І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції




Скачати 257.71 Kb.
НазваІ. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції
Сторінка1/2
Дата конвертації27.02.2013
Розмір257.71 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Філософія > Документы
  1   2
ПРОГРАМА КУРСУ

І. СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОГО РОЗУМІННЯ СВІТУ

Сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом і наукою. Концепції виникнення філософії. Суть філософських проблем, їх взаємозв'язок з фундаментальними питаннями людського буття. Філософія і світогляд. Історичні типи світогляду. Філософія як теоретична основа світогляду. Гуманістична спрямованість філософії.

II. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ

ФІЛОСОФСТВУВАННЯ В СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ ТА В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Зародження філософії в Стародавньому Китаї. Філософська проблематика конфуціанства і даосизму. Зародження філософії в Стародавній Індії. Філософські ідеї. Зародження античної філософії. Космоцентризм як провідний принцип античного мислення. Суть матеріалістичних, ідеалістичних і дуалістичних ідей античних філософів і філософських шкіл (атомізм Демокріта, етичний раціоналізм Сократа, платонізм, арістотелізм, епікуреїзм, стоїцизм, неоплатонізм).

Християнські ідеї і антична філософія. Геоцентризм як провідний принцип середньовічного мислення. Суть апологетики, патристики. Схоласти. Теорія Августина. Суть і спрямованість теологічних ідей Т. Аквінського. Християнський неоплатонізм.
^ III. ФІЛОСОФСЬКІ ПОШУКИ В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ, В РАННІЙ ПЕРІОД ЕПОХИ НОВОГО ЧАСУ І В ЕПОХУ ПРОСВІТНИЦТВА

Суть секуляризації духовного життя суспільства в епоху західноєвропейського Ренесансу, пантеїзм, антропоцентризм і гуманізм як провідні принципи ренесанського мислення. Суть гуманістичних ідей Е.Роттердамського, соціальних ідей Н.Макіавеллі, Т.Мора, Т.Кампанелли, пантеїстичних ідей М. Кузанського, ДБруно. Ренесанський скептицизм М.Монтеня. "Розум" і "серце" у філософії Б.Паскаля.

Емпіризм і раціоналізм як нові парадигми філософствування в епоху Нового часу. Суть філософських ідей Ф.Бекона, механістичного матеріалізму Т.Гоббса, раціоналізму Р.Декарта. Монадологія Г.Лейбніца. Суб'єктивна гносеологія Дж.Берклі і Д.Юма. Філософські погляди мислителів епохи Просвітництва:

Ж.Ж.Руссо, Д.Дідро, Ш.Монтеск'е, Вольтера, Ж.Ламетрі, П.Гольбаха, К.Гельвеція.

^ IV. КЛАСИЧНА І НЕКЛАСИЧНА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ КІНЦЯ XVIII-XIX ст.

Суть і напрям філософських поглядів І.Канта. Суб'єктивна діалектика і діяльно-творча основа буття у філософії І.Г.Фіхте. Філософія Ф.Шеллінга. Філософська система і метод Г.Гегеля. Г.Гегель про закономірність становлення суті людини; тотожність буття і мислення. Закони діалектики Г.Гегеля і їх суть. Антропологічне вчення Л.Фейєрбаха. Взаємовідношення і існування людської суті. Любов як основа взаємостосунків. Універсальність людини.

Філософія життя і її засновники (А.Бергсон, Ф.Ніцше, А-Шопенгауер). Людина як суб'єкт волі, світ як воля і уявлення (А.Шопенгауер). Ідея надлюдини у філософії Ф. Ніцше. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії (К.Маркс, Ф. Енгельс). Суспільний рух як природно-історичний процес, його рушійні сили і суб'єкт. Суть і проблема походження людини. Діалектична теорія пізнання. Проблема радикального оновлення філософії і соціального світу.

^ V. РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ І В РОСІЇ:

ОСОБЛИВОСТІ, ВЗАЄМОВПЛИВ, АВТЕНТИЧНІСТЬ.

Філософські ідеї Києвсько-Руської держави (Х-ХІІ ст.). Розвиток філософії в духовній культурі України ХІУ-ХУІІ ст. Раціоналістичний напрям філософських пошуків Києво-могилянської академії (Ф.Прокопович, Г-Кониський, ІШогила та ін.). Г.Сковорода як родоначальник української класичної філософії. Теорія трьох світів; Екзистенціальність та кордоцентризм філософських поглядів Г.Сковороди. Український філософський романтизм (М.В.Юголь, Т.Г.Шевченко, П.Юркевич, М.Максимович, М.Шашкевич, М.Костомаров, П.Куліш, А.Потебня, Л. Українка, М. Коцюбинський та ін.). Традиції української філософії в XX сторіччі. Філософія щастя В.Винниченка. Ноосферна концепція В.Вернадського. Антропологічний поворот філософії ИКонніна. Характерні риси російської філософії в XIX ст. («західники» та «слов'янофіли»). П.Чаадаєв. В.Соловйов, С.Булгаков, П.-Флоренський та ін.). Проблеми людини, історії, творчості у філософії М.Бердяєва, С.Франка, М.Лосського.

^ VI. ФІЛОСОФСЬКІ АЛЬТЕРНАТИВИ XX СТОРІЧЧЯ.

Раціоналістична і ірраціоналістична спрямованість західної філософії XX сторіччя. Проблема суті і існування, відчуження і свободи, життя і смерті у філософії екзистенціалізму (М.Хайдеггер, Ж-П.Сартр, А.Камю, К.Ясперс). Феноменологічна філософія (Е-Гуссерль). Ідея несвідомого в психоаналізі З.Фрейда. Неофрейдізм (К.Юнг, Е.Фромм, а також ін.). Позитивізм і його різновиди. Релігійна філософія (П.Тейяр де Шарден). Неотомізм. Філософська герменевтика (Г.Гадамер). Персоналізм. Прагматизм. Негативна діалектика Т.Адорно. Філософська антропологія та її проблематика. Епістемологія М.Фуко. Постмодернізм. Філософія франкфуртської школи. Характерні риси західної філософії на порозі XXI століття.

^ VII. ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ОНТОЛОГІЇ, ЕПІСТЕМОЛОГІЇ, ФЕНОМЕНОЛОГІЇ

Проблема людини і буття у філософії. Буття і небуття (ніщо). Буття і простір. Буття і час.

Філософська суть пізнання. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Гносеологія і агностицизм. Пізнання і проблема істини. Сучасна методологія пізнання.

Філософська суть феноменології. Проблема ідеального у філософії. Рефлексія, свідомість, розум, інтелект, мислення. Мислення і мова. Сфери свідомості: пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова. Свідомість, пізнання, практика.

^ VIII. МЕТАФІЗИКА І ДІАЛЕКТИКА: МІСЦЕ В ГЕНЕЗИСІ ФІЛОСОФІЇ

Суть і генезис метафізики і діалектики. Метафізика як сукупність основоположних принципів філософії і як метод філософського пізнання. Діалектика і сукупність основоположних принципів філософії і як метод філософського пізнання. Основні категорії метафізики і діалектики: буття, річ (предмет), властивість і відношення; загальне і одиничне; визначеність і невизначеність; синергетичні категорії (синергія, самоорганізація, відкрита система, нелінійність, структури-аттрактори). Суть і явище; закон; розділеність і єдність світу; частина і ціле; елемент і система; структура і функція; форма і зміст; символ і знак; взаємовплив і активність; причина і наслідок; детермінізм та індетермінізм; можливість і дійсність; випадковість і необхідність, вірогідність; якість, кількість, міра; еволюція і розвиток; прогрес і регрес, заперечення і спадкоємність.
^ IX. ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ПРИРОДИ

Філософія природи як натурфілософія. Генезис філософії природи в історії філософії. Проблема матерії і руху у філософії природи. Простір і час як іманентні форми саморуху об'єктивної реальності. Сучасні філософські уявлення про матерію, рух, простір і час. Філософські моделі походження Всесвіту. Рівні організації універсуму. Проблема єдності і багатовимірності реальності. Філософське осмислення цінності природи. Екологічна філософія як сучасний етап розвитку філософії природи. Філософські проблеми біоетики і екогуманізму.

^ X. ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Суть соціальної філософії та її генезис. Суспільство як об'єкт філософського аналізу. Світоглядні і методологічні основи натуралістичних, ідеалістичних і матеріалістичних концепцій суспільства. Філософія історії і її основні риси. Об'єктивне і суб'єктивне в суспільно-історичному процесі. Історична різноманітність і єдність типів суспільства. Формація і цивілізація. Інтернаціоналізація суспільного життя і формування світової єдності вільних націй як становлення всесвітньої історії. Соціальна філософія як раціональний спосіб самосвідомості суспільного буття особи в сучасному світі. Соціальна структура суспільства. Суть і типи суспільного прогресу. Джерела і рушійні сили розвитку суспільства. Матеріальне і духовне життя суспільства. Спосіб суспільного виробництва. Суспільна свідомість і його структура. Сучасні моделі суспільних систем. Проблеми сучасного інформаційно-технічного суспільства. Моделі екологічного суспільства і ноосферного суспільства. Поняття про філософію економіки і філософію господарства.

^ XI. ЛЮДИНА ЯК ПРОБЛЕМА ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ

Людина як об'єкт філософського аналізу від античності до кінця XX сторіччя. Проблема антропосоціогенезу та його філософське значення. Поняття особи. Особа як єдність істини, краси і добра в мисленні і поведінці. Проблема свободи особи. Проблема відповідальності особи. Проблема значення людського існування. Проблема смерті і безсмертя людини і особи. Людина і світ. Людина і Всесвіт.

^ XII. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ І НАУКИ

Суть філософії культури і її генезис. Проблема співвідношення культури і цивілізації. Східна і західна моделі культури і їх взаємозв'язок. Типологія культур (висока, народна, масова, елітарна). Філософське осмислення субкультури і маргінальної культури. Україна в світовому геополітичному і культурно-цивілізаційному просторі. Культурно-естетичні і культурно-етичні ідеали і цінності: їх загальносвітовий характер. Наука як об'єкт філософського дослідження. Методологічні функції філософії в науковому пізнанні. Наукові картини світу і їх філософська суть. Наука як специфічна форма пізнавальної діяльності. Особливості наукового знання. Науковий метод. Основні форми наукового пізнання (факт, проблема, гіпотеза, закон, теорія, концепція). Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, збір даних, експеримент і ін.). Наукові методики як спосіб пізнання. Системний характер дослідницької діяльності. Особливості емпіричного і теоретичного етапів. Загальні принципи і концептуальні підстави наукового дослідження. Динаміка наукового знання: класична наука - некласична - постнекласична наука. Зміна наукових парадигм. Революція в науці. Гуманізація науки і сцієнтизація культури. Етика науки. Наука як влада і наука як комунікація. Місце науки в системі духовної культури.
^ XIII. ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ ТЕХНІКИ

Суть філософії техніки і її генезис. Походження і природа техніки і технології. Виникнення і розвиток технознання. Технічні наукові дисципліни, їх специфіка і взаємозв'язок з соціально-гуманітарними дисциплінами. Інженерна діяльність, її структура і особливості в сучасних умовах. Проблема технократизму. Техніка і етика в XX ст. Людина в інформаційному суспільстві. Філософський аналіз наслідків технізації суспільства. Перспективи розвитку філософії техніки.

^ XVI. ФІЛОСОФІЯ ЦІННОСТЕЙ І ФІЛОСОФСЬКЕ БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО

Суть філософії цінностей (аксіологія). Цінності як початкова характеристика людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей. Цінність і мета. Цінність як регулятор поведінки людини. Цінність і значення життя. Праця як цінність. Матеріальні і духовні цінності: їх ідеали і взаємозв'язок. Потреба в ціннісних ідеалах. Ідеали і утопії.

Космічно-природна основа людського буття. Людина як елемент біосфери. Коеволюційні процеси в природі і суспільстві. Ідеї В.І.Вернадського про ноосферу: їх початкові підстави і філософська оцінка. Філософський аналіз глобальних проблем. Імперативи виживання і стійкого розвитку. Стратегія людства в планетарному масштабі. Проблеми переходу від техногенної до антропогенної і екологічної цивілізації. Постісторичне буття людини. Роль філософії в розробці стратегії майбутнього.

^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

СЕМІНАР 1. СУТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФІЇ

1. Філософія: її об'єкт, предмет, функції і роль в суспільстві.

2. Поняття світогляду і його структура.

3. Історичні типи світогляду: буденний, міфологічний, релігійний, філософський, науковий. Основна світоглядна проблема-взаємодія людини і природи, і її вирішення з позиції різних типів світогляду.

^ СЕМІНАР 2. СПЕЦИФІКА І ФОРМИ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ СВІТУ

1. Типи філософських систем: матеріалізм, ідеалізм і їх різновиди. Характеристика дуалізму.

2. Загальні уявлення про методи, принципи, категорії і закони філософії.

3. Поняття про онтологію, гносеологію, аксіологію і герменевтику як основоположні вчення філософії.

4. Буття, небуття, матерія і свідомість як основні поняття онтології.

^ СЕМІНАР 3. ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ШКОЛИ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ І СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

1. Характеристика основних ідей староіндійської філософії: школи чарвака, джайнізму, буддизму.

2. Характеристика основних ідей давньокитайської філософії: школи легізму, конфуціанства, даосизму.

^ СЕМІНАР 4. ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ В АНТИЧНОСТІ, СЕРЕДНЬОВІЧЧІ І В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ

1. Антична філософія і її космоцентризм - загальна характеристика. Філософські ідеї Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля.

2. Релігійний характер філософської думки Середньовіччя. Основні філософські ідеї представників патристики (Оріген, Боеций, Августин Аврелій) і схоластики (Тома Аквінський).

3. Характеристика натурфілософії епохи Відродження. Суть пантеїзму. Проблема: Всесвіт в людині; людина у Всесвіті (Леонардо да Вінчі, П.Абеляр, Е-Роттердамський, М-Монтень, М.Кузанський, Дж.Бруно, Н-Макіавеллі).

^ СЕМІНАР 5. ФІЛОСОФСЬКІ ПОШУКИ НА ПОЧАТКУ ЕПОХИ НОВОГО ЧАСУ І В ЕПОХУ ПРОСВІТНИЦТВА

1. Основні ідеї філософії початку епохи Нового часу (Ф.Бекон, ДжЛокк, Р.Декарт, Т.Гоббс, Б.Спіноза, Г.Лейбніц).

2. Філософські системи епохи Просвітництва. Суспільно-правовий ідеал епохи Просвітництва (Ж.-Ж.Руссо, Д-Дідро, Ж.Ламетрі, ПТольбах, К-Гельвецій, Вольтер).

3. Особливості формування і розвиток німецької класичної філософії (І.Кант, Й.Фіхте, Ф.Шеллінг, Г.Гегель, Л.Фейєрбах).

4. Характеристика філософських ідей марксизму (К.Маркс, Ф.Енгельс).

^ СЕМІНАР 6. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ І РОСІЙСЬКОЇ ФІЛОФСЬКОЇ ДУМКИ

1. Особливості формування української філософської думки: філософські ідеї Ф.Прокоповича, Г.С.Сковороди, П.Юркевича.

2. Основні філософські ідеї російської філософської думки ХІХ-ХХ ст. (П.Я.Чаадаєв, «слов'янофіли», «західники», В.С.Соловйов, М.О.Бердяєв).

3. Тенденції і характер вітчизняної філософської думки в радянський період.

^ СЕМІНАР 7. ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ XX СТОЛІТТЯ. ЧАСТИНА 1

1. Основні ідеї філософії життя (А.Бергсон, Ф.Ніцше, А-Шопенгауер).

2. Суть позитивістської філософії і її історичні форми (О.Конт, Г.Спенсер, Р-Авенаріус, Е.Мах, Р.Шлік, П.Фейєрабенд, К.Поппер).

3. Основні ідеї феноменологічної філософії (Е.Гуссерль, Г.Шпет, М-Мамардашвілі).

4. Філософські ідеї екзистенціалізму (М.Хайдеггер, Ж.-П.Сартр, А.Камю, К.Ясперс).

^ СЕМІНАР 8. ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ XX СТОЛІТТЯ. ЧАСТИНА II

1. Філософські ідеї прагматизму (Ч.Пірс, У.Джеймс, Д.Дьюї).

2. Філософські ідеї персоналізму (М.О.Бердяєв, Б.Боун, Е.Мунье).

3. Суть неотомізму і його різновиди (П.Т. де Шарден, Ж.Марітен).

^ СЕМІНАР 9. ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ XX СТОЛІТТЯ. ЧАСТИНА III

1. Філософська антропологія: основні напрями розвитку (Г.Плеснер, М.Шелер).

2. Філософські ідеї психоаналізу (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

3. Філософські ідеї герменевтики і постмодернізму (Ф.Шлейєрмахер, В.Дільтей, Е.Гуссерль, Г.Гадамер, М.Хайдеггер).

^ СЕМІНАР 10. МЕТОДИ, ПРИНЦИПИ, КАТЕГОРІЇ І ЗАКОНИ ФІЛОСОФІЇ

1. Основні характерні риси метафізики і діалектики.

2. Суть принципів діалектики. Концептуальні ідеї типів розвитку і типів зв'язку.

3. Проблема розробки філософської системи категорій. Характеристика категоріальних пар (буття - небуття, матеріальне - ідеальне, одиничне -загальне, причина - наслідок, необхідність - випадковість, суть - явище і т. ін.).

4. Філософське розуміння законів. Типи законів. Характеристика основних законів діалектики (Закон єдності і боротьби протилежностей. Закон переходу кількісних змін в якісні. Закон заперечення заперечення).
^ СЕМІНАР 11. ПІЗНАВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС І ФІЛОСОФСЬКІ ПОШУКИ ІСТИНИ (ПРОБЛЕМИ ГНОСЕОЛОГІЇ)

1. Пізнання, його можливості і межі. Віра і знання: історія протистояння і

взаємовпливу.

2. Основні категорії теорії пізнання: об'єкт, суб'єкт, істина та її критерії.

3. Філософські ідеї вирішення проблеми істини.
  1   2

Схожі:

І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції iconУроки з курсу історії стародавнього світу Урок № Тема: «Вступ. Що...
Мета: Сформувати уявлення учнів про періодизацію історії та відлік часу. З'ясувати особливості епохи стародавнього світу як першого...
І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції iconІмені тараса шевченка
Розділ Введення: підходи до розуміння проблем раціональності І деякі особливості міфічних та сучасних способів розуміння світу
І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції iconПитання до іспиту для студентів ібєіт
Предмет, структура та функції філософського знання. Особливості філософського мислення
І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції iconТема. Сучасні погляди на патогенез лейкемії. Особливості перебігу...
Мета: удосконалити знання лікарів-інтернів про сучасні погляди на патогенетичні механізми розвитку, особливості клініки, перебігу...
І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції iconУрок у початковій школі (1 клас)   Тема: Рослини. Різноманітність...
Ти уявлення дітей про рослини, різноманітність рослинного світу. Дати поняття про значення рослин у житті людини. Навчити охороняти...
І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції icon1. Теоретичні концепції інфляції
Однак, попри це, в економічній теорії не існує єдиного погляду на суть цього надзвичайно складного економічного явища. В економічній...
І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції iconСучасні підходи до організації корекційної та виховної діяльності...
Концепції спеціальної освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку в Україні на найближчі роки І перспективу” (1996), “Концепції...
І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції iconСучасні уявлення про атеросклероз
Вступ
І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції iconНазва реферату: Принципи І проблеми професійної етики та деонтології Розділ
Під етикою розуміють науку про суть, закони виникнен­ня, розвиток І функції моралі, про відносини між людьми І обов'язки, які випливають...
І. суть І значення філософського розуміння світу сучасні уявлення про філософію, її особливості порівняно з міфом, релігією, мистецтвом І наукою. Концепції iconСучасні погляди на патогенез сепсису, особливості клініки, перебігу,...
Мета: удосконалити знання лікарів-інтернів про сучасні підходи трактування патогенезу до критеріїв клініко-параклінічної діагностики,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка