Ми чуємо тебе, кобзарю




НазваМи чуємо тебе, кобзарю
Сторінка1/4
Дата конвертації26.08.2013
Розмір0.73 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
  1   2   3   4


ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

МИ ЧУЄМО ТЕБЕ, КОБЗАРЮ,

КРІЗЬ СТОЛІТТЯ
Методичні рекомендації до проведення

Першого уроку у 2013-2014 навчальному році

для учнів 5- 9 класів

Черкаси

ЧОІПОПП ЧОР

2013

ББК 74.200.58

Б 90
Рекомендовано до друку Вченою радою ЧОІПОПП.

Протокол № 2 від 30 травня 2013 року


^ Колектив авторів: Бугайчук Н.В., Гловацький С.В., Щербенко С.К., Нерубайська Л.А., Плахотна Т.Г., Кобиляцька Л.Ф., Арутюнян Н.В., Христюк Л. М., Пересунько А.І.
Рецензенти:

Назаренко Г.А. – кандидат педагогічних наук, проректор з наукової роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради;

^ Кудін В.С. – завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради.

Б 90. Бугайчук Н.В. „^ МИ ЧУЄМО ТЕБЕ, КОБЗАРЮ, СКРІЗЬ СТОЛІТТЯ”: Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2013 – 2014 навчальному році у 5 – 9 класах. / С.В.Гловацький, С.К.Щербенко, Л.А.Нерубайська, Т.Г.Плахотна, Л.Ф.Кобиляцька, Н.В.Арутюнян, Л. М.Христюк, А.І.Пересунько. – Черкаси: Видавництво обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, 2013. –52с.


У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення Першого уроку і подальшої роботи у напрямку формування духовно багатої і всебічно розвиненої особистості.

Розроблені рекомендації адресовані керівникам навчальних закладів, їх заступникам, класним керівникам, учителям-предметникам, усім, хто зацікавлений у духовному розвитку підростаючого покоління.


©^ ЧОІПОПП ЧОР, 2013.

ЗМІСТ


Вступ……………………………………………………………………………


4

Інформаційна довідка на допомогу вчителю: Т.Г.Шевченко – художник……………………………………………………………………..


6


Інформаційна довідка на допомогу вчителю: Шевченко і
пісня ………………………………………………………………………….



11


Інформаційна довідка на допомогу вчителю: Історія землі Черкаської…………………………………………………………………….


14


Урок «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, Тебе своїм сучасником звемо»………………………………………………………………………….


17


Урок «Український Прометей»……………………………………………….

22


Урок «Черкащина – земля Тараса Шевченка»………………………………


33

Урок «Черкащина – духовності скарбниця»………………………………...

40


Урок « Черкащина – мій рідний край» ………………………………….

45


Н.В.Бугайчук,

методист лабораторії виховної роботи ЧОІПОПП
Вступ
Перше вересня - перший дзвінок, море квітів і білих бантів. Це самий довгоочікуваний день для тих, хто вперше переступить шкільний поріг. У цей день всі дороги ведуть до школи. По святковому одягненні учні, схвильовані батьки і вчителі. День знань - це увертюра до всього навчального року.

Традиційно в цей день у школах проходять урочисті лінійки, присвячені початку навчального року. У 2013-2014 навчальному році 1 вересня припадає на неділю, вихідний день, але урочистість моменту від цього зовсім не зменшується. Кожен навчальний заклад завчасно готує сценарій святкування Дня знань, який часто включає в себе і театралізовані вистави, і концерти, і тематичні екскурсії, різноманітні святкові розважальні та пізнавальні заходи, як:

- свято-спогад випускників 11 класу для першокласників «Мій найкращий день у школі»;

  • родинне свято «Нашому роду немає переводу» з залученням батьків;

  • свято посвяти першокласників у школярі «Однокашники»;

  • свято-екскурсія по навчальному закладу, парад-представлення навчальних кабінетів;

  • свято «Запитайка», першокласники ставлять запитання до учнів, батьків, вчителів, старшокласників про школу і шкільне життя;

  • свято «Відкритий мікрофон», що діти знають про школу і її мешканців.

Департамент освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників пропонують провести Урок знань у 2013-2014 навчальному році, розглянувши тему «Ми чуємо тебе, Кобзарю, скрізь століття».

Головна мета першого уроку:

  • розширити знання учнів про творчість та життєвий шлях Т.Г.Шевченка;

  • поглибити знання про багатовікову історію і культуру рідного краю;

  • виховувати почуття гордості і поваги до історії та героїчного минулого нашого народу;

  • формувати ціннісне ставлення особистості до суспільства, мистецтва, мови, самого себе.

Зміст уроку має бути спрямований на розвиток громадянських якостей особистості, таких як: патріотизм, гідність, відповідальність, національна гордість. Вчителю (відповідно до вікових особливостей учнів) слід спиратися на знання, які учні отримали при вивченні даного питання на уроках української літератури, історії, географії, музики, образотворчого мистецтва, художньої культури тощо. З метою розкриття змісту теми першого уроку вчитель може використовувати матеріали краєзнавчих музеїв, періодичної преси, події і факти з реального життя країни, школи а також сюжети художніх і документальних фільмів.

Підвищити ефективність проведення Першого уроку можна відповідним оформленням класної кімнати, а саме: атрибутами національної символіки, портретами визначних історичних постатей, картою Черкаської області, свого району, міста, стендами з історичними подіями, плакатами які розкривають яскраві події сьогодення, виставкоми літератури та малюнків і т.п.

Форми проведення уроку можуть бути різними: літературна вікторина, історична або географічна подорож, диспут, круглий стіл, тощо. Доцільно буде використати матеріали, розміщені на сайті ЧОІПОПП в розділі «Колекція цифрових ресурсів». Важливо, щоб перший урок пройшов урочисто, з яскравими та цікавими моментами, запам’ятався учням надовго, сприяв згуртуванню колективу.

На уроці можна започаткувати проведення творчих конкурсів, збір інформації про історичні події, відомі особистості свого регіону, розробку учнівських проектів, а підбиття підсумків провести до 7 січня – 60-річчя з дня заснування Черкаської області, чи до 9 березня - 200-річчя від дня народження Кобзаря. Сподіваємось, що Перший урок дасть позитивний імпульс у подальшій проектній та навчальній діяльності учнівських колективів.

Пропонуємо довідкову інформацію для вчителя та готові розроблені заходи, які можна використати при підготовці до Першого уроку.

С.К. Щербенко,

методист лабораторії виховної роботи ЧОІПОПП

^ ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ:
Т.Г.ШЕВЧЕНКО – ХУДОЖНИК

Обдарований від природи Тарас рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Все було обмальовано: стіни, лави, стіл в хаті і на дворі, в себе і у гостях.

Шевченка без перебільшення можна назвати геніальним художником. В його картинах відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Те, що він пережив і передумав і для чого знайшов небувало синкретичне вираження, - вищою мірою виявляє сутність людини взагалі і водночас позначене печаттю могутньої й неповторної індивідуальності, засвідчуючи невичерпне розмаїття людського духу, земна самобутня краса природи та індивідуальність кожної людини, що сьогодні ми маємо можливість споглядати в його портретному живописі.

Творчість Шевченка — багатогранна, як його талант. Він був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. Літературна спадщина Шевченка обіймає велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля» і 2 уривки з інших п'єс; 9 повістей, щоденник та автобіографію, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), 4 статті та понад 250 листів. З мистецької спадщини Шевченка збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.

Був Шевченко першокласним акварелістом – відомо 210 його акварелей, передусім пейзажів, які за рівнем мистецької досконалості стоять у ряду світових здобутків малярства; блискучим портретистом–психологом, про що свідчать 150 портретів, серед яких – 43 автопортрети; офортистом – відомі 6 офортів серії „Живописна Україна” та 21 офорт, виконаний в останні роки ландшафтів України, етюдів з натури, виконаних в Аральській та Каратауській експедиціях, які вражають віртуозністю виконання, поєднанням документальної вірогідності і високою одухотвореністю.

Незважаючи на заборону писати й малювати, створив 350 творів, присвячених природі Казахстану та життя народу. Живописні й графічні твори за часом виконання датуються 1830–1861 роками й територіально пов'язані з Росією, Україною і Казахстаном. За жанрами — це портрети, композиції на міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди. Виконано їх у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольорового та тонованого паперу різних розмірів, а також у п'ятьох альбомах. Значну частину мистецької спадщини Шевченка становлять завершені роботи, але не менш цінними для розуміння творчого шляху й розкриття творчого методу художника є його численні ескізи, етюди, начерки та навчальні студії. З усіх творів лише незначна частина має авторські підписи, написи і ще менша — авторські дати.

Ім'ям Тараса Шевченка названі населені пункти, вулиці, навчальні заклади та інші організації України.

В Україні та за її межами існує багато пам'ятників Шевченку. Одним з найкращих уважається пам'ятник у Харкові, великі пам'ятники кобзареві встановлені також у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та інших містах. За кордоном пам'ятники Шевченку встановлено у Росії (Москва, Санкт-Петербург), США (Вашингтон), Канаді (Вінніпег, Торонто), Польщі (Білий Бір, Варшава), Чехії (Прага). Білорусі (Могильов), Грузії (Тбілісі), Угорщині, Парагваї, Узбекистані, Франції (Париж, Монтаржі) Австралії (Канберра). Найбільшим меморіальним комплексом, присвяченим Кобзареві, є Шевченківський національний заповідник на місці поховання поета на Тарасовій горі у Каневі. Національний музей Тараса Шевченка знаходиться у Києві, його філіалом є Літературно-меморіальний будинок-музей.

У Торонто, Канада існує музей, присвячений виключно Шевченківській тематиці. У галузі літератури щорічно присвоюється Шевченківська премія — одна з найпрестижніших відзнак України. На його честь названо астероїд 2427 Кобзар.

Переважну частину своїх творів Шевченко написав і намалював не в Україні, але він зумів і на чужині виразити, відтворити духовний стан свого народу на драматичному етапі його історичного розвитку. Загалом же, всупереч царській забороні малювати (але з негласного дозволу безпосереднього начальства) на засланні він зробив сотні малюнків і начерків — переважно пейзажів, а також портретів і жанрових сцен.

Особливе місце в художній спадщині Шевченка років заслання належить жанровим композиціям, змальовок з життя казахів у дорожніх альбомах художника (ескізи і начерки до закінчених сепій і акварелей). Окрему групу становлять композиції на історичні, міфологічні, літературні та біблійні теми.

У «незамкненій тюрмі» за Уралом ним було створено шедеври пейзажного живопису, які у чомусь випередили свій час: «Місячна ніч на Косаралі», «Шхуни біля форту Косарал», «Пожежа в степу», «Каратау з долини Апазир» тощо. «Враження засліплюючого світла та блиску майстер створює завдяки найтоншому відчуттю тональних кольорових співвідношень. Іван Айвазовський, а слідом за ним Архип Куїнджі будуть вражати й інтригувати глядачів своїми місячними ночами, не знаючи про те, що Тарас Шевченко раніше вирішив аналогічне завдання, йдучи своїм шляхом», – відзначає відомий український мистецтвознавець Платон Білецький. До цього можна додати, що в порівнянні з ними Шевченкова легкість і сила світла, досягнуті мінімумом технічних засобів, залишаються неперевершеними.

Як художник, Шевченко на засланні працює переважно аквареллю, доводячи до віртуозності техніку володіння нею, при збереженні свіжості безпосереднього враження, яке кладеться в основу композиції. Художник використовує широкі тональні заливки, прописуючи поверху нюанси освітлення, стану атмосфери дрібним ритмічним мазком, що надає його аркушам мерехтливості, внутрішнього світіння.

В останні роки життя за значні успіхи у гравюрі Шевченку було присвоєно звання академіка Петербурзької академії наук.


Т.Г. Шевченко. Батьківська хата в с. Кирилівці. Олівець. (ІХ 1843)
Шевченки були бідні кріпаки (Кріпак - це людина, закріплена за паном, яка на нього працює. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ.) У Тараса було важке дитинство, а завдячуючи його великому талантові малювати він був викуплений з кріпаччини.

Порівняйте хату Тараса з сучасними хатами.

  • Хто автор цієї картини?

  • Що зображено на картині?

  • Що бачимо на передньому плані?

  • Яка хатинка ?

  • Які вікна, двері, дах?

Що ви можете сказати про майновий стан сім’ї, яка жила в цьому будиночку?
Митці всіх віків прагнули оспівати природу, яка давала їм силу і натхнення. Шевченко ніби був створений для того, щоб виразити словом і фарбами усю красу навколишнього. Тривалий час він жив за межами України, але марив нею, згадував рідну Черкащину, Київщину.

“... я хочу рисовать нашу Україну ... Я її нарисую в трьох книгах, в першій будуть види, чи то по красі своїй, чи по історії прикметні, в другій теперішній людський бит, а в третій історію ... В год буде виходити 10-ть картин” (Лист Т.Шевченка до О.Бодянського від 6-7 травня 1844 р.).

У цей період Шевченко подорожував Київщиною та Полтавщиною.


Т.Г.Шевченко. Дерева. Етюд. Олівець. [V—IX 1843]. Інститут літератури АН УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Київ АН УРСР, інв. № 106

(альбом 1839 – 1843 рр.).
Верба – символ України.

Вербову гілочку, як символ рідної України, Тарас Шевченко, посадив у жовтні 1850 року на гарнізоннім городі. Її він знайшов у Гур’єві-містечку. Вона несподівано для самого Шевченка прийнялася, ставши дивом у цій пустелі.

Сад зберігся до цього часу, незважаючи на суворість клімату. “Тарасова верба” вистояла 150 років! Гілочки з неї розрослися вербами в багатьох містах України. На превеликий жаль, стара верба нещодавно загинула. Але українці привезли з Канева і Львова гілочки тих самих шевченківських верб та посадили їх у казахську землю. Парк імені Шевченка у 1925 році постановою Уряду Радянського Казахстану оголошено недоторканим.

Казахи і досі шанують пам'ять про українського Кобзаря. Вони поливають вербовий гай із Тарасової криниці, а гілочки із його верби насаджують скрізь, де пролягли поетові дороги.



С.В. Гловацький,

методист лабораторії виховної роботи ЧОІПОПП

^ ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ:
ШЕВЧЕНКО І ПІСНЯ
Творчість Тараса Григоровича Шевченка в історії загальнолюдської духовної діяльності – виключне явище.

«Він був сином селянина, а став властеліном у царстві духу. Він був кріпаком – і став генієм у царстві людської культури. Він був самоучкою – і вказав нові світлі та вільні шляхи професорам і книжним ученням…»

(І. Франко).

Як відомо, його талант на диво – різносторонній: він і прозаїк, і драматург, і художник, і скульптор. Йому належить і цілий ряд оригінальних повістей, які з честю витримали випробування часом. В образотворчому мистецтві теж відомі його твори – він був відомим портретистом, пейзажистом… Шевченко постійно з великою зацікавленістю вивчав історію різних народів, етнографію, проявляв професійне розуміння археології.

Але найбільше відомий Т.Г. Шевченко, як поет, де найбільш повно розкрився його геніальний талант.

Відкрити двері у творчу лабораторію Шевченка – це великою мірою показати його зв’язки з народною музикою. Проникнення у коло фольклорних інтересів поета дає змогу встановити, що саме він використав з скарбниці народної поетики, які мотиви, образи, теми, сюжети живили його творчу фантазію. Та не менш важливим є питання, чим Шевченко збагатив фольклор, чим народна пісенність зобов’язана Кобзареві ?

З’ясувати коло музично-фольклорних інтересів Т. Шевченка, пов’язаних, з народною піснею, це означає доповнити портрет поета цілим рядком штрихів.

Уявити низку пісень, що знав поет, це означає розкрити, якоюсь мірою, музичний побут того часу, показати духовні інтереси його слухачів. Перефразовуючи відомий вислів Т. Шевченка «История моей жизни составляет часть истории моей родины…», можна сказати, що Шевченкові пісні – це частина поетичного і музичного генія великого українського народу.

Пісні, які чув поет в убогій хатині, на вечорницях, на вигоні за селом чи у шинку, в казахських безводних степах чи в катівнях каземату, завжди залишали глибокий слід у душі поета, проникали до самого серця, щоб вилитись потім у гнівних рядках: «Кругом неправда і неволя…», або тужливих строфах: «… одна я, одна, як билинонька в полі…».

У пісні Шевченко знаходив і втіху, в ній була мудрість народна та правда велика – те, до чого з дитинства прагнув, чим живилась його творчість.

Життя Тараса починалось з народною піснею. У ранньому дитинстві він слухав сумні пісні матері, після її смерті – сестри Катерини. Дослідники його творчості відмічали, що ще у дитячі роки, почувши нову пісню, без найменших зусиль запам’ятовував її текст та мелодію. Від батька-чумака він чув багато чумацьких пісень. З дитинства захоплювався думами та історичними піснями у виконанні народних співців-кобзарів. Пісня-дума збуджувала уяву, ставала матеріалом майбутніх творів, а саме поеми «Гайдамаки», у яких зазвучали мотиви відчайдушних гайдамацьких пісень, почутих у дитинстві:

«Ой літа орел, літа сизий

Попід небесами.

…………………

Шануйтеся ж, вражі пани,

Скажені собаки,

Йде Залізняк Чорним шляхом

За ним гайдамаки.
У далеких казахських степах поет не раз втішався, звертаючись до пісні рідного краю. У його щоденнику є запис про земляка, який співав українські пісні: «Я забуваю, що я в казармах слухаю цю пісню… Вона переносила мене на береги Дніпра, на волю, на мою милу Україну».

Згадується також і про власний спів Т. Шевченка.

28 липня 1857 р.

«… я побрів тихенько у город, порушив глибоку тишу чарівної ночі

піснею: «Та нема в світі гірш нікому…».
Тонко і глибоко, проникаючись змістом пісні, розуміючи українську пісенну природу, він інтерпретував народні пісні схвильовано і неповторно.

Тому захоплення слухачів його виконанням було зрозумілим.

Заслуговує на увагу оцінка, дана видатним фольклористом і відомим ученим М. Максимовичем, не зважаючи на те, що ця думка є суто суб’єктивною: «… заслуховувались ми співом Шевченка – цієї художньої натури, яка так щиро відображалась у живопису, віршуванні, а сильніш всього і краще – у співі українських пісень…».

Багато митців цінили його спів. Говорили своє свідчення про те, що поет не тільки співав, а і сам складав мелодії, які стали народними: «Думи мої…», «Тяжко, важко в світі жити».

Д. Ревуцький говорив: «Він співає у панському домі, співає, ідучи у фортецю, співає, сидячи у фортеці, співає, граючись з дітьми коменданта Новопетрівського форту, приймає участь у Новопетрівському хорі, співає по ночах у засланні – навіть у своїх снах…».

Т.Г. Шевченко напрочуд гарно співав українські народні пісні і його спів, справді, справляв на слухачів глибоке враження. За словами А. Куліша, він був на ту пору найліпшим на всю Україну співаком українських народних пісень. Співав баритоном з високими теноровими нотами, голос звучав чуло, м’яко і сумовито.

Першим, хто музично освоїв творчість Т. Шевченка, був народ. Як свідчить дослідник історії української музики Микола Грінченко: «…народ почав читати «Кобзаря» по-своєму і став співати його, уклавши мелодії майже на 200 його віршів». В одночас над текстами Шевченка працювало немало й композиторів. На слова поезії «Думи мої, думи…» писали музику композитори О. Рубець і Загреба, але найкращою вийшла мелодія народна.

У 1875 році композитор і поет П. Ніщинський написав музику до «Вечорниць» для драми Т. Шевченка «Назар Стодоля».

Першу оперу на слова поета створив М. Аркас (опера «Катерина»). До «Заповіту» складали мелодії М. Лисенко, П. Демуцький, К. Стеценко,

Р. Глієр, Б. Лятошинський. Але найбільшу популярність здобула музика, створена у 70-х роках ХІХ ст. учителем І. Гладким. У 1934 році на тему «Заповіт» написав кантату С. Людкевич.

«Заповітом» розпочав свою роботу над циклом «Музика до «Кобзаря»»

М. Лисенко. Це було у 1868 році, коли композитора попросили написати мелодію до цього твору для виконання на заході, присвяченому роковині з дня смерті поета. Музику до «Кобзаря» створював М. Лисенко аж до 1908 року. Понад 80 пісень, дуетів, тріо, поем та кантат – всього на тексти Т. Шевченка написав композитор - близько 100 творів.

Клав на музику слова поета М. Мусоргський, який був особисто знайомий з Т. Шевченком. Він написав романси «Дніпро» і «Гопак» за поемою «Гайдамаки».

Звертались до творчості поета російські композитори С. Рахманінов,
П. Чайковський, а найбільш - українські композитори, крім раніш названих, це – П. Сокальський, П. Вербицький, І. Горобкевич, Н. Вахнянин, Д. Січинський, Л. Ревуцький, М. Вериківський, І. Жуковський, К. Данькевич та інші.

До творчості Т.Г. Шевченка звертаються і сучасні композитори, поети, з під пера яких народжуються ціла низка прекрасних творів.

Особливо приємно відмітити творчість композиторів-аматорів, учителів музичного мистецтва, які у своїй повсякденній роботі з учнями загальноосвітніх навчально-виховних закладів Черкащини створюють, ознайомлюють, вивчають засобами музичного мистецтва пісенно-поетичну творчість поета, художника, правдолюба, генія українського народу
Т.Г. Шевченка.
Н.В.Бугайчук,

методист лабораторії виховної роботи ЧОІПОПП
^ ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ:
ІСТОРІЯ ЗЕМЛІ ЧЕРКАСЬКОЇ
Черкащина багата на історичні постаті. На цій землі розквітнув державний розум і військовий талант гетьмана України Богдана Хмельницького. Тут народився і знайшов спочинок великий український поет Тарас Шевченко. Піснями і легендами вплелись у віти вікових холодноярських лісів думи про Коліївщину, про рух гайдамаків під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти, пам'ять про героїв національно-визвольної боротьби Івана Богуна та Максима Кривоноса.

Однією з історичних особливостей краю є й те, що саме на Черкащині, під Корсунем, відбулись дві вікопам'ятні битви за українську землю - у 1648 році між військами Б. Хмельницького і польською шляхтою, та в1944 року з фашистськими загарбниками, яку сучасники назвали "Сталінградом на Дніпрі".

Півторамільйонна Черкащина розміщена в центрі України і займає територію 20,9 тис. кв. км., що становить 3,5% загальної території України. Вона може служити її візитною карткою, тому що уособлює в собі щось від кожного регіону. Черкаська область утворена 7 січня 1954 р. із районів Київської, Вінницької, Кіровоградської та Полтавської областей. Одна з наймолодших областей України.

По області протікає 1037 річок, найбільші з них: Дніпро - головна водна артерія України, Гірський Тікич, Тясмин, Рось. На Черкащині понад 2,3 тисячі озер, ставків і водоймищ. Протяжність Кременчуцького водосховища - 130 км.

Навіть назва області пов’язана з історією всього українського народу. Були часи, коли українців називали черкасами.

Походження топоніму «Черкаси» та його істинна етимологія лишається нерозв'язаною і дотепер загадкою. Назва міста напряму пов'язана з етнонімом черкаси — так називали всіх українців сусідні народи, зокрема росіяни, татари, про що вперше повідомив 1245 року італійський посол Плано де Карпіні.

Однак більшість дослідників сходяться на тому і шукають коріння назви «черкаси» в тюркських мовах. На сьогодні існують такі основні версії:

  • найпростіша й активно підтримувана істориками (зокрема Василем Татищевим та Олександром Рігельманом) версія, про те, що назва напряму походить від одного з етнонімів адигських народів (але вона має, крім інших, не менш важливих недоліків (відсутність згадок у джерелах, відсутність географічної та часової прив’язки, тощо) один величезний «мінус» — «черкеси» є так само екзонімом для адигських народів, а власне «черкеси» — одна з гілок кабардинців, що відособились достатньо пізно;

  • доволі оригінальна версія тлумачення етноніму черкаси, яку можливо підлаштувати під теорії заснування міста Черкаси в домонгольський період — від осетинського зооетноніма черкасоги — «орли», що потім дало початок таким окремим етнонімам, як «черкаси» та «касоги»;

  • також від тюркізмів виходить Олександр Знойко, стверджуючи, що назва «черкаси» походить від чири киши абочири кисі (в залежності від діалекту), що означає «люди сили» або «люди армії». Це тлумачення повністю доводить ідеї тюрксько-слов'янського єднання в боротьбі проти половців-семітів у домонгольський період.

На Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці і росіяни. Також в області проживають білоруси, татари, євреї, молдавани, вірмени, болгари, поляки та представники інших національностей.

До послуг туристів на Черкащині - 39 державних музеїв та 7 історико-культурних заповідників (Шевченківський національний заповідник в Каневі; заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" на Звенигородщині; Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник; національний заповідник "Чигирин"; Кам'янський історико-культурний заповідник; історико- культурний заповідник "Трахтемирів"; заповідник Трипільської культури в Тальному), які знайомлять їх з видатними пам'ятками історії, культури та природи краю.

Черкащину по праву називають Шевченковим краєм. Ця земля є найбільшим осередком пам'яток великого поета. Серед них хата у Моринцях, де народився Т.Г. Шевченко; хата дяка у Шевченковому, де в 1824-1827 рр. навчався грамоті майбутній поет; будинок у Будищах Звенигородського району, в якому 1829 року юний Тарас був слугою-козачком у поміщика П.В. Енгельгардта; в Каневі пам'ятник на могилі Т.Г. Шевченка на Тарасовій (Чернечій) горі.

Черкаський край є батьківщиною багатьох відомих людей, серед яких - поет і байкар П.П.Гулак-Артемовський, оперний співак, композитор, актор і драматург С.С.Гулак-Артемовський, гетьман П.Д.Дорошенко, письменник Іван Ле, вчений-природознавець, історик, фольклорист, письменник, перший ректор Київського університету М.О.Максимович, письменник І.С.Нечуй-Левицький, спортсмен і професійний борець І.Піддубний, письменник, театральний і культурно-громадський діяч М.П.Старицький, композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч К.Г.Стеценко, хореограф
В. Авраменко, генерал армії І.Д. Черняховський , В.А.Симоненко, - український поет і журналіст, один із найбільш яскравих представників покоління «шістдесятників», М.М.Філіппов - фізик, дослідник «променів смерті», В.М.Чорновіл - український політичний діяч, Д.Я.Черкаський- мультиплікатор, режисер і сценарист, І.М.Піддубний - український спортсмен-борець. Шестикратний чемпіон світу з боротьби (Париж, Мілан, Франкфурт, Нью-Йорк), та ін.

В області зберігся дуб-патріарх - один із найстаріших в Україні. За різними оцінками, йому від 1000 до 1200 років. Росте на південному схилі Кириківський яру на території урочища Холодний Яр на околиці с. Буда. Його обхват - 8,9 м, висота - 24 м. Стовбур шість разів вражали блискавки. Під його кроною відпочивали Б. Хмельницький, С. Наливайко, Т. Шевченко, однак названий він ім'ям М. Залізняка - ватажка гайдамацького повстання, які відбувалося на території Холодного Яру.
Додаток 1

Історія землі Черкаської

дата

подія

130-100 тисяч років до нашої ери

Територія нинішньої Черкаської області була заселена в епоху середнього палеоліту.

понад 40 тис. років до нашої ери

Виготовлені людиною знаряддя праці виявлено неподалік села Велика Бурімка Чорнобаївського району.

20 - 15 тис. років до нашої ери.

Поселення мисливців на мамонта в селі Межиріччя Канівського району.

6 тис. років до нашої ери.

Трипільська культура (сучасні Тальнівський, Уманський, Маньківський райони )

Х – ХІІІ століття

Часи Київської Русі. міста-фортеці Воїнь, Родень, Канів, Корсунь одночасно були значними центрами ремесла, торгівлі та культури.

15-16 століття

Черкащина (перш за все Черкаси і Канів) стає центром формування українського козацтва.

16-17 століття

Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького та утворення Української козацької держави, військово-політичним центром якої став Чигирин

18 століття

Епіцентр гайдамацького руху, кульмінацією якого стало повстання Коліївщина, що вибухнуло в 1768 р. Уродженцями краю були Максим Залізняк, Іван Гонта, Йосип Шелест та інші ватажки цього повстання.

19 століття

Розвиток переробної промисловості, в першу чергу цукроварні. 1876 р. через Корсунь і Смілу прокладається залізниця Київ – Одеса.

1941-1945 р.р.

Холодний яр – центр партизанського руху.

Січень-лютий 1944 року

Корсунь-Шевченківська битва.

7 січня 1954 р.

Створена Черкаська область.

Використані джерела:

http://diaspora.ukrinform.ua/center_cherkas.shtml

http://cherkassy.ukrgold.net/page/3992/

uk.wikipedia.

Л.А.Нерубайська,

учитель української мови та літератури Тальнівського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 – гімназія» Тальнівської районної ради,

заслужений учитель України
  1   2   3   4

Схожі:

Ми чуємо тебе, кобзарю iconМамо ніч, засяють зорі в небі Ні я не засну без тебе Моя рідна І...

Ми чуємо тебе, кобзарю iconЗапрошуємо тебе взяти участь в опитуванні, що проводиться для вивчення...
Анкетування є анонімним, а його результати будуть використані в узагальненому вигляді, тому просимо тебе дати відверті відповіді...
Ми чуємо тебе, кобзарю iconБібліотечний урок «Уклін Кобзарю»
В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає І шанує людство. До них належить ім’я великого поета Т. Г....
Ми чуємо тебе, кобзарю iconПрезентация проекта «Венок России Кобзарю»
«Кто сказал «Мяу»? Книжно-иллюстративная выставка к Всемирному дню кошек. Приглашаем читателей к составлению «Кошачьей антологии»...
Ми чуємо тебе, кобзарю iconЧи знаєш ти, як захистити себе І своїх друзів?
Однак, якщо тобі вже виповнилося 14 років І має місце тяжкий злочин, відносно тебе може застосовуватися тримання під вартою як тимчасовий...
Ми чуємо тебе, кобзарю iconПерша пара. Перший курс. В аудиторію заходить викладач середнього...
Нами (компаніями та/або фізичними особами), в рамках якої одна сторона (франчайзер), що володіє успішним бізнесом, відомою торговою...
Ми чуємо тебе, кобзарю iconС-ть «Міжнародна економіка», 4 курс
Мабуть найпоширеніший економічний термін. Кожного дня ми чуємо дане «поняття» на парах, у новинах, зустрічаємося з ним в газеті....
Ми чуємо тебе, кобзарю iconВ наш час електронно-обчислювальна техніка все ширше використовується...

Ми чуємо тебе, кобзарю iconМати Так, синочку, правда. Хлопчик
У центрі сцени на стіні прикрашений рушником портрет Тараса Шевченка, на сцені виставка книг, в залі – газети, присвячені Кобзарю,...
Ми чуємо тебе, кобзарю icon1 4 Вступ: поняття про довкілля
Такий різний світ: пізнаємо довкілля (бачимо різні предмети, чуємо різні звуки, відчуваємо запах І смак, обмацуємо предмет)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка