1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту




Назва1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту
Сторінка3/10
Дата конвертації25.02.2013
Розмір1 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

17, 37. Сутність наукового методу в управлінні.

Він є основою і базується на системному, комплексному та історичному підході.Системний-розгляд явища, як єдиного цілого він баз. на наступних принципах:принцип цілісності;системно-компонентний принцип;системно-структурний;системно-функціональний (розглядає функціональну залежність між елементами системи);системно-інтегративний ( аналіз ф-ціонування вн та зов факторів, що зумовлюють формування та ф-ціонування системи);ситемно-комунікаціний (дослідження об»єктів і проблем в залежонсті і взаємозв»язку з зов. сис.);системно-історичний.комплексний - дозволяє проводити дослідження і оцінки, а також експертизу рішень, що приймаються з позицій різних галузей знань.Історичний підхід - передбачає виникнення , розвиток та формування проблем за їх хронологічною послідомністю з урахуванням факторів і умов, що впливають на них. До загальнонаукових методів управління, що саме реалізують ці підходи належать:моделювання (заключається в побудові моделі проблеми, яка полегшує вивчення її властивостей і особливостей);економіко-математичні методи (моделюються певні економічні процеси, але вони записуються математичними символами);експерементування (має в своїй основі експеремент - науково поставлений дослід, який проводиться на базі методики, розробленої спеціалістами з метою перевірки тих чи інших гіпотез, нововведень та змін в системі управління. При здійсненні експерементів необхідно враховувати таки принципи:- цілеспрямованість;- чистота експеременту;- дотримання чіткості у встановленні меж експеременту;- наукове обгрунтування напрямків експеременту;- методична розробленість питань виділення, фіксування вихідних факторів,а також досягнутих результатів.

Можна виділити 3 можливих результати управлінського експеременту. 1- уравлінське рішення про прийняття або негативну оцінку нововведення, що перевіряється. 2 - формування наукового і практичне обгрунтування нових теоретичних і методичних положень науки управління. 3 - розвиток системи методів наукового менеджменту, підвищення їх наукового обгрунтування )методи соціологічних досліджень (вивчаються причини відхилень від запланованих цілей, визначаються напрямки дій чи заходів і можливі мотиви поведінки людей (анкетування, тестування, тощо))
^ 18. Роль людини в орг-ї, характеристика діяльності менеджера.

Менеджер- специфічна професія, яка потребує схильності до підпр-ї дія-ті, знань у сфері психології, фінансів, маркетингу, ринку, кредиту та грошового обігу, валютних операцій, податкового законодавства та ін. Менеджмент нерозривно пов'язаний з людьми, зайнятими управлінням. Труд в цій сфері носить назву управлінського. У порівнянні з іншими видами труда в організації він має ряд особливостей, що виражаються в характері самого труда, його предметі, результатах і коштах, що застосовуються. Специфіка задач, що вирішуються зумовлює переважно розумовий, творчий характер управлінського труда, в якому постановка цілей, розробка способів і прийомів їх досягнення, а також організація спільної діяльності складають головне значення і зміст труда людей, що відносяться до управлінського персоналу. У них особливий предмет труда інформація, перетворюючи яку вони ухвалюють рішення, необхідні для зміни стани керованого об'єкта. Тому як знаряддя труда виступають передусім кошти роботи з інформацією. Результат же їх діяльності оцінюється по досягненню поставлених цілей.Щоб виконувати свої складні і відповідальні функції, менеджери повинні мати спеціальні знання і володіти здатністю використати їх в повсякденній роботі по управлінню підприємством.Стосуючись змісту роботи менеджера, Мінцберг знаходить ще одну спільну межу управлінської роботи ролі керівника. Роль, по його визначенню, є «набором певних поведенческих правил, відповідних конкретній установі або конкретній посаді».У своїх роботах Мінцберг виділяє 10 ролей, які, на його думку, приймають на себе керівники в різні періоди і в різній мірі. Він класифікує їх в рамках трьох великих категорій: межличностные ролі, інформаційні ролі і ролі по прийняттю рішень. У табл.1.2 представлена така типізація ролей і приводяться приклади для кожної ролі. Як вказує Мінцберг, ролі не можуть бути незалежні одна від іншої. Навпаки, вони взаємозалежні і взаємодіють для створення єдиного цілого.
19. Концептуальні підходи до проблем управління представниками Школи наукового управління (1885-1920)

Поява школи наукового управління пов'язана передусім з теоретичною і практичною системою управління Ф. Тейлора (1856 1915 рр.). Проводячи паралель, можна сказати, що як теорія А. Сміта дала початок всім гілкам політекономії, так і система Тейлора всьому подальшому менеджменту. П. Друкер писав: «Тейлоризм це скеля, на якій ми споруджуємо нашу дисципліну» .Нарівні з Тейлором фундаторами школи наукового управління є Френк і Лілія Гилберт, Генрі Гантт і інші. Творці школи наукового управління виходили з того, що, використовуючи спостереження, виміри, логіку і аналіз, можна удосконалити більшість операцій ручного труда, добитися більш ефективного їх виконання. Формування школи наукового управління базувалося на трьох основних моментах, які послужили початковими принципами для розвитку менеджменту:1. Раціональна організація труда;2. Розробка формальної структури організації;3. Визначення заходів по співпраці керівника і робітника, тобто розмежування виконавчих і управлінських функцій. Раціональна організація труда передбачала заміну традиційних методів роботи рядом правил, сформованих на основі аналізу роботи, і подальше правильне розставляння робітників і їх навчання оптимальним прийомам роботи. Дружини Френк і Лілія Гилберт аналізували в основному фізичну роботу у виробничих процесах, тобто «вивчення рухів» з використанням вимірювальних методів і приладів.Л. Гилберт поклала початок області управління, яка тепер називається «управління кадрами». Вона досліджувала такі питання, як підбір, розставляння і підготовка кадрів. Наукове управління не нехтувало людським чинником.Важливим внеском цієї школи було систематичне використання стимулювання з метою зацікавити працівників в збільшенні продуктивності і обсягу виробництва. Наукове управління також виступило в захист відділення управлінських функцій обдумування і планування від фактичного виконання роботи. Тейлор і його сучасники фактично визнавали, що робота по управлінню це певна спеціальність, і що організація загалом виграє, якщо кожна група працівників зосередиться на тому, що вона робить успішніше усього. Цей підхід різко контрастував зі старою системою, при якій робітники самі планували свою роботу.Представники школи наукового управління в основному присвячували свої роботи тому, що називається управлінням виробництва. Вона займалася підвищенням ефективності на рівні нижче управлінського, так званому внеменеджерском рівні. Ідеї, закладені школою наукового управління, були розвинені і застосовані до управління організацій загалом передусім представниками адміністративної школи управління.

20. Концептуальні підходи до проблеми управління представниками школи людських стосунків (1930-1950)

^ Школа людських стосунків. Крім М.-П. Фоллет, її представниками були Честер Барнард (1886—1961) і Елтон Мейо (1880—1949). Барнард, зокрема, досліджу­вав неформальні організації у межах формальних і створив теорію прийняття влади, згідно з якою люди са­мі вирішують, чи виконувати їм накази. Як правило, накази виконуються тоді, коли це приносить особисту вигоду виконавцям.Експерименти, які Е. Мейо проводив у Хоторні (1927—1933), засвідчили, що високу продуктивність забезпечує не лише раціоналізація роботи, а й стосунки між людьми в процесі її виконання. Створення комфорт­ної у психологічному плані атмосфери (доброзичливе, уважне ставлення керівництва до робітників, довіра до керівника тощо) сприяє поліпшенню їх роботи.На основі робіт Мейо, Фоллет та Барнарда було сфор­мульовано нову філософію людських стосунків, яка враховувала психологічні мотиви поведінки людей у процесі виробництва, проблеми групових відносин, гру­пові норми, конфлікти і співробітництво, комунікацій­ні бар'єри, неформальні організації.Прихильники концепції «людських стосунків» стверджували, що економічні інтереси людей є не єди­ними спонукальними мотивами, що людину можна та­кож заохотити до праці задоволенням її соціальних і психологічних потреб. Йшлося про прагнення до осо­бистого визнання, формування почуття колективізму, власної значущості тощо.На підставі концепції «людських стосунків» було розроблено рекомендації щодо того, як слід керувати підлеглими, як змусити їх змиритися -з подальшою ін­тенсифікацією праці та ін.
21. Концептуальні підходи до теорії управління представниками класичної школи управління (1920-1950 рр.)

Розвиток адміністративної школи відбувався у двох напрямах раціоналізація виробництва і дослідження проблем управління. Головною турботою представників класичної школи була ефективність застосовно до роботи всієї організації загалом. Метою цієї школи було створення універсальних принципів управління, реалізація яких обов'язково приведе до успіху. Тут можна виділити роботи Гаррінгтона Емерсона (1853 - 1931), Анрі Файоля (1841 1925), Ліндолла Урвіка (1891 1983), Макса Вебера (1864 - 1920), Генрі Форда (1863 - 1947).

М. Эмерсон в своєму головному труді «Дванадцять принципів продуктивності» (1911 р.) розглядає і формулює принципи управління підприємствами, причому обгрунтовує їх прикладами не тільки промислових організацій.Принципами управління, сформульованими Емерсоном, є:1. Точно поставлені ідеали або цілі, 2. Здоровий глузд, 3. Компетентна консультація,4. Дисципліна,5. Справедливе відношення до персоналу. Франц інженер Анрі Файоль вніс величезний внесок в науку управління. Він розробив загальний підхід до аналізу д-сті адміністрації і сформулював деякі, суворо обов'язкові принципи у-ня:1. Розподіл праці. 2. Влада (повноваження) і відповідальність. 3. Дисципліна 4. Єдність распорядительства або єдиноначальність. 5. Винагорода персоналу є оплата виконаної роботи.6. Централізація.7. Ієрархія 8. Порядок.Особливу увагу Файоль приділяв складанню плану і прогнозу. Якщо Файоль досліджував функціональний аспект менеджменту, то Макс Вебер розвивав институциональный аспект. Його основна робота «Теорія суп-ва і ек-на орг-ція» (1920) присвячена аналізу проблеми лідерства і бюрократичній стр-рі влади в орг-ції. Вебер виділяє 3 осн типи орг-цій в залежності від хар-ру влади, якою володіє керівник: харизматический, традиційний і ідеальний (або бюрократичний).Харизматический тип орг-ції має місце тоді, коли керівник володіє винятковими особистими якостями.Традиційний тип орг-ції виникає з харизматического, коли відбувається природна заміна лідера і члени орг-ції по традиції підкоряються керівнику, що замінив колишнього лідера. Ідеальний (бюрократичний) тип заснований на спеціальному розділенні влади, що забезпечує керівнику можливість бути лідером в орг-ції.
^ 22. Підходи до теорії управління представниками математичної школи управління (1950-наш час)

Математична школа у-ня зародилася на початку 40-х років і передусім в у-ні військами під час 2-й світової війни. Потім випробувані кількісні методи були перенесені на у-ня цивільними орг-ціями. Багато які фірми почали використати деякі математичні інструменти при найме службовців, при розставлянні обладнання на вир-чих площах, плануванні складських операцій. Тобто математика носила прикладний характер в деяких областях м-нту. I Математична школа хар-зується передусім використанням в м-нті досліджень операцій і моделювання. По суті ця школа використовує кількісні методи для розв'язання у-нських і вир-чих проблем. Вона акцентує свою увагу на прийнятті рішень, ек-ній ефективності, формальних математичних моделях і використанні комп'ютерів.Використання операцій в області м-ту це застосування кількісних методів до операційних проблем орг-ції. Визначивши проблему, розробляють модель ситуації, яка приблизно відображає істотні властивості реальності, тобто спрощує. Це дозволяє додати змінним кількісні значення і об'єктивно порівняти і описати кожну змінну, а також взаємозалежність між ними. Ключовою хар-стикою цієї школи є заміна словесних міркуванні і описового аналізу моделями, символами і кількісними значеннями.Формування і розвиток цієї школи пов'язане з такими іменами, як Р. Акофф, С. Бір, Д. Форрестер і інш. Внесок в розвиток М: 1)поглиблене розуміння складних у-ських проблем завдяки розробці і застосуванню моделей, 2)розвиток кількісних мет-в на допомогу керівникам, що ухвалює рішення в складних ситуаціях.
23, 28. Характеристика основних елементів організації, аналіз її зовнішнього та внутрішнього середовища.

Під організацією слід розуміти групу людей, д-сть яких координується (свідомо або спонтанно) для досягнення певної мети. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називають підприємствами. Тому в конкретних випадках можна використовувати терміни підприємство, фірма тощо. Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів. Організація складається з керуючої та керованої підсистем. Надалі термін «підсистема» можна замінити терміном «система». Керуюча система включає ті складові елементи, які забезпечують процес управління. До складу керованої системи входять елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності. Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми змінними, тобто ситуаційними факторами в середині організації. Згідно з позицією амер. ек. Мескона, Альберта та Хедоурі, основними внутрішніми змінними в будь-якій організації є цілі, структура, завдання, технологія і люди (працівники). Цілі – це конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат організації (групи). Існує значний різновид цілей залежно від характеру організацій. Кожна служба і підрозділ мають свої цілі. Структура це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних областей), які виконують служби або підрозділи. Тут поєднуються горизонтальний і вертикальний поділи праці в організації. Можна виділити високу і плоску структури організацій. Завдання це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в зумовлений термін. Це робота з предметами праці, знаряддями праці, інформацією та людьми. Технологія — це засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини тощо) у вихідні (продукт, виріб). Історично технологія формувалася в процесі трьох переворотів: промислової революції; стандартизації; механізації та автоматизації із застосуванням конвеєрних складальних систем.

^ Люди — найважливіший ситуаційний фактор організації. Його роль визначається: 1)здібностями; 2)обдарованістю; )потребами; 3)знаннями (фаховістю); 4)поведінкою; 5)ставленням до праці; 6)позицією; 7)розумінням цінностей; 8)оточенням (склад групи, до якої входять); 9)наявністю якостей лідера тощо. Ситуаційний підхід потребує врахування не лише факторів внутрішнього, а й зовнішнього середовища. Згідно з означенням американського дослідника Джералла Белла, зовнішнє середовище містить такі елементи, як споживачі, конкуренти, державні заклади (інституції), фінансові організації, джерела трудових ресурсів тощо. Мескон, Альберт, Хедоурі дійшли висновку, що фактори зовнішнього середовища доцільно поділяти на дві групи:1)прямої дії, тобто ті, що безпосередньо впливають на діяльність організації й залежать від цієї діяльності; 2)непрямої дії, тобто вони впливають не безпосередньо, а через певні механізми й взаємини. Для організацій, які діють за межами внутрішнього ринку (на міжнародному рівні), особливого значення набуває група факторів міжнародного оточення. Особливість їхньої дії полягає в тому, що вони включають в себе всі фактори зовнішнього середовища, які відображають умови конкретної країни, де власне функціонує організація. При цьому слід враховувати те, що для проникнення на міжнародні ринки існують такі шляхи: 1)експорт; 2)імпорт; 3)ліцензування; 4)спільне підприємництво; 5)прямі капіталовкладення; 6)формування багатонаціональних корпорацій. При оцінці факторів зовнішнього середовища менеджеру слід враховувати їхні характеристики, а саме: 1)взаємозалежність усіх факторів зовнішнього середовища (зміна одного фактора може привести до зміни інших); 2)складність зовнішнього середовища (значна кількість факторів, великий спектр їхніх значень); 3)рухомість зовнішнього середовища (швидкість зміни оточення організації); 4)невизначеність зовнішнього середовища (обмеженість інформації); 5)багатогранність зовнішнього середовища (відображення різних подій та аспектів).
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту iconПлан Сутність фінансового менеджменту. Розвиток фінансового менеджменту...
Матеріальною основою фінансового менеджменту є грошовий оборот підприємства, який спричинює зміну форм вартості І супроводжується...
1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту iconРеферат з курсу „Вступ до спеціальності”
Еволюція менеджменту як науки. Основні школи І напрямки у розвитку менеджменту
1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту iconДипломна робота Тема: Інформаційне забезпечення менеджменту шоу-бізнесу
Сутність І значення інформації та інформаційного забезпечення у процесі менеджменту
1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту iconРозділ Сутність функцій менеджменту як основи процесу управління
Розділ Системна роль функцій менеджменту в процесі управління І методи їх дослідження
1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту iconБюджетного менеджменту питання до іспиту
Поняття бюджетного менеджменту. Складові елементи організації бюджетного менеджменту
1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту iconСучасні теоретики менеджменту розрізняють такі концепції І підходи...
Сучасні теоретики менеджменту розрізняють такі концепції І підходи до розвитку науки управління: поведінкова концепція, системний...
1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту iconДокументаційне забезпечення системи менеджменту якості підприємств туристичної індустрії
Розглянуто питання документаційного забезпечення системи менеджменту якості на підприємствах туристичної індустрії в умовах інтеграції...
1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту iconДосвід освітнього менеджменту
Він є складовою проекту єс „Мережева взаємодія університетів-партнерів в реалізації багаторівневої системи підготовки та підвищення...
1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту iconДосвід освітнього менеджменту
Він є складовою проекту єс „Мережева взаємодія університетів-партнерів в реалізації багаторівневої системи підготовки та підвищення...
1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи до менеджменту iconКафедра менеджменту та економічної безпеки Східноукраїнського національного...
Обмін результатами наукових досліджень, обговорення актуальних питань теорії та практики менеджменту
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка