Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах




Скачати 225.41 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах
Дата конвертації30.03.2013
Розмір225.41 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Географія > Методичні рекомендації
Методичні рекомендації щодо вивчення географії

в 2011-2012 н.р.
Вивчення географії в 6-9 класах здыйснюэться за програмою - “Географія. Економіка, 6-11 класи”. – Київ “Перун”.- 2005- та підручниками, які рекомендовані МОНМС України у 2010/2011 навчальному році.

Метою початкового курсу «Загальна географія» (6 клас - 70 год.) є вивчення географічної оболонки Землі, в межах якої відбувається взаємодія людини і природи. Географічна оболонка розглядається не стільки як найбільший природний комплекс, але як арена проживання людини, де розгортається його основна діяльність по перетворенню природного середовища.

Цей курс здійснює перехід від пропедевтичного курсу «Природознавство» у 5 класі до систематичних шкільних курсів географії і є основою для їх подальшого вивчення. Тут треба звернути увагу на формування в учнів понятійно-термінологічного апарату фізичної географії, вмінь працювати з картами атласу та планами місцевості, вести спостереження за погодою; закладання на доступному віковому рівні знань про географічну оболонку, закономірності її будови і розвитку, набуття планетарних уявлень про Землю. Програма курсу передбачає виконання 14 практичних робіт, дві з яких виконуються на місцевості, а також систематичне ведення календаря погоди і календаря фенологічних спостережень.

Під час навчання учнів, вчитель географії пояснює, розкриває, відтворює, обґрунтовує закони, закономірності, явища природи, ситуації та події з життя суспільства. Разом з учнями він аналізує, порівнює, встановлює спільність і відмінності між явищами, узагальнює, здійснює логічні висновки, пояснює причинно-наслідкові зв'язки, розкриває сутність та зміст основних понять. Вже на перших уроках вчитель має викликати інтерес до предмета через розкриття змісту і структури курсу, показати практичне значення географічних знань у житті людини.

На першому уроці географії варто також організувати спостереження за природою. Вчитель пропонує єдину форму календаря погоди, наголошуючи, що спостереження за погодою здійснюються щодня в один і той же час. Щоб результати спостережень за погодою учні записували в календар погоди правильно, вчителю необхідно протягом першого тижня, а то навіть і місяця, називати температуру, напрямок вітру, хмарність, опади і слідкувати за правильністю записів цих даних у календарі погоди. Надалі цим займатимуться чергові. Раз на семестр бажано виставляти оцінки за ведення календаря, переглядати щомісяця.

Учні повинні вміти характеризувати погоду за день, тиждень, місяць, рік, робити прогнози на найближчий час, працювати з приладами, визначати мінерали й гірські породи за зовнішніми ознаками, виконувати зйомки місцевості тощо.

^ Головне завдання курсу «Географія материків та океанів» (7 клас - 70 год.) - формування цілісного образу земної кулі на основі широких за своїм змістом характеристик різних його територій - материків, субрегіонів, окремих країн. Країнознавчий підхід полягає в єдиному погляді на взаємодію природи, населення, господарства, що і становить суть комплексного країнознавства. Процеси та явища, що відбуваються на Землі як планеті та на політичній карті світу, розглядаються крізь призму окремих країн, пояснюється особливостями природи, історії, населення, господарства і культури країн і регіонів.

В курсі географії материків і океанів поглиблюються і конкретизуються знання про зовнішні оболонки Землі, опановані в 6 класі. Основним об'єктом пізнання учнів стає географічна оболонка, як найбільший природний комплекс нашої планети. Семикласники ознайомлюються з планетарним рівнем розвитку природи, а потім пізнають територіальну неоднорідність материків та океанів як великих природних комплексів. Основна увага курсу зосереджена на вивченні материків та океанів як цілісних природних утворень. Порівнюючи природу материків, учні усвідомлюють загальні географічні закономірності на різних рівнях: локальному (дрібні місцеві ПК), та регіональному (природні зони, природні країни, материки).

В процесі вивчення географії материків та океанів семикласники знайомляться з соціальними аспектами різних регіонів Землі. Дізнаються про чисельність населення на материках, особливості його динаміки, розміщення, етнічний склад, віросповідання, державний устрій, статус держав, господарську діяльність людей у різних географічних умовах, матеріальну й духовну культуру, традиції та звичаї, екскурсійні маршрути, історію відкриття земель та їх дослідження, грошові одиниці, розв'язання природних та економіко-соціальних проблем у країнах континентів, ознайомлюються з правилами поведінки в різних куточках планети.

Семикласники вже мають знання про географічні закономірності. Тому, увагу учнів потрібно звернути на те, що всі відомі їм закономірності стосувались окремих природних компонентів, а в природі спостерігаються такі закономірності, які охоплюють всю географічну оболонку, кожен її компонент і називаються вони основними географічними закономірностями. Вчитель називає їх і пропонує учням навести приклади, що підтверджують їх дію. Перші уроки присвячені саме розгляду основних географічних закономірностей. В процесі вивчення материків і океанів знання учнів закріплюються і стають «інструментом» для виявлення і пояснення причинно-наслідкових зв'язків.

Під час вивчення курсу учням необхідно знати і розуміти не тільки закономірну зміну клімату, ґрунтів, природних зон від екватора до полюсів, але й знати конкретні географічні умови, особливості народів і їх господарської діяльності в різних куточках планети. Важливою метою курсу є виховання переконань в необхідності бережливого відношення до природи, міжнародного співробітництва у вирішенні проблем оточуючого середовища, що ґрунтуються на знаннях про роль природних умов в житі людей, розгляд конкретних прикладів негативного і позитивного впливу господарської діяльності людини на природу.

Мета курсу підкреслює його гуманістичну і культурологічну роль, сприяє інтеграції географічних знань з іншими шкільними предметами (історією, біологією, літературою), а також вимагає більш широкого залучення знань із суміжних з географією наук (геології, етнографії, соціально-економічної географії). Все це підсилює країнознавчу складову курсу.

Саме тому головною ідеєю курсу має стати ідея взаємодії суспільства (людини) і природи, підсилена екологічна складова змісту. Природа Землі розглядається як спільний дім людства, вивчатись повинна не первинна природа планети, а та, яка сформувалась і продовжує формуватись під потужним впливом господарської діяльності людей. Тому так важливо встановлювати міжпредметні зв'язки з історією, розкривати особливості сучасного етапу розвитку географічної оболонки, який характеризується стрімким стихійним антропогенним впливом на природні процеси регіонального та глобального масштабу і переходом людства до його свідомого регулювання.

Країнознавчий підхід вимагає більшої уваги до історії географічних відкриттів та досліджень всієї Землі в цілому та її окремих територій. Вивчення материка або океану можна розпочати не з географічного положення, як це традиційно роблять, а з історії його відкриття та дослідження і цей матеріал доповнити знаннями про географічне положення, вивчити номенклатуру. Підходів до розгляду цього матеріалу може бути багато, все залежить від творчості вчителя. Головне, спрямовувати школярів на формування висновку: який внесок в розвиток географічної науки був зроблений в результаті подорожі, які наукові висновки були зроблені іншими вченими на основі зібраних фактів?

Вивчення історії географічних відкриттів та досліджень не має на меті завантажити школяра знанням дат, фактів, імен. Цей матеріал спрямований на розвиток емоційної сфери учнів, їх моральності, здатності співпереживати, цінувати честь і гідність, істину і справедливість.

Програма курсу вимагає виконання 12 практичних робіт, які передбачають розвиток логічного мислення, пошук причинно-наслідкових зв'язків між природними об'єктами і явищами. Через виконання практичних робіт учні удосконалюють надбані в попередньому класі навички роботи з атласом, картами, зокрема контурними, вміння аналізувати статистичні й графічні дані, запам'ятовують велику кількість географічної номенклатури, що розвиває їхні інтелектуальні здібності та є показником загальної освіченості людини.

^ КУРС „Географія України”

Під час вивчення курсу «Географія України» учні 8-9 класів ознайомлюються з природою та господарством своєї Батьківщини. Від змісту навчання, який би забезпечив соціальну і культурну грамотність особистості, озброїв її соціокультурними знаннями, залежить подальший розвиток особистості школяра, формування його національної свідомості, патріотизму та громадянськості. Соціокультурні знання про Україну допоможуть учневі засвоїти цінності суспільства, в якому йому доведеться реалізуватись, знати норми, правила, взірці соціально схваленої поведінки. Ці знання є важелем забезпечення гармонії в його стосунках з навколишнім світом, що охоплює послідовно: людину – родину – громаду – націю(державу) – людство в цілому та природне довкілля. Така система соціокультурних відносин у результаті становитиме соціальну основу особистості.

Розвивальна роль курсу географії України пов'язана і з генетичною близькістю всього, що вивчається, що відомо кожному українцю: знайомі географічні назви, природні об'єкти, галузі господарства, стан економіки, соціальний стан громадян. Навчальний матеріал допомагає учням осягнути просторову орієнтацію в межах своєї держави. Ці прагматичні знання стануть у пригоді водію, геологу, військовому, агроному, економісту, журналісту, туристу, управлінцю.

У процесі вивчення комплексного курсу «Географія України» школярі можуть поєднати фізико-географічні та економіко-географічні знання. Це дає можливість не теоретично, а на практиці втілити в життя ідею органічної єдності географічної науки, взаємозалежності природи, людини і господарства. Курс має величезний потенціал екологічного виховання на конкретних знайомих прикладах наслідків нераціональної взаємодії людини з природою. У процесі навчання школярі поглиблюватимуть уже сформовані географічні поняття, вивчатимуть географічні закономірності на конкретних прикладах, знайомих фактах, і формуватимуть ряд нових загально географічних понять. Значно урізноманітнюється, розширюється і поглиблюється робота з картографічними джерелами. Учням необхідно одночасно використовувати карти, дуже відмінні за змістом, масштабом, формою.

Курс «Географія України» завершує географічну освіту учнів в основній школі. Він містить основну кількість інформації, що перевіряється в рамках зовнішнього тестування.

^ Основне завдання курсу «Фізична географія України» (8 клас - 52 год) - сформувати в учнів уявлення про рідну країну, підвести їх до розуміння свого місця в країні і в світі. Образ України, що формується у школярів, повинен бути, з одного боку, цілісним, а з іншого - територіально диференційованим, різноманітним. Україна розглядається як єдність у розмаїтті. Важливим у вивченні курсу є орієнтація в українському просторі, формування вміння адаптуватися до навколишнього середовища, в тому числі економічного, соціального, культурного.

Зміст фізичної географії України має великі можливості для професійної орієнтації школярів. Тому варто під час вивчення кожної теми, звертати увагу восьмикласників на те, людям яких професій найбільше потрібні знання про природні умови і ресурси своєї країни. Акцент на практичному значенні знань з фізичної географії сприятиме формуванню у школярів дбайливого ставлення до природи рідного краю, бажання зберігати й поліпшувати її.

^ МОНМС України рекомендує у 8 класі започаткувати вивчення 17-годинного курсу на вибір (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї місцевості». Спираючись на краєзнавчий принцип, учитель ознайомлює учнів з науковими географічними поняттями на основі вивчення своєї місцевості та надає можливість дитині зримо пізнавати природні явища і процеси. Вивчення такого курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край».

Програмою передбачені практичні роботи. Вони є обов'язковими для виконання всіма учнями, а їх перевірка та оцінювання здійснюється на розсуд вчителя – у всіх учнів чи вибірково. Обов'язковими для оцінювання є 2 практичні роботи на семестр, що заздалегідь визначаються вчителем.

^ Основним завданням при вивченні курсу «Економічна і соціальна географія світу» (9 клас – 52 год.) є формування в учнів системи знань про населення, тенденції розвитку українського господарства, географії галузей господарства, особливості зовнішньоекономічних зв'язків України. Курс підводить учнів до розуміння необхідності «готовності до змін». Мабуть, саме цей курс несе основне навантаження при формуванні української ідентичності.

Цей курс є новим для учнів за змістом, оскільки розглядає соціально-економічні особливості розвитку нашої держави. Тому курс економічної і соціальної географії України спрямований на розвиток не тільки географічного, а й економічного мислення школярів, яке ґрунтується на цілісному уявленні про взаємозалежність галузевого та територіального розвитку господарства. Основними завданнями при його вивченні є формування в учнів системи знань про тенденції розвитку господарського комплексу країни, географію галузей господарства, особливості зовнішньоекономічних зв'язків та економічних районів. Особливо важливим є формування в них просторового сприйняття економіки країни, показ багатоцільової організації конкретної території (економічної, соціальної, екологічної, рекреаційної).

Курс є базовим в основній школі щодо засвоєння учнями економічних понять, закономірностей, принципів і факторів розміщення населення та галузей господарства. Необхідно в процесі вивчення кожної теми приділяти особливу увагу засвоєнню основних наукових понять і закономірностей.

У процесі вивчення розділу «Україна на карті світу» важливо сформувати у школярів два основних поняття – «економіко-географічне положення» та «геополітичне положення» країни, чітко визначивши різницю між ними, показати переваги транзитного положення нашої держави для подальшої інтеграції в європейський економічний простір.

У процесі вивчення розділу «Населення України» варто ретельно проаналізувати особливості демографічної ситуації в країні в цілому та в окремих регіонах, акцентувавши увагу на факторах, що нині впливають на природний приріст населення, причини суттєвих відмінностей у територіальному розподілі природного руху населення. Важливим є й аналіз міграційних процесів, що відбуваються в Україні на сучасному етапі та їх наслідки. Слід звернути увагу на національну політику держави, яка реально враховує інтереси всіх народів, що проживають в межах країни, створення умов для вільного розвитку національних мов і культур, виховання взаємної поваги до національних традицій.

Під час вивчення матеріалу про населення важливо не тільки сформувати поняття «економічно активне населення» та «трудові ресурси», а й показати проблеми безробіття, які різко загострилися в Україні з початком економічних реформ. Необхідно також звернути увагу учнів на структуру трудових ресурсів, особливості їхньої зайнятості, насамперед, за галузями господарства. Аналізуючи трудоресурсний потенціал, слід врахувати територіальні особливості його розподілу.

Важливим є розділ «Господарство». Вже з перших уроків необхідно чітко сформулювати поняття «господарство», «галузева структура господарства», «територіальна структура господарства», «економічний потенціал», «галузь» і «міжгалузевий комплекс», які поступово наповнюються конкретним змістом при розгляді окремих галузей.

Дуже важливо під час аналізу форм зовнішніх економічних зв'язків ретельно розглянути не тільки зовнішню торгівлю, а й приділити увагу новим формам економічного співробітництва, що поступово розвиваються в Україні. Серед них: інвестування та кредитування, які є особливо важливими в період фінансової кризи, спільне підприємництво, науково-технічне співробітництво, формування міжнародного ринку праці, міжнародний туризм тощо.

У розділі «Територіальний поділ України» варто приділити особливу увагу характеристиці економічних районів, розглядаючи територіальну структуру господарства з позицій узагальнення знань з попередніх розділів. Також важливо показати учням конкурентні переваги і недоліки окремих регіонів України, підкреслити особливості регіональної політики держави на сучасному етапі.

У процесі вивчення географії України в 9 класі програмою передбачено виконання 10 практичних робіт. Важливо використовувати різноманітні наочні, графічні та статистичні матеріали з метою розвитку самостійності учнів, вміння аналізувати раніше не знайому економічну інформацію, зіставляти та узагальнювати інформацію.

^ У 9-х класах МОНМС України рекомендує продовжити вивчення 17-годинного курсу за вибором (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Економічна та соціальна географія своєї області». Викладання курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край». Вивчення географії у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладів на рівні стандарту, академічному в 2011-2012 навчальному році буде здійснюватися за навчальною програмою «Географія. Рівень стандарту, академічний» у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень).

^ При вивченні географії в 10 класі учителям слід звернути увагу на наступне:

  1. курс «Економічна та соціальна географія світу» в старшій школі сприяє формуванню політичної грамотності учнів, розумінню сучасного стану економіки і політики різних регіональних угруповань країн, ролі і місця України у світі, взаємозв'язків і взаємозалежностей економіки і політики на прикладі окремих груп країн;

  2. програма надає вчителю право творчо підходити до реалізації її змісту, тому вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін;

  3. програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, відповідні шрифтові позначення не є обов’язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту;

  4. вчитель має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших;

  5. кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може змінюватися у межах визначених годин.

Для закріплення і перевірки знань та вмінь учнів з курсів географії слід і далі застосовувати тестові завдання різного формату, різного рівня складності, у тому числі ілюстровані картами, діаграмами, схемами з використанням інформаційно-комунікативних технологій.

Крім основних підручників, рекомендується використовувати робочі зошити, контурні карти та атласи, хрестоматії, довідники, зошити для практичних робіт, посібники із відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.

Під час організації навчальної діяльності з картами та підручниками важливо враховувати той факт, що в них можуть міститися застарілі статистичні, номенклатурні чи картографічні дані, які не відображають реальну ситуацію в розвитку і розміщенні географічних об'єктів на території, що зображається. В процесі вимушеного використання застарілої інформації потрібно її коригувати і знайомити учнів з новими статистичними даними, новими географічними назвами, з новими кордонами держав та іншими змінами, що відбуваються постійно.

Реформування шкільної освіти покликано зробити її більш якісною та доступною для учнів. Найширші можливості для цього має створювати поступовий перехід до програмного комп'ютерного вивчення шкільних предметів. Широке впровадження комп'ютерної техніки в усі сфери навчання вимагає перегляду традиційних варіантів подання матеріалу, розробки нових засобів навчання вже в електронному вигляді. Для підвищення ефективності навчання, залучення до навчального процесу сучасних технологічних рішень, розвитку зацікавленості учнів до вивчення предмета доцільно використовувати новітні розробки у галузі географії та комп'ютерної техніки - електронні навчальні посібники. Адже саме географія спричинила бурхливий розвиток геоінформатики як потужного відгалуження в інформатиці. Навчальні посібники містять не лише інформацію із навчальної теми, а й завдання для визначення рівня навчальних досягнень школярів. Вони дають змогу працювати як в режимі індивідуальної підготовки до уроку, так і в режимі колективного вивчення нової теми в класі з допомогою вчителя.

^ Головне завдання вчителів географії – переведення системи освіти у режим інноваційного розвитку, що забезпечить її якість та доступність у відповідності до європейських стандартів, орієнтацію на задоволення запитів особистості.

^ На профільне викладання географії (географічний і економічний профілі) відводиться у 10 класі 5 год. і в 11 класі також 5 год. Організація профільного навчання з географії буде здійснюватись в 10-му та 11-му класах за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручниками:

  • Географія, 10 клас/ авт. Безуглий В.В., Гільберг Т.Г., Паламарчук, Л.Б. видавництво «Ґенеза»;

  • Географія, 11 клас/ авт. Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б., Довгань А.І. видавництво «Ґенеза».

Стосовно допрофільної підготовки і викладання курсів за вибором з географії варто використовувати методичні рекомендації за попередні навчальні роки.

^ Під час підготовки до ДПА у 9 класі рекомендується використовувати Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії, 9 кл./
авт. Гладковський Р.В., Довгань А.І., Паламарчук Л.Б., Совенко В.В. - Київ: Центр навчально-методичної літератури.- 2011.

^ Для підготовки до ДПА в 11-му класі пропонується до використання Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 11 кл./ авт. Р.В. Гладковський, А.І. Довгань, Н.І. Забуга, Л.Б. Паламарчук, В.В. Совенко. - Київ: Центр навчально-методичної літератури. - 2011.

Істотну допомогу для підвищення фахового рівня та у підготовці до уроків з географії вчителям надають журнал “Географія та основи економіки в школі” і газета “Краєзнавство. Географія. Туризм”.

^ Гільберг Т.Г., завідуюча кафедрою теорії та методики природничо-математичних дисциплін, к.г.н., доцент

Методичні рекомендації щодо вивчення географії

у профільній школі в 2011-2012 н.р.
Перед учителем географії поставлено складне методичне завдання-реалізувати на практиці компетентнісний підхід, тобто сформувати в учнів готовність використовувати засвоєні знання, вміння та способи діяльності в реальному житті і практичній діяльності. Саме таке завдання визначене в сучасних нормативних документах щодо географічної освіти і зазначене у вимогах до рівня підготовки випускників.

Зміст географічної освіти у профільній школі покликаний озброїти школярів уміннями користуватися різними джерелами географічної інформації, інтегрувати цю інформацію, відображати її на карті, вести спостереження на місцевості, орієнтуватися в просторі, прогнозувати тенденції розвитку навколишнього природного середовища, набути комунікативних навичок.

^ Важливим засобом навчання географії у профільній школі є підручник «Географія (11кл).» (авт. Гільберг Т., Довгань А., Паламарчук Л.), зміст якого відповідає вимогам чинної програми і віковим особливостям учнів. Підручник є орієнтиром під час підготовки до уроку, відборі змісту навчального матеріалу, необхідної наочності тощо. Тому доцільно розпочати вивчення даного курсу зі знайомства учнів з підручником (змістом, зверненням до старшокласників, основними розділами; основним, пояснювальним та додатковим текстами; дидактичним апаратом (питання та завдання, ілюстративний апарат,апарат орієнтування, рубрики тощо)).

Підручник виступає не тільки джерелом інформації. Необхідно звернути увагу на прийоми роботи з підручником. У середній школі часто використовують прийоми коментованого читання, складання плану прочитаного, вибіркове читання тощо. У старшій школі (профільні класи) на основі опрацьованого тексту доцільно складати порівняльні характеристики, робити узагальнення та висновки. Така робота сприяє розвитку логічного мислення, аналізу та синтезу, вмінню знайти головне, встановити причини (закономірності), які визначають подібні та відмінні риси. Географічні тексти вирізняються особливостями, які обумовлені специфікою самого предмета географії: тісний зв‘язок з географічними картами. Підручник містить багатий ілюстративний матеріал (карти, картосхеми, малюнки, фотографії, схеми, статистичні таблиці, графіки, діаграми), що доповнюють основний текст параграфів. Під час порівняння матеріалу карти з текстом підручника забезпечується можливість переходу від окремих питань до комплексних характеристик територій, які вивчаються. Всі прийоми роботи з підручником необхідно супроводжувати словниковою роботою.

У дидактичному апараті підручника центральне місце займають запитання і завдання для самоконтролю, розраховані на роботу з текстом та ілюстраціями. Автори уникли значної кількості репродуктивних запитань, що потребують відтворення змісту параграфа. Домінуюча роль належить проблемним і творчим завданням. Це удосконалить навички учнів аналізувати, логічно мислити, розглядати проблеми суспільства в цілому,визначати причини, шукати ефективні шляхи розв‘язання проблеми, приймати рішення, нести відповідальність за результат власних ідей.

З метою активізації навчальної діяльності на уроці запропонована рубрика «Обговорімо…», в якій подано питання дискусійного характеру, розв‘язання яких знайомить учнів з багатоаспектністю їх вирішення, формує життєві компетентності: комунікативну, громадянську, підприємницьку, соціальну тощо.

У старшій профільній школі учні повинні оволодіти певними навичками роботи з науково-популярною літературою та деякими першоджерелами, доступними їм за обсягом та змістом. Основними прийомами роботи в порядку їх ускладнення є складання плану викладу, виписки, складання тез і конспектів, доповіді (повідомлення) за ним. Тому необхідно використовувати всі можливості, щоб посилити пізнавальний інтерес і мотивацію до вивчення та опрацювання географічної літератури. Цьому сприяє виконання старшокласниками індивідуальних і фронтальних завдань, при виконанні яких використовується додаткова навчальна, науково-популярна та художня література, Інтернет-ресурси.

Особливу увагу необхідно звернути на вивчення Розділу 5. «Географія своєї області», на який відведено 23 години. У зв‘язку з обмеженими можливостями щодо обсягу матеріалу підручника, враховуючи індивідуальні особливості регіонів і значну кількість адміністративних одиниць, матеріал до даного розділу у підручнику відсутній. Разом з тим це ніяким чином не знижує його важливості і глибини вивчення. Навпаки, вивченню даного розділу потрібно приділити особливу увагу, оскільки він сприяє формуванню патріотизму, любові до малої Батьківщини, допомагає краще зрозуміти основні економічні, екологічні і соціальні процеси. Кожен регіон має підготовлені навчальні посібники, підручники, атласи, картографічний матеріал. Під час вивчення даного розділу доцільно використовувати такі форми роботи, як: семінари, конференції, круглі столи, зустрічі, екскурсії, дослідження. Важливу роль необхідно надати проектній технології. Засобами проведення таких занять мають стати архівні документи, матеріали краєзнавчих відділів бібліотек, статуправлінь, управлінь і відділів обласних і районних адміністрацій, краєзнавчих музеїв, центрів зайнятості, будинків природи, виставок, установ і організацій області, Інтернет-ресурси тощо.

^ Компетентнісний підхід у вивченні географічної освіти орієнтує на практичну складову шкільної дисципліни, оскільки її зміст лежить в основі формування ключових компетенцій як освітніх результатів. Досягнення педагогічних цілей дозволяє акцентувати увагу в навчальному процесі на діяльнісній (практичній) частині його змісту, тобто посиленні уваги на формування вмінь школярів. Практична робота як форма організації навчальної діяльності є невід‘ємною частиною процесу навчання географії. Це пояснюється, перш за все, тим, що вміння, які формуються (удосконалюються, закріплюються, розвиваються) в ході практичної діяльності, виступають операційною частиною засвоєних знань. Психолого-педагогічними дослідженнями доведено, що паралельно з удосконаленням умінь розвивається спостережливість, логічне мислення школярів, формуються норми поведінки у навколишньому середовищі, геоекологічна свідомість. Нині досить гострою проблемою для вчителів географії є нормування практичної діяльності учнів і виділення часу для її проведення на уроці, особливо у профільних класах. Зміст цього рівня насичений емпіричними і теоретичними знаннями, що складають основу шкільного предмета і вимагають витрати навчального часу на їх осмислення. Програмою передбачено виконання 57 практичних робіт, що становить 32% навчальних годин. Саме тому навчання школярів застосовувати засвоєні знання у практичній діяльності - процес, який часто пов‘язаний зі збільшенням витрат навчального часу на проведення саме практичних робіт.

Тому виконання практичних робіт є важливою і невід‘ємною частиною навчального процесу у профільній школі. Ефективній реалізації практичної складової навчальної програми належить «Практикуму» (11 клас, автори: Гільберг Т., Довгань А., Паламарчук Л.).

Багато вчителів географії постійно відчувають труднощі в організації практичних робіт та виділення критеріїв їх оцінювання. Адміністрація освітніх установ вимагає суворої регламентації діяльності вчителя, фіксації виконання програмних практичних робіт( колонкою оцінок у класних журналах). З огляду на конкретні педагогічні умови освітньої установи та контингент учнів, регіональну специфіку, вчителю надається право планувати систему практичних робіт з метою оптимізації вимог діючих програм з географії в частині «Практичні роботи». Всі практичні роботи можна поділити на навчальні, тренувальні, підсумкові.

Навчальні роботи виконуються під керівництвом вчителя, який пояснює послідовність дій, показує зразок виконання і формулює завдання для первинного закріплення дій учнями. Тренувальні роботи націлені на відпрацювання, вдосконалення та корекцію умінь. Ці роботи виконуються на уроці під контролем вчителя, або у формі домашнього завдання, результати якого відстежує вчитель. Підсумкові роботи виконують контролюючу функцію. Вони здійснюються школярами з найбільшим ступенем самостійності. Їх завдання розраховані на перенесення засвоєних умінь і дій в умови, подібні з повчальними і тренувальними роботами, або в нові умови. Саме тому результати підсумкових робіт можуть бути порівняні з результатами контрольних робіт і фіксуватися колонкою відміток у класних журналах. Результати навчальних і тренувальних робіт виставляються за бажанням учнів, але враховуються педагогом для організації навчального процесу на наступних уроках.

Програма курсу задає напрямок змісту практичних робіт. У зв‘язку з цим вчителю географії рекомендується виділити у змісті чинної програми практичні роботи, які носять навчальний і тренувальний характер, і роботи підсумкового характеру. Учитель на цих засадах планує їх у навчальному процесі, враховуючи ступінь навченості школярів. У робочій програмі (календарно-тематичному плані) необхідно відобразити зміст і характер практичних робіт (за ступенем навченості) та затвердити на методичному об‘єднанні вчителів географії.

Для проведення практичних робіт у профільних класах доцільно виділяти цілий урок. Такі уроки проводяться як уроки-практикуми, що за дидактичної мети орієнтовані на навчання прийомам і способам дій, їх систематизацію та узагальнення, перевірку (контроль) рівня оволодіння школярами певними вміннями.

Організація роботи школярів повинна підкорятися чітко заданій меті, яка сформульована на основі дій учнів, що сприяє активізації їх діяльності. Завдання для практичних робіт можуть мати різні форми: удосконалення навиків роботи з картографічним матеріалом (нанесення географічних об‘єктів на контурну карту, робота з електронними картами), географічними джерелами інформації, розв’язання географічних задач тощо; практичні роботи дослідницького і творчого характеру (складання картограм, картодіаграм, маршрутів, комп‘ютерних презентацій, схем, характеристик географічних об‘єктів, виявлення закономірностей, написання есе, оцінка статистичних показників, суспільних явищ, складання прогнозів, проведення міні-досліджень).

Обов‘язковою умовою ефективної практичної діяльності виступає організація роботи з навчально-методичним комплектом курсу (підручники, атласи, робочі зошити з друкованою основою, зошити-тренажери тощо), оскільки засвоєні прийоми роботи учні переносять на інші джерела знань. Сучасні НМК містять системи завдань (вправ), складність яких наростає поступово.

Якісне формування географічних умінь школярів неможливо без їх відпрацювання в умовах реальної місцевості. Це вимагає організації спостережень, практичних робіт на місцевості, в умовах «зеленого» класу.

З метою становлення суб‘єктності учнів до процесу практичної діяльності слід адаптувати сучасні педагогічні технології (диференційованого навчання, проектної діяльності тощо), інформаційні та комунікаційні технології, використовувати ігрові елементи, творчі завдання з метою активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Після проведення ряду практичних робіт доцільно організувати виставку варіантів творчого вирішення поставлених завдань.

Обов‘язковою умовою є перевірка та оцінювання результатів практичних робіт, оскільки оцінка виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції. Значна кількість практичних робіт не потребують письмової перевірки, бо проводяться у формі семінарських занять, представлення (захисту) групових проектів, конференцій, «круглих столів», дискусій (25%). Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається на уроці.

Всі програмні практичні роботи підсумкового характеру повинні бути оцінені і виставлені в журнал (приблизно 8-10 робіт в семестр). Роботи навчального і тренувального характеру є моніторинговою формою атестації учнів, їх результати діагностичні. Відсутність учня під час виконання практичної роботи (невиконання роботи) потребує її відпрацювання.

Вчителю необхідно визначити критерії оцінок для кожної практичної роботи, оскільки зміст робіт різний і не може бути підпорядкована загальним вимогам оцінювання. Не рекомендується оцінювати рівень оволодіння учня прогностичними уміннями і вміннями складати географічні описи за однаковими нормами. Важливо враховувати, наскільки кожен учень опанував уміннями, тобто здійснює індивідуальний підхід не тільки до організації навчання, а й до визначення його результатів.

Схожі:

Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах iconВідділ освіти Сквирської районної державної адміністрації
Аналіз роботи рмо вчителів географії за 2012-2013 н р. Методичні рекомендації щодо вивчення географії у 2013-2014 н р
Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах iconІнструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
...
Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах iconМетодичні рекомендації щодо вивчення географії у 2011 2012 навчальному році Роман Гладковський
Школа не тільки надає учням певну суму знань, але й формує у них потребу в безперервному самостійному І творчому підході до оволодіння...
Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах iconМетодичні рекомендації щодо вивчення природознавства у п’ятих класах...
«Природознавство» початкової школи І є пропедевтикою для систематичних курсів фізики, хімії, біології, географії та астрономії в...
Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 2011-2012 н р Інваріантний курс в 9-11 класах
«Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів». Рекомендовано мон україни
Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах iconМетодичні рекомендації щодо підготовки учнівських команд до участі...

Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах iconПро окремі аспекти ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної...
«Щодо організації навчально-виховного процесу у 2011/2012 навчальному році» та з метою роз’яснення окремих аспектів вивчення навчального...
Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах iconМетодичні рекомендації щодо вивчення предмета «Захист Вітчизни»
Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти І науки...
Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах iconМетодичні рекомендації щодо вивчення Київщинознавства у 2011 2012...
Методичні рекомендації щодо вивчення Київщинознавства у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення географії в 2011-2012 н р. Вивчення географії в 6-9 класах iconМетодичні рекомендації щодо вивчення хімії в 2011-2012 н р. На вивчення...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка