С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С




НазваС. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С
Сторінка1/13
Дата конвертації25.02.2013
Розмір1.32 Mb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Історія > Закон
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

  1. Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.

Соціологія як самостійна наука виникла на початку 19 ст. в час глибоких соціальних змін, переходу від традиційного до індустріального суспільства і необхідності його поглибленого аналізу. Термін походить від лат. Societas – суспільство та грецьк. logos - наука, вчення, тобто „соціологія” це наука про суспільство. Фундатором її вважають фран. філософа позитивіста О.Конта, який дав ім’я цій науці.

Соціологія - наука про закономірності становлення, функціонування і розвиток суспільства як соціальної системи. Вона вивчає соціальні факти, процеси, відносини, діяльність індивідів, шгруп, їх ролі, статуси, поведінку, інституційні форми її організації.

Її о’єктом є соціальна реальність, суспільство в цілому як цілісний організм, сукупність соціальних властивостей, зв’язків і відносин, та спосіб їх організації. Предметом C. = те, на що спрямовані соціологічні дослідницькі дії та результат соціологічних досліджень =відносини між людьми, що входять у різні об’єднання, або між групами людей.

Водночас соціологія це багатоманітність течій та наукових шкіл, які по різному пояснюють її об’єкт та предмет. Так, у ^ Короткому словнику С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот.

О. Конт вважав, що С. – позитивні знання про про суспільство, Дюркгеймпредметом С. – соціальні факти, як форми колективної дії і колективного буття, М.Вебер С. – - наука про соціальну поведінку, яку вона прагне зрозуміти та тлумачити.

В.Ядов та Т.Заславська визначають С. – наукою про закономірності, функціонування, розвитку й взаємодії соціальних спільнот різного типу.


  1. ^ Сутність "соціального" як провідної соціологічної категорії

Категорії соціології – це загальні поняття, що відтворюють певні властивості об’єкта, тобто суспільства як цілісної соціальної системи.

Соціологія вивчає в суспільстві лише соціальне.

Проблема соціального розглядалася протягом всієї історії соціологічної думки.

Часто кажуть, що соціальне це ефект спільного, який виникає внаслідок свідомої взаємодії індивідів. Але спільне є і в стадних сукупностях тварин та комах (бджоли, мурашки). Соціальне виникає тоді, коли поведінка одного індивіда підпадає під вплив іншого індивіда (групи) безпосередньо чи опосередковано.

Поняття "соціальний" має кілька значень: від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв’язку.

Соціальне:

у „широкому розумінні” – синонім „суспільного” – все, що належить суспільству на відміну від природи

у вузькому розумінні – ті аспекти соціального, які визначаються становищем людей у соціальній структурі суспільства, відносинами між соціальними групами та між людьми як представниками різних класів, націй, трудових колективів, професійно-кваліфікаційних та інших соціальних груп.

  1. ^ Структура соціологічного знання

Соціологія - комплексна наука, яка має структуру, що зумовлена її змістом та заданнями:

1 рівень - теоретична соціологія (загально-соціологічна теорія, фундаментальна) – створює теорії, концепції, парадигми, що розкривають універсальні закономірності та принципи побудови різних соц.систем. Це теоретичне осмислення і узагальнення різних соц.фактів, їх систематизація за певними ознаками, встановлення закономірностей і формування законів. Існує велика кількість течій, шкіл, напрямів, які по різному пояснюють специфіку розвитку суспільства.

2 рівеньтеорії середнього рівняпеціальні соціологічні теорії) – з’ясовують об’єктивні взаємозв’язки та розкривають специфічні властивості відносно самостійних областей соціологічного знання:, зокрема досліджують: соц.спільноти (міста, села, етничні, демографічні, територіальні..) соц.інститути (сім’я, засоби масової інформації..), відносини і окремі сфери життєдіяльності (праці, побуту..), соц.процеси (управління, конфліктологія..) та теорії (комунікації, соц. активності...).

3 рівеньемпірична соціологія (прикладана соціологія, конкретно-соціологічні дослідження) – теорія, методика і техніка конкретного соц.аналізу. Знаходить, вивчає, аналізує та узагальнює соц.факти, використовуючи методи конкретних соц.досліджень (опитування, спостереження). Досліджує дії, вчинки, характеристики поведінки соц.спільнот, груп, індивідів, на основі яких формуються гіпотези.

Взаємопов’язані між собою. Теоретичні знання необхідні для грамотного здійснення емпіричних досліджень, а емпірична соціологія забезпечує теоретичні розробки перевіреними та узагальненими соц.фактами.

Крім того, соціологічна наука за предметом вивчення поділяється на: -макросоціологію – (глобальні соц.процеси, соц.спільноти, системи та групи) - мікрсоціологію (процеси в невеликих системах: сім’я, група, колектив)

  1. ^ Методи соціології.

Методи с. – спосіб здобуття, побудови та обґрунтування соціологічних знань, сукупність прийомів, процедур, операцій емпіричного, дослідного та теоретичного пізнання соц.реальності.

Соціологія використовує ^ 2 групи методів:

  1. загальнонаукові (діалектика, синергетика, історизм)

  2. специфічні (спостереження, опитування, експеримент, моделювання, соціометрія, аналіз документів)


Специфічні методи можна розділити на:

    • методи збору соціологічної інформації

- аналіз документів, опитування, спостереження, соц.експеримент

    • методи аналізу соціологічної інформації

- опрацювання (кодування) інформації, узагальнення, інтерпретація даних, виявлення кількісних залежностей...
Крім того, методи соціології діляться на:

  • жорсткі (кількісні) методи –

спрямовані на безпосередню реєстрацію фактів і передбачають суворі прийомі їх обробки (пряме спостереження, формалізований аналіз документів (конвент-аналіз), анкетування, стандартизоване інтерв’ю (регламентоване опитувальником)


  • якісні (м’які) методи

виявляють приховані, суб’єктивні думки, настрої, що становлять життєвий світ людини з наступною їх інтерпретацією (біографічний метод, метод фокус-груп, відкриті групові дискусії, нарративне інтерв’ю (вільна розповідь), традиційний аналіз документів)


  1. Сутність соціологічних категорій "соц. відносини", "соц.явище", "соц.процес", "соц.закон", взаємозв’язок

^ Категорії соціології – це загальні поняття, що відтворюють певні властивості об’єкта, тобто суспільства як цілісної соціальної системи.

"соц. відносини" – певна стійка система зв’язків між індивідами, що склалася в процесі їх взаємодії = усталена, історична складена за конкретних умов місця і часу, система зв’язків між окремими людьми й соціальними спільнотами, які беруть неоднакову участь в економічному, політичному й духовному житті, мають різний соц.стан, спосіб життя, джерела й рівні доходів та особистого споживання.

Можуть бути економічними, політичними, правовими, моральними ... Соц. відносини формуються в процесі соц.діяльності.

"соц.явище" – будь-який вияв відносин чи взаємодії людей, окрема подія чи випадок.

"соц.процес" – розвиток будь-якого явища, зміна його етапів. = взаємодія людей, що визначає функціонування і зміни у людських стосунках, становищі соціальних груп, окремих індивідів. Вирізнаються за об’єктом (людство, суспільство, клас, організація, мала група), за ступенем управління (стихійні, природно-історичні, цілеспрямовані), процеси функціонування і процеси розвитку

"соц.закон" – вираз суттєвих, загальних, необхідних і повторюваних взаємозв’язків між соц.явищами і процесами, передусім між діяльністю окремих спільнот та діями окремих людей, що зумовлюють виникнення, функціонування та розвиток соц. систем.


  1. ^ Соціальні закони, їх класифікація.

"Соц. закон" – вираз суттєвих, загальних, необхідних і повторюваних взаємозв’язків між соц.явищами і процесами, передусім між діяльністю окремих спільнот та діями окремих людей, що зумовлюють виникнення, функціонування та розвиток соц. систем.

С.закони бувають загальні (вивчає філософія), специфічні (вивчає соціологія).

Вирізняють закони, які: =констатують співіснування соц.явищ =виявляють характер тенденцій розвитку =виявляють зв’язок між соц.явищами =фіксують причинний зв’язок між соц.явищами =визначають можливість чи ймовірність зв’язків між соц.явищами

Залежно від рівня дії с.закони класифікують:

- діють на рівні соц.інститутів (діалектична єдність людини і соц.середовища, значна роль колективу в розвитку особистості, постійне вдосконалення колективу)

- визначають розвиток складових соц. структури суспільства (прискорене збільшення міського населення, збільшення населення, зайнятого у сфері обслуговування, зменшення кількості селян)

- діють на рівні конкретних соц.систем (самовдосконалення систем, пропорційний їх розвиток).

В соціології використовують такі закони:

- закон найменших втрат

- закон еволюційного потенціалу

- закон ефективності

- закон соц.порівняння

- закон піднесення потреб

- закон вільного часу

- закон великих чисел


  1. ^ Основні функції соціології

Роль соціології в суспільстві визначається її предметом і функціями.

Соціологія виконує 2 групи функцій::

1. Гносеологічні функції – забезпечують найповніше та конкретне пізнання тих чи інших явищ і процесів соціального життя: 1)Теоретико-пізнавальна – концентрація, роз’яснення, поповнення та збагачення існуючого соціологічного знання, розроблення законів і категорій даної науки на основі соц.дійсності. 2)Методологічна – формулювання закономірностей, випадковостей, визначення методів пізнання 3)Критична – обґрунтування позитивного, що необхідно зберігати та розвивати, і виявлення негативного, що вимагає радикальних змін чи усунення з суспільного життя.

^ 2. Соціальні функції – забезпечують надійну інформацію про різноманітні соціальні процеси та явища: 4)Інформаційна– отримання та систематизація інформації про реальний стан соціальних відносин, явищ і процесів, про їх розвиток та взаєозвязки 5)Прогностична – формування соц.прогнозів розвитку соц.явищ і процесів (короткострокові та довгострокові прогнози) 6)Перетворювальна: висновки, рекомендації та пропозиції соц.науки слугують основою для вироблення та прийняття рішень 7) управлінська – вироблення соц.механізму впровадження у практику рішень щодо функціонування, розвитку й удосконалення соц.відносин 8)Описова – систематизація, опис, накопичення дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різного роду наукових звітів, статей, книг. 9) Світоглядна

Соціологія виконує низку інших допоміжних функцій у життєдіяльності людини, сімї, нац.груп, суспільства в цілому.



  1. ^ Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.

Соціологія, як наукова дисципліна, що вивчає людське суспільство, має особливості:

= С. - генералізуюча наука, що вивчає типові, родові, повторювані в часі та просторі процеси, на відміну від індивідуалізуючи наук, предметом яких є унікальні, неповторні в просторі та часі явища (від історії)

= С. вивчає цілісні суспільні структури, а також те спільне, що притаманне кожній сфері життя суспільства, в той час як конкретні науки вивчають одну спеціальну сферу суспільства (економіка – економічну, юриспруденція-правову, політологія –політичну)

= С.- вивчає соціальні зв’язки між різними сферами життя суспільства (якщо економіка вивчає „економічні цикли”, а право-„правопорушення”, то соціологія - як змінюється динаміка правопорушень відповідно до циклів ек.розвитку)

= С.- слугує методологією для інших гуманітарних дисциплін

= розвиток С. зумовив виникнення й розширення нових галузей знань: біосоціології, соціопсихології, соціоніки, соціолінгвістики, соціальної екології.

Соціологія має міждисциплінарний зв’язок з філософією, історією, економікою, психологіє, антропологією.

Соціологія має галузеві напрямки: соціологія міста, соціологія культури, соціологія релігії, соціологія праці тощо.

Соціологічна наука за предметом вивчення поділяється на: -макросоціологію, яка найтісніше пов’язана з економікою, правом, політологією, культурологією, та мікрсоціологію яка пов’язана з педагогікою, психологією, лінгвістикою

  1. ^ Роль i завдання соцiологi1 в соціальному реформуванні українського суспільства

Перетворення, що здійснюються в Україні, зачіпають інтереси всього населення, змінюють його майновий і соц. стан, поведінку багатьох соц.груп..

^ Чинники, які пояснюють оволодіння С. в Україні:

1. зростає значимість соц.факторів у житті суспільства (раніше інтереси людей не враховувалися)

2. створюється правова держава, в якій має бути сформоване громадянське суспільство, зростає плюралізм ідей

3. виникло соціальне замовлення на об’єктивну соціологічну інформацію, яка дає можливість вчасно помітити тенденції та закономірності суспільного розвитку.

Соціологія вивчає думки і сподівання населення, їх потреби та інтереси, можливість впливу поведінки різних соц.груп на суспільні процеси. Вона забезпечує цією інформацією та відповідними рекомендаціями органи управління, різні політичні сили, громадські організації для її врахування при прийнятті управлінських рішень.

Останнім часом збільшується значення С. в житті суспільства. В 1990 р. створено інститут С., випускаються журнали з соціолог. питань, створено соціолог. асоціацію, С. стала обов’язковою для вивчення у ВищНавчЗакладах, з прийняттям у 2001 р. Указу Президента „Про розвиток соц.науки в Україні” започатковані держ наукові соціол.програми, створено соціол.служб в установах, поширюються знання серед населення.

Завданням С. є: відродження нац. історичного досвіду розбудови укр..суспільства. вивчення реального стану соц.явищ, зясування основних тенденцій розвитку суспільних відносин, знаходження оптимальних шляхів їх удосконалення, формування соц мислення в усіх верствах населення.


  1. ^ Місце соцiологi1 у професійний підготовці молоді

Перетворення, що здійснюються в Україні, зачіпають інтереси всього населення, у тому числі молоді, змінюють його майновий і соц. стан, поведінку багатьох соц.груп.

Соціологія вивчає думки і сподівання усіх груп населення, їх потреби та інтереси, можливість впливу їх поведінки на суспільні процеси. Вона забезпечує цією інформацією та відповідними рекомендаціями органи управління, різні політичні сили, громадські організації, соціальні групи для її врахування при прийнятті відповідних рішень.

Молодь є досить значною соц.групою, кількість якої становить біля 10 млн.чоловік. Вона є основним носієм інтелектуального, творчого потенціалу суспільства, вона здатна швидко та ґрунтовно опановувати нові знання, професії, спеціальності.

Вона посідає важливе місце в суспільному виробництві – це єдине джерело поновлення трудових ресурсів.

Нові умови суспільного життя вимагають від сьогодення підготовки кваліфікованих кадрів.

Майбутнім спеціалістам-професіоналам в різних сферах життєдіяльності суспільства потрібно засвоїти не лише свої фахові знання, а й знання з соціології для вироблення навиків оперативної та правильної орієнтації у складній соціально-економічній ситуації, сформувати й розвивати свої здібності, активно і творчо вирішувати проблеми.

Навчання молоді в соціологічному розумінні це її пристосування, уміння взаємодіяти з соціальн.оточенням, а також опанування культури цієї взаємодії.

Не менш важливим є формування соціологічного мислення молоді. Кожен має бути соціологічно освіченим, вміти дати соціологічну оцінку виконанню своїх професійних дій, передбачати соц.наслідки своїх втручань у суспільне життя.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С iconНаукова спільнота україни: шлях в європу
...
С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С iconПроект «спадщина» Ціннісно-мотиваційний кабінет І програма «Закони життя» у школах України
При цьому вони не вважають це витратами. Це – вклад у майбутнє країни. У процесі становлення державності України спостерігається...
С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С iconЛекція. Основи теорії соціальних комунікацій
Тема Історіграфія та проблематика розвитку сучасних соціальних комунікаційних процесів
С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С iconФілософія релігії; історія релігії; психологія релігії; соціологія р
Релігієзнавство – гуманітарна наука, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв’язків з політичними,...
С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С iconРмо практичних психологів та соціальних педагогів
Районне методичне об’єднання практичних психологів та соціальних педагогів налічувало 21 особу – 10 практичних психологів, 9 соціальних...
С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С iconПоложення про територіальний центр соціального обслуговування (надання...
Переліку соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування...
С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С icon§ Удосконалення соціальних відносин в Україні. Особливості соціальної...
Український вибір залежить від економічних, політико-правових факторів, а також від громадської думки І стану суспі­льної свідомості...
С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С iconВибір тем дипломних проектів 4
Головна мета України на сучасному етапі – гармонійний сталий розвиток країни на базі розвитку економіки з одночасним вирішенням екологічних...
С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С iconАкадемія праці І соціальних відносин Федерації профспілок України...

С. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот. О. Конт вважав, що С iconПолітологія міжнародних відносин
Міжнародна політика як спосіб взаємодії та відносин різних великих соціальних угруповань (племен, племінних об'єднань, народів, держав,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка