М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк)




Скачати 162.28 Kb.
НазваМ. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк)
Дата конвертації16.03.2013
Розмір162.28 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы




УДК 378.147:004.056.5

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІЗ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

М.Г. Коляда

Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки ІПО ІПП УМО (м. Донецьк),

кандидат педагогічних наук, доцент
Науковці України почали приділяти свою увагу методології підготовки фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою тоді, коли для забезпечення мобільності фахівців на ринку праці були поєднані споріднені спеціальності та відкриті нові спеціалізації. Міністерство освіти України спільно з комітетом Держкомсекретів України здійснило упорядкування Переліку напрямів підготовки фахівців і Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.94 р. № 325 було введено такі спеціальності: «Технічні системи захисту інформації» (напрям – Радіотехніка), «Комплексні системи захисту інформації» (напрям – Прикладна математика), «Адміністративний менеджмент у сфері захисту інформації з обмеженим доступом» (напрям – Менеджмент), «Захист інформації з обмеженим доступом» (напрям – Соціологія), «Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки» (напрям – Комп’ютеризовані системи, автоматика і управління).

Перші статті були присвячені обґрунтуванню і доцільності реформування системи підготовки фахівців такого профілю (Г.П. Лазарєв, С.М. Кльоцкін, В.О. Хорошко, О.М. Богданов, О.Г. Додонов, О.В. Корнєйко, В.В. Мохор, Г.Ю. Маклаков, Е.В. Рижков, В.П. Ворожко). В 2000-2001 роках стан підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки розглядали такі вчені, як К.І. Бєляков і В.Д. Павловський, але вивченню системи такої підготовки за кордоном і зокрема в країнах Європейського Союзу ніхто з них не приділяв достатньої уваги. Ця тема залишається мало вивчена і сьогодні, розробка її дуже актуальна і своєчасна, тому що саме зараз готуються державні стандарти вищої освіти України у вигляді вимог до підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр та магістр напряму підготовки 1701 «Інформаційна безпека». Метою цієї статті як раз і є розкриття особливостей професійної підготовки фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою в країнах Європейського Союзу.

Для того, щоб простежити ці суттєві відмінності треба виділити той інваріант в структурі педагогічної підготовки європейських країн, який би дозволив оцінити її ефективність. Головним елементом такого інваріанту є зміст освіти, який проявляється через вимоги до системи знань, умінь та навичок, які необхідні фахівцю такого профілю, а також через перелік різноманітних дисциплін фундаментального ядра цієї професії.

В грудні 1999 р. Європейська Комісія започаткувала нову ініціативу під назвою «Електронна Європа», де порушила питання про важливість впровадження в життя людей нововведень, зокрема масове використання інформаційних технологій та засобів комунікаційного зв’язку. Ця ініціатива була підтримана Європейською Радою в Лісабоні у березні 2000 р. Ухвалений документ – «Електронна Європа – інформаційне суспільство для всіх» – становить частину так званої «лісабонської стратегії», згідно якої до 2010 р. економіка Європейського Союзу має стати найконкурентнішою і найдинамічнішою у світі. На шляху до «Електронної Європи» були визначені такі ключові цілі:

- привести цифрові технології та Інтернет до кожного громадянина, у кожну оселю, школу, підприємство та державну установу;

- подолати цифрову «неписьменність» у Європі через культуру підприємництва, відкриту до застосування нових інформаційних технологій;

- забезпечити соціальну лояльність інформаційного суспільства [1].

Як указує R.D. Сarlson і J. Repmen [2] в статті «Міждіяльність на основі мережі», Рада Європи закликає співтовариство до створення програми, яка б була спрямована на формування інформаційних інфраструктур, розповсюдження нововведень і розширення економічних реформ, а також на модернізацію систем соціального забезпечення та освіти. Така програма повинна бути стратегічною на наступне десятиліття. Згідно цієї стратегії, Європейське суспільство має стати відкритішим для нововведень, з конкурентноспроможною і динамічною інформаційною економікою у світі, яка б забезпечила значне економічне зростання із збільшенням кількості нових робочих місць і соціальної згуртованості.

Комісія Європейського співробітництва на прийнятому у Брюсселі 30 жовтня 2000 року [3, с. 11-19] Меморандумі «Навчання протягом усього життя», пропонує нові ключові ідеї, які повинні стати головними в Західноєвропейському освітньому просторі XXІ століття:

1. Нові базисні вміння для всіх. Забезпечити загальний і постійний доступ до навчання для отримання та поновлення навичок, необхідних для довготривалої участі у функціонуванні суспільства знань. Наведемо ці базисні вміння: вміння працювати з інформаційно-обчислювальною технікою, володіння іноземними мовами, технічна культура, підприємництво та соціальні навички (вміння бути більш самостійними через самоспрямованість, впевненість у власних силах, ризикованість).

2. Більше інвестувань у людські ресурси. Помітно підняти рівень інвестицій у людські ресурси для того, щоб зробити людину найбільш пріоритетним здобутком Європи.

3. Інновації у викладанні та навчанні. Розробити ефективні методи та умови викладання та навчання для продовження навчання протягом усього життя.

4. Цінність навчання. Значно удосконалити критерії, за якими оцінюються участь та результати навчання протягом усього життя, особливо за умов неофіційного та неформального навчання.

5. Нові підходи до керівництва та консультування. Забезпечити спрощеність отримання високоякісної інформації та порад щодо можливостей навчання по всій Європі та протягом усього життя.

У контексті Рекомендацій Ради Європи студент розглядається як суб'єкт, який сам собі ставить мету навчання, а викладач вибирає для нього стратегію досягнення цієї мети. В Рекомендаціях підкреслюється, що інформаційні навички – це тільки база, інструментарій для досягнення позитивного результату на рівні професійних дій, і, наприклад, уміння захищати інформацію, це одна із складових частин загальної інформаційної культури в інформаційному суспільстві.

Зараз в Україні фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою готують за одним напрямом 1701 «Інформаційна безпека», що містить три спеціальності – «Безпека інформаційних і комунікаційних систем» (6.170101, 8.170101 ), «Системи технічного захисту інформації» (6.170102, 8.170102), «Управління інформаційною безпекою» (6.170103, 8.170103). А які ж особливості професійної підготовки фахівців такого профілю в країнах Європи?

Ліверпульский університет (University of Liverpool – http://www.liv.ac.uk/) у Великобританії готує магістрів наук в галузі інформаційних технологій з профілю інформаційної безпеки, інформаційних систем управління, використання Інтернет-технологій, інформаційного менеджменту, програмної інженерії. При навчанні, використовується модульна система: класична, що складається з двох модулів і факультативна – з одного модуля. Обидва підходи в навчанні спрямовані на одержання глибоких знань і практичних навичок у сфері комп'ютерної криміналістики, інформаційної безпеки, інженерного і програмного забезпечення інформаційних процесів.

Це повною мірою задовольняє зростаючі потреби Англії з підготовки фахівців в області інформаційної безпеки. Навчаючись по цій програмі, студенти вивчають інформаційні технології і різноманітні інструменти, які їм знадобляться для проектування, побудови і управління інформаційних системам, а також для визначення витоку інформації і порушення її безпеки.

Поступити вчитися за цією програмою можна, маючи ступінь бакалавра за даним напрямком, або освіту на рівні бакалавра не за профілем, але не менше двох років практичної роботи з цього профілю.

^ Зразкова Школа інформації і комунікації в Сорбоні (Париж) (L'Ecole de référence en Information et Communication – CELSA Paris-Sorbonne, режим доступу до веб-сторінки: http://www.paris-sorbonne.fr/en/) спеціалізується на підготовці фахівців для засобів масової інформації, у тому числі і за профілем, який зв'язаний з інформаційними технологіями, інформаційним менеджментом і засобами захисту суспільно-значимої інформації. Обов'язковою умовою навчання є дослідницька робота студентів, їхнє стажування за вибором в країнах Європі, Азії, Америки, Австралії, на півночі і півдні Африки.

Німецьке федеральне управління з техніки інформаційної безпеки (Bundesamt für Sicherheit в дер Informationstechnik – BSI) визначає IT-безпеку як «стан, у якому ризики, що існують у зв'язку з використанням інформаційних технологій через небезпеку знижуються до прийнятного рівня належних мір. Таким чином, IT-безпека, є державною політикою, у якій конфіденційність, цілісність і доступність інформації та інформаційних технологій є захищеними за допомогою відповідних мір», такий лейб-мотив підготовки фахівців у Берлінському відкритому університеті (Freie Universität Berlin – http://www.fu-berlin.de/en/zuv/eas/it-sicherheit/index.html). Дослідницькі програми характеризуються розмаїтістю наукових напрямів; студенти можуть займатися у міждисциплінарних областях наукових досліджень, що сприяє кращої передачі знань і формуванню умінь та навичок в інноваційних сферах. Серед цих напрямів треба виділити такі: правові основи інформаційної безпеки, організаційні й управлінські процеси інформаційного захисту, надійність конфіденційної інформації, боротьба з комп'ютерними вірусами та ін.

В області електротехніки і комп'ютерної інженерії готують фахівців у ^ Гамбурзькому технологічному університеті в Німеччині (Technіsche unіversіtät Hamburg-Harburg – TUHH: http://www.tu-harburg.de/). Динамічний розвиток університету характеризується відкритим освітнім простором, де створюються всі умови для інтелектуальних відкриттів студентів в області інноваційних методів комп'ютерної інженерії і для застосування новітніх інформаційних технологій.

В Австрійському Інститут прикладної обробки інформації і комунікацій (Institute for Applied Information Processing and Communication – IAIK: http://іnformatіk.tugraz.at/cs/en/aboutus/іnstіtutes/іaіk/іndex.html) у центрі уваги знаходяться прикладні дослідження в області комп'ютерних мереж, розробки чипів, а також питань, пов’язаних з комп'ютерною безпекою. Усі ці напрямки сприяють спільній, цілісній світоглядній картині студентів на проблеми прикладної обробки інформації. Інститут постійно підкреслює свою незалежну позицію консалтингової діяльності в цій сфері.

Магістерська програма дослідження пропонує програму «Безпека в сфері інформаційних технологій», що складається з декількох курсів у цілому на 45 європейських кредитів, також для студентів пропонується програма по, так званій, технічній математиці.

Факультет ^ Електроніки та інформаційних технологій є найбільшим факультетом Варшавського технологічного університету (Warsaw University of Technology – http://www.eng.pw.edu/pl/Faculty-of-Electrical-Engineering-Electrical-energy-security-of-the-country). Цей факультет дає освіту і проводить наукові дослідження в таких областях, як: автоматичний контроль інженерних і робототехнічних пристроїв, інформаційні технології, біомедицинська інженерія, мікроелектроніка, оптоелектроніка, системи виміру, мультимедіа і телекомунікаційні технології.

На факультеті ^ Математики та інформатики займаються проблемами, які пов’язані з інформаційною безпекою, криптографічними методами захисту інформації та ін. Університетська програма в області комп'ютерних наук розрахована як на бакалавра наук в області інженерної освіти, так і на магістра-дослідника. Випускник кожного рівня може здійснювати свою діяльність у наступних трьох областях: штучний інтелект, обчислювальна техніка в бізнесі та економіці, інформатика в області науки і техніки.

Тривалість і масштаби цих програм визначаються системою кредитів. Студент, як припускає програма, повинний набрати 30 кредитних балів за семестр (60 кредитів за навчальний рік). Бакалаврська програма передбачає в цілому 210 кредитів протягом семи семестрів. Щоб перейти на наступний навчальний рік, студенти повинні набрати визначений мінімальний розмір кредитів, який визначається Радою факультету. Одержання диплома бакалавра наук залежить від успішного завершення заключного семестру, і здачі випускних іспитів. Магістерська програма вимагає в цілому 120 кредитів за чотири семестри (два навчальних роки) або 90 кредитів за 3 семестри.

^ Технічний університет Гданська (Technical University of Gdansk –http://www.іst-world.org/) на кафедрі електроніки, телекомунікацій і інформатики департаменту систем дистанційного моніторингу готує фахівців в рамках напряму Computer Engineering, Software Engineering та Information Technology.

Аналізуючи навчальні програми з підготовки фахівців із спеціальності «Управління інформаційною безпекою» (за українською класифікацією) в країнах Європейського Союзу, ми дійшли до висновку, що найбільш ближче до неї підходить так званий напрям підготовки – «Інформаційний менеджмент» (Information Management); для напряму «Системи технічного захисту інформації» – «Комп’ютерна інженерії» (Computer Engineering); для напряму «Безпека інформаційних і комунікаційних систем» – «Інформаційні технології» (Information Technology), «Розробка програмного забезпечення» (Software Engineering) та «Інформаційні системи» (Information Systems). Треба відзначити, що прямої відповідності між представленим переліком спеціальностей професійної підготовки в Україні [4] і спеціальностями в розвинутих країнах Заходу, немає. Як правило, більшість розглянутих напрямів підготовки фахівців з інформаційної безпеки формуються в основному, так званому, напряму – «Комп'ютерна наука» (Computer Science), хоча без всіх вище перелічених компонентів ця підготовка була б неповною.

Аналіз навчальних планів узагальненої спеціальності «Захист інформації» (Information Security) дозволив згрупувати дисципліни, які в них викладаються, в найважливіші розділи. Необхідно зазначити, що представлені нижче курси вивчаються разом з дисциплінами циклу загально-гуманітарної та загальнонаукової підготовки, і не обов'язково одночасно; вони, як правило, розподілені за модулями відповідно до курсів навчання.

^ I. Захист інформації. Інформаційна безпека

- Захист даних і конфіденційність (Data Protection and Privacy);

- Безпека операційних систем (Operating Systems Security);

- Проектування архітектури безпеки (Designing Security Architectures);

- Безпека високопродуктивних мереж (Security for high-performance networks);

- Уразливість інформації в мережному світі (Sensitive Information in a Wired World);

- Мережна безпека (Network Security);

- Інтернет і безпека брандмауера (Internet and Firewall Security);

- Безпека Веб-мережі (Web Security);

- Секретність, захист і криптографія (Privacy, Security, and Cryptography);

- Безпека в технології смарт-карт (Security in Smart Card Technology);

- Смарт-карт безпека (Smartcard Security);

- Безпека на засадах мовних середовищ (Language-Based Security);

- Знайомство з розслідуванням комп'ютерної злочинності (Introduction to Computer Crime Investigation);

- Основи комп'ютерної криміналістики (Principles of Computer Forensics);

- Боротьба з кібер-злочинністю (Struggle against Cyber Crime);

- Інформаційна безпека і закон (Information Security Law);

- Інформаційна війна (Information Warfare).

^ Розділ II. Інформаційні системи (Information Systems)

- Введення в сучасні комунікаційні системи (Introduction to Modern Communication Systems);

- Інформаційні системи і інформаційне суспільство (Information Systems and the Information Society);

- Створення мереж і систем (Networking and Systems);

- Розподілені обчислення і організація мереж (Distributed Computing and Networking);

- Моделювання інформаційних систем (Information Systems Modelling);

- Проектування і аналіз інформаційних систем (Information Systems analysis and design);

- Розробка алгоритмів для проектування і поліпшення сучасних стільникових мереж (The Development of Algorithms for Designing and Improving on Present day Cellular Networks);

- Мобільний комп’ютинг і безпровідна організація мережі (Mobile Computing and Wireless Networking);

- Теорія і експлуатація мереж зв'язку (Theory and Operation of Communication Networks);

- Комп'ютерні мережі (Computer Networks);

- Комп'ютерні системи (Computer Systems);

- Нейронні мережі в обчислювальній техніці (Neural Networks for Computing);

- Розроблення мультимедійних інформаційних систем (Developing Multimedia Information Systems);

- Мультимедійні інформаційні системи (Multimedia Information Systems);

- Інформаційно-пошукові системи (Information Retrieval Systems);

- Цифрові системи (Digital Systems);

- Управляючі системи (Operating Systems);

- Оцінка інформаційних систем (Evaluation of Information Systems);

- Інформаційно-комунікаційні мережі в організаціях (Information and Communication Networks in Organizations);

- Мережі для бібліотек і інформаційних агенцій (Networking for Libraries and Information Agencies).

^ Розділ III. Розробка програмного забезпечення (Software Engineering). Інформаційні технології (Information Technology)

- Програмне забезпечення, конфіденційність і безпека (Software Engineering, Privacy, and Security);

- Комп'ютерна архітектура і програмне забезпечення (Power-aware Computer Architectures and Software);

- Вступ до програмування систем і комп'ютерну організацію (Introduction to Systems Programming and Computer Organization);

- Функціональне програмування (Functional Programming);

- Формальна семантика (Formal Semantics);

- Проектний аналіз алгоритмів (Design and Analysis of Algorithms);

- Паралельні програмні методи (Parallel Programming Techniques);

- Теорія розподілених систем (Theory of Distributed Systems);

- Основи програмування для роботів (Programming Fundamentals with Robots);

- Введення в бази даних (Introduction to Databases);

- Управління і створення баз даних (Database Creation and Management);

- Архітектура і робота в системі баз даних (Database System Implementation and Architectures);

- Структури даних і програмні методи (Data Structures and Programming Techniques);

- Реляційні бази даних (Relational Databases);

- Проектування баз даних (Database Design).

- Проектування Web-сайтів (Designing Usable Websites);

- Моделювання поводження інтелектуальних систем (Modelling the Behaviour of Intelligent Communication Systems);

- Штучний інтелект (Artificial Intelligence);

- Комп'ютерна графіка (Computer Graphics).

^ Розділ IV. Комп'ютерні розробки (Computer Engineering). Системи технічного захисту інформації

- Системи технічної безпеки (Systems and Technical Security);

- Людино-машинна взаємодія (Human-computer Interaction);

- Мережні вкладені системи і мережні датчики (Networked Embedded Systems and Sensor Networks);

- Генна інформація і біоінформатика (Genomics and Bioinformatics);

- Машини і механізми (Machine Learning);

- Інтелектуальна робототехніка (Intelligent Robotics);

- Комп'ютерне бачення і біологічне сприймання (Computational Vision and Biological Perception).

^ Розділ V. Інформаційний менеджмент (Information Management)

- Управління інформаційною безпекою (Managing Information Security);

- Інформаційна безпека і принципи управління (Information Security Management Principles);

- Управління ключами (Key Management);

- Безпека інформації і підготовка кадрів (Security Outreach and Training);

- Управління безпекою (Managing Security Awareness);

- Служби безпеки (Security Services);

- Теорія управління і комунікації (Control Theory and Communications);

- Основи інформаційного менеджменту (Foundations of Information Management);

- Проектування і оцінка інформаційного сервісу (Information Services Design and Evaluation);

- Інформаційний менеджмент і стратегія (Information Management and Strategy);

- Менеджмент інформаційних систем і служб (Management of Information Systems and Services);

- Менеджмент проектів інформаційних систем (Information Systems Project Management);

- Організація, менеджмент і інформаційні системи (Organization, Management and Information Systems);

- Інформаційний менеджмент в цифровій економіці (Information Management in the Digital Economy);

- Управління фондами (Collection Management);

- Управління документацією (Document Management).

- Менеджмент змін (The Management of Change);

- Проектний менеджмент (Project Management);

- Системний менеджмент (Systems Management);

- Менеджмент людських ресурсів (Human Resource Management);

- Інформаційні служби в організаціях (Information Services in Organizations);

- Вибіркове інформаційне обслуговування (Information Service Elective).

^ Розділ VI. Комп'ютерна наука (Computer Science). Прикладна математика та криптологія

- Вступ до інформаційної науки і технології (Introduction to Information Science and Technology);

- Комп’ютинг и філософія (Computing and Philosophy).

- Алгоритми випадкових чисел (Randomized Algorithms);

- Роз'яснення методів (Rendering Techniques);

- Числові обчислення (Numerical Computation);

- Обчислювальні складності (Computational Complexity);

- Графи і мережі (Graphs and Networks);

- Системний аналіз (Systems Analysis);

- Дослідження операцій (Action research);

- Онлайновий інформаційний пошук (Online Information Retrieval);

- Організація і пошук інформації (Information Organisation and Retrieval);

- Вступ до пошуку даних (Introduction to Data Mining);

- Пошук і зберігання інформації (Information Storage and Retrieval);

- Дослідження інформаційного пошуку і збереження (Information Storage and Retrieval Research);

- Доступ до інформаційних ресурсів (Access to Information Resources).

- Розповсюдження інформації і урядові ресурси (Information Transfer and Government Resources);

- Інформаційні ресурси і сервіс (Reference and Information Resources and Services);

- Інформаційні ресурси і послуги (Information resources and services);

- Проектування інформаційних ресурсів Інтернет (Internet Information Resource Design);

- Основні друковані і електронні інформаційні джерела (Basic Print and Electronic Information Sources);

- Електронні публікації (Electronic Publishing);

- Інформаційні джерела (Information Sources);

- Цифрові бібліотеки (Digital Libraries);

- Каталогізація і класифікація (Cataloging and Classification);

- Бібліотеки, інформація і суспільство (Libraries, Information and Society).

- Проектування інформаційних ресурсів (Information Resources Project);

- Інформаційні ресурси гуманітарної сфери (Information Resources (Humanities);

- Ділова інформація (Business Information);

- Інформація для здоров’я (Healthcare Information).

- Концепція штучного інтелекту (Concepts in artificial intelligence);

- Вступ до інформаційного системного аналізу (Introduction to information systems analysis);

- Соціально-професійні аспекти інформаційного сервісу (Professional and Social Aspects of Information Services);

- Користувачі інформації і суспільство (Information Users and Society);

- Основи криптографії (Foundations of Cryptography);

- Криптографія і комп'ютерна безпека (Cryptography and Computer Security);

- Відкриті ключі і цифрові підписи (The Open Keys and Digital Signatures);

- Етичні норми мережної безпеки (Ethical Standards for Network Security);

- Принципи комп'ютерної етики (Principles of Computer Ethics);

- Правові питання інформаційного менеджменту (Legal Issues in Information Management);

- Комп'ютери і закон (Computers and the Law);

- Таємність у цифрове століття (Privacy in the Digital Age);

- Інтелектуальна власність у цифрове століття (Intellectual Property in the Digital Age).

^ Розділ VII. Економіка інформаційних систем, технологій та інформаційної безпеки

- Економіка і інформатика (Economics and Computer Science);

- Економіка і комп’ютерні обчислення (Economics and Computation);

- Економіка інформації (Economics of Information);

- Інформаційний консалтінг (Information Counselling);

- Оцінка ризику (Risk Assessment);

- Економічні методи прийняття рішень (Economic Methods for Decision-Making);

- Планування безперервності бізнесу (Business Continuity Planning);

- Розповсюдження інформації в бізнесі і промисловості (Information Transfer in Business and Industry);

- Маркетинг інформаційних продуктів та послуг (Marketing Information Products and Services);

- Електронна комерція (Electronic Commerce);

- Інформаційна політика (Information Policy).
Аналізуючи розвиток професіоналізму майбутніх фахівців в сфері інформаційної безпеки в країнах Європейського Союзу, можна зробити висновок, що він нерозривно пов’язаний із індивідуалізацією навчання. У більшості вищих навчальних закладів не існує поняття академічної групи, академічного курсу, фіксованого терміну навчання. Студент фактично має змогу формувати індивідуальний освітній модуль, відповідно до особистих інтересів і уявлень про майбутню кар’єру. Викладачі-наставники допомагають студентові скласти таку індивідуальну програму навчання, щоб вона дала змогу реалізувати його внутрішнє покликання до тої, чи іншої науково-дослідницької теми, і по суті, він навчається по індивідуальній траєкторії, з урахуванням розподілу свого фізичного і розумового навантаження, з обліком власної комфортності.
Список використаних джерел

1. Електронна Європа [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europa. dovidka.com.ua/e.html. – Заголовок з екрану.

2. Сarlson R.D., & Repmen J. Web-based interactivity // WebNet Journal. – 2000. – № 1(2). – P. 11–13.

3. Квятковський Стефан. Меморандум Європейської комісії «Навчання протягом усього життя» // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Наук.-метод. журнал. – К., 2002. – Вип. 3 (7). – С. 11 -19.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719 «Перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра» // Офіційний вісник КМ України від 25.12.2006 р., № 50, стаття 3333. – С. 160.
Коляда М.Г. Особенности профессиональной подготовки специалистов по защите информации и управлению информационной безопасностью в странах Европейского Союза

В статьи рассматриваются особенности профессиональной подготовки специалистов по защите информации и управлению информационной безопасностью в странах Европейского Союза. Приводятся педагогические подходы в подготовке специалистов такого профиля.

^ Ключевые слова: профессиональная подготовка, защита информации, информационная безопасность.
Коляда М.Г. Особливості професійної підготовки фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою в країнах Європейського Союзу

У статті розглядаються особливості професійної підготовки фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою в країнах Європейського Союзу. Наводяться педагогічні підходи підготовки фахівців такого профілю.

Ключові слова: професійна підготовка, захист інформації, інформаційна безпека.
Kolyada M.G. Feature of vocational training of experts after protection of the information and management of information security in the countries of the European Union

In articles features of vocational training of experts after protection of the information and management of information security in the countries of the European Union are considered. Pedagogical approaches in preparation of experts of such structure are resulted.

Keywords: vocational training, information protection, information security.

Схожі:

М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк) iconМислення
Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк), кандидат педагогічних наук, доцент
М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк) iconІ. Загальні питання щодо стану виконання вимог цивільного захисту...
Наявність наказу керівника – начальника цивільної оборони про організацію цивільної оборони
М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк) iconМетодичні рекомендації щодо проведення “Дня цивільної оборони (цивільного...
«Про стан цивільної оборони в закладах освіти Золочівського району та завдання на 2010 рік» в загальноосвітніх навчальних закладах...
М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк) iconМіністерство охорони здоров'я україни
Запорізького державного медичного університету (завідувач кафедри д мед н., професор Недельська С. М.), кафедрою педіатрії №2 Вінницького...
М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк) iconТема 6: Засоби захисту шкіри
Захисний комбінезон; легкий захисний костюм л-1; загальновійськовий захисний комплект (ззк); аі-2; іпп-8; ппі
М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк) iconКонспекти з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань...
Онспекти підготовлено педагогічним колективом курсів цивільної оборони хмельницької області під керівництвом начальника Головного...
М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк) iconКонспекти з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань...
Онспекти підготовлено педагогічним колективом курсів цивільної оборони хмельницької області під керівництвом начальника Головного...
М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк) iconКонспекти з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань...
Онспекти підготовлено педагогічним колективом курсів цивільної оборони хмельницької області під керівництвом начальника Головного...
М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк) iconРозд І л 1У. Захисні споруди цивільної оборони
Захисні споруди цивільної оборони – це споруди, які призначені для захисту людей від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій...
М. Г. Коляда Завідувач кафедри інформаційного захисту та цивільної безпеки іпо іпп умо (м. Донецьк) iconМетодичні рекомендації з організації державної експертизи з питань...
Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки мнс, її територіальних інспекцій, а також експертно-технічних центрів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка