«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку»




Назва«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку»
Сторінка4/5
Дата конвертації26.02.2013
Розмір0.5 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Географія > Документы
1   2   3   4   5

Третя група нафтопереробних заводів формується в центрі України: Лісичанськ, Кременчук. Вони переробляють нафту поволжськіх, сибірських казахстанських родовищ і родовищ Лівобережної України, яка поступає по нафтопроводах Мічурінськ - Кременчук, Прилуки, - Кременчук, Самара - Лісичанськ. Формується нафтовий термінал потужністю 40 млн. тонн сирої нафти в Одесі. Він – складова частина Азіатсько-європейського транспортного коридору.

Газова промисловість

Газова промисловість – наймолодша галузь паливної промисловості України. Використання газу в 2 рази дешевше в порівнянні з нафтою. Крім того, вона забезпечує виробництво азотних добрив і синтетичних матеріалів. Промисловість природного газу включає розвідку, здобич, транспортування, зберігання і переробку природного газу супутнього нафтового газу, який здобувається разом з нафтою. Ця галузь енергетики розвивається найшвидше, тому що її роль в енергопостачанні постійно росте. Природний газ застосовується в багатьох галузях, але велика його частина використовується в енергетиці, тому що це паливо менше всього забруднює атмосферу. Газова промисловість як галузь сформувалася в післявоєнні роки на базі розвіданих в країні родовищ природного газу. Найінтенсивніший розвиток газова промисловість придбала в першій половині 70-х років. Таким чином, починаючи з другої половини 70-х років і до теперішнього часу здобич газу в Україні знизилася більш ніж в три рази. Першою була освоєна Прікарпатськая нафтогазова область. У 1910 р. тут було відкрито родовище газу поблизу р. Калуша (Івано-франківська область), а в 1913 р. газове родовище відкрили біля Дашави. Калушськоє родовище почали експлуатувати в 1933 році, а Дашавськоє – в 1924 р. У 1938 році здобич газу в західній частині України отримав мережевий газ по магістралі Дашава – Львів. У 2000 році на Передкарпатський район доводилося тільки 10 % української здобичі газу. У Західноукраїнському нафтогазоносному регіоні прогнозовані запаси нафти і газу складають понад 600 млн. т умовних одиниць палива. Причому більш ніж половина їх сконцентрована в івано-франківській області, де вони залягають на глибині 5-6 км., що є основною технічною проблемою його здобичі. У Прікарпатье Дашавськоє родовище використовується для підземного зберігання газу. Бельче –Волынское газове родовище експлуатується з 1949г. Космацкоє газоконденсатне родовище,которое експлуатується з 1969г.,является дуже цінним для хімічної промисловості .Его газовий конденсат переробляється на Надворнянськом нафтопереробному заводі. Зменшення здобичі газу в Прікарпатськой нефтегазоностной області пояснюється вичерпанням газу із старих родовищ, нераціональне вироблення значної частини родовищ, оскільки велика частина газу залишається під землею, а недавно відкриті нові родовища або малопотужні, або не ведуться розробки на них. Фахівці вважають, що в Прикарпатті можна збільшити здобич газу, але для цього необхідно відновити запущені свердловини, поліпшити якість пошуковий-розвідувального буріння, забезпечити бурові організації устаткуванням для буріння свердловин завглибшки 5-7 тис. метрів. Дніпровський-донецьку газоносну область поставлено поряд з покладами нафти в Днепрвско-донецькій западині.Основні родовища газу стали відомими в другій половині 60-х років. Дніпровський-донецька нафтогазова область найбільша в Україні, на її частку доводиться 85,5% здобичі газу в країні. Основні родовища природного газу розташовані в Харківській (Шебелінськоє, Крестіщенськоє, Кегичевськоє, Дружелюбовськоє і Западнокрестіщенськоє); Сумською (Рибальськоє, Качановськоє); Полтавською (Солохо-діканьськоє); Дніпропетровській (Перещепінськоє) і Чернігівській (Гнедінцевськоє) областях. Тут виявлене 111 газових родовищ, запаси газу складають 785,4млрд. м3. Найбільше з перерахованих родовищ –Шебелинское, яке містить 80% всіх запасів України. Газ тут здобувають з глибини 2000-2500 м. Експлуатується 12 газових горизонтів. Високоглибинні бурові свердловини родовища зумовлюють відносно низьку собівартість газу. Шебелінськоє родовище було відкрите в 1950 р., в 1956 р. Почалася його промислова експлуатація. Перші магістральні газопроводи були прокладені від Шебелінки до Харкова і Чугуєва. З часом були побудовані газопроводи Кривий для Шебелинка-Дніпропетровська Рог-Одесса-Кишинів з відгалуженнями на Запоріжжя, Никополь, Миколаїв, Херсон. Необгрунтовано високі темпи експлуатації істотно підірвали запаси газу в родовищі Друге місце в Україні по запасах газу займає Западнокрестіщенськоє газоконденсатне родовище, яке одне з найпродуктивніших в Україні з 1960 р. Геологорозвідники і сьогодні виявляють нові родовище газу, зокрема в Луганській області, яка свідчить об багатство надр Дніпровський-донецької западини. Третій нафтогазовий район – Причорноморський – лише формується. Тут особливе значення мають газові родовища Криму. Відкрито і експлуатується 17 газових родовищ із загальними запасами 14,3 млрд. м3. Найбільші з них: Голіцинськоє, Джанкойськоє, Глебовськоє, Оленевськоє, Задорненськоє, Стрелковськоє. Споруджений газопровід Глебовка-Симферополь-Севастополь з відгалуженнями до Ялти, Саків і Евпаторії. Перспективною на нафту і природний газ є шельфова зона Чорного моря. Специфічною межею газодобувної промисловості є високий рівень її територіальної концентрації, а здобич орієнтована на вигідні умови експлуатації родовища. Приблизно 4/5 природного газу використовується для потреб промисловості. Використання газу в комунальному господарстві має сезонний характер. Оскільки газ протягом року подається рівномірно, достатньо актуальним завданням є будівництво газосховищ. Супутні гази, які є на ряду невеликих нефтевих родовищ, - дуже цінна сировина для промисловості органічного синтезу. З них отримують бензин. Значну роль в паливному балансі грає утилізація промислових газів і виробництво штучного газу з твердого палива. У Донбасі (Лісичанськ) ведеться підземна газофікация вугілля. Основним напрямом ефективного використання природного газу, окрім комунально-побутового сектора і масштабного переведення на нього автотранспорту, є нафтохімічний, де як продукт отримують синтетичні матеріали. З однієї тонни рідких вуглеводів можна отримати 600-700 кг нафтохімічної сировини, вартість якого у багато разів вище перевищує ефект використання його як палива. На комунально-побутові послуги використовується 17 млрд. куб м газу, а на виробництво електроенергії – майже 34 млрд. куб м газу в рік. Промислові запаси в Україні складають 1,1 трл. куб. м, відкриті, - 500 млрд. куб. м. У причорномор'ї і Приазов'ї родовища нафти і природного газу експлуатуються на шельфі Чорного моря: Голіценськоє, Шмідта, Штормове, Тарханкутськоє, Дельфін; родовища природного газу є на шельфі Азовського моря: Керченське, Казантіпськоє, Стрілецьке. «Природного газу в 1997 році добули 18 млрд. куб м, хоча в перспективі його здобич може вирості до 50 млрд. куб м. Зараз тільки родовища Харківської області дають 50% природного газу України. Здобич газу на знаменитому Шебелінськом родовищі постійно знижується із-за збільшення глибини буріння (5-6 км.).» Україні щорічно потрібний більше 85 млрд. куб. м газу. Його надалі купуватимуть в Росії, Туркменії і узбекистані. У 1998 році 32 млрд. куб м газу Україна отримала від Росії за транзит по нашій території 130 млрд. куб. м газу. Головними резервами збільшення газодобування в Україні є відкриття нових родовищ і впровадження нових технологій. 2. Паливно-енергетичні проблеми України і шляху їх рішення Енергозабезпечення в умовах системної кризи виступає вирішальним чинником стабілізації і підйому України. В зв'язку з цим особливої актуальності набуває трансформація ПЕК з урахуванням вимог ринку. Сьогодні ми за об'ємом переробки нафти і її місцю серед інших енергоносіїв значно відстаємо від розвинених країн. За даними щорічника «BP+AMOCO», світове споживання первинних енергоносіїв росте; у 1998г. воно досягло 8477,4 млн. т усл. т. (у Україні – 133,7 млн. т усл. т. ), зокрема частка нафти складає 40,0% (10,7%), природного газу – 23,8% (46%), вугілля – 26,2% (27,5%), ядерного палива – 7,4% (14,5 %), гідроенергії – 2,7% (1,0%)». Україна відноситься до групи країн, в яких частка нафти в загальному споживанні енергоносіїв вельми низька. Споживання нафти в ПЕК України знижується на тлі загальносвітового зростання об'єму її переробки. За те, що пройшло 20-летие переробки нафти зросла з 3084 млн. т в 1978г. до 3429 млн. т в 1998г., або на 11,2%. Найвищі темпи зростання цього показника відмічені в країнах, що розвиваються, особливо в Китаї і Індії. В той же час в країнах Заходу спостерігаємо стабілізацію і навіть деяке зниження об'ємів переробки, зокрема в США – на 4% (переробка 854 млн. т, або 24..9% від світової), у Франції – на 22,7% (92 млн. т, або 2,7%). У СНД економічна криза супроводжувалася істотним зниженням об'ємів переробки нафти ( з 419 млн. т в 1978г. до 199 млн. т в 1998г., або на 52,5%, зокрема в Україні з пікового рівня 62 млн. т в 1989г. – до 10,4 млн. т в 1999 р., або майже в 6 разів.. У Україні аж до 2000г. спостерігався занепад нафтового господарства, який виразився в скороченні власної здобичі нафти до 2,6 млн. т, зниженні об'ємів її імпорту до 1 млрд. дол., низькій в порівнянні із західними країнами глибині переробки нафти (65% проти 80-90%). Унаслідок негативних тенденцій задоволення потреби України в нафтопродуктах за рахунок національного виробництва знижувалося і по бензину склало 59%, дизпаливу – 70%, змащувальним матеріалам – 30%. Виходячи з поправок Мінекономіки до Національної енергетичної програми, в 2010 р. буде здобуто 5,3 млн. т нафти замість передбачених раніше 7,5 млн. т. Для задоволення потреби України в нафті необхідно буде збільшити її імпорт до 20 млн. т. Публіковані дані про розвідані запаси нафти в Україні суперечливі: відповідно до Національної енергетичної програми (1996 р.) вони складають 900 млн. т, за даними Міжнародного агентства по енергетики (1995 р.) – 236,2 млн. т. Ефективність використання запасів нафти в Україні мала. В порівнянні з піковим об'ємом здобичі нафти, який в 1972 р. досяг 14,4 млн. т, надалі відбувалося його падіння (до 2 млн. т в 2000 р.). Для порівняння вкажемо, що в Румунії, де запаси нафти значно поступаються українським, завдяки активним роботам в області підвищення ефективності здобичі вдалося стабілізувати її на рівні 7 млн. т/год. Для розширення геологорозвідувальних робіт в Україні необхідно привернути інвестиції в об'ємі приблизно 600 млн. дол. Сьогодні вся нафта, що імпортується, поступає до України по нафтопроводу з Росії, яка залежно від політичної і економічної кон'юнктури може істотно впливати на ціни і порядок розрахунків як по своїй, так і казахстанській нафті. У 1999 р. з переробленої у нас нафти (10,4 млн. т) частка українською склала 21,7%, російською - 65,2%, казахстанською - 13,1%. Переважною, з погляду техніко-економічних показників, є переробка більш високоякісної української нафти. Так, наприклад, на Лісичанськом НПЗ плата за переробку складає 11-12 поділ./т, російською – 13 поділ./т, а вихід бензинів – 26 і 13,2% відповідно. В зв'язку з цим використання українськими НПЗ інших сортів нафти, якість яких вища, ніж російською і казахстанською, - алжірською, анголською, нігерійською, норвезькою і ін., - дозволило б без додаткових інвестицій збільшити вироблення дефіцитних світлих нафтопродуктів. Вибір постачальників базується в першу чергу на економічній доцільності. Його можливості обумовлена різним рівнем витрат на здобич і транспорт нафти нафтовидобувних регіонах і країнах світу, а також неоднорідністю її якісного складу. Позитивний досвід в цій області накопичений у Франції, яка при річній переробці 92 млн. т нафти імпортує 90 млн. т; у 1998 р. імпорт розподілився таким чином: Ближній Схід дав 43,7% загального імпорту (у 1978 р. – 78,9%), Північне море _ 32,3% (2,7%), Африка – 17,6% (14,7), інші країни - 6,4% (3,7%). У Україні існують об'єктивні умови для організації альтернативних постачань нафті з Близького Сходу, з Африки і Азербайджану. Практично не використовується Одеська нефтегавань, пропускна спроможність якої після реконструкції збільшилася з 15 до 24 млн. т (1997 р.). Досягнуту потужність досить для забезпечення нафтою Одеського і Кременчуцького НПЗ. Азербайджанська нафта може поступати на Херсонський НПЗ танкерами з Супси (до 1,7 млн. т/год); для цього необхідно побудувати нафтопровід з Херсонської нефтегавані до НПЗ довгою 12 км., що зажадає інвестицій у розмірі 2 млн. дол., термін будівництва – 1 рік. Надалі Херсонська нефтегавань і НПЗ можуть бути реконструйовані для збільшення потужності до 6 млн. т/год. Технологічна схема, що діє, самого сучасного з українських НПЗ – Лісичанського дозволяє ефективно використовувати азербайджанську нафту з глибиною переробки 66-67%. Транспортувати її можна морем до Одеської нефтегавані, а потім по залізниці ка Лісичанська. У Україні діють також нафтотермінали в Криму (Феодосія і Анкерман) потужністю 1 млн. т/год; реконструкція дозволила б збільшити їх пропускну спроможність в 1,5 – 2 рази. Для здійснення цього проекту буде потрібно 10 млн. дол. Доцільно також будівництво для забезпечення власних потреб і транзиту азербайджанської нафти до Західної Європи нового Одеського терміналу потужністю 12 млн. т/год (1 черга) вартістю 647 млн. дол. У кожній країні розвиток нафтопереробної промисловості має свої особливості, але загальними його рисами є підвищення ролі заглиблюючих і ушляхетнюючих технологічних процесів, економія енергоресурсів, автоматизація виробництв, створення екологічних технологій. За даними Французького інституту нафти, в найближчій перспективі потужності НПЗ в світі можуть зрости на 287 млн. т/год, або на 7,7%, зокрема в країнах СНД і Східної Європи – на 42 млн. т, або на 6,6%. Реструктуризація НПЗ України багато в чому визначається зростанням потреби в дизпаливі (до 13,1 млн. т – в 2015 р., при 5,9 млн. т – в 1999 р.) і необхідністю скоротити імпорт бензину. У зв'язку з тим, що по структурі споживання моторних палив Україна в перспективі наближатиметься до західноєвропейських країн, для збільшення якості і збільшення виробництва бензинів основними напрямами інвестиційних програм українських НПЗ слід рахувати розширення потужностей каталітичного крекінгу на 2,5 млн. т (11,8% від первинних процесів), будівництво нових установок ізомеризації потужністю 0,4 млн. т (6,4% від каталітичного ріформінга) і алкилірованія потужністю 0,7 млн. т (11% від каталітичного крекінгу). Крім того, для забезпечення відповідності якості бензинів вимогам екологічного законодавства доцільно побудувати установку по виробництву 360 тис. т/год кислородосодержащих добавок. Для організації випуску дизельних палив в необхідних об'ємах і необхідної якості одним з пріоритетів є збільшення потужностей термічних процесів гидрокрекинга на 2,5 млн. т/год (4,7% від первинних процесів), вісбрекинга – на 3,2 млн. т/год (6%), гідроочищення – на 1,5 млн. т (2,8%),коксования – на 1 млн. т/год (1,8). Особливої уваги заслуговує проблема забезпечення потреби в змащувальних маслах, імпорт яких до України налічує сотні найменувань на суму 200 млн. дол. в рік. Найважливішими напрямами тут є: регенерація відпрацьованих масел з метою додаткового отримання ресурсів (100 тис. т/год); реконструкція маслоблока, що діє, із збільшенням його потужності по випуску синтетичних масел в об'ємі 50 тис. т/год; створення сумісне із зарубіжними фірмами модульних установок по зсуву 40 – 50 тис. т/год змащувальних масел широкого асортименту; організація заводу по виробництву 70 тис. т присадок і їх модифікованих форм в виді пакетів і композицій. Орієнтовні інвестиції в цей проект состовляют 500 млн. дол. Таким чином, для реструктуризації нафтопереробки України з урахуванням екологічних вимог знадобиться 2 млрд. дол. В першу чергу будівництво нових і реконструкція установок, що діють, повинні бути здійснені на Одеському, Дрогобичеськом, Надворнянськом НПЗ. Важливою ланкою в забезпеченні потреб України в атомобільних паливно-мастильних матеріалах є автозаправні станції (АЗС). Їх кількість (3020) і рівень автоматизації не відповідають сучасним вимогам. Доведення кількості АЗС в Україні до 4-5 тис. зажадає 0,8-1 млрд. дол., що можливо тільки за умови залучення зарубіжних інвестицій. Для збільшення здобичі нафти в країні слід визначити шляхи виходу України з енергетичної кризи. Це – розвідка, принципова розробка нетрадиційних нафтогазоносних об'єктів – глибинних зон, кристалічної земної кори і зон гидрообразованій в підводних надрах Чорного моря. Одна з таких зон розташована на північному краю Дніпровський-донецької западини, уздовж її північного крайнього глибинного розлому. Тут, на ділянці довгою 250 км. і шириною 30-35 км., в 1989-1991гг. було відкрито 12 промислових родовищ нафти і газу із загальними запасами 219 млн. т нефтевого еквівалента. Грунтуючись на розвіданій площі (445 кв. км.) і визначених вище запасів, можна відзначити, що їх об'єм складає близько 0,4 млн. т на кв. км. Помноживши цю цифру на перспективну площу, матимемо загальні прогнози запасів нафти і газу майже 19 млрд. т нефтевого еквівалента. Для того, щоб визначити геологічні запаси, необхідно враховувати і коефіцієнт успішність розведки (промислових відкриттів), які складають 0,55. Сумарні прогнози геологічних запасів нафти і газу в надрах Северо-крайней глубінно-разломной зони і північного борту Дніпровський-донецької западини можуть складати 7-10 млрд.т. нефтевого еквівалента У Дніпровський-донецькій западині є Південне прогинання і південний борт який примикає до нього. По геологічній структурі вони рівнозначні до вищезгаданих. Грунтуючись на цих розрахунках, можна прогнозувати запаси нафти і газу 3-5 млрд. т нефтеного еквівалента. У перспективі доцільно використовувати нафту для виробництва машинного палива і як сировина для хімічної промисловості.
1   2   3   4   5

Схожі:

«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку» iconЗакон України
Освіта основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства І держави
«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку» iconЗакон україни
Освіта основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства І держави
«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку» iconЗакон       укра ї н и
Освіта основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства І держави
«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку» iconЗакон україни
Освіта основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства І держави
«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку» iconЗакон України
Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства І держави
«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку» icon1. Роль паливно-енергетичного комплексу в економіці України
Природні І історико-економічні передумови розвитку паливно-енергетичного комплексу України
«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку» iconПрограма економічного І соціального розвитку міста Луганська
Луганська на 2009 рік визначає основні цілі соціально-економічного розвитку міста, його пріоритети, завдання та заходи стосовно головної...
«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів географія
Соціально-економічна географія світу” є формування в учнів, що навчаються в класах академічного рівня, системи географічних знань,...
«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку» iconПрограма економічного І соціального розвитку міста Луганська
Україні”, „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного І соціального розвитку України”, постанови Кабінету Міністрів...
«Паливно енергетичні ресурси світу як основа регіонально економічного розвитку» iconСтратегічний план економічного розвитку міста луганська підготовлено...
Про затвердження Стратегічного плану економічного розвитку міста Луганська на 2007-2011 роки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка