Лекц І я планування І фінансування охорони здоров'я в умовах нового господарчого механізму




Скачати 208.82 Kb.
НазваЛекц І я планування І фінансування охорони здоров'я в умовах нового господарчого механізму
Дата конвертації27.02.2023
Розмір208.82 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Фінанси > Документы
Л Е К Ц І Я
Планування і фінансування охорони здоров'я в умовах

нового господарчого механізму
Основні питання:
1. Планування діяльності закладів охорони здоров'я в умовах господарювання.

2. Оцінка якості і ефективності роботи закладів охорони здоров'я в умовах нового господарчого механізму.

3. Нові форми управління, планування і фінансування закладів охорони здоров'я.

4. Госпрозрахункові медичні заклади.

5. Індивідуальна, трудова і кооперативна діяльність в охорони здоров'я.

6. Орендні відносини в охороні здоров'я.

Основи соціально-економічного планування були розглянуті нами в спеціальній лекції по плануванню, фінансуванню. В даній лекції ми розглянемо особливості планування і фінансування в умовах нового господарчого механізму.

Це стосується розрахунку планової вартості медичної допомоги, це метод розрахунку диференційовані в залежності від виду лікувально-профілактичного закладу. Так, наприклад, розрахунок вартості амбулаторно-поліклінічної допомоги оснований на визначенні затрат в залежності від групи здоров'я кожного жителя. В зв'язку з тим передбачено виділення наступних контингентів населення:

Група - особи здорові і практично здорові. Звертаються в основному з профілактичною метою. (профогляди, щеплення) і для одержання виду справки;

Група Д З-1 - особи, страждаючі хронічними захворюваннями в стадії довгої ремісії (компенсоване протікання). Звертається більшість з приводу диспансерного спостерігання.

Група Д^ 3-2 - особи, страждаючі гострими захворюваннями. Звертаються більшість з лікувально-діагностичною і рідко з консультативною метою.

Група Д3-3 - особи, страждаючі гострими і частими загостреннями хронічних захворювань (субкомпенсований перебіг). Звертаються з лікувально-діагностичною і консультативною метою, рідше з приводу диспансеризації, лікуються в поліклініці і на дому. Складають групу довго і часто хворіючих.

Група Д3-4 - особи, страждаючі хронічними, довго протікаючими захворюваннями, ведучими до стійкої втрати працездатності (стадія декомпенсації). Звертаються тільки з лікувально-діагностичною і рідко з консультативною метою, лікуються переважно на дому.
Звіт відвідувань проводиться по новій формі 025-6/У-89 ф 025 7/У 89 "Талон амбулаторного пацієнта".

Приклад розрахунку:
Поліклініка обслуговує 30 тис. жителів. На надання амбулаторно-поліклінічної допомоги в базовому році був виділений 1 млн. карбованців. Протягом року в поліклініку звернулось 27200 чоловік. Розподіл звернувшихся по групах здоров'я і коефіцієнти складності амбулаторно-поліклінічної допомоги приведені в табл.1.

Спочатку розраховують суми коефіцієнтів по кожній групі здоров'я по наступній формулі:

коефіцієнт потім підраховують загальну суму коефіцієнтів.

Знаючи загальну суму коефіцієнтів асигнувань виділених амбулаторно-поліклінічному закладу, можна розрахувати вартість І коефіцієнта (одиниці складності).

В нашому прикладі:

1000000 =15 руб. 20 коп.

65 770

Виходячи з цього, встановлюють вартість обслуговування, як одної особи, так і всієї сукупності осіб по кожній групі здоров'я.

Визначення фінансових ресурсів в стаціонарі здійснюється шляхом розрахунку розходів на основі клініко-статистичних груп.
^ Оцінка якості і ефективності роботи закладів охорони здоров'я в умовах нового господарчого механізму.
Якість роботи це відповідальність процесу і результату роботи установленим вимогам: стандарту. Для оцінки якості потрібен певний приклад, стандарт.
В промисловому виробництві таким стандартом служить технічна карта, дослідно-промисловий приклад прибору, станка, машини або механізму. Технологія лікування хворих орієнтована на індивідуальності особливості організму протягом захворювання. Одначе розробіток стандартів можливий.
Для того, щоб цей процес організувати і забезпечити можливість оцінки якості роботи лікаря, використовується експертний контроль зі сторони іншого, більш грамотного лікаря. Таким експортом для організатора стаціонару або дільничного лікаря являється завідуючий відділенням. Одначе ця оцінка проводиться суб'єктивно і в наш час медичній документації відсутні конкретні якості діагностики і лікування хворого, якості профілактичної роботи. Тому завідуючий відділенням в своїй практиці частіше орієнтується на кількісну роботу (число прийнятих на прийомі хворих, число проміжних хворих в стаціонарі і т.п.). Медична документація, як правило, не вмішує оціночні критерії якості роботи лікаря. Тому оцінка діяльності ординаторів завідуючим носить суб'єктивний характер.

Таким чином, в наш час є гостра необхідність розробки стандартів і критеріїв якості. Разом з тим необхідно розрізняти вид якості. Наприклад, якість оперативного втручання може бути хороша, а якість медичної допомоги даному хворому - поганою, так як хворий поступив в стаціонар пізно, в запущеному стані. Ще приклад, якість спеціалізованої допомоги хворим кардіологічного профілю хороша. Є дистанційні центри ЕКГ діагностики, автоматизовані системи діагностики захворювань, моніторинг для важко хворих. Одначе, якість медичної допомоги хворим залишається незадовільною, так як дільнична служба не забезпечена необхідним діагностичним обладнанням і несвоєчасно діагностує інфаркт міокарду.
Таким чином в оцінці якості медичної допомоги хворим потрібний системний підхід, дозволяючий розглянути процес діагностики, лікування, реабілітації і профілактики в цілому. Любі диспропозиції технологічного процесу різко зменшують якість медичної допомоги.
Показники якості можна підрозділити на декілька груп:

1. Показники своєчасності (звертання, направлення, прийому, виписки хворого, своєчасності назначення і виконання процедур, обстеження). Встановлено, що до 29% звертань за медичною допомогою при екстрених захворюваннях черевної порожнини здійснюються після 24 годин.

Вимірити і оцінити показник своєчасності неважко. Наприклад, час чекання хворим прийому лікаря в поліклініці повинен бути не більше 10 хвилин. Реально він коливається від 20 хвилин до 1 год. і більше. Можна оцінити якість або своєчасність медичної допомоги по проценту запущених випадків захворювання, виявлених при медичних оглядах або на прийомі.
До показника своєчасності необхідно віднести і досуточну летальність. Допустима летальність в стаціонарі - один із показників якості медичної допомоги в поліклініці. Наприклад, дільничний педіатр своєчасно не діагностував бронхопневмонію у дитини, несвоєчасно назначив необхідне лікування, а оскільки бронхопневмонія у дітей першого року життя розвивається швидко, то дуже скоро розвивається гостра дихальна недостатність. Незважаючи на екстрену госпіталізацію дитини, спасти його не завжди буває можливо і він помирає в перші години перебування в стаціонарі. Аналогічний приклад можна привести з відказом в госпіталізації плановим хворим. Спостереження в послідуючому погіршенні протіканні хронічного захворювання приводить хворого в цей же стаціонар, але в другому, більш важкому стані, що потребує відповідного збільшення об'єму медичної допомоги.
2. ^ Показники правильності роботи лікаря:
1) Правильність назначення і виконання діагностичних і лікувальних процедур:

2) Повнота і послідовність обстеження;

3) Обґрунтованість госпіталізації взагалі і по відділенням.
На жаль, в річних звітах ці показники відсутні, документація не вміщує кількісної оцінки правильності,Між тим, важливий показник якості медичної допомоги - розходження діагнозів. Цей показник може розглядатись на двох рівнях: розходження поліклінічних і клінічних діагнозів, коли лікар стаціонару виступає експертом по відношенню до лікаря поліклініки. В другому випадку - розходження клініко-патологоанатомічних діагнозів, де експерт лікар -патологоанатом. По різним ЛПУ показник розходження поліклінічних і клінічних діагнозів планових хворих складає від 10 до 18%.

При переході закладів охорони здоров'я на нові умови господарювання необхідна система контролю за якістю і ефективністю їх роботи, включаючи: - 1) оцінку діяльності закладів охорони здоров'я, в основному на використанні моделі (системи показників) по кінцевих результатах діяльності закладів, розположених на даній території; 2) систему суспільно-державного контролю за діяльністю закладів охорони здоров'я.
^ Система показників якості включає:
1) показники здоров'я населення,

2) їх динаміку,

3) дані соціологічних досліджень по вивченню задоволення населення медичною допомогою.

Якість - це адекватність вибраної лікарем медичної технології (сукупність і порядку різних заходів, необхідних для досягнення конкретних результатів) і ступеня її дотримування в кожному конкретному випадку.

Правильність вибору технології і її дотримання, в свою чергу залежить від 1) кваліфікації; 2) добросовісності; 3) дотримання етики і деонтології. Оцінка якості медичної допомоги повинна бути об'єктивною і достовірною і проводитись оперативно.
Для здійснення системи контролю якості медичної допомоги запропонована "Карта оцінки якості медичної допомоги".

Карта заповнюється експертами, завідуючими підрозділами або зам. головного лікаря по медичній частині. Після заповнення карта передається в кабінет статистики для вивчення показників.

Пропонується інтегральний коефіцієнт ефективності, представляючий проізводне коефіцієнтів медичної, економічної і соціальної ефективності.

Коефіцієнтів медичної ефективності представляє собою відношення числа випадків, досягнених медичних результатів до загального числа оцінюючих випадків надання медичної допомоги. Наприклад, на 300 хворих закінчивших лікування у лікаря за даний момент часу, намічені результати досягли 270
Кмед = 270 = 0.9

300

Коефіцієнт економічної ефективності представляє собою відношення нормативних затрат до фактично проведених затрат на оцінюючі випадки надання медичної допомоги.
Наприклад, лікування лікарем за даний період 10 хворих гіпертонічною хворобою в відділенні обійшлось 18000 рублів. Нормативна вартість лікування одного хворого - 169 руб. 05 коп.

Кєк = 169,05 *10 = 0.94

1800

В зв'язку з труднощами проведення соціологічних досліджень на перших етапах можна обстежитися двома коефіцієнтами:

Кінтер = Км * Кек =0.9 * 0.94 =0.846

В подальшому визначається і коефіцієнт соціальної ефективності, який враховує задовільність населення медичною допомогою. Він представляє собою відношення числа випадків задоволеності споживача до загального числа надання медичної допомоги. Для цього в закладі рекомендується постійно проводити анкетування пацієнтів, передбачаючи поквартальне опитування 30-50 пацієнтів, отримавших медичну допомогу у кожного з лікарів.

Розрахунок Ксоц проводиться по наступній методиці. Коли із 50 пацієнтів 46 задоволені медичною допомогою, то

Ксоц = 46 = 0.92

50

Інтегральний коефіцієнт ефективності в цьому випадку буде рівний

Кі = 0.9 * 0.94 * 0.92 = 0.778

При оцінці величини одержаного показника ефективності можна виходити із "еталонного" показника середнього покажчика для території (закладу, підрозділи), динаміка даного показника у конкретного медичного робітника.
^ Нові форми управління, планування і фінансування закладів,

охорони здоров'я, проведені в ряді районів країни.
Перехід до економічних методів управління потребував великої підготовчої роботи.

З 1988 року здійснювався великомасштабний екологічний експеримент в охороні здоров'я в м. Ленінграді, Куйбишевській і Кемеровській областях. Пізніше в експеримент включились ряд інших регіонів країни.

Мета експерименту - покращення охорони здоров'я населення на основі матеріального стимулювання органів і закладів охорони здоров'я, медичних робітників при раціональному і ефективному використанні всіх ресурсів.

В зв'язку з проведенням експерименту створені територіальні медичні об'єднання, які являються розподільниками бюджетних ресурсів, виділених по нормативам на одного жителя й чисельності обслуговуючого населення. Центральною ланкою являється поліклініка.

Поліклініка повинна оплачувати:

1) Лікування своїх хворих в стаціонарі.

2) Виклик швидкої допомоги.

3) Консультації і лікування в спеціалізованих центрах.

4) Інші послуги.

В цілях економії фінансових ресурсів поліклініка буде зацікавлена в максимальному об'ємі догоспітального обстеження і лікування хворих, а також в зменшені потоку хворих і в збільшені профілактичної роботи, підвищення якості лікування.

Об'єднання зацікавлене в тому, щоб хворі одержали якісну медичну допомогу в цьому об'єднанні, оскільки, коли хворий направляється на консультацію або лікування в заклад, що не входить в його склад, то цьому закладу об'єднання оплачує витрати на обстеження і лікування хворого.

Кожний заклад, що входить в об'єднання, зацікавлений в найбільш раціональному використанні ресурсів, зниження витрат на надання медичних послуг.

Матеріальна зацікавленість стимулює об'єднання до створення і розвитку ефективних видів медичної допомоги (таких як стаціонари на дому, денні стаціонари), реабілітаційна служба здоров'я, оздоровчі комплекси і ін.).

Лікарі поліклінічних закладів зацікавлені в покращенні здоров'я населення, оскільки це веде до зменшення потрібності в медичній допомозі, таким чином зменшує затрати.

Потрібно також враховувати,що в випадку захворювання робітника з тимчасовою втратою працездатності об'єднання повертає затрати на виплату допомоги із засобів соціального страхування, так як об'єднанню передаються засоби соціального страхування. При зниженні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності утворюється економіка ресурсів. Зекономлені ресурси залишаються в розпорядженні об'єднання.

Поки що не до кінця опрацьований механізм фінансування стаціонару із бюджету поліклініки. В даному варіанті передбачається оплата фактичних затрат на лікування хворих з врахуванням фондів стимулювання і фонду розвитку стаціонару. При повторній госпіталізації хворого, в випадку недостатньо якісного попереднього лікування оплату передбачається проводити частково в розмірі 50-70% від вартості лікування.

В іншому варіанті передбачається встановити фіксовану ціну лікування конкретного захворювання в стаціонарі. Одначе, в цьому випадку є небезпека, що хворі будуть ділитися на "вигідних" і "не вигідних". Зекономлені об'єднанням ресурси за рахунок підвищення якості медичного обслуговування направляються на розвиток закладів охорони здоров'я, соціальний розвиток і матеріальне заохочення робітників.

Деякі медичні працівники критикують такі форми розрахунків, вважаючи, що потрібно частину ресурсів, виділених об'єднанню, направити безпосередньо в стаціонар.

В ході експерименту виявилось як його позитивні сторони, так і окремі недоліки. Перші підсумки екологічного експерименту, перш за все, зводяться до визволення ліжкового фонду:

1) в стаціонарах Санкт-Петербурга - 1440 ліжок, в Кемеровській області - 1908 ліжок, в Куйбишевській області - 2937 ліжок:

2) середньої продовжуваності перебування хворих на ліжку (в Санкт-Петербурзі з 17.2 до 16.5, в Куйбишевській з 15.2 до 14.6 днів):

3) ліквідації черги на планову госпіталізацію:

4) розвиток сітки денних стаціонарів і стаціонарів на дому:

5) покращенню якісних показників, широкому введенню бригадних форм роботи, скороченню управлінського апарату ( в Санкт-Петербурзі - на 215 чоловік, в Кемеровській і Куйбишевській областях - на 224, 164).

Успішно був використаний внутрібюджетний госпрозрахунок в МНТК "Мікрохірургія ока" (Генеральний директор, член кореспондент АМН С.М.Федоров).

Принципи роботи цього об'єднання і оплати праці співпрацівників оптимальні. Таких умов немає в інших закладах. В розрахунку на одного оперативного хворого об'єднання одержує 214 руб. Завжди високому рівню технічного оснащення, використанню прогресивних медичних технологій, високої кваліфікації медичного персоналу, фактичні затрати менші. Одержана економія залишається на дальше технічне удосконалення закладів, соціальний розвиток колективу, підвищення оплати праці робітників. При визначенні заробітної плати строго враховується трудовий кожного робітника.

В МНТК висококваліфіковані лікарі, керівники бригад заробляють до 800 руб. в місяць. Ефективність праці в об'єднанні підвищилась в 3 рази, що зменшило потребу в медичному персоналі.

За складну операцію бригада отримує 50 руб. за просту - 10 руб. Бригада зацікавлена в інтенсивній, високоякісній роботі.

За рік виконано 65 тис операцій. В загальній чисельності збільшується питома вага складних операцій таких як пересадка роговиці, видалення стекловидного тіла, імплантація хрусталика в єдине око (з 9 до 37% в наш час). За якість операції відповідає керівник бригади. Процент післяопераційних ускладнень знизився з 1.2% 1987р. до 0.6% в 1988р. і 0.3% в 1989р. Жодної летальності не було післяопераційного втручання.

В умовах госпрозрахунку успішно працює Київський науково-дослідний інститут с серцево-судинної хірургії (директор Герой Соціалістичної Праці,член-кореспондент АМН СРСР М.М. Амосов). До введення госпрозрахунку в клініці інституту робили тисячу операцій на серці з апаратом штучного кровообігу, а зараз дві тисячі (а всього п'ять тисяч). Збільшення об'ємів роботи рівноцінно створенню трьох нових хірургічних центрів.

Була розрахована собівартість хірургічних операцій. Розрахунки показали, що операція з штучним кровообігом коштує в 10 раз дорожче, ніж без нього, а неоперовані хворі обходяться клініці в 3 рази дешевше, ніж оперовані, по так званій закритій методиці.

Колектив матеріально зацікавлений в раціональному використанні ресурсів, збільшенні числа операцій, підвищенні якості лікування. На кожну операцію з штучним кровообігом фактично розходується 2351 руб., тобто на 949 руб. менше, чим виділяється фінансуванням. Одержана економія розходується на розвиток закладу, соціальні проблеми колективу, підвищення оплати праці. Перехід на госпрозрахунок створив можливості на тому ж обладнанні і з тим штатом співробітників збільшити кількість операцій вдвоє.
^ Госпрозрахункові медичні заклади.
В "основних направленнях розвитку охорони здоров'я населення" поставлена задача до кінця 2000 року збільшити в 5 раз об'єм наданих платних послуг населенню.

В наш час вартість надання платних послуг значно менше, ніж попит. В 1986р. об'єм наданих платних медичних послуг в країні склав 275 млн. руб. на одного дорослого жителя. В 1987р. об'єм платних медичних послуг збільшився до 408 млн. руб., а з розрахунку на одного дорослого - 1.94 руб.

Основна доля цих розходів населення приходиться на зубопротезування. На долю платних медичних послуг, в загальному об'ємі медичної допомоги по числу звертань приходиться 1% - що не задовольняє вирослі потреби населення в цьому виді допомоги. Розширення платних медичних послуг не заперечує основним принципам охорони здоров'я, платні послуги являються тільки доповненням до безплатної охорони здоров'я, служать для більш повного задоволення потреб населення в медичній допомозі. Платні послуги не повинні здійснюватись замість діяльності фінансової і з бюджету.

Платна медична допомога до останнього часу надавалась госпрозрахунковими поліклініками, а також госпрозрахунковими відділеннями і кабінетами в складі бюджетних закладів охорони здоров'я.

В склад госпрозрахункових закладів входять стоматологічні, гомеопатичні поліклініки, фітотерапевтичні, косметологічні заклади наркологічні амбулаторії, зубопротезні, стоматологічні відділення (кабінети) на базі бюджетних закладів. Поряд з подальшим розвитком сітки госпрозрахункових лікувально-профілактичних закладів, передбачається організація нових форм платних медичних послуг, в тому числі:

- платних консультативних прийомів професорсько- викладацького складу і висококваліфікованих спеціалістів на базі бюджетних лікарень і поліклінік, клінік, вузів і науково-дослідних інститутів.

- повністю або частково оплачується стаціонарне лікування хронічних хворих, потребуючих догляду.

- платне проживання в пансіонатах осіб, які прибули на консультацію і амбулаторне лікування.

- платна поліклінічна допомога в курортних і туристичних зонах.

- догляд за хворими на дому.

- служба "Медичний сервіс" по наданню на дому лікувально-оздоровчих процедур, лабораторно-діагностичних досліджень і інше.

- послуги платних оздоровчих центрів здоров'я.

- послуги консультації "Брак і сім'я", консультації по сексопатології, психіатрії і ін.

- заключення лікувально-профілактичними закладами договорів з підприємствами і організаціями на різні види медичної допомоги.

- надання медико-інформаційних послуг.

- анонімне лікування осіб, зловживаючих спиртними напоями.

- іглорефлексотерапія і ін.

- надання допомоги особам, які бажають кинути курити.

Надання платних медичних послуг лікувально-профілактичними закладами повинно не тільки покривати затрати на них, а й забезпечувати одержання прибутку. Однією з причин повільного розвитку планової медицини являлась відсутність екологічної зацікавленості медичних працівників. Так, прибуток всіх госпрозрахункових закладів охорони здоров'я поступило в держбюджет (крім сверхпланових накопичень). Розподіл прибутку госпрозрахункових закладів повинно стимулювати розвиток цих закладів і матеріальну зацікавленість медичних робітників в рості об'єму і підвищення якості медичних послуг. Обов'язковою умовою успішного розвитку платної медичної допомоги являється удосконалення ціноутворення, встановлення обґрунтованих цін на медичні послуги з тим, щоб забезпечити рентабельність, необхідну для нормальної роботи госпрозрахункових закладів охорони здоров'я.

В сучасних умовах важливе значення має покращення економічної підготовки керівних органів і закладів охорони здоров'я для організації діяльності, що забезпечує рентабельну роботу закладів при високій якості медичного обслуговування.

Госпрозрахункові заклади охорони здоров'я з дозволу вищестоящих органів можуть використовувати форми господарчого розрахунку, основані на нормативному розподілі прибутку або госпрозрахункового доходу, одержаного після повернення матеріальних затрат.

Приказом Мінздраву затверджено положення про госпрозрахункових лікарнях (відділеннях, палатах) для хворих, що потребують постійного догляду. Цим же приказом затверджено положення про госпрозрахункову гінекологічну лікарню ( гінекологічне відділення) для проведення операції штучного переривання вагітності (аборту). Платні медичні послуги крім державних госпрозрахункових лікувально-профілактичних закладів, стоять кооперативи з медичними працівниками, здійснюючими індивідуальну трудову діяльність.
Індивідуальна трудова і кооперативна діяльність в охороні здоров'я.
І. Індивідуальна трудова діяльність дозволяється:

1. Лікарям по спеціальностям, по яким була одержана відповідна підготовка.

2. Середнім медичним робітникам по проведенні ін'єкцій, лікувальної фізкультури і масажу, електропроцедур і догляду за хворими.

Лікарями забороняється: проведення індивідуальних діагностичних досліджень, виконання хірургічних операцій, в тому числі абортів, лікування інфекційних і венеричних захворювань, спостереження і лікування вагітних, спостереження і лікування хворих наркоманією.

Розвиток кооперативів перш за все буде іти слідуючим напрямкам:

1. Стоматологія і зубопротезування.

2. Відновлювальне лікування, включаючи лікувальну фізкультуру, фізіотерапію, масаж, мануальну терапію і ін.

3. Проведення профілактичних оглядів населення.

4. Косметологія.

5. Догляд за хворими в стаціонарах, на дому, в тому числі онкологічними, а також за хворими дітьми старше 3 років.

6. Лікувально-оздоровчі процедури і лабораторні дослідження, в тому числі на дому.

7. По вузькоспеціалізованих видах медичної допомоги.

8. Проведення контрацепції.

9. По ремонту медичної і іншої техніки в закладах охорони здоров'я і виробництву нестандартного медичного обстеження.

10.По виробництву реактивів і препаратів для проведення лабораторних досліджень.

11.По виготовленню звукопідсилюючої техніки для слабочуючих.

12.По виготовленню нестандартного спортивного обладнання і інвентаря, різних пристосувань для хворих.

Кооперативна і індивідуальна форма трудової діяльності сприяють: 1)по-перше, більш по новому задоволенню потрібностей населення в медичній допомозі і оздоровчих послугах: 2) по-друге, надання медичних послуг, що користуються найбільшим попитом, нових медичних послуг, консультації "вузьких" спеціалістів і інші: 3) по-третє, раціональному використанні матеріальних і трудових ресурсів.
В умовах дефіциту деяких видів медичної допомоги створюються можливості високих цін на окремі послуги, представлені кооператорами і особами, які займаються індивідуальною діяльністю. Безкоштовність, порушення демократичних основ управління, можуть привести до порушення законів. Тому форми управління, економічний і правовий механізм господарювання повинні виключити матеріальні, фінансові і інші зловживання.
Розвиток платних форм медичної допомоги потребує удосконалення організації взаємовідношення кооперативів і осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю з бюджетними закладами.
^ Орендні відносини в охороні здоров'я.
Оренда - найма або здача майна, оформлена договором, відповідно якому одна сторона - власник, який володіє майном - представляє його на тимчасове користування іншій стороні (орендатору) за винагороду (орендну плату).

Оренда допускається у всіх галузях народного господарювання. Право здачі майна в оренду належить власникові, а потім органам і організаціям, уповноваженим власником здавати майно в оренду. Державні підприємства, організації мають право здавати в оренду майнові комплекси, окремі будинки, оборудування і інші матеріальні цінності, які знаходяться в їх повному господарчому ведені або оперативному управлінні.

У власності орендного підприємства знаходиться вироблена продукція, одержані доходи і інше одержане за рахунок цього підприємства майно. В майні, яке знаходиться в власності орендного підприємства на умовах і в порядку, які передбачені його уставом, визначаються розміри вкладів членів його трудового колективу в створенні цього майна за рахунок їх особистої трудової участі, а також грошових майнових внесків.
На вартість вкладу члена трудового колективу в майно орендного підприємства можуть видаватися цінні папери, на які виплачуються диведенти. Розмір дивидентів визначається трудовим колективом, виходячи із кінцевих результатів виробництва і задач розвитку підприємства.

Орендне підприємство самостійно визначає порядок найму і звільнення робітників, форми і системи оплати праці.

Одні підприємства можуть створюватися на основі майна окремих підрозділів державного підприємства, наприклад, на основі оренди майна цехів, відділень, ферм.

Одною із форм різновидностей оренди являється оренда майна громадянами. Громадянин або група громадян можуть брати в оренду засоби виробництва або інше майно, необхідне їм для ведення господарської діяльності. Виробленою ними продукцією вони розпоряджаються самостійно і реалізують її в любому регіоні країні, виконують роботи і надають послуги, і по цінам, тарифам, встановленими по договірності або самостійно. Виручкою від реалізації продукції (послуг) після внесення орендної плати, податків і платежів по судам банку розпоряджається самостійно.
Законодавством про оренду передбачений також внутрішньогосподарський орендний підряд як форма організації і оплати праці окремих робітників, колективів підрозділів, груп робітників, яка може використовуватись на державних і суспільних підприємствах.

Підприємство затверджує положення внутрішньогосподарський орендний підряд, внутрішньогосподарські розрахункові ціни і тарифи на продукцію (послуги). Орендні колективи державного підприємства самостійно визначають форми і системи оплати праці. Плата за використання закріпленим орендним колективом майном визначається в договорі орендного підряду. Доход орендних колективів створюються із виручки після внесення орендної плати, видачі, віддачі матеріальних затрат, інших відчислень, передбачених договором.

Дохід, який залишається в орендного колективу, використовується самостійно і забиранню не підлягає.

Зупинимося на оренді підприємств з трудовим колективом.

В орендну плату повинна ввійти основних фондів і частина прибутку. Орендна плата заздалегідь фіксується в договорі. Вона представляє собою частину виручки орендного підприємства і перечислюється в встановлений термін. Орендні відношення, як правило будуються на довготимчасовій основі.

Орендне підприємство може утворювати фонд риску (фінансовий резерв). Фонд розвитку виробництва, науки і техніки, фонд соціального розвитку визначається орендним підприємством самостійно. Єдиний фонд оплати праці формується як залишкова величина госрахункового доходу, тобто за мінусом відчислення у всі інші утворення підприємством.

В орендному договорі між вищестоящою організацією і орендним підприємством визначаються конкретні права і обов'язки обох сторін. Орендне підприємство несе матеріальну відповідальність за любий ущерб, нанесений власності орендатора.

На основі загальних принципів оренди можуть формуватися орендні відносини і всередині підприємства. Орендні підприємства вправі використовувати в своїх структурних підрозділах умов оренди, заключаючи договори між адміністрацією підприємства і трудовим колективом.
В чому різниця орендного підряду від інших госпрозрахункових відношень?


Головне - передача в оренду основних фондів трудовому колективу, під його відповідальність. Взаємовідношення між вищестоящим органом і трудовим колективом, працюючим на оренді залишаються: вони будуються на економічній основі, госпрозрахунковому розрахунку, самостійність закладів виключає адміністрування, командний стиль керівництва. Різко підвищується творча активність колективу, змінюються відношення до праці, до використання ресурсів, до кінцевого результату праці.

В охороні здоров'я вже появились приклади використання елементів орендних відносин. В МНТК "Мікрохірургія ока" 1 липня 1988р. кожний робітник закладу вніс суму, необхідну для оплати, заплатив Мінздраву РСФСР орендний внесок (600 тис. руб.), що склало 3% від вартості основних заходів, одержав право розподілити свої доходи в різні фонди і частину, яка залишилася, розподілити між всіма співробітниками. Це зроблено з метою, щоб у кожного робітника появився особистий інтерес до економічного використання всіх ресурсів і якісному лікуванню. Тут співпадають інтереси хворого і лікаря.
Розвиваючи нові форми господарювання в охороні здоров'я важливо враховувати їх багато варіантність. Хоча нові економічні відносини складаються непросто, але вони розвиваються.

Оренда - це короткочасна компанія, направлення - вдосконалення економічних відносин.
Введення в охорону здоров'я орендних відносин, напевно, доцільно перш все в госпрозрахункових медичних закладах (поліклініках і лікарнях, які надають платні лікувально-оздоровчі послуги в окремих підрозділах санітарно-епідеміологічної служби і ін.), госпрозрахункових аптеках. В умовах оренди складаються нові договірні відносини з вищестоящим органом здоров'я. Трудові колективи мають повну самостійність в вирішенні організаційних, госпрозрахункових питань, доходи кожного робітника залежить від результатів діяльності закладу.

Схожі:

Лекц І я планування І фінансування охорони здоров\Лекц І я соціально-медичні аспекти нового господарчого механізму в охороні здоров´я
Основною ціллю лекції являється вивчення соціальних І екологічних аспектів даної проблеми. В результаті вивчення студенти повинні...
Лекц І я планування І фінансування охорони здоров\Фінансовий аспект реформування охорони здоров`я в Україні
Розділ Теоретичні основи фінансового забезпечення фінансування охорони здоров’я
Лекц І я планування І фінансування охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України, Профспілка працівників охорони здоров'я України
У зв'язку з надходженням численних запитів щодо порядку виплати допомоги на оздоровлення медичним та фармацевтичним працівникам державних...
Лекц І я планування І фінансування охорони здоров\Розділ 1 теоретичні основи фінансування охорони здоров`я в україні
На всіх етапах свого розвитку держава повинна приділяти значну увагу розвитку соціальної сфери, включаючи охорону здоров'я. Право...
Лекц І я планування І фінансування охорони здоров\Загальний обсяг фінансування, тис грн
Впровадження технічних засобів регулювання дорожнього руху біля навчальних закладів та закладів охорони здоров’я
Лекц І я планування І фінансування охорони здоров\1 роль та значення господарчого комплексу у розвитку економіки житомирської області
Передумови розвитку та розміщення господарчого комплексу на території (історичні, природні, демографічні, екологічні)
Лекц І я планування І фінансування охорони здоров\Загальна характеристика ринку медичних послуг
Лпу надані самі собі, І далеко не усім вдається вижити. Безліч поліклінік, стаціонарів, медико-санітарних частин не змогли адаптуватися...
Лекц І я планування І фінансування охорони здоров\11. Кабінету Міністрів України протягом року розробити проекти законів...
Передачі відомчих установ та закладів охорони здоров'я до сфери управління центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації...
Лекц І я планування І фінансування охорони здоров\11. Кабінету Міністрів України протягом року розробити проекти законів...
Передачі відомчих установ та закладів охорони здоров'я до сфери управління центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації...
Лекц І я планування І фінансування охорони здоров\11. Кабінету Міністрів України протягом року розробити проекти законів...
Передачі відомчих установ та закладів охорони здоров'я до сфери управління центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы

Головна сторінка