Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд




НазваВиборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд
Сторінка2/4
Дата конвертації25.02.2013
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
1   2   3   4

2.1. Порівняльні аспекти

Історичний аспект. Феномен шоу-бізнесу існував ще за часів античності. Перші комерційні видовищні заходи проводилися у древній Греції. Улюбленими видами розваг були театр і спортивні змагання, а в древньому Римі найбільшою популярністю користувалися бої гладіаторів. З загибеллю античної цивілізації зникли і властиві їй видовищні заходи. У середньовічній Європі культ християнського аскетизму змусив вважати видовища ганебною забавою простолюду. Шоу були реабілітовані в епоху нового часу, коли індустрія дозвілля стала розвиватися як частина сфери послуг. Аж до початку ХХ ст. перед шоуменами стояла проблема – одна вистава не могла забезпечити високий комерційний успіх проекту, адже вона була доступна лише для окремих прошарків суспільства. Лише з появою звукозаписних пристроїв і радіо, а потім кино і телебачення шоу-бізнес набув масштабів «видовища для всього народу». Якщо до «молодіжної революції» 1960-х споживачами продуктів шоу-бізнесу була переважно доросла публіка, то згодом відбулися значні зрушення. Сучасна шоу-індустрія пов’язана перш за все з молодіжною культурою [22].

Створення широкої мережі закладів дозвілля збігається у часі з поширенням ліберальних принципів (зокрема у країнах Західної цивілізації), розвитком друкованих ЗМІ, впровадженням виборчих систем демократичного зразка. Вже наприкінці ХVIII – початку XIX ст. ряд європейських країн (Франція, Нідерланди, Великобританія тощо), а також США залучають до процесів формування влади широкі верстви населення.

Політичні партії використовували у власних виборчих кампаніях досить обмежений набір важелів впливу на свідомість громадян, хоча навіть в XIX ст. вже існували спеціалізовані організації, що надавали рекламні послуги суб’єктам виборчого процесу. Та лише на початку ХХ ст. виборчі кампанії набули стихійного характеру і потребували ґрунтового наукового дослідження. Питання, які поставали перед організаторами кампаній, охоплювали найрізноманітніші сфери людської життєдіяльності: формування бюджету кампанії, акцентування головних принципів програми, використання іноземного досвіду, але найактуальнішою проблемою було залучення достатньої кількості електорату для перемоги на виборах. Минула майже чверть століття і технології, які ефективно застосовувалися і виправдовували себе в області масової культури, поступово почали інтегруватися у виборчий процес. Політичні перегони набули усіх ознак шоу-бізнесу.

Таким чином політика середини ХХ ст. набуває рис комерційної діяльністі в сфері розважальних видовищ, у крайньому разі під час передвиборчих кампаній.

^ Дискриптивний аспект.

Таблиця 1.1.

Порівняння головних ознак шоу-бізнесу та виборчого процесу

Ознака

Шоу-бізнес

Виборчий процес

Отримання прибутку

У музичній індустрії головним джерелом грошових надходжень є продаж аудіо/відео продукції (CD, DVD тощо), гастрольна і рекламна діяльність

Еквівалентом прибутку у виборчому процесі є кількість громадян, що за час проведення кампанії вирішили підтримати певного кандидата

Видовищність

Видовищність у шоу-бізнесі забезпечується оригінальною постановкою концертних програм, розробкою нестандартних образів тощо

Видовищність виборам забезпечують скандали навколо кандидатів

Масовість

Для отримання великого прибутку, продукт шоу-бізнесу має сподобатися якомога більшій кількості споживачів

Мета передвиборчої кампанії – залучити якомога більше електорату на сторону кандидата

Популярність

Популярність у шоу-бізнесі визначається за кількістю проданого товару

Кандидат перемагає лишу у разі найвищого рівня популярності серед усіх претендентів на пост президента

^ Функціональний аспект. Будь-яка діяльність в рамках проведення промоушн-кампанії та виборчої кампанії реалізується та контролюється спеціальними штабами. В першому випадку функції центрального керівного органу виконує продюсерська агенція виконавця, в другому – виборчий штаб кандидата. В обидві команди колективи залучаються фахівці різних галузей, виходячи з функцій, що покликаний виконати колектив. Обидві організації мають подібний кадровий склад, оскільки реалізують однакові функції, а саме: інформаційно-аналітична, організаційна, творча, комунікативна, фінансова, юридична, функція матеріально-технічного забезпечення.

^ Програмний аспект. В обох випадках розробка кампанії штабів відбувається у наступні етапи:

- Дослідження („ринку”, конкурентних проектів, суспільної думки);

- Розробка стратегії проведення кампанії (планування бюджету, вибір концепції, каналів комунікації, збуту);

- Контроль за проведенням кампанії (зворотній зв’язок із „споживачем”) [4].

^ Технологічний аспект. Як вже було зазначено вище, передвиборча та промо-кампанія використовують для досягнення поставлених цілей ідентичні технології. Хоча і в шоу-бізнесі, і у виборчому процесі застосовуються специфічні, властиві лише певній сфері діяльності методики і механізми. Поле дослідницької діяльності нашої роботи не охоплює аналіз всіх технологій. Наша мета – визначити універсальні технології, які ефективно використовуються і в шоу-бізнесі, і у виборчому процесі.

Розглянемо три категорії технологій: власне технології шоу-бізнесу, які знайшли застосування у практиці виборчого процесу; політичні технології, які використовуються у шоу-бізнесі; універсальні методики у кампаніях (промо та виборчих).
^ 2.2. Шоу-бізнесові методики у виборчих кампаніях

1. Технології іміджмейкінгу. У функціонуванні будь-якої кампанії ринкового типу домінуючу позицію займає не об’єкт (кандидат або виконавець), а суб’єкт процесу, тобто команда фахівців, що покликана створити привабливу „обгортку” продукту для його збуту споживачам. Саме ця технологія відшліфовувалася століттями в області культури. Творчий проект (спектакль, опера, шоу-постанова) розпочинається із розробки іміджу його дійових осіб. Деякі фахівці переконані, що у мистецтві вектор мотивації спрямований від внутрішніх потреб і світогляду творця до власного витвору, тоді як у шоу-бізнесі іміджмейкери відштовхуються насамперед від вподобань та смаків споживачів.

Дослідженням формування суспільної думки займаються окремі підрозділи психології. Саме на основі цих вчень і формуються основні кліше політичного та шоу-бізнесового іміджмейкінгу.

Таким чином головна мета політтехнологів та іміджмейкерів – створити образ, який би викликав високу зацікавленість аудиторії. Але світова практика довела: якщо в політиці будь-яка інформація негативного забарвлення, пов’язана з іменем кандидата, лише знижує його рейтинг, то у шоу-бізнесі відбувається зворотна тенденція. В умовах музичної індустрії спрацьовує вираз відомого американського продюсера Сола Зенца: „У шоу-бізнесі не існує понять „погані” та „добрі” відгуки, є лише дві категорії: „багато” і „мало” [10, c. 68].

Саме тому набір прийомів і технік, які використовуються у галузі масової культури для підвищення рейтингу виконавця суттєво відрізняється від методик політичного іміджмейкінгу.

Але деякі дієві підходи у шоу-бізнесі можна використовувати для зниження рейтингу конкурента. До таких технологій формування негативного іміджу відносять скандали (фінансові, зазіхання на морально-етичні норми, компрометуючі зв’язки тощо). Феномен скандалу у суспільстві існував завжди, але саме у сфері шоу-бізнесу відбувалося методичне використання його ефекту для зміцнення позицій. За результативністю скандал є найефективнішою технікою у рамках технологій іміджмейкінгу (в політиці з негативними наслідками, у шоу-бізнесі – з позитивними).

^ 2. Технології змагального процесу. Не зважаючи на те, що самі вибори є змагальним явищем, велика кількість політтехнологів не ризикують використовувати ефективні (у разі успіху їх реалізації) технології змагального процесу, найпоширенішою формою з яких є теледебати. Хоча формально під час теледебатів не відбувається оцінювання виступів кандидатів, величезна кількість соціологічних опитувань опісля забезпечує змагальний дух події.

Перед впровадженням технології у широке застосування (1960 рік), фахівці звернулися до практики проведення подібних „змагань” у шоу-бізнесі. Виявилося, що один і той самий музичний концерт, проведений у вигляді конкурсу та звичайних виступів, викликав абсолютно різну реакцію публіки. Психологи довели, що людині властиво порівнювати і оцінювати явища навколишнього середовища на підсвідомому рівні. Різного роду змагання, конкурси, турніри, навіть не видовищні, завжди цікавили аудиторію більше, ніж показові виступи. Ця технологія вже встигла виправдати себе з появою у середині ХХ ст. музичних рингів (наприклад, в США, Великобританії, Франції).

^ 3. Технології роботи з масами. Даний підрозділ шоу-бізнес технологій включає спектр найрізноманітніших засобів впливу на свідомість мас, оскільки ця діяльність є визначальною у сфері комерційної культури. Впровадження цих підходів також базується на досягненнях досліджень масової психології.

Розглянемо перш за все концертну діяльність. Звичним явищем у передвиборчих кампаніях навіть середини ХХ ст. стали благодійні виступи в підтримку певного кандидата. Але найчастіше подібні концерти не вражали особливим розмахом та не привертали уваги більшості громадян.

З „молодіжною революцією” 1960-х організація концертів на великих площах, стадіонах, що могли вмістити до 100 000 глядачів, стала доброю традицією. Власне кажучи, великі скупчення народу могли спостерігатися і раніше, на певних мітингах, демонстраціях, але явище це було нерозповсюджене.

На подібних зібраннях натовп стає єдиним „організмом”. Cоціально-психологічне «зараження», суть якого полягає у значному посиленні емоційних реакцій людини, спрацьовує під час тривалого спільного перебування значного числа людей на стадіонах, площах, де знаходять свій вияв «стадні» форми поведінки. Цими підсвідомими процесами користуються у власних інтересах організатори не лише рок-концертів, але й передвиборчих виступів артистів в підтримку певних кандидатів, які часто-густо трансформуються з одноразових акцій у великі тури. Коли публіка перебуває у стані афекту, необхідна інформація різними комунікативними каналами потрапляє у підсвідомість виборця. Чим більший за масштабами та часовими детермінантами концерт, тим ефективнішим буде його проведення.

Приблизно така ж схема реалізації іншої технології роботи з масами – створення мобільних центрів дозвілля. Але остання передбачає наявність також пунктів безкоштовного харчування, де розповсюджуються і алкогольні напої, та розважальних програм.
^ 2.3. Політичні технології у шоу-бізнесі

1. Громадська діяльність. Всі заходи у рамках громадської діяльності можна умовно розділити на дві групи: вирішення глобальних та вирішення локальних питань. Будь-яка громадська діяльність викликає повагу суспільства і є одним із способів привернути увагу людей, але порушення глобальних проблем визначає місце публічної людини на світовій арені політики і шоу-бізнесу, а підняття локальних проблем зміцнює авторитет у власній країні. Найчастіше видатні діячі, займаючись ініціацією розв’язання певної глобальної кризи, з рештою намагаються вирішити на законодавчому рівні або переходять до конкретної допомоги приватним особам.

^ 2. Лобіювання інтересів певних соціально-політичних груп як явище має місце в усіх сферах діяльності і пов’язане з прибутками. В політиці це явище існує з початком зародження держави. Шоу-бізнес почав використовувати схему дій лобіювання у другій половині ХХ ст. Лобіст шоу-бізнесу стає виразником ідей певної соціальної групи, що сприяє створенню кола прихильників – членів цієї групи – і сприяє засвоєнню його іміджевого статусу.

3. Фальсифікації у різних сферах діяльності з точки зору законодавчої бази діляться на ті, за які несуть кримінальну відповідальність і ті, які порушують норми суспільної моралі. Фальсифікації першого типу найчастіше пов’язані з фінансовими або політичними аферами (вибори, одержання грошових винагород тощо), фальсифікації другого типу зустрічаються частіше (підтасовка результатів рейтингів, соціологічних опитувань, хіт-парадів), що не можна розглядати як кримінальний злочин. Публічні люди використовують даний прийом для формування у підсвідомості загалу людей образу лідера та позитивного іміджу.

^ 4. Юридичні технології (судові процеси) у політиці являють собою дві сторони однієї медалі: одних знищують, інших підносять на олімп. Виконавець (артист) перетворює юридичні тяжби у шоу, тим самим нагадуючи про себе суспільству.
^ 2.4. Універсальні підходи

1. Дослідницькі технології формують підґрунтя будь-якої кампанії, як в шоу-бізнесі, так і в політиці. До них можна віднести моніторинг соціальної думки, вподобань, вивчення покупної спроможності громадян. Серед технік, що визначають прихильність публіки до того чи іншого кандидата або виконавця, є механізми вимірювання шумів (аудиторії) на концертах або інших масових акціях. Цей підрозділ універсальних технологій вивчають такі науки як соціологія, психологія, економіка тощо.

^ 2. Технології „асоціацій” найчастіше застосовуються у разі низького рівня популярності продукту діяльності та необхідності швидкого ознайомлення з ним аудиторії. Даний підхід базується на створенні у підсвідомості споживача такого асоціативного ряду, який би допоміг миттєво згадати ім’я (назву), зовнішність (зовнішній вигляд) та іншу необхідну інформацію про об’єкт.

^ 3. Рекламні технології – одна з найпоширеніших форм комунікації під час проведення кампаній. Може бути спрямованою на збільшення або зменшення певних показників (рейтинг, популярність тощо). Використовує прямі і непрямі форми впливу. У разі загостреної конкурентної боротьби найчастіше використовуються технології непрямої реклами / непрямої антиреклами, тобто повідомлення надходить до „споживача” таким чином, щоб той отримав „інформацію для власних роздумів”, а не продукт міркувань фахівців-технологів. Пряма реклама діє на свідомість, тому в об’єкта дії (людини) складається враження, що ним маніпулюють, тоді як непряма реклама діє на підсвідомість, зберігаючи ілюзію свободи вибору споживача.

Серед технологій прямої дії можна виділити рекламу у ЗМІ (ТВ, радіо, преса, Інтернет), на візуальних носіях інформації (рекламні щити, транспорт), розповсюдження друкованої (плакати, листівки, портрети), сувенірної продукції шляхом розсилки поштою або „з рук в руки” на вулиці, під час масових акцій.

В окрему категорію рекламних технологій варто віднести підтримку видатних особистостей, авторитетів. Видатна особистість може підтримувати кандидата (або інший об’єкт, який „просуває” кампанія) з власних переконань або за певну матеріальну винагороду. Головна мета фахівців-технологів – запевнити електорат, що популярні діячі культури, спорту, політики, науки тощо підтримують кандидата щиро. Даний підхід є розповсюдженим не лише у шоу-бізнесі та політиці, але його ефективність у різних регіонах світу суттєво відрізняється. Детальніше це явище ми розглянемо у наступному розділі на конкретних прикладах.

^ 4. Технології віртуального простору пов’язані із роботою користувачів на персональному комп’ютері, зокрема в Інтернеті. Даний підхід передбачає участь користувачів ПК в інтерактивних web-проектах, як інформативного, так і розважального характеру. Також практикують випуск комп’ютерних ігр, які можуть підвищити зацікавленість аудиторії у певному шоу-бізнесовому або політичному феномені.

^ 5. Технології шпіонажу застосовуються у різноманітних випадках. Розповсюдженим явищем і у політиці, і в шоу-бізнесі є спостереження за приватним життям відомих особистостей. Також у публіки викликає резонанс оприлюднення компрометуючих аудіо- та відео- записів, фото, які найчастіше створюються під час стеження. Шпіонаж також застосовується у разі необхідності отримання секретної інформації конкурента.
Таким чином порівняльний аналіз основних аспектів проведення промо-кампанії шоу-бізнесу та передвиборчої кампанії наочно продемонстрував ідентичність процедур. У наступному розділі ми розглянемо застосування даних підходів на практиці.

Розділ 3. Президентські вибори 2004 року (Україна, США) та застосування шоу-бізнесових технологій у їх ході

3.1. Стислий огляд опрацьованого матеріалу

Проаналізувавши основні політичні технології і технології шоу-бізнесу, автор дослідження спробував узагальнити опрацьований матеріал.

На думку автора, найпоширенішими виборчими технологіями є:

  1. Дослідницькі технології (соціологічні опитування: вуличний (бліцопитування), квартирний і телефонний, розсилка анкет виборцям поштою)

  2. Технології формування іміджу кандидата, іміджмейкінг

    1. Морально-етичний

      1. Технологія „Гра в патріотизм”

      2. Технологія „Ідеальна родина”

      3. Благочинні акції

      4. Технологія скандалу (проти конкурента)

    2. Зовнішній (одяг, поведінка, манери)ї

    3. Технології спічрайтингу

  3. Технології створення концепції передвиборчої кампанії

    1. Технології брендінгу (розробка символіки, атрибутики, гасел)

      1. Візуальна атрибутика

      2. Аудіо атрибутика (музичні символи, композиції-уособлення)

  4. Рекламні технології

    1. Дайрект-мейл (direct-mail), розсилка кореспонденції

    2. Пряма реклама в ЗМІ (ТВ, радіо, газети, Інтернет) та візуальних носіях інформації (рекламні щити, реклама у транспорті, на транспорті тощо)

    3. Непряма реклама в ЗМІ, тизінг (teasing)

    4. Поширення друкованої продукції (плакатів, листівок, портретів)

    5. Поширення сувенірної продукції (ручки, чашки, футболки тощо)

    6. Книговидання (пряма, непряма реклама)

    7. Зйомки художніх, документальних фільмів

    8. Підтримка відомих особистостей, авторитетів

    9. Антиреклама

      1. Висміювання конкурентів (карикатури)

      2. Поширення інформації негативного забарвлення

    10. Технології віртуального простору

      1. Розсилка по електронній пошті

      2. Створення сайтів (кандидата, компроматних, антиагітаційних)

      3. Інтернет-конференції

      4. Ігри

  5. Технології роботи з виборцями

    1. Canvassing, технології прямої роботи з виборцем (інтерактивні)

      1. Агітація «від дверей до дверей»

      2. Зустрічі кандидата з виборцем

      3. Збір підписів, наказів, побажань

      4. Телефонні дзвінки

    2. Технології роботи з масами (інтерактивні)

      1. Масові акції

      2. Демонстрації

      3. Пікети

      4. Телемости, вуличне телебачення

      5. Автопробіги

      6. Конкурси

  6. Технології формування політичного ландшафту

    1. Технології залякування

    2. Технологія участі/неучасті у великих подіях

    3. Технологія створення криз

    4. Технологія «інститут громадянського суспільства»

    5. Технологія боротьби проти влади (універсальна схема для роботи проти діючої влади полягає в трьох діях: 1 - відокремлення інтересів влади від інтересів виборців, 2 – виявлення конфліктної ситуації між владою і виборцем і впровадження кандидата в модель цього конфлікту, 3 – демонстрація унікальності кандидата і його можливостей у вирішенні проблеми у відносинах влади й електорату)

    6. Технології встановлення порядку денного (agenda setting) і spin-doctor

    7. GR (governmental relation) технології

      1. Лобістські технології

      2. Формування органів влади

  7. «Чорні технології»

    1. Формуюча соціологія

    2. Акції психологічного терору

    3. Технологія „кандидати-спойлери”

    4. Технічні кандидати

  8. Юридичні технології

    1. Маніпулювання законодавчими нормами

    2. Зняття за вирішенням суду

    3. Опротестування підсумків виборів

  9. Технології змагального процесу (дебати)


На думку автора, найпоширенішими технологіями шоу-бізнесу є:

  1. Дослідницькі технології (опитування, соціальний моніторинг, вивчення покупної спроможності населення, вимірювання шумів на концертах)

  2. Технології іміджмейкінгу

    1. Морально-етичний образ

      1. Ототожнення з народом

      2. Поява у колах авторитетів

      3. Громадська діяльність

      4. Скандали

        1. Фінансові

        2. Зазіхання на морально-етичні норми, виклик суспільству

        3. Компрометуючі зв’язки

        4. Фальсифікації

        5. Участь в судових процесах

    1. Зовнішній вигляд

  1. Технології створення концепції промо-кампанії

    1. Технології брендінгу (розробка символіки, атрибутики, гасел)

      1. Візуальна атрибутика

      2. Аудіо атрибутика (музичні символи, композиції-уособлення)

    2. Технології „асоціацій

      1. Технологія „ексклюзиву” (власна родзинка)

      2. Дует з відомою „зіркою”, творчий тандем

      3. Порівняння з відомою „зіркою”

  2. Рекламні технології

    1. Пряма реклама в ЗМІ (ТВ, радіо, газети, Інтернет) та візуальних носіях інформації (рекламні щити, реклама у транспорті, на транспорті тощо)

    2. Непряма реклама в ЗМІ, тизінг (teasing), технології формуючих даних

      1. Схвальні / негативні відгуки незалежних ЗМІ

      2. Поява у хіт-парадах (лідируючі позиції)

      3. Оприлюднення статистичних даних

      4. Отримання престижних музичних премій

    3. Поширення друкованої продукції (плакатів, листівок, портретів)

    4. Поширення сувенірної продукції

    5. Книговидання (пряма, непряма реклама)

    6. Зйомки художніх, документальних фільмів

    7. Підтримка відомих особистостей, авторитетів

    8. Антиреклама

      1. Висміювання конкурентів (карикатури)

      2. Поширення інформації негативного забарвлення

    9. Технології віртуального простору

      1. Створення сайтів (офіційних, фан, компроматних)

      2. Інтернет-конференції

      3. Ігри

  3. Робота з аудиторією, споживачами

    1. Ідентифікація приналежності до проекту

      1. Створення фан-клубів / віртуальних фан-клубів

    2. Технології роботи з масами

      1. Проведення масових акцій

        1. Організація масштабних (благодійних) турів

        2. Створення мобільних центрів дозвілля

        3. Проведення окремих свят, фестивалів, концертів

        4. Автопробіги

        5. Телемости, вуличне телебачення

      1. Інтерактивні технології (Конвергенція різних галузей шоу-бізнесу з активним використанням новітніх інформаційних технологій: SMS, MMS тощо)

  1. Технології формуючих даних

    1. Схвальні / негативні відгуки незалежних ЗМІ

    2. Поява у хіт-парадах (лідируючі позиції)

      1. Оприлюднення статистичних даних

      2. Отримання престижних музичних премій

  2. Технології змагального процесу (конкурентоспроможність)

    1. Музичні ринги

    2. Участь в музичних конкурсах

    3. Чарти, хіт-паради


Детальне вивчення обох категорій технологій показало наступні результати: близько 80% технологій є ідентичними. До того ж серед виборчих технологіях 40% технологій, запозичених із галузі шоу-бізнесу.

Використання усіх технологій одночасно показує найкращі результати, оскільки відбувається вплив на всі або майже всі органи чуття та свідомості споживача. Мета такого впливу – це синестезія. Синестезія породжує інтеграцію первинних елементів, таких, як колір, форма, запахи і матеріали, у системи атрибутів, що виражають естетичний стиль кампанії або бренду. Хоча індивідуальності складаються з первинних елементів (із зорових видів, смаків, звуків, дотику, запаху), результатом стає цілісне сприйняття.
1   2   3   4

Схожі:

Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд iconДипломна робота Тема: Інформаційне забезпечення менеджменту шоу-бізнесу
Сутність І значення інформації та інформаційного забезпечення у процесі менеджменту
Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд iconПлан Життя та творчість (хронологічна таблиця) т
Тема лекції: «проза. Загальний огляд: григорій косинка(стрілець). „На золотих богів”»
Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд iconУвесь спектр продуктів світового ринку є І в Україні. Загальний огляд...
Увесь спектр продуктів світового ринку є І в Україні. Загальний огляд розвитку інформаційного ринку України та його тенденцій дає...
Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд iconІнтелектуальна гра «Хрестики нулики» для учнів 6-7 класів
Добрий день, шановні гості! Запрошую вас на інтелектуальне шоу «Хрестики-нулики». Для участі в нашому шоу необхідно не тільки бажання,...
Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд iconРеферат з дисципліни «Туризм» на тему: Стан, проблеми та перспективи...
Огляд літературних джерел щодо проблем та перспектив розвитку туризму в Україні
Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд iconЗагальний огляд країн
Близький Схід завжди був бажаним здобутком для інозем­них завойовників І об'єктом боротьби великих держав. Після розпаду СРСР найбільший...
Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд iconТема. Біоелементи. Загальний огляд біологічних елементів. Мета
Д. Менделєєва, особливості будови їх атомів, що зумовлює їх фізичні І біологічні властивості; зробити висновок, що дихання І харчування...
Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд iconБернарда шоу и оскара уайльда
Также существуют вечные проблемы между мужчиной и женщиной, между добродетелями и пороками, вечные споры о красоте и искусстве и...
Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд iconКозацтва в українському романтизмі (загальний огляд)
Проблеми реформування жваво обговорюються фахівцями, проголошуються нові стандарти, нові освітні парадигми, змінюється характер взаємин...
Виборчий процес та шоу-бізнесу. Загальний огляд iconРезолюція проекту «5 вимог малого та середнього бізнесу до політиків І влади»
«5 вимог малого та середнього бізнесу до політиків І влади» провели більше 25 спільних засідань по всій території України з метою...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка