1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна




Назва1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна
Сторінка1/9
Дата конвертації05.03.2013
Розмір0.93 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
ВІДПОВІДІ ДЕК З ДИСЦИПЛІНИ «ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ»

Теоретичні питання:

1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна

У сучасній літературі щодо ознак предмета «Проектний аналіз» існує безліч різних поглядів, визначень і методологічних підходів учених і практиків, а саме:

- проектний аналіз – це метод, з допомогою якого на основі системного підходу можна оцінити технічні, технологічні, фінансові та економічні переваги проекту;

- проектний аналіз – це методологія здатності оцінити фінансові та економічні переваги проектів на основі використання наявних ресурсів на альтернативній основі з урахуванням макро – і мікроекономічних наслідків;

- або ж спосіб зіставлення проектних вигід і витрат від реалізації проекту;

- або просто аналіз життєздатності проекту.

Найбільшої уваги заслуговує наступне визначення досліджуваного предмету:

Проектний аналіз – методологія, яка застосовується для визначення, порівняння та обґрунтування управлінських рішень і проектів, що дозволяє здійснити вибір і прийняти рішення в умовах обмеженості ресурсів.

Предметом проектного аналізу є вивчення концепцій, методології, підходів і критеріїв визначення, порівняння, обґрунтування альтернативних рішень та проектів за умов обмеженості наявних ресурсів.

Мета навчального курсу – надання системного уявлення про принципи, методи і засоби прийняття проектних рішень, що дають можливість раціонально використовувати наявні ресурси для задоволення суспільних і особистих потреб.

Головними завданнями дисципліни є:

  • опанування основ ринкової економіки стосовно методів підготовки, експертизи й оцінки проектів;

  • ознайомлення з головними концептуальними поняттями, методами та підходами, які використовують у міжнародній практиці при проведенні проектного аналізу;

  • встановлення цінності проекту, яка визначається різницею його позитивних результатів і негативних наслідків;

  • удосконалення процесів прийняття рішень при розробці й реалізації проектів.

Вивчення проектного аналізу дозволить:

  • ознайомитися з основними концепціями, які використовуються у світі при аналізі проектних рішень;

  • виявити найважливіші проблеми підготовки проектів;

  • отримати системне уявлення про методи оцінки проектів, способи і засоби залучення ресурсів для їх реалізації;

  • розібратися з найважливішими проблемними питаннями, що пов’язані з реалізацією проектів на національному, регіональному та місцевому рівнях;

  • сформувати правильне економічне мислення у прийнятті рішень щодо розвитку діяльності у сфері економіки;


2. Концепція проектного аналізу

З точки зору наукової спеціалізації проектний аналіз є синтезом знань з різних наукових дисциплін, сфокусованих на розв'язанні проблеми вибору найкращого економічного розвитку, чи стосується це суспільства, чи підприємства.

Проектний аналіз слід розуміти як динамічний процес, що відбувається у двох площинах — часовій і предметній.

У часовій площині провадяться роботи, які забезпечують процес розвитку проекту, починаючи від виникнення самої ідеї проекту і до його завершення.

У предметній площині здійснюється аналіз і розробка проекту в різних змістових аспектах. Сполучною ланкою цих площин є особлива трійця, до якої входять мета проекту, реально доступні ресурси та організаційні заходи.

Таким чином, проектний аналіз є інструментом планування и розвитку будь-якої діяльності.

При цьому концепція проектного аналізу розглядає проект як процес, котрий складається з ряду послідовних стадій, і як структуру, елементами якої є цілі, ресурси та заходи.

^ Концепція проектного аналізу – це набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів для прийняття рішень щодо реалізації проекту.

^ Основними функціями проектного аналізу є:

  • розробка впорядкованої структури збирання даних, яка б дала змогу здійснювати ефективну координацію заходів при виконанні проекту;

  • оптимізація процесу прийняття рішень на основі аналізу альтернативних варіантів, визначення черговості виконання заходів і вибору оптимальних для даного проекту технологій;

  • чітке визначення організаційних, фінансових, технологічних, соціальних та екологічних проблем, що виникають на різних стадіях реалізації проекту;

  • сприяння прийняттю компетентних рішень щодо доцільності використання ресурсів для реалізації проекту.


3. Оточення проекту та його учасники

Оточення проекту — це чинники впливу на його підготовку та реалізацію.

Зовнішні чинники поділяються на чинники, до яких відносять: політичні, економічні, суспільні, правові, науково-технічні, культурні та природні.

До політичних чинників належать політична стабільність, підтримка проекту державними установами, міжнаціональні взаємини, рівень злочинності, міждержавні стосунки.

До економічних — структура внутрішнього валового продукту, рівень оподаткування, страхові гарантії, умови регулювання цін, рівень інфляції, стабільність національної валюти, розвиненість банківської системи, стан ринків, ступінь свободи підприємництва тощо.

До суспільних — умови та рівень життя, рівень освіти, свобода пересування, соціальні гарантії та пільги, розвиненість системи охорони здоров'я, свобода слова, місцеве самоврядування тощо.

До правових — стабільність законодавства, права людини, права власності, права підприємництва тощо.

До науково-технічних — рівень розвитку фундаментальних та прикладних наук, рівень інформаційних та промислових технологій, рівень розвитку енергетики, транспорту, зв'язку та комунікацій тощо.

До культурних чинників належать рівень освіченості, історично-культурні традиції, релігійність тощо.

До природних — кліматичні умови, наявність природних ресурсів, вимоги до захисту навколишнього природного середовища тощо.

До внутрішніх належать чинники, пов'язані з організацією проекту. Організація проекту є розподілом прав, відповідальності та обов'язків між учасниками проекту.

Серед головних учасників проекту виділяють ініціаторів, замовників, інвесторів, керуючих та контракторів.

Ініціатор проекту особа, яка є автором ідеї проекту, його попереднього обґрунтування та пропозицій щодо здійснення проекту. Ним може бути будь-який учасник проекту.

Замовник проекту — головна особа, яка зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його мети і буде користуватися його результатами. Замовник висуває основні вимоги до проекту, його масштаб, забезпечує його фінансування за власні кошти та за кошти інвесторів, що залучаються, укладає угоди щодо забезпечення реалізації проекту, керує процесом взаємодії між всіма учасниками проекту.

Інвестор проекту — особа, що здійснює інвестиції у проект та зацікавлена у максимізації вигід від своїх вкладень. Може бути як банківською, так і небанківською установою, фізичною особою. Якщо проект не є інвестиційним, замість інвестора виступає організація, що фінансує проект.

Керуючий проектом юридична особа, якій замовник та інвестори делегують повноваження щодо управління проектом: планування, контроль та координація дій учасників проекту. Керуючий проектом для виконання своїх функцій утворює команду проекту у складі виконавців, які реалізують ці функції.

Контрактор проекту — особа, що за угодою з замовником бере на себе відповідальність за виконання певних робіт, пов'язаних з проектом.

Проектувальник – юридична особа, яка забезпечує виконання за контрактом проектно – пошукових і науково – дослідних робіт у розрізі ідеї проекту.

До учасників проекту відносять також субконтракторів, постачальників, органи влади, споживачів продукції проекту тощо.

Учасники проекту можуть виступати у декількох обличчях, наприклад, замовники можуть бути й інвесторами, інвестори — керуючими проектом тощо.

До внутрішніх чинників відносяться взаємини між учасниками проекту, професіоналізм команди проекту, стиль керівництва проектом та засоби комунікації.

Взаємини між учасниками проекту повинні бути такими, щоб їх інтереси були узгоджені.

Професіоналізм команди проекту повинен забезпечити досягнення його мети.

Стиль керівництва проектом визначає психологічний клімат та атмосферу у команді проекту, впливає на її творчу активність та працездатність. Він має відповідати нормам і правилам сучасного менеджменту.

Засоби комунікації визначають повноту, достовірність та оперативність обміну інформацією між учасниками та неабияким чином забезпечують успіх проекту.
4. Типова класифікація проектів у проектному аналізі

- за типом проекту - технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані;

- за видом проекту - інвестиційні, інноваційні, освітні, комбіновані, дослідження і розвитку;

- за тривалістю здійснення проекту - короткострокові (до 3 років), середньострокові (3-5 років), довгострокові (понад 5 років);

- за масштабом проекти поділяються на малі, середні, великі та надвеликі. На практиці до малих проектів відносять проекти вартістю до 10 млн. дол., до середніх — від 10 до 50 млн. дол., до великих — від 50 до 100 млн. дол., до надвеликих — більше 100 млн. дол. Іноді цей тип класифікується як міждержавні, міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні, міжгалузеві та галузеві, корпоративні, відомчі і як проекти одного підприємства;

- за складністю - прості, складні та дуже складні;

- за класом проекту - на монопроекти, мультипроекти та мегапроекти.

Монопроект — це окремий проект певного виду і масштабу.

Мультипроект - комплексний проект, що складається з переліку мопопроектів;

Мегапроект - цільові проекти розвитку регіонів, галузей та інших ново­утворень, які включають до свого складу перелік моно- і мульти-проектів. Мега- та мультипроекти зазвичай відносять до складних або дуже складних проектів.

^ За функціональною ознакою проекти можна класифікувати на проекти виробничого і невиробничого призначення.

Проекти можуть бути новостворюваними, може відбуватися реконструк­ція, розширення та модернізація.
5. Фази та стадії життєвого циклу проекту

Життєвий цикл проекту (ЦП)— це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які провадяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття ЦП входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту.

ЦП являє собою певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності дій при розробці та впровадженні проекту.

^ Проект являє собою цикл, що складається з трьох окремих фаз — передінвестиційної, інвестиційної та експлуатаційної.

Передінвестиційна фаза має такі стадії: визначення інвестиційних можливостей, аналіз альтернативних варіантів і попередній вибір проекту — попереднє техніко-економічне обґрунтування, висновок по проекту і рішення про інвестування.

Інвестиційна фаза має такі стадії: встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту, придбання і передача технологій, детальне проектне опрацювання і укладання контрактів, придбання землі, будівельні роботи і встановлення обладнання, передвиробничий маркетинг, набір і навчання персоналу, здача в експлуатацію та запуск.

^ Фаза експлуатації розглядається як у довгостроковому, так і в короткостроковому планах. У короткостроковому плані вивчається можливе виникнення проблем, пов'язаних із застосуванням обраної технології, функціонуванням обладнання або з кваліфікацією персоналу. У довгостроковому плані до розгляду береться обрана стратегія та сукупні витрати на виробництво і маркетинг, а також надходження від продажу.
6. Оцінка витрат і вигід та основні етапи їх аналізу

Одним з основних завдань проектного аналізу є визначення цінності проекту.

Цінність проекту визначається як різниця його позитивних результатів, або вигід (надалі коротко іменованих "вигоди"), та негативних результатів, або витрат, тобто

Цінність проекту = Вигоди — Витрати

Для визначення цінності проекту необхідно оцінити всі вигоди, одержувані від проекту, і з'ясувати, чи вони перевищують витрати на нього протягом усього циклу життя. Оскільки багато активів проекту розраховано на тривалий строк служби, в проектному аналізі порівнюються майбутні вигоди з необхідними теперішніми витратами по проекту.

Загалом, усі рішення щодо визначення цінності проекту, а в результаті й доцільності вкладання коштів в його реалізацію, випливають саме з порівняння додаткових вигід з додатковими витратами. На практиці це втілилось у так звану концепцію граничності (або маргіналізму).

Приймаючи рішення про обсяги випуску продукції, керуються правилом, згідно з яким обсяг випуску має збільшуватися доти, доки граничні витрати менші або дорівнюють граничним вигодам.

Отже, з позиції економічного аналізу для більшості країн усе, що знижує національний дохід, відносять до затрат, а те, що його збільшує, - до вигод.

У проектному аналізі розрізняють явні і неявні вигоди і затрати.

До явних відносять такі матеріальні вигоди (затрати), які зумовлені збільшенням (зменшенням) затрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких піддається кількісному і якісному визначенню, і використовуються для підрахунків під час здійснення фінансового аналізу інвестиційного проекту.

До неявних вигід (затрат) належать такі, що не піддаються кількісному і якісному визначенню, проте обов'язково враховуються в економічній оцінці проекту з позиції оцінки суспільства.

Необхідність урахування в проектному аналізі неявних витрат випливає з принципу альтернативної вартості. Неявні вигоди можна визначити і як грошові потоки, котрі можна було б одержати від активів, які фірма вже має. Береться до уваги, що вони не використовуються у проекті, який розглядається. Неявні грошові потоки у вигляді внесків до статутного фонду або використання матеріальних і нематеріальних активів називають ще матеріальними та нематеріальними потоками.

До неявних вигід відносять також вигоди, які не мають прямої грошової оцінки і в радянській економічній літературі називалися "соціальним ефектом". їх врахування є досить складним економічним завданням, що постає, скажімо, при проведенні екологічного аналізу. Невідчутні вигоди мають враховуватися При оцінці вигід і як зміцнення іміджу фірми ("гудвіл"), і як інші види нематеріальних активів.

Важливим методологічним принципом у розрахунках грошових потоків є врахування безповоротних витрат та неявних вигід.

Безповоротні витрати це вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту.

Основні етапи аналізу вигід і витрат:

- формулювання мети реалізації проекту;

- визначення зацікавлених осіб, з позиції яких має проводитися аналіз вигід і витрат;

- ідентифікація вигід і витрат, що зумовлені здійсненням проекту;

- визначення часового проміжку для аналізу вигід і витрат;

- представлення вигід і витрат у грошовому вимірі.

Важливе значення в проектному аналізі має підхід, при якому розрізняється економічний і фінансовий аналіз проекту.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconРобоча навчальна програма дисципліни
Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconІсторія україни
Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconУкраїна на початку XX ст
Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconКиївський національний університет імені тараса шевченка інститут...
Навчальна дисципліна “Право міжнародних договорів” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни
Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconДо виконання курсового проекту
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Проектний аналіз" для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна icon"Психологія вищої школи як наука та навчальна дисципліна (укр.)"
Як називається форма навчання, де основнимпри організації освітнього процесує самостійна робота людини, що навчається
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна icon"Психологія вищої школи як наука та навчальна дисципліна (укр.)"
Як називається одна із п’яти взаємопов’язаних особливостей постіндустріальної епохи, які є серйозними викликами традиційній університетській...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна icon"Психологія вищої школи як наука та навчальна дисципліна (укр.)"
Як називається навчальні заклади, що пропонують освітні програми в галузі бізнес-адміністрування, організації та управління виробництвом...
1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна iconПлан Етика ділового спілкування як навчальна дисципліна та її завдання....
Об'єкт дисципліни — ділове спілкування, її предмет — його моральний та психологічний аспекти, етичні й психологічні механізми
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка