Практичного заняття




Скачати 386.99 Kb.
НазваПрактичного заняття
Сторінка1/2
Дата конвертації25.12.2013
Розмір386.99 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Біологія > Документы
  1   2


МОЗ України

Первомайський медичний коледж

ЦМК природничо-наукових дисциплін


Методична розробка

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
з теми:
«ОБМІН РЕЧОВИН , ЕНЕРГІЇ ТА ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ В РІЗНІ ПЕРІОДИ ЖИТТЯ»

Автор:

О.А. ПАВЛИК,

викладач ІІ категорії.

Навчальний предмет:

Ріст і розвиток людини

Спеціальність : 512010102

Курс ІІІ

Кількість годин: 2

Обговорено і затверджено

На засіданні ЦМК

природничо-наукових дисциплін

Протокол № ________від «____ »___ 20__ р

Голова ЦМК ___________ І.П. Чеботар.

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .
Основною функцією живого організму є обмін речовин і енергії. Життя можливе лише доти, поки відбувається обмін речовин. В різних клітинах організму в процесі обміну речовин утворюються хімічні сполуки, які необхідні для існування організму в цілому .

Система травлення забезпечує організм людини всіма необхідними для життєдіяльності поживними речовинами . Саме завдяки її діяльності організм отримує вуглеводи , білки , жири , мінеральні солі , воду , вітаміни в тому вигляді , який дає можливість їх засвоєння клітинами і тканинами . Потрапивши в кров та лімфу , прості поживні речовини розносяться по всьому організму і в клітинах зазнають подальших змін : вони стають будівельним матеріалом для клітин , джерелом енергії тощо .

Протягом життя обмін речовин і енергії та терморегуляція зазнає суттєвих вікових змін , які дають можливість пристосуватися організму до змін в харчуванні .

Тому є доволі важливим знання вікових особливостей обміну речовин та терморегуляції, які дадуть студентам можливість зрозуміти вікові особливості організму людини та відрізняти вікові особливості від патологічних станів в певній віковій категорії .

^ II. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ .

А) розширити уявлення про види живлення в різні періоди життя( ) ,
Б) охарактеризувати особливості терморегуляції у новонародженої

дитини( ),
В) проаналізувати зв`язок між потребами людини в білках, жирах і вуглеводах і віком людини та особливостями в співвідношенні перерахованих речовин( )
Г) розширити уявлення про методи дослідження обміну речовин та енергії і терморегуляції людини різних вікових категорій ( ) .
^ Ш. ВИХОВНІ ЦІЛІ .

На матеріалі теми розвинути :

А) розуміння необхідності повного об’єму теоретичних знань в практичній діяльності медика ,

Б) почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій , які базуються на глибоких знаннях вікової анатомії та фізіології людини ( ) ,

В) розвинути у студентів клінічне мислення , вміння пов`язати матеріал теми з клінічними дисциплінами .

^ IV. МІЖПРЕДМЕТНИЙ ЗВ`ЯЗОК .



Дисципліна

Знати

Вміти

1.

Попередні ( забезпе-

чуючі) дисципліни.

А) біологія
Б) хімія .

В) фізика .
Г) анатомія та фізіологія людини




Еволюційний розвиток обміну речовин та терморегуляції .

1.Біохімічні процеси , які відбуваються в клітинах та їх значення для організму .


1. Поняття «проникненість мембран» .

2. Поняття „дифузія” , „осмос” .

3. Поняття „ осмотичний та онкотичний тиск” тощо

Фізіологія обміну речовин і енергії.


Пояснити діяльність організму як єдиного цілого.

Пояснити властивості білків , жирів та вуглеводів

та їх хімічну активність .

Пояснити фізичні поняття , які мають значення для обміну речовин.

Пояснити особливості обміну речовин і енергії у людини

2.

Наступні дисципліни.

Всі клінічні дисципліни

А) терапія , гастроентерологія

Б) акушерство ,

педіатрія ,

В) фармакологія .



Патологічні зміни в організмі при різних захворюваннях травної системи та порушенні обміну речовин , клінічна термінологія .

Типи живлення зародка і плода та дитини різного віку.
Вплив лікарських засобів на обмін речовин і енергії


Пов`язати зміни , які відбуваються при хворобах з обміном речовин та енергії, методами лікування

3.

Внутрішньопредметна інтеграція.

А) ембріологія ,
Б) вікова анатомія і фізіологія різних органів і систем


Зміни обміну речовин в різні періоди вагітності.
Вплив вікових змін в обміні речовин на діяльність всіх органів і систем.


Пояснити , як вікові зміни в обміні речовин впливають на функціональні можливості всіх органів і систем.



^ V. ЗМІСТ ТЕМИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

(розгорнутий конспект).

Основною функцією живого організму є обмін речовин і енергії. Життя можливе лише доти, поки відбувається обмін речовин. В різних клітинах організму в процесі обміну речовин утворюються хімічні сполуки, які необхідні для існування організму в цілому .

Система травлення забезпечує організм людини всіма необхідними для життєдіяльності поживними речовинами . Саме завдяки її діяльності організм отримує вуглеводи , білки , жири , мінеральні солі , воду , вітаміни в тому вигляді , який дає можливість їх засвоєння клітинами і тканинами . Потрапивши в кров та лімфу , прості поживні речовини розносяться по всьому організму і в клітинах зазнають подальших змін : вони стають будівельним матеріалом для клітин , джерелом енергії тощо .

Протягом життя обмін речовин і енергії та терморегуляція зазнає суттєвих вікових змін , які дають можливість пристосуватися організму до змін в харчуванні .

Тому є доволі важливим знання вікових особливостей обміну речовин та терморегуляції, які дадуть студентам можливість зрозуміти вікові особливості організму людини та відрізняти вікові особливості від патологічних станів в певній віковій категорії .

Отже , на практичному занятті ми розберемо такі питання :

1. Типи живлення протягом внутрішньоутробного розвитку (гістотрофне, гематотрофний і амніотрофний типи живлення)

2. Особливості обміну речовин новонародженого ( лактотрофне живлення).

3. Особливості обміну речовин у грудних дітей ( початок дискантного живлення).

4. Добові норми білків, жирів, вуглеводів та вітамінів , мікроелементів , мінералів для людей різного віку.

5. Особливості обміну речовин та терморегуляції у людей старечого віку.

^ Обмін речовин та енергії

У дорослих спостерігається рівновага надходження та вико­ристання енергії. Енергія міститься в продуктах, що їх спожива­ють гетеротрофні організми. Поживні речовини мають не тільки енергетичне, а й пластичне значення. Вони беруть участь у рості і самооновленні організму. Внутрішньоутробному періоду і періо­ду дитинства притаманні процеси синтезу росту, тому в ці періоди онтогенезу енергетичний обмін позитивний. Для організму, що росте, характерний позитивний білковий баланс, який супрово­джується накопиченням в організмі азоту. Під час росту поживні речовини слугують як будівельний матеріал, як джерело енергії для синтезу ферментів і нуклеїнових кислот. Енергетичні витрати організму відбуваються за участі основного обміну і витрат енер­гії на виконання фізичної праці, терморегуляцію та специфічно-динамічну дію їжі.

Процес обміну — основна властивість живого. У цитоплаз­мі клітин органів і тканин постійно відбувається процес синтезу складних високомолекулярних сполук і водночас розпад їх із ви­діленням енергії та утворенням простих низькомолекулярних ре­човин — вуглекислого газу, води, аміаку та ін.

Процес синтезу органічних речовин називається асиміляці­єю, або анаболізмом. У ході асиміляції поновлюються органоїди клітини і накопичується запас енергії. Розпад структурних еле­ментів клітини супроводжується виділенням енергії, що містить­ся в хімічних зв'язках, а кінцеві продукти розпаду, шкідливі для організму, виводяться за межі клітини і згодом — з організму.

Процес розпаду органічних речовин протилежний процесу асиміляції і називається дисиміляцією, або катаболізмом. Такого типу реакції відбуваються з поглинанням кисню, тому розщеп­лення органічних речовин пов'язано з окисненням, а звільнена при цьому енергія витрачається на синтез АТФ (аденозинтрифосфорної кислоти), необхідної для асиміляції.

Таким чином, асиміляція і дисиміляція — це два протилеж­ні, але взаємопов'язані боки єдиного процесу — обміну речовин. При порушенні асиміляції і дисиміляції розладнується увесь об­мін речовин.

В організмі людини відбувається безперервний водний, со­льовий, білковий, жировий і вуглеводний обмін. Безперервний розпад і окиснення органічних сполук можливі лише тоді, коли кількість цих речовин у клітинах постійно поповнюється.

Проте потреба у поживних речовинах неоднакова.частина їх використовується організмом для утворен­ня енергії.

У процесі життєдіяльності організму енергетичні запаси без­перервно зменшуються, поповнення їх відбувається за рахунок їжі.

Співвідношення кількості енергії, що надходить з їжею, енергії, що витрачається організмом, називається енергетичним балансом. Кількість їжі, що споживається, має відповідати енер­гетичним витратам людини.

Отже, основний обмін — це кількість енерговитрат у стані повного м'язового спокою, натщесерце (через 12 год після остан­нього споживання їжі), за температури навколишнього середови­ща 20—22 °С. Величина основного обміну залежить від індивіду­альних особливостей організму, віку і статі.

У дитини до 1,5-річного віку відбувається збільшення основ­ного обміну, потім — зменшення його (табл. 7, 9—11).

Під час хвилювання витрата енергії в дитини зростає на 20— 60 %, а під час крику — у 2—3 рази. Збільшується основний обмін і при Більша підвищенні температури тіла (на 1 °С підвищення — 14— 16 %). Проте високий пластичний обмін у цей період дитинства пояснюється тим, що основний обмін у загальній витраті енергії менший, аніж у дорослої людини. Якщо у дорослої людини він становить 60 % загальної кількості енергії, що утворюється в її організмі, то в дитини перших трьох місяців життя вона стано­вить 36 % . Згодом основний обмін зростає і у шкільному віці він становить 60 %.

Суттєвим компонентом основного обміну є витрата енергії на самовідновлення. Про інтенсивність самовідновлення судять за коефіцієнтом зношуваності, який вираховують за мінімальною кількістю ендогенного азоту, що виділяється із сечею за достат­ньо калорійної безбілкової дієти, тобто за рівнем ендогенного азо­ту сечі. У дітей рівень ендогенного азоту сечі значно вищий, аніж у дорослої людини.

Таким чином, інтенсивність самовідновлення у дітей вища, аніж у дорослих (з віком різниця цього показника проявляється залежно від статі).











^ ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ В РІЗНІ ВІКОВІ ПЕРІОДИ .

Травлення. З їжею організм одержує білки, жири і вуглеводи.

В ембріональному періоді основним видом живлення є гістотрофне живлення ( після імплантації , зародок живиться секретом слизової оболонки матки , а потім – матеріалом жовточного мішка ) .

^ З 2 – 3 місяця вагітності, коли вже починає функціонувати плацента , виникає гемотрофне живлення ( за рахунок трансплкацентарного транспорту поживних речовин від матері плоду ) . Основою при цьому є внутрішньоклітинне живлення .

На фоні гемотрофного живлення , з 16 – 20 тижня ( 4 – 5 місяць ) проявляється діяльність власних органів травної системи , що виражається в амніотрофному живленні. Плід починає через рот ( ентерально ) отримувати поживгні речовини – білки , глюкозу , воду , мінеральні солі і т.д. З 8 тижня вже є прояви протеолітичної і амінопептидазної діяльності тонкої кишки , трохи пізніше виникає засвоєння вуглеводів ( дисахаридазан активність )

^ З 5 – 6 місяця вагітності збільшується активність мальтази , яка стає максимальною в 8 місяців .

З 8 – 9 місяця вагітності збільшується активність лактази і на момент народження ця активність стає максимальною .

На момент народження у дитини вже є всі структурні елементи травної системи , але вони ще функціонально незрілі ( вони не можуть синтезувати травні соки в необхідній кількості і відповідного складу ) . Тому лактотрофне живлення є найважливішим етапом адаптації новонародженого до існування в навколишньому середовищі . Харчування молоком матері є результатом еволюційного розвитку , яке дозволяє вирішити проблему невідповідності потреб організму дитини до функціональних можливостей ШКТ .

^ На момент народження у дитини вже сформовані слинні залози , але їх секреторна неспроможність спостерігається ще протягом перших 2 – 3 місяців . На перших етапах життя слина практично виконує функцію герметизації ротової порожнини під час смоктання і тільки згодом , коли удосконалюється ферментативний склад слини , , вона починає приймати активну участь в травленні вуглеводів і формуванні харчової грудки .

До 4 – 5 місяців у дитини спостерігається надмірне слиновиділення , що зумовлено недостатньою зрілістю механізмів регуляції слиновиділення і ковтання .

Після початку ентерального харчування ємкість шлунку швидко збільшується і після народження спостерігається його рефлекторне розслаблення . Нейрогуморальна регуляція шлункової секреції спостерігається наприкінці першого місяця життя . До 2 місяців кислотність соку забезпечує молочна кислота , і лише після 2-х місяців починає синтезуватися соляна кислота . З протеолітичних ферментів до року найбільш активним є хемозин ( згортає молоко ) . В цьому віці також в шлунковому соці є ліполітичні ферменти – шлункова ліпаза , яка гідролізує в шлунку 1/3 всього жиру молока матері .

Лише наприкінці першого року значно збільшується секреція шлунку та рН соку знижується до 1,5 – 2,0 , що забезпечує оптимальну дію пепсину . У немовлят при правильному грудному вигодовуванні шлунок звільняється від їжі через 2,5-3 години, при вигодовуванні коров’ячим молоком – через 3-4 години. Їжа, яка містить значну кількість білків і жирів, затримується в шлунку 4,5-6,5 годин.

На момент народження відносно незріла і підшлункова залоза , але вона швидко нарощує свої показники роботи і наприкінці 1-го року , коли вже дитина отримує прикорми , підшлункова залоза синтезує соку в 10 разів більше , ніж в період новонародженості , а ще через декілька років кількість соку збільшується знов в 10 разів і стає , як у дорослої людини .

На момент народження функціонально незрілою є і печінка .Мало виділяється жовчних кислот , що проявляється як погане перетравлювання жирів і стеареєю . Але печінка в цьому віці має високу глікогенну ємкість ( ДЕПО вуглеводів ) .

Кишки у новонароджених ніби компенсують недостатність тих органів , які повинні забезпечувати дистантне травлення . Особливе значення набуває мембранне травлення , яке відбувається з участю ферментів кишкового соку та соку підшлункової залози . Порожнисте травлення відбувається з участю ферментів молока матері .

^ Протягом першого року життя доволі швидко відбувається розвиток дистантного травлення, значення якого щороку зростає. Удосконалюється склад травних соків , що дозволяє значно покращити порожнисте травлення без участі ферментів материнського молока .

Показником рівня обміну білків у організмі є співвідношення між кількістю азоту, який вводиться в організм із білковою їжею, і кількістю азоту, що виводиться із організму з сечею.

Добова потреба в білку на 1 кг. маси тіла у дитини:

  • на першому році життя становить 4-5 г.,

  • від 1 до 3 років – 4-4,5 г.,

  • від 6 до 10 років – 2,5-3 г.,

  • старше 12 років –2-2,5 г.,

  • у дорослих – 1,5-1,8 г.

Отже, залежно від віку і маси діти :

  • від 1 до 4 років повинні одержувати на добу 30-50 г. білка,

  • від 4 до 7 років – близько 70 г.,

  • з 7 років – 75-80 г.

В дитячому віці підвищена потреба в незамінних амінокислотах , особливо лізимі , триптофані , гістидині . Особливо багато цих амінокислот в м’ясі , рибі , жовтках яєць , горіхах .

Вік

Білки , г

Жири , г

Вугле-

води , г

Ерергія

Всього

В т.ч.

тваринні

Всього

В т.ч.

рослинні

Лінолева

кислота ,

% енергетичної

цінності раціону

Ккал

0 – 29 днів

1 – 3 міс.
4 – 6 міс.
7 – 12 міс
1 – 3 р.
4 – 6 р.
7 – 10 р.
11 – 13 р.

( хлопч)
11 – 13 р

( дівч)
14 – 17 р

( хлоп)
14 – 17 р

( дівч)


8
11
21
34
46
65
79
93

85

100

90

8
11
20,6
27
32
42
47
56

51

60

54

23
28
40
46
46
65
79
93

85

100

90

-
-
-
5
4
10
16
19

17

20

18

6
4 – 6
4 – 6
4 – 6
4
3
3
3

3

3

3

40
61
91
120
180
260
315
370

340

400

360

400
560
800
1030
1320
1900
2300
2700

2450

2900

2600


Добова потреба в жирах.

У дорослої людини на добу на 1 кг. маси повинно надходити з їжею

1,5 г. жирів (приблизно 80-100 г. на добу).

Від 1 до 3 років добова потреба в жирові 32,7 г.,

від 4 до 7 років – 39,2 г.,

від 8 до 13 років – 38,4 г.

Жити виконують функцію джерела енергії , входять до структури всіх клітин організму . Разом з жирами дитина отримує жиророзчинні вітаміни , які мають велике значення для росту і розвитку дитини .

Дефіцит жиру в їжі призводить до виснаження запасів жиру в організмі , послаблює імунітет та опірність організму до випадкових інфекцій . Інститут харчування рекомендує вводити в раціон кількість жиру , яка дорівнює кількості білків . Особливу увагу слід приділяти достатній кількості ненасичених жирних кислот , до який відносяться арахідонова , пальмітинова , линолева та ліноленова кислоти . Відомо , що джерелом арахідонової кислоти є риб’ячий жир . Практичним джерелом ненасичених жирних кислот є рослинна олія, яка містить лінолеву кислоту , яка необхідна для синтезу арахідонової кислоти в присутності вітаміну В6 Починаючи з 1,5 років у зв’язку з високою біологічною активністю рослинна олія вводиться до раціону дитини в кількості 5 – 10 % від загальної кількості жирів . З жирів тваринного походження найкраще використовувати вершкове масло . Воно містить жиророзчинні вітаміни А і Д і добре засвоюється організмом . Крім того , жири надходять в організм разом з м’ясом , яйцями , рибою , молочними продуктами . За рахунок жирів повинно забезпечуватися 30 % всієї
Добова потреба у вуглеводах у дітей висока і становить:

- у грудному віці 10-12 г. на 1 кг. маси тіла.

В наступні роки потрібна кількість вуглеводів коливається від 8-9 до

12-15 г. на 1кг. маси.

- від 1 до 3 років на добу дитині треба давати з їжею в середньому

193 г. вуглеводів,

- від 4 до 7 років – 287 г.,

- від 9 до 13 років – 370 г.,

- від 14 до 17 років – 470 г.,

- дорослому – 500 г. .

Основна функція вуглеводів – забезпечення організму енергією . Потреба в вуглеводах залежить від віку і енерговитрат . Швидкий ріст дитини з великим використанням енергії потребує багато енергії , а значить , і вуглеводів Потреба дитини в енергії задовольняється головним чином за рахунок згорання жирів і білків , а згодом , з дорослішанням , все більшу долю в цьому обміні займають вуглеводи
Потреба у воді на 1 кг. маси тіла з віком зменшується, а абсолютна кількість її зростає.

- Тримісячній дитині потрібно 150-170 г/ кг. маси,

- в 2 роки – 95 г/кг,

- в 12-13 років – 45 г/кг.

Добова потреба у воді:

- у однорічної дитини становить 80 мл.,

- в 4 роки – 950-1000 мл.,

- в 5-6 років – 1200 мл.,

- в 7-10 років – 1350 мл.,

- в 11-14 років – 1500 мл.
Мінеральні речовини:

- у новонародженого становлять 2,55% маси тіла,

- у дорослого – 5%.

У людини середнього віку основний енергетичний обмін становить 4,187 кДж. на 1 кг. маси тіла на 1 годину. В середньому це 7140-7560 кДж. на добу. Основний обмін на 1 кг. маси у дорослої людини становить 96,6 кДж., у дітей 8-10 років в 2-2,5 рази вищий, ніж у дорослих.

Мінеральні речовини приймають активну участь в обміні речовин , є пластичним матеріалом і слугують для нормального формування скелету , впливають на збудливість нервової і м’язової систем , стан шкіри та її похідних , рН крові та інше .

Найбільше значення для дитячого організму мають кальцій , фосфор , калій , магній , залізо . Добова потреба в мінералах представлена в таблиці .

Вік

Вживання

Кальцій

Фосфор

Магній

Залізо

0 – 29 днів
1 – 3 місяці
4 – 6 місяців
7 – 12 місяців
1 – 3 роки
4 – 6 років
7 – 10 років
11 – 13 років

хлопчики

дівчата
14 – 17 років

хлопчики

дівчата

240
500
500
600
800
1200
1100

1200

1100

1200

1100

120
400
400
500
800
1400
1650

1800

1650

1800

1650



50
60
60
70
150
300
250

350

300

300

300

1,5
5
7
10
10
15
18

18

18

18

18


Діти потребують підвищеної кількості кальцію , тому необхідно постійно включати його в раціон молока та молочних продуктів, які містять багато кальцію . Джерелом кальцію можуть служити яєчний жовток , горіхи , боби , овочі , сири , м’ясо , вівсяна крупа , фрукти . Найбільш сприятливе співвідношення кальцію і фосфору для дітей від 1 місяця до року 1:0,8 , від року до 3-х років 1:1 , в 4 роки і старше 1:1,2 або 1:1,5 . Фосфор приймає участь в обміні вуглеводів , жирів , білків , біля 80% його входить до складу кісток .

Добре засвоюється фосфор , яки й міститься в продуктах тваринного походження (молоці , м’ясі , рибі , яйцях ) . Потреба в фосфорі у дітей в 2 рази більша , ніж у дорослих.

В дитячому харчуванні велике значення має забезпечення надходження з їжею мінеральних речовин , які сприяють кровотворенню ( це залізо , мідь , марганець , кобальт) . Реальними джерелами заліза є жовток яєць , творог , каші , соки , м’ясо , картопля , хліб .

Навіть при достатньому надходженні заліза при недостатній кількості міді кровотворення також страждає . Мідь необхідна для перетворення заліза , яке надходить з їжею в органічно зв’язану форму .

Важливу роль в кровотворенні відіграє марганець , який в присутності міді і заліза сприяє утворенню ретикулоцитів і перетворенню їх в зрілі еритроцити . Крім того , марганець приймає участь в процесах оссифікації і кровотворення , тому потреба у дітей в ньому підвищена . У дітей дошкільного віку вона складає 0,2 – 0,3 мг на 1 кг маси тіла .

Діти також потребують в підвищеній кількості цинку , який необхідний для нормального розвитку та нормальної діяльності гіпофізу і підшлункової залози . Багато цинку в курячому м’ясі , яловичині бобових , буряку .
ВІТАМІНИ .

Потреба в вітамінах у дітей підвищена у зв’язку з інтенсивним ростом і розвитком . Особливе значення в дитячому харчуванні займають жиророзчинні вітаміни А і Д .

Вітамін А є ростовим фактором , відсутність його в раціоні призводить до порушень з боку ока і шкіри ( ксерофтальмія ) .

Вітамін Д особливо необхідний в молодому віці при інтенсивному рості і формуванні скелету . При його нестачі виникає рахіт , що супроводжується деформацією скелету , м’язовою слабкістю та порушеннями з боку нервової та ССС . Для профілактики рахіту рекомендовано дітям щоденно давати 400 МО вітаміну Д ( 1 крапля олійного розчину ергокальциферолу або холекальциферолу ) . Джерелом вітаміну Д є яйця , печінка , молоко , риб’ячий жир .

Вітамін С також вкрай необхідний для нормального розвитку дитини . Цей вітамін приймає участь в окислювально – відновлювальний процесах , в обміні білків , жирів , вуглеводів , впливає на судинну стінку та зміцнює імунітет та опірність організму до інфекцій , виводить з організму вільні радикали та токсичні речовини . Міститься вітамін в основному в продуктах рослинного походження ( чорній смородині , шипшині , петрушці , кропі , кольоровий капусті ... ) .

Вітамін В1 впливає на інтенсивність росту дитини . Його нестача викликає порушення процесів збудження і гальмування в корі великих півкуль . Джерелом вітаміну є дріжджі , злакові квасоля , печінка , нирки , яйця .

^ Температура тіла людини та терморегуляція

Постійна температура людського тіла підтримується за допомогою утворень, які знаходяться в гіпоталамусі, їх називають центром терморегуляції. Цей центр керує біохімічними процесами, що забезпечують теплопродукцію, і регулює тепловіддачу. Остання залежить від величини шкірного кровотоку, від випаровування води з поверхні шкіри і легень. М'язи, скорочуючись, також забезпечують теплоутворення. Температура, що її вимірюють у прямій кишці (ректальна), найбільш точно відображує температуру внутрішнього середовища організму. Вона на 0,3—0,5 °С вища за температуру, яку вимірюють в пахвовій або паховій ділянці. Ректальна температура тіла дитини відразу після народження перебуває в межах 37,7— 38,2 °С. Вона дещо вища, ніж у матері, і свідчить про здатність плода до самостійної теплопродукції. Протягом 2—3 год ця температура через підвищену тепловіддачу знижується на 2—2,5 °С, досягаючи протягом доби 37 С. Надалі вона залишається на кілька десятих градуса вищою, ніж температура у дорослих, поступово наближаючись до неї. У немовлят регуляція тепловіддачі шляхом зміни шкірного кровотоку і потовиділення дуже недосконала. Майже відсутня здатність підвищувати теплоутворення внаслідок збільшення м'язової роботи. Відносно велика поверхня тіла збільшує тепловіддачу. Тому немовля перебуває в несприятливих умовах стосовно підтримання постійної температури тіла. Дуже недосконалою е терморегуляція у новонароджених, особливо недоношених новонароджених, дітей, які часто не справляються з коливаннями температури навколишнього середовища, через що вони переохолоджуються або перегріваються. Важливо підтримувати необхідну температуру в приміщенні, де є новонароджена дитина. Якщо вона не здатна підтримувати нормальну температуру тіла, її слід помістити в кувез — апарат, який створює в камері певну температуру і вологість повітря. Для грудних дітей характерні менші коливання температури тіла протягом доби, ніж у дорослих (відповідно 0,4° і 1 °С). З віком підвищується здатність дитини підтримувати температуру свого тіла в нормальних межах (36—37 °С), незалежно від змін температури навколишнього середовища. Недосконалість терморегуляції у дітей раннього віку нерідко проявляється також як гіпертермічний синдром — підвищення температури тіла понад 39,5 °С при інфекційно-запальних захворюваннях.
^ VІ. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.




п/п


Етапи заняття їх функції та зміст

Навч.

цілі в рівн. засв.

Методи

контролю і

навчання

Матеріали

метод.

забезпечення.

( контролю,

наочності,

інструктивні)

Розподіл

часу

(у хвилинах)

І.

1.

2.
3.


1)

2)

3)

4)

5)

ІІ.

1.

2.


3.

4.


ІІІ.

1.

2.


3.

Підготовчий етап

Організаційні заходи

Постановка навчальних цілей.

Контроль вихідного рівня знань, навичок, умінь (короткий план змісту, що виноситься на контроль):

Типи живлення протягом внутрішньоутробного розвитку (гістотрофне, гематотрофний і амніотрофний типи живлення)

Особливості обміну речовин новонародженого

( лактотрофне живлення) ,

Особливості обміну речовин у грудних дітей ( початок дискантного живлення) ,

Добові норми білків, жирів, вуглеводів та вітамінів , мікроелементів , мінералів для людей різного віку ,

Особливості обміну речовин та терморегуляції у людей старечого віку.
^ Основний етап

Формування професійних вмінь та навичок:

    1. Визначити особливості обміну речовин і водно-електролітного обміну та терморегуляції у новонароджених та грудних дітей;

    2. Визначити особливості обміну речовин та водно-електролітного обміну та терморегуляції у дорослих здорових людей .

    3. Визначити особливості обміну речовин і водно-електролітного обміну та терморегуляції у
      людей похилого віку .

    4. Скласти та розрахувати раціон харчування дітей .



^ Заключний етап

Контроль та корекція рівня знань, професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків заняття

(теоретичного , практичного , організаційного).

Домашнє завдання:

ст. В. С. Тарасюк « Ріст і розвиток людини» , ст. 171 - 201

^ СПРС : «Роль гіпоталамусав регуляції теплообміну та обміну речовин. Вікові зміни в терморегуляції».


ІІ


ІІ

ІІ

ІІ

ІІ

ІІІ
ІІІ

ІІІ


ІІІ



Фронтальне опитування.

Тестовий контроль

Практичний тренінг.
Вирішування ситуаційних задач
Індивід. контроль


Таблиці,

інструкції

структурно – логічні схеми

Ситуаційні

задачі


Карта ООД

5 хв


70 хв


15 хв

VII. Матеріали методичного забезпечення заняття

^ 1. Матеріали контролю для підготовчого етапу.

А) питання:

1) Яке співвідношення білків, жирів і вуглеводів в дитячому віці?

2) Яке співвідношення білків, жирів і вуглеводів в дорослому віці ?

3) Яка потреба в білках у дітей 1 – 3 років?

4) Яка потреба в білках у дітей 3 - 7 років?

5) Яка потреба в білках у дітей 8 - 10 років?

6) Яке значення мають вітаміни в обмінних процесах?

7) Яке значення мають мікроелементи в обмінних процесах?

8) Що таке гістотрофне живлення?

9) Що таке гемотрофне живлення?

10) Що таке лактотрофне живлення?

11) Що таке амніотрофне живлення?
Б) тестовий контроль( правильні відповіді виділені ):

І варіант

^ 1. Тестове завдання

Який тип живлення притаманний новонародженій дитині :

А) гістотрофний,

Б) гемотрофний,

В) амніотрофний,

Г) лактотрофний,

Д) дистантний .
^ 2. Тестове завдання

Яке співвідношення білків, жирів та вуглеводів у дітей молодшого віку :

А) 1 : 1: 3,

Б) 1 : 1: 4,

В) 1 : 1: 5,

Г) 1 : 2 : 4,
^ 3. Тестове завдання

Яка добова потреба в білках на 1 кг маси тіла у дорослих :

А) 4 – 5 г/кг,

Б) 4 – 4,5 г/кг,

В) 2,5 – 3 г/кг,

Г) 2 – 2,5 г/кг,

Д) 1,5 – 1,8 г/кг
^ 4. Тестове завдання

Яка добова потреба в жирах у дорослої людини :

А) 80 – 100 г,

Б) 32,7 г,

В) 39,2 г,

Г) 38,4 г,

Д) 56 г
5. Тестове завдання

Яка добова потреба у воді у дитини в 1 рік :

А) 80 мл,

Б) 950 – 1000 мл,

В) 1200 мл,

Г) 1350 мл,

Д) 1500мл
ІІ варіант

^ 1. Тестове завдання

Який тип живлення притаманний ембріону , коли ще не функціонує плацента:

А) гістотрофний,

Б) гемотрофний,

В) амніотрофний,

Г) лактотрофний,

Д) дистантний .
^ 2. Тестове завдання

Яке співвідношення білків, жирів та вуглеводів у дітей старшого віку :

А) 1 : 1: 3,

Б) 1 : 1: 4,

В) 1 : 1: 5,

Г) 1 : 2 : 4,
^ 3. Тестове завдання

Яка добова потреба в білках на 1 кг маси тіла у дітей старше 12 років :

А) 4 – 5 г/кг,

Б) 4 – 4,5 г/кг,

В) 2,5 – 3 г/кг,

Г) 2 – 2,5 г/кг,

Д) 1,5 – 1,8 г/кг
^ 4. Тестове завдання

Яка добова потреба в жирах у дітей від1-го до3-х років :

А) 80 – 100 г,

Б) 32,7 г,

В) 39,2 г,

Г) 38,4 г,

Д) 56 г
^ 5. Тестове завдання

Яка добова потреба у воді у дитини в 4 роки :

А) 80 мл,

Б) 950 – 1000 мл,

В) 1200 мл,

Г) 1350 мл,

Д) 1500мл

ІІІ варіант.

^ 1. Тестове завдання

Який тип живлення притаманний дорослим людям :

А) гістотрофний,

Б) гемотрофний,

В) амніотрофний,

Г) лактотрофний,

Д) дистантний
^ 2. Тестове завдання

Яке співвідношення білків, жирів та вуглеводів у дорослих людей :

А) 1 : 1: 3,

Б) 1 : 1: 4,

В) 1 : 1: 5,

Г) 1 : 2 : 4,
^ 3. Тестове завдання

Яка добова потреба в білках на 1 кг маси тіла у дітей від 6-ти до 10-ти років :

А) 4 – 5 г/кг,

Б) 4 – 4,5 г/кг,

В) 2,5 – 3 г/кг,

Г) 2 – 2,5 г/кг,

Д) 1,5 – 1,8 г/кг
^ 4. Тестове завдання

Яка добова потреба в жирах у дітей від 4-х до 7-ми років :

А) 80 – 100 г,

Б) 32,7 г,

В) 39,2 г,

Г) 38,4 г,

Д) 56 г
^ 5. Тестове завдання

Яка добова потреба у воді у дитини в 5 – 6 років :

А) 80 мл,

Б) 950 – 1000 мл,

В) 1200 мл,

Г) 1350 мл,

Д) 1500мл
IV варіант

^ 1. Тестове завдання

Який тип живлення додатково виникає у плода з 16 – 20 тижня :

А) гістотрофний,

Б) гемотрофний,

В) амніотрофний,

Г) лактотрофний,

Д) дистантний .

^ 2. Тестове завдання

Яка добова потреба в білках на 1 кг маси тіла у дітей першого року життя :

А) 4 – 5 г/кг,

Б) 4 – 4,5 г/кг,

В) 2,5 – 3 г/кг,

Г) 2 – 2,5 г/кг,

Д) 1,5 – 1,8 г/кг
^ 3. Тестове завдання

Яка добова потреба в жирах у дітей від8-ми до13-ти років :

А) 80 – 100 г,

Б) 32,7 г,

В) 39,2 г,

Г) 38,4 г,

Д) 56 г
^ 5. Тестове завдання

Яка добова потреба у воді у дитини в 7 – 10 років :

А) 80 мл,

Б) 950 – 1000 мл,

В) 1200 мл,

Г) 1350 мл,

Д) 1500мл
V варіант.

^ 1. Тестове завдання

Який тип живлення притаманний плоду при наявності плаценти :

А) гістотрофний,

Б) гемотрофний,

В) амніотрофний,

Г) лактотрофний,

Д) дистантний .
^ 2. Тестове завдання

Яка добова потреба в білках на 1 кг маси тіла у дітей від 1-го до 3-х років :

А) 4 – 5 г/кг,

Б) 4 – 4,5 г/кг,

В) 2,5 – 3 г/кг,

Г) 2 – 2,5 г/кг,

Д) 1,5 – 1,8 г/кг
^ 3. Тестове завдання

Яка добова потреба у воді у дитини в 11 – 14 років :

А) 80 мл,

Б) 950 – 1000 мл,

В) 1200 мл,

Г) 1350 мл,

Д) 1500мл

^ 4. Тестове завдання

Яка температура тіла в шкірних складках людини ( пахвових, пахвинних) :

А) 35 – 360 С,

Б) 36 – 370 С,

В) 37 - 380 С,

Г) 36,60 С.
^ 5. Тестове завдання

Яка добова потреба в жирах у дітей від1-го до3-х років :

А) 80 – 100 г,

Б) 32,7 г,

В) 39,2 г,

Г) 38,4 г,

Д) 56 г

^ 2. Матеріали контролю основного етапу заняття.

А)відпрацювання навичок:

    1. Визначити особливості обміну речовин і водно-електролітного обміну та терморегуляції у новонароджених та грудних дітей;

2. Визначити особливості обміну речовин та водно-електролітного обміну та терморегуляції у

дорослих здорових людей .

3. Визначити особливості обміну речовин і водно-електролітного обміну та терморегуляції у
людей похилого віку .

4. Скласти та розрахувати раціон харчування дітей .
Б) вирішення ситуаційних задач:

^ Б) ЗАДАЧІ:

1) Відомо , що новонароджені діти дуже чутливі до переохолодження і перегріву. Чому? / недорозвинений центр терморегуляції, який знаходиться в гіпоталамусі/.

2) Відомо , що є різниця між температурою тіла в шкірних складках ( паховій, пахвинній) і ректальною температурою . Яка ця різниця в нормі? / в нормі вона складає 0,5 – 1 градус/.

3)Відомо , що для нормального розвитку людини повинне бути певне співвідношення білків, жирів і вуглеводів у раціоні. Яке це співвідношення у дитини? / 1 : 1: 3/

4)Відомо , що для нормального розвитку людини повинне бути певне співвідношення білків, жирів і вуглеводів у раціоні. Яке це співвідношення у дорослої людини? / 1 : 1: 4/

5) Підрахуйте скільки азоту має виділитися організмом за умов азотистої рівноваги , якщо засвоєно 120 г білка? / відомо , що білковий коефіцієнт дорівнює 6,25, тобто, в 100 г білка міститься 6,25 г азоту. Значить в 120 г білка міститься 7,5 г азоту, який при азотистій рівновазі і повинен виділитися/

6) Підрахуйте, скільки грам білка зазнало окислення і розпаду, якщо організм використав на це 0,15 л кисню ( відомо , що для окислення 1 г білка необхідно 0,95 л кисню / використовуючи пропорцію можна підрахувати необхідну величину . Вона буде дорівнювати приблизно 0,158 г білка/

7) Підрахуйте, скільки білка зазнало окислення і розпаду, якщо організм використав на це 4,5л кисню( відомо , що для окислення 1 г білка необхідно 0,95 л кисню) / користуючись відповідною пропорцією отримуємо відповідь 4,74 г білка/

8) Підрахуйте скільки азоту має виділитися організмом за умов азотистої рівноваги , якщо засвоєно 250 г білка? / відомо , що білковий коефіцієнт дорівнює 6,25, тобто, в 100 г білка міститься 6,25 г азоту. Значить в 250 г білка міститься 15,625 г азоту, який при азотистій рівновазі і повинен виділитися/

9)У жінки основний обмін становить 1994 ккал на добу при нормі для неї 1477 ккал. Про що може свідчити така різниця? / про захворювання щитоподібної залози з викидом великої кількості йодованих гормонів, при якому підвищується основний обмін/

10)У чоловіка 25 років основний обмін становить 2100 ккал на добу при нормі для нього 2500 ккал. Про що може свідчити така різниця? / про захворювання щитоподібної залози з недостатньою кількістю йодованих гормонів, при якому знижується основний обмін/
^ 3. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття.

А. Алгоритми (структурно – логічні схеми, таблиці, інструкції до ПЗ, орієнтовні карти)
^ ІНСТРУКЦІЯ № 6 .

( для студентів )

до проведення практичного заняття з предмету :

Ріст і розвиток людини”

Спеціальність :51101 02 .

  1   2

Схожі:

Практичного заняття iconПрактичні заняття 4, 5 Практичне заняття №4
Мета заняття: набуття практичного досвіду розв’язання систем лінійних рівнянь усталеного режиму роботи електричної мережі методом...
Практичного заняття iconЗаняття №2
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Практичного заняття iconТема: «кредитні операції банків»
Мета практичного заняття: набути практичних навичок, необхідних під час оформлення, видачі та погашення кредитів
Практичного заняття iconТематичний план самостійної позааудиторної підготовки студентів ІІІ...
Позааудиторна підготовка до практичного заняття «Огляд, поверхнева та глибока методична пальпація живота»
Практичного заняття iconЗаконодавчі акти: 7,8,9
Вивчення теоретичного матеріалу за поданим планом; визначення основних понять теми та складання їх тлумачного словника; підготовка...
Практичного заняття iconТематичний план самостійної позааудиторної підготовки студентів ІІІ...
Позааудиторна підготовка до практичного заняття „Глибока ковзна методична пальпація печінки, селезінки, нирок”
Практичного заняття iconКонспект заняття в гуртку «Квілінг» Тема заняття
Тема заняття: Ознайомлення з технікою обробки паперу – квілінг. Виготовлення квіткової композиції в техніці квілінг
Практичного заняття iconТема заняття
Мета заняття Оволодіти практичними навичками І вмінням працювати із законодавчими актами
Практичного заняття icon7. Критерії оцінювання
Для програм рекомендований розподіл годин: 60 практичні заняття, 40 теоретичні заняття
Практичного заняття iconТема заняття
Мета заняття Оволодіти практичними навичками І вмінням працювати із законодавчими актами
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка