Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління




НазваРозділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління
Сторінка1/3
Дата конвертації26.02.2023
Розмір0.56 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
  1   2   3
Зміст
Вступ

Розділ 1. Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління

1.1 Еволюція розвитку та сучасні підходи до формування функцій

1.2 Поняття функцій менеджменту та вплив зовнішнього середовища на їх розвиток

Розділ 2. Системна роль функцій менеджменту в процесі управління і методи їх дослідження

2.1 Вплив функцій планування і організації на підвищення ефективності

2.2 Мотивація і контроль діяльності в процесі управління

Розділ 3. Практичне поєднання і використання функцій управління в діяльності сучасних організацій

Висновки

Список використаної літератури
Вступ
На сьогоднішній день у визначенні функцій, у їх диференціації і інтеграції зберігається історично складена відмінність . У функціях проявляється сутність ,зміст управління . У управлінні існує єдність двох сторін - процесу і структури - їх зміст розкривається у процесі . Функція управління є функція процесу управління. Функція це об’єктивна складова управління, така частина управління як цілого, виявлення якого являється умовою виявлення цього цілого. В цьому виражається системний підхід до формування поняття і структури функцій управління . Управління - це сукупне здійснення функцій. Об’єктивна сукупність функцій притаманна управлінню на різних ієрархічних сходинках, при будь-яких особливостях виробництва. Функції управління являють собою особливий вид діяльності людей у процесі життєдіяльності суспільства та управління ним. Основні функції соціального управління - планування ,організація ,координація, регулювання ,стимулювання навчання, аналіз, контроль і прогнозування Всі функції менеджменту між собою практично взаємопов’язані .

Ця тема визначає функціональний характер процесу управління, сутність поняття функцій менеджменту планування, організації, мотивація, контроль їх зміст і системний характер. У наш час, дуже важливо визначити функції менеджменту в процесі управління. На практиці втілити їх у життя, саме тому на сьогоднішній день і визначається актуальність цієї теми. Об’єктом нашого дослідження і вивчення являється управління, а предметом - система функцій управління .

Кожна функція управління повинна мати чітко визначений зміст , розроблений процес, певну структуру.

Зміст функцій відповідає на запитання ,які дії здійснюються в межах цієї функції . Процес реалізації функцій відповідає на запитання якою є логічна послідовність дій у межах функції ,що і за чим повинно слідувати .Структура функцій відповідає на запитання як або яким чином формально взаємопов’язані між собою дії , які складають цю функцію .


Планування - визначення цілей організації і як їх досягти .

Організація - визначення ,як краще згрупувати заходи .

Контроль - спостереження і коригування заходів ,що виконуються .

Мотивація - керівництво людьми і створення умов для роботи .

Таблиця 1.1. Функції менеджменту.
В даній темі розкрито поняття функцій менеджменту і їх роль в менеджменті.

Функції менеджменту це – сукупність дій і операцій , які здійснює менеджмент організації з метою узгодження спільної діяльності її працівників у процесі осягнення цілей організації.

Загальна функція менеджменту - частина управлінського циклу , якій властивий регулярний вид діяльності органів управління і яка визначає спеціалізацію управлінської праці незалежно від сфери діяльності господарюючого суб’єкта.

Загальні функції менеджменту повинні охоплювати управлінську діяльність його суб’єкта і не дублюватися. Під функцією менеджменту розуміють чітко окреслене коло питань та завдань , які вирішують пеною посадовою особою чи структурним підрозділом апарату управління у процесі управління підприємством.

Комплекс функцій менеджменту включає :

  • встановлення мети ;

  • планування ;

  • розробку та прийняття рішень ;

  • організацію виконання рішень ;

  • оперативний вплив на об’єкт управління ;

  • мотивацію працівників ;

  • контроль виконання рішень і діяльності працівників.

Складовою частиною менеджменту є також наявність цілей, які повинні досягатися наполегливою діяльністю. Цілі можуть встановлюватися самостійно або ззовні, вищою ланкою управління. Вони повинні бути зрозумілими, чітко сформульованими, такими, що можуть бути реально досягнутими та проконтрольованими. В іншому випадку йдеться лише про бажання чи наміри.
^ Розділ 1. Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління.


    1. Еволюція розвитку та сучасні підходи до формування функцій


Управління будь-яким складним об'єктом передбачає реалізацію цілого комплексу взаємозв'язаних видів діяльності в інтересах функціонування об'єкта і забезпечення бажаних напрямів його розвитку. Здійснюваний спеціалістами і менеджерами різних рангів процес складається з відособлених, але тісно взаємозв'язаних частин — функцій.

Функція (від лат. Гипсііо — виконання) — широко вживане поняття в багатьох науках: філософії, математиці, соціології, економіці, біології і ін. Функція може означати обов'язок, діяльність або здатність до діяльності, роль, властивість, значення, компетенцію, задачу, залежність величини від іншої та ін. При всій багатозначності поняття "функція" має індивідуалізоване застосування відповідно до діяльності в сфері менеджменту. Функції менеджменту — це види цілеспрямованої діяльності щодо керованого об'єкта, зумовлені кооперацією і поділом праці всередині управлінського персоналу. Вони взаємообумовлюються і взаємозв'язуються складовими частинами процесу управління, які відрізняються і цілями. Кожній функції властиве замкнуте коло робіт (підфункцій), що об'єднуються спільністю значення і виконують певну роль у менеджментській діяльності.

Функціональність характерна для будь-яких організаційних зусиль людей. Змішування функцій, незнання або недодержання управлінськими працівниками визначених меж діяльності негативно позначаються на оперативності та ефективності рішень. Так, керівники господарства часто втручаються у справи головних спеціалістів і керівників середньої ланки, директор скасовує без відповідного повідомлення розпорядження керуючого відділом (начальника цеху) і замінює його своїм.

Класифікація є науковим прийомом поглибленого вивчення будь-яких явиш дійсності. Функції менеджменту вперше класифікував французький учений А. Файоль. Розглядаючи підприємство як складний функціональний організм, А. Файоль розчленував його на частини, виділивши конкретні види діяльності, типові для всіх підприємств: технічні (виробництво, переробка, обробка), комерційні (купівля, продаж, обмін), фінансові (залучення коштів, розпорядження ними), страхові (страхування і охорона майна, осіб), облікові (бухгалтерський облік, калькуляція, статистика), адміністративні (передбачення, організація, розпорядництво, координація і контроль).[21,ст234]

1. Технічна функція

Число, розмаїтість і важливість технічних операцій і участь техніків в усіх без винятку видах виробництва, починаючи з матеріального і кінчаючи інтелектуальним; майже винятково технічне утворення наших професійних шкіл; широкі можливості, надані технікам,— усе це висуває на перший план технічну функцію, а отже, і технічні "установки" працівників, залишаючи на другому плані інші "установки", не менш, а іноді і більш корисні для розвитку і процвітання підприємств.

Як би те ні було, технічна функція не завжди найважливіша з усіх. Навіть у промислових підприємствах бувають обставини, коли яка-небудь з інших функцій може мати набагато більше впливу на хід справи, чим технічна.

Не треба упускати з виду, що шість істотних функцій знаходяться в тісній залежності друг від друга. Наприклад, технічна функція не може здійснюватися без наявності сировини. без можливості збуту, без капталу, без страхових заходів і без передбачення.

2. Комерційна функція

Процвітання промислового підприємства часто залежить у такій же мері від комерційної функції, як і від технічної;

якщо продукт не має збуту — крах неминучий.

Уміти купувати і продавати так само важливо, як уміти робити.

Комерційна майстерність характеризується, поряд з чуйністю і рішучістю, глибоким знанням ринку і сили суперників, далеким передбаченням і усе більш і більш — у великих підприємствах — практикою угод. -

Нарешті, коли які-небудь продукти проходять у тому самому підприємстві через ряд виробництв, комерційна функція піклується про те, щоб ціни, призначувані вищим керуванням, називані "твердими", не були джерелом небезпечних оман.

3. Фінансова функція

Ніщо не здійснюється без участі цієї функції. Засоби потрібні на оплату персоналу, на нерухомість, на устаткування, на сировину, па видачу дивіденду, на поліпшення, па непередбачені витрати і т.д. Потрібно митецьке фінансове керівництво, щоб забезпечити підприємству засоби, щоб витягти можливо велику вигоду з наявних у розпорядженні засобів, щоб уникнути безрозсудних позик під заставу.

Багато хто з підприємств, що могли б процвітати, гинуть від хвороби — недоліку засобів.

Ніяка реформа, ніяке поліпшення немислимі без наявності вільних засобів кредиту.

Істотна умова успіху — завжди мати перед очима фінансове положення підприємства.

4. Страхова функція

Задача цієї функції — охороняти майно й осіб від грабежів, вогню, повеней; страхувати від страйків, замахів і узагалі всяких перешкод соціальної властивості, що можуть заподіювати збиток ходу і навіть життя підприємства.

У найпростіших підприємствах для цього достатньо нагляд хазяїна і сторожовий пес; у державі сюди залучаються і міліція й армія. Узагалі ж страховою функцією є всякий захід, що забезпечує підприємству безпека, а персоналу — необхідне йому щиросердечний спокій.

5. Облікова функція

Це орган зору підприємств. Ця функція повинна давати підприємству можливість знати, які їм досягнуті результати і куди воно йде. Вона повинна давати повні, ясні і точні зведення щодо економічного становища підприємства.

Хороше рахівництво — просте і ясне, що дає точне представлення про роботу підприємства і її умов — є могутнім засобом керування.

Необхідно відома присвята в цю функцію, як і в інші. Помітна байдужність до неї у великих промислових школах свідчить про те, що люди не дають собі повного звіту в її важливому службовому значенні.

6. Адміністративна функція

На жодній з п'яти попередніх функцій не лежить задача вироблення загальної програми роботи підприємства, підбора його робочого складу, координування зусиль, гармонізації дій. Ці операції не складають приналежності технічної функції, ні тим більше функцій комерційної, фінансової, страховий чи обліковий. Вони утворять особливу функцію, що звичайно позначається ім'ям керування і властивості і границі якої — ми сказали б — визначаються досить незадовільно.

Передбачення, організація, координування і контроль складають у звичайному розумінні безперечну область керування[1,ст321].

Так само чи безперечно відноситься сюди і розпорядження? Ні, не обов'язково: розпорядження можна було б вивчати й окремо. Але я вирішив уключити його сюди по наступним розумінням:

1. Підбор і формування персоналу і створення соціального організму підприємства, що входять у задачі керування, у високому ступені зв'язані з розпорядженням.

2. Більшість принципів розпорядження є принципами керування. Керування і розпорядженням тісно сплетені між собою. Навіть із простою метою полегшення дослідження цікаво було згрупувати в одне ці два види

операцій.

3. Це угруповання, поверх того, має ту вигоду, що створює дуже важливу функцію, гідну того, щоб залучити і зосередити на собі увага суспільства принаймні в тім же ступені, як це має місце у відношенні технічної функції.

Отже, я пропоную наступне визначення:

Керувати — значить передбачати, організовувати, розпоряджатися, координувати і контролювати;

передбачати, тобто враховувати прийдешнє і виробляти програму дії;

організовувати, тобто будувати подвійний — матеріальний і соціальний — організм підприємства;

розпоряджатися, тобто змушувати персонал належно працювати;

координувати, тобто зв'язувати, поєднувати, гармонізувати всі дії і всі зусилля;

контролювати, тобто піклуватися про те, щоб усі відбувалося відповідно до встановлених правил і відданих розпоряджень[19,ст34].

При такім розумінні керування не є ні винятковим привілеєм, ні обов'язком начальника, що привласнюється особисто, чи директорів підприємства; це функція, поділювана між головою і членами соціального тіла, подібно іншим істотним функціям.

Адміністративна функція ясно відрізняється від п'яти інших істотних функцій.

Важливо не змішувати її з правлінням.

Правити — значить вести підприємство до його мети, прагнучи витягти можливо великі вигоди з усіх ресурсів, якими воно розташовує; значить забезпечити дію шести істотних функцій.

Керування ж є лише однієї із шести функцій, дія яких повинно бути забезпечене правлінням. Але в ролі великих директорів воно займає таке значне місце, що іноді може здаватися, начебто роль ця винятково адміністративна.

Нині в літературі зустрічається понад 50 класифікацій функцій менеджменту. В переважній більшості в їх основу покладена файолівська концепція розчленування адміністративної діяльності на окремі функції, які класифікуються з позицій об'єкта і суб'єкта менеджменту. Найпоширенішою є класифікація функцій з позицій суб'єкта менеджменту. З організаційно-технічного погляду серед функцій менеджменту розрізняють загальні та специфічні. Загальні функції виділяються з урахуванням стадій (етапів, фаз) менеджменту — планування, організації, регулювання і координації, мотивації, обліку і контролю. Специфічні функції виділяються насамперед за формою поділу процесу менеджменту на складові частини (лінійне керівництво, технологічна, технічна і економічна підготовка виробництва, бухгалтерський облік, матеріально-технічне забезпечення і реалізація продукції, підбір, розстановка і підвищення кваліфікації кадрів).

Серед функцій менеджменту розрізняють також загально-організаційні, що виконуються керівниками підприємств та їх виробничих підрозділів; спеціалізовані — здійснюються різними спеціалістами; обслуговуючі — пов'язані з обліком, звітуванням, здійсненням операцій з діловодства[9,ст67].

Функції можуть об'єднуватися у певні групи і за іншими ознаками: І — за об'єктом управління: управління об'єднанням, підприємством, цехом і т. п.; 2 — за характером діяльності: економічна, або господарська (керівництво обігом виробничих фондів, виробництвом, реалізацією продукції), соціальна (формування трудового колективу, розвиток соціальної інфраструктури), організаційна (проектування і організація і функціонування системи); 3 — за впливом на окремі стадії виробничого процесу: управління технікою виробництва, організація виробництва основного, допоміжного, обслуговуючого), управління технологічними процесами, оперативне управління виробництвом, організація метрологічного забезпечення, техніко-технологічний контроль, збут продукції; 4 — за ознакою впливу на окремі фактори виробництва: робота з кадрами, управління організацією праці і заробітною платою, матеріально-технічне постачання, капітальне будівництво, організація фінансової діяльності.

При встановленні складу функцій і формування на їх основі структурних підрозділів допускається об'єднання або розчленування окремих функцій. В результаті створюються багатофункціональні підрозділи, однофункціональні, або ж декілька підрозділів виконують роботи, що відносяться до однієї функції.
^ 1.2 Поняття функцій менеджменту та вплив зовнішнього середовища на їх розвиток
У спеціальній літературі із менеджменту перераховується різна кількість специфічних (конкретних) функцій, від 10 до 20 і більше. Нижче розкривається зміст цих функцій стосовно

до підприємств, об'єднань, асоціацій, кооперативів та інших організаційних формувань[15,ст105].

1. Загальне лінійне керівництво — передбачення, лідерство, організація праці і виробництва, мотивація до праці, виховна робота, контроль за виконанням рішень. З цією метою здійснюються операції: організаційно-адміністративні, аналітико-конструктивні і інформаційно-технічні.

1) Організаційно-адміністративні включають: службові комунікації з підлеглими, колегами по роботі, вищим керівництвом, партнерами, представниками громадських організацій; видачу розпоряджень, вказівок, доручень і т. п.; контрольно-оцінювальну діяльність, яка пов'язана із перевіркою, оцінкою і стимулюванням роботи працівників; координацію — узгодження діяльності окремих структурних підрозділів і виконавців.

2) Аналітико-конструктивні операції: аналітичні операції, пов'язані з вивченням і аналізом ситуації; конструктивні — творча розробка пропозицій, планів і завдань; управління соціальним розвитком колективу, створенням соціальної інфраструктури; управління маркетингом; управління фінансовими ресурсами; управління модернізацією підприємства.

3) Інформаційно-технічні операції: участь у підготовці і обробці документованої інформації; здійснення облікових, обчислювальних та формально-логічних операцій.

4) Техніко-економічне і соціальне планування. Організація і здійснення стратегічного довгострокового, короткострокового і поточного планування виробничо-фінансової діяльності, соціального розвитку трудових колективів.

Розробка і формування місії і профілю підприємства, довгострокових і річних цілей, головної і робочих стратегій, політики підприємства, оцінка факторів конкуренції, визначення і оцінка напрямків діяльності з точки зору місії підприємства, техніко-економічне обґрунтування вибору варіантів нової продукції, техніки і технології, розробка проектів цін (тарифів) на вироблювану продукцію (послуги), здійснення господарського (комерційного) розрахунку, впровадження державних і галузевих стандартів, розробка внутрівиробничих стандартів, створення нормативної бази для планування, проектування соціально-професіональної структури трудових колективів, покращення умов праці і здоров'я працівників, розвиток соціальної інфраструктури, особистих підсобних господарств.

5) Управління технологічною підготовкою виробництва — розробка і постійне вдосконалення технології виробництва на основі досягнень науки, передового вітчизняного і зарубіжного досвіду, розробка і корегування технологічних карт, контроль за якістю виконуваних технологічних операцій, оформлення заявок на матеріально-технічні ресурси, здійснення природоохоронних заходів, планів організаційно-економічних заходів, навчання кадрів і підвищення їх професійного рівня.

6) Управління технічною підготовкою виробництва, енергетичним і транспортним обслуговуванням. Розробка системи машин для комплексної механізації, автоматизації і електрифікації, забезпечення раціональної експлуатації і технічного обслуговування і ремонту машин та обладнання, розрахунок потреби в технічним засобах, в запасних частинах, в енергопостачанні, ведення паспортизації і обліку технічних засобів механізації, електрифікації і автоматизації виробництва, підготовка документації на списання з балансу підприємства зношених машин та обладнання, що відпрацювали амортизаційний строк.

7) Управління трудовими ресурсами — формування трудових ресурсів: планування потреби в кадрах, проведення організаційного набору, відбір кадрів і прийняття на роботу, визначення заробітної плати, контроль за станом трудової дисципліни, складання графіків профвідпусток, видача характеристик і довідок за вимогою різних організацій; розвиток трудових ресурсів: професійна орієнтація і соціальна адаптація, навчання кадрів, оцінка результатів діяльності, атестація керівників і спеціалістів, підготовка керівних кадрів, управління просуванням по службі, проведення роботи по закріпленню кадрів, облік і звітність по кадрах.

8) Організація праці і заробітної плати, вивчення форм організації і систем оплати праці, розробка заходів, спрямованих на впровадження прогресивних методів організації праці, мотивації праці до високопродуктивної роботи, розрахунок премій та інших винагород, контроль за правильністю оформлення акордних нарядів, правильністю розробки калькуляцій, нормування усіх видів праці, розробка розцінок, аналіз витрат робочого часу, контроль за правильністю використання фонду заробітної плати, присвоєнням класів і розрядів працюючим.

Ця функція обіймає також операції, пов'язані із проектуванням складу управлінського персоналу, витрат на його утримання, розробкою структурних схем, положень про структурні підрозділи і службових інструкцій, поточних заходів щодо підвищення продуктивності праці усіх працюючих.

9) Оперативне управління виробництвом — оперативне планування (розробка оперативних планів, строком до 1 місяця, складання декадно-добових графіків і завдань), збір інформації про виконання робіт, одержання і реалізацію продукції, аналіз цієї інформації і підготовка пропозицій для керівництва підприємства, розробка оперативних рішень, контроль за виконанням розпоряджень, координація діяльності виробничих підрозділів і окремих працівників, оперативне вирішення питань щодо попередження і ліквідації порушень, що виникають в процесі виконання робіт, підготовка оперативних (диспетчерських) нарад, ведення протоколів оперативних нарад і контроль за виконанням прийнятих рішень.

10) Управління матеріально-технічним забезпеченням і збутом. Складання заявок на матеріали і вироби, розміщення замовлень на вироби, контроль за виконанням заявок, складання лімітно-забірних карт, проведення децентралізованої заготовки і забезпечення постачання за оперативними заявками, контроль за надходженням матеріалів, організація складського господарства, розробка графіків реалізації продукції, здійснення взаємозв'язків з постачальницькими, заготівельними і торговельними організаціями.

11) Управління капітальним будівництвом і реконструкцією. Розробка проекту плану будівельно-монтажних і ремонтних робіт, складання титульних списків та укладання договорів з підрядниками, вивчення комунікацій і складання документації на електропостачання об'єкта будівництва, контроль за будівельно-монтажними роботами і введення в експлуатацію виробничих та інших об'єктів.

12) Бухгалтерський облік і фінансова діяльність. Забезпечення зворотного зв'язку в системі менеджменту, своєчасного обліку Матеріальних цінностей, виходу продукції і виробничих витрат, здійснення режиму економії і господарського комерційного розрахунку, складання фінансового плану підприємства і розрахунок потреби в капіталі, визначення джерел фондів і розміру фонду акцій, ведення статистичної звітності, управління активами, оборотним капіталом і основними фондами, аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності і ліквідності, контроль за правильним витрачанням фінансових коштів і виробничих ресурсів, дебіторською і кредиторською заборгованістю, балансування фінансової структури, фінансування за рахунок випуску нових акцій, вивчення ефективних співвідношень між фінансуванням за допомогою позик і продажем цінних паперів, проведення оптимальної дивідендної політики, підготовка пропозицій щодо підвищення конкурентноздатності підприємства.

13) Охорона праці і техніка безпеки, вхідний інструктаж по техніці безпеки осіб, що приймаються на роботу, переатестація робітників і прийняття заліків по техніці безпеки, контроль за додержанням законодавчих норм, правил техніки безпеки і виробничої санітарії, інструктаж з техніки безпеки перед початком роботи, розслідування нещасних випадків на виробництві, складання актів про нещасні випадки, складання кошторису, складання річної заявки на спецодяг і захисні засоби, організація медичних оглядів, підготовка звітів з охорони праці і техніки безпеки.

14) Контроль за якістю праці і продукції — розробка і вдосконалення комплексної системи управління якістю і продукції, впровадження внутрішньовиробничих стандартів, організація контролю, оцінка і стимулювання якості праці і продукції.

15) Управління господарським обслуговуванням і діловодством — забезпечення нормальних умов праці персоналу управління, організація системи діловодства і документаційного забезпечення управлінської праці.

16) Управління маркетингом — вивчення та прогнозування кон'юнктури ринку, сегментація ринку, аналіз потреб споживачів, планування асортименту, просування товарів на ринок, стимулювання збуту, створення образу управління рекламною діяльністю, ціноутворенням, розробка планів маркетингу на підприємствах, захист прав споживачів, організація роботи маркетингових служб, вибір організаційних структур та інформаційних систем маркетингу.

17) Управління зовнішньоекономічними зв'язками, визначення змісту та форм зовнішньоекономічних зв'язків, прав і відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності, оформлення зовнішньоекономічних зв'язків, розрахунки та кредитування зовнішньоекономічної діяльності, аналіз кон'юнктури ринку, рекламна діяльність, пошук зарубіжного партнера, проведення переговорів, створення спільних підприємств, розвиток лізингових операцій, участь у здійсненні експортних підприємств, розвиток лізингових операцій, участь у здійсненні експортних і імпортних операцій, ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, регулювання бартерних угод, зустрічної торгівлі і закупок, компенсаційних, угод, інформаційне забезпечення керівників щодо зовнішньоекономічної діяльності, розробка організаційно-економічних умов для підвищення ефективності експортно-імпортних операцій.

Певний перелік функцій є обов'язковим для кожного підприємства незалежно від його особливостей — наприклад, загальне (лінійне) керівництво, бухгалтерський облік і фінансова діяльність, техніко-економічне планування. Водночас такі фактори, як розміри виробництва, місцезнаходження господарства, його спеціалізація, впливають на співвідношення функцій менеджменту, а інколи й на їх склад. У різних господарствах вони неоднакові.

Реформування народного господарства України призвело до зміни функції самих підприємств та об'єднань. Практично вони самостійно визначають напрямок господарювання, обсяги виробництва, ринки збуту продукції, форми організації праці та виробництва. За цих умов відчутних змін зазнає управлінська система ієрархічної системи АПК. Основним в діяльності керівних органів стає не безпосередній вплив на суб'єкти власності, а створення умов для господарювання, інспекторський контроль та навчання кадрів, координація процесів, пов'язаних з розвитком інноваційних процесів, управління природокористуванням; впровадження маловідходних і безвідходних технологій, розробка рекомендацій для стимулювання ресурсозбережень. Нарешті, оскільки зростає комерціалізація різних видів діяльності, то самостійного значення набуває функція управління маркетинговими процесами. Мова йде про вивчення та прогнозування кон'юнктури ринку, його сегментацію, планування асортименту, товарообороту і збуту, рекламна діяльність, створення інформаційних маркетингових систем.

Розвиток виробництва зумовлює зміни в обсязі управлінських функцій і співвідношенні витрат на виконання окремих робіт практично в кожному підприємстві. Так, з розширенням виробничої програми, комерційної та зовнішньоекономічної діяльності підприємства збільшується обсяг планово-економічних робіт, а також функцій, пов'язаних з техніко-технологічною підготовкою виробництва, його матеріально-технічним забезпеченням. Поряд із збільшенням обсягу управлінських робіт, на підприємствах зменшується трудомісткість функцій менеджменту під впливом концентрації виробництва, ширшого застосування технічних засобів для механізації і автоматизації окремих елементів управлінської діяльності, спрощення планування, обліку тощо[22,ст59].

Істотних змін зазнає зміст управлінської діяльності при переході господарства на оренду, розпаювання власності, створенні акціонерних товариств та внутрішньогосподарських кооперативів. За цих умов скорочується чисельність керівників і спеціалістів, управлінські працівники займаються не розпорядництвом (командуванням), а консультаційним обслуговуванням, подають допомогу трудовим колективам у раціональній організації виробництва, впроваджують у практику господарювання найновіші досягнення науки, техніки і передового досвіду.

Нині важливу роль відіграють юридичні послуги з питань зовнішньоекономічної діяльності, управління маркетингом. Самостійне значення мають функції підбору і підготовки кадрів, інформаційного обслуговування, управління інноваційним процесом, якістю праці, продукції тощо. У перспективі змінюватимуться функції управління технічним обслуговуванням виробництва, обліком і аналізом виробничо-господарської діяльності, соціальною інфраструктурою, природокористуванням, а також пов'язані з регулюванням зовнішньоекономічних зв'язків[7,ст122].

Слід враховувати, що управлінські функції не можна замінювати одну одною або розглядати як сполучені посудини. Високий рівень організації управління забезпечується за умови, що кожна функція виконується якісно, в заданий час і в незалежному обсязі. Тільки взаємодією та органічною єдністю всіх функцій управління можна досягти цілеспрямованого впливу на управлінський об'єкт.

Багаторічний досвід господарювання показує, що будь-яка спільна робота людей дає найкращі результати, якщо вона ґрунтується на чіткому поділі праці. Розчленування праці на функції та операції всередині апарату управління дає змогу краще використовувати кваліфікацію і здібності працівників, підвищувати їх відповідальність. Тому кожна функція та елементи повинні мати відповідні організаційні форми і правове забезпечення.

Нечіткий розподіл обов'язків, прав і відповідальності між структурними підрозділами та окремими працівниками в умовах постійного ускладнення їх зв язиків і відносин призводить до виникнення різних організаційних недоліків. Йдеться про те, що часто не забезпечується правильний баланс у співвідношенні обов'язків, прав і відповідальності роботи структурних підрозділів і окремих виконавців.

Не випадково серед спеціалістів з менеджменту одержало поширення твердження: "Права без відповідальності — свавілля, відповідальність без прав — утопія". Окремі управлінські працівники не знають, кому вони безпосередньо підпорядковані та які їхні функції і права, або за одну й ту саму справу відповідають кілька підрозділів і виконавців, а за інші ділянки роботи відповідальних немає. Це спричинює дублювання окремих функцій і знеосібку в роботі, нерівномірне завантаження роботою виконавців. Крім того, незнання своїх прав інколи породжує невпевненість у своїх діях, особливо молодих працівників, намагання з будь-якого, навіть незначного питання дістати схвалення свого начальника[4,ст433].

Основою системи організації сучасного менеджменту повинна бути регламентація функціональних прав і обов'язків усіх керівників і спеціалістів. З цією метою розробляються положення про підрозділи апарату управління та посадові інструкції керівників, інженерно-технічних працівників і службовців.

Функції знаходять своє відображення в структурі управління, про що буде йти мова у наступному розділі.
Розділ 2. Системна роль функцій менеджменту в процесі управління
^ 2.1 Вплив функцій і методи їх дослідження планування і організації на підвищення ефективності
У логічній послідовності функцій менеджменту наступне місце після функції "Встановлення мети" посідає функція "Планування". Це місце функції планування зумовлене як логікою людської діяльності взагалі, так і логікою здійснення процесу управління соціально-економічними системами.

Планування в управлінні це: 1) конкретизація цілей управління в системі показників соціально-господарської діяльності підприємства; 2) розробка стратегії і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту. Звідси витікає економіко-організаційний характер планування. Економічне планування полягає у розробці планів господарської діяльності, виражених певним переліком економічних показників. В умовах ринку кожне підприємство (організація) самостійно встановлює перелік показників плану власної господарської діяльності, виходячи з своїх цілей та потреб управління підприємством (організацією). Економічне планування входить до складу методів управління.

З погляду менеджменту функція планування полягає у розробці змісту та послідовності дій для досягнення сформульованих цілей, у тому числі відображених в економічних планах[16,ст79].

Усю різноманітність планів, розроблюваних на підприємствах та в організаціях, можна класифікувати за такими ознаками.

За предметом планування: планування цілей; планування засобів; планування процесів.

Залежно від строків планових горизонтів: довгострокове планування (більше ніж на 5 років); середньострокове (від 1 до 5 років); короткострокове (до 1 року);

оперативне (на день, декаду, місяць, квартал).

За масштабами планування: загальне планування підприємства (організації); планування по галузях діяльності, планування проектів (завдань).

За сферами планування: фінансове планування; планування виробничої діяльності; планування робочої сили та ін.

Планування в менеджменті має три цілі: внесення моменту свідомої організації господарської діяльності, спонукання працівників зазирати в майбутнє, тобто прищеплення їм здатності погоджувати щоденні дії з перспективою розвитку підприємства; критерій контролю фактичних параметрів.

Для того щоб функція планування досягла зазначених вище цілей, вона повинна ґрунтуватися на таких принципах: повнота, точність, економічність, безперервність, гнучкість, масовість..

Принцип повноти. Планування повинне охоплювати всі галузі діяльності підприємства, а також усі етапи, дії та операції як господарських процесів, так і процесів управління. Якщо при плануванні щось випаде з сфери уваги менеджера, то неминуче виникнення у цій ланці "вузького місця", тобто зривів, неузгодженості.

Принцип точності. При плануванні потрібно максимально досягти високої точності економічних параметрів, кількісних та якісних характеристик дій. В окремих випадках можливі відхилення параметрів без шкоди для загального ходу господарювання[3,ст255].

Принцип економічності. Трудомісткість планування повинна бути меншою за ефект, що очікується від запланованих показників, дій, процесів. Дійсно, якщо, наприклад, витрати на складання плану роздрібного товарообороту в сумі 1 млн крб. становитимуть 20 % цієї суми, то організація не матиме коштів на здійснення самого процесу товарообороту.

Принцип безперервності. Планування досягає поставлених цілей тоді, коли воно здійснюється не епізодично. а безперервно як у часі, так і в просторі. Цей принцип тісно пов'язаний з принципом гнучкості: якщо плани виявляться не досить обґрунтованими, то їх потрібно переглядати, оскільки догматизація їх призведе до руху у хибному напрямі.

Принцип масовості. Обґрунтовані плани можуть бути розроблені тільки при залученні до процесу планування співробітників, які виконуватимуть ці плани. Залучення майбутніх виконавців до процесу розробки планів стимулює усвідомлене виконання їх, активізує активність виконавців, дає змогу врахувати обставини, що можуть бути невідомі менеджеру.
  1   2   3

Схожі:

Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління iconПлан Сутність фінансового менеджменту. Розвиток фінансового менеджменту...
Матеріальною основою фінансового менеджменту є грошовий оборот підприємства, який спричинює зміну форм вартості І супроводжується...
Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління icon1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту
Управління – це цілеспрямована дія на об’єкт з метою зміни її стану чи поведінки при зміні обставин
Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління iconДипломна робота Тема: Інформаційне забезпечення менеджменту шоу-бізнесу
Сутність І значення інформації та інформаційного забезпечення у процесі менеджменту
Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління icon1. Управління та менеджмент, принципи та завдання менеджменту
Розрізняють три види управління: управління в технічних системах або управління речами; управління в живих організмах; управління...
Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління iconІсторія розвитку менеджменту нараховує вже кілька тисячоліть
Питання про природу І принципи справедливого й ефективного управління складало предмет роздумів багатьох великих мислителів, а основи...
Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління iconМожливості управління розвитком пізнавальних процесів
Темперамент: сутність, фізіологічні основи, типи. Роль темпераменту в професійній
Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління iconРозділ І. Сутність та завдання державного сектора економіки
Розділ ІІІ. Критерії ефективності управління суб’єктами господарювання державного сектора економіки
Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління iconЛекц І я основи управління (менеджменту) в охороні здоров´я Основні питання теми
Кунц Г., Донель С. О. Управление, системный и ситуационный анализ. Учебник для менеджеров США. М., Наука, 1981 г
Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління iconРобоча програма та методичні вказівки до виконання практичних робіт...
Робоча програма та методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Основи менеджменту» з напрямку підготовки 0502...
Розділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління iconРозділ Теоретичні аспекти управління запасами на підприємстві
Економічна сутність запасів та характеристика виробничих запасів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы

Головна сторінка