Iv електромагнетизм. 7




НазваIv електромагнетизм. 7
Сторінка14/18
Дата конвертації09.05.2013
Розмір0.6 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Фізика > Документы
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
^

ПЕРЕДАВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВІДСТАНЬ


Оскільки великі ТЕС і ГЕС здебільшого будуються в районах, віддалених від місць використання електричної енергії, її доводиться передавати на великі відстані. Для цього використовують в основному повітряні лінії електропередачі (ЛЕП) трифазного змінного струму чи кабельні лінії (КЛ).

При передаванні великих електричних потужностей на значну відстань доцільно застосовувати високу напругу, бо при цьому зменшується сила струму при тій же потужності, а значить, зменшуються переріз проводів, втрати електричної енергії й вартість усієї ЛЕП. Однак при збільшенні напруги доводиться дбати про поліпшення ізоляції. На основі досвіду експлуатації встановлено найвигідніші співвідношення між довжиною ЛЕП та її напругою. Для ЛЕП завдовжки до 5 км доцільно застосовувати напругу 6—10 кВ, до 50 км — 35 кВ, понад 50 км — 110 і 220 кВ. Найвища напруга, що застосовується в ЛЕП, становить 1150 кВ. На рис. 13.1 показано трифазну ЛЕП.

Проте передавання дуже великих потужностей на значні відстані трифазним змінним струмом стає неможливим у зв'язку з індуктивністю ЛЕП, яка спричинює великі втрати електричної енергії, роблячи неможливою паралельну роботу електростанцій. Всі недоліки виключаються при передаванні електричної енергії постійним струмом.

Оскільки генератори змінного струму, встановлювані на електростанціях, простіші й економічніші від генераторів постійного струму, а на місцях споживання енергії трифазний асинхронний двигун є основним струмоприймачем, електропостачання віддаленого потужного споживача електричної енергії здійснюється так. На електростанції виробляється трифазний змінний струм напругою до 35 кВ, який тут же підвищується за допомогою трансформаторів і випрямляється випрямлячами. Постійний струм високої напруги передається по ЛЕП на велику відстань до місця споживання. Тут він за допомогою інверторів знову перетворюється в трифазний струм високої напруги, трансформується в трифазний струм низької напруги і йде на живлення струмоприймачів.

Щодо будови ЛЕП поділяються на повітряні (ПЛ) і підземні (КЛ).

Для прокладання ПЛ застосовуються голі мідні чи сталеалюмінієві проводи, що закріпляються на ізоляторах, підвішуваних на опорах (див. рис. 13.1).

Кабельні лінії прокладаються під землею. Кабель складається з кількох струмопровідних мідних або алюмінієвих ізольованих одна від одної жил, покритих захисною оболонкою (рис. 13.2).
  1. ^

    ТРАНСФОРМАТОРНІ ПІДСТАНЦІЇ


Трансформаторна підстанція, підстанція електрична, призначена для підвищення або пониження напруги в мережі змінного струму і для розподілу електроенергії. Підвищувальні Т.П. (споруджувані зазвичай при електростанціях) перетворять напругу, що виробляється генераторами, у вищу напругу (одного або декількох значень), необхідну для передачі електроенергії по лініях електропередачі (ЛЕП). Понижувальні Т.П. перетворюють первинну напругу електричної мережі в нижчу вторинну. Залежно від призначення і від величини первинної і вторинної напруги понижувальні Т.П. поділяються на районні, головні понижувальні і місцеві. Районні Т.П. приймають електроенергію безпосередньо від високовольтних ЛЕП і передають її на головні понижувальні Т.П, а ті (знизивши напругу до 6, 10 або 35 кв ) — на місцеві і цехові підстанції, на яких здійснюється останній рівень трансформації (з пониженням напруги до 690, 400 або 230 в ) і розподіл електроенергії між споживачами.

Залежно від призначення трансформаторні підстанції (ТП) бувають підвищувальними та знижувальними. Щодо конструкції вони поділяються на відкриті й закриті.

Відкриті ТП працюють при напрузі 35 кВ і вище. На цих підстанціях усе устаткування (силові й вимірювальні трансформатори, комутаційна апаратура тощо) розміщуються на відкритому повітрі. В невеликому закритому приміщенні розташовуються лише щит низької напруги, пункт керування, а також сигнальна, вимірювальна й захисна апаратура. Перевагою відкритих ТП над закритими є те, що для них не треба споруджувати будинків, полегшується монтаж устаткування, менша небезпека пожеж і вибухів. Їх недоліками є потреба у великій території, важкість експлуатації й ремонту (особливо в зимовий час), а також вища вартість апаратури. Відкритими звичайно бувають потужні міські та районні ТП, які живлять ТП підприємств району.

Закриті ТП споруджують на напругу до 10 кВ. Вони складаються з трансформаторів і цілого комплексу високо- й низьковольтної комутаційної, сигналізаційної, захисної та вимірювальної апаратури і приладів. Звичайно закриті ТП — це заводські чи міські комунальні знижувальні підстанції, які трансформують одержувану від районної ТП напругу 6 або 10 кВ у напругу 400/230 В, потрібну для живлення струмоприймачів.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка