Реферату




Скачати 364.1 Kb.
НазваРеферату
Сторінка1/3
Дата конвертації26.02.2023
Розмір364.1 Kb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Економіка > Реферат
  1   2   3
Міністерство освіти і науки

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії
Науковий керівник
Наконечний

Тема реферату
«Глобалізація, її причини та соціальні наслідки»

Географічний факультет
кафедра економічної та
соціальної географії


Виконав:
Смолянінов Святослав Петрович

Львів 2008

Зміст
Вступ 3

  1. Теоретичні аспекти глобалізації 4

  1. 1. Теоретична характеристика глобалізації 4

  1. 2. Генезис глобалізації 11

2. Основні види глобалізації 14

2. 1. Глобалізація в політиці 14

2. 2. Глобалізація в економіці 18

2. 3. Глобалізація в культурі 23

2. 4. Глобалізація в інформаційній сфері 27

3. Впливи глобалізації 30

3. 1. Негативний вплив глобалізації 30

3. 2. Позитивний вплив глобалізації 34

Висновки 36

Список використаних джерел 37
Вступ

Тема реферату: «Глобалізація, її причини та соціальні наслідки».

У вступі вважаю за потрібне висловити власну точку зору щодо глобалізації. Точку зору інших науковців подається в п. 1. 1. На мою думку глобалізація – це складний, багатогранний і процес, і результат людської діяльності та розвитку. Чому процес – бо це відбувається, чому результат – бо в результаті певних історичних передумов, складних і неоднозначних наслідків людської діяльності та людського прогресу.

Мета реферату – дати характеристику глобалізації, причини її виникнення, позитивні, негативні наслідки, а також види та походження глобалізації.

Об’єкт – глобалізація як об’єктивний процес сучасності

Предмет – політичний, інформаційний, економічний та культурний вимір процесу глобалізації.

Актуальність – тема глобалізації є зараз вкрай актуальна. Багато науковців вказують на негативний вплив, дехто вважає, що глобалізація має позитивний вплив. Але факт лишається беззаперечним – глобалізація привнесла у світ докорінні зміни фактично в усіх сферах життя всього світу. Саме тому ця тема глибоко та масово досліджується науковцями, вченими та пересічними людьми. І причина такого масового дослідження – актуальність цієї теми.

Глобалізація і надалі буде докорінно змінювати весь наш світ. Потрібно визнати, що зараз процес глобалізації переважно розвивається в негативному напрямку. Його складно змінити, пере направити. Але якщо не впливати на неї, то вона просто зробить з нас біомасу, що є вкрай небезпечним та для людства – воно просто перестане існувати.


  1. Теоретичні аспекти глобалізації

  1. 1. Теоретична характеристика глобалізації

Хочу зазначити, що у дослідженні теми глобалізації мені вдалося дослідити таких авторів: Тішуніна Н. В., Гаджієва К. С., Уткіна А. І., Єщенко І. С., Палкім Ю. І., Юрія Бондаря, Чернова О., Мозгового О. Л. та ін.

В першому розділі звертаю увагу на теоретичне обгрунтування явища, процесу глобалізації вищевказаних авторів, а також досить детально вискажу власне бачення цього явища.

Мозковий О. Л. у своєму авторефераті висловлює таке бачення глобалізації: глобалізація – процес, обумовлений об’єктивними факторами інтенсивного зближення і взаємодії різних частин цілісного світу. Він акцентує на суперечливому – глобалізація перебуває зараз на початковому етапі розгортання. На даному етапі, тобто в наші роки ця точку зору є вірною, але варто зазначити, що глобалізація відбувалася і раніше. Тобто, якщо брати історію людства, то сучасна глобалізація є одним із етапом всієї історії. Цей автор зводить глобалізацію до двух сутнісних характеристик – інтегральна та трансформаційна характеристика. Хоча на мій погляд, це не повний склад характеристик глобалізації, так як можна додати ще кілька нових характеристик – наприклад деструктивна або дисінтегральна характеристика та ін. Цей автор концентрує увагу на впливах глобалізації як на світ вцілому, так і на суспільство. Він вважає, що глобалізація створює нові можливості для новаторства, підприємництва, прискорила глобальний розвиток в багатьох сферах. Але стверджує і те, що глобалізація привнесла уніфікацію, заперечує унікальність окремих національно-культурних спільнот, перенасичення інформацією, що є негативною стороною глобалізації. Культура до глобалізації – це уніфікація, а в соціально-економічному аспекті – це домінування країн золотого мілліарду. В цілому він характеризує глобалізаційний процес так – складний, неоднорідний, багатогранний, динамічний, але цей процес викликає напруження фактично по всьому світі. Це напруження викликане тим, що різні суспільства не воліють сприймати глобалізацію, протидіють їй. Адже, як акцентує автор, цей процес створив тероризм саме на сучасному етапі. Варто визнати, що тероризм – це форма протидії глобалізації. [4]

Юрій Бондар в журналі Персонал в № 12 за 2005 рік дав глибокий аналіз інформаційній стороні глобалізації. Але досить детально охарактеризував саме явище глобалізації. Що ж таке глобалізація на його погляд?

Проаналізувавши його статтю в журналі, прийшов до висновку, що він акцентує увагу більш на негативному впливі глобалізації. Глобалізація, на точку зору автора, несе загрозу для існування власне національно-ідентичних, етнічних держав. Вона знищує національні особливості, культуру, мови, устрій. На цю точку зору, я частково згоден, але і вважаю за потрібне покритикувати її. Проблема зникнення культур була завжди. І ця проблема була і в середні віки, і в сиву давнину. Чому? Це питання варто задати власне носіям цих культур. Багато в чому треба спитати в самого себе, а чому я не підтримую, цураюся власної культури, мови та ін. Глобалізація, на мій погляд, є багато в чому продуманим кимось процесом, але і системою, тобто її дія є системною в усіх сферах. Якщо певні культури не можуть витримати тиску, вони зникають, якщо зможуть – то витримають, і можливо, в майбутньому самі стануть одиницею глобалізації та впливу в цілому. Юрій Бондар акцентує на тому, що адептами глобального світу є найрозвинутіші країни світу, бо в послабленні суверенітетів вбачають можливості для своєї експансії. Також він у статті скеровує увагу на те, що глобалізаційні процеси є керованими. З цим баченням я абсолютно згоден.

Глобалізація не зменшує і не послаблює протистояння, а, навпаки, посилює і робить процес незворотнім, стверджує автор. [1]

Проаналізувавши його статтю, скажу відверто, що глобалізація – це тиск, це вплив, це нав’язування не природного для інших, не власного, не їхнього. Як відомо, дія породжує протидію. Не дивно, що зараз у всьому світі спостерігається потужні акції антиглобалізму. Відверто кажучи, багато культур сприймуть цю глобалізацію, але їх, можливо, беззворотньо чекає загибель чи уніфікація. Точніше – бездушність власної їхньої культури.

Чому глобалізація пішла зараз переважно по темному, чорному шляху розвитку. Відповідь проста – ті, хто хоче використати плоди глобалізації з добрими намірами – використають. Як наприклад священики використовують мобільні телефони, комп’ютери та ін. Але дехто використовує глобалізацію для зла. Хто саме це, не важко здогадатися – це ті сили, що стоять за злом і всіма злими вчинками та людьми. В Інтернеті з’явилися багато порнографії та іншого бруду, дякуючи транспортній глобалізації, люди почали більше мандрувати – так віл/снід потрапив в Америку, Європу, Індію та багато іншого. Враховуючи, що зла зараз більше, ніж добра, тому глобалізація і пішла чорним шляхом свого розвитку.

Я розумію, що попередній аналіз глобалізації є вкрай простим, але саме через цю простоту можна частково пояснити сучасний стан глобалізації.

Цікавий аналіз глобалізації надав Чернов О. В. Подам в скороченому вигляді його бачення глобалізації. Він вважає, що цей процес є реальністю. Вона не з’явилася зараз, її спостерігали і раніше – в середньовіччі та ін. Цей автор концентрує свою увагу на тому, що ще вчора цей світ був дуже великим, зараз же він став просто мікроскопічним. Добратися з одного місця планети в іншу – просто. Це зближення і викликало всі позитиви і негативи.

Акцентує цей автор увагу на тому, що сучасна глобалізація співмірна з вестернізацією. Тобто західний світ став на стільки могутнім, що має можливість впливати і на інших. А також поширювати все своє (демократія, капіталізм, культуру в цілому) на інших. [9]

Цікава інформація міститься в книзі двох авторів «Сучасна економіка» - Єщенко І. С. та Палкім Ю. І. В розділі 20. 1. Тут поданий цікавий аналіз глобалізаційних процесів. На їхню точку зору глобалізація – це складний, багатогранний процес, який поширюється на всі сфери суспільного життя: економічну, соціальну, політичну, духовну та ін.

Вони акцентують увагу на тому, що глобалізація – це результат політики провідних держав. Глобалізація має суперечливий характер, тобто позитивні і негативні сторони. Вони вважають основною загрозою глобалізації – відтворення неоімпералізму. [3]

Особисто від себе додам, що глобалізація – це диктат. Цей диктат частково вже ніяк не подолати – не знищити всі комп’ютери чи телефони. Але вплив диктату можна частково перекрити, зменшити – в культурній сфері, в інформаційній сфері, в політичній сфері та ін.

Цікаве бачення глобалізації подано в книзі «Глобалізація: процесс и отношение» Уткіна О. І. Він вважає, що глобалізація – об’єктивний процес формування, організації, функціонування та розвитку принципово нової всесвітньої системи на основі поглиблюючи взаємозв’язків та взаємозалежності в усіх сферах міжнародного суспільства. Він проводить цікаву лінію щодо глобалізації. В широкому розуміння цей процес – переростання національних та регіональних проблем у всесвітні та формування нової господарського соціального та природно біологічного середовища. Акцентує увагу також на процесі деглобалізації. Щодо переростання проблем та формування середовища, дозволю собі з цим не погодитися. Є дуже багато проблем у світі, але до них всім далеко байдуже – єдине що тут лишається глобальним – це «почутість» та усвідомленість світової громадськості з певними проблемами, тобто всі знають про голод в Африці, а хто щось робить? Чи стала ця проблема глобальної? Я вважаю ні. Просто всі про це знають, але ніхто майже нічого не робить. Подібна ситуація є і з багатьма іншими проблемами. Хоча визнаю, що в інформаційному просторі виникло таке поняття, як глобальні проблеми людства. Мені як громадянину планети Земля десь приємно, що все більше і більше проблем вносяться в ці глобальні проблеми. Важливо дати визначення глобальним проблемам. Глобальна проблема – це проблема, яка загрожує значній частині людства, а то і всьому людству. До таких проблем належать – глобальне потепління, тероризм, СНІД та ін. Тобто, автор частково правий, що певні проблеми виносяться на глобальний рівень, але далеко не всі, проблему недоїдання, неосвідченості та ін. теж можна було б внести в глобальні, але їх не вносять. А щодо формування певних середовищ – цей процес насправді триває, він пов'язаний з проблемами які виникають. Але він тільки починається. Є багато можливостей, що ці середовища не сформуються. На заваді цього може стати політика, тобто інтереси певних держав, протистояння держав та ін. Цей автор щодо глобалізації ще стверджує так – під глобалізацією розуміється розширення та поглиблення соціальних зв’язків та інститутів в просторі та часі. Також стверджується, що глобалізація призвела до значного збільшення світової торгівлі. [7]

Цікаве бачення глобалізації має науковець Тішуніна Н. В. Вона виклала свої міркування в одному із розділів книги «Глобализация и культура: аналитический подход». Вона вважає, що глобалізація – це процес, який відображає економічну, політичну взаємопов’язаність країн та регіонів до такого рівня, на якому постає питання створення єдиного світового правового поля та світових органів економічного та політичного керування. Концентрує увагу ще і на тому, що ядерна зброя вже не зброя. Зараз головна зброя – це інформація. Цей автор акцентує ще і на тому, що глобалізація – результат об’єктивного історичного розвитку. Цей процес не є ані позитивним, ані негативним. Його можна використовувати, як в позитивний прагненнях, так і в негативних.

Щодо вищевказаного можна сказати, що ці міркування будуть актуальними пізніше – через 5-15 років. Ядерна зброя зараз поки що зброя, але визнаю, що інформація вже стає переважати очевидно за своїм впливом ядерну зброю. Хоча, на мій погляд, не існує країн, які тиснуть інформаційно, але не мають ядерної зброї. Ці процеси паралельні. Домінують в інформаційному просторі ті країни, які сильні в різних аспектах, а також в аспекті ядерної зброї. А щодо того, що постає питання про створення різних «футуристичних» полей, то тут дозволю собі не погодитись. Світ ніколи не стане єдиним, бо він різний. Він не однаковий і ніколи однаковим не стане. Він унікальний, і унікальність його в різноманітті. Частково дозволю собі погодитися в тому плані, що будуть створені поверхневі так звані поля, тобто як є в етикеті діють певні принципи, так будуть створені принципи або правила гри, але поверхневі, в політиці, економіці та ін. Важливо визнати, що певні такі правил вже є або вони на стадії розробки. Наприклад, домовленості про не напад чи юридичні загальні правила та ін. Але я хочу сфокусувати увагу на тому, що весь світ не буде жити по однаковим правилам. Автор концентрує увагу ще і на тому, що глобалізації для культури – уніфікація. [6]

Але знову дозволю собі з цим не погодитися. Є правда в тому, що глобалізація уніфікує культуру – але глобалізація може зближувати і зближує культури. І це так – наприклад дякуючи глобалізації кожен може вивчити через Інтернет різні мови, пізнати інші культури, збагнути місце себе та своєї культури в системі близьких йому культур. Зрозуміти всім і кожному, хто для нас є близькими, далекими родичами, а хто просто іншими, але не ворогами чи противниками. Акцентую знову увагу на тому, що різні держави, різні сили використали і використовують глобалізаційні досягнення в своїх цілях. Багато хто в злих цілях. В тому і є проблема.

Останнього автора, якого я проаналізував – Гаджієв К. С. Він видав підручник для вузів, який називається «Введение в геополитику». В цьому підручнику він виклав цікаве бачення глобалізації. Глобалізація – це наслідок, результат. Наш результат, людський. Соціальні, економічні, культурні явища, процеси можуть набути глобального рівня. Він поясняє так, що про ці явища чи процеси дякуючи глобалізації, можуть почути всі. З цим я погоджуюся. Він вказує ща і на таке – створилися глобальні системи торгівлі, фінансів. Що багато в чому саме це і є підставою для подальшої глобалізації, але вже всього світу. [2]

Я з ним погоджуюся – гроші не мають національності, вони мають силу. Всі країни хочуть бути сильними. Саме тому їм і прийдеться вступити в глобальну фінансову систему. Наразі нікому не втекти у фінансово-торгівельному аспекті від глобалізації. На мій погляд, глобалізації вже майже повністю поглинула торгівельно-фінансову складову світу. Так як всі складові торгівлі чи фінансів є продуктами глобалізації.

Я не вводив у реферат думки західних авторів. Причина проста – у глобалізації є прихильники та противники. І переважно, якщо книга видана на Заході, то глобалізації подається в позитивному світлі, якщо в не в Західному видавництві – то негативно. Хоча і це не правило. Мені вдалося ознайомитися з книжками З. Бжезинського, С. Хантінгтона.

На завершення розділу вважаю за потрібне висловити власне бачення глобалізації. Частину своїх думок я вже виклав у вищевказаному.

Основні сфери, в які глобалізація проникла особливо глибоко – це інформаційні, економічна та фінансова, торгівельна, політична, наукова та культурна. В своєму рефераті я приділю увагу інформаційній, економічній, політичній та культурній.

Чинники, які впливають і будуть впливати на глобалізацію: технічні, економічні, політичні, соціальні, психологічні. Складові цих чинників: нові технології, ТНК, банки, міжрегіональні обєднання (ЄС, НАФТА та ін), перехід країн до ринкової економіки, експортна та військово-політична експансія, поширення через сучасні технології ліберально-демократичних цінностей, експансія західної культури, що підриває інші культури.

На мою точку зору варто окреслити ознаки глобалізації – суб’єктами конкуренції стають ТНК, регіональні угруповання країн грають провідну роль, конвергенція економічних систем, соціалізація економіки, зростає дисбаланс між економіками різних країн – багаті країни переважно багатішають, бідні – біднішають та ін.


    1. 2. Генезис глобалізації

Ця тема є складною, неоднозначною. Думки, щоправда, різняться лише в тому, з якого часу варто вести відлік перших проявів глобалізації. Всі науковці, які висловились щодо історії глобалізації (Гаджієв К. С., Тішуніна Н. В. та ін.) або появи перших її проявів в історичному минулому глобалізації зводять це явище до поширення культурних, економічних та ін. аспектів глобалізації на інші народи, цивілізації, культури. Тобто, вони чітко заявляють, що глобалізація тих часів – це поширення власних надбань на інших або просто експансія. В цілому я згоден з їхнім баченням історії глобалізації, але дещось додам від себе. Враховуючи теоретичний аспект підходу до визначення історії глобалізації, то можна впевнено заявити, що прояви глобалізації були завжди, в усі часи. Можливо, не варто вести відлік глобалізації від Великих географічних відкриттів чи з початку розквіту Великої Британської імперії. Експансія сильних культур спостерігалася завжди – до цього можна віднести глобалізацію християнства, яка зародилася в маленькому Ізраїлі, а зараз – Всесвітня релігія. Київська Русь, Древній Китай, Єгипет, Арабський світ – всі вони поширювали свою культуру, проводили експансію – всі вони теж, значить, зароджували глобалізацію.

Зараз я проаналізую ідеїдеяких науковців, які висловили власне бачення зародження глобалізації. Цікаву точку зору виклала Тішуніна Н. В. Вона вказує на те, що прояви глобалізації виникали тоді, коли у світі відбувалися докорінні зміни. Щоправда, вона розділяє глобалізацію по різних сферах. В географіх, за її баченням, глобалізація відбулася з Великих географічних відкриттів. На рівні науки чи техніки – з технологічної революції. Навіть на рівні ідеології – глобалізація почалася з появи імперіалізму, європейського расизму.[6] Я погоджуюся з тим, що прояви глобалізації виникали тоді, коли відбувалися докорінні зміни, але, можливо, її більш детальний аналіз просто не досить глибинний. Перші прояви глобалізації варто починати з подорожей вікінгів в Америку, створення стародавніх карт. Бо Великі географічні відкриття стали результатом багатьох процесів, що були перед тим, тобто є наслідком. Власне карти стародавні, твори, описи породило бажання людини, а бажання породило дію. Тобто, глобалізація в географія почалася раніше ніж ВГВ, просто ВГВ стало центральною подією. Це можна порівняти з народженням дитини – варто лишень поміркувати скільки робиться для того, щоб її сотворити (знайомство, тривале зустрічання, одруження, запліднення, 9 місяців та ін.) – дуже багато, але про це забувають. Згадують лишень про сам акт народження. Так і у випадку глобалізації.

Гаджієв К. С. вважає, що глобалізація в усіх аспектах виникла після ВГВ. З цим не можу погодитися.

Дуже детальний аналіз розвитку глобалізація надано в книжці «Сучасна економіка» Єщенка І. С. та Палкім Ю. І. Вони у своїй книзі акцентують увагу на те, що глобалізація теж виникла після ВГВ. Вони розділяють глобалізацію на кілька етапів. Перший етап глобалізації тривав 3 століття – з 16 ст. до 19 ст. В економіці домінувало сільське господарство, та видобувне і сировинне виробництво.

З 19 ст. до середини ХХ тривав 2 етап глобалізації. Він був викликаний промисловою революцією. Відбулася соціальна революція – капіталізм, створилися нові галузі – індустрія та ін. Відбулися поглиблення диференціації між країнами.

3-й етап почався з 70-х років ХХ століття. В основі його лежить науково-технологічна революція. Відбувся перехід в постіндустріальний період. Вони акцентують на тому, що в першому етапі глобалізація відбувалася безконфліктно, в 2 і 3-му етапі – вона почала розвиватися динамічно, нерівномірно. В результаті вона викликала і викликає конфліктність. [3]

Щодо цієї інформації, в мене виникло таке бачення цієї класифікації: вона в цілому вірна, але не комплексна, бо, на мій погляд, необхідно починати з більш ранніх часів. Але щодо розвитку глобалізації за проміжок від ВГВ до наших днів я погоджуюся з вищевикладеним хронологічним розподілом.
  1   2   3

Схожі:

Реферату iconРеферату «Визначення проблематики твору»
Вступ
Реферату iconРефератів: Тема реферату обирається студентом за власним вибором із наведеного переліку тем
Тема реферату обирається студентом за власним вибором із наведеного переліку тем
Реферату iconНазва реферату: Відбіркові реакції. Їхня роль в профілактичному обстеженні...
Назва реферату: Відбіркові реакції. Їхня роль в профілактичному обстеженні населення на сифіліс
Реферату iconНазва реферату: Лікарські рослини. Деревій тисячолистий, альтея лікарська, оман високий Розділ
Назва реферату: Лікарські рослини. Деревій тисячолистий, альтея лікарська, оман високий
Реферату iconРеферату „Екологічне право. Дотримання екологічних норм в сільському господарстві”
Вступ
Реферату iconНазва реферату: Хвороби нирок та сечовивідних шляхів Розділ
Фітотерапія (лікування рослинами) така ж давня, як І історія людської цивілізації
Реферату iconНазва реферату: Опіки Розділ
Опіками називаються ушкодження тканин, що виникають внаслідок діяння термічних, фізичних І хімічних агентів
Реферату iconМетодичні рекомендації до виконання та захисту рефератУ
Реферат є однією зі складових частин навчального плану підвищення кваліфікації державних службовців
Реферату iconНазва реферату: Сучасний стан парку стерилізаційного обладнання в Україні Розділ
Стерилізація виробів медичного призначення – важлива ланка в комплексі мір неспецифічної профілактики
Реферату iconНазва реферату: Медична етика Розділ
Мораль регулює ставлення лікаря до хворого, до здорової людини, до колег лікаря, до суспільства І держави
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы

Головна сторінка