Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми




Скачати 490.04 Kb.
НазваРобоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми
Сторінка1/3
Дата конвертації26.02.2013
Розмір490.04 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Фінанси > Документы
  1   2   3
3. Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять)



Тема 1

РОЛЬ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В ЕКОНОМІЦІ
1. Методичні вказівки до вивчення теми

1.1. Поняття фінансового ринку та його структура.

1.2. Суб’єкти фінансового ринку.

1.3. Характеристика об'єктів фінансового ринку.

1.4. Законодавче регулювання фінансового ринку.
1.1. Поняття фінансового ринку та його структура

Передумови виникнення фінансового ринку

Економічне буття влаштоване так, що завжди в кожний конкретний момент часу поряд знаходяться одні юридичні та фізичні особи, у яких є деякий надлишок грошових коштів, інші – у яких їх не вистачає. У ролі тих, хто потребує додаткового капіталу, головним чином, виступають держава та різні суб’єкти господарської діяльності. Інвестиційний капітал надходить до тих, хто його потребує, з двох джерел: власних і чужих коштів. Власними коштами для держави є надходження до державного бюджету, для підприємств – нерозподілений прибуток та амортизаційні відрахування. До категорії чужих коштів відносяться тимчасово вільні грошові кошти (заощадження) інших держав, суб’єктів господарської діяльності та населення.

Якби в реальному житті товари та послуги, що надаються населенню, знаходились у повній відповідності з грошовими коштами, якими воно оперує, то всі одержані гроші витрачались би на придбання товарів і послуг. Проте в умовах ринкової економіки розмір щорічних прибутків населення, як правило, перевищує розмір його щорічних видатків, тобто залишається якась частина грошових коштів, яка не витрачається на придбання товарів і послуг, сплату податків. Вона називається заощадженнями. Тим часом підприємства та фірми у середньому щорічно витрачають більше, ніж одержують від продажу товарів: їм доводиться це робити, оскільки крім платежів за ресурси, фірми повинні інвестувати свою діяльність, спрямовуючи кошти або в основний капітал, або у товарно-матеріальні запаси. Зумовлено це, насамперед, неспівпаданням у часі витрат, пов’язаних з виробництвом, і прибутку, одержаного у результаті реалізації продукції. Витрати здійснюються раніше, ніж підприємство одержить прибуток, оскільки для виробництва продукції необхідно вкласти кошти у сировину, матеріали, обладнання для одержання готової продукції та організувати її продаж. Саме тому підприємства потребують авансування грошових коштів, які після реалізації продукції повинні повернутись на підприємство вже у більшому обсязі, але через деякий час. Великих обсягів грошових коштів потребують підприємства при організації нової справи, а також при її істотному розширенні або переоснащенні вже існуючої. У цьому випадку підприємець найбільше потребує інвестицій.

Оскільки більшість заощаджень припадає на населення, а більшість інвестицій здійснюється підприємствами і фірмами, то очевидно, що необхідний механізм, який буде переміщувати потоки грошових фондів від перших до других. Цей механізм створюється завдяки функціонуванню фінансового ринку (рис. 1.1). 



Рис. 1.1. Передумови виникнення фінансового ринку

Поняття фінансового ринку

Функціонування ринку неможливе без роботи фінансової системи, що забезпечує його нормальне існування і розвиток. Фінансовий ринок є важливим каналом фінансування економіки, фундаментом фінансової системи, що надає їй стабільності й усталеності (рис. 1.2.).



Рис. 1.2. Структурні сфери фінансової системи

Ринки, на яких обертаються досить однорідні матеріальні або фінансові активи, можуть входити до складу інших, більш об’ємних. До такої категорії складних ринків належить фінансовий ринок. 

В умовах ринкової економіки найбільш ефективне інвестування фінансових ресурсів і їх цілеспрямоване використання забезпечуються за допомогою фінансового ринку.

^ Фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

Поняття «фінансовий ринок» є дуже широким, оскільки охоплює не тільки фінансові зв’язки, але й значну кількість форм відносин власності та їх перерозподілу (трансформації). 

Фінансовий ринок – це складна економічна система, що є сферою прояву економічних відносин:

– при розподілі доданої вартості та її реалізації шляхом обміну грошей на фінансові активи (грошові зобов’язання та інвестиційні цінності);

– між продавцями і покупцями фінансових активів. На фінансовому ринку взаємодіють попит в особі покупця фінансових активів і пропозиція в особі продавця цих активів;

– між вартістю і споживчою вартістю фінансових активів, що обертаються на цьому ринку. До них відносяться гроші (як гривня, так і валюта), депозити, цінні папери різних видів, зобов’язання та борги, позичковий капітал, дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, об’єкти нерухомості.

Отже, фінансовий ринок – це відносини між населенням, виробниками і державою щодо перерозподілу вільних грошових коштів на основі повної економічної самостійності, механізму саморегуляції ринкової економіки, внутрішньо- та міжгалузевого руху фінансових ресурсів.

Як економічна категорія фінансовий ринок виражає економічні відносини між суб’єктами економіки з приводу реалізації вартості та споживчої вартості, укладеної у фінансових активах. Ці економічні відносини визначаються об’єктивними економічними законами і фінансовою політикою держави, впливом політичних партій, які формують в остаточному підсумку сутність фінансового ринку, тобто зв’язки і відносини як на самому ринку, так і у його взаємозв’язку з іншими економічними категоріями. Економічні відносини та взаємозв’язки, які виникають на фінансовому ринку, визначаються об’єктивними економічними законами, фінансовою політикою держави та реальною потребою суб’єктів економіки здійснювати заощадження та інвестиції, надавати та брати грошові кошти в борг. 

Поняття «фінансовий ринок» – це саморегулююча система ринків, де концентрується попит і пропозиція на різні фінансові активи та послуги, пов’язані з придбанням активів; це сфера економічних відносин між суб’єктами ринку в процесі формування та реалізації попиту і пропозиції фінансових активів. З організаційної точки зору, фінансовий ринок є системою самостійних окремих ринків (сегментів), у кожному з яких виділяються ринки конкретних видів фінансових активів (сегменти).

Об’єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є розбіжність в потребі фінансових ресурсах з наявністю джерел задоволення цих потреб. Кошти є в наявності у одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників (заощаджувачів) до користувачів (інвесторів).

Заощаджувачами в більшості країн із розвиненою ринковою економікою є приватні особи (населення), які інвестують свої заощадження або безпосередньо (індивідуально), або через пенсійні фонди, страхові організації та інші фінансово-кредитні інститути акумулювання індивідуальних заощаджень.

Користувачі (інвестори) – це суб’єкти господарювання й органи державної влади, що вкладають кошти в будь-яке підприємство, справу (розширення виробництва, надання послуг, покриття державних витрат тощо).

Крім того, фінансовий ринок стимулює зростання обсягів виробництва, накопичення фінансових ресурсів та сприяє появі й розвитку позитивних соціальних змін в суспільстві. Реалізація цих функцій здійснюється в тому числі і через ринок цінних паперів, який значно розширює та полегшує шлях всім суб'єктам економіки до отримання необхідних їм грошових ресурсів.

Держава несе відповідальність за створення середовища, яке сприятиме ефективному розвитку фінансових систем. Це передбачає необхідність вирішення проблем, пов’язаних із:

- економічними стимулами та макроекономічним середовищем;

- політикою фінансового сектора;

- юридичною і регулятивною інфраструктурою;

- встановленням меж сфери послуг фінансового сектора;

- надійністю та конкурентоспроможністю фінансових інститутів.

Фінансовий ринок повинен забезпечити потреби суб’єктів підприємницької діяльності та фінансові інститути фінансовими ресурсами. Цей ринок ґрунтується на функціях грошей як засобу нагромадження та платежу. Якщо грошовий ринок та його структура мають сприяти товарообміну, то фінансовий – забезпечити концентрацію фінансових ресурсів і вільний доступ до них усіх суб’єктів, керуючись загальними законами ринкової економіки, насамперед конкуренції як між продавцями і між покупцями, так і продавця з покупцем. Товаром на цьому ринку є фінансові ресурси, які після їх придбання (купівлі) надходять у постійне .чи тимчасове користування, а ціною – плата за їх використання.

Фінансові ресурси мають грошовий вираз, але не всі грошові кошти, що на певний момент перебувають у розпорядженні підприємств чи громадян, є фінансовими ресурсами. До останніх належить тільки та частина грошових коштів, що забезпечує отримання доходу, тобто це гроші (власні, залучені чи позичені), які продукують гроші. Крім того, частина фінансових ресурсів може бути матеріалізована в основних засобах, використання яких забезпечує отримання доходів. Метою фінансової діяльності будь-якого суб’єкта підприємництва, у тому числі і фінансових інституцій, зокрема комерційних банків, є досягнення повної забезпеченості (відповідно до їх потреб) фінансовими ресурсам з мінімальними витратами. Фінансовий же ринок за своїм обсягом, складом і структурою повинен забезпечити різноманітні види торгівлі усіма формами фінансових ресурсів.

З позицій ефективного управління фінансовим ринком та забезпечення за його допомогою впливу на соціально-економічний розвиток дуже важливим є завдання оптимізації його структури. При цьому слід зазначити, що вирішення цього завдання неможливе адміністративним шляхом, адже фінансовий ринок, як і будь-який інший, є насамперед саморегульованою структурою, на яку держава може впливати тільки опосередковано шляхом законодавчого регулювання та використання певних інструментів.

^ Функції фінансового ринку

Сутність та роль фінансового ринку в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях, основними з яких є: 

1) мотивована мобілізація заощаджень фізичних та юридичних осіб, державних органів, зарубіжних інвесторів та трансформація акумульованих грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал;

2) реалізація вартості, втіленої у фінансових активах, та організація процесу їх доведення до споживачів (покупців, вкладників). Проявляється через створення мережі різноманітних інститутів з реалізації фінансових активів (банків, бірж, брокерських контор, інвестиційних фондів, фондових магазинів, страхових компаній та ін.). Її завдання полягає в створенні нормальних умов для реалізації грошових коштів (заощаджень) споживачів (покупців, вкладників) в обмін на фінансові активи, що їх цікавлять;

3) перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств з метою їх ефективнішого використання;

4) фінансове обслуговування учасників економічного кругообігу та фінансове забезпечення процесів інвестування у виробництво, розширення виробництва та дольової участі на основі визначення найбільш ефективних напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері;

5) вплив на грошовий обіг та прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів. Ця функція зводиться до створення фінансовим ринком умов для безупинного переміщення грошей у процесі здійснення різноманітних платежів і регулювання обсягу грошової маси в обігу. Через дану функцію здійснюється реалізація на фінансовому ринку грошової політики держави;

6) формування ринкових цін на окремі види фінансових активів. Задовольняючи значний обсяг і широке коло інвестиційних потреб господарюючих суб’єктів, механізм фінансового ринку через систему ціноутворення на окремі інвестиційні інструменти виявляє найбільш ефективні сфери і напрями інвестиційних потоків з позицій забезпечення високого рівня дохідності капіталу, який використовується із цією метою;

7) страхова діяльність та формування умов для мінімізації фінансових та комерційних ризиків;

8) операції, пов’язані з експортом-імпортом фінансових активів та інші фінансові операції, пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю;

9) кредитування уряду, місцевих органів самоврядування шляхом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів;

10) розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообігу;

11) фінансового забезпечення процесів інвестування – полягає в створенні фінансовим ринком умов для залучення (концентрації) підприємцем фінансових ресурсів, необхідних для розвитку виробничо-торгового процесу. Процес залучення фінансових ресурсів містить як накопичення капіталу, так і взяття його в борг (позика), у найм (селенг);

12) забезпечення умов для мінімізації фінансових ризиків.

Вищеназвані функції фінансовий ринок здійснює переважно через: відкриття банківських рахунків і заснування спеціальних фондів (пенсійних, страхових тощо); надання банківських кредитів, комерційних та інших позик; здійснення операцій із цінними паперами підприємств та держави (акціями, облігаціями) тощо. 

Забезпечуючи мобілізацію, розподіл і ефективне використання вільного капіталу, задоволення в найкоротші терміни потреби в ньому окремих господарюючих суб’єктів, фінансовий ринок сприяє прискоренню обороту використаного капіталу, кожний цикл якого генерує додатковий прибуток і приріст національного доходу в цілому.

Ці функції обумовлюють структуру фінансового ринку. 

Головною метою фінансового ринку є розподіл надлишку коштів або заощаджень, їх мобілізація і перерозподіл між сферами і секторами економіки. Головна функція фінансового ринкутрансформація бездіючих грошових коштів в позиковий капітал. Фінансовий ринок робить грошові фонди доступними для всіх його учасників (держави, підприємств, домашніх господарств), метою діяльності яких є збільшення капіталу.

Побудова реального й ефективного фінансового ринку потребує закладення в його основу певних принципів, до яких належать: вільний доступ до ринкової інформації і ринкових інструментів для всіх учасників фінансового ринку; прозорість ринку й реальний захист інвесторів; ліквідність фінансових інструментів ринку; конкурентність та ефективність; відповідність міжнародним стандартам.

В організаційному плані фінансовий ринокце сукупність ринкових фінансових інституцій, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників. До них належать комерційні банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди компаній, лізингові організації, пенсійні та страхові фонди, національний банк, позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові організації, депозитарії, інвестиційні керуючі, реєстратори, інші фінансові інституції, які відповідно до чинного законодавства можуть здійснювати операції на фінансовому ринку.

Розвинені фінансові ринки відображають стійке економічне зростання, відносно однорідний розвиток галузей та регіонів, низькі темпи інфляції, розумні режими оподаткування, стабільну законодавчу базу, сприятливий політичний клімат у країні та певний баланс фінансово-економічних інтересів у суспільстві. 

Серед найбільш значимих передумов формування фінансового ринку в Україні слід виділити такі: розвиток альтернативного сектора економіки, формування ринкової інфраструктури, комерціалізація банківської сфери, відміна монополії зовнішньої торгівлі, пільговий порядок оподаткування доходів із цінних паперів, відсутність силового державного регулювання операцій із цінними паперами. Все це дозволяє посилити платоспроможний попит, який вже зараз формується на ринковій основі.

Структура фінансового ринку як ринок фінансових ресурсів наведено на рис. 1.3.



Рис. 1.3. Структура ринку фінансових ресурсів

Торгівля фінансовими ресурсами може здійснюватись у різних формах і різними методами, що визначає розгалуженість і різноманітність фінансового ринку. Його структуризація здійснюється за двома основними ознаками: формою ресурсів та організацією торгівлі ними (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Структура фінансового ринку




За формою фінансових ресурсів

Ринок грошей

^ Ринок капіталів

За організацією торгівлі фінансовими ресурсами

Кре-дитний ринок

Ринок короткострокових позик

Ринок довго- та середньострокових позик

^ Ринок цінних паперів

Ринок короткострокових боргових зобов’язань

Ринок довго- та середньострокових боргових зобов’язань

Фондовий ринок
  1   2   3

Схожі:

Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми iconРобоча програма та методичні вказівки до виконання практичних робіт...
Робоча програма та методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Основи менеджменту» з напрямку підготовки 0502...
Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми iconПлан Економічний зміст поняття «фінансовий ринок» функції фінансового...
Суб'єкти фінансового ринку та їх класифікація (за основною групою фінансових активів)
Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни «фінансовий менеджмент»
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальностей 05. 01. 07 «Економіка підприємства»...
Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми iconПлани практичних занять
Фінанси підприємств. Планм практичних занять І методичні вказівки до їх підготовки нормативної
Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Теплоенергетика” для студентів за фахом мч, мс, лв, омт денної та заочної форм...
Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми iconЛекції
Дисципліна "Фінансовий ринок" має на меті сформувати у студентів систему теоретичних І практичних знань з основ функціонування та...
Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Спеціальні питання гідрогазодинаміки” для студентів за фахом 090510 -«Теплоенергетика»...
Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми iconМіністерство освіти І науки україни національний транспортний університет...
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного...
Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Управління проектами енерговикористання» для студентів за напрямом 0000 -«Специфічні...
Робоча програма дисципліни “Фінансовий ринок” (плани лекційних та практичних занять) Тема 1 роль фінансового ринку в економіці методичні вказівки до вивчення теми iconПлани семінарських, практичних занять та самостійної роботи
Плани семінарських та практичних занять з дисципліни “Цивільне право” / Укладачі: Тропіна О. М., Щербина Є. М., Євтушенко Р. О
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка