Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт




Скачати 58.55 Kb.
НазваТема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт
Дата конвертації31.01.2014
Розмір58.55 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства.

Вступ

Об’єкт: соціальний розвиток підлітка в інформаційному суспільстві

Предмет: Особливості впливу субкультур на соціальний розвиток дітей підліткового віку в інформаційному суспільстві.

Мета: Вивчити соціальний розвиток підлітків в умовах інформаційного суспільства та особливості впливу молодіжних субкультур на нього.

Завдання:

  1. Розглянути особливості розвитку особистості в умовах інформаційного суспільства

  2. Визначити вплив сучасних субкультур на розвиток особистості

  3. Вивчити роль молодіжних субкультур на соціальний розвиток і становлення особистості дітей – підлітків

  4. Дослідити вплив та значення субкультур у соціальному розвитку підлітків

  5. Встановити вплив субкультур на цінності, норми, цілі та прагнення, соціальні зв’язки та самовизначення підлітків та їх подальший соціальний розвиток


Розділ 1.

План

    1. Особливості розвитку особистості в інформаційному суспільстві

    2. Молодіжні субкультури та їх вплив на особистість

    3. Роль субкультур у соціальному розвитку особистості підлітка



    1. Інформаційне суспільство – це соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер. Прибічники теорії інформаційного суспільства пов’язують його становлення з домінуванням четвертого інформаційного сектору економіки, який іде після сільського господарства, промисловості та сфери послуг. “Інформаційне суспільство” виражає ідею нової фази в історичному розвиткові передових країн. Тобто, не прихід “постіндустріального” суспільства, а створення нового соціального зразка, що є результатом “другої індустріальної революції”, яка в основному грунтується на мікроелектронній технології. Зростаюча кількість людей з необхідністю втягується в безпрецедентне розмаїття інформаційно орієнтованих типів робіт. Наукові й технічні працівники збирають і продукують інформацію, менеджери й фахівці опрацьовують її, викладачі й працівники комунікаційної сфери поширюють її. Цей процес “інформатизації” не залишає недоторканою жодну сферу соціальної активності: від повсякденного життя до міжнародних відносин та від сфер дозвілля до виробничих відносин. Кожна людина є споживачем інформації. Такі поняття, як “Третя хвиля” Олвіна Тоффлера (фактично синонім до “інформаційного суспільства”), ввійшли в уяву населення. Було висунуто проект “глобальної електронної цивілізації”, що базується на синтезі телебачення, комп'ютерної та інших мереж. “Комп’ютерна революція” поступово приводить до зміни традиційного друку електронними книгами, змінює ідеологію, перетворює безробіття у цікаве проведення часу. Комп’ютери, смартфони, телебачення, інтернет – все це стало доступним для кожного. Людина може не тільки отримувати інформацію, а й розповсюджувати її, впливати на думку інших. Тоффлер відводить головну роль у цьому телекомунікаційній “кабельній мережі” , яка забезпечує двосторонній зв’язок громадян з урядом, дозволить враховувати їх думку при розробці поличних рішень. Розробки у галузі “штучного інтелекту” розглядаються як можливість інформаційного трактування самої людини. За його думкою, у наступному столітті вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва, отримання знань, а також для характеру тр удової діяльності людини набуває новий соціальний уклад, який базується на телекомунікаціях. Як співзасновник концепції "інформаційного суспільства", Тоффлер один із перших виділив його характерні ознаки. Його визначення цього поняття зводиться до роз'яснення суттєвостей нового суспільства через зміни, що будуть відрізняти "післяреволюційне" суспільство від теперішнього. На думку вченого, "перша хвиля" відповідає сільськогосподарської революції, "друга хвиля", що виникла в XVII столітті, відповідає посі індустріальної цивілізації. Тепер, по думці Тоффлера, прийшов час нового виду економіки, яка зародилася на використанні інформаційних технологій, економіки, заснованої на знанні. "Третя хвиля" створює реальну загрозу індустріальної цивілізації, загрожує знищити її інститути, методи і цінності. Друга Хвиля породила масові суспільства , які виробляли масову продукцію і потребували її . У Третій Хвилі науково обгрунтована економіка і масове виробництво (яке може бути визнано відмінною рисою індустріального суспільства ) вже є застарілими . З'явився новий спосіб - немассовое виробництво невеликих партій товарів високого попиту . Масова торгівля робить можливим поділ і " частковий маркетинг" , з паралельним зміною виробництва.

Основними характеристиками інформаційного суспільства можна виділити :

1) в сфері матеріального виробництва відбувається така структурна перебудова, коли інформація стає домінуючою сферою виробництва суспільного життя.

2) Інформатизація впливає на ефективність спілкування людей. Завдяки комп'ютерній техніці, телебаченню та іншим засобам створюється можливість подолати часово-просторові бар'єри між людьми. Інформаційна техніка відкриває нові можливості для демократії, зокрема, для обміну думками, електронних плебісцитів, безпосереднього зв'язку громадян і політичних діячів.

3) Інформатизація суспільства є засобом еволюції людства.

Один із засновників концепції "інформаційного суспільства" Д.Белл серед перших виділив його характерні ознаки. Його визначення цього поняття зводиться до роз'яснення суттєвостей нового суспільства через зміни, що будуть відрізнять "післяреволюціцне" суспільство від теперішнього. За думкою Д.Белла у наступному столітті вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини набуває становище нового соціального укладу, що базується на телекомунікаціях. Революція в організації та обробці інформації та знань, в якій головну роль грає комп'ютер, розвертається водночас з розвитком індустріального суспільства.

Технологія пропонує нам набагато більші інформаційні та комунікаційні ресурси, ніж коли-небудь мало людство. Ці ресурси настільки великі, що очевидно: ми входимо в нову еру – інформаційне століття. США – перша країна, яка здійснила трьох стадійний перехід від аграрного суспільства до індустріального та від нього до такого суспільства, яке навіть важко однозначно визначити, зрозуміла лише одна його характеристика: головним видом його економічної діяльності стає виробництво, зберігання та поширення інформації.У.Дайзарт констатує факт переходу до інформаційного суспільства в США. Він повністю погоджується з пропозицією тоффлера та бела про трьох стадійні у концепцію та концентрує свою увагу на трансформаціях саме останньої, "інформаційної" стадії розвитку суспільства. Думка про технічну революцію, яка заснована на інформації, не нова. Соціолог Даніел Бел, як і інші, всередині шестидесятих років побачив, що США стає постіндустріальним суспільством. Третя промислова революція в значній мірі базується на досягненнях у телекомунікаційних та інформаційних процесах. Зайнятість у сфері промисловості та будівництва залишається як багато років переважно без змін, в той час, коли робоча сила зросла. Довгочасні тенденції показують, що найбільш динамічними в минулому столітті були сфери, пов'язані з інформацією.

Старі індустріальні громадини терплять крах . Засоби масової інформації поділяються паралельно з виробництвом , і гігантські телевізійні мережі стають непотрібними із збільшенням числа нових каналів незалежних телекомпаній. Родина також стає нечисленною : сім'ї нового типу , колишні перш стандартом нашого часу , залишаються в меншості , в той час як збільшується число батьків-одинаків , розлучених , бездітних сімей і самотніх людей . Тому вся структура суспільства змінюється , коли однорідність суспільства Другої Хвилі замінюється різнорідністю цивілізації Третьої Хвилі . Масовість замінюється роздробленістю . Цінності, мораль та традиції які раніше переймалися з покоління в покоління, стають на друге місце. Ажде, тепер не важливо є у людини сім’я чи друзі. Їх можуть замінити соціальні мережи, телебачення, комп’ютерні ігри. Сучасна людина отримала доступ до будь- якої інформації, можливість самостійно навчатись, саморозвиватись, спілкуватись з іншими коли не має іншої можливості,але інформацію можна використовувати не тільки з позитивною орієнтованістю. Отриману інформацію потрібно правильно використовувати розвивати критичне ставлення до неї. Найбільш підверненими до негативного впливу сучасного «інформаційного суспільства» є діти та підлітки, які ще не навчились правильно оцінювати отримані відомості. Завдяки глобальній інформаційній мережі традиції і культури різних націй та релігій набули змішаного характеру. Тому, підростаюче покоління переймає не сімейні цінності та традиції, а змішані. Наприклад, в Україні молодь почала відмічати таке свято, як Хелоуин, підлітки активно переймають субкультури, приймають інші релігії,які влаштовані під історично сформовані норми іншого суспільства.

Схожі:

Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт iconТема Вступ до соціології
...
Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт iconПреамбула
В умовах глобалізаційних змін на часі модернізація змісту дошкільної освіти, гуманізація її цілей та принципів, переорієнтація на...
Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт iconТема: Психологічні особливості розвитку І формування особистості у підлітковому віці
Аналіз проблеми підліткової кризи. «Важкий підліток» як дискусійна проблема вікової психології
Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт icon«Розвиток електронної торгівлі в умовах встановлення глобально інформаційного простору»

Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт icon«Розвиток електронної торгівлі в умовах встановлення глобально інформаційного простору»

Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт iconФеномен інформації як об'єкт міждисциплінарного аналізу ливенко В.І
...
Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт iconМіністерство освіти І науки України
«зміст фінансової політики держави І її вплив на економіку, стан фінансів,соціальний розвиток суспільства»
Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт iconПро конкурс «Школа інформаційного суспільства» Назва конкурсу
Конкурс з інформатизації навчальних закладів «Школа інформаційного суспільства» (далі – Конкурс)
Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт iconУ сучасних умовах українського суспільства правова освіта є одним...
Вона спрямована на отримання знань, навичок, ставлень І ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування,...
Тема: Влив підліткової субкультури на соціальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства. Вступ Об’єкт iconПравове регулювання діяльності засобів масової інформації в Україні
Роль та значення інформації в сучасних умовах становлення інформаційного суспільства в Україні
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка