Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство»




НазваКонспект лекцій з дисципліни «Документознавство»
Сторінка1/15
Дата конвертації05.04.2013
Розмір1.68 Mb.
ТипКонспект
uchni.com.ua > Інформатика > Конспект
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


Міністерство освіти i науки України

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ
Т.Л. Бірюкова


Конспект лекцій

з дисципліни «Документознавство»

Ч. 1


Одеса ОНПУ 2011

Міністерство освіти i науки України

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Т.Л.Бірюкова

Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство».Ч. 1: для студентів спеціальності 7.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність».

Затверджено на засіданні кафедри

документознавства та інформаційної діяльності

Протокол № 2 від 22.09.2010

Одеса ОНПУ 2011
Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» для студентів спеціальності 7.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність».Ч. 1 / укл. Т.Л.Бірюкова. - Одеса: ОНПУ, 2011.- 255 с.
Конспект лекцій призначено для студентів спеціальності 7.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність» денної та заочної форми навчання. Конспект містить системні знання про документознавство як науку та сприяє комплексному вивченню документа як системного об'єкта, спеціально створеного для зберігання й розповсюдження інформації в просторі та часі. Для кращого сприйняття, окремий навчальний матеріал надається у формі таблиць та рисунків. Контрольні питання та завдання наприкінці кожного розділу призначені для здійснення студентами самоконтролю вивчення дисципліни. Наприкінці першої частини навчального посібника подані тести, що містять питання з вивчених тем за семестр.

ВСТУП
«Документознавство» є базовою дисципліною, призначеною для підготовки фахівців вищої кваліфікації за фахом «Документознавство та інформаційна діяльність».

Засвоєння даної дисципліни пов'язане з вивченням наступних курсів: «Інформатика», «Соціальні комунікації», «Основи бібліотекознавства і бібліографознавства», «Інформаційно-аналітична діяльність», «Основи сучасного діловодства», «Аналітико-синтетична обробка документів». Дисципліни документально - комунікаційного циклу спрямовані на надання студентам системного уявлення щодо теоретичних і практичних основ їх майбутньої діяльності.

Мета курсу «Документозавство» - вивчення документа як складної інформаційної системи, способів документування, систем документації, документальних комплексів, документальних комунікацій в їх розвитку.

Об'єктом вивчення є документ як центральний смисловий елемент документальної інфраструктури суспільства.

Предметом вивчення є наукове знання про документ, про закономірності створення і функціонування документів в суспільстві.

Основними завданнями курсу є:

1.Засвоєння базових теоретичних принципів, необхідних для практичної роботи з|із| документами, а саме знань про:

•об'єкт, предмет, структуру, методи, міждисциплінарні зв'язки документознавства| як наукової дисципліни;

•зміст|вмісті|, функції, соціальні ролі, властивості й умови застосування|вживання| документів, створених для використання у просторі та часі;

•класифікацію документів за загальними|спільними| і спеціальними ознаками;

•спеціальну документознавчу| термінологію.

2. Підготовка студентів до здійснення процесів:

•створення|створіння|, обробки та зберігання документованої інформації;

•формування фондів|фундацій| інформаційних установ, архівів, інформаційних служб підприємств;

•ефективного використання документа як джерела інформації, каналу комунікації і основного елементу документального фонду.
^ ЛЕКЦІЯ 1. ТЕМА: ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО ЯК НАУКА І НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА

Зміст|вміст|:

  1. Наука про документ.

2. Виникнення та розвиток документознавства за окремими періодами

2. 1 Період практичного документознавства.

^ 2.2Період зародження науки про документ

2.3 Період розвитку поняття «інформація».

2.4 Період розвитку документознавства| як наукового напряму|направлення|.

2.5 Період створення|створіння| комплексу документознавчих| дисциплін.
1 Наука про документ

Документознавство — це комплексна наука про документ і документально-комунікаційну| діяльність, що досліджує документ як джерело ін­формації| та засіб|кошт| соціальної комунікації та вивчає в історичному, сучасному і прогностичному плані процеси створення|створіння|, розповсюдження| і використання документованих джерел інформа­ції| в суспільстві|товаристві|.

Об'єктом документознавства є окремі документи та їх сукупність в суспільстві, яка складається з багатьох різновидів, що включають окремі жанри і форми документів, а також системи і підсистеми документації, прості та складні комплекси документів.

Предметом документознавства є створення наукового знання про документ та закономірності створення і функціонування документів в суспільстві, в єдності їх інформаційної і матеріальної складових.

Документознавством також називають наукову дисцип­ліну|, що вивчає закономірності створення|створіння| і використання| документів, яка розробляє методи побудови|шикування| документально-комунікаційних систем і принципи їх функціонування|.

Серед документознавчих дисциплін розрізняють такі, як «Спеціальне документознавство», складовими частинами якого є:

  • «Управлінське документознавство», основоположні позиції якого розвиваються в працях С.Г. Кулешова, Г.М. Швецової-Водки;

  • «Кадрове документознавство» знайшло розвиток в працях Ю.І. Палехі;

  • «Юридичне документознавство» широко відображено в працях А.В. Корж.

(Корж, А. В. Документація праводілової сфери: Лекції та зразки документів: навчальний посібник. -Київ, 2003. -237с.; А.В. Корж Документознавство: Зразки документів праводілової сфери : навч. посібник / А. В. Корж. - К. : КНТ, 2007. - 316 с)

Загальне документознавство як синенергетична наукова й навчальна дисципліна з'явилась у нас на широкому багатоаспектному діалозі документознавчих дисциплін й ґрунтується на широкому розумінні феномену документа та документно-інформаційної діяльності.


  1. ^ Виникнення та розвиток документознавства за окремими періодами

    1. Період практичного документознавства|

Зародження документознавства було пов'язане з виникненням «практичного», або прикладного документознавства, тобто з виникненням самої сфери роботи з документами як специфічної галузі людської діяльності й отриманням нею відносної самостійності. Це виявлялося в обґрунтуванні та створенні правил роботи з різними документами і вимог до самих документів на практиці, в управлінському процесі, в прикладній сфері. Подібні правила почали складатися ще в державах Стародавнього Сходу, наприклад, в Месопотамії, зокрема в Шумерських містах-державах. Відомо, що в Шумері найбільший розвиток отримали дві сфери людської діяльності – господарська та культурна. Дослідниками вивчено величезна кількість глиняних клинописних табличок і з’ясовано, що найбільш ранние надписи относятся к 2900 году до Р.Х. и содержат хозяйственные записи. З’ясовано, що шумери залишили після себе величезну кількість «господарських» записів і «списків богів».

В Стародавній Греції і Римі, коли виникла потреба в систематизації документів, з'явилися перші розробки такого роду — описи документів, їх зібрань, каталоги.

З|із| розвитком людського суспільства|товариства|, кількісною і якісною зміною документації, особливо після|потім| виникнення| книгодрукування|друкарства| в середині XV століття|віку|, відбувалося|походило| розділення|поділ| сфер документальної діяльності. Як самостійні виділилися діловодство, архівна, видавнича|, бібліотечна справа|річ|. Всі вони мали яскраво виражений|виказувати| прикладний характер|вдачу|.

В нашій країні практичне документознавство| було започатковано| ще в епоху Київської Русі, коли робились перші кроки в справі|речі| складання майнових актів, при­вілеїв|, формувалися традиції літописання.

В управлінській сфері практичне документознавство| почало|стало| оформлятися в особливу систему одночасно з процесом становлення централізованої держави| в XV-XVI| століттях, коли відбувалося|походило| поступове відособлення функцій створення|створіння|, тиражування, зберігання документів. У той період з'явилися|появлялися| і отримали|одержували| розповсюдження| уніфіковані документальні форми, що складались| з|із| окремих випадків, які узагальнювалися в канцеляріях і потім|і тоді| офіційно закріплювалися. За визначенням багатьох дослідників, діловодна практика й надалі постійно та суттєво впливала на процес становлення науки про до­кумент|.
^ 2.2 Період зародження науки про документ

Період зародження науки про документ (загального документознавства), зазвичай відносять до кінця XIX — початку XX століття і пов'язують з ім'ям бельгійського вченого бібліографа, книгознавця (за освітою – юриста) Поля Отлє (1868-1944), який разом з Анрі Лафонтеном (політичним діячем, професором міжнародного права, , згодом сенатором і віцепрезидентом Бельгії) заснував у 1895 р. в Брюсселі Міжнародний бібліографічний інститут з метою складання усесвітнього каталогу людських знань. Нова наука була покликана вивчати не тільки друкарську продукцію, або діловодну документацію, а всі документовані джерела інформації.

Поль Отлє пропонував назвати|накликати| науку, що вивчає документальну| діяльність, бібліологією або документологією|, що було пов'язане з ототожненням понять «книга» і «документ».

З часом відбулася диференціація, унаслідок|внаслідок| якої як самостійні | виділилися більш вузькі наукові дисципліни, наприклад, теорія індексування та реферування.
^ 2.3 Період розвитку поняття «інформація»

З середини XX ст.|ст| (50—60-і роки) процеси комунікації вченими розглядаються не тільки як документальні, але й ширше — як інформаційні|. Поняття «документ» в багатьох випадках замінюється поняттям «інформація|», оскільки перше починають вважати|з'являється| похідним від другого|.

До середини 20-х рр. XX ст. під інформацією (у перекладі з латині - ознайомлення, роз'яснення, виклад) розумілися «повідомлення і відомості», що передавалися людьми усним, письмовим або іншим способом. З середини XX ст. інформація визначається як загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами в тварині і рослинному світі; передачу ознак від клітки до клітки, від організму до організму (генетична інформація), одне з основних понять кібернетики.

У зв'язку з розвитком засобів зв'язку і телекомунікацій, обчислювальної техніки і їх використанням для обробки і передання інформації виникла необхідність вимірювати її кількісні характеристики. З'явилися різні теорії, і поняття «інформація» почало наповнюватися різним змістом.

Вперед цім 1949 р. К. Шеннон і В. Уївер опублікували статтю «Математична теорія зв'язку», в якому були запропоновані імовірнісні методи для визначення кількості інформації. Проте такі методи описують лише знакову структуру інформації і не зачіпають закладеного в ній сенсу (у повідомленні, відомостях).

Ще в 1948 р. Норберт Вінер запропонував «інформаційне бачення» кібернетики як науки про управління в живих організмах і технічних системах. Під інформацією стали розуміти не просто відомості, а лише відомості нові й корисні для прийняття рішення, що забезпечує досягнення мети управління.

Також отримала розвиток семантична теорія інформації, яка вивчає сенс, що міститься у відомостях, корисність і цінність цих відомостей для споживача. В зв'язку з цим істотним стає суб'єктивний підхід, заснований і на апріорній підготовленості суб'єкта до сприйняття таких відомостей або повідомлень і з їх новизною для суб'єкта і з їх корисністю (або цінністю) для прийняття ним рішень, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

Отже, за означений період усталене|початкові| бачення про предмет документа­льної| науки модернізується та набуває|набули| інформаційного | та кібернетичного змісту|вміст|.
^ 2.4 Період розвитку документознавства| як наукового напряму|направлення|

З 1960-х років започатковані такі наукові напрями, як|направлення| документалістика та документознавство|. Документалістика розглядається|розглядує| як прикладна галузь кібернетики, що займається оптимізацією управління до­кументальними| системами всіх типів, — від образотворчого мистецтва до канцелярського діловодства.

Документознавство| розвивається як науковий напрям|направлення|, що вивчає| (головним чином в історичному аспекті) розвиток способів, окремих процесів і систем документування явищ об'єктивної дійсності|, а також створення|створіння| документів, їх комплексів і систем. На цей час документознавство ототожнюють з|із| діловодством і розглядають|розглядують| як розділ архівознавства. Таке вузьке трак­тування| документознавства| відстоюється, в певній мірі, окремими науковцями і зараз.

До середини 1980-х років узагальнюючими науками про документ вважалися документалістика й інформатика.

Подальший|дальший| розвиток загальнодокументальних підходів пов’язаний| з|із| іменами А.В. Соколова, Ю.М. Столяро­ва, О.П. Коршунова, Г.С. Кулешова та іншими авто­рами найбільш фундаментальних робіт, присвячених ана­лізу| поняття «документ» та класифікації документів |. П|іоявою подібних ґрунтовних досліджень в становленні та розвитку документознавства| знаменується початок|розпочинає| якісно нового етапу. Згодом проблеми до­кументознавства| набули міждисциплінарного характеру, у зв’язку з цим ними займаються бібліотеко| - і бібліографознавці|, спеціалі­сти| в галузі інформатики та книгознавства.


    1. ^ Період створення комплексу документозначих дисциплін

На початку 1990-х років відчувалася необхідність в створенні науки про документ або комплексу наукових документознавчих дисциплін. Для узагальнюючої назви науки про документ використовується ряд назв: інформаційно-комунікаційна наука - А.В. Соколов, документально - інформаційна наука - Г.М. Швецова-Водка. Ядро комплексу наук про документ складають біблиотеко -, бібліографо -, книго -, архіво-, музеєзнавство та інформатика. Загальним для них є дослідження документа як об'єкту, створеного спеціально для передачі інформації.
Контрольні питання та завдання:

  1. Яка роль документів в нашій повсякденній життєдіяльності?

  2. Охарактеризуйте предмет і об'єкт документо|знавства.

  3. |накликайте|Складіть таблицю даних за основними особливостями етапів розвитку документознавства.

  4. Як виникнення книгодрукування позначилось на розвитку документальних процесів в суспільстві?

ЛЕКЦІЯ 2. ТЕМА: МІСЦЕ|місце-миля| ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА| В СИСТЕМІ НАУК

Зміст|вміст|:

^ 1.Проблема структуризації документознавства|. Різні концептуальні підходи.

2. Зв'язок документознавства| з|із| іншими науками.

3. Методи документознавчих| досліджень.

1 Проблема структуризації документознавства|. Різні концептуальні підходи

Однією з дискусійних проблем сучасного документознавства| є|з'являється| визначення структури цієї науки та її місця|місце-милі| серед інших наукових і навчальних дисциплін.

Відомий український документознавець ^ Н. М. Кушнаренко в своїх наукових працях визначає, що документознавство - це «метанаука для всіх наук документально-комунікативного циклу». За її словами, «документознавство як інтегрована наукова дисципліна тісно пов'язано з діловодством, книго -, бібліотеко -, бібліографо -, архівознавством, інформатикою та іншими науками документально-комунікаційного циклу».

^ Н. М. Кушнаренко розділяє документознавство на загальне та особливе. Загальне складається з трьох розділів: теорія документа, історія документа, історія та теорія документально-комунікаційної діяльності. Теорію документа пропонується називати «документологією».

«Особливе документознавство|» складається із спеціального і часткового документознавства|. До «спеціального» належать дисципліни, які вивчають «особливості документів, які є|з'являються| об'єктами бібліотечної, архівної, музейної справи|речі|».

Предметом часткового документознавства, за ^ Н. М. Кушнаренко, є «окремі види і різновиди документа». До часткових документознавчих дисциплін віднесені книго -, патенто -, карто -, кінознавство, галузеве документознавство тощо.

Структуру документознавства та його зв'язки з іншими науками детально розглянув ^ С. Г. Кулешов. Він розділяє документознавство на загальне (синонімом якого у С. Г. Кулешова є документологія) і спеціальне, що диференціюється за видами документів і типами документації. Загальне документознавство С. Г. Кулешов визначає як «метанаукову надбудову для всіх наук документально-комунікаційного циклу».

^ С. Г. Кулешов визначає: «документологія це і є загальне документознавство, яке розробляє питання теорії документа, вивчає закономірності генезису та еволюції документа, загальні для всіх наук проблеми функціонування документів, практики їх створення та роботи з ними».

Структуру загального документознавства ^ С. Г. Кулешов визначає таким чином: «...воно складається не з наукових дисциплін, а з таких розділів, як «Концепції документа», «Функції документа», «Типологія документа», «Основні етапи розвитку документа», «Загальні проблеми створення, зберігання та функціонування документа» тощо.

Спеціальне документознавство, в концепції ^ С. Г. Кулешова це: управлінське документознавство, картографічне, кіно-фото-фоно-документознавство, науково-технічне документознавство, електронне.

Найбільш розвиненим, «єдиним на сьогодні конституйованим напрямом спеціального документознавства» ^ С. Г. Кулешов визнає управлінське документознавство, яке «сформувалося з надр теорії і практики діловодства» і до нашого часу називалося просто «документознавством, без вказівки на вид документації, що досліджується».

Свою концепцію структури документознавства запропонував ^ М. С. Слободяник. На його думку, документознавство - це «комплекс наукових дисциплін, орієнтованих на всебічне вивчення документа в широкому контексті, а також різноманітних утворень документів, які формують документальну інфраструктуру суспільства».

^ Г.М. Швецова - Водка пропонує документознавство розділяти на загальне (що стосується будь-яких документів) і спеціальне (що присвячується певним видам або типам документів). В межах загального документознавства можна виділити такі дисципліни: теорія документа (зокрема його типологія та історія), теорія документальних ресурсів, документальна лінгвістика, документальні автоматизовані інформаційно-пошукові системи, технологія збереження документів. В межах спеціального документознавства виділити: теорію документальних потоків (що стосується опублікованих документів), управлінське документознавство, кіно - фото-фоно- документознавство, електронне документознавство, картознавство, вчення про науково-технічну документацію, вчення про спецвиди документів. Цей перелік можуть доповнити музичне документознавство, образотворче документознавство, інші дисципліни, присвячені конкретним видам або типам документів.

За останній період розвиток вітчизняної документознавчої науки набуває все більших обертів, і вже можна впевнено визначити основні напрямки дослідницьких розробок і прослідкувати спрямованість наукових шкіл – Київської, Харківської, Одеської.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» iconКонспект лекцій з дисципліни "Культурологія" для студентів напряму підготовки 020210
Конспект лекцій з дисципліни "Культурологія" /професор В. Г. Чуприна, ст викладач С.І. Афанасьєва, О. П. Сандік, Херсон. Хнту. 2009...
Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» iconКонспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком”...
Конспект лекцій з дисципліни „Управління інноваційним розвитком” / Укладачі: С. М. Ілляшенко, О. А. Біловодська. – Суми: Вид-во СумДУ,...
Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» iconКонспект лекцій враховує досвід читання лекцій І проведення практичних...
Текст лекцій з курсу «аск та оптимізація режимів енергосистем» для студентів електроенергетичного факультету
Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням» Одеса 2010
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» iconКонспект лекцій з дисципліни «соціальне страхування»
Соціальне страхування: Конспект лекцій / Укладачі: П. В. Тархов, В. М. Боронос, Е. Г. Козін, К. В. Савченко.– Суми: Вид-во СумДУ,...
Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» iconКонспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання І водовідведення...
Конспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання І водовідведення промислових підприємств» (для студентів 5-6 курсів денної...
Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» iconКонспект лекцій
Корпоративне управління для бакалаврів: конспект лекцій / укладач О. М. Соляник. – Суми: Сумський державний університет, 2011. –...
Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» iconКонспект лекцій з дисципліни “Стратегічний аналіз” (для студентів...
Конспект лекцій з дисципліни “Стратегічний аналіз” (для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності 050106 “Облік І аудит”)....
Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» iconКонспект лекцій Частина 1 Загальна мінералогія
Скакун Л. З. Мінералогія. Конспект лекцій. Ч. – Львів: Видавничий центр лну ім. Івана Франка, 2002. – 82 с
Конспект лекцій з дисципліни «Документознавство» iconКонспект лекцій Частина II суми
Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка