Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня




НазваАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Сторінка2/3
Дата конвертації25.02.2013
Розмір376 Kb.
ТипАвтореферат
uchni.com.ua > Інформатика > Автореферат
1   2   3
другому розділі – „^ Теоретичне обґрунтування педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю” – висвітлено організацію експериментального дослідження, сформульовано гіпотезу, виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю, розглянуто основні наукові підходи, теоретичні концепції та моделі формування медіакультури майбутніх фахівців; досліджено технологію критичного мислення як необхідне теоретичне підґрунтя для застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.

Методику дослідження розроблено на основі методичних порад, запропонованих С. Гончаренком, В. Шейком, і Н. Кушнаренком, що дозволили розкрити сутність основних теоретичних питань, визначити мету дослідження, його об’єкт і предмет, сформулювати основні завдання та етапи дослідження, висунути гіпотезу, згідно з якою застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю буде ефективним за таких педагогічних умов: створення позитивної мотивації щодо застосування медіаосвітніх технологій; урахування особливостей професійної підготовки; визначення ефективних напрямів, способів та підходів щодо застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці; виокремлення основного змісту і структури медіаосвітніх технологій з метою їх ефективного застосування у професійній підготовці. Важливим є пошук основних видів медіаосвітніх засобів і технологій та обґрунтування важливості їх використання; створення проблемних ситуацій та стимулювання студентів до активного самостійного пошуку можливих варіантів вирішення за допомогою професійно орієнтованих медіатекстів; поєднання аудиторної і самостійної роботи студентів із залученням індивідуально-дослідних завдань в процесі розвитку критичного мислення з метою формування медіакультури; вибір ефективних видів практичної медіаосвітньої діяльності студентів на матеріалах фахових медіаосвітніх засобів і технологій.

У розділі акцентовано увагу на тому, що професійна освіта майбутніх фахівців нафтогазового профілю пов’язана із професійною культурою. Медіакультура сучасного фахівця є необхідною складовою професійної культури, яка сприяє формуванню основних професійно-моральних якостей. Інженер, який володіє високим рівнем медіакультури, може вільно конкурувати на міжнародному ринку праці.

Важливим теоретичним підґрунтям для реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці є пошук, аналіз та відбір тих теоретичних напрямків і концепцій медіаосвіти, які є найбільш ефективними.

Наголошується, що загальна теорія медіаосвіти вбирає теорії медіаосвіти як формування „критичного мислення” та культурологічну, а також інтегрує окремі елементи інших медіаосвітніх теорій, яка утворює підґрунтя для застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці. Залежно від основної мети та завдань, які ставить викладач перед студентами при застосуванні професійно орієнтованих медіатекстів.

Медіаосвітні технології зорієнтовані на технічне спрямування освіти, враховують відсутність попереднього навчального медіаосвітнього досвіду на рівні школи, технікуму або коледжу. Мінімальний медіадосвід, набутий за рахунок сімейного виховання або упродовж життя, а також відсутність педагогічних методик застосування медіаосвітніх технологій через самоосвіту із урахуванням специфіки професійної підготовки майбутніх технічних фахівців; збільшення кількості годин для самостійної та індивідуальної роботи студентів у навчальних програмах − особливості застосування медіаосвітніх технологій в умовах приєднання України до європейської системи вищої освіти.

Зазначається, що характер медіанавчання в сучасному вищому навчальному закладі визначає синтез освітньо-інформаційної, практико-утилітарної і соціокультурної моделей медіаосвіти як необхідна теоретична основа для реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю, зорієнтована на максимальне використання потенційних можливостей медіаосвіти залежно від основної мети та завдань. Варіативність та універсальність дій дозволяють цілісно або фрагментарно застосовувати медіаосвітні технології у професійній підготовці студентів вищих технічних навчальних закладів.

Застосування медіаосвітніх технологій сприяє розвитку медіаосвіти, результатом якої є формування медіакультури на трьох основних рівнях: медіаграмотності (елементарному рівні), медіакомпетентності (вищому рівні) та медіаобізнаності (найвищому рівні). З метою оцінки реалізації медіаосвітніх технологій у професійній підготовці визначено характеристики основних критеріїв медіакомпетентності майбутніх фахівців, зокрема контактного, мотиваційного, інформаційного, оцінно-інтерпретаційного, перцептивного, практико-операційного та творчого, на високому, середньому та низькому рівнях. Характер прояву цих критеріїв на всіх рівнях залежить від особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю.

Усі рівні медіакультури пов’язані з розвитком навичок критичного мислення на основі створення медіапроблемного навчання і використання методів аналізу медіатекстів та функціонування медіазасобів у суспільстві. Правильний вибір того чи іншого виду критичного аналізу медіатекстів впливатиме на успішність застосування медіаосвітніх технологій, а відтак − і на формування медіакультури майбутніх фахівців.

У розділі визначено загальну технологію розвитку критичного мислення та охарактеризовано основні види аналізу медіатекстів залежно від особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю. Окреслені особливості аналізу медіаосвітніх текстів фахового спрямування дозволили сформулювати організаційно-методологічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці, які проявляються у створенні позитивної мотивації для вдосконалення професійної підготовки, а також проблемної ситуації та стимулюванні студентів до активного самостійного пошуку можливих варіантів вирішення за допомогою застосування фахових медіаосвітніх текстів і технологій. Важливим є поєднання аудиторної та самостійної роботи студентів із залученням індивідуально-дослідних завдань у проблемному медіанавчанні з метою ефективного застосування відповідних медіатехнологій; вибір тих видів медіаосвітньої діяльності студентів, що сприятимуть максимальному розвиткові навичок критичного мислення та ефективному застосуванню медіаосвітніх технологій у професійній підготовці.

Теоретичні концепції та моделі медіаосвіти стали підґрунтям для опису дидактичних умов застосування відповідних технологій, які охоплюють: визначення ефективних напрямів, способів та підходів щодо застосування медіатехнологій у професійній підготовці; виокремлення основного змісту і структури з метою ефективного застосування у професійній підготовці; пошук основних видів медіазасобів і медіатехнологій навчання та обґрунтування важливості їх використання у професійній підготовці.

Важливою педагогічною умовою застосування медіаосвітніх технологій є контекстуальна умова, оскільки вона пов’язана з особливостями професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю і проходить через усі педагогічні умови.

Технічне спрямування професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю (перевага технічних дисциплін, точних наук над гуманітарними) обмежує коло використання медіаосвітніх технологій. Їх доцільно інтегрувати у професійну підготовку у вигляді медіаосвітніх елементів змістових модулів традиційних навчальних гуманітарних або загальнопрофесійних дисциплін із гуманітарною складовою. Тематика таких дисциплін не повинна суперечити використанню медіатехнологій як додаткових навчальних джерел для підвищення ефективності навчального процесу. Наголошено на використанні медіаосвітніх технологій у тій частині навчальних дисциплін, яка має дослідницький характер та передбачає пошук необхідної інформації, її опрацювання, критичний аналіз та відбір згідно з навчальною тематикою.

Найбільш ефективним способом застосування медіаосвітніх технологій у вищих технічних навчальних закладах є розроблення медіатехнологічних схем та медіатехнологічних карт, які дозволяють не тільки унаочнити процес залучення медіаосвітніх технологій до професійної підготовки, але й описати його у вигляді певних етапів, дій, медіазасобів і відповідно до них – медіатехнологій.

Акцентовано увагу на тому, що процес реалізації медіатехнології у професійній підготовці має дев’ять основних функціональних етапів та логічних зв’язків між ними. Це дозволяє унаочнити процес їх використання на рівні медіатехнологічної схеми. Усі етапи ґрунтуються на реалізації визначених педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.

Для вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю з метою формування медіакультури ефективно використовуються такі медіаосвітні засоби і, відповідно до них, медіатехнології: навчальні газети та журнали фахового спрямування (пресотехнології); художні та документальні кінофільми та кінофрагменти (кінотехнології); комп’ютерні навчальні програми (комп’ютерні технології); мультимедіа-продукти − електронні книги, газети, журнали, мультимедіа-енциклопедії, мультимедіа-словники, комп’ютерні кліпи, фільми, бази даних (мультимедіа-технології); інтернет-джерела − сайти, програми (мережеві технології); засоби телекомунікації: продукція телебачення, радіо, телефонії (телекомунікаційні технології).

Здійснений аналіз сутності застосування медіаосвітніх технологій у підготовці майбутніх фахівців дав можливість установити, що важливість використання медіазасобів фахового або загальнопрофесійного спрямування для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей зумовлюється багатьма чинниками: розширення переліку навчальних інформаційних джерел фахового спрямування (окрім загальновідомих підручників, посібників та методичних рекомендацій); подолання комунікативних бар’єрів; удосконалення медіаосвітніх знань та набуття автоматичних навичок використання масмедійних джерел як у процесі навчання, так і в подальшому професійному житті; залучення власних медіазасобів підвищує якість професійної підготовки, а відтак актуалізуються освітня та виховна функції медіаосвітніх засобів. У такий спосіб створюється медіаімунітет до медіаосвітніх засобів негативного характеру.

У третьому розділі – „Експериментальне дослідження педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю” – описано організацію експериментальної роботи з визначення основних критеріїв та рівнів медіакомпетентності майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки на констатувальному та формувальному етапах дослідження; визначено та описано методику реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю; проаналізовано основні результати дослідження.

У розділі зазначається, що на діагностичному етапі констатувального експериментального дослідження:

– проаналізовано стан застосування медіаосвітніх засобів та технологій як студентами, так і викладачами в процесі професійної підготовки у ВТНЗ;

– з’ясовано загальний рівень сформованості медіакультури майбутніх фахівців нафтогазового профілю, набутий протягом попереднього навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, протягом життя та в результаті сімейного виховання.

На основі результатів проведеного анкетування, тестування та спостереження доведено, що вихідний рівень медіакомпетентності студентів виключений з навчального процесу загальноосвітньої школи або в процесі сімейного виховання, є досить низьким.

З метою перевірки ефективності педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій, а також апробації представленої медіатехнологічної схеми впровадження медіатехнологій у професійну підготовку майбутніх фахівців нафтогазового профілю, на формувальному етапі експерименту використано спеціальну методику реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю, основу якої склали: навчальна програма спецкурсу з вивчення основ медіакомпетентності для студентів технічних спеціальностей за напрямом підготовки „Нафтогазова справа”; розроблений автором практикум для самостійного оволодіння основами медіакомпетентності для студентів І–IV курсів технічних спеціальностей.

Теоретичну основу авторської навчальної програми спецкурсу складають наукові напрями, концепції та медіаосвітні моделі, які є ефективними для застосування медіатехнологій у професійній підготовці вищої технічної школи. Його медіадидактичне підґрунтя визначають напрями, способи й підходи щодо застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю. До навчальної програми спецкурсу ввійшли найпопулярніші (за результатами опитування студентів та викладачів вищих технічних навчальних закладів) медіаосвітні засоби та технології.

Медіаосвітні елементи змістових модулів навчальної програми спецкурсу інтегровано до навчальних програм фахових дисциплін із гуманітарною складовою у вигляді аудиторної та самостійної роботи студентів із залученням індивідуально-дослідних завдань творчого характеру на пропедевтичних семінарах. Практична реалізація спецкурсу у вигляді виконання творчих завдань на матеріалах фахових медіатекстів практикуму сприяла розвиткові критичного мислення студентів, а відтак – формуванню медіакультури майбутніх фахівців нафтогазового профілю.

На контрольному етапі формувального експерименту підтверджено ефективність педагогічних умов застосування медіаосвітніх засобів і технологій фахового спрямування у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.

Загалом здійснене дослідження дає підстави стверджувати, що високий і середній рівні основних критеріїв медіакомпетентності в експериментальних групах зросли: високий рівень – майже удвічі (з 13% до 32%), середній – у півтора раза (з 29% до 47%), а низький рівень зменшився у 2.6 раза (з 58% до 22%). Результати дослідження представлено на рис. 1.



Рисунок 1. Порівняння високого, середнього та низького рівня основних критеріїв медіакомпетентності: вихідні дані у контрольних групах і кінцеві дані в експериментальних групах І-IV курсу
Порівнюючи результати дослідження з результатами вітчизняних та зарубіжних праць, присвячених темі впровадження медіаосвітніх технологій у професійну підготовку студентів, підтверджено наявність як невеликих розбіжностей через специфіку професійної підготовки у вищих технічних навчальних закладах, так і тотожностей у визначенні напрямів, форм і способів реалізації педагогічних умов застосування медіаосвіти у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розв’язанні актуального питання щодо педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю.

Результати експериментального дослідження підтвердили покладену в основу гіпотезу, а реалізовані мета й завдання дають підстави сформулювати висновки та запропонувати рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Системний аналіз наукових праць з проблеми дослідження сприяв визначенню основних теоретичних напрямів. Установлено, що проблема окреслення педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю не була предметом комплексних наукових досліджень. У сучасних умовах, коли суспільні вимоги до професійного рівня підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю підвищуються, зазначена проблема набуває надзвичайної актуальності й потребує науково-практичного обґрунтування. Це спонукає до розроблення сучасних педагогічних підходів до професійної підготовки фахівців – майбутніх інженерів нафтогазового профілю – із застосуванням медіаосвітніх технологій.

2. Уточнено зміст основних понять дослідження: „професійна підготовка майбутніх фахівців нафтогазового профілю із застосуванням медіаосвітніх технологій” – це складний багатоступеневий процес, який передбачає засвоєння певного обсягу фахових теоретичних знань, набуття умінь та навичок професійної діяльності в нафтогазовій галузі; формування готовності майбутнього фахівця до самостійної практичної діяльності в нафтогазовій сфері за додаткового посередництва медіаосвітніх засобів та технологій професійно-орієнтованого характеру. Результатом професійної підготовки майбутнього фахівця із застосуванням медіаосвітніх технологій є не тільки професійна освіченість, компетентність та майстерність у нафтогазовій галузі як складових професійної культури, але й медіаобізнаність, медіакомпетентність та медіаграмотність. Ці складові елементи медіакультури – результат медіаосвіти, за допомогою якої підвищується якість фахових знань не тільки у студентів в процесі професійної підготовки, але й у фахівців протягом життя. Медіакультуру слід розглядати як необхідний елемент професійної культури.

„Медіадидактика” – новітня галузь педагогіки – з точки зору функціональності – це педагогічна технологія, що розробляє теорію освіти навчання й виховання, обґрунтовує зміст, визначає закономірності, цілі, форми та методи освіти за допомогою медіазасобів та складається з певних систем способів або дій – технологій навчання. „Медіаосвітня технологія” – процес усіх можливих дій, способів, методів побудови навчально-освітньої діяльності із залученням медіаосвітніх засобів з метою формування медіакультури особистості студента (майбутнього фахівця) на рівні медіаграмотності, медіакомпетентності та медіаобізнаності.

3. У роботі сформульовано характеристики основних рівнів та критеріїв сформованості медіакомпетентності в складі медіакультури як необхідного елементу професійної культури, яку набуває майбутній фахівець нафтогазового профілю в результаті застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці. Високий, середній та низький рівні відповідають таким основним критеріям сформованості медіакомпетентності: мотиваційному, контактному, інформаційному, оцінно-інтерпретаційному, практико-операційному, перцептивному та творчому.

Ступінь важливості кожного з критеріїв залежить від основної мети медіаосвітньої підготовки майбутніх інженерів: формування медіакомпетентності особистості на матеріалі медіаосвітніх засобів і технологій, які зазвичай використовуються як додаткові навчальні джерела фахового спрямування. Саме тому до основних рівнів та критеріїв медіакомпетентності слід застосувати диференційований підхід, оскільки деякі з них (контактний, практико-операційний) мають суб’єктивний характер, який визначається як необхідними, так і відносно необхідними складовими, а деякі (інформаційний та оцінно-інтерпретаційний) визнано важливими для формування медіакомпетентності майбутніх фахівців нафтогазового профілю. Вони показують рівень володіння не тільки медіаосвітніми, але й фаховими знаннями, уміннями й навичками, сприяють розвиткові критичного мислення: вмінню знаходити потрібні медіатексти; визначати проблеми, пов’язані зі змістом фахового медіатексту; аргументовано, логічно, асоціативно аналізувати та оцінювати умови функціонування медіаджерел у суспільстві та зміст медіатекстів, робити висновки та узагальнення. Творчий критерій медіакомпетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей набуває все більшого значення в сучасних умовах інформатизації та глобалізації суспільства, де переважає технічний або технологічний зміст медіатекстів і нівелюються їх „особистісно-розвивальні” можливості.

4. Виявлено, обґрунтувано та згруповано педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю. Контекстуальна умова пов’язана з особливостями професійної підготовки майбутніх фахівців нафтогазового профілю і проходить через усі інші педагогічні умови. Доведено, що дві групи педагогічних умов – дидактичні та організаційно-методологічні – сприяють застосуванню медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців.

До дидактичних умов належать: визначення ефективних напрямів, способів та підходів щодо застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці; виокремлення основного змісту та структури медіаосвітніх технологій з метою їх ефективного застосування; пошук основних видів медіаосвітніх засобів і технологій та обґрунтування важливості їх використання у професійній підготовці.

Організаційно-методологічні умови – це створення позитивної мотивації щодо застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці, а також проблемної ситуації та стимулювання студентів до активного самостійного пошуку можливих варіантів вирішення за допомогою застосування фахових медіаосвітніх засобів і технологій; поєднання аудиторної і самостійної роботи студентів із залученням індивідуально-дослідних завдань у розвитку критичного мислення; вибір ефективних видів практичної медіаосвітньої діяльності студентів на матеріалах професійно орієнтованих медіаосвітніх засобів і технологій.

5. У ході проведення констатувального та формувального етапів експерименту досліджено основну методику ефективної реалізації педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці. Її основу склала навчальна програма спецкурсу з основ медіакомпетентності. Практичну реалізацію програми здійснено на основі навчальних матеріалів практикуму з основ медіакомпетентності. Медіаосвітні елементи її змістових модулів інтегровано в навчальні програми фахових дисциплін із гуманітарною складовою у вигляді аудиторної та самостійної роботи студентів на пропедевтичних семінарах із залученням індивідуально-дослідних завдань творчого характеру. Виконання фахових творчих завдань для самостійного оволодіння основами медіакомпетентності довело ефективність медіаосвітніх технологій у формуванні медіакультури майбутніх інженерів нафтогазового профілю на її основних рівнях: медіаграмотності та медіакомпетентності.

Здійснене експериментальне дослідження підтвердило, що запропоновані педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю та методика їх реалізації забезпечують їх ефективність. Про це свідчить зростання рівня медіакомпетентності студентів експериментальних груп за всіма даними визначених показників, тоді як рівень медіакомпетентності студентів контрольних груп залишився без істотних змін.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій і підтверджується кількісною та якісною обробкою експериментальних даних з використанням методів математичної статистики.

6. Отримані наукові результати можуть бути використані вищими технічними навчальними закладами для застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців з метою реалізації таких планів:

– інтеграції у професійну підготовку медіаосвітніх елементів змістових модулів спецкурсу з основ медіакомпетентності, спрямованого на формування медіакультури особистості як необхідної складової професійної культури;

– застосування медіаосвітніх засобів і технологій з використанням матеріалів навчально-методичного практикуму для самостійного оволодіння основами медіакомпетентності з метою формування медіаосвітніх знань, умінь і навичок роботи з медіаосвітніми джерелами фахового спрямування як додатковими навчальними засобами;

– упровадження у професійну підготовку вищих технічних навчальних закладів програм реалізації медіаосвітніх технологій.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання всього спектру проблем, пов’язаних із визначенням педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців нафтогазового профілю. Перспективними напрямами подальшого дослідження можуть стати питання формування психолого-педагогічної готовності викладачів вищих технічних навчальних закладів до застосування медіаосвітньої підготовки з урахуванням профільної спеціалізації, виховання медіакультури як частини професійної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей у процесі дистанційної освіти.

^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові праці, в яких опубліковано основні наукові результати дисертації
1. Сахневич І. А. Медіаосвіта – освіта XXI століття: наукові дослідження у світі / І. А. Сахневич // Вища освіта України. – теор. та наук.-метод. часоп. – 2009. – №3 (14). – С. 47–52.

2. Сахневич І. А. Розвиток медіаосвіти в світі: теоретичний аспект / І. А. Сахневич // Проблеми освіти : наук. зб. – К. : Інст-т інновац. технол. і змісту осв. МОН України. – 2010. – Вип. 63, Ч. ІІ.– С. 196–201.

3. Сахневич І. А. Технічні та медіазасоби – необхідний додатковий елемент самостійної роботи як особливої навчальної діяльності в технічних ВНЗ / І. А. Сахневич // Вища освіта України. –: теорет. та наук.-метод. часоп. –– 2010. − № 3.– Т. ІІІ(38). – С. 200–207.

4. Сахневич І. А. Упровадження медіаосвіти у вищих навчальних закладах України: проблеми та перспективи / І. А. Сахневич // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Л.Українки. – 2010. – №21. – С. 239–242.

5. Сахневич І. А. Залучення медіаосвітніх засобів до організації самостійної роботи студентів технічної спеціальності – резерв підвищення ефективності навчання / І. А. Сахневич // Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – 2010.– № 3. – Т. VII (25). – С. 391–398.

6. Сахневич І. А. Експериментальне визначення основних критеріїв та рівнів медіаосвітньої компетентності майбутніх фахівців нафтогазового профілю в процесі професійної підготовки / І. А. Сахневич // Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – 2011. – №3. – Т. ІII (28). – С. 242-250.

7. Сахневич І. А. Культура використання медіазасобів – неодмінна умова запобігання негативному впливу медіаінформації / І. А. Сахневич // Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – 2011. – № 3. – С. 94–99.
Опубліковані праці апробаційного характеру


  1. Сахневич І. А. Перспективи розвитку медіаосвіти у ВНЗ України / І. А. Сахневич // Друкарство молоде : зб. тез за матер.10-ї Міжнар. наук.-техн. конф. 20–22 квіт. 2010 р. – К. : НТУУ «КПІ», ВПІ ВПК «Політехніка», 2010.– Кн. 2. – С. 45–47.

  2. Сахневич І. А. Про проблеми укладання Європейського мовного паспорта (ЄМП) для перекладачів /І. А. Сахневич // Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін : матеріали наук.-метод. конф. – 2008. – С.68–73.

  3. Сахневич І. А. Сучасні комп’ютерні технології як одна з ефективних умов організації самостійної роботи майбутніх технічних перекладачів / І. Сахневич // Актуальні проблеми гуманітарної освіти: зб. наук. праць – Київ-Кременець : РВЦ КОГПІ ім. Т. Шевченка.– 2008.– Вип.4. – С. 96–100.



Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації
11. Сахневич І. А. Практикум для самостійного оволодіння основами медіакомпетентності для студентів І–IV курсів технічних спеціальностей / І. А. Сахневич. – Івано-Франківськ : Сімик, 2011. – 118 с.

АНОТАЦІЇ
1   2   3

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського” уаан
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Порушення рухової активності товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику та їх корекція
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті охорони здоров`я дітей І підлітків амн україни, м. Харків
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у підготовці магістрів комп’ютерних наук
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Теоретико-правові та практичні аспекти прокурорського нагляду при забезпеченні прав обвинуваченого
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті держави І права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Вегетативна регуляція серця при хронічній серцевій недостатності: клініко-патогенетичне значення та можливості корекції
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Науковий керівник:        доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Медична реабілітація хворих із застарілими переломами та переломовивихами дистального відділу кісток передпліччя
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Двостулкові молюски родини cardiidae (bivalvia: cardioidea) понто-каспійського регіону (фауна, таксономія, поширення, екологія)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка