Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня




Скачати 364.99 Kb.
НазваАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Сторінка2/3
Дата конвертації25.02.2013
Розмір364.99 Kb.
ТипАвтореферат
uchni.com.ua > Інформатика > Автореферат
1   2   3

^ Практичне значення дослідження полягає в розробці та апробації експериментальної програми „Засоби масової комунікації та процес соціалізації студентства”, що містить факультативний курс „ЗМК і сучасність”, програму роботи клубу дописувачів студентських ЗМК, програму семінарів і тренінгів для кураторів студентських груп, викладачів з проблеми соціалізуючого впливу ЗМК на студентів. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в лекційному курсі „Педагогіка вищої школи”, що читається в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.

Розроблені теоретичні положення можуть бути використані безпосередньо в процесі роботи зі студентами у вищому навчальному закладі, при підготовці викладачів, кураторів, соціальних педагогів, журналістів, студентського активу. Експериментальний матеріал можна застосовувати в практиці державних, громадських та студентських організацій, робота яких пов’язана з підтримкою та забезпеченням процесу соціалізації студентства.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/1354 від 19.06.07), Луганського державного університету внутрішніх справ (довідка про впровадження № 1041 від 08.05.07), Луганського державного медичного університету (довідка про впровадження № 5уч/763 від 10.05.07).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: І Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції „Наукова індустрія європейського континенту – 2006” (Дніпропетровськ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Духовність особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції „Українська наука ХХІ ст.” (Київ, 2006), Другій всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції „Актуальні проблеми сучасної науки” (Київ, 2006), Третій всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції „Сучасний соціокультурний простір 2006” (Київ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Історико-педагогічні дослідження. Регіональний вимір” (Луганськ, 2006). Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 11 одноосібних публікаціях (у наукових фахових виданнях – 7 статей).

^ Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (245 найменувань, з них 7 – іноземною мовою), містить 9 додатків на 24 сторінках, 8 таблиць, 9 рисунків. Загальний обсяг дисертації – 227 сторінок.
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, наукову новизну й практичне значення результатів, наведено відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації” – представлено соціально-педагогічні аспекти процесу соціалізації студентської молоді, визначено специфіку засобів масової комунікації як особливого інституту соціалізації, науково-теоретичне підґрунтя організації взаємодії студентства з ЗМК.

Аналіз літератури показав, що в соціально-педагогічній науці існує два основних підходи до розуміння суті соціалізації. Прибічники першого (Дж. Балантайн, Т. Парсонс, М. Вебер та ін.) вважають, що зміст процесу соціалізації визначається зацікавленістю суспільства в тому, щоб його члени успішно оволодівали суспільними ролями, брали участь у політичній, економічній, комунікативній, виробничій та ін. видах суспільної діяльності. У своїх роботах вони характеризують людину як об’єкт соціалізації. Прибічники другого підходу (Дж. Мід, М. Рожков, Б. Паригін та ін.) розглядають людину не лише як об’єкт, а і як суб’єкт соціалізації, оскільки, на їхню думку, саме з позицій суб’єкта індивід засвоює соціальні норми й цінності суспільства, попередній суспільний досвід. Дослідники вказують на те, що будь-який індивід не лише адаптується до вимог суспільства, а й бере активну участь у процесі соціалізації.

У цілому дослідження проблеми соціалізації показало, що цей процес становить собою складний і динамічний феномен, змістом якого є входження людини до соціуму й становлення її особистості, що забезпечується інтегрованістю індивіда в суспільство й водночас його соціальною автономізацією (Г. Андрєєва, І. Кон, В. Москаленко, А. Мудрик, Б. Паригін та ін.).

Спираючись на наукові розробки, присвячені процесу соціалізації молоді, у тому числі й студентської (Л. Аза, Б. Ананьєв, М. Головатий, В. Курило, C. Левікова, В. Лісовський, Н. Рейнвальд, С. Савченко та ін.), ми дійшли висновку, що під соціалізацією студентської молоді найчастіше розуміють процес активного засвоєння студентами системи соціальних норм, цінностей і перетворення їх у власну систему соціальних установок, ціннісних орієнтацій, що забезпечить їх гармонійне входження до реального суспільного життя.

Установлено, що особливостями процесу соціалізації студентської молоді в Україні є його гіпердинамічний характер; сприйняття студентства як суб’єкта соціалізаційного процесу; перерозподіл впливу на особистість інститутів соціалізації; перехід значної частини виховної роботи за межі навчальних закладів; трансформація основних інститутів соціалізації; наявність дисбалансу в організованих і стихійних процесах соціалізації в бік стихійності; збільшення рівня автономності особистості від суспільства.

На основі узагальнення наукових підходів до вивчення проблеми ми визначили соціалізацію студентської молоді засобами масової комунікації як динамічний, безперервний процес взаємодії студентів з інститутом ЗМК, що обумовлює активне засвоєння студентами системи соціальних норм, цінностей, які транслюються засобами мас-медіа, і перетворення їх у власну систему соціальних установок, ціннісних орієнтацій, що забезпечують становлення особистості й гармонійне входження до соціуму

Критерієм процесу соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації є рівень соціальності, що становить собою сукупність особистісних якостей, які характеризують розвиток людини як члена суспільства і є провідними в стосунках „студент – суспільство”.

У дисертації показано, що в умовах сучасного інформаційного суспільства одним із головних інститутів соціалізації студентської молоді є інститут ЗМК, який в соціально-педагогічному контексті розглядається як цілісний феномен, якому притаманні риси педагогічної дійсності: соціальна природа, зміст, форми, технології впливу на свідомість людей. Зміст і мету функції соціалізації цього інституту складає включення індивіда в суспільство через пряме й опосередковане засвоєння ним суспільного досвіду, формування власної системи ціннісно-орієнтаційних установок. ЗМК здійснюють не лише безпосередній соціалізуючий вплив на особистість, а й вплив на різні інститути, що також виконують соціалізуючу функцію.

Проаналізувавши праці вітчизняних і зарубіжних учених (Н. Богомолова, Ю. Буданцев, В. Горохов, Я. Засурський, Г. Лассвелл, Г. Маклюєн, А. Москаленко, Є. Прохоров, В. Пугачов, Ю. Хабермас), ми виділили такі специфічні риси засобів масової комунікації як соціалізуючого інституту: 1) соціальна природа об’єкта впливу інституту ЗМК і кінцевого результату; 2) масовість соціалізаційної діяльності; 3) періодичність діяльності; 4) доступність інституту ЗМК (у технічному, фінансовому, соціально-економічному, культурному плані тощо); 5) відкритість та діалогічність; 6) інтегрованість з іншими соціальними інститутами, зв’язок з усіма сферами соціальної дійсності.

Значний вплив на процес соціалізації саме студентської молоді мають студентські засоби масової комунікації, які активно впливають на процес самопізнання та самоствердження молодої людини. Студентські ЗМК більше, ніж інші типи мас-медіа, здатні задовольняти інформаційно-пізнавальні потреби студентства, зважаючи на його соціальні й вікові ознаки.

Студентські ЗМК є спеціалізованими, вони розраховані на студентську аудиторію, аудиторію викладачів, а часом і абітурієнтську аудиторію, що належать, головним чином, до вищого навчального закладу, який є засновником цього ЗМК. Студентські ЗМК поширюються, відповідно, у стінах закладу освіти, що є їх засновником, тобто аудиторії університетських ЗМК властива певна замкнутість і обмеженість. Вони характеризуються здійсненням різнобічного впливу на студентську аудиторію: пропагандистського, просвітницького, соціалізаційного, часто визначають зміст дозвілля студентства, є засобом релаксації, доповнюють недостатність міжособистісних контактів молоді тощо.

Призначення студентських ЗМК – висвітлювати головні події життєдіяльності вищого навчального закладу, сприяти підвищенню духу корпоративності студентства, поширювати у своїй аудиторії духовні й моральні цінності суспільства, сприяти виробленню ціннісних орієнтацій, установок, розширювати певним чином сферу спілкування тощо.

Сучасні студентські ЗМК правомірно розглядати як ефективний засіб соціалізації студентської молоді, соціалізаційний вплив яких виражається у сприянні розвитку в студентів навичок соціальної компетентності, набуттю ними соціального статусу, визначенню їхніх життєвих цінностей тощо. Як підтип молодіжних видань університетські ЗМК мають особливості, які визначаються соціально-віковою специфікою їх аудиторії.

На основі теоретичного аналізу наукової літератури з питань впливу засобів масової комунікації на аудиторію, у тому числі студентську, було запропоновано класифікацію студентської молоді, в основу якої покладено такі критерії: загальна частота користування ЗМК, пріоритетність звернення окремого індивіда до певного типу ЗМК, а також мета звернення до інформації ЗМК. Відповідно до названих критеріїв у студентській аудиторії ми виділили такі типи студентів: 1) активно зорієнтовані на роботу із ЗМК; 2) зорієнтовані на роботу із ЗМК; 3) зорієнтовані на роботу з певним типом ЗМК; 4) слабо зорієнтовані на роботу із ЗМК; 5) не зорієнтовані на роботу із ЗМК.

У другому розділі – „Розробка педагогічних засад соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації” представлено критеріальний апарат, матеріали та результати констатувального зрізу, за якими визначено педагогічні засади соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації, експериментально перевірено ефективність запропонованих педагогічних засад соціалізації студентства засобами мас-медіа, здійснено аналіз експериментальної роботи.

Згідно з внутрішньою логікою й завданнями дослідження основним критерієм соціалізації ми визначили соціальність як сукупність трьох компонентів – когнітивного, емоційно-ціннісного та практично-діяльнісного. Для кожного із зазначених компонентів було розроблено якісні та кількісні показники, оцінка яких фіксувалася на трьох базових рівнях – високому, середньому й низькому.

Експериментальне дослідження було проведено в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. У ньому брали участь студенти Інституту економіки та бізнесу, історичного факультету та факультету української філології (загальна вибірка – 300 студентів).

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту показав недостатню зорієнтованість студентства у сфері ЗМК: найбільшою була група студентів з низьким рівнем зорієнтованості у ЗМК – 50,4%; другу групу за кількістю склали студенти з рівнем зорієнтованості, що оцінюється як середній – 34,4%; найменшою за кількісними показниками виявилася група студентів, чий рівень оцінюється як високий – 15,2%. Було зафіксовано превалювання низького й середнього рівнів соціальності студентів. Відомості щодо кожного виділеного нами компонента соціальності наведено в табл. 1.

Таблиця 1

^ Рівні оволодіння компонентами соціальності, n=300

(констатувальний етап експерименту, у % до загальної кількості)

Рівень

Компоненти соціальності

Когнітивний

Емоційно-ціннісний

Практично-діяльнісний

Високий

14,9

16,6

12,9

Середній

40,9

33,1

36,9

Низький

44,2

50,3

50,2

Разом

100

100

100


На основі методів математичної статистики (коефіцієнт Пірсона –Браве) було розраховано силу кореляційного зв’язку, що характеризу-ється як сильна, та визначено прямо пропорційну залежність між рівнем зорієнтованості у сфері ЗМК і рівнем соціальності особистості.

На підставі теоретичного аналізу та даних констатувального етапу дослідження було визначено й обґрунтовано педагогічні засади, які забез-печують ефективність соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації. До них ми відносимо: організацію медіаосвіти студентської молоді та педагогічну підтримку спілкування студентства із ЗМК.

Під змістом першої засади розуміємо освіту, пов’язану з усіма видами медіа (друкованими, звуковими, екранними й т. ін.), змістом якої є інформація про масову комунікацію в соціумі, про особливості функціо-нування мас-медіа і шляхи їх ефективного використання людиною. Результатом медіаосвіти є виховання в людини медіаграмотності й медіа-культури, за умови, що під медіакультурою ми розуміємо культуру сприйняття й засвоєння медійних текстів, виховання навичок роботи з мас-медіа, а під медіаграмотністю – здатність використовувати, аналізу-вати, оцінювати й передавати повідомлення мас-медіа в різних формах.

Визначення цілі й змісту медіаосвіти як педагогічної засади підвищення ефективності використання соціалізаційного потенціалу ЗМК у студентській аудиторії, обумовили вибір форм і методів роботи. Ми розробили програму для студентів, яка містила факультативний курс „ЗМК і сучасність”; було організовано клуб дописувачів ЗМК при студентській газеті ЛНПУ імені Тараса Шевченка „Новий погляд”. Успішному вирішенню завдань факультативного курсу „ЗМК і сучасність” сприяла розроблена до курсу методика, яка передбачала проведення занять, основаних на проблемних, евристичних, ігрових формах та методах навчання, що розвивають індивідуальність людини, самостійність мислення, стимулюють творчі здібності (лекції, проблемні ситуації, дискусії, ситуативно-рольові ігри, „круглі столи”, театралізації, „мозковий штурм”, випуск студентських стінгазет тощо). Практика роботи клубу дописувачів ЗМК передбачає залучення студентства до співпраці з ЗМК, проведення зустрічей з місцевими журналістами, провідними фахівцями з різних галузей суспільної діяльності, організацію тренінгів („Формування морально-етичного кодексу особистості під впливом сучасних мас-медіа”, „Інформаційна освіта особистості як умова її вдалої самореалізації”), розробку внутрішньоуніверситетських сайтів.

Під змістом другої засади розуміємо особливий аспект діяльності викладача вищої школи, орієнтований на взаємодію зі студентом, надання йому допомоги в процесі взаємодії з засобами масової комунікації і спрямований на підтримку адаптації студента в процесах суспільної масової комунікаційної діяльності, у виборі адекватних ситуації способів комунікативної діяльності, сприяння самоутвердженню й саморозвитку індивіда тощо. Головною метою педагогічної підтримки є виховання студента як активного суб’єкта суспільної діяльності з гармонійним внутрішнім світом, професійно й культурно зорієнтованого, комунікативно компетентного й готового до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Педагогічна підтримка як система складається з таких компонентів: науково-методична підтримка, інформаційна та організаційно-управлінська. Для реалізації другої засади було розроблено комплексно-цільову програму, розраховану на працівників методичних об’єднань, заступників деканів факультетів і директорів інститутів з виховної роботи, членів виховних комісій, кураторів студентських груп та викладачів вищих навчальних закладів. Програма містить систему семінарів (за темами: „ЗМК і процес соціалізації студентства”, „Педагогічна підтримка як сучасна навчально-виховна технологія”, „Медіаосвіта у вищому навчальному закладі: сучасний стан і перспективи”) і тренінг „Педагогічна підтримка спілкування студентства з мас-медіа”.

Програма дослідження передбачала проведення формувального етапу експерименту, який був спрямований на перевірку ефективності запропонованих педагогічних засад соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації й охоплював кілька етапів.

На першому етапі робота була спрямована на формування висо-кого рівня орієнтації студентської молоді у світі українських мас-медіа. За мету ставилося ознайомити молодь із змістом і практичним відобра-женням поняття „засоби масової комунікації”, розглянути специфіку кож-ного виду ЗМК, надати студентам знання щодо основних функцій і місця цього інституту в структурі суспільства, визначити шляхи впливу мас-медіа на суспільну думку, розширити обсяг інформування студентства щодо тематичного розмаїття світу преси, радіо й телебачення.

На другому етапі здійснювалась робота щодо формування у студентства високого рівня емоційно-ціннісного, когнітивного, практично-діяльнісного компонентів соціальності. Робота з формування емоційно-ціннісного компонента соціальності студентства передбачала створення і реалізацію педагогічних умов формування правильної мотивації, що впливає на ефективність процесу соціалізації студентства засобами мас-медіа. Робота з формування когнітивного компонента соціальності передбачала формування у студентів цілісної системи теоретичних знань щодо особливостей соціалізаційних процесів у суспільстві й місця ЗМК. Робота з формування практично-діяльнісного компонента соціальності була спрямована на оволодіння студентами певної системи умінь і навичок суспільної діяльності, взаємодії з інститутом ЗМК, практичне їх відпрацювання.

^ Третій етап передбачав вирішення завдань оцінювального характеру. За допомогою різноманітних діагностичних методів ми обрали кілька форм контролю (початковий, поточний, підсумковий), які дозволили простежити динаміку розвитку рівнів соціальності в студентів.

Експериментальна робота завершувалася підсумковим контроль-ним зрізом. Аналіз отриманих результатів засвідчив, що після проведення спеціальної педагогічної роботи в експериментальних групах відбувся значний позитивний перерозподіл студентів щодо рівнів соціальності (Таблиця. 2).

Таблиця 2
1   2   3

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського” уаан
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Порушення рухової активності товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику та їх корекція
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті охорони здоров`я дітей І підлітків амн україни, м. Харків
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у підготовці магістрів комп’ютерних наук
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Теоретико-правові та практичні аспекти прокурорського нагляду при забезпеченні прав обвинуваченого
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті держави І права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Вегетативна регуляція серця при хронічній серцевій недостатності: клініко-патогенетичне значення та можливості корекції
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Науковий керівник:        доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Медична реабілітація хворих із застарілими переломами та переломовивихами дистального відділу кісток передпліччя
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка