Реферат на тему: “




Скачати 82.22 Kb.
НазваРеферат на тему: “
Дата конвертації19.03.2013
Розмір82.22 Kb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Біологія > Реферат
Реферат

на тему:

Середовище життєдіяльності. Природне середовище. Гідросфера”

Природне середовище - біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфе­ри, що взаємозв'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.

Людина давно живе не в «природі», а мешкає в середовищі, антропо­генно зміненому, трансформованому під впливом своєї діяльності. В життєвому циклі людина і навколишнє середовище утворюють постійно діючу систему «людина — довкілля».

Розглядаючи безпеку людини як поняття, що стосується сутності люд­ського життя, сфери її діяльності і взаємозв'язків з навколишнім середови­щем, ми повинні розглянути таке поняття, як «середовище», в якому живе і діє людина.

Гідросфера (грец. hydro - вода, sphaira - куля) — це водяна оболонка Землі. До надземної частини гідросфери, що вкриває 70% поверхні Земної кулі, належать океани, моря, озера, ріки, а також льодовики, в яких вода перебуває у твердому стані. Основна части­на води (понад 80%) перебуває у глибинних зонах Землі — в її мантії. Підземна частина гідросфери охоплює грунтові, підґрунтові, напірні й безнапірні води, тріщинні води і води карстових порожнин у лег­корозчинних гірських породах (вапняках, гіпсах тощо).

Усі форми водних мас переходять одна в одну у процесі перетворення. Вода у біосфері перебуває у безперервному русі, бере участь у геологічному та біологічному кругообігах речовин.

Вода є основою існування життя на Землі. Для величезної кількості живих організмів, особливо на ранніх етапах розвитку біосфери, вода була середовищем зародження та розвитку. Б

ез води неможливий фотосинтез, який відбувається в зелених рослинах і лежить в основі біологічного кругообігу речовин на нашій планеті.

Вода — своєрідний мінерал, який забезпечує існування живих організмів на Землі. Живі організми на 60— 98% складаються з води і всі їхні життєві функціональні процеси пов'язані з водою. Обмін речовин в організмах можливий лише за наявності води, бо майже всі хімічні, колоїдно-хімічні та фізіологічні процеси відбуваються у водних розчинах органічних, та неорганічних речовин або за обов'язкової участі в них води. Процеси травлення і засвоє­ння їжі у травному каналі та синтез живої речовини в клітинах організмів відбуваєть­ся виключно у рідкому середовищі. Втрата організмом лише 10—20% води веде до його загибелі. Без води людина може прожити не більше п'яти діб.

Без води не може існувати й людська цивілізація, бо вода використо­вується людьми не лише для пиття, а й для забезпечення своїх санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб. Вода використовується у промисловості, побуті, сільському господарстві, як джерело енергії.

Багато джерел і водоймищ мають лікувальне призначення.

Але для більшості людських потреб придатна не будь-яка вода, а прісна — з вмістом мінеральних солей до 1 г/л. Незважаючи на величезні обсяги гідросфери (16млрд м3 води), прісні води становлять менше 3%. її об'єму. Доступною для використання є лише невели­ка частка прісних вод, що зосереджена у прісноводних озерах, водосховищах, річках та підземних водоносних горизонтах.

Світовий океан — неперервна водна оболонка Землі, що оточує мате­рики й острови. Площа Світового океану становить 361 млн км3, або 71 % земної поверхні. В ньому зосереджено понад 1370 млн км3 води, тобто 96,5% об'єму гідросфери. У Світовому океані виділяють його скла­дові частини — океани, моря, затоки, протоки, На Землі умовно виділяють 4 океани:

— Тихий — складає майже половину площі Світового океану (178,7 млн км2) і понад половини його об'єму (740 млн км3);

— Атлантичний — складає приблизно 1/4 частину Світового океану за площею (91,6 млн км2) і об'ємом (330 млн км3);

— Індійським — складає дещо більше 1/5 частини Світового океану за площею (76,2 млн км2) і об'ємом (283 млн км3);

— Північний Льодовитий — складає лише 1/25 частину Світового океану за площею (14,7 млн км2) і 1/75 його частину за об'ємом (18 млн км3).

Деякі дослідники виділяють п'ятий — ^ Південний океан, що омиває береги Антарктиди.

Море — частина океану, відділена від нього суходолом, підводними узвишшями або островами. Розрізняють внутрішні, окраїнні, міжостровні моря. В Атлантиці є море без берегів — Саргасове (його межами є течії).

Затока — частина океану або моря, що далеко заходить в сушу. В деяких випадках назва «затока» історично закріпилося за водоймами, які за їх гідрологічним режимом вірніше було б називати морями (Мек­сиканська, Гудзонова, Перська затоки).

Протока — відносно вузький водний простір, що розділяє ділянки суші І з'єднує водні басейни абб їх частини.

Води Світового океану перебувають в постійному русі. Види руху: вітрові хвилі, течії, припливи і відпливи, цунамі.

Вітрові хвилі — коливальні рухи водної поверхні. Звичайна висота вітрових хвиль — до 4 м, рідше — до 6-7 м. Відзначено випадки, коли штормові вітри піднімали у відкритому океані хвилі висотою 20-30 м і більше.

Океанічні течії — горизонтальні переміщення величезних мас води у певному напрямку і на великі відстані. Причиною течій здебільшого бувають постійні вітри. Розрізняють теплі течії, температура води яких вища від температури оточуючих океанічних вод (Гольфстрім, Куросіо та ін.), і холодні течії — із температурою води, нижчою ніж у океаніч­них водах (Лабрадорська, Бенгельська та ін.).

Припливи і відпливи — періодичні коливання рівня води в океанах і морях, що спричиняються силами притяжіння Місяця і Сонця. Макси­мальний приплив — 18 м (у затоці Фанді, біля берегів Північної Аме­рики).

Цунамі — хвилі, утворювані в океані внаслідок сильних підводних землетрусів! Швидкість цунамі — до 800 км/год, висота хвиль біля бе­регів може сягати 15-30 м.

Складовою частиною гідросфери є води суходолу, які поділяються на поверхневі і підземні.

Поверхневі води — води суходолу, що постійно або тимчасово знахо­дяться на земній поверхні в рідкому або твердому стані у формі водних об'єктів (водних потоків, водойм), а також скупчень льоду і снігу (льодо­виків, снігового покриву).

Ріка —природний водний потік, що тече у розробленому ним заг­либленні — річищі. Річище ріки, що постійно заповнене водою, е час­тиною річкової долини — заглиблення, яке потік води створював ти­сячі, мільйони років, розмиваючи гірські породи. Головна ріка з усіма притоками утворює річкову системі/. Територія, з якої ріка та її прито­ки збирають воду, називається басейном ріки, межа між басейнами сусідніх рік — вододілом. Виділяють такі види живлення рік: дощове, снігове, підземне, льодовикове. Зміни рівня води в річці визначають її режим. Режим, ріки насамперед залежить від клімату.

Найдовша ріка в світі — Ніл (6671 км), найповноводніша — Амазонка (се­редня витрата води в гирлі становить 200 тис. м3/с). Головна ріка України — Дніпро — має довжину 2201 км і витрату води в гирлі близько 2 тис. м3/с.

Ріки є джерелом прісної води для промисловості, сільського господар­ства, водопостачання населених пунктів, використовуються також для одержання електроенергії (на них працюють тисячі ГЕС), як транспортні шляхи, місця рибальства, відпочинку, туризму, спортивних змагань.

Озеро — водойма, що утворилася в замкненому природному заглиб­ленні на поверхні суходолу. Озерні улоговини можуть мати різне поход­ження. Виділяють тектонічні озера (Каспійське море, Байкал та ін.), льодовикові (озера Фінляндії, Канади), загатні (Синевир у Карпатах), кратерні (Кроноцьке на Камчатці), карстові (Світязь), лиманні (Ялпуг) та ін. Озера поділяються за водним режимом на стічні — з прісною водою та безстічні — з солоною.

Озера використовуються як шляхи сполучення, джерела водопоста­чання, місця відпочинку та рибальства. З солоних озер добувають сіль (кухонну, глауберову), магній та іншу мінеральну сировину. Видобува­ють також лікувальну грязь.

Болота — надмірно зволожені ділянки суходолу Із шаром торфу не менше 0,3 м. ^ Низинні болота виникають у місцях близького залягання 14

або виходу на поверхню підземних вод. Таких боліт багато в Поліссі, на заплавах рік, по берегах озер. Верхові болота характерні для тайги, тун­дри,— вони лежать на вододілах, не пов'язані з підземними водами і живляться тільки атмосферними опадами.

Болота регулюють стік рік, зволожують атмосферне повітря, є місця­ми мешкання багатьох видів тварин і рослин. На болотах розробляють торф, що використовується як добриво, паливо і хімічна сировина.

Льодовики —природні скупчення льоду на земній поверхні. Займають площу 16,2 млн. км2 — територію Антарктиди, Гренландії, багатьох арк­тичних островів, а також високогірних районів, що лежать вище снігової лінії. Гірським льодовикам належить важлива роль у живленні рік посуш­ливих районів світу. Льодовики — один із головних ресурсів прісної води.

Підземні води — води, що знаходяться в порах і пустотах гірських порід верхньої частини земної кори. Під землею вода може знаходитися у всіх агрегатних станах. Підземні води утворюються в основному за рахунок про­сочування вглиб атмосферних опадів під час дощів або танення снігу і льоду.

Підземні води за умовами залягання можуть бути поверхнево-ґрун­товими (містяться в проміжках між часточок ґрунту), ґрунтовими (за­лягають у першому від поверхні землі водотривкому шарі) і міжпластовими (залягають між двома водотривкими шарами і досить часто бува­ють напірними, або артезіанськими). Особливий вид джерел, що фонта­нують, — гейзери.

Підземні води різноманітні за хімічним складом (прісні, слабо- або сильномінералізовані) та температурою (холодні або термальні).

Підземні води регулюють стік рік, є рельєфоутворюючим чинником, забезпечують рослини вологою і розчиненими мінеральними речовинами: Людина використовує підземні води як джерело водопостачання. Термальні води дають теплову енергію, мінеральні і радіоактивні води використову­ються в медицині. З підземної ропи одержують йод, солі, різні метали.
Забезпеченість річковою водою України дуже мала. Цей дефіцит річкової води доводиться надолужувати використанням підземних вод, яких у нашій країні чималий запас. Головним джерелом річкової води в Україні є Дніпро, а також Дністер, Півден­ний Буг, Тиса] Прут, малі річки (їх налічується понад 63000).

Не всяка прісна вода може використовуватись людьми. До якості води висуваються певні вимоги залежно від галузей її використання. Найбільш жорсткими є вимоги до якості питної води та води у водой­мищах, що використовуються для розведення риби. Вода повинна відпо­відати санітарним вимогам — гранично допустимим нормам (ГДН) вмісту тих чи інших компонентів, що забезпечують склад і властивості води. Така вода повинна бути безпечною щодо бактеріального складу, не­шкідливою за вмістом і складом розчинених хімічних речовин. В основі гігієнічного нормування якості питної води лежить відповідність її сані­тарним нормам безпеки в епідеміологічному, патафізіологічному і ток­сикологічному відношеннях, а також — естетичним вимогам (нормаль­ної реакції людини). Якщо джерела водопостачання не відповідають нор­мам, їх заздалегідь очищують від бактерій, позбувають зважених часток. Проте є такі забруднення, які усунути неможливо, тому така вода для використання непридатна.

Показники хімічного складу води визначаються нормами вмісту — гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин, які з'яви-лися у природній воді внаслідок промислового, сільськогосподарсь­кого і комунально-побутового забруднення. ГДК обмежують загальну мінералізацію води, вміст хімічних речовин, загальну жорсткість І рН.

Наша планета Земля є стиснутою з полюсів кулею — геоїдом. Будова Землі неоднорідна. Вона складається з трьох оболонок — земної кори, мантії та ядра, де різко змінюються швидкості пружних сейсмічних хвиль, викликаних землетрусами або штучними вибухами.

Товща земної кори під ложем океану досягає 5—12 км, у рівнинних регіонах — 30—40 км, а під горами — 50—70 км, Мантія Землі простягається нижче земної кори до глиби­ни 2950 км від поверхні, ядро Землі — до її центру; тобто глибини 6371 км. Відповідно з глибиною зростає тиск і щільність гірських порід, підвищується а температура. Вважа­ють, що температура ядра Землі не перевищує 5000'С. Джерела внутрішньої теплової енергії Землі ще недостатньо з'ясовані. Головними зник вважають радіаційний розпад елементів та перерозподіл матеріалу за щільністю в мантії, який супроводжується ви­діленням значної кількості тепла.

Література:


  • Фізична географія. Підручник. – К., 2000.

  • БЖД. – Львів, 2001.

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Реферат на тему: “ iconРеферат На тему: Емпірична > соціологія: >

Реферат на тему: “ icon«Романтичний пафос публіцистики Олеся Гончара»
Реферат на тему: «Оцінка творчості П. Загребельного літературознавцями та публіцистами»

Реферат на тему: “ iconРеферат на тему: “ Алкоголізм ”
У випадках тривалого плину хвороба супроводжується стійкими психічними І соматическими розладами

Реферат на тему: “ iconРеферат на тему: “ Ікони Поділля”
Традиційна для іконопису зворотня перспектива сходиться не в віддаленій точці уявного простору, а в людині. [2]

Реферат на тему: “ iconРеферат з політології на тему: “ Порівняльний аналіз політичних систем...
Вступ

Реферат на тему: “ iconРеферат: І. Карпенко-Карий життя та творчість
Підручник О. М. Бєляєв, укр м. 10-11 кл. – Написати твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему

Реферат на тему: “ iconРеферат на тему: „ Біохімічні особливості харчування в обраному виді спорту”
Енергоспоживання організму І його залежність від виконуваної роботи

Реферат на тему: “ iconРеферат на тему: Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
Література: 1 Е. П. Желібо, Н. М. Заверуха, В. В. Зацарний “Безпека життєдіяль­ності” с. 225-232

Реферат на тему: “ iconРеферат на тему: «Історія розвитку Microsoft Word»
Він був погано прийнятий ринком, продаж знижувало наявність конкуруючого продукту

Реферат на тему: “ iconРеферат на тему: «Структура олімпійського руху вУкраїні»
Створення різних організацій, спортивних секцій для пропаганди сортивного життя в україні

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка