Програма з курсу "філософія історії" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія)




Скачати 188.65 Kb.
НазваПрограма з курсу "філософія історії" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія)
Дата конвертації04.03.2013
Розмір188.65 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Філософія > Документы
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Івана Франка


Філософський факультет

Кафедра філософії



ПРОГРАМА
З КУРСУ "ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ"

(для студентів філософського факультету;

спеціальність: філософія).



Львів  2009



Програма з курсу "Філософія історії" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія).  Львів, 2009  с. 22

Автор: Борис Поляруш, доц., канд. філос. наук
Відповідальний за випуск доц.

Редактор

Рецензент: , доц., канд. філос. наук
Курс “Філософія історії” дасть студентам можливість набути знання з історії класичної філософії історії, кінця XVIII – поч. XX ст, основних теоретичних парадигм ХХ ст., основних проблем, категорій та понять філософії історії.

Курс “Філософія історії” тісно пов’язаний з іншими теоретичними і практичними курсами, які пропонуються в межах бакалаврської програми з філософії: соціальної філософії, філософії релігії, філософської антропологія та інших.

Проблемою курсу є поєднання історичного і теоретичного підходів до вивчення філософії історії в межах бакалаврської програми філософського факультету.

Метою даного курсу є:

  • систематизація слухачами знань з історії та теорії філософії історії, їх основних понять і методологічних принципів, класичними і сучасними теоріями, методами.

  • критичне розуміння класичних теорій XVIII-поч. XX cт.


В межах курсу соціології студенти:

  • ознайомляться з основними категоріями та поняттями філософії історії;

  • вдосконалять знання праць провідних дослідників філософії історії XIX- XX ст.;

  • здобудуть досвід участі в дискусіях з питань філософії історії;

  • зможуть виявляти причини та джерела виникнення цивілізаційних конфліктів та шукати адекватні шляхи їх вирішення;

  • вдосконалять свої навички критичного осмислення класичних теорій філософії історії;

  • навчаться толерантно захищати свою позицію в теоретичній дискусії;

  • навчаться самостійно готувати матеріали для власних лекцій з філософії історії;

  • удосконалять усні навички і якість міжособистісного спілкування.


^ “ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІІ”

(20 ауд. год. – 1 кредити, 1 змістовний модуль)



№ п/п



Назва змістовних модулів і тем


Лекції

1

Тема 1. Історія як предмет філософського осмислення

2

2

Тема 2. Міф та філософія історії.

2

3

Тема 3. Християнська філософія історії.

2

4

Тема 4. Класичні концепції філософії історії ХІХ ст.

2

5

Тема 5. Модуль 1.

Неогегельянська та неокантіанська філ.історії

2

6

Тема 6. Осягнення історії в концепції О.Шпенглера.

2

7

Тема 7. Філософії історії А.Тойнбі.

2

8

Тема 8. Західна філософія історії у 2 п.ХХ ст

2

9

Тема 9. Українська історіософія.

2

10

Тема 10. Модуль 2. Сенс і призначення історії.

2




Разом за семестр

20


Рейтингова система оцінювання знань студентів з курсу “ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
Кредитно-модульна система освоєння курсу “Філософія історії” включає один модуль, який в сумі складає 100 балів. Кредитно-модульна система передбачає систематичну роботу студентів на лекціях упродовж семестру. Вивчення змістовного модуля завершується виконанням тестових завдань. Пропущені лекційні заняття студент має відпрацювати, узгодивши зміст і форму відпрацювання з викладачем. За відпрацьоване заняття студент може отримати максимально 3 бали. За кожну пропущену лекцію від загальної суми балів віднімається один бал.
Сумарна рейтингова оцінка курсу включає:
Максимум 50 балів, які студент може заробити за результатами участі в роботі під час лекцій-бесід. Від студента очікується активна участь в обговоренні теми лекції-бесіди, опрацюванні оригінальної літератури. Всі форми участі в семінарі оцінюються позитивно: ґрунтовна відповідь із використанням першоджерел – 5 балів, відповідь лише на основі підручника – 3, змістовне доповнення – 1–2 бали. Студент, який не бере участі у роботі лекції-бесіди отримує 0 балів. Бали набираються шляхом аудиторного тестування з вивчених тем (5 балів), реферативні дослідження (5 балів).

Максимум 10 балів студент може заробити за написання дослідницького есе з курсу.

Максимум 10 балів студент може заробити за результатами підсумкової тестової модульної роботи, яка проводиться на

17-ому тижні.

Шкала оцінювання знань студентів з курсу

“Філософія історії”

(20 ауд. год. – 1 кредит, max 100 балів)

Модуль 1+2

20 балів

Лекції-бесіди

30 балів



5

10х2=20 балів

5

30 балів

46

4+

8х2=16 балів

4+

25балів

41

4

7х2=14 балів

4

22 бали

36

3+

5х2=10 балів

3+

21 бал

31

3

42=8 балів

3

17 балів

25



25-50

ПУ

51-100 СУМА


Нац.

оцінка


ECTS

46-50

91-100

5

A

41-45

81-90

4+

B

36-40

71-80

4

C

31-35

61-70

3+

D

25-30

51-60

3

E

Менше 25

0-50

2

F



^ ЗМІСТ КУРСУ
Лекція 1. Історія як предмет філософського осмислення.

Поняття історії. Теорія історичного процесу. Природа історичного пізнання: теорія і логіка. Суб'єкт історичного пізнання. Методи дослідницької діяльності у процесі створення історичних знань. Філософія історії в системі соціальної філософії. Соціальна філософія і філософія історії. Соціологічний напрям філософії історії. Проблеми філософії історії в соціологічній концепції М.Вебера та Г.Зіммеля. Філософська культурологія та філософія історії. Проблема співвідношення понять "історіографія", "історіософія","методологія історії", "філософія історії". Основні школи філософії історії та методології в історичній європейській та українській традиції ХІХ-ХХ ст.

Обов'язкова література

Яковенко Н. Вступ до історії. К., 2007. С. 17-41.

Ящук Т.І. Філософія історії К., 2004. С.7-53

Додаткова література
Бердяев Н.А. Смысл истории. М., 1990.

Блок М. Апология истории или Ремесло историка. М., 1973.

Бродель Ф. Материальная цивилизация. Экономика и капитализм. XV-XVIII вв. В 3-х томах. М., 1986-90. Т. 1-3.

Васильева Т.С. Сущность и смысл истории. Пермь, 1996.

Гобозов И .А. Введение в философию истории М., 1999.

Губман Б.Л. Смысл истории: очерки современных западных концепций М., 1991.

Димитрова Л.М. Філософія історії. К., 1997.

Дорошенко Н.М. Становление й развитие методологии истории. Калинин,1987.

Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999.

Зиммель Г. Проблеми философии истории // Зиммель Г. Избранное. Том 1. Философия культури М.,1996.

Ивин А.А. Философия истории М., 2000.

Могильницький Б.Г. Введение в методологию истории. М., 1989.

Немировский А.Й. Рождение Клио: у истоков исторической мысли. Воронеж, 1986.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. К., 1996.

Февр Л. Бои за историю. М.. 1991.

Философия истории. Учебное пособие/ Под ред. А.С.Панарина. М., 1999

Философия истории: диалог культур. М., 1989

Шарифжанов И.И. Судьбы либеральной философии истории: Актон и современная англо-американская историография. Казань, 1989.


^ Лекція 2. Міф та філософія історії.

Минуле і сьогоденне в архаїчному світогляді. Космос та історія в традиційному суспільстві. Антична філософія історії. Теократична історія і міф. Міфологічний тип світогляду як спосіб осягнення історії. Міфологічний антропо- і соціоморфізм. Синкретизм міфологічного бачення історії. Проблеми сучасного розуміння міфологічного осягнення історії. Історична міфологія XX ст. Міфи і архетипи історії. Постмодерністсьий варіант історичної міфології.

Обов'язкова література

Лосев А.Ф. Античная философия истории. М., 1977.С. 3-39.

Элиаде М. Космос и история //Избранние работы. М., 1987 С.139-144.

Додаткова література

Бердяев Н.А. Смисл истории. М., 1990

Бойченко І.В. Філософія історії. К., 2000. Міфологічний світогляд — перший тип осягнення історії. С. 17-38

Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999. С.9-36

Колінгвуд Р.Дж. Ідея історії. К., 1996. Частина 1. Греко-римська історіографія. С.67-102.

Кузнецов Т.К., Миллер Т.А. Античная эпическая историография: Геродот, Тит Ливий. М., 1984.

Элиаде М. Аспекты мифа. М., 1994.

Элиаде М. Космос и история. М.,1987.

Ящук Т.І. Філософія історії К., 2004. С.54-83.

Лекція 3. Християнська філософія історії.

Релігійне розуміння історії: єдність стихійної і свідомої складової. Історичні релігії та історія. Історія в світлі християнського вірування. Світосприйняття як рівень релігйного історичного світогляду. Телеологічність релігійного сприйняття історії. Основні напрямки християнської філософії історії в ХХст. Неотомістська історіософія. Неопротестантизм про “драму історії”.

Обов'язкова література

Тойнби А. Христианское понимание истории.//Философия истории. М.,1995. С. 220-231.

Тиллих П. История й Царство Божие//Философия истории. М., 1995.С. 232-247.

Досон К. Христианский взгляд на историю//Философия истории. М., 1995.С. 248-261.

Додаткова література

Бердяев Н.А. Смысл истории. М., 1990. Христианство и история. С.84-100.

Бойченко І.В. Філософія історії. К., 2000. Релігійний світогляд як форма світосприйняття історичної дійсності. С. 38-70.

Васильєва Т.С. Сущность и смысл истории. Пермь, 1996.С. С. 15-31.

Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999. С.37-62.

Колінгвуд Р.Дж. Ідея історії. К., 1996. Частина 2. Вплив християнства. С.102-113.

Ясперс К. Про сенс історії // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія/ Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. К.,1996. С.183-213.

Ящук Т.І. Філософія історії К., 2004. С.-83-98.


Лекція 4. Класичні концепції філософії історії XІX ст.

Становлення філософії історії як самостійної філософської дисципліни. Філософія історії в добу Просвітництва. Філософія історії Г.Гегеля. Матеріалістичне розуміння історії. Філософія історії і філософський ірраціоналізм: історіософія школи "філософія життя"

Обов'язкова література

Гегель Г. Лекции по философии истории. Германський мир СПб. 1993. С.366-459,

Додаткова література

Гердер И. Идеи к философии истории человечества. М., 1977. С.122-138.

Калинников Л.А. Проблемы философии истории в системе Канта. Л., 1978.

Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Соч.: В 6-ти т. М., 1966. Т.6. С.5-23.

Каримский А.М. Философия истории М., 1988.

Маркс К. Критика політичної економії. Передмова // Маркс К. Енгельс Ф. Твори. 2-е вид. Т.13.

Ясперс К. Ницше и христианство М., 1994.

Лекція 5. Неогегельянська та неокантіанська філософія історії.

Неокантіанська філософія історії.Неогегельнська філософія тотожності історичного буття і мислення. Філософія історії Б. Кроче: історичний процес та історичне знання. Філософія історії Р.Дж. Коллінгвуда.
Обов'язкова література

Колінгвуд Р.Д. Ідея історії. К., 1996.С. 54-66, 278-307.

Риккерт Г. Философия истории. СПб
Додаткова література

Кузнецов В.Н. Французское неогегльянство М., 1982.

Кроче Б. Антологія сочинений по философии СПб., 1999 Теория истории С. 175-245.


Лекція 6. Філософія історії О. Шпенглера

Нелінійне тлумачення історичного процесу в морфології історії

О.Шпенглера. Культура як предмет морфології. Душа культури. Історичні культури. Габітус культури. Етапи існування і ритм культури. Ідея історії як символічного світу. О.Шпенглер про слав'янську культуру та її майбутнє.

Обов'язкова література

О.Шпенглер.Закат Европи: Очерки морфологии мировой истории.Т.1. Образ и действительность. Мн.1998.С.147-177.

Додаткова література

Аверинцев С.С. “Морфология культури” Освальда Шпенглера// Новые идеи в философии: Ежегодник . М., 1991.

Бойченко І.В. Філософія історії. К., 2000. С.275-286.

Колінгвуд Р.Дж. Ідея історії. К., 1996. Частина IV Наукова історія. Шпенглер. С.251-253.

Тавризян Г.М. О.Шпенглер, Й.Хейзинга: две концепции кризиса культури. М., 1988.

Шпенглер О. Закат Европи М. Т.2. / /Самосознание европейской культури XX века: Мыслители и пис

атели Запада о месте культури в современном обществе. М., 1991.

Лекція 7. Філософія історії А. Тойнбі.

Некласична цивілізаційна концепція історії А.Тойнбі. Філосоія історії А. Тойнбі в руслі філософсько-культурологічної традиції М.Данілевського, та ін. Бачення історії у А.Тойнбі та "історицизм"в концепції К.Поппера. Некласична цивілізаційна концепція історії А.Тойнбі. Філосоія історії А. Тойнбі в руслі філософсько- культурологічної традиції М.Данілевського, та ін. Бачення історії у А.Тойнбі та "історицизм"в концепції К.Поппера.
Обов'язкова література

Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. К., 1995.Т.1. С. 14-58.

Додаткова література

Губман Б.Л. Западная философия культури XX века. Тверь, 1997.

Диалог историков: переписка А.Тойнби й Н.Конрада// Н.И. Конрад Избр. тр. История. М.,1974. С. 270-282.

Мучник В.М. В поисках утраченного смысла истории. (Генезис й зволюция исторических взглядов А.Дж.Тойнби). Томск, 1986.

Рашковский Е.Б. Читаем Тойнби. // Тойнби А. Постижение истории. М., 1991.

Семенов Ю.Н. Социальная философия А. Тойнби. М., 1980.

Тойнбі А.Д Дослідження історії. К., 1995. Т. 1-2.

Тойнби А.Дж. Постижение истории. М., 1991.

Чесноков Г.Д. Философия истории А.Дж.Тойнби: сильные и слабые стороны его концепции // Соц. теория й современность. М., 1993. Вьш.7.

Лекція 8. Західна філософія історії в ХХ ст.

Історія в екзистенціальній філософії. Франкфуртська школа філософії історії. Постмодерністьске бачення історії.

Нові тенденції в розвитку філософії історії в другій половині XX ст. “Школа Анналів” 2-3. Антропологічна історія. Структурна антропологія та історія. Наративна філософія історія.
Обов'язкова література

Ясперс К. Истории истории и ее цель. М., 1994. С.

. Додаткова література

Гидденс Э. Постмодерн //Философия истории. М., 1995.С. 340-346

Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». М., 1993.

Делез Ж Логика смысла. М., 1995.

Делез Ж. Различие и повторение. СПб. 1998.

Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999. С.189-220Лук’янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн.К., 1998.С. 18-64.

Могильницкий Б.Г., Николаева Н.Ю., Гульбин Г.К. Американская "психоистория": критический очерк. Томск, 1985.

Могильницкий Б.Г., Мучник В.М., Николаева Н.Ю. «Возрождение нарратива» // Новая и новейшая история. 1987. № 3.

Лекція 9.Українська історіософія : історія держави та історія народу.

Становлення традиції української історіософії. Концепція всесвітньої історії М.Грушевського. Історіософія В.Липинського. Проблеми сучасної української філософії історії.
Обов'язкова література

Пріцак О. Історіософія та історіографія М. Грушевського. Київ-Кембрідж. 1991. С.5-43.
Додаткова література

Винар Л. Силуети епох. Дрогобич. 1992. С. 87-97.

Винниченко В. Відродження нації. К., 1990.

Грушевський М. Історія України-Руси. К., 1991-1997. Т. 1-8.

Грушевський М. На порозі нової України. К., 1991.

Грушевський М. Соціально-виховуюче значення вивчення історії // Хто такі українці і чого вони хочуть. К., 1991

Дашкевич Я. Дорогами української Кліо// Пам'ять століть. 1996. № 3.

Донцов Д. Націоналізм. Торонто. 1966.

Іщенко Ю. Пошук моделі нац. ідентичності/Порівняльний аналіз історіософського дискурсу М.Данілевського і Д.Донцова //Політологічні читання 1994. № 2.

Марцинюк І. Історія людства — історія народів чи цивілізації// Вісн.ПАН України. 1996. № 1/2.

Марцинюк І. Концепція всесвітньої історії М.Грушевського і сучасна українська історіографія//.Вісн.НАН України.1995. № 11-12.

Франко І. Що таке поступ? // Зібр. творів: У 50 т. К., 1986. Т.45.


Лекція 10. Сенс історії та її мета.

Проблеми створення єдиної концептуальної картини всесвітньої історії.

Суб'єкти історії, носії історичного смислу. Поступальний, кумулятивний розвиток історії.

Смисл та перспективи історії.

Обов'язкова література

Хабермас Ю. О субьекте истории. Краткие замечания по поводу ложньїх альтернатив.// Философия истории. Антология.М., 1995. С.283-289.

Шафф А. Куда ведет дорога// Философия истории. М., 1995. С. 311-339.

Додаткова література
Ганди М. Моя вера в ненасилие // Вопр. философии. 1992. № 3.

Кантор К.М. История против прогресса: опыт культурно-исторической генетики. М.,1992.

Кимелев Ю.А. Философия истории. Системно-исторический очерк// Философия истории. Антология. М., 1995.

Олдак П. Колокола тревоги. Проблемі бесконтрольности й судьба цивилизации. М., 1990.

Рассел Б. Человечество в опасности // Вопросы философии. 1992. № 8-10.

Контрольні питання з курсу "Філософія історії".


  1. Поняття історії та теорія історичного процесу.

  2. Проблема співвідношення понять "історіографія", "історіософія", "методологія історії", "філософія історії".

  3. Природа історичного пізнання: теорія і логіка.

  4. Суб'єкт історичного пізнання.

  5. Методи дослідницької діяльності у процесі створення історичних знань.

  6. Філософія історії в системі соціальної філософії.

  7. Соціальна філософія і філософія історії.

  8. Соціологічний напрям філософії історії.

  9. Проблеми філософії історії в соціологічній концепції М.Вебера.

  10. Філософія історії Г.Зіммеля.

  11. Філософська культурологія та філософія історії.

  12. Становлення історії як науки.

  13. Основні школи філософії історії в європейській традиції XIX-XX ст.

  14. Минуле і сьогоденне в архаїчному світогляді.

  15. Космос та історія в традиційному суспільстві.

  16. Антична філософія історії.

  17. Становлення філософії історії як самостійної філософської дисципліни.

  18. Філософія історії Г.Гегеля.

  19. Матеріалістичне розуміння історії.

  20. Історіософія школи "філософія життя".

  21. Неокантіанська філософія історії.

  22. Неогегельянська філософія тотожності історичного буття і мислення.

  23. Філософія історії Б. Кроче.

  24. Філософія історії Р.Дж. Коллінгвуда.

  25. Історія в екзистенціальній філософії.

  26. Філософія історії К.Ясперса.

  27. Франкфуртська школа філософії історії.

  28. Основні напрями християнської філософії історії в XXст.

  29. Філософія історії О.Шпенглера.

  30. Філософія історії А. Тойнбі в руслі філософсько- культурологічної традиції .

  31. Дослідження сенсу історії А.Тойнбі та "історицизм" в концепції К.Поппера.

  32. Становлення традиції української історіософії.

  33. Філософія історії М.Грушевського.

  34. Історіософія В.Липинського.

  35. Проблеми сучасної української філософії історії.

  36. Становлення принципу історизму в філософії історії.

  37. Проблеми створення єдиної концептуальної картини всесвітньої історії.

  38. Суб'єкти історії, носії історичного смислу.

  39. Поступальний та кумулятивний розвиток історії.

  40. Смисл та перспективи історії.








Схожі:

Програма з курсу \"філософія історії\" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія) iconПрограма курсу «Середньовічна єврейська філософія»
Курс «Середньовічна єврейська філософія.» створено для студентів першого року навчання сертифікатної програми з юдаїки
Програма з курсу \"філософія історії\" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія) iconПрограма курсу «Сучасна єврейська філософія»
Курс «Сучасна єврейська філософія» створено для студентів першого року навчання сертифікатної програми з юдаїки
Програма з курсу \"філософія історії\" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія) iconЗатверджую
Робоча програма навчальної дисципліни «Філософія» для студентів 1 курсу юридичного факультету нні права та безпеки, напряму підготовки...
Програма з курсу \"філософія історії\" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія) iconЗавдання до контрольних робіт з курсу "філософія" для студентів заочної ф-ми навчання

Програма з курсу \"філософія історії\" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія) iconНормативний курс “Методика наукової праці” викладається для студентів...
...
Програма з курсу \"філософія історії\" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія) icon"Техніка як соціальний феномен"
Осмислення їх значимості для історії І кожної людини стало задачею філософської думки. Зараз філософія техніки І філософія науки...
Програма з курсу \"філософія історії\" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія) iconІ. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення...
Концепції виникнення філософії. Суть філософських проблем, їх взаємозв'язок з фундаментальними питаннями людського буття. Філософія...
Програма з курсу \"філософія історії\" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія) iconПрограма курсу європейський нігілізм (для бакалаврів фгн) Викладач...
Метою курсу є ознайомлення студентів із головними тенденціями звершення нігілістичного поступу та дослідження засадничих принципів...
Програма з курсу \"філософія історії\" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія) iconПрограма виробничої практики для студентів 5 курсу медичного факультету...
...
Програма з курсу \"філософія історії\" (для студентів філософського факультету; спеціальність: філософія) iconПрограма курсу філософія ніцше (для бакалаврів фгн) Викладач доктор...
Фрідріха Ніцше у контексті тлумачення ним традиційних філософських галузей: метафізики, онтології, гносеології, етики, естетики,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка