору на фінансовому ринку країни.

Банки істотно підтримують вітчизняну економіку. В основному це вияв­ляється у фінансуванні інвестиційного процесу на підприємствах, наданні коштів для задоволення споживчих по­треб населення, розрахункових послуг тощо. Нині в наукових публікаціях приділяється багато уваги особливос­тям функціонування банківських уста­нов в Україні, розглядаються численні напрями та шляхи вдосконалення їх роботи. Однак сучасна економічна наука майже не досліджує регіональні аспек­ти діяльності українських банків А проте в умовах усе більшої фінансової глобалізації та регіоналізації це питання є дуже суттєвим і стратегічно важливим для розвитку регіонів.

Протягом І кварталу 2003 року розвиток банківської системи України характеризувався динамічним зростанням обсягів діяльності, певним підвищенням фінансової стабільності, рівня капіталізації, поліпшенням якості активів, кредитного портфеля, незначними змінами в кількісній структурі банків.

^ 1.Рівень територіальної концентрації банківської системи в регіонах України.

На сьогодні сталий розвиток банківської системи України стримується значними територіальними дис­пропорціями щодо забезпечення банківськими послугами окремих регіонів. Причому за цим показни­ком Україна відстає від багатьох інших держав. Так, у країнах ЄС на 100тис. осіб припадає 40—50 кредитних установ, Центральної та Східної Євро­пи — 7, в Україні 3.2 (в столично­му регіоні — 5.7., на решті території України, без урахування столичного регіону, — 3.0.

Рівень розвитку регіональних банківських систем значною мірою за від соціально-економічного розпитку регіонів, чисельності насе­лення, розвитку ринкової і транспорт­ної інфраструктури, мережі зв'язку тощо.

За рівнем територіальної концент­раті банківської системи ( обсягом сумарних активів банків і філій, розташованих в області) регіони умовно можна поділити на чотири групи (див. додаток А): ви­сокої (столичний регіон),середньої (активи банків і філій в області пере­вищують 1.5 млрд. грн.). незначної ( зазначений показник становить від 500 млн. до 1.5 млрд. грн. ) і низької концентрації (менше 500 млн. грн.).

Група високої концентрації представлена м. Києвом та Київською обла­стю (столичний регіон), де зосередже-10 більше половини діючих банків (85. або 54.1%) і 166 банківських філій (11 8% від їх загальної кількості). Загальні активи банківських установ столичного регіону на 01.04.2003 р. становили 36 423.7 млн. грн. (48.7% від загальних активів по системі), кре­дитний портфель — 22 546.0 млн. грн. і (44.5%), капітал (балансовий) -5 859.3 млн. грн. (56.6%). Така висока концентрація банківських активів і капіталу в столичному регіоні харак­терна практично для всіх країн СНД - Росії. Білорусі та інших.

Група середньої концентрації вклю­чає 8 індустріально розвинутих областей(Дніпропетровську, Донецьку, Харківську, Одеську, Запорізьку, Львівську, Полтавську та Автономну Республіку Крим), де сконцентрова­но близько третини банків України (60, або 38.2%) та 620 філій (44.1%). Як бачимо, ця група характеризується значною кількістю філій, тоді як у групі високої концентрації перева­жають банки.

У групі регіонів середньої концен­трації банківських установ загальні банківські активи на 01.04.2003 р. ста­новили 28 978.9 млн. гри. (38 7% від загальних активів системи), кредит­ний портфель - 20 816.7 млн. грн. (41%), капітал (балансовий) — 3 886.8 млн. грн. (37.5%).Ця група посідає перше місце за розміром вкладів фізичних осіб (47.7% від за­гальної суми по системі) та коштів суб'єктів господарювання (46.1%).

До групи незначної концентрації на­лежать 9 регіонів (Луганська. Мико­лаївська, Волинська. Івано-Фран­ківська. Черкаська. Херсонська. Чернігівська, Сумська та Вінницька області). В перелічених областях діє 10 (6.4%) банків та 391 (27.8%) філія. За­гальні активи на 01.04.2003 р. стано­вили 6 687.9 млн. грн. (8.9% від за­гальної суми, по системі), кредитний портфель —5 223.4 млн. грн. (10.3%). капітал (балансовий) — 452.5 млн. грн.

До останньої групи — низької кон­центрації – входить 7 регіонів (Рівненсь­ка, Хмельницька, Житомирська, Закар­патська, Тернопільська, Кіровоградська, Чернівецькі області), в яких розташовано 2 банки (1 3%) та 228 філій (16.2%) Загальні банківські активи у цих облас­тях на 01.04.2003 р. становили 2 743.2 млн. грн. (З 7%). кредитний портфель — 2 087.0 млн. грн. (3.8%). капітал (балансовий) - 153.9 млн. грн. (15%).

Територіальну нерівномірність розміщення банків в України певною мірою згладжує розвиток мережі філій. Найбільша їх кількість розташована в Києві та Київській області (166), До­нецькій (125) і Дніпропетровській (96) областях; у 4 областях (Волинській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій) — до 30 філій.

Наведені дані свідчать про значні територіальні диспропорції в розвит­ку банківської системи країни. Тож подальший її розвиток залежатиме насамперед від діяльності банківських установ столичного регіону та індуст­ріально розвинутих областей, де зосереджено близько 90% активів, капіталу ту кредитного портфеля всієї банківської системи країни.

Найефективнішими нині є банків­ські системи регіонів, що входять до групи середньої концентрації. Во­лодіючи 38.7% активів, вони забезпечують одержання 84 3% загальною прибутку банківської системи країни.

Усунення територіальних диспро­порцій та підвищення ефективності банківської діяльності сприятиме стабільному розвитку банківської системи України та посиленню її впливу на економічне піднесення в кожно­му регіоні.

^ 2.Показник залучення (вилучення) через банківську систему фінансових ресурсів у регіонах.

Аналіз регіональних особливостей по будови банківської системи України засвідчує: значні диспропорції у її розвит­ку призвели до вимивання коштів з регіонів із низьким рівнем розвитку фінансової інфраструктури та інвес­тиційної привабливості у регіони (області), розвинутіші та інвестиційно при­вабливіші (див. додаток Б).

За показником залучення (вилучення) через банківську систему фінансових ре сурсів у регіонах усі області (регіони) Ук­раїни можна умовно поділити на дві групи:

1) регіони-донори, з яких через банки вилучаються фінансові ресурси;

2) регіони-отримувачі, котрі залуча­ють фінансові ресурси з інших регіонів.

До першої групи слід віднести Авто­номна Республіку Крим, Донецьку, Жи­томирську, Івано-Франківську, Київську, Луганську, Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Черкаську та Чернігівську області. Найбільшими донорами в Україна є Донеччина, але це є, швидше за все, тимчасовим явищем, пов'язаним із політичною ситуацією, Львівщина (вилу­чено 1 180 млн. грн. ) та Луганщина (530 млн. грн.). Явище вилучення фінансових ресурсів з регіону є дуже небезпечним для економіки областей, оскільки в резуль­таті виникає брак коштів, необхідних для інвестиційної діяльності, а це у свою чергу призводить до збільшення ціни на ресурси та загального колапсу інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання.

До другої групи належать Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Кіровоградська, Ми­колаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонсь­ка, Чернівецька області та м. Київ. Найбільшим отримувачем коштів в Ук­раїні є Київ, який залучив у свою еко­номіку з інших регіонів 5 537 мли. грн. (!).

Явище вимивання коштів із регіонів потребує особливої уваги, оскільки воно посилює диспропорції у їх соціально-економічному розвитку. Така ситуація спонукає до пошуку нових шляхів стабілізації руху фінансових ресурсів між регіонами. Один із них – підвищення ролі регіональних банків у фінансовому секторі регіонів.

^ 3. Банківське кредитування регіонів України.

Розглянемо можливості банківського кредитування, проаналізуємо регіональні й га­лузеві особливості розподілу довго- та короткострокових кредитів.

Якщо проаналізувати структуру кредитів за видами, виявимо одно­значне домінування короткостро­кових позичок, які до того ж витра­чаються здебільшого на покриття дефіциту обігових коштів. Така тен­денція характерна для всіх регіонів держави.

За обсягами наданих кредитів регіони України суттєво відрізняють­ся. У цьому плані лідирують м. Київ і Київська область. За даними Ради з вивчення продуктивних сил Ук­раїни Національної академії наук Ук­раїни, їх частка у загальному кредит­ному потоці держави починаючи з ]993 року становить від 38 до майже 48%. Значна частка кредитів припа­дає, на області Придніпровською регіону (14.5—18.6%). Питома вага позичок, наданих банківськими ус­тановами областей Донецького та Східного регіонів, за даними Ради з вивчення продуктивних сил України, становила 17.5% (відповідно 8 2 і 9.3%). У Південному регіоні значення даного показника коливалося в межах від 11.1% (1995 р.) до 8.2% (2000 р.). Зрос­тання (на 0.8%) спостерігалося лише в Одеській області Кредитні ресурси областей Подільського (1.7%) та Кар­патського регіонів (5.0%) теж знижу­ються. Діапазон коливань — від 0,1 % (Івано-Франківська область) до 0.8% (Вінницька область). Більш-менш ста­лу ситуацію маємо у Львівській об­ласті. Східному регіону (як і Цент­ральному та Придніпровському при­таманна тенденція до збільшення об­сягу кредитів. Потенціал зростання є результатом успішної кредитної політики регіональних органів влади. На Поліссі спостерігається протилеж­на ситуація: за даними Ради з вив­чення продуктивних сил України, до 2001 року у Волинській та Жито­мирській областях показник, про який ідеться, мав нульове значення, у Рів­ненській і Чернігівській — від'ємне (відповідно —0.9 та—0,4%).

Як бачимо, більшість областей Ук­раїни донедавна мала так звану фол-тенденцію у сфері надання кредитів, лише в окремих із них обсяги позичок стабільно збільшувалися. Зауважимо, що зростання, як правило, спостеріга­юся в індустріальних областях, у ве­ликих бізнесових (фінансових, І

інвестиційних, інноваційних) центрах.

Перейдемо до аналізу (в регіональ­ному масштабі) структури кредитів за строками.

Немає потреби доводити, що дов­гострокові позички(на термін понад 5 років), як правило, спрямовуються на оновлення та розширення основного капіталу, тобто фактично і є інве­стиціями. На жаль, саме їх в Україні гостро не вистачає. Серед основних причин — наявність різких ринкових коливань, відсутність гарантій повер­нення капіталу, незахищеність кре­диторів тощо.

Серед восьми регіонів України найвищіші показники надання довгостроко­вих кредитів мали Центральний регіон (9.4% від загального обсягу), Придніпровський (3.2), Південний (1.8) і Східний (1.3). Найменші значення зафіксовано в Поліському (0.4) та Подільському (0.1%) регіонах. Макси­мальні значення (в межах регіонів) мали Київська (9.4), Дніпропетровська (2,5) і Харківська (1.0%) області. Довгострокові кредити становили близько 0.1% у Закарпатській, Хер­сонській, Житомирській і Чернігівській областях. У Луганській, Черні­вецькій, Рівненській, Черкаській об­ластях та областях Подільського регіону надання зазначених кредитів про­тягом дослідженого Радою з вивчен­ня продуктивних сил України періоду не зафіксовано.

На основі даних Національного банку України проведемо аналіз про­цесу кредитування в часовому вимірі.

Стосовно загального обсягу кредитів, то за період із 1995 по 2003 роки спос­терігалася тенденція до їх суттєвого збільшення. Так, упродовж 1999 року приріст загального обсягу позичок порівняно з попереднім роком становив 2 914 млн. грн. (32,84%), протягом 2000 р - 7 787 (66.05%), 2001 р. -8 799 (44.95%), 2002 р. - 13 662 (48.15%), а за станом на І вересня 2003 р. - 13 455 млн. грн. (32-00%) відносно відповідного періоду попе­реднього року. Це свідчить про сут­тєве зростання ролі банківської систе­ми у процесах кредитування та в інве­стиційному забезпеченні суб'єктів гос­подарювання грошовими коштами, яке простежується останнім часом.

За секторами економіки протягом 2003 року домінував нефінансовий — на нього припадало понад 85% за­гального обсягу кредитів.

Незважаючи на відносно невисо­ким рівень ліквідності національної валюти, вона в Україні стала основ­ним платіжним засобом кредитуван­ня. За 8 місяців 2003 р частка пози­чок, наданих у національній валюті сягнула 58.79%.

У розрізі регіонів процентні ставки характеризувалися значною дифе­ренціацією Якщо у Хмельницькій об­ласті їх значення досягали 20.4%, то в Києві та Львівській області вони ча­сом знижувалися до 12—13%. Тобто розмах варіації досягав 8%.

Дещо інша ситуація склалася щодо регіональної диференціації ставок для фізичних осіб: мінімальний розмір (14.3%) було зафіксовано в Дніпропе­тровській області, максимальний (21.7%) — у Чернігівській.

Середні кредитні ставки у більшості регіонів перевищували середню ціну кредитів у країні в цілому. На 1 верес­ня 2003 р. перевищення було таким: в АР Крим — на 5.2%, у Вінницькій області — на 14.4, Волинській — на 2.9, Дніпропетровській — на 0.2, До­нецькій — на 2.5, Житомирській — на 5.1, Закарпатській — на 1.4, За­порізькій — на 1.1, Івано-Франківській — на 1.4, Київській (без м. Ки­єва) — на 4.4, Кіровоградській — на 4.8, Луганській — на 3.8, Одеській — на 0.3,Полтавській — на 3.8, Рів­ненській — на 4.0, Сумській -на 3.4.,Тернопільській —на 3.2,Харківській— на 3.0, Херсонській — на 4.1,Хмельницькій — на 5.7,Черкаській — на 2.7, Чернівецькій — на 4.2, Черні­гівській — на 4.1. Лише у двох регіонах —м. Києві та Львівській області — се­редні кредитні ставки виявилися ниж­чими (відповідно на 2.2 та 3.8%) від загальноукраїнського.

Нижчі ставки за банківськими кредитами в зазначе­них регіонах пояснюються високою концентрацією банківської інфра­структури, а отже, ширшою пропо­зицією банківських послуг.

Розглянемо регіональні особливості розподілу кредитів коротко- і довго­строкового характеру. Як свідчать дані за вісім місяців 2003 року, в Україні поки що домінують короткострокові позички. Серед них переважають кредити в національній валюті. А серед довго­строкових — в іноземній. Це, очевид­но, пояснюється тим, що короткост­роковим позичкам притаманний ниж­чий рівень ризику. Довгострокові ж кредити, розраховані на тривалий період функціонування, потребують максимально надійного грошового за­безпечення, тому під час проведення операцій із ними клієнти надають пе­ревагу іноземній валюті.

Диференціація регіонів за показ­ником надання кредитів довгостро­кового характеру ще вища, ніж за іншими критеріями. Різниця між більшістю областей та, скажімо, столицею або Дніпропетровським регіо­ном досягає 10 разів. Так, довгостро­кові кредити, зосереджені в АР Крим становлять 4.40% від їх загальнодер­жавного обсягу. Відповідний показ­ник Вінницької області — 1.26, Во­линської — 2.30, Житомирської — 1.20, Закарпатської — 1.24, За­порізької — 4.76,Івано-Франківської— 2.43, Київської (без м. Києва) —
1.68, Кіровоградської—0.84,Лугансь­кої — 3.44, Львівської — 5. 07, Миколаївської— 3.01, Одеської — 3.25,Полтавської – 3.88, Рівненської – 0.96, Сумської – 1.92, Тернопільської – 0.72, Харківської – 3.73, Херсонської – 1.66, Хмельницької – 0.99,Черкаської – 2.23,Чернігівської – 0.82. Дещо вище значення у Донецькій області -7.3%. Найвищі ж мають м. Київ – 17.89, та Дніпропетровська область – 20.31%.
  1   2   3

Схожі:

Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України iconОпис дисципліни “гроші І кредит”
Міждисциплінарні зв’язки. Навчальний курс "Гроші І кредит" входить до циклу загальноосвітніх економічних дисциплін І спирається на...
Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України iconПлан Вступ 1 Становлення банківської системи України 2 Національний...
Сучасною тенденцією розвитку банківського сектору є поступове злиття банківського та промислового капіталу, що створює передумови...
Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України iconРеферат на тему
Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації). Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства...
Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України iconГроші І кредит Питання (іспит)
Гроші як міра вартості, як засіб обігу, засіб платежу, засіб накопичення І світові гроші
Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України iconЗ проголошенням політичної І економічної незалежності України встало...
Справа в тому, що фінансова І кредитна системи, які функціонували в Україні на той час, виражали економічні відносини колишньої радянської...
Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України iconРеферат на тему: рівень І якість життя населення україни та проблеми їх оцінки
Диференціація економічного розвитку регіонів України як показник рівня життя населення 16
Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України iconКроссворд по предмету "Гроші та кредит (укр.)"
Готівкові й декретивні гроші у формі розмінної монети, номінальна вартість яких (зазначена на них І засвідчена державою) значно вища,...
Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України iconПолтавський Університет Споживчої Кооперації України Котрольна робота...
Банк рідко видає кредити більше ніж на рік. Випускаючи цінні папери, можна отримати гроші навіть на декілька десятиліть (облігації)...
Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України iconВисновки та рекомендації ХІ всеукраїнської науково-практичної конференції...
Учасники ХІ всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми І перспективи розвитку банківської системи України” на основі...
Реферат з курсу «Гроші та кредит» на тему: Забезпечення фінансово-економічної сфери регіонів банківської системи України iconРеферат з дисципліни "Гроші та кредит"
Власний капітал банку 1 млн грн. Позичений – 11 млн грн. Банк видав позику 10 млн грн. Банк сплачує вкладникам 10% річних І отримує...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка