Європейська комісія




НазваЄвропейська комісія
Сторінка1/6
Дата конвертації27.02.2023
Розмір0.62 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Філософія > Документы
  1   2   3   4   5   6

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ

Культура та освіта



ТЕМПУС ТАСІС

Спільний ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОЕКТ

27249-2006/УКРАЇНА

ЦЕНТР ВИЩОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ”


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

(М. КИЇВ)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

Автономної Республіки Крим

(м. Сімферополь)
Р^ ЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

(М. ЯЛТА)




РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ВИЩОЇ ОСВІТИ ІНВАЛІДІВ
Спеціалізований факультет


Навчально-методичний комплекс дисципліни

«Етика та Естетика»
Розділ I. Етика
Опорний конспект лекцій

Ялта, 2009 р.
Опорний конспект лекцій з навчально-методичного комплексу дисципліни «Етика та естетика» розроблений і складений керівником Регіонального центру вищої освіти інвалідів, канд. медичних наук, доцентом Щеколодкіним В.Ф. і завідувачем кафедрою Філософії і соціальних наук, канд. філософських наук, доцентом Розбєгловою Т.П.
Рецензент: кандидат філософських наук кафедри філософії і соціальних наук РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта), доцент Мірошников О.А.
Друкується за рішенням Вченої ради РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) протокол № 6 від 28 січня 2009 р.

Навчально-методичний комплекс дисципліни

«Етика та Естетика»
Розділ I. Етика

Опорний конспект лекцій
Ялта, 2009 р.

НМКД «Етика та естетика»
^ ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

I. Розділ «Етика»
План заняття по Темі 1: Етика як філософська наука (наука про мораль).
1. Етика як філософська теорія про мораль.

2. Етика, мораль, моральність.

3. Роль етики в етичному розвитку суспільства.

4. Завдання етики в сучасному суспільстві.

5. Місце етики в системі філософського і гуманітарного знання.

6. Основні методологічні принципи вивчення моральності.

7. Мораль і моральність як предмет вивчення етики.

8. Завдання етики у формуванні етичної зовнішності людини в сучасному суспільстві.

^

Тези лекції 1.


“ХХІ ст. буде століттям гуманітарної культури, якщо воно буде взагалі” Ці слова належать відомому французькому філософу Клоду Леві-Стросу, а їх сенс в тому, що у людства може не виявитися майбутнього, якщо воно не зверне увагу на гуманітарний розвиток особистості, духовним аспектам його життя.

Принципи гуманізму, терпимості, поняття добра, сенсу життя, совісті, спів страждання – все це складає предмет вивчення етики, яка виступає гуманістичною основою формування особистості.

Демократизація і гуманізація суспільства відносин замість класових цінностей, що панували раніше, висувають на перший план інтереси і права особистості і – разом з тим – вимагають їх серйозного обмірковування в контексті громадянських прав, свобод і суспільних інтересів. Потреба у підготовці молодого покоління до життя і соціальної творчості робить необхідним такі якості особистості, як громадськість, патріотизм, почуття обов’язку, справедливості, честі, гідності. Все це поняття етичного ряду, і вони не можуть бути сформовані без усвідомленого вибору, яке передбачає їх знання і розуміння людиною. Так етика стає найважливішим фактором громадянської освіти особистості.

Етика це особливе гуманітарне вчення, предметом якого є мораль (моральність), а центральною проблемою є “Добро і зло”.

Своєрідність етики полягає в тому, що з одного боку, вона обмірковує, узагальнює і систематизує, тобто відображає у вигляді етичних доктрин і моральних кодексів ті принципи цінності і норми поведінки, які формулюються об’єктивно, в процесі соціальної практики. З іншого боку, вона є вченням про мораль, вона є одночасно частиною самої моралі.

Іншими словами, вона не тільки відображає реальну мораль, але й задає ціннісну основу людської діяльності, визначаючи на що вона повинна бути скерована і в чому є її досконалість – добродійність. Тому етику вивчають не стільки для того, щоб знати, що таке добродійність (моральність), скільки для того, щоб стати добродійним (моральним).

Зв’язок з іншими гуманітарними науками.

Психологія – надає етиці конкретно-науковий матеріал про механізм поведінки та регуляцію особистості.

для приміток


Етнографія – допомагає знати про виникнення тих чи інших норм моралі.

Історія – пояснює їх мінливість та суперечність.

Філософія – нормативно-практична частина філософії, “філософія” – практично узагальнені принципи співвідношення людини зі світом; “етика” – моральні принципи відносин людини зі світом та іншими людьми.

(Коло проблем розширюється. Зараз це ставлення людини до природи; науки; до політики; до питання життя і смерті; і до самого себе.

Задачі, що стоять перед етикою:

1. Описувати мораль – її історію, її теперішні норми, принципи, ідеали, те, що називають моральною культурою суспільства;

2. Пояснювати мораль – намагатися дати аналіз сутності моралі в “тому, що повинно бути” і “тому що існує” варіантах;

3. Вчити моралі – давати людям необхідні знання про добро і зло, сприяючи самовдосконаленню людини та вироблення їх власної стратегії “вірного життя”

Згідно з Є. Фроммом, етика і мораль орієнтуються на людину, вважають її найвищою цінністю і метою – це гуманістична етика (етика Відродження; демократичного та громадського суспільствам Нового часу).


для приміток




Є періоди, коли найвищою цінністю і метою етики і моралі оголошується не людина, а дещо інше, зовнішнє відносно нього (ідея комунізму або світового панування), а сама людина розглядається лише, як засіб досягнення цієї мети.(Це характерно для всіх тоталітарних режимів суспільств, як у минулому (східних деспотій, європейський абсолютизм, німецький егоїзм, радянська тоталітарна система), так і зараз. Етика, що панує у таких суспільствах, яка є нав’язувана ними, буде мати авторитарний характер.

Основи гуманістичної етики проголошені Кантом (категоричний імператив). Авторитарна етика базується на ірраціональному авторитеті, що спирається на страх, залежність та насилля. Гуманістична етика – раціональна, антропоцентрична.

Структура етики:

Керуючись основними принципами гуманістичної етики та розумінням її як “практичної філософії”, правомірним є виокремити в ній низку основних блоків:

1. Історія етики та моралі – яка описує процес розвитку етичних вчень, а також генезу і еволюцію моралі з давнини до сьогодення; можливо також виокремити дескриптивну етику, яка виявляє соціально-історичні типи моралі (лицарська, буржуазна мораль)

2. Теорія моралі – вчення про сутність моралі її основних принципах; категоріях, структурі, функціях, закономірностях, які пояснюють структуру та еволюцію моралі.


для приміток


3. Нормативна етика – обґрунтування моральних принципів і норм, які виступають, як теоретичний розвиток і доповнення моральної свідомості суспільства і особистості, базуються на вищих моральних цінностях і приписують людині з позиції зобов’язаності (деонтологія) певні правила поведінки у взаємостосунках і спілкуванні людей, допомагаючи виробити йому загальну стратегію “правильного життя”

4. Прикладна етика – сукупність принципів, норм і правил, які виконують практичну функцію навчання людей обов’язковій поведінці у конкретних ситуаціях і певних сферах їх життєдіяльності.

Включає в себе:

^ Екологічну етику – розглядає норми поведінки людини, як частини екосистеми стосовно навколишнього середовища.

Етику громадянськості – розробляє норми поведінки людини як громадянина стосовно суспільства.

^ Ситуативну етику – в якій розробляються практичні рекомендації стосовно конкретних ситуацій, сферам людської життєдіяльності – як публічним (етика політичних дій), так і інтимним (етика сімейних стосунків)

^ Професійну етику – система моральних принципів, норм і правил поведінки спеціалістів різного профілю з урахуванням особливостей їх професійної діяльності і конкретної ситуації.

5. Етика ділового спілкування – яка виступає, як у ролі самостійної професійної етики (для менеджерів, підприємців) так в якості елемента етики інших професій (юриста, інженера, лікаря, педагога)

для приміток


Аудиторна робота
Контрольні питання до заняття:

1.Чим обумовлена зміна предмету етики?

2. Визначите значення понять етика, мораль, моральність.

3. Яке місце етики в системі гуманітарного знання?

4. Чи можна без теоретичного знання предмету етики управляти процесом формування етичної свідомості особи і суспільства?

5. Чому етика з'явилася як частина філософського знання?

6. Як співвідносяться етика і мораль?
Питання семінарського заняття:

1. Відносна самостійність етичного знання.

2. Генезис і еволюція понять етика, мораль, моральність. Виникнення етики як науки.

3. Місце етики в системі сучасного наукового знання.

4. Структура етики: емпіричний, філософський-теоретичний, нормативний рівні.
Самостійна робота
Теми рефератів:

1. Філософія і етика. Етика і мораль.

2. Роль етики в етичному розвитку суспільства. Основні загадки етики і парадокси моралі.
Література:

1. Бакштановский В.И. Этика как практическая философия.

- М.. 1985.

2. Гусейнов А.А. Введение в этику. _ М., 1985.

3. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика, - М., 2000.

4. Дробницкий О.Г. Проблемы нравственности. - М., 1977.

5. Кондрашов В.А., Чичина Е.А. Этика. Эстетика. –

Ростов-на-Дону, 2000.

6. Дж. Мур. Принципы этики. - М.. 1964.

7. Этика и эстетика: Учебное пособие для самостоятельного изучения дисциплины / Сост., Пальм Н.Д., Гетало Т.Е., Тарасенко И.В. и др. – Х., 2004.



для приміток




^ Навчальна дисципліна

«Етика та естетика»
План заняття по темі 2: Предмет етики і його зміни в історії науки.
1. Становлення етичного знання і етичні переконання Стародавнього Сходу (етика як мораль).

2. Антична етика і формування основних загадок моралі.

3. Теологічне обгрунтування моралі в середньовічній християнській етиці.

4. Проблема співвідношення об'єктивних норм і індиві-дуальних інтересів в етиці Нового Часу.

5. Імперативна етика І. Канта, соціально-історичний підхід до пояснення моральності в ученнях Ф.В. Гегеля.

6. Сучасні зарубіжні етичні теорії.
Тези лекції 2

Етичні вчення Давнього Сходу (Єгипет, Месопотамія, Китай, Індія) почали складатися у VI – II тис до н.е.

Розвиток етичної думки відбувався в таких напрямках:

– Культ минулого і жорстокий контроль за дотриманням традицій;

– Застережливе ставлення до всього нового та сприйняття його тільки в рамках традицій, що вже склалися;

– Підкорення індивіда соціальній групі, її нормам, звичаям;

– Домінування ідеалів колективізму, які обумовлені острахом “втрати себе”, не вписатися у соціальну спільноту;

– Нівелювання особистості, підкорення її інтересам соціуму;

– Ускладнена система ритуалів і церемоній.

для приміток


Етика буддизму, виникла в Індії у VI ст. до н. е.

Справжній праведник прагне до прірви – найвищому блаженству, пов’язаному з повною зупинкою кругообігу тісних перенароджень та злиття з духовним першопочатком світоустрою.

Етико-філософське вчення Давнього Китаю.

Засновник конфуціанства філософ Конфуцій (951 – 479 до н. е.). Його етика заснована на трьох поняттях – “любові до людей”, “золотій середині”, “взаємності”. Всі разом вони визначають “вірний шлях”, йдучи яким людина буде жити щасливо, у злагоді із собою та іншими людьми.

Взаємність (чиу) отримала назву “золотого правила” моральності. Конфуцій визначив її так: “Не роби іншим того, чого не бажаєш собі”

^ Любов до людей (жень) орієнтує людей на шанування минулого, повага до старих.

Золота середина (чисун юн) – доля мудрих правителів, здатних до стриманості та обережності.

Моральним ідеалом є “благородна людина”, всебічно ерудований державний діях, освічений знаток ритуалів, який постійно турбується про своїх підручних, впливаючи на простих людей не примусом, а виключно власним позитивним прикладом.

Даосизм Лао-цзи VII ст. до н. е.

Моральний ідеал вважає мудрець відлюдник, який повністю усувається від соціальної активності, займається внутрішнім духовним вдосконаленням. Таким чином він реалізує принцип “дієвої надії”. “Нічого не роблячи – досягай всього”


для приміток

Легізм – школа “законників”. На їх думку, центром моралі є напівбожественна особистість імператора, який повинен всіх тримати у страху і покорі. Спочатку вступивши з конфуціанством, ідея жорстоких, непохитних законів в подальшому діалектично доповнила висунутий Конфуцієм принцип любові до людей і виявилася ним поглинутою.

Етика античності: етичний аспект у працях давньогрецьких філософів тільки у VIII – V ст. до н. е. Причому етика і філософія в цей період ще не розривні. Завершальний період становлення етики відбувається тільки в класичну епоху IV ст. до н. е.

Софісти (Протагор) – кожний індивід може мати власну мораль і навіть пропонувати її у якості загальнозначимої – етичний релятивізм.

^ Сократ (470 – 399 до н. е.) – засновник етичного раціоналізму. Опора на розум. Вважав що всі люди первісно мають знання у питаннях моралі.

Платон (428 – 348 до н. е.) – етика громадянськості. Ідеал справедливості він вважав усуспільнення власності і повне співвідношення природних задатків громадян з їх суспільними обов’язками.

^ Аристотель ( 384 – 322 до н. е.) – завершив оформлення етики, як наукової дисципліни у творах “Нікомахова етика”, “Евдемова етика” та інші. Основна категорія евдемоністичної етики Аристотеля – чеснота, протилежністю якої є поняття – гріховність. Він розділяв чесноту на два види:

  • етичну – вольову (щедрість, мужність)

  • діаноетичну – інтелектуальну (мудрість, розсудливість)




для приміток


Сенс моралі – раціональне прагнення до “середини”, яке відрізняє чесноту від гріховності (вади):

Мужність – середина між боягузтвом та безрозсудною відвагою.

Щедрість між скупістю та безмежними тратами.

Скромність – між відв’язаністю і сором’язливістю.

^ Метою етики Аристотель визначає не знання, а вчинки, оскільки вона має справу не з загальним благом взагалі, а із здійсненим благом. Таким чином Аристотель визначає етику, як практичну філософію. Пов’язує чесноти з громадянськими якостями особистості, виходячи з твердження, що “людина – тварина суспільства”.

Ісус Христос (2-1,9 тис. до н.е.) – Бог творець всього сущого. Один у трьох особах. Є моральним абсолютом. Є метою і сенсом світу. Не вбий, не прелюбодій, не висловлюй не поваги до інших людей, не зарікайся клятви. Закону таліона Ісус Христос протиставив заповіді милосердної любові. Чесноти християнства – смирення, віра, надія, любов. “Золоте правило моральності”

Мойсей 14 – 13 ст. до н. е.

Декалог

1. Бог один; 2. Не створи собі кумирів; 3. Не вимовляй ім’я Господа в суї; 4. Пам’ятайте день суботній; 5. Шануй батька та матір; 6. Не вбий; 7. Не прелюбодій; 8. Не вкради; 9. Не бреши;

10. Не забажай нічого, що є у твого ближнього.


для приміток



Кініки (Антисфен, Діоген Синопський). Ідеал – граничний аскетизм – повне внутрішнє звільнення через зречення від мирських благ.

^ Кіренаїки (Аристипп) – радикальний гедонізм, який сповідував принцип насолоди.

Епікур (341 – 270 до н. е.) – поміркований гедонізм, який віддавав духовній насолоді першість перед тілесною. Його моральний ідеал – атараксія – “Прагнути до задоволень і уникати страждань, керуючись розумом”.

Мухамед 6 ст. н. е. Вчення не включало в себе конкретних норм моральності. Вони нероздільні від форми регуляції людських відносин. Норми мусульманської етики не категоричні, допускають порушення заборон. Етика реалістично, відкидає богоподібність людини.

^ Стоїцизм (Сенека 5 – 65 н. е.), (Епіктет 50 – 140 н. е.), (Марк Аврелій 121 – 180 н. е.) – знаходить точку опори в почутті власної гідності, твердому переконанні індивідом особистих чеснот і моральних цінностей, у відходу від зовнішнього світу - апатії. Шлях до неї проходить через мудрість. Мудрість втілення чеснот. До найвищих громадянських чеснот Сенека відносить мужність, що проявляється у біді, презирливе ставлення до болі, самопожертвування в ім’я Вітчизни, прогляджуючи в них істину “величності духу”.


для приміток


Загальна характеристика античної етики:

– розуміння моральності (мислення, поведінки) як розумності;

– орієнтація етики на людину (“людина є мірою всіх речей” Протагор);

– проголошення моральної самоцінності і суверенності особистості;

– прагнення до досягнення гармонії (в душі людині і в суспільстві).

Етична свідомість епохи Середньовіччя та Відродження.

Етика V – XV ст. – суперечливе явище. Основні її положення оформились в патристиці – вченнях “батьків церкви” (Тертуліан, Августин, Іоанн Златоуст, Ориген) відстоювали релігійний підхід і християнські цінності, розробляючи основи універсальної моралі.

^ Августин Блаженний (354 – 430 рр.) “Про град божий”. Бог – найвище благо. Християнська думка Середньовіччя виходе з того, що ні етика ні мораль не містять свої основи в самих собі і тільки у співвідношенні з теологією вони можуть окреслювати межі між гарним і поганим.

^ Фома Аквінський (1225 – 1274 рр.) “Сума теології”, “Сума проти язичників”. В рамках схоластики, використовуючи етику Аристотеля, інтерпретує в дусі християнства античне вчення про чесноти. Мудрість, розсудливість, справедливість, мужність доповнюються теологічними: вірою, надією, Любов’ю. Бог – єдине і найвище благо.

XVI ст. протестантська етика (М. Лютер, Ж, Кальвін) орієнтувалися на індивідуальне ірраціональне богопізнання та трудову активність в буденному житті.


для приміток



XIV – XV ст. – етика Відродження – відхід від теологічного спрямування в етиці. Поступово світські мислителі звертаються до проблем людини – гуманізм. У їх творчості часто реалізується принцип антропоцентризму. Людина замінює собою божественні речі. Релігійні персонажі в літературі, образотворчому мистецтві набули рис звичайних людей. У творчості Данте, Петрарки, Боккаччо, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля, Сервантеса, Томаса Мора, Шекспіра, Еразма Ротердамського. Оскільки багато з них критично ставилися до середньовічної спадщини та закликали до повернення до високих зразків античної культури за цим періодом закріпилася назва Відродження або Ренесансу.

В етиці Відродження небачену раніше цінність набуває людська особистість. Оригінальність, індивідуальність стають в цей час важливими в системі моральних цінностей.

^ Н. Макіавеллі (1469 – 1527 рр.) у праці “Володар” відкидав провідну роль релігії і церкви формуванні морально досконалої особистості, стверджуючи, що це є прерогативою централізованої держави.

Т. Мор (1478 – 1535 рр.) – праця “Утопія” пов’язував підвищення рівня моральності з відмовою від приватної власності.

Етична думка Нового часу.

Домінують у XVII – XVIII ст. раціоналістичні тенденції у розвитку філософії та етики, засновані на емпіричних методах.

^ Б. Спіноза (1632 – 1677 рр.) трактат “Етика”. Предмет і задача етики – свобода людини, яка розуміється як звільнення з-під влади афектів та пасивно-страждального стану. Метою людини повинна бути інтелектуальна любов до Бога, тобто прагнення до наукового пізнання законів природи в рамках якої особистість здатна здійснювати вільний вибір.

для приміток



Р. Декарт (1596 – 1650 рр.) тимчасові правила моралі: жити у відповідності з законами та звичаями своєї країни; прагнути перемагати скоріше себе, ніж долю. Теорію “природного права” та “суспільного договору” Д. Локк, Т. Гоббс. Моральність виникає природнім шляхом з “людської природи”. Природній стан людини є “війна всіх проти всіх”. Маючи розум, індивід приходить до необхідності за допомогою “суспільного договору” пожертвувати для загального блага частину своїх можливостей, щоб згодом суспільство захистило його “природні права”.

Французьке Просвітництво XVII ст.

Етика гранично соціалізована, норми моралі розглядаються в ній у прямій залежності від громадянських прав та обов’язків індивіда (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо).

Теорія розумного егоїзму (Гельвецій, Гольбах) “вірно зрозумілий особистий інтерес є запорука загально блага для всіх”

Німецька класична філософія

І. Кант (1724 – 1804 рр.) “Критика чистого розуму”, “Критика практичного розуму”. Сутність моралі зводиться до вічного і незмінного, категоричного імперативу, який вимагає безумовного виконання – всезагального морального закону (апріорі); та гіпотетичного імперативу – який отримується протягом життя з досвіду (апостеріорі).

Моральність надана людині оскільки вона є розумною істотою і належить досвіту свободи. Вона виявляє свою безумовність тільки в якості внутрішнього переконання, способу мислення.


для приміток

Ф. Ніцше (1844 – 1900 рр.) “Антихрист”, “Так говорить Заратруста”, “По той бік добра і зла”. Він стверджує примат перед буттям, цінностей перед знаннями. Проголошує про прихід “надлюдини”, яка піднімається над будь-якими забобонами, та стоїть “по той бік добра і зла”, є носієм вільної творчої моралі майбутнього.

Етика XX ст.

Науково-раціоналістичний напрямок (прагматизм, позитивізм)

Виникають нові системи ірраціоналістичної етики, психоаналіз, екзистенціалізм, персоналізм. Релігійно-етичний напрямок: неопротестантизм, неотомізм.

^ Етика прагматизму – Ч. Пірс (1839 – 1914 рр.) – виникла у США наприкінці XIX століття. Абсолютизація моральні цінності в якості вічних та незмінних.

Екзистенціалізм – розквіту досягає в працях М. Хайдеггера, К. Ясперса, Ж-П. Сартра. Моральність ворожа людині, вона є засобом маніпулювання людиною.

Неотомізм – Ж. Марітен, Е. Жильсон, папа Іоан Павло 2 - має статус офіційної етико-філософської доктрини Ватикану. Намагаєтья об’єднати релігійно-містичний підхід з науково-раціоналістичним розумінням, що утвердилось в сучасну епоху.

Неопротестантизм. К. Барт, П. Тілліх, Р. Нібур. Розвивається головним чином у США та Швейцарії. Особиста віра в сучасних умовах повинна скорегувати світогляд кожної окремої людини, утримати його від нерозсудливих вчинків. Критерії моралі повинні пересуватися в середину свідомості суб’єкта, стати еквівалентом його совісті.

для приміток


Лев Толстой (1828 – 1910 рр.) принцип моральності не опиратися зламу. Заборона насильства. Опір – можливий тільки не фізичний. Права на вбивство не існує, тому що воно суперечить людській моралі.

^ М. Бердяєв (1874 – 1948 рр.) Предмет етики – протиставлення того, що повинно бути та того що існує. Песимізм до дійсності та оптимізм – вищого ідеалу, який повинен подолати зло та надати сенс життю.
Аудиторна робота
Контрольні питання до заняття:

1 .В чим полягає проповідь аморалізму в ученні софістів?

2. Поясните сенс понять: евдемонизм, гедонізм, аскетизм, чеснота, порок, розсудливість.

3. Як розумів Аристотель своєрідність етичних відчуттів?

4. У чому полягає особливість релігійної етики?

5. Поясните думку Гоббса про природний стан «війни всіх проти всіх» і необхідності суспільного договору.

6. Сформулюйте категоричний закон Канта і поясніть його зміст.

7. Чим характерна французька освіта?

8. Які основні проблеми в етиці екзистенціалізму?
Питання семінарського заняття:

1. Естетичні учення Стародавнього Сходу.

1.1. Християнство, буддизм, іслам, конфуціанство.

2. Антична етика як вчення про чесноти.

2.1. гедонізм, евдемонизм.

2.2. етичні погляди Сократа. Платона. Аристотеля.

3.Теологічне обґрунтування моралі в середньовічній етиці.

3.1. моральна концепція християнства.

3.2. мораль як воля Бога в етиці Августина Блаженного.

Самостійна робота
Теми рефератів:

1.Философско-етічні погляди античних представників. Етика Аристотеля. Етичний ідеал Епікура.

2. Етика Б.Спінози і Т.Гоббса. Етика представників німецької класичної філософії.
Література:

1. А.А. Гусейнов. Т. Ирлитц. Краткая история этики. - М., 1987.

2. Грюнебаум Г. Э. Классический ислам. - М.. 1988.

3. Золотухина - Аболина Е.В. Этика. – Ростов-на-Дону.. 1998.

4. Кондрашов В.А., Чичина Е.А. Этика. Эстетика. – Ростов-на-Дону, 2000.

5. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. Древний мир - эпоха Просвещения. - М.. 1974.

6. А. Мень. Сын человеческий. - М., 1989.

7. Нерсесян B.C. Сократ. - М., 1996.

8. Этика и ритуал. в традиционном Китае. - М.. 1988.

9. Этика и эстетика: Учебное пособие для самостоятельного изучения дисциплины / Сост., Пальм Н.Д., Гетало Т.Е., Тарасенко И.В. и др. – Х., 2004.

Навчальна дисципліна

«Етика та естетика»
План заняття по темі 3: Загальна структура моралі і її основні елементи.
1. Мораль і моральність. Принципи. Моральний ідеал.

2. Основні концепції походження моралі.

3. Основні категорії етики.

4. Добро і зло.

5. Соціальна сутність морали, основні її функції.

6. Моральна свідомість – структура і зміст.

7. Моральний кодекс моральний ідеал суспільства. Ціннісні орієнтації.
Тези лекції 3.
Мораль – це специфічний спосіб духовно-практичного освоєння світу, який передбачає ціннісно-імперативне ставлення до нього.

Особливості моралі:

1. Специфічність морального способу регуляції полягає також і у тому, що він діє не в якійсь певній галузі, а має універсальний характер і пронизує собою всі без винятку сфери життя.

для приміток

2. На відміну від науки, яка стоїть на принципі об’єктивізму, мораль має підкреслено оціночний характер: всі явища світу і людські дії вона розглядає скрізь призму цінностей і оцінок.

3. Специфіка моралі полягає в тому, що вона виробляє приписи, які вимагають від людей особливого морального типу поведінки, в чому і проявляється її імперативність (наказовий характер)

Мораль є історично першим способом соціальної регуляції, який забезпечує узгодженість дій індивідів та оптимальне поєднання індивідуальних інтересів.

Об’єктивна сутність моралі полягає в тому, щоб забезпечити баланс особистого і суспільного блага, внести гармонію у процес людського спілкування.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Європейська комісія iconВища атестаційна комісія України
Вища атестаційна комісія України повідомляє, що інформацію, викладену в Вашому зверненні стосовно діяльності спеціалізованої вченої...
Європейська комісія iconРозглянуто
Приймальна комісія Державного вищого навчального закладу «Нововолинський електромеханічний коледж» (далі – Приймальна комісія) –...
Європейська комісія iconПоложення про районну комісію з легалізації робочих місць та доходів
Районна комісія з легалізації робочих місць та доходів (далі — комісія) є допоміжним органом при голові районної державної адміністрації,...
Європейська комісія iconЄвропейська прикордонна колективна безпека
А також, у перспективі, інтеграцію України до загальної системи європейської колективної безпеки
Європейська комісія iconПоложення про районну постійно діючу комісію з питань поводження з безхазяйними відходами
Районна комісія з питань поводження з безхазяйними відходами (далі – Комісія) створюється з метою здійснення оперативного контролю...
Європейська комісія iconПоложення про Приймальну комісію Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
В. Н. Каразіна (далі Приймальна комісія) створюється для організації І проведення прийому студентів на навчання, в тому числі для...
Європейська комісія iconУкра ї н а центральна виборча комісія постанова
Закону України "Про вибори народних депутатів України", керуючись статтями 11 – 13, пунктом 4 статті 17, пунктами 8, 17 статті 19,...
Європейська комісія iconНаціональна комісія регулювання електроенергетики україни постанова
Указом Президента України від 21 квітня 1998 р. №335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" та на виконання...
Європейська комісія iconУкраїнський Казанова у Любарі
Першого серпня 1704 року у місто Бердичів завітала велика європейська політика. Тут зустрілися два українських лідери. Вирішувалося...
Європейська комісія iconМодна європейська біжутерія та аксесуари !
М. Петрівка М. Позняки вул. Велика Окружна, 4 1 поверх 2 поверх вул. Абрикосова, 10
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы

Головна сторінка