Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки




Скачати 331.08 Kb.
НазваТема: Правові засади державного управління в сфері економіки
Сторінка1/4
Дата конвертації07.09.2013
Розмір331.08 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Економіка > Документы
  1   2   3   4
ІІ семестр

Особлива частина
ТЕМА: Правові засади державного управління в сфері економіки.

  1. Характеристика управління економікою України в сучасний період. Співвідношення управління та регулювання в сфері економіки.

  2. Органи, які здійснюють де-вне управління в сфері економіки.

  3. Державний контроль в сфері економіки.

1. Співвідношення адміністративних та економічних методів впливу на економічні процеси, питання дерегулювання економіки. Крім адміністративних застосвуються і економічні методи. На сьогодні позиції науковців з приводу співвідношення цих методів різноманітні. Одна вважають, що це зовсім різні методи. У багатьох державах світу існують органи, які покликані здійснювати державний вплив на відповідні процеси, а також органи, які виступають в ролі посередників між державою та суб’єктами господарювання. Створення конкуренції на ринках, забезпечення захисту інтересів споживачів. В сфері енергетики діють два міністерства. Крім міністерств діють національні регулятори – Національна комісія регулювання електроенергетики України. Держвне управління – адміністративні методи впливу. Державне регулювання – це застосування економічних методів. Дерегулювання – це неповна регуляція, обмеження державного впливу на економічні процеси, ліквідація бюрократичних бар’єрів (перешкод) на шляху розвитку економіки. На сьогодні існує тенденція до скорочення видів господарської діяльності, для яких є необхідним документ дозвільного характеру. Надзвичайно багато органів в сфері регулювання економіки, повноваження яких нерідко дублюється. Отже, тенденція до скорочення дискриційних повноважень.

Господарська діяльність (ст.3 ГК України) – діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Основні напрямки економічної політики держави закріплені в ст. 10 ГК і сюди віднесено такі:

  • бюджетна політика;

  • податкова політика;

  • грошово-кредитна;

  • структурно-галузева політика;

  • інвестиційна;

  • амортизаційна;

  • політика інституційних перетворень;

  • антимонопольно-конкурентна політика;

  • зовнішньоекономічна політика.

Відносини в сфері економіки регулюються нормами багатьох галузей права: адміністративне право регулює владно-організаційні відносини в сфері економіки. На її думку, управління економікою – це особлива частина управління розвитком суспільства, здійснювана органами державної влади та органами МС, функціонування яких спрямоване на реалізацію конституційно-закріплених положень щодо соціальної спрямованості економіки (???Що таке соціальна спрямованість економіки???). Державне управління економіки має владний організаційний та виконавчий характер. Проф. Рябченко виділяє особливості ДУ економікою:

  • здійснюється на основі закону (ст.8 КУ);

  • має активний організуючий характер, цілеспрямований характер (ст.13 КУ);

  • має виконавчо-розпорядчий характер стосовно державних органів, відносин між членами суспільства. А суспільство регулює шляхом організації упорядкування;

  • об’єктом управління є економіка у вигляді її окремих складових та економічного механізму;

  • виражається через управлінські рішення на різних рівнях державного управління у різних його ланках;

  • захищає право власності;

  • має властивість регулювання процесу трансформації системи власності структури економіки;

  • контролює діяльність суб’єктів господарювання недержавних форм власності.


2. Владні повноваження в сфері економіки мають ВРУ, Президент, КМУ, інші органи виконавчої влади, органи МС, судові органи. Органи виконавчої влади здійснюють цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення пропорційного розвитку економіки України. Органи виконавчої влади щодо здійснення цих функцій поділяються на:

1) органи загальної компетенції – це органи, для яких функція державного управління в фсері економіки є однією з багатьох функцій (КМУ та місцеві державні адміністрації);

2) органи спеціальної компетенції – державне управління в сфері економіки є основною функцією. Поділяються на: органи галузевої компетенції (здійснюють управління певною галуззю економіки) та органи функціональної (міжгалузевої) компетенції. До органів галузевої компетенції відносяться галузеві міністерства (наприклад, Міністерство фінансів), інші центральні органи виконавчої влади (наприклад, Державний комітет України із земельних ресурсів). До міжгалузевих – деякі міністерства (Міністерство охорони навколишнього природного середовища), Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України. Відповідно до ст.116 КУ, КМУ в сфері економіки має такі повноваження:

1) забезпечує економічну самостійність України;

2) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики в сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту;

3) розробляє та забезпечує виконання таких загальнодержавних програм, як програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

4) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону;

5) організовує і забезпечує здійснення митних справ та здійснення зовнішньоекномічної діяльності України;

6) спрямовує та контролює роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, які здійснюють свою діяльність в сфері економіки.

П.1 ч.1 ст. 20 ЗУ „Про прем’єр-міністра України” визначає повноваження: здійснює прогнозування та державне регулювання нац. економіки, забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку, подає ВРУ пропозиції стосовно визначення переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом всіх форм власності та соціальної спрямованості національної економіки, здійснює заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури, забезпечує захист та підтримку національного товаровиробника, забезпечує захист прав споживачів, визначає обсяг продукції, робіт і послуг для державних потреб.

Повноваження Міністерства економіки закріплено в Постанові КМУ №777 від 26 травня 2007 року. Міністерство економіки є головним в системі органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної економічної, цінової, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України і ЄС. Основними завданнями Міністерства економіки є забезпечення формування та реалізації в межах своїх повноважень державної економічної політики, здійснення прогнозування та державного регулювання національної економіки, а також розроблення відповідних програмних та прогнозних документів, розроблення пропозиції щодо формування та реалізації державної ціньової політики, створення умов для сприяння розвитку ринкових відносин, забезпечення реалізації де-вної політики з питань економічного і соціального розвитку. В складі Міністерства економіки України діє урядовий орган державного управління – Державна інспекція з контролю за цінами (Постанова КМУ №1819 від 13 грудня 2000 року).
ТЕМА: Державне управління в сфері підприємництва.

    1. Загальна характеристика державної політики в сфері підприємництва.

    2. Організація державного управління в сфері підприємництва.

    3. Методи державного управління в сфері підприємництва.

    4. Державний контроль в сфері підприємництва.

    5. Адаптація законодавтсва України в сфері державного підприємнитцва до законодавства ЄС.


1. Відповідно до ст.42 КУ, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Державне управління в сфері підприємництва – це заснована на законі форма де-вного впливу на підприємницьку діяльність, шляхом встановлення та застосування державними органами правил, спрямованих на забезпечення належних умов господарської діяльності фізичних та юридичних осіб, що підтримується можливістю застосування правових санкцій в разі порушення зазначених правил. На сьогодні порядок здійснення госп.ді-сті регламентується ГК, де містяться спеціальні положення щодо стимулювання іноваційної ді-сті тощо. ЗУ „Про де-вну підтримку малого підприємництва”. Важливу роль відіграє ЗУ „Про засади регуляторної політики в сфері госп.ді-сті”. Де-вна регуляторна політика в сфері госп.ді-сті – це напрям де-вної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання госп.відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання. Недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені КУ та законами України. Основними принципами регуляторної політики є:

1) доцільність;

2) адекватність;

3) ефективність;

4) збалансованість;

5) передбачуваність – де-вна регуляторна політика має бути передбаченою;

6) прозорість та врахування громадської думки – проекти регуляторних актів обов’язково оприлюднюються.

Регуляторний акт прийнятий уповноваженим регуляторним органом. НПА, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання госп.відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими державними органами та суб’єктами господарювання. Крім того, регуляторний акт – це також прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово, поширюється на невизначене коло осіб, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання госп. відносин або адм.відносин, незалежно від того чи вважається цей документ, відповідно до закону НПАктом. Принципи закріплені у сь.4 ЗУ „Про засади регуляторної політики”.
2. Організація державного управління.

Провідним центральним органом виконавчої влади є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Повноваження визначені у спеціальних законодавчих актах, які регламентують відносини в сфері підприємнитцва, конкретизовані у Положенні про Де-вний комітет з питань рег.політики та підприємництва, який затверджений Постановою КМУ №667 від 26 квітня 2007 року. Держ.ком.підприємництво є органом з питань де-вної регуляторної політики, де-вної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи в сфері госп.діяльності. Основними завданнями є:

  • участь у формуванні та реалізації державної регуляторної політики, політики в сфері державної реєстрації, в сфері ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;

  • координація діяльності органів виконавчої влади в сфері державної регуляторної політики;

  • сприяння формуванню системи фінансово-кредитної, консультаційної та інформаційної підтримки підприємництва;

  • організація роботи, пов’язаної із здійсненням державного нагляду або контролю у сфері господарської діяльності.

Повноваження:

  • Регуляторна політика: функція „бар’єру”; участь у розробці (проведення експертизи, надання своїх висновків); надає роз’яснення з питань застосування відповідного законодавства.

  • Державна реєстрація: видає роз’яснення з питань застосування зак-ва; здійснює де-вний нагляд за дотриманням цього зак-ва; забезпечує формування та ведення єдиного де-вного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; ліцензування суб’єктів господарювання (розробляє основні напрямки розвитку де-вної політики в сфері ліцензування; розробляє проекти НПА; здійснює де-вний нагляд за дотриманням зак-ва в сфері фінансування та надає роз’яснення з приводу його застосування); затверджує разом з органами ліцензування ліцензійні умови та правила провадження певного виду госп.діяльності та порядок контролю за їх дотриманням; також веде єдиний ліцензійний реєстр, здійснює контроль за дотриманням зак-ва в сфері ліцензування, якщо виявляє порушення, то видає розпорядження щодо усунення порушень; здійснює контроль за наявністю у суб’єкта господарювання ліцензії.

  • Дозвільна система в сфері господарської діяльності: розробляє НПА, координує ді-сть де-вних органів в цій сфері, здійснює де-вний контроль.

Держ.ком.підприємництво видає накази. Очолю Голова.

Повноваження також мають регуляторні органи: ВРУ, Президент, КМУ, НБУ, Національна Рада України з питань телебачення та радіомовлення, інші де-вні органи, центральні органи вик.влади, ВР АРК, Рада міністрів АРК, місцеві органи виконавчої влади, органи МС, а також посадові особи цих органів, якщо вони мають право одноособово приймати регуляторні акти.
3. Застосовуються адм. і екномічні методи. Серед економічних, важливе місце займає де-вна реєстрація суб’єктів господарювання, яка регламентується ЗУ ”Про де-вну реєстрацію юридичних осіб та фіз. осіб-підприємців”. Де-вна реєстрація – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, шляхом внесення відповідних засписів до єдиного де-вного реєстру. Порядок де-вного реєстру:

- перевірка комплектності документів, які подаються для де-вної реєстрації, а також повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

- перевірка документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови для у проведенні де-вної реєстрації (перелік підстав міститься в законі);

- внесення відомостей про юридичну особу або фіз. особу-підприємця до єдиного де-вного реєстру;

- оформлення і видача свідоцтва про де-вну реєстрацію та виписка з єдиного державного реєстру.

Державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської Ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі, державній адміністрації за місцем знаходження юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи. За проведення реєстрації проводиться сплата.

Порядок державної реєстрації!!!

Засоби державного впливу на суб’єктів господарювання (визначені в ГК):

  • державне замовлення;

  • ліцензування;

  • патентування та квотування;

  • сертифікація та стандартизація;

  • застосування нормативів та лімітів;

  • регулювання цін і тарифів;

  • надання інвестиційний, податкових та інших пільг;

  • надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

!!!Чому ці засоби розглядаємо?

Ліцензування – регламентується ГК України, ЗУ „Про ліцензування певних видів госп.діяльності і спеціальними законодавчими актами, які регламентують відносини в сфері ліцензування. Ліцензія – це документ дозвільного характеру, який засвідчує право суб’єкта господарювання (ліцензіат) на провадження, зазначеного в ньому виду госп.ді-сті, протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Основні принципи ліцензування:

  • забезпечення рівності прав та законних інтересів усіх суб’єктів господарювання;

  • захист прав та законних інтересів, життя та здоров’я громадян, навколишнього середовища та забезпечення безпеки держави;

  • встановлення єдиного порядку ліцензування видів госп.діяльності та території України;

  • встановлення єдиного переліку видів госп діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Опрацювати порядок ліцензування (детально)!

ЗУ „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”. Документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає право суб’єкту господарювання на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності.

Принципи де-вної політики з питань дозвільної системи у сфері гсоп.ді-сті, порядок отримання документів…Чи поширюється цей закон на відносини щодо отримання документів дозвільного характеру адвокатами та аудиторами?

видача інших документів дозвільного характеру, патентування, сертифікація і стандартизація і квотування.

Ліцензування господарської діяльності. Стадії процесу ліцензування. Ліцензування здійснюється уповноваженими державними органами ліцензування. Ліцензійні умови та правила затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування (Держ.ком.підприємництва) і органами ліцензування. Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у провадженні певного виду господарської діяльності. Повноваження Держ.ком.підприємництва - ЗУ „Про ліцензування певних видів госп.ді-сті”. Органи ліцензування:
  1   2   3   4

Схожі:

Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки iconI. загальні положення
Відповідно до Законів України “Про правові засади цивільного захисту”, "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері...
Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки iconПроект Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері грального бізнесу»
Проектом пропонується визначити правові засади діяльності у сфері грального бізнесу, зокрема, порядок її ліцензування, а також відповідальність...
Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює...
Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки iconТема: «Юридичні права державних органів при здійснені перевірок господарюючих право суб’єктів.»
Правові аспекти здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки iconЗаконодавство у сфері надання адміністративних послуг
Цей Закон визначає правові засади реалізації прав, свобод І законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних...
Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки iconРозділ І. Сутність та завдання державного сектора економіки
Розділ ІІІ. Критерії ефективності управління суб’єктами господарювання державного сектора економіки
Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки icon3. На прикладі Боспорського царства поясніть особливості державного...
...
Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки icon3. На прикладі Боспорського царства поясніть особливості державного...
...
Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки iconВ новому навчальному році 1485 слухачів розпочнуть підготовку за...
Суспільно-політичних реформ у різних галузях життєдіяльності держави, Нацдержслужба України забезпечує координацію професійної підготовки...
Тема: Правові засади державного управління в сфері економіки iconВ новому навчальному році 1485 слухачів розпочнуть підготовку за...
Суспільно-політичних реформ у різних галузях життєдіяльності держави, Нацдержслужба України забезпечує координацію професійної підготовки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка