Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії




Скачати 363.47 Kb.
НазваВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії
Сторінка2/4
Дата конвертації31.03.2013
Розмір363.47 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
1   2   3   4

Єліховичі, село на північній околиці Золочева, Львівська обл. – чув. елехей "нарозхрист".

^ Єньки, село на південь від Хорола, Полтавська обл. – чув. діал. енккĕ "верба".

Жашків, райцентр Черкаської обл. – чув. шашкă 1. "норка", 2. "рибальська снасть".

Жашковичі, село на півд. захід від Локачів, Волинська обл. – як Жашків.

^ Жван, річка, лп Дністра у Вінницькій обл. - курд. jwan (жван) “зустріч, побачення”, cwan (джван) “гарний”.

Жван, річка, лп Дністра у Хмельницькій обл. - курд. jwan (жван) “зустріч, побачення”, cwan (джван) “гарний”.

Жван, село на південь від Мурованих Курилівців, Вінницька обл. - курд. jwan (жван) “зустріч, побачення”, cwan (джван) “гарний”.

Жванчик Великий, село у Дунаєвецькому р-ні, Хмельницька обл. – від Жван.

^ Жванчик, лп Дністра – від Жван.

Жванчик, пп Ушиці, лп Дністра – від Жван.

Желонь, річка, пп. Нижньої Прип’яті, лп Дніпра – д.-анг. scielian “розділяти”.

Жемелинці, село південніше Білогір'я, Хмельницька обл. - чув. çĕмел "копиця снопів", кĕмĕл "срібло".

Жерев, річка, лп Ужа, пп Прип'яті, лп Дніпра – д.-анг. gierwan “кипіти” або “прикрашати”.

Жерева, річка, лп. Тетерева, пп Дніпра – як Жерев.

Житомир – д.-анг scytta “захист”, mære “границя”.

Жовква, місто у Львівській обл. - чув шыв "вода", хăва "верба".

Жукотин, село у Коломийському р-ні, Івано-Франківська обл. - чув. çăка „липа”.

Жукотин, село у Турківському р-ні, Львівська обл. - чув. çăка „липа”.

Журжевичі, село північніше Олевська, Житомирська обл. – чув. шăршă “запах”.

Журжинці, селопівнічніше Дзвенигородки, Черкаська обл. – чув. шăршă “запах”.

Замглай, річка, пп Десни, лп Дніпра - курд. zong "болото" і leyi "потік".

Замглай, смт. Ріпкінського р-ну, Чернігівська обл. – як попереднє.

^ Замехів, село на схід від Нової Ушиці, Хмельницька обл. – чув. çăмха „клубок” або çамка „чоло”.

Замехів, село на схід від Нової Ушиці, Хмельницької обл. – курд. zome "кочова громада", hйv- “вести”.

Зашків, село північніше Львова – чув. çеçке "квітка" або шашкă 1. "норка", 2. "рибальська снасть".

Зван, протока між Клевенню і Сеймом – курд. jwan “побачення, зустріч”. Пор. Жван, Жванчик.

^ Зерце, безстічна річка західніше Олевська, Житомирська обл. – д.-анг. sierc “сорочка”.

Зіньків, райцентр Полтавської обл. – д.-анг. sencan „занурювати, топити”, sengan „горіти”.

Зозів, Зозівка, села на південний захід від Погребища, Вінницька обл. – чув çÿçе ""верба, верболоз".

Зяньківці, село в Немирівському р-ні, Винницька обл. – курд. zang “яр”.

Зяньківці, село в Деражнянському р-ні, Хмельницька обл. – курд. zang “яр”.

Івче, село на північ від Літина, Вінницька обл.. – чув. евчĕ "сват".

Ізки, село в Міжгірському р-ні, Закарпатська обл. - чув. ĕçкей „дівер”.

Ірдинь, річка, лп Тясмина, пп Дніпра – чув. иртěн “відділятися”.

Ірдинька, річка, пп Дніпра вище Черкас - чув. иртěн “відділятися”.

Ірклеїв, село у Чорнобаївському р-ні, Черкаська обл. – від Ірклей.

Ірклей, лп Дніпра - курд. erq “яр, круча” і leyi- “потік.

Ірклей, пп Тясмина, лп Дніпра – як попереднє.

Ірпінь, місто у Київській обл. – від назви річки Ірпінь.

Ірпінь, річка, пп Дніпра - д.-анг. ear 1. “озеро”або 2. “земля” і д.-анг. fenn “болото, мул”.

Іршавка, річка, пп Боржави, місто Іршава на ній чув. ир „ранок”, шывĕ "річка".

Ічня, райцентр Чернігівської обл. – д.-анг. eacnian „додавати, докладати”;

Кабарівці, село на північ від Зборова, Тернопільська обл. – курд. kabr "друг, людина".

Каветчина, село на південь від Кам'янця-Подільського, Хмельницька обл. – чув. хăват "сила".

Кадиївці, село у Камянець-Подільському р-ні, Хмельницька обл. – чув. кат "гатка", йывăç "дерево, дерев'яний".

Какараза Хребет і полонина у Карпатах - кукāр "кривий, звивистий" та аçа "кушак (пояс)".

Калагарівка, село на південній схід від Гримайлова Тернопільської обл. – курд. qal “розпалити”, agir “полум’я”.

Калатура, урочище у Карпатах - чув. хăла „жовтий”, тăрă „вершина”.

Калуш, місто, Івано-Франківська обл. -чув чув. хулаш „городище” від хула "місто".

Камбурліївка, село в південній околиці Павлиша, Кіровоградська обл - чув. кăмпа “гриб” та пурлă “багатий”.

Камула, гора на південний схід від Звенигорода, найвища точка України поза межами Карпат і Кримських гір (471 м) - чув. камăр чул “кам’яна брила” при чул “камінь”.

^ Кандаурівські води, річка, лп Інгулу, лп Богу – як Кандаурове.

Кандаурове, село на північ від Кіровограду - чув. кăн “поташ” і тăвар “сіль”.

Каниж, село на півд. схід від Новомиргорола, Кіровоградська обл. – чув. кăнăш "сміття".

Кантелина, село східніше Іллінців, Вінницька обл. – є чув. кӳнтĕлен неясного значення, кунталла "сюди, в цьому напрямку", можна також розглядати чув. кăн "поташ", кун "день", тĕлĕн "дивуватися".

Каратура, перевал у Карпатах - чув. хура „чорний”, тăрă „вершина”.

Карашина, село на півд. східній околиці Корсуня-Шевченківського, Черкаська обл. – чув. кăрăш "козуб".

Карматура, хребет у Карпатах - чув. хурама "осокір", тăрă „вершина".

Кацмазів, село на півд.. захід від Шаргорода, Вінницька обл. – чув. куç “око”, маса “зовнішність”.

Кевеле, річка, пп Тиси, село Кевелове - чув. хĕвеллĕ "сонячний".

Кевелове, село у Рахівському р-ні, Закарпатська обл. - чув. хĕвеллĕ "сонячний".

Келеберда, село на лівому березі Дніпра напвроти Канева, Черкаська обл.. – фонетично добре підходить курд kele “голова”, berd “камінь”, однак, скорш за все, треба шукати визначення до афг. kālə “будинок”.

Келетенці, село північніше Білогір'я, Хмельницька обл. - чув. кул "сміятися, посміхатися", этем "людина".

Киверці, місто у Рівненській обл. – нім. Kiefer, свн. kiver "челюсть, підборіддя" або Kiefer "сосна".

Кизя, річка, лп Дністра, Хмельницька обл. – курд. qezîya "нещастя".

Кизя, село на захід від Кам'янця-Подільського, Хмельницька обл. - курд. qezîya "нещастя".

Киликиїв, село на північний схід від Славути Хмельницької обл. – назва села подібна до назви гірської країни Кілікія в південно-східній частині Малої Азії неподалік від сучасних поселень курдів вздовж гірського кряжу Тавр, назва якого може походити від курд. tawer “скеля” – курд. kelek “пором” keleke “купа”.

Килтен, річка, лп Висі Вел., лп Синюхи, лп Богу – чув. килти "домашний".

Кимир, село неподалік Лагодова, Львівська обл. – чув. кěмěр "купа, безліч".

Кирдани, село в околиці Овруча, Житомирська обл. – д.-анг. cyrten “гарний”;

Китайгород, село на півн. схід від Гайсина, Вінницька обл. – курд. kutayî "кінець".

Китайгород, село на півн. схід від Крижополя, Вінницька обл. – курд. kutayî "кінець".

Китайгород, село на схід від Кам'янця-Подільського, Хмельницька обл. – курд. kutayî "кінець".

Кичинці, село північніше Корсуня-Шевченківського, Черкаська обл. – чув. кичем "сумний".

Кичкирі, село півдненніше Радомишля Житомирськоїобл. – курд. keç “дочка”, kerî “частина”.

Кізлів, село західніше Буська, Львівська обл. – чув. кĕçлĕ "скорий".

Кінчаки, на схід від Галича, Івано_Франківська обл. – курд. kinc "одяг".

Клевань, смт в Рівненському районі – нім. kleben, д.-анг. cleofian “клеїти, ліпитися”.

Клевень, річка, пп Сейму, лп Десни, лп Дніпра - д.-анг. cliewen “клубок, моток”. Пор.Кливини.

Кливини, село східніше Вільчої в Поліському р-ні, Київська обл. – д.-анг. cliewen “клубок, моток”, пор Клевень.

Ков’ярі, село зразу за Солонкою, Львівська обл. - чув. кăвар “розпечене вугілля”.

Ковель, місто у Рівненській обл. – нім. Kabel “доля, жереб”, снн. kavel-en – “тягти жереб”.

Коврай, село на північний захід від Золотоноші, Черкаська обл. – чув. каврай "тліти, гнити".

Кодаки, село на південній околиці Василькова, Київська обл. – чув. катăк "уламок", "дефект".

^ Кодаки, село південніше Василькова, Київська обл. – д.-анг. cot(t)uc “мальва” неясного походження.

Кодима, річка, пп Бога, Одеська, Миколаївська обл. – чув. кӳтеме "пічкур". Пор. Кудима.

Козарі, село на півд.. захід від Рогатина, Івано-Франківська обл. – чув. каçару "прощення, пощада".

^ Козятин, райцентр у Вінницькій обл. – чув. кăçат "валянок".

Кокорів, село на півд. захід від Крем’янця, Тернопільстка обл. - чув. какăр "жердина" (кроква)

Кокошинці, село північніше Гримайлова Тернопільської обл. – курд. kok “жирний”, aş "юшка", але і в цьому випадку назва села може походити від укр. кокош “півень”).

Кокутківці, село на північний захід від Тернополя – курд. ko “кривий”, kutek “дрючок”.

Колибань, село в східній околиці Хмельницького – курд. kol “кущ”; banî “гора”.

Коломия, місто в Івано-Франківській обл. - чув. хула „місто”.

Колонтаїв, село на південний захід від Краснокутська, Харківська обл. – назва села не походить від польського прізвища Kollontaj (Г. Егоров стверджує, що це прізвище чуваське), отож можна взяти до уваги чув. хуллен “повільний”, туй “весілля”.

Колочава, село в Міжгірському р-ні, Закарпатська обл. - чув. хула „місто”.

^ Колтів, село на північний схід від Золочева, Львівська обл. - чув. калта "ящірка"

Конатківці, село на захід від Шаргорода, Вінницька обл. – курд. qanat "крило".

Корделівка, село північніше Вінниці - чув. кăрт "мало", ил "брати".

Кордишів, село на схід від Кременця, Тернопільська обл. – чув. кăртăш "йорж".

Коросно, село неподалік Лагодова, Львівська обл. – чув. кăрăс “скудний, бідний” або карас "стільники".

Коростень, райцентр у Житомирській обл. – анг. діал. care – “скельний ясен”, д.-анг. stаn – “камінь, скеля”.

Коростишів, райцентр у Житомирській обл. - анг. діал. care – “скельний ясен”, д.-анг. sticca “палиця, патик”.

Корсів, село на північ від Радехова, Львівська обл. – чув. харсă "працьовитий".

Корсунь-Шевченківський, райцентр у Черкаській обл. – д.-анг. cursian «плести».

Котельва, місто Полтавської обл. – чув. хăтăлу "порятунок".

Кошмак, село на півд. східній околиці Корсуня Шевченківського, Черкаська обл. – курд. kuçmok "боягуз"

Кретівці (від Кретел), село на південний схід від Збаража, Теропільська обл. – чув. кěрет “відкритий”, тěл “місце”; село розташоване на рівному, відкритому місці;

Кудашеве, село південніше Чигирина, Черкаська обл. – назва села може походити від поширеного прізвища Кудаш, яке може бути пояснене з допомогою чув. кут “зад”, аш “м’ясо”.

Кудиївці, село на захід від Жмеринки, Вінницька обл. – чув. кат "гатка", йывăç "дерево, дерев'яний".

Кудима, лп Бога нижче Летичева, Хмельницька обл. – чув. кӳтеме "пічкур". Пор. Кодима.

Кукезів, село на півн. схід від Львова - чув кăк "корінь, пень", ĕç "робота".

Кукуль, гора у Карпатах - чув. кукăль „пиріг”.

Кулажинці, село західніше Пирятина, Полтавська обл. – чув кулăш "сміх".

Кумейки, село на півн. схід від Корсуня-Шевченківського, Черкаська обл. – чув. кÿме "віз", икĕ "два".

Куткір, село на лівому березі Полтви, Львівська обл. - чув. кут “стовбур, комель” та кěр(е) “міцний”.

Куянівка, село в південній околиці Білопілля, Сумська обл. відоме прізвище Куян – чув. куян “заєць”.

^ Лабич, село на півн. схід від Буська, Львівська обл. – чув. лăп "тихо, слабо", ěç "робота".

Лапшин, село південніше Ходорова, Львівська обл. - чув. лăпчăн 1. "притискатися", 2. "ховатися".

^ Латовня, річка, пп. Теньки, пп. Тні, пп Случі, лп Прип'яті, лп Дніпра – д.-анг. lātteow “провідник”.

Латорица, річка на Закарпатті – чув. лутра „низький”.

Либохора, село у Сколівському р-ні Івано-Франківської обл. - чув. лапа і хура мають однакове значення „брудний”, курд. liba "овеча вовна" і xarû "чистий".

Либохора, село у Турківському р-ні Львівської обл. - чув. лапа і хура мають однакове значення „брудний”, курд. liba "овеча вовна" і xarû "чистий". Оскільки поблизу інших топонімів курдського походження нема, перевагу має чуваське тлумачення.

Лумшори., село у Перечинському р-ні, Закарпатська обл. - чув. лăм „волога, сирість” і шуры як форму 3-ї особи від шур „болото”. Пор. Акрешори.

Люцемер, одне з Шацьких озер – “мале море” (нім. lütt, lütz, двн. luzzil “малий”, двн. mer, нім. Meer, “море”).

Магура, гори у Карпатах - чув. мăкăр „бугор, пагорб”.

Макунів, село південніше Судової Вишні, Львівська обл. - чув. мăкăнь "мак".

^ Манчул, Менчул, Менчил, Менчиль, можливо також Мингол, гори у Карпатах - чув. мăн "великий", чул "камінь".

Мерва, село в околицях Берестечка Волинської обл. - нім. Merle, ст.-в.-нім. merla “кос, чорний дрізд”.

Мерефа, місто у Харківській обл. – сп. іран. mar- /mer- «мертвий, вмирати» і перс. afy «змія».

Мирча, село західніше Димера, Київська обл. – д.анг. mearce «границя»;

Мирча, село південніше Малина, Житомирська обл. – д.анг. mearce «границя».
1   2   3   4

Схожі:

Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Срср авторові було відмовлено. В наступні роки дослідження були продовжені І їх результатом стала публікація роботи "Дослідження...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фракійської мови збереглося мало даних, І ще менше відомо про її діалекти. Так само мало ми знаємо І про мову скифів. Отже, для...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фракійської мови збереглося мало даних, І ще менше відомо про її діалекти. Так само мало ми знаємо І про мову скифів. Отже, для...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Волги І кавказу до нижнього Дунаю. Українські фахівці поділяють катакомбну історичну спільноту на наступні культури
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Брюсов А. Я. 1952, 10. Дослідивши життя північно-американських індіанців, Л. Морган описує процес їх розселення так
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Однак досить багато даних була взято з етимологічного словника мови комі (А. Лыткин В. И., Гуляев Е. С., 1970)
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Неможливість вирішення цих проблем була доведена Гаррі Гойером (Хойер Гарри, 1960) та В. А. Звегінцевим, котрий писав
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фонологічним особливостей наведених прикладів, крім шиплячого вібранта rz / rs, що позначається буквою ř, можна звернути увагу...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
України. Дані ж для інших мов взагалі поки недоступні, але все-таки в процесі проведених досліджень деякі паралелі в тюркських та...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Ми встановили, що первинні тюркські мови формувалися в Східній Європі в епоху бронзи. У такому випадку монгольські мови можуть бути...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка