1. Економіка, ек теорія та ек політика




Скачати 343.52 Kb.
Назва1. Економіка, ек теорія та ек політика
Сторінка1/3
Дата конвертації25.02.2013
Розмір343.52 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
  1   2   3
1. Економіка, ек.теорія та ек.політика.

Поняття економіка (від гр. oikonomike, буквально – мистецтво ведення домашнього господарства) в сучасних умовах застосовують у чотирьох значеннях:

  1. народне господарство певної країни, групи країн або всього світу;

  2. сфера господарської діяльності людини, у якій створюються, розподіляються і споживаються життєві блага;

  3. сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції, що утворюють певну економічну систему;

  4. економічна наука, що вивчає різноманітні економічні явища і процеси, які відбуваються в суспільстві.

Економічна наука – це сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної діяльності.

У процесі становлення і розвитку економічної теорії як науки були сформовані і її основні функції: пізнавальна, методологічна, практична, прогностична, виховна.

^ Пізнавальна функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ.

Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає теоретико-методологічною базою для цілої системи економічних наук.

^ Практична функція економічної теорії зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

^ Прогностична функція економічної теорії виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку в майбутньому.

Виховна функція – полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення.

Економічна політика – це цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства. Вона має визначати оптимальні варіанти вирішення економічних проблем.

Економічна політика являє собою цілі, напрями, шляхи, методи, важелі розвитку економіки, що визначені суб'єктами влади.

Вироблена економічна політика передбачає вирішення двох зав­дань:

1) головні цілі, на досягнення яких зорієнтований розвиток на­родного господарства;

2) засоби, які треба мобілізувати для досягнення поставлених цілей
^ 2. Етапи розвитку ДРЕ

1. Класична теорія регулювання

осн регулятор – ринковий механізм, що ефективно регулює розподіл доходів, автоматично встановлює економічну регуляцію і заперечує необхідність втручання д-ви в ек-ку. Д-ва розглядається як інституція

2. Кейнсіанство.

Класична теорія зайнятості cтала об’єктом активної критики починаючи з 30-х років 20ст, коли капіталістична економіка зазнала значних потрясінь в ході великої депресії. У 1936р.Кейнс виступив з новою теорією зайнятості, яка різко відрізнялась від класичної та на декілька десятиліть стала домінуючою в макроекономіці та відповідно в макроекономічній політиці. Кейнсіанство обгрунтовує необхідність і практичне значення ДРЕ. Кейнс показав осн засоби та інструменти дерржавного впливу: д-ва має стимулювати сукупний попит шляхом заохочення інвестиційної діяльності через здешевлення кредиту, розширення держ. закупок, збільшення рівня зайнятості, проведення раціональної фіскальної політики.

3. Теорії неокласичного напрямку

Монетаризм

Раціональних очікувань

Теорія економіки пропозиції

Неокласичний синтез (неокейнсіанство+неокласицизм) є теоретичною основою змішаної системи регулювання ринкової економіки

Соц-інституційний – ек-ні відносини в сус-ві формуються не тільки під дією ек-них, але й соц-психологічних, політ. та ін факторів.
4. причини держ.втручання в ек-ку:

  1. Створення умов для ефективного функціонування самого ринкового механізму.

  2. Усунення негативних наслідків ринк.процесів. Недопущення зловживання з боку окремих ланок галузей ек-ки.

  3. Захист нац. інтересів на світовому ринку.

  4. Вирішення проблем, які ринк. Механізм вирішити не може чи вирішує погано. Йдеться про усунення зовн.екстерналій (ефектів).

Цілями ДРЕ є:

  • раціональне вик-ння рес-сів і досягнення макроекономічної ефективності

  • забезпечення сталого розвитку нац ек-ки

  • забезпечення конкурентноздатності вітчизняного товару на світовому ринку

  • реалізація соц цілей розвитку сус-ва.

Основною ціллю ДРЕ є економічна і соціальна стабільність і зміцнення існуючого ладу усередині країни і її межами. Від цієї головної цілі виникає множина конкретних цілей, без здійснення яких не може бути досягнута головна ціль. Ці конкретні цілі нерозривно пов'язані з об'єктами ДРЕ. Ціль, тобто вирівнювання економічного циклу, спрямована на об'єкт. Удосконалювання галузевої і регіональної структури господарства спрямована на секторальні і галузеві, регіональну структури. Поліпшення навколишнього середовища спрямована на навколишнє середовище. Частіше усього одна ціль не може бути досягнута поза залежністю від інших. Наприклад, забезпечення додаткових капіталовкладень на модернізацію вугільних шахт може бути ціллю - посередником для: стабілізації і зниження витрат у вітчизняній вуглевидобувній промисловості; зниження імпорту твердого палива і поліпшення паливно-енергетичного балансу; підтримки зайнятості в галузі; зняття в цих районах соціальної напруженості; надання тиску на ціни нафтових і газових компаній. З цього випливає, що конкретні цілі підпорядковуються головній ціллі і взаємодіють між собою

^ 5. Основні функції ДРЕ.

  1. Цільова – полягає у визначенні цілей, пріоритетів і основних напрямків розвитку національної економіки.

  2. Стимулююча передбачає формування регуляторів, здатних ефективно впливати на діяльність господарюючих суб’єктів (їхні інтереси) і стимулювати економічні процеси у бажаному для суспільства напрямку.

  3. Нормативна (регламентуюча) – держава за допомогою законів, законодавчих актів і нормативів встановлює певні правила діяльності для суб’єктів економіки, визначає правовий простір.

  4. Коригуюча – зводиться до коригування розподілу ресурсів в економіці з метою розвитку прогресивних процесів, усунення негативних екстерналій і забезпечення нормальних соціально-економічних умов життя суспільства.

  5. Соціальна – передбачає регулювання державою соціально-економічних відносин, перерозподіл доходів, забезпечення соціального захисту та соціальних гарантій, збереження навколишнього середовища тощо.

  6. Безпосереднє управління неринковим сектором ек-ки – це регулювання державного сектору економіки, створення сусаільних товарів і благ.

  7. Контролююча – означає державний нагляд і контроль за виконанням і дотриманням законів, номативних актів, економічних, екологічних та соціальних стандартів тощо.


^ 7. принципи дре

Основними принципами державного регулювання економіки є :

-мінімальне втручання державних органів в економічні процеси : ним делегуються тільки ті функції , які не можуть бути забезпечені безпосередньо суб’єктами ринкових відносин ;

-системний вплив на розвиток соціально-економічних процесів з урахуванням тісних взаємних зв’язків ринку капіталів, фінансів, товарів, праці та інших на базі формування необхідних нормативних регуляторів і нормативів, методичної бази та відповідальних державних органів
^ 8. Сучасні підходи ДРЕ.

Ринковий механізм і державне регулювання економіки є діалектичною єдністю, атрибутом змішаної економіки.

Розумовий синтез ефективного ринкового механізму і державного регулювання дає можливість вирішувати основні соціальні та економічні проблеми суспільства, кон’юктурні та стратегічні цілі.

У стабільній економіці основним регулятором соц-економічних процесів виступає ринковий механізм, а ДРЕ виконує допоміжну роль. Основне призначення останнього – створення нормальних умов для функціонування ринку, нейтралізація негативних наслідків і вирішення проблем, які не під пилу ринковому механізму.

У перехідній економіці роль державного регулювання значна і суттєва, але в міру створення необхвдних засад розвитку ринкових відносин вплив держави має зменшуватись.

Ринкове і державне регулювання ек-ки часто доповнюється функціонуванням інституту соціального партнерства, що дає можливість найкращим чином узгоджувати інтереси субєктів, реалізовувати економічні й соціальні цілі розвитку суспільства.

Дкржавне втручання в економіку має бути раціональним – надмірна активність держава може породжувати негативні тенденції і наслідки, а також обумовлює зменшення фінансових можливостей держави.

Це пов’язано з тим, що будь-яке втручання держави в екномічне життя передбачає:

  1. певні адміністративні витрати (на утримання управлінського апарату);

  2. існування так званих «побічних ефектів», «фіаско державного регулювання»

Причина виникнення «побічних ефектів» в тому, що ринок – органічний механізм, і будь-який державний захід (якого б характеру він не був) змінює умови взаємодії на даному ринку, ринкову кон’юктуру, впливає на рішення субєктів господарювання.

«Фіаско» (провали) ДР обумовлено:

  1. неправильним застосуванням методів та інструментів ДРЕ (розміри податків, мита, кредитних ставок, квот, ліцензій тощо.)

  2. можливістю помилок в прийнятті управлінських рішень через відсутність чи недостатність інформації;

  3. існуванням проблеми часових лагів – «ефекту запізнення» в процесі постановки цілей, прийняття рішень, виборі інструментів регулювання.

  4. перевищенням владних повноважень, використанням цього інструмента на користь вузького кола осіб (клану, об’єднання тощо.)

^ 10. Прямі методи та інструменти дре

Методи державного регулювання економіки — це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру рин­ку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов їх ефективного функціонування відповідно до напрямів державної економічної політики. Кожний метод грунтується на використан­ні сукупності інструментів (регуляторів, важелів тощо).

За формами впливу методи: прямі та непрямі.

Прямі методи ДРЕ безпосередньо впливають на функціону­вання суб'єктів ринку. Такий вплив здійснюється за допомогою інструментів адміністративно-правового характеру, які регламен ують діяльність суб'єктів господарювання, та економічних ін­струментів прямого впливу. Останні спрямовано на регулювання темпів зростання обсягів та структури економіки, обсягів вироб­ничого та невиробничого споживання, масштабів діяльності су­спільного сектору економіки та ін.

Беручи загалом, можна сказати, що основними інструментами прямого державного регулювання є: нормативно-правові акти, обов'язкові для виконання завдання макроекономічних планів і державних цільових програм, державні замовлення, централізо­вано встановлені ціни, нормативи, стандарти, ліцензії, квоти, державні бюджетні витрати, ліміти і т. д.
^ 11. непрямі методи дре

Методи державного регулювання економіки — це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру рин­ку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов їх ефективного функціонування відповідно до напрямів державної економічної політики. Кожний метод грунтується на використан­ні сукупності інструментів (регуляторів, важелів тощо).

Методи непрямого регулювання — це методи, які регламен­тують поведінку суб'єктів ринку не прямо, а опосередковано, через створення певного економічного середовища, яке змушує їх діяти у потрібному державі напрямі. Опосередковане регулю­вання — це вплив на економічні інтереси. Держава втілює в жит­тя свої рішення на підставі мотивації. У даному контексті моти­вація — це процес спонукання суб'єктів ринку до діяльності в напрямі державних пріоритетів.

До методів непрямого регулювання належать інструменти фі­скальної, бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, аморти­заційної, інноваційної та інших напрямів економічної політики, а також методи морального переконування.
^ 12. Адміністративне регулювання ек-ки

Адміністративні методи ДРЕ — це інструменти прямого впливу держави на діяльність суб'єктів ринку. їхні ознаки: пря­мий вплив державного органу або посадових осіб на дії виконав­ців через встановлення їхніх обов'язків, норм поведінки та відда­вання команд (наказів, розпоряджень); безальтернативний вибір способів розв'язування завдань, варіанта поведінки; обов'язко­вість виконання наказів, розпоряджень; відповідальність суб'єк-тів господарювання за ухилення від виконання наказів.

Адміністративні методи випливають із необхідності регулю­вати деякі види економічної діяльності для захисту інтересів громадян, суспільства в цілому, природного середовища.

Основними інструментами адміністративного регулювання, як уже зазнача­лося, є ліцензії, квоти, санкції, норми, стандарти, державні замо­влення, ціни і т. д.

Ліцензії — це спеціальні дозволи, які видаються суб'єктам підприємницької діяльності на здійснення окремих її видів. Ліцен­зування спрямоване на захист економічних інтересів країни, сус­пільства та його членів як споживачів товарів і послуг.

Квоти — визначають частку суб'єктів ринку у виробництві, споживанні, експорті, імпорті тощо товарів і послуг. Квотування здійснюється з метою створення конкурентного середовища, за­хисту вітчизняного ринку, стабілізації цін на внутрішньому ринку.

Санкції — це заходи держави, спрямовані на покарання суб'єктів ринку, які не виконують установлених правил діяльнос­ті. У порядку економічних санкцій держава може вимагати спла­ту неустойки, штрафів, пені за невиконання суб'єктами ринку пев­них зобов'язань, а також вилучати на користь державного або мі­сцевих бюджетів виручку від незаконної діяльності.

Норма — це, по-перше, науково обґрунтована міра суспільно необхідних витрат ресурсів на виготовлення одиниці продукції заданої якості, по-друге, правила поведінки людей і здійснення певних видів економічної діяльності.

Стандарти — це єдині норми за типами, марками, парамет­рами, розмірами і якістю виробів, а також за величинами вимі­рювань, методами випробування та контролю, правилами паку­вання, маркування та зберігання продукції, технології виробниц­тва.

Державне замовлення є інструментом як адміністративного, так і економічного регулювання. Коли йдеться про адміністратив­не регулювання, мається на увазі, що для підприємств, які повні­стю або частково перебувають у державній власності, а також для підприємств-монополістів державні замовлення на поставку продукції (виконання робіт, надання послуг) є обов'язковими.

Ціни теж можуть використовуватися як інструменти адмініст­ративного регулювання. Метою такого регулювання є запобіган­ня руйнівному впливу вільного ціноутворення на економіку.
^ 13. суть та способи економічного прогнозування

Прогноз – науково-обгрунтоване міркування про можливий стан об’єкта в майбутньому, шляхів і способів його досягнення.

^ Економічне прогнозування – виявлення стану та можливих напрямів розвитку економічних явищ та процесів на різних рівнях ек. системи.

Джерелами статистич. інформації виступають дані опитувань, накопичені знання і досвід в минулому, статистична інформація і побудовані ек.-матер. моделі.

^ Способи прогнозування:

  1. Експертний – опитування фахівців-експертів щодо стану об’єкта прогнозування.

  2. Екстраполяції – збір інформації про стан об’єкту дослідж. в минулому, перенесення закономірностей на майбутнє.

  3. Моделювання – побудова ек.-матер. моделей

Види прогнозів:

  1. за масштабами:

а). Світові (суперпрогнози)

б). Макропрогнози (прогноз розвиткуек-ки)

в). Регіональні прогнози

г). Галузеві прогнози

д). Мікропрогнози

2. за часом:

а).оперативні (до 1 міс.)

б).короткострокові (до 1 року)

в).середньострокові(1-5р.)

г).довгострокові (10-15р.)

3. за функціональною ознакою:

а).пошукові

б).нормативні

4. за обєктом:

а).прогнози

б).інвестиції

в).науково-техн.

г).соціальні

д).зовн.-економічні
  1   2   3

Схожі:

1. Економіка, ек теорія та ек політика iconПолітичні системи суспільства
Політика є мистецтво мож­ливого. Лексикограф Володимир Даль відмічав: «Політика наука державного управління». Філософ Річард Лафоллет...
1. Економіка, ек теорія та ек політика iconАвтори процесуальних теорій мотивації намагаються пояснити, як формується,...
Найбільш відомі процесуальні теорії: теорія очікувань В. Врума, теорія посилення мотивації Б. Скіннера, теорія постановки цілей Е....
1. Економіка, ек теорія та ек політика iconДля інтерпретації результатів тестування використовується теорія педагогічних вимірювань
«теорія латентних рис», «теорія характеристичних кривих завдань», «теорія моделювання та параметризації педагогічних тестів». Її...
1. Економіка, ек теорія та ек політика iconГрабова Н. М. «Теорія бухгалтерського обліку» Київ: Основи, 1993....
Коротка характеристика діяльності підприємства та аналіз фінансового стану Центру поштового зв’язку №12. 12
1. Економіка, ек теорія та ек політика iconРобочий зошит
Економіка І підприємництво” напряму підготовки: 030502 „Економічна кібернетика”, 030503 “Міжнародна економіка”, 030504 „Економіка...
1. Економіка, ек теорія та ек політика iconЕкономіка та політика – проблеми взаємовпливу
Відбувається перехід від монополії одного методологічного підходу до визрівання соціального знання на принципово інших підставах,...
1. Економіка, ек теорія та ек політика iconКурс "Основі теорії транспортних процесів та систем" є дисципліною,...
Теорія транспортних процесів та систем це наука, в якій знайшли застосування теорія систем, теорія управління транспортними та вантажними...
1. Економіка, ек теорія та ек політика iconОб’єктом якої науки є політика та її відносини з людиною І суспільством?
Хто це сказав: «Політика – це владний розподіл цінностей всередині суспільства»?
1. Економіка, ек теорія та ек політика iconDobbs: Life is always teaching lessons in humilitity. Certainly the...
Життя постійно вчить нас уроків смиренності. Звісно ж ринок цінних паперів є великим вчителем такою ж є, звичайно, І політика, та...
1. Економіка, ек теорія та ек політика iconВступ Дисципліну «Бухгалтерський облік»
Дисципліну «Бухгалтерський облік» студенти 3 курсу спеціальностей «Економіка підприємства», «Економічна теорія», «Менеджмент організацій»...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка