Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани




НазваОх, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани
Дата конвертації03.03.2014
Розмір86 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Філософія > Документы
А. Кримський. «Святе кохання».

В. Шевчук говорив: «Найбільше мов серед українців знав Агатангел Кримський. Коли його запитували, скільки мов він знає, відповідав:

— Мабуть, із шістдесят, а то й більше!

У дитячі роки він досконало вивчив німецьку, французьку, польську та англійську мови. В юнацькі добре оволодів грець­кою, турецькою, італійською, давньоєврейською, санскритом. Після того він вивчав мови до кінця життя. А.Кримський став визначним, світового рівня ученим-орієнталістом (сходознавцем) і лишив після себе понад тисячу наукових праць. Він перший доніс до українського читача безпосередньо з оригіналів східну поезію, зробив переклад цілої її антології з IX — XV ст., додав­ши вступні статті. Мотивами східної поезії пронизана вся оригі­нальна поетична творчість А.Кримського, яку він об'єднав під екзотичною назвою "Пальмове гілля".

Агатангел Юхимович Кримський (1871 —1942) народився її м.Володимир-Волинському в сім'ї вчителя. Вчився спочат­ку в гімназії, потім у Київському колегіумі Павла Галагана, Ла­заревському колегіумі Павла Галагана, Лазаревському інституті східних мов. Вищу філософську освіту вчений і поет завершував на історико-філософському факультеті Московського університе­ту. Після його закінчення два роки перебував у науковому відрядженні в Лівані та Сирії. До 1918 року Кримський працював професором арабської філології в Лазаревському інституті схід­них мов у Москві.

І.Франко назвав А. Кримського «високооригінальною появою в нашій літературі», а М. Рильський відзначав, що у внутріш­ньому його образі «гармонійно злились вчений і поет». А. Крим­ський був академіком АН УРСР.

А.Кримський чи не перший ввів українського читача у світ східної, екзотичної для нас поезії. Сам він був захоплений і ре­аліями того світу, і філософськими та естетичними поглядами.

Прочитайте уривки з віршів А.Кримського й доведіть, що він — українець, патріот своєї вітчизни і ним залишається.

^ Ох, арабські фоліанти!

Вже не сила вас читати:

Бо розвинувсь сад запашний

Під вікном моєї хати.

Підведу од книжки очі —

Під вікном ростуть банани,

Шелестять високі пальми,

Мірти, фиги і банани.

(«Самотою на чужині»)

^ Сідаймо ж ген на моріжку.

Зазнаймо скількісь днів утіх,

Поки новітній моріжок

Ще не проріс із нас самих.

(«Мусульманський рай»)

(Слова хата, моріжок вказують на суто українські поняття. У кожного народу є житло, але воно має свої особливості. Так, «хата» — це не «изба», не «дом» і не «юрта» чи «сакля». Вво­дячи в опис екзотичний, зовсім незнаний нашому читачеві суб­тропічний сад, поет виказує свої почуття любові та відданості рідному краєві, який не полишає його і в далеких заморських країнах.)

Такого висновку доходимо ми, читаючи й інші твори А.Крим­ського, у яких переплелися мотиви екзотичної східної поезії з зображальними засобами української народної пісні:

А що тії очі!

Чорнії маслини! —

^ Як погляне дівчинонька,

То з любові згине.

Гляне — мов застрелить,

Крикне — все заглохне, —

Як погляне дівчинонька,

То з любови всохне.

(«Нечестиве кохання»)

Крім характерного для української народної пісні ліричного повтору, автор не раз вдається до широко вживаного в ній засо­бу психологічного паралелізму:

^ Дужіша від кедрини — ся квіточка бліденька

Поборює зиму і крижаную лють.

Така моя любов: горить собі тихенько

І не палаючи пропалює всю грудь.

(«Нечестиве кохання»)

Поезія «Святе кохання» має підзаголовок «Ідилія». Ідилія (від грец. еуdуllіоn — маленький образ, невеликий по­етичний твір) — один із жанрів лірики, вірш, у якому в прикра­шеному вигляді змальовано життя простих людей на тлі чарів­ної природи. Був поширений в античній літературі (Феокріт, Вергілій та ін.).

У XVII—XVIII ст. у творчості поетів-сентименталістів та ро­мантиків здобув назву буколіка. У процесі розвитку реалізму ідилія майже зникає з літератури, хоч у трансформованому виг­ляді подеколи й зустрічається в літературних творах (ідеалізова­не зображення дитинства, природи рідного краю, кохання).

У побутовому значенні «ідилія» — ідеальна, без вад, доско­нала картина, здійснена мрія.

^ Схарактеризуйте образ ліричного героя вірша «Святе ко­хання».



^ Кращі — гірші Весело — страшно

Радощі — сум

В пеклі чи в раю




Риторичні окличні речення







^ Так! Є тисячі! Стидався б! Та ні!




Зменшувально-пестливі слова







^ Невже таки направду Мене кохаєш ти?




Антоніми







^ Наївно-щирі (вірші) Святоє (кохання)




Метафори










^ Душа моя лине до світла




Риторичні питальні і речення







Городчик




Епітети

А. Кримський. «Весняна розмова».

  • Як поет змальовує весну? Прочитайте ці рядки. Якими незвичайними означеннями наділяє поет образи весни? (Чарів­ницькі пісні соловейка, течія-дзюркотонька.)

  • До чого кличуть ліричного героя «і сонце, й лука, й течія, й соловейко, і вітер, і квіти»?

  • Чому герой байдужий до цих закликів, що не дає йому віддатися почуттям?

  • Кого ліричний герой називає своєю любою, коханою, чому?

  • У якій формі побудована поезія? (У формі діалогу з незри­мим опонентом, який не помічає реального життя, не хоче ні до чого прислухатися, окрім власних почуттів та переживань.)

  • Чому ліричний герой соловейка називає «дурненькою пта­шиною», яка «верзе про кохання»? (Тому що він повністю від­дається служінню вітчизні, відкидає все, що заважає цьому.)

  • Порівняння явищ природи з явищами людського життя, паралельне їх зображення називається поетичним паралелізмом. Чи є такий прийом у вірші А. Кримського? Яка його роль?

  • Яка головна думка твору? (Заклик до служіння вітчиз­ні; ніхто не може бути щасливим, коли поряд страждають зне­долені, нещасні.)

  • Чому, на вашу думку, вірш називається «Весняна розмова»?

Серед художніх засобів одним із найпоширеніших є епітет.

^ Епітет — художнє означення певних особливостей зображу­ваного предмета. (Запис до літературознавчого словничка.) У ролі епітета виступають прикметники (земний ставок), прислівники (сплять щасливо), іменники (Україна-мати), дієприслівники (співають ідучи). Розрізняють зорові епітети (сизий вечір), слухові (дзвінкий голос), нюхові (духмяна трава), метафоричні — з переносним значенням (залізний характер), постійні (в народній поезії: сира земля, темний ліс, сірий вовк, кінь вороний, козак молодий).

Епітет як художнє означення слід відрізняти від звичайного означення, що називає основний, загальнозначущий зміст пред­мета, художнє ж означення — лише певну індивідуальну влас­тивість його з погляду автора: дерев'яна хата — весела хата, темний вечір — срібний вечір.

Епітети допомагають наочно уявити зображувані автором явища, предмети, відчути ставлення автора до них, викликаю­чи в читача певну негативну чи позитивну оцінку: рідна краї­на, люті пани.

Завдання: заповнити таблицю, зробити висновки.

Образи

Епітети до них

Роль у творі, які від­чуття викликають

Сонце

(ласкавеє)

(лагідність, привіт­ність)

лука

(молоденька)

(весняне відроджен­ня, свіжість)

пісні соловейка

(чарівницькі)

(чарівність, приваб­ливість)

вода

течія

казка

дівчина

повітря

(прозорая)

(дзюркотонька)

(чудовая)

(врода)

(запашне)



(замилування)

мужик

(безталанний)

(співчуття)

туга

(вічная)




пташина

(дурненька)

(іронія)

країна кохання

(рідна) (солодше)

(любов)

Висновок. Епітети автор вживає виразні, образні, які пе­редають різноманітні почуття, допомагають краще уявити зоб­ражуване.

Схожі:

Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани icon1. Вітер під вікном колише квіти мальви із раненька

Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани iconПодорож у світ дитинства
Цікаво, як називалася та перша книжка? Полюбляли читати книжки під ковдрою також І лариса Володимирівна, Лідія Іванівна та Мирослава...
Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани icon«Калина під моїм вікном»
Мета. Вчити дітей складати І записувати розповідь з елементами опису за планом. Розвивати усне І писемне мовлення уміння описувати...
Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани icon1. Осені листок кленовий кружить за вікном

Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани iconЛауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка
У струмку під навислими лопухами він завжди купається, а викупавшись, швидко перебігає долину й леваду, вбігає в тінявий сад, падає...
Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани iconКнижки. На стіні великий портрет А. Олія. Під ним на секретері маленьке погруддя Толстого
Книжки. На стіні — великий портрет А. Олія. Під ним на секретері маленьке погруддя Толстого. Величезний письмовий стіл, захаращений...
Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани iconКнижки. На стіні великий портрет А. Олія. Під ним на секретері маленьке погруддя Толстого
Книжки. На стіні — великий портрет А. Олія. Під ним на секретері маленьке погруддя Толстого. Величезний письмовий стіл, захаращений...
Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани iconЦієї казки В. М. Васнецов написав картину. Царівна Несміяна сидить...
Вона згубила щось цінне, але не силах згадати що саме. За вікном сміється народ, навколо трону блазні І придворні. Ніхто не може...
Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани iconПрактична робота № «Підготовка текстового редактора Word 2007 до роботи» Хід роботи
Рядок, в якому є назва програми І документа, кнопки керування вікном програми
Ох, арабські фоліанти! Вже не сила вас читати: Бо розвинувсь сад запашний Під вікном моєї хати. Підведу од книжки очі — Під вікном ростуть банани, Шелестять високі пальми, Мірти, фиги І банани icon8 квітня (2013) Вербна неділя
Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, І миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка