Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора




Скачати 185.94 Kb.
НазваПідготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора
Дата конвертації26.03.2013
Розмір185.94 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
Відділ культури і туризму Глибоцької РДА

Централізована бібліотечна система

Центральна районна бібліотека

Сектор краєзнавства та народознавства




(Інформаційно – бібліографічний покажчик до 310-ї річниці першої писемної згадки про с. Старий Вовчинець

14. 02. 1703 р.)



Глибока 2013

Підготувала:

Кузик Н.В.

бібліотекар сектора

краєзнавства та народознавства

Глибоцької ЦРБ

^

Відповідальна за випуск:

Сабран Л.О.

бібліотекар методико-бібліотграфічного

відділу Глибоцької ЦРБ

^

91 Ст. Вовчинець – 310: інформаційно-

С 77 бібліографічний покажчик / Підготувала

Кузик Н.В., Відповідальна за випуск Сабран Л.О.-Глибока 2013

ЗАХОДЬТЕ ДО БІБЛІОТЕКИ РАЙОНУ

^

Наше адреса: смт. Глибока, вул. Центральна, 91

Центральна районна бібліотека, сектор краєзнавства та народознавства.

Ми працюємо: щодня з 9 до 18 години, крім суботи та неділі.

Телефон: 2-21-34

^

ЗАВІТАЙТЕ ДО НАС НА ГОСТИНУ


Старому Вовчинцю - 310


Шановні читачі!

Ви переглянули сторінку інформаційно – бібліографічного покажчика «До оберегів відродження» і ми сподіваємося, що він послужить хорошим путівником у вивченні історії рідного краю. У детальнішому ознайомленні з джерелами інформації в яких подані матеріали про історичне минуле та сьогодення нашого краю, вам допоможуть бібліотечні працівники Глибоччини.



^ Старому Вовчинцю - 310
Шановні читачі!
Перед Вами інформаційно – бібліографічний покажчик «Ст. Вовчинцю - 310».

Минає 310 років з того часу, коли село Ст. Вовчинець було згадано в писемних літописних документах. Покажчик познайомить вас з історією минулого та сучасного нашого краю про знаних і шановних людей села, а також з історією краєзнавчого музейного комплекса с. Старий Вовчинець.

Матеріал у покажчику розташований за такими розділами: «З історії села», «Топоніміка села Старий Вовчинець», «Наше сьогодення», «Знатні люди краю», «Краєзнавчий музейний комплекс села Старий Вовчинець».

Інформаційно – бібліографічний покажчик розрахований на вчителів, студентів, краєзнавців, бібліотечних працівників та всіх тих, хто цікавиться минулим та сучасним села Старий Вовчиненць.

Ми сподіваємось, що він послужить стимулом для подальшого вивчення історії нашого краю.


^



Старому Вовчинцю - 310

Моє село – краплиночка на карті,

У світі невідоме та дарма,

Та і чого без нього були б варті

Ми з Вами всі і кожен зокрема

Грищук Л.П


З історії села:

«Екскурсія до мальовничого села Старий Вовчинець»

Цікавими для туристів є поїздки по Буковині, яка багата на пам'ятки природи, історії та культури.

Красивий  і наш Глибоцький район сьогодні, ще красивішим буде завтра.
   Але насамперед радимо здійснити екскурсію до мальовничого села Старий Вовчинець. Самі посудіть: гарне автобусне сполучення з обласним центром, навколо села  -  ліс, луки покриті кущами шипшини, глодом, романцем та чебрецем, озера неподалік села, чисте повітря, наповнене духмяним ароматом липи, хвої, черемхи. А ще — цікава історія села, яка бере свій початок з 1703 року, і з якою можна ознайомитися у історичному музеї села. Влітку тут можна порибалити, назбирати грибів та ягід і, звичайно, відпочити душею, поспілкуватися з природою, лісом, який, безсумнівно, і нерви лікує, і душу облагороджує; взимку: покататися на лижах, санях, вполювати дичину, чи доторкнутися серцем до чудових буковинських звичаїв, скажімо, різдвяної колядки.
Старому Вовчинцю - 310
8. Щастя єднання педагога і дітей [танці для дітей в селі Ст. Вовчинець] / Новий день. – 2007. – 28 червня.
9. Гейніш Василь.

Вишиває, пісень співає – життя прикрашає [вишивальниця Фрозина Червінська з с. Ст. Вовчинець] / В. Гейніш // Новий день. – 2008. – 4 січня

^

10. Матвіїшин Марія

Визначний митець, родом із Ставрого Вовчинця [Дузовні цінності] / Г.Матвіїшин // Новий день 2007. – 30 листопада


11. Газета «Краєзнавство. Географія. Туризм». Упорядники: Світлана Плесак., Наталія Косик., Галина Глова / Віночок Яворівщини. №29-30 (418-419) серпень 2005 р.
12. Етнос. Культура. Духовність: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційні моделі розвитку туристичної інфраструктури України. Буковинське та світове старообрядництво: історія, культура, туризм», Чернівці, 23-24 вересня 2006 р. – Ч.2. Чернівці, 2006.- 328 с.
13. Великий В.Я. Глибока. Путівник. – Ужгород: Карпати, 1987. – 95 с.
14. Топало Людмила. Пошуково – дослідницька робота «Видатний односельчанин Л.О. Копельман».

15. Тофан Віра, Пашняк Анастасія. Пошуково – дослідницька робота «Мікротопоніми Старого Вовчинця. Пошук триває…» 2005р.
Старому Вовчинцю - 310

^

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Топало Леонтина.

Скриня – посаг, скриня – радість [сільський музей у Івана Топало] / Л. Топало // Буковинський вісник . – 2004. – [№3]. – серпень.
2. Кирстюк Петро.

Тут були витлки життя і творчості художника [пам'ять художника Л. Копельмана] / П. Кирстюк //Новий день. – 2004. – 5 червня.
3. Гейніш Василь.

Спраглого душею заведіть до музею [Старововчинецький музей : історія] / В. Гейніш // Новий день. – 2007. – 30 листопада.
4.Топало Леонтина.

70-те літо Івана Косяновича [Старововчинецький музей: обереги] / Л. Топало // Новий день . – 2000. – 7 серпня.
5. Горбань Марія.

Гран – прі у шестикласниці Ольги Капюк [фестиваль - конкурс] / М. Горбань // Новий день .- 2006. – 27 жовтня
6. Кирстюк Петро Старововчинецькому храму науки – 150 / П. Кирстюк // Новий день. – 2007. – 8 березня
7. Гужва Олена.

Співець старих Чернівців [100 річчя з дня народження буковинського художника – графіка Леона Копельмана] /О.Гужва //Буковина.-2004.-2 червня

Старому Вовчинцю - 310

А мешканці   села робитимуть усе для того, щоб наша перлина у смарагдовому обрамленні приваблювала туристів з усіх куточків держави. і світу.

Знайомство з Старим Вовчинцем розпочинається з кута села, що розлігся на високому березі  річки Сірет - Надсірет. Таких назв, у нашій місцевості більше, ніж офіційних, закріплених на картах. Завдяки цим, колись стихійно виниклим, і, закріпленим часом і людською пам'яттю назвам, наші жителі безпомилково орієнтуються в селі. 

 Звідси крокуємо до Глюжинського горба.   Існує версія, що назва Глюжа походить від слова «калюжа», яка була колись на цьому горбі. Справді, тут існує вихід підземних вод на поверхню, що є не зовсім закономірним і тому неодмінно повинно було бути поміченим. З цієї точки зору назву можна було би прийняти і пояснити. Але, якщо врахувати, що саме слово «калюжа» у нашій місцевості набуло широкого використання лише впродовж останніх кількох десятиліть представниками молодшого та середнього покоління, то ця гіпотеза «хитається». Адже люди старшого покоління називали калюжі у нашій місцевості як завгодно—балтами, калабанями, багнами, млаками—лише не калюжами. Хоча зовсім не обов'язково, щоб назва «приросла» з подачі місцевого населення. Міг же хтось із чужих, вперше побачивши на підвищеному місці водойму, здивовано вигукнути: «Калюжа!?», що з часом могло видозмінитись у Глюжу... Досягнувши найвищої точки гори, милуємося чудовими краєвидами  села, що відкриваються звідси. Ще веселіше спус¬каємося до потічка, котрий виблискує в долині срібною стріч¬кою. Далі дорога пролягає через центр села, де біля самого ліцею  розміщений музей історії Старого Вовчинця. 

Це справді диво рукотворне, завдяки якому ми без фантастичної машини часу можемо подолати відстань у минуле і перенестися у різні моменти життя рідного села, відчути гомін

^ Старому Вовчинцю – 310
минулих віків, збагнути уклад буття  наших предків. Такої криниці духовності треба довгої  шукати на нашій Україні.  Продовжити віртуальну екскурсію селом ви зможете, детальніше ознайомившись з       Історико-краєзнавчим  портретом села Старий Вовчинець.  Ці матеріали – це кропітка праця ентузіастів-краєзнавців, як педагогів так і учнів, всіх тих, хто   збирає, досліджує, вивчає та цінує минуле, і цим самим творить майбутнє. Щиро запрошую всіх ознайомитися з історією, традиціями,   видатними постатями села. Бажаю вам зробити ковток з духовної криниці нашого народу,  відчути себе частинкою  Старого Вовчинця.       

  Походження назви села Старий Вовчинець

Згідно легенди назва села Старий Вовчинець пов’язана з паном, що володів селом більше ніж 300 років тому. Прізвище цього поміщика – Волчинський, а отже і назва села – Вовчинець. Перші домівки були збудовані на куті Босна, де ріс густий ліс, у якому водилося чимало вовків – це можливо також вплинуло на становлення назви села. Село непомітно виросло, незабаром неподалік розрісся ще один населений пункт Вовчинець і наші сельчани доповнили назву свого села прикметником «старий». Так і з’явився Старий Вовчинець.

 Поховання сина Богдана Хмельницького

Центральною дорогою села крокуємо до сільського кута, що зветься Горішнім, тому що розміщений він на підвищенні. Тут ви почуєте легенду про одне із найзагадковіших місць Старого Вовчинця – Могилу.

^ Старому Вовчинцю - 310
Румунії. «Вишиванка» приймає участь в концерті присвяченому Дню Незалежності України і на День міста в літньому театрі міста Чернівці.
А з яким нетерпінням очікують виступу колективу на сільській сцені шанувальники народної пісні. Адже саме «Вишиванка» відроджує, відтворює призабуті наші місцеві звичаї, обряди, пісні, традиції.
Міжнародний фестиваль «Великдень у Космачі » - Івано- Франківська область с. Космачі. «Вишиванка» знову виїжджає на гастролі.
В 2010 році колектив є учасником всіх культурно-масових заходів, фольклорних свят, фестивалів і конкурсів в селі та районі. Цього ж року відбувається творчий звіт аматорських колективів Глибоччини «З любов'ю до рідного краю», присвячений 70-річчю утворення Чернівецької області, де члени журі оцінюють «Вишиванку» досить високими балами. Сумлінна праця колективу є гарантією збереження вовчинецьких традицій, обрядів. Саме берегинями збереження таких традицій є Фрозія Іванівна Червінська та Зінаїда Іллівна Буніховська, які не дивлячись на свій вік, а Фрозії Іванівні 16 квітня 2011 року виповнилося 90 років, вона й досі є активним учасником колективу.

«Вишиванка» постійно працює над виконавською майстерністю, вдосконаленням мізансцен, використанням народної атрибутики.
Учасники не зупиняються на досягнутому, завжди у творчому пошуку.


^ Старому Вовчинцю – 310
програми. «Вишиванка» завжди з радістю виступає в селах району: Кам'янка, Черепківці, Біла Криниця, Стерча, Турятка та інші. Щорічно колектив бере участь в традиційних районних оглядах: «Осінь весільна», «Невичерпні скарби кодрів барвистих», «Від Різдва Христового до Йордану» та ін..

З 2007 - 2010рр. «Вишиванка» плідно трудиться на культурній ниві. За цей період дано багато виступів та концертів:
2007 рік - колектив дебютує на міжнародному фестивалі «Буковинські зустрічі» в Угорщині в місті Боніхат. Цього ж року «Вишиванка» виступає на міжнародному фестивалі на Тернопільщині в місті Козлові.

2008 р. - з чималим успіхом колектив виступив в комуні Киндешти Ботошанського повіту.



Румунії. «Вишиванка» приймає участь в концерті присвяченому Дню Незалежності України і на День міста в літньому театрі міста Чернівці.
А з яким нетерпінням очікують виступу колективу на сільській сцені шанувальники народної пісні. Адже саме «Вишиванка» відроджує, відтворює призабуті наші місцеві звичаї, обряди, пісні
Старому Вовчинцю - 310



Існує думка, що отримала свою назва цю місцина через те, що тут поховано одного з синів Богдана Хмельницького – Зіновія. Під час одного з Молдавських походів (1651-1652р.р.) Зіновія було поранено. Поверталося Богданове військо додому цими місцями, і везли вони з собою важкопораненого юнака. Тут вони розбили табір, щоб відпочити, так як місцина підійшла їм за всіма параметрами – з цієї височини добре проглядається вся навколишня територія, вода – поряд та й дров вдосталь, бо неподалік росте ліс. Тут життя молодого хлопця і погасло. Далі везти померлого не було сенсу, так як на дворі стояла спека, тому і вирішили поховати його тут. Ця версія не має ніяких документальних підтверджень, але серед місцевого населення вона досить поширена, і всі схильні цьому вірити.

Старому Вовчинцю - 310

^

КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС 
С. СТАРИЙ ВОВЧИНЕЦЬ



   


  
Музейний комплекс є найбільшим в області серед громадських музеїв за площею, кількістю та розмаїттям старожитностей і тематики. Його експонати найповніше відтворюють селянський побут і культуру регіону. Музей засновано 1957 року. Сьогодні він вміщує понад 8 тисяч експонатів, які розміщені у 19-ти залах комплесу.

^ Старому Вовчинцю - 310
Засновники фольклорного колективу сім’я Жовтюків - Василь Петрович та Домніка Георгіївна Колектив постійно бере участь в районних та обласних конкурсах, де здобував визнання журі, що надихнуло учасників па нові виступи, нові програми.
Щорічно “Вишиванка” виступає в традиційних оглядах: “Барви рідного краю”, “Осінь весільна”, “Невичерпні скарби кодрів барвистих” та інших.

У 1992 році колектив представляє Буковину на Республіканському літературно-мистецькому святі “Лесині джерела” у місті Новгород-Волинському, успішний виступ був відзначений дипломом.
В репертуарі колективу появля кгься: “Стародавній схід”, “Клака”, “Маланка”, “Храм”, “Миколая”, “Юріїв день” та

“Старововчинецьке весілля”.

Поряд із інсценізацією народних обрядів в репертуарі учасників стародавні народні пісні, приказки, бувальщини та легенди. Колектив постійно працює над виконавською майстерністю, вдосконаленням мізансцен, використанням народної атрибутики.
Багатим пісенним розмаїттям є “Старововчинецьке весілля”, кожна обрядова дія цього чудового свята прикрашена піснями, які надають колоритного забарвлення і неповторності .
Учасники народного аматорського колективу “Вишиванка” не зупиняються на досягнутому, завжди у творчому пошуку.
Вміє “Вишиванка” не тільки співати, працювати, але й гарно танцювати. В поєднанні музики, пісні, танцю, місцевого говору учасники розкуто, довірливо і просто доносять до глядача неоціненні скарби народної творчості.

Своїми досягненнями колектив завдячує керівникам, які є носіями, збирачами та популяризаторами фольклору. Колектив постійно приймає участь в районних, обласних конкурсах, де здобуває визнання журі, що і надихає учасників на нові виступи, нові

^ Старому Вовчинцю - 310
співпрацював з шкільним музеєм. На згадку про дитинство та юність, проведені тут, митець подарував учням картину, на якій зображене синьооке дівча з книжкою в руках - це спогад про перше трепетне юначе кохання; картину „У гостях у Ольги Юліанівни", шанувальником творчості якої був Леон Озіасович; автопортрет 1974 рік; „Шосейна дорога" 1973р.. На більшості творів художника - дарчі надписи, зроблені його рукою.
У процесі підготовки до святкування 100-річчя з дня народження художника, рада музею, співпрацювала з Чернівецьким художнім музеєм, який передав нам 25 липня 2003 року картини Леона Копельмана  „Міські пейзажі під синьою горою" (1971 рік) та „На березі Дністра в Заліщиках" (1978 рік). Створена експозиція покликана ознайомити учнів ліцею, жителів та гостей села з людиною, яка прославила його, яка сприяла розвитку культури та мистецтва України.

^ Народний аматорський колектив «Вишиванка»

Українська народна пісенна культура - незатьмарене джерело життя, одне з найцінніших надбань нашого народу. Фольклорно-етнографічні свята збуджують інтерес до народної творчості, сприяють виявленню оригінальних, призабутих пісень.
Народний аматорський колектив “Вишиванка” намагається бути неповторним, виступати з цікавою самобутньою програмою, а це можливо лише при глибокому знанні й використанні місцевого матеріалу та при збереженні народного колориту. Фольклорний колектив був створений при сільському Будинку культури у 1986 році. Його учасниками є люди різного віку та професій, всього налічується 30 осіб.

Старому Вовчинцю - 310
 
 

   
  

Особливою гордістю музею є велика колекція писанок (понад три тисячі), виготовлених місцевими умільцями.
^ Старому Вовчинцю - 310

Писанкове диво Старого Вовчинця



Досі вважалося, що в Україні є тільки один Музей писанки – в Коломиї на Галичині. Проте на Буковині теж є колекція цих справжніх витворів мистецтва, яка мало чим відрізняється від музейної.

Пам’ятаю з дитинства, як в останній тиждень перед Великоднем мати, помолившись Богородиці, клала перед собою плетену з лози таріль із курячими яйцями та сідала розписувати їх. Брала в руки «писачок» – тоненьку металеву трубочку, закріплену на дерев’яному держальці, опускала його у розтоплений на шпаргаті віск і починала виводити узори. Завжди дивувався, як тільки вона зберігала у пам’яті стільки варіантів геометричних, рослинних, тваринних, релігійних орнаментів… Що не яйце – витвір мистецтва.

^ Старому Вовчинцю - 310


дереворит), численних автопортретів ( «Mein Bild» 1928-29,  дереворит   та   ін.),   екслібриси чернівецьких, карпатських та кримських краєвидів.  («Буковий ліс», полотно, олія; «Чернівці. Вулиця», 1950-ті, полотно, олія; «Гурзуф»,  папір, акварель). У графічних композиціях 1920-1940-х рр. відчутний вплив

експресіонізму, французького мистецтва 1900-1920-х рр. Для творчості художника у 1950-40-х рр. характерні реалістично трактовані міські та гірські пейзажі.

Твори Л.Копельмана зберігаються у Чернівецькому художньому та Чернівецькому краєзнавчому музеях,  у приватних колекціях. Учасник виставок у Чернівцях (1930- 1944р.p.), Всеукраїнських виставок  у 1950-тих, 1990-тих p.p., мав персональні виставки у місті Чернівцях у 1965р., 1975р., 1994р..

Він написав десятки портретів людей Буковини, бо його життя нерозривно пов'язане з нею. Окремі з них - портрети пташниці колгоспу імені Калініна О.Г.Гудими, бригадира меблевого комбінату І.Л.Москалюка та інших.

Учні Старововчинецького ліцею, під керівництвом директора краєзнавчого  музею Топало І.К. було зібрано багато експонатів, тим чи іншим чином пов'язаних з  відомим Хоча останні роки художник прожив в місті Чернівці, але часто відвідував рідне село,
Старому Вовчинцю - 310
^ ЗНАТНІ ЛЮДИ КРАЮ

Леон Озіасович Копельман (1904 – 1982)


Народився в селі Вовчинець, (Старий Вовчинець) Глибоцького району Чернівецької області.

У 1924-1928 рр. навчався на факультеті живопису Академії мистецтв

Флоренції (Італія, викладач Ф.Карена), 1929-1931 рр. - в Школі красних мистецтв у Бухаресті (Румунія) за спеціальностями «живопис», «рисунок», «каліграфія» (викладач К.Рессу). Член Спілки радянських художників України (згодом - Спілки художників СРСР), поновлений з 1945 р.
Працював у  галузі станкової та промислової графіки,  книжного оформлення, малярства,

реклами. Відомий як автор дереворитів, офортів на соціальні, біблійні  теми («Бичування   Христа»,   кінець   1920-х,офорт;  «Майстерня художника», 1927, офорт; «Хрести»,

Старому Вовчинцю - 310

Єдине, що незмінно повторювала з року в рік, – напис навхрест «Христос воскрес – Воістину воскрес!»



...Давно чув про краєзнавчий музей Старововчинецького ліцею, де його засновник і незмінний директор І.К.Топало зібрав колекцію писанок. І ось нещодавно випала нагода відвідати його та пересвідчитися у талановитості буковинських писанкарок. Пильно придивлявся до розфарбованих див і бачив несхожість орнаментів та кольорової гами. Іван Касіянович між тим розповів, що для декорування писанок місцеві майстрині в давнину використовували рослинні барвники з настоїв коріння рослин, кори дерев, відварів трав та цибулинного лушпиння, а останнім часом – анілінових фарб. – Років 25 тому, – згадує Іван Топало, – разом із вихованцями поїхав на екскурсію до Коломиї, відвідав відділ писанкарства місцевого краєзнавчого музею. Милуючись рукотворним дивом, загорівся ідеєю зібрати таку ж колекцію для шкільного музею. Тим паче, знав – у селі живуть справжні

^ Старому Вовчинцю - 310

майстрині-писанкарки – Веронія Вакарюк, Ганна Каменюк, Фрозія Червінська. По приїзді зібрав по сусідах перший десяток розписаних узорами яєць, другий… Односельчани, довідавшись про моє захоплення, почали самі пропонувати свої «скарби». І це продовжується донині…

Зараз у музейній експозиції – понад три тисячі писанок. Їх кількість щороку зростає. Після Великодня Іванові Касяновичу навперебій пропонують свої знахідки школярі із Кам’янки, Багринівки, Нового Вовчиця, Черепківки, Слобідки, інших сіл, які навчаються в ліцеї, де Топало працює директором. Передають йому розписані дива з Купки, Корчівців... Вже розмальовують писанки для музею дочка покійної Вероні Вакарюк – Марія Оленюк, а ще її приятелька Світлана Вакарюк… Кожен новий витвір мистецтва директор додає до експозиції.



– За писанками можна вивчати нашу історію, – розповідає знавець. – Писали писанки обов’язково на сирих яйцях, щоб зберегти животворчу силу. Ними обмінюються, обдаровують, виявляючи свою прихильність. Українській писанці не властива реалістична

Старому Вовчинцю - 310
 
    
Час роботи:

10:00-16:00; субота та неділя — за домовленістю.

Вартість вхідних квитків:

Вхід безкоштовний.

Вартість екскурсії:

Екскурсії проводяться безкоштовно. Бажана пожертва.

Чернівецька область

Глибоцький район 

с. Старий Вовчинець 

вул. Базарна, 6 

Тел.: +38 (098) 612-92-88

Як доїхати:

Громадським транспортом

З м. Чернівці автобусом до села Старий Вовчинець. Музей знаходиться в центрі села, навпроти сільської ради. 

Автомобілем 
З Чернівців їхати за вказівниками на смт Глибока, далі на Старий Вовчинець. Музей знаходиться в центрі села, навпроти сільської ради.

^ Старому Вовчинцю – 310


 

 
 
 
На особливу увагу заслуговує і колекція "Бабусини Скрині", старовинні підводи та колекція радіо-, теле- та кіноапаратури. На протязі 50 років Іван Касіянович Топало разом із односельчанами збирав старовинні речі, які і складають музейну експозицію. Пошукова робота проводиться і тепер.


^ Старому Вовчинцю - 310

чи натуралістична передача навколишнього світу, розпис її умовний. І.Топало говорити на цю тему може годинами, але, наш погляд, притягують найбільш майстерно виписані. Обізнаний гід пояснює, найбільш давнім мотивом в орнаментах вважається сонячний знак – крапка, кружок, хрест, павучок, зірки, (три-, чотири-, шести- та восьмипроменеві). А ромб в орнаменті вважається символом родючості. Триверт, тризуб… Ці знаки в давні часи мали містичне та міфологічне значення, вважалися символами руху Сонця, плодючості, вічного продовження життя. В деяких варіантах тризуб відомий і як «древо життя» – батько, мати, дитина. Цей символ був надзвичайно популярний у мистецтві Київської Русі. Чи не тому князі Рюриковичі взяли його своїм гербом?.. Вершиною експозиції є спеціальний дерев’яний хрест, заповнений трьома сотнями писанок. За словами І.К.Топала, подібний витвір він випадково побачив у румунському консульстві в Чернівцях. Всередині цей символ християнства містив один ряд писанок, у Старому Вовчинці виготовили втричі ширший. Отже, він помістив три ряди найкращих експонатів. В Україні, крім Старововчинецького, як уже згадували, є Музей писанки в Коломиї, а також Державний музей українського народного декоративного мистецтва, де зібрано майже 4 тисячі цих дивних витворів. Там прекрасні умови для зберігання. Коломиї пощастило теж, бо там побував Віктор Ющенко, який розпорядився звести окрему споруду для музею. А ось у Старому Вовчинці колекція писанок зберігається завдяки ентузіазму самовідданої людини, яка ніякого заохочення за це не має. Українська писанка – явище культури, в ній сутність національного духу. Тому хочеться низько схилити голову перед людьми, які його бережуть і всіляко підносять. Перед Іваном Касяновичем Топалом зокрема…
^ Старому Вовчинцю - 310

Також, привертають увагу ткані ужиткові речі, вироби гончарів, бондарів, різб'ярів, вишивальниць, художників. Меморіальна кімната Леона Копельмана (1904-1982) та його графіка буде дуже цікава для шанувальників живопису.



 

 
 

Старому Вовчинцю - 310
    
 
В розділі, де представлені знаряддя праці (дерев'яні вироби ХІХ ст.), є багато раритетних експонатів. Серед них привертають увагу ручна молотарка кін..ХІХ - поч. ХХ ст., ручна соломорізка,

які є єдиними подібними експонатами в регіоні. Окремо в експозиції представлена селянська хата І п. ХХ ст. із відновленним інтер'єром та оригінальними взірцями буковинської вишивки.
  

Схожі:

Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора iconПідготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора
Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя,1954—1989 Словникова...
Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора iconПідготувала: Кузик Н. В

Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора icon«Доля Глибоцької майстрині Домки Ботушанської»
Зачитав уривки із листів, які Домка присилала йому та вірші, які ще не надруковані. Підсумки підвела директор Глибоцької цбс ольга...
Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора iconПідготувала бібліотекар зош №5
Антонов, В. П. Уроки Чернобыля: радиация, жизнь, здоровье / В. П. Антонов. – К. Знание, 1989. – 112 с
Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора iconПідготувала бібліотекар Ладижинської зош №4 юрчак м.І
Кардинальні зміни, що відбулися у всіх сферах життя суспільства, зокрема у розвитку І становленні національної школи вимагають перегляду...
Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора icon2012 смт. Глибока Підготувала: Кузик Н. В
Прутом від рівнинної частини. Рівнинна зона, що простягається від Прута до Дністра, з ранньої весни буяє в запашному цвітінні садів,...
Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора iconПідготувала бібліотекар зош №5 м. Токмака Симоненко Галина Вікторівна
Бажання  знати якомога більше про природу й довкілля було завжди притаманне людині ще з перших кроків її розвитку. Кожен із нас відповідальний...
Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора iconПідготувала бібліотекар зош №5 Симоненко Галина Вікторівна Україна в роки другої світової війни
Україна в другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. історичні нариси. У двох книгах. Кн перша. – К. Наукова думка, 2011. – 736 с
Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора iconПрограма семінару за Курсом 8 “Залучення приватного сектора в діяльність...
Презентація Обґрунтування залучення приватного сектора у сферу комунальних послуг. Критерії доцільності для комунальних (державних)...
Підготувала: Кузик Н. В. бібліотекар сектора iconРозділ І. Сутність та завдання державного сектора економіки
Розділ ІІІ. Критерії ефективності управління суб’єктами господарювання державного сектора економіки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка