Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня




Скачати 349.04 Kb.
НазваАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Сторінка1/3
Дата конвертації04.03.2013
Розмір349.04 Kb.
ТипАвтореферат
uchni.com.ua > Фізика > Автореферат
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ЗІМНИЦЬКА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА


УДК 616. 345 – 009.1 – 5.053.2: 616.34 – 008.6

ПОРУШЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ТОВСТОЇ КИШКИ У ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2008
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти,

МОЗ України.
^ Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Бєлоусов Юрій Володимирович,

Харківська медична академія

післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри педіатричної

гастроентерології та нутріціології
^ Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Лебець Ірина Степанівна,

Державна Установа «Інститут охорони

здоров’я дітей та підлітків» АМН України,

провідний науковий співробітник
доктор медичних наук, професор

^ Безкаравайний Борис Олексійович,

Луганський Державний медичний

університет МОЗ України, завідувач

кафедри педіатрії з дитячими інфекціями та

дитячою хірургією

Захист дисертації відбудеться «19» листопада 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

Автореферат розісланий «15» жовтня 2008 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент В.М. Савво
^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В структурі соматичної захворюваності у дітей одне з перших місць посідає патологія органів травлення (Лук’янова О.М., Денисова М.Ф., 2000, Бєлоусов Ю.В. 2006, Коренєв М.М., 2007). Згідно статистичних даних МОЗ України, поширеність захворювань органів системи травлення за останні роки не зменшилась, а навпаки, має тенденцію до зростання з 85,7º/ºº до 180º/ºº-220º/ºº. Погіршення екології, збільшення алергічних захворювань, підвищення нервово-психічних навантажень в школі та в сім’ї, недостатня фізична активність сприяють росту шлунково-кишкової патології (Разживіна Г.М., 2005, Rodriguez L.A., 2007, Hutton J.M., 2008). Особливу увагу в останні роки надають функціональним захворюванням органів травлення, в тому числі у дітей (Бєлоусов Ю.В., 2005, Григор’єва Г., 2006, E. Miele, D. Simeone, 2005, Rasquin А., Di Lorenzo С., 2006). Провідну позицію серед функціональних захворювань кишечнику в дитячому віці займає синдром подразненого кишечнику (Бельмер С.В., 2005, Шадрін О.Г., 2005, Spiller R., 2007). Актуальність його визначається, насамперед, високою розповсюдженістю, яка становить 20% усього населення (Кляритська І.Л., 2003, Ducrrote P., 2007, Mayer E.A., 2008). Незважаючи на те, що вивченню синдрому подразненого кишечнику у дітей присвячено велику численність досліджень, багато питань етіології, патогенезу, класифікації, терапевтичних заходів залишаються невирішеними.

Синдром подразненого кишечнику вважається загальним захворюванням, дистальними проявами якого є порушення синхронізації моторної функції та підвищення чутливості рецепторів товстої кишки (Дзяк Г.І., 2004, Бєлоусов Ю.В., 2005). Важливу патогенетичну роль при цьому відіграють дизрегуляторні процеси, які відбуваються в коркових та підкоркових центрах, вегетативній нервовій системі.

На думку багатьох авторів, порушення рухової активності товстої кишки лежить в основі формування головних клінічних проявів синдрому подразненого кишечнику, таких як абдомінальний біль, діарея, закреп, метеоризм (Мінушкін О.М., 2002, Лучкова А.Є., 2007). Вивчення стану рухової функції товстої кишки дуже важливе для клініцистів. Методи діагностики, що існують в медицині, а саме: балонокімографічні, рентгенологічні, радіосцинтіграфічні, достатньо інформативні, але широке застосування їх в педіатричній практиці неможливе через високу інвазивність. Саме тому, особливу увагу останнім часом надають електрофізіологічним дослідженням, які базуються на реєстрації біопотенціалів органів шлунково-кишкового тракту з поверхні тіла пацієнта (Пономарева А.П., 2004, Тропська Н.С., 2005, Крук О.Я., 2007). Біоелектрична активність травних органів залежить як від стану тканинного метаболізму, так і від стану нейрогуморальної регуляції і дозволяє об’єктивно оцінювати скорочувальну спроможність товстої кишки (Еттінгер О.П., 1998).

Роботи, які присвячено вивченню діагностики та корекції порушень рухової активності товстої кишки з урахуванням електрофізіологічних процесів, поодинокі та неоднозначні, що свідчить про актуальність дослідження. Визначення стану біоелектричної активності товстої кишки сприяє кращому розумінню патогенезу синдрому подразненого кишечнику і робить підхід до корекції рухових дисфункцій більш диференційованим.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно плану Проблемної комісії АМН і МОЗ України «Охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків» та є фрагментом планової наукової роботи кафедри педіатричної гастроентерології та нутріціології Харківської медичної академії післядипломної освіти «Функціональні та органічні захворювання шлунку та кишечнику у дітей, механізми формування, критерії діагностики та принципи корекції» (№ державної реєстрації 0104U002511).

^ Метою дослідження є підвищення ефективності діагностики та лікування синдрому подразненого кишечнику у дітей шляхом диференційованого підходу до корекції рухових порушень товстої кишки з урахуванням її біоелектричної активності.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:

1. Теоретично обґрунтувати та розробити методи оцінки у дітей стану моторної функції та тонусу товстої кишки на підставі аналізу показників її біоелектричної активності до і після харчової стимуляції.

2. Дослідити особливості рухових порушень товстої кишки у дітей з різним клінічним перебігом синдрому подразненого кишечнику.

3. Визначити вплив анатомо-фізіологічних властивостей товстої кишки на характер порушень її біоелектричної активності у дітей із синдромом подразненого кишечнику.

4. Вивчити вплив біогенних амінів та катехоламінів на показники біоелектричної активності товстої кишки при синдромі подразненого кишечнику у дітей.

5. Обґрунтувати принципи диференційованої корекції рухових дисфункцій товстої кишки з урахуванням її біоелектричної активності, порівняти ефективність дуспаталіну при різних типах рухових порушень товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику.

Обєкт дослідження – синдром подразненого кишечнику у дітей.

Предмет дослідження – порушення рухової активності товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику та їх корекція.

^ Методи дослідженн. В роботі використані аналітичний, клінічний, ендоскопічний, рентгенологічний, електроентерографічний, лабораторний та статистичний методи дослідження.

^ Наукова новизна отриманих результатів. Удосконалено діагностику стану рухової активності товстої кишки, що базується на реєстрації її біопотенціалів з поверхні тіла дитини; розроблено методи оцінки моторної функції і тонусу товстої кишки на підставі аналізу показників її біоелектричної активності до і після харчової стимуляції; встановлено нормативи біоелектричної активності товстої кишки у дітей.

Вперше на підставі визначення біоелектричної активності товстої кишки встановлено, що різні клінічні прояви синдрому подразненого кишечнику супроводжуються відповідними механізмами формування рухових дисфункцій товстої кишки.

Вперше доведено, що у дітей із синдромом подразненого кишечнику характер порушень біоелектричної активності товстої кишки залежить від її анатомо-фізіологічних властивостей.

Поглиблено уявлення про роль біогенних амінів та катехоламінів у формуванні рухових порушень товстої кишки: вперше визначено характер їх впливу на показники біоелектричної активності товстої кишки у дітей при синдромі подразненого кишечнику.

Обґрунтовано принципи корекції порушень рухової функції товстої кишки з урахуванням її біоелектричної активності при синдромі подразненого кишечнику у дітей.

Вперше конкретизовано показання до призначення дуспаталіну залежно від типу порушень рухової активності товстої кишки при синдромі подразненого кишечнику

^ Практична значущість отриманих результатів. Аналіз показників біоелектричної активності товстої кишки у дітей та нові методи визначення на цій підставі стану моторної функції і тонусу товстої кишки дозволяють оцінювати її скоротливу спроможність, роблять підхід до корекції рухових порушень більш диференційованим (патент України на корисну модель №5009 А61В5/05 «Спосіб диференційної діагностики моторної функції товстої кишки у дітей» від 05.07.04; патент України на корисну модель №13905 А61В5/05 «Спосіб оцінки тонусу товстої кишки у дітей» від 14.11.05).

Урахування стану біоелектричної активності товстої кишки в комплексному лікуванні дітей із синдромом подразненого кишечнику підвищує його ефективність.

Розроблені автором методи діагностики моторної функції та тонусу товстої кишки у дітей впроваджено у роботу лікарів 19-ї міської дитячої клінічної лікарні, Харківського обласного дитячого багатопрофільного санаторію, Сумської міської дитячої лікарні.

Теоретичні положення та практичні рекомендації, які представлено в дисертаційній роботі, використовуються на циклах тематичного удосконалення, передатестаційних циклах і циклах спеціалізації з дитячої гастроентерології на кафедрі педіатричної гастроентерології та нутріціології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

^ Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно організовано наукове дослідження, проведено інформаційний пошук, проаналізовано та узагальнено наукові літературні дані та підготовлено огляд літератури, обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету та завдання. Автором розроблено методи визначення моторної функції та тонусу товстої кишки у дітей на підставі реєстрації біопотенціалів товстої кишки з поверхні тіла дитини, самостійно проведено електроентерографічне дослідження у дітей із синдромом подразненого кишечнику і у дітей контрольної групи.

Дисертантом розроблено карти обстеження хворих, зібрано та інтерпретовано клінічний матеріал. Із використанням стандартних комп’ютерних програм здобувачем виконано статистичну обробку одержаних даних, проаналізовано та узагальнено результати, сформульовано висновки та практичні рекомендації.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлено й обговорено на засіданні Харківського відділення асоціації педіатрів України (Харків, 2006), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту в дітей – актуальна проблема дитячої гастроентерології» (Чернівці, 2006), на науково-практичній конференції «Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи» (Харків, 2007). Апробація дисертаційної роботи відбулася на спільному засіданні кафедр педіатричного профілю Харківської медичної академії післядипломної освіти 31 березня 2008 року.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт: 5 статей у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України (4 самостійно та 1 у співавторстві); 6 тез доповідей в матеріалах конгресів, форумів та науково-практичних конференцій; отримано 2 патенти на корисну модель (1 самостійно і 1 у співавторстві).

^ Структура та обсяг роботи. Дисертацію викладено на 157 сторінках тексту. Вона складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, опису об’єкту та методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел із 252 найменувань (168 кирилицею та 84 латиницею) на 31 сторінці. Матеріали роботи проілюстровано 41 таблицею (16 сторінок) та 14 рисунками (7 сторінок). Обсяг основного тексту становить 120 сторінок.
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. З 2004 по 2007 роки під спостереженням знаходилась 121 дитина у віці від 3 до 18 років із синдромом подразненого кишечнику (основна група). Діти були шпиталізовані до гастроентерологічного відділення міської дитячої клінічної лікарні №19. Групу хворих дітей розподілено на підгрупи за домінуючим клінічним симптомом. В І підгрупу увійшла 41 дитина з переважанням в клініці закрепу, в ІІ підгрупу – 40 дітей із діареєю, в ІІІ підгрупу – 40 дітей із домінуванням в клініці абдомінального болю. Контрольну групу склали 30 дітей відповідного віку та статі, які знаходились на оздоровленні в Харківському обласному дитячому багатопрофільному санаторії з приводу частих захворювань на гострі респіраторні вірусні інфекції і не мали гастроентерологічної патології.

Діагноз синдрому подразненого кишечнику дітям встановлено на підставі клінічних симптомів, згідно Римських критеріїв ІІІ (2006). Головним з них був абдомінальний біль, який тривав понад 3 доби на місяць протягом останніх 3 місяців і асоціювався з двома або трьома такими скаргами: поліпшення самопочуття після дефекації, погіршення самопочуття поєднувалось зі зміною частоти або форми випорожнень. Оцінку абдомінального болю проведено за п’ятибальною шкалою: відсутність болю або відчуття дискомфорту – 0 балів, біль низької інтенсивності – 1-2 бали, біль високої інтенсивності – 3-5 балів. Оцінку консистенції калу проведено за Бристольською шкалою форми калових мас.

Для верифікації діагнозу всім дітям проведено за допомогою ректоскопа РД-10 ректороманоскопію, під час якої вивчено стан слизової оболонки та ширину просвіту товстої кишки. Діагноз синдрому подразненого кишечнику був правомірним, якщо патологічні зміни з боку слизової товстої кишки були відсутні або були незначними, у вигляді помірної гіперемії.

Для виключення вроджених вад товстої кишки у 36 дітей було проведено іригографічне дослідження за загальноприйнятою методикою. Особливу увагу наділено наявності додаткової петлі сигмоподібної кишки, яке було розцінено як її фізіологічне здовження (Антонович В.Б.,1987).

Для підтвердження супутньої гастроентерологічної патології за показаннями проведено інші інструментальні дослідження: фіброезофагогастродуоденоскопія гнучким ендоскопом «OLIMPUS»GIF–P2, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини з використанням ехографа SAL-38A фірми«TOSHIBA», інтрагастральна рН-метрія за методом Лінару Є.Ю.

З метою вивчення фізико-хімічних властивостей калу у 40 дітей проведено розширене копрологічне дослідження: визначено рН калу, присутність в ньому муцину за допомогою реакції Трібуле з оцтовою кислотою та розчиненого (сироваткового) білку за допомогою реакції з трьохоцтовою кислотою (Любіна А.Я. та співавтори, 1984).

З метою вивчення стану серотонінергічної та гістамінергічної медіації та симпато-адреналової системи у 37 дітей віком від 7 до 14 років було проведено біохімічні дослідження. Визначення вмісту серотоніну в цільній крові здійснено флюорометричним методом після адсорбції на карбоксиметилцелюлозі, а вмісту гістаміну у сироватці крові – флюорометричним методом після реакції с ортофтолевим альдегідом (Костюковська Л.С., 1993, Endo Y., 1975). Дослідження добової екскреції адреналіну та нораденаліну із сечею проведено також флюорометричним методом (Бару А.М., Бойко Т.П., 1979).

Стан рухової активності товстої кишки визначено у 121 дитини із синдромом подразненого кишечнику і у 30 дітей контрольної групи на підставі реєстрації біопотенціалів товстої кишки з поверхні тіла за допомогою приладу ЕГС – 4М («ЕМА» ТУ 64-1-1980-78 c.28 № 00408).

В дисертації розроблено математичну інтерпретацію електроентерограми. Вивчались наступні показники біоелектричної активності товстої кишки: величина сумарного потенціалу дії А (мВ) – середня арифметична із суми величин електричних потенціалів, що генерують гладкі м’язи товстої кишки за відрізок часу (t), який відповідає тривалості гармонічної складової графічного зображення; кількість максимумів F (кількість максимальних сумарних потенціалів дії) – визначено в кожній гармонічній складовій графічного зображення за відрізок часу (t), що відповідає її тривалості; активний час T (%) – кількість максимумів F гармонічної складової, поділено на час, що відповідає її тривалості та помножено на 100. Цей показник використано при порівнянні гармонічних складових графічного зображення за різні відрізки часу.

Величина сумарного потенціалу дії характеризувала електричну активність гладком’язових клітин товстої кишки. Кількість максимумів та активний час характеризували періодичність генерації максимального сумарного потенціалу дії гладкими м’язами товстої кишки.

На підставі аналізу показників біоелектричної активності товстої кишки до і після харчової стимуляції в дисертації розроблено методи оцінки моторної функції і тонусу товстої кишки, встановлено нормативи зазначених показників для дітей. Згідно нових діагностичних методів, коефіцієнт зросту базального сумарного потенціалу дії ∆А характеризує моторну функцію товстої кишки і в нормі його значення дорівнює 1,5-2,0. При більшому зростанні базального сумарного потенціалу дії стан товстої кишки вважається гіперкінетичним, при меншому – гіпокінетичним (патент на корисну модель 5099 А61В5/05). Коефіцієнт співвідношення зросту базального сумарного потенціалу дії ∆А до зросту базальної кількості максимумів ∆F характеризує стан тонусу товстої кишки (∆А/∆F) і в нормі складає 1,1-2,0. При більшому значенні коефіцієнта стан тонусу вважається гіпертонічним, при меншому – гіпотонічним (патент на корисну модель 13905 А61В5/05). Встановлено також нормативи для сумарного базального потенціалу дії товстої кишки, величина якого в контрольній групі становить 0,04–0,06 мВ і для базальної кількості максимумів, яка становить в контрольній групі 20–22 за відрізок часу t=60 сек.

Для оцінки ефективності застосування дуспаталіну залежно від стану біоелектричної активності товстої кишки 40 дітей основної групи віком від 6 до 18 років було розподілено на підгрупи за домінуючим симптомом та за характером порушення рухової активності товстої кишки. На тлі базової терапії, яка відповідала клінічному перебігу синдрому подразненого кишечнику, дітям було призначено дуспаталін у вікових дозах 2 рази на добу протягом двох тижнів. Оцінку показників біоелектричної активності товстої кишки: базального та постпрандіального сумарного потенціалу дії, коефіцієнтів моторної функції і тонусу товстої кишки проведено на першу і 15-ту добу лікування.

Статистичну обробку результатів дослідження здійснено за допомогою Microsoft Excel 2007 (ліц. № RW2FR-7DFDD-TCF8J-9K9BJ-MJ678) згідно рекомендацій до статистичної обробки медико-біологічних даних (Гланц С., 1998; Бююль А., 2002). Статистичні дані представлено у вигляді середніх значень та похибок середніх (M±m). Порівняння кількісних даних проведено з використанням критеріїв Стьюдента, Ньюмана-Кейсла, а порівняння якісних даних – за допомогою непараметричних методів (критеріїв χ2, Фішера). З метою виявлення ступеню зв’язку між параметрами застосовано кореляційний аналіз з використанням коефіцієнта Пірсона.
  1   2   3

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського” уаан
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті охорони здоров`я дітей І підлітків амн україни, м. Харків
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у підготовці магістрів комп’ютерних наук
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Теоретико-правові та практичні аспекти прокурорського нагляду при забезпеченні прав обвинуваченого
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті держави І права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Вегетативна регуляція серця при хронічній серцевій недостатності: клініко-патогенетичне значення та можливості корекції
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Науковий керівник:        доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Медична реабілітація хворих із застарілими переломами та переломовивихами дистального відділу кісток передпліччя
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Двостулкові молюски родини cardiidae (bivalvia: cardioidea) понто-каспійського регіону (фауна, таксономія, поширення, екологія)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка