Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися




Скачати 109.53 Kb.
НазваНепал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися
Дата конвертації26.02.2013
Розмір109.53 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
Непал. Батьківщина снів
Я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися казкового Непалу. Так от, таких стюардес, як на Pakistan International Airlines, я ще не бачив: виразні очі, синювато-чорне волосся, округлі жіночі форми в поєднанні зі строгим, але колоритним вбранням – все це діє мов ящик шампанського. Пасажири просто шиї викручували!
Другий шок подарувала мені вже сама непальська земля. Європейські рецептори миттєво ошаліли від розмаїття відеоряду у супроводі фантастичних звукових доріжок та незвичних ароматів. Я немов пірнув крізь діру у просторі, та опинився в іншому всесвіті. Люди смугляві в європейському одязі, світлошкірі в сарі та яскравих шароварах, монголоїдні тібетці в національних чубах; вівтарі богів прямо на тротуарах, де до них припарковують моторолери; статуї Будди поряд з Ганешею і портретами Маркса, Енгельса, Леніна. А над усім цим безмежне синє небо, в якому в’ються кольорові буддиські прапорці-молитви та червоні прапори з серпом-молотом. Ні, це не інший всесвіт, це просто чарівний сон. І прокидатися не варто.
^ Місто бодисатви
Назва столиці, Катманду, перекладається як «місто Манджушрі» (кат - місто, манду - змінене Манджу). Манджушрі був одним з бодисатв, духовних вчителів та учнів Будди, і мав місію викорінювати зло, спричинене неуцтвом. Але до більш земного: ми оселилися в пристойному готелі, де кімната коштує $25 за добу. Потім мені сказали, що можна зняти койку хоч за $5. Звичайно, якщо ви невибагливі й не очікуєте на комфорт та душ.
Я заблукав рівно за дві хвилини першої ж прогулянки; навіть гадки не мав як вертатися до готелю. Вулички тут невеликі і с першого погляду здаються дуже заплутаними. Місцеве населення на голову нижче за середнього європейця, і особливо це помітно, пардон, у чоловічому сортирі – доводиться класти голову на власне плече, щоб не протаранити стелю. Доречи, найнижча людина в світи мешкає саме тут, у Непалі.
Туристичний квартал Тамель – суцільний ринок. Лавки тісняться одна до іншої, в них сусідять фігурки Вішну, Будди, невідомих богів та богинь… Тут же одяг, туристичне спорядження та різні сувеніри. Запам'ятався мені один магазини, де були виставлені на продаж копії старовинних ритуальних масок. «Вирази облич» в них були вкрай неочікувані – від висунутих язиків та витріщених очей до кривих посмішок, від яких мурашки біжать по потилиці.
Я впевнено блукав все далі й далі, підбадьорений привітливістю людей. Вони посміхалися, і зовсім незнайомі кричали мені «Намастее!» (Привіт!) Місто туристичне відрізняється від звичайного, як усюди. За півгодини від Тамелю люди вже не розуміли англійською, зникли лавки та настирливі продавці. Але всі продовжували мені посміхатися та привітливо кивати.
І раптом я почув гучне та емоційне «Чьерт!», причому пролунало це з вуст типового місцевого мешканця. Так ми познайомилися з Раджою. Він має свій бізнес, возіть туристів по Непалу, Бутану, Індії, а російську опанував у Москві, де вчився. Непальці, як я помітив, взагалі схильні до мов, і окрім російської Раджа розмовляє англійською, урду, та ще на місцевому діалекті. «Україну знаю, - каже Раджа, - але бізнесу з вашими не вийшло. Я їм кажу, мовляв, приїздіть до нас, шановні, з усім розберемось по ходу, а у мене вимагають якісь розцінки, точні строки».
В Москві Раджу навчили також пити. Дійсно, п’є він «па-рускі», і це йде всупереч з непальською зовсім не алкогольною традицією. Випивають тут по наших мірках дуже мало і напої дуже слабкі. Наприклад, в кав’ярнях тут наливають не по 50 чи 100 грамів, а по 30 чи 60. А пиво вважається дуже кріпким за 6 обертів. «Будьте обережні! Воно міцне», - попереджують офіціанти.
Але що вдіється слов’янину? Наші туристи люблять лякати один одного так званими лямбліями. Нібито це дуже поширений кишковий паразит в Непалі, і боротися з нею можна тільки так: 50 грамів до обіду, 50 після. Українці та особливо росіяни кожен зручний моменті використовують, щоб «поганяти лямблій».
^ Лотос та гашиш
Так, тут не п’ють, тут палять. «Подивись на ці руки! Вони просочені гашишем! Вони вирощували його для тебе! - спіймав мене на вулиці чорнявий красень с блискучими очима. - Ходімо за кав’ярню, посидьмо, покуримо»… Нажаль, я люблю пиво. Йому теж було шкода. «Ти що, росіянин? - спитав гашиш-мен. – Мабуть, тоді тебе зацікавлять перегони на рикшах?» «Юкрейн. Обліко морале, - відповів я. – А що за перегони такі?» Виявилось, що росіяни, часто на підпитку, полюбляють гарцювати по центральних вулицях на рикшах. Самого візницю саджають назад, тому що маленькі непальці не в змозі швидко крутити педалі. І вперед – хто кого обжене!
Мабуть, виглядає це дійсно забавно, але мені хотілося побачити щось більш витончене. «Той, що створив сам себе з нічого мільйон мільйонів років тому для усіх та назавжди» - ось як перекладається назва головної буддиської святині Сваямбунатх. Це велетенська ступа, до якої ведуть довжелезні сходи. Я підіймався хвилин двадцять. За легендою, колись на місті Катманду плескалось велике озеро, посеред якого плавав лотос. Це було так прекрасно, що Будда захотів оселити тут людей. Він осушив озеро, а там, де росла квітка, з’явилася нерукотворна ступа.
Діставшись до цієї святині, під саме небо, я був зовсім не готовий до нападу. Мене атакували… мавпи. Ні, це не милі домашні тваринки, вони можуть бути вкрай агресивними, як побачать, наприклад, бажаний банан. Мабуть, це їхня помста за родичів, розкиданих по вольєрах в усіх зоопарках світу. Буддійські прапорці мавпи використовують як ліани, і страшенно гомонять.
Біля ступи Сваямбунатх я помолився. Це тут зручно – треба крутнути барабана з написами молитов. Таких барабанів багато в храмах, і при обертанні вони звучать сухим тріскотінням. Може, ними монахи здобувають електричний струм? Хтозна. Неподалік від центральної ступи - фонтанчик із золотим Буддою. В його складені руки треба «на щастя» влучити монеткою. Ввечері бабуся-підприємець вигрібає з басейну купу монеток і вдень продає їх туристам. Люди схожі повсюди у всесвіті...
^ Святі за фахом
Від святині буддистів я поспішив до святині індуїстської – до храмового комплексу Пашупатинатх. Він розташований біля річки, де майже кожен день і вже багато сторіч спалюють померлих. На березі – пірси для погребальних багать: окремо для низьких і вищих каст та поодаль – для буддистів. Попіл скидають в ріку, яка несе свої води до самої священної Ганги.
Смерть йде з життям пліч-о-пліч, і тут же, на протилежному березі, кожен вечір влаштовують яскраве вогняне шоу. Збираються танцюристи та артисти, музики грають на аутентичних інструментах і на барабанах. До тих часів, коли країна відкрилася світу (раніше в неї неможливо було потрапити, особливо європейцям), тобто до середини ХХ ст. храмовий комплекс був королівським палацом. Зараз сюди зазвичай ходять не туристи, а ті, хто займається духовними практиками. В маленьких спорудах розміром десь 2 на 2 метри сидять довгобороді сиві старці з дредами. Їх обличчя та тіла розмальовані синьою, білою та червоною красками. «Це святі люди. Дай їм грошей, - каже мені Раджа. – Вони займаються йогою, медитують та моляться, а живуть на пожертви».
^ Жива богиня
«Скільки в нас богів? Мільйон. Більше, ніж людей, - пояснив доброзичливий хлопець, що взявся показати мені де краще зробити класний фотокадр. - Кожен бог відповідає за щось конкретне. Наприклад, в Катманду живе Зубний бог і в нього є свій «вівтар» - так звана зубна колода. Якщо болить зуб, приходиш до цієї дерев’яної колоди з монетою та вбиваєш її як жертву. Біль проходить».
Богів тут насправді забагато, є навіть справжня Жива Богиня - Кумарі. За давньою традицією, з касти ювелірів обирається дівчинка, яка шанується як богиня, свята та чиста. Але все це - до першої крові, і не важливо, що то буде за кров – місячні чи просто поріз пальця. Весь час Кумарі проводить у своєму палаці. Палац, треба сказати, не такий вже й розкішний, схожий на скромний особняк заможного українця. Це невелика двоповерхова будівля з внутрішнім двориком та, правда, дуже витонченою різьбою. Зовні під дахом, як і в багатьох храмах, велика червона стрілка - вона показує богові де вхід. Кумарі з’являється на людях раз на рік, а коли виходить на пенсію, їй виплачують невелику суму грошей. Емансипація! Раніше нічого не платили і для чоловіка вважалось нещастям одружитися з екс-Кумарі. Зараз це, навпаки, почесно – дружина-богиня.
^ Сміття як частина всесвіту
Багато цікавих пояснень зробив мені непальський хлопець-гід. Наприклад, я спитав про сміття. Його не просто багато – це гори, і вони повсюди! Виявилось, що тут люди зовсім по-іншому ставляться до проблеми. Вони просто не розділяють світ на «сміття» і «не-сміття» – для них і те, й те – рівноправні частини сущого. Юнак також багато та плутано розповідав про кастову систему, яка у Непалі трохи відрізняється від індійської.
Я вважав, що ми просто розмовляємо. Але ні, через деякий час хлопець зажадав досить кругленьку суму грошей «за екскурсію», яку я, хоч сам того не бажав, вже вислухав. Довелося сплатити, але то був урок: тут, як, кажуть, і в сусідній Індії, треба пам’ятати, що туристи для місцевого населення – важливе джерело доходу.
^ Храм сковороди
Рано-вранці Катманду свіжий, але не суєтний, як наші західні міста. На тротуарах варять чай на молоці (масала-ти, коштує приблизно гривню), чоловіки читають ранкову пресу за чаєм з пончиками. Люди, переважно жінки, йдуть до вівтарів та вуличних «капличок», щоб нагодувати та умастити статуї богів. Біля кожного вівтарика висить невеличке дзеркальце – щоб жінка могла красиво поставити собі на лоба червону крапку-бінді.
Я насолоджувався ранком, коли натрапив на досить незвичний, навіть цих для екзотичних місць, храм. До його фасаду були прибиті… сковороди, мітелки та інший домашній скарб. На кожного бога та на кожен храм тут існує багато десятків легенд та історій. Про цей я чув лише одну. Нібито раніше це був храм для бідних людей, куди кожен приносив свої домашні речі, які тимчасово не потрібні. А той, кому вони були потрібні, міг взяти їх, а потім повернути. Така собі спільна власність. Але одного разу хтось щось не повернув, і через це храм втратив і свою святість, і суспільні функції. Тепер храмове божество чекає, що може в якомусь житті той чоловік прийде і поверне взяту річ.
Я замислився, і щоб трошки розвіятись, завернув на вуличку з магазинчиками жіночого одягу. Треба було купити непальське плаття на прохання моєї дівчини. Довго й прискіпливо я перебирав наряди, аж доки продавець не поцікавився ввічливо, але з хмурим обличчям: «Для себе обираєте юбочку?» Вже потім Раджа розповів, що геїв тут не люблять. Вони, звичайно, є, і навіть є ціла вуличка, повна «веселих хлопців». Але всі вони експортні, для туристів, у місцевого населення попитом не користуються.
Через нічний Катманду я повертався до готелю. Ліхтарів на вулицях не було, і взагалі саме вночі відчувалося, що цивілізація прийшла в ці краї не так і давно. Цікаво було пройти повз музичних крамничок, де вдень для туристів грають мантри та етнічну музику. Ввечері пацани ставили те, що подобається їм насправді. «Рамштайна», наприклад. Картина дивна: темінь, горить керосинова лампа, димлять ароматні пахощі…і «Рамштайн» валить на повну.
^ Вперед і вгору
Назви непальських авіакомпаній чарують: Йеті-ейрз (снігова людина взагалі національний туристичний герой), Ганеша-тревелз, Будда-ейрлайнс… Вранці ми летіли з Катманду до найвищого в світі аеропорту - Лукли. В ілюмінаторі до обрію – гори, снігові шапки, схили з терасами, на яких вирощують овочі в нелегких гірських умовах. При заході на посадку серце займається – літак ніби ледь уникаєте прямого тарану гігантської скали… і спокійно сідаєте. Злітна смуга в довжину лише біля ста метрів, і упирається в гору. Як пілоти віртуозно саджають машини та злітають!
Саме в Луклі можна придбати смачне рисове вино - ракши. Ввечері, блукаючи в пошуках цього напою, ми з другом опинилися в місцевому генделику. Заказали по чарці – ну, щоб знати що повеземо друзям. Світла нема, в Непалі взагалі постійно перебої з електроенергією. Приміщення освітлює керосинова лампа. Я спитав у чоловіка за сусіднім столиком, чому немає світла, і він відповів, що це природно, адже до влади прийшли комуністи.
Нового знайомого звали Пацанг, ми розговорились, обсудили політичний стан, після чого перейшли на жінок. «Бачив я тут молодичку, дуже гарні в неї очі, великі губи, – поділився денними враженнями мій друг. – А сама така струмка, як...» «Як Анджеліна Джолі», – з розумінням підхопив Пацанг. Розмова перейшла на шлюбні традиції. В Непалі не обов’язково офіційно брати шлюб, реєструватися десь. Якщо привів дівчину до себе, через добу весь квартал знає, що ви живете разом і вона – твоя жінка. От і все. А весілля – то дуже дорого! По-перше наречений має подарувати своїй красуні кілограм золота, потім найняти музик для бенкету та запросити усіх родичів. А їх може бути аж до кількох сотень! «Головне – побільше наливати», - поділився Пацанг секретом вдалого весілля. Я відчув себе ніби вдома.
^ Масаж по-непальському
Коли прийшов час вертатися в Україну, я не впізнав себе у дзеркалі (засмаглий, з бородою, сам схожий на Йеті). Отже, вирішив заскочити до цирульні. Майстер був веселим і кріпким, він віртуозно танцював навколо мене зі складаною гусарською бритвою, завмирав, щоб дослухати анекдот по радіо, заливався сміхом і продовжував. «А тепер я зроблю легкий масаж, тобі сподобається», - сказав він. Так, мені сподобалось, о, так. Перукар викручував мої руки назад, лупцював та колошматив кулаками по спині, але з цирульні я не вийшов, а вилетів – легкий, як після сауни… Ми домовлялися за все про все $1, але я з власної волі заплатив аж $15! До того це було кайфово!
^ Східний Ярило
Тільки в Непалі розумієш, що таке реальне, справжнє сонячне сяйво. Ми з вами, шановні співвітчизники, живемо у сутінках! Насправді Сонце разів в десять яскравіше, і світ навкруги, відповідно, – теж. Але це помічаєш тільки коли повертаєшся додому. Здається, що тобі натягнули на очі темні окуляри, і ти ніяк не можеш їх позбутися. Ти знов хочеш в цей яскравий казковий сон. «Ти повернешся, - сказав мені на прощання Раджа. – Всі, хто тут був, повертаються ще хоча б раз».
* * * ВРЕЗ * * *
^ Як дістатися
Є, як мінімум, два варіанти. Можна летіти з Києва до Делі (Індія), а звідти – прямо до непальської столиці Катманду. Але якщо ви хочете провезти багато багажу – ну, наприклад, ви вирішили мандрувати зі своєю альпіністською снарягою, з власним рафтом, то дешевше буде добратися до Москви, і пересісти там на літак Пакистанських авіаліній до Катманду. Так можна вбити двох зайців – подивитись Карачі й Дубаї – транзитні пункти перельоту.

^ Що подивитись
1. Базовий табір Евересту та шлях горами до нього. В Катманду квиток до Лукли коштує біля $100. Пару годин займе переліт, під час якого вам гарантовані незабутні враження від паріння над сніговими вершинами. Всі рейси зустрічають портери (носії), і за $10 на добу вони донесуть ваш багаж до табору. Цей мальовничий шлях забирає біля тижня - все залежить від вашого фізичного стану. Мальовнича стежка блукає серед рододендронів, а потім, з набором висоти, серед пустелі та каміння з написами «Ом Мане Падме Хум». В таборі готуються до сходження на вершину світу альпіністи, там зазвичай багато їхніх наметів. Зв’язок зі світом можливий через супутник.
2. Заповідник Чатлан на півдні країни, подорож на слонах крізь джунглі. Спеціально навчені слони під час перетину гірських річок влаштовують справжнє «стрьом-шоу». Вони лягають на бік та занурюють сідока у воду. Таке купання зазвичай приносить насолоду, бо вода в річках тепла, навкруги спекотно, а надійний провідник поряд. В заповідник можна потрапити самому або через місцеві турагентства. Задоволення коштуватиме від $….. до $…..
3. Рафтінг гірськими ріками. Це одна з головних розваг, переважно, для чоловіків. Весь кайф гімалайського рафтінгу в тому, що вода в бурхливих та стрімких гірських річках – тепла, а не крижана, як у нас в Карпатах. Які ріки, скільки, скока днів???
4. Таємнице королівство Мустанг, розташоване високо в горах. Це ізольоване князівство у складі Непалу, де немає ані аеропортів, ані доріг. До нього можна дістатися лише пішки. Йти багато днів, але воно того варте. Там все збереглось точно так, як багато сторіч тому: люди, звичаї, дома. Це подорож не стільки в гори, скільки в часі. Цивілізація та буддизм туди не дійшла зовсім, і люди там зберегли тібетські традиції. Шлях до Мустангу не туристичний, як до Евересту, де досить комфортно можна переночувати, наприклад, в селищі або готельчику. Непальці кажуть, що місцеві мешканці не миються, і це цілком ймовірно, адже в горах багато ультрафіолету, який, як відомо, вбиває бактерії.

Схожі:

Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися iconТренінгове заняття для учнів 3-5 кл
Раз у рік гноми виходять на поверхню, аби зустрітися з чудовою природою землі, а, найголовніше, творити маленькі дива. Сьогодні—саме...
Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися iconДуховно-світоглядні джерела
М. Вебера: Яке поєднання обставин призвело до того, що саме на Заході І тільки тут мали місце такі явища культури, які, як ми це...
Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися iconПроблеми бюджетного фінансування культурної діяльності
Коли глобальна експансія іноземного капіталу та технологій «розмиває» ту або іншу країну, позбавляючи її успіху, а іноді І суверенітету,...
Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися iconРейдерський
«Про кооперацію» І бажанням членів кооперативу. Якщо цього не зробити, то в Виконкомі через невідповідність до законодавства можуть...
Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися iconЯкщо ви слідкуєте за своїм здоров'ям, то знаєте, що левова його частка...
Пийте 30-40 мл води на кожен кілограм маси тіла на день. Наприклад, якщо ваша вага 60 кг, значить ви повинні випивати 1,8-2,4 літри...
Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися iconВи б хотіли, щоб ваша дитина палила?
Безглузду підліткову манеру одягатися можна І перетерпіти заради того, щоб син не закурив
Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися iconЯ прокинувся від того, що мені стало прохолодно… Ще зі заплющеними...
Зазвичай він коротко казав: «фас!» Та я, хоч І розумів що це означає (певне, я був розумним собакою),та не подававши виду, продовжував...
Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися iconКомп’ютерні та відеоігри, якими тепер захоплюється більшість дітей...
Я зору, сну, головні болі, через кисневе голодування (якщо довго не виходити на вулицю) – може розвинутись депресія, невроз. Крім...
Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися iconМикола іванович висота – народний композитор, поет, музикант пискун Юлія Миколаївна
...
Непал. Батьківщина снів я отримав еротичний шок. Якщо ви хотіли б того ж, злітайте хоч раз Пакистанськими авіалініями! Саме через цю країну ми діставалися iconБатьківщину, як І матір дає доля! 
Отже, що таке Батьківщина? Батьківщина – це наш рідний край, наша Україна. Це земля, на якій ми народилися, наші батьки, дідуся й...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка