Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ




Скачати 101.97 Kb.
НазваВажливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ
Дата конвертації03.04.2013
Розмір101.97 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
Наталія БУЛИК

АРХЕОЛОГІЧНА ВИСТАВКА 1885 РОКУ У ЛЬВОВІ

Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ старожитностей на цій території був організований Оссолінеумом ще у 1861 р., однак археологічний матеріал тоді репрезентували лише окремі предмети1. Протягом майже чверті століття, що розділяла ці дві події, було відкрито багато нових пам'яток, досліджено значну кількість нових об’єктів.

Предметом розгляду нашої статті є археологічна виставка 1885 р., яка була важливим етапом на шляху становлення та розвитку археології у Галичині в останній чверті ХІХ ст. Мета роботи – узагальнити наявний матеріал, увести в науковий обіг джерельні матеріали з цього питання, показати роль та місце виставки у формування музейних збірок археологічного профілю та археологічної науки в цілому.

Наукову роботу з вивчення археологічних пам’яток у краї організувало Крайове археологічне товариство, яке виникло та розгорнуло активну археологічну діяльність в останній чверті ХІХ ст. Потрібно відзначити також розвідкові та археологічні дослідження, які зумів провести Ставропігійський Інститут, де серед інших працювали відомі дослідники давньої історії І.Шараневич, А.Петрушевич.

Проведенню археологічної виставки 1885 р. передувала кропітка організаційна, науково-дослідна та пропагандистсько-популяризаторська робота, найперше, членів Крайового археологічного товариства. З метою організації виставки було скликано з’їзд археологів Галичини, який відбувся у Львові влітку того ж, 1885 року. Ідея проведення з’їзду офіційно виникла ще у 1883 р. під час наукового семінару, проведеного в стародавньому Галичі. Ініціатором проведення наукового семінару на місці колишньої княжої столиці виступив історик та бібліограф зі Львова В.Дідушицький.

Виїзний семінар був приурочений багатьом проблемам стародавньої історії. Важливо, що ідею польського наукового діяча В.Дідушицького2 активно підтримало Крайове археологічне товариство у Львові3.

Цікаво, що археологічні товариства у багатьох європейських державах (Англія, Франція, Італія) стали виникати ще в ХVІ ст.4 Якоюсь мірою це було пов’язано з ростом наукового інтересу до стародавніх пам’яток. Проте найбільш масово вони стали з’являтися в Європі у другій половині ХІХ ст. Археологічні товариства виникали як громадські організації при культурно-освітніх та наукових закладах. Метою їхньої діяльності були пошуки, виявлення, дослідження, популяризація та охорона старожитностей. Головним чином це стосувалося історичних об’єктів.

Як свідчать архівні матеріали, перед організаторами виставки постало чимало перешкод, які необхідно було подолати, серед них: брак коштів, відсутність приміщення, проблеми, пов’язані з опрацюванням нагромаджених матеріалів і т.п. Це призвело до того, що термін проведення археологічної виставки змушені були кілька разів переносити на невизначений час5. Не менш складним та гострим було питання про місце проведення археологічної виставки, оскільки більшість наукових інституцій нашого краю в умовах австро-угорського панування існувала на громадських засадах і не посідала надміру приміщень. Отже, відповідної площі для ефективної демонстрації речового матеріалу та надання йому належного наукового обґрунтування не мало ні Крайове археологічне товариство, ні Ставропігійський інститут, ні Наукове товариство імені Шевченка та інші українські наукові заклади.

Натомість, Крайове археологічне товариство своєю діяльністю стимулювало науково-дослідну роботу дослідників давньої історії. Його виникнення дало початок періодичним осіннім зборам археологів, на яких дослідники звітувалися про виконані роботи, обґрунтовували та захищали результати проведених досліджень.

На одному із таких уже традиційних зібрань, що відбулося у Львові 20 листопада 1884 року у приміщенні редакції збірника “Археологічний огляд” (вул. Крива 1) згідно з пропозицією А.Шнайдера вирішили провести археологічну виставку восени 1885 року 6. У різні наукові установи Галичини та за кордон дослідникам старожитностей розіслали офіційні запрошення для участі у відкритті та проведенні виставки. Запрошено також було кілька осіб з губернаторського управління, магістрату та інших керівних органів Галичини. Символом археологічної виставки став Збруцький Святовид. Його зображення було нанесено на персональних запрошеннях.

Наприкінці серпня 1885 р., перед відкриттям виставки, організатори провели з’їзд археологів, який мав додатково вирішити низку важливих організаційних питань. На з’їзд прибули фахівці з Чехії, Словаччини, Угорщини, Італії, Німеччини, з польських, австрійських та українських земель, що знаходились під російською окупацією. Серед присутніх були відомі доктори наук Б.Барановський, Л.Цвіклінський, Е.Бужинський, Ю.Целєвич, І.Дибовський, Л.Дзєдзіцький, О.Хірсберг, В.Ільницький, Е.Калітовський, В.Кетшинський, Ю.Котачковський, А.Матецький, Е.Огоновський, Ф.Папец, Е.Павлович, А.Петрушевич, В.Пшебиславський, А.Семкович, професори П.Скобельський, А.Вахнянин, Л.Вербицький, К.Відман, Т.Войцеховський, Ю.Захаревич та ін.7 Усього було зареєстровано понад сто учасників з’їзду. Серед них з науковими доповідями та повідомленнями виступило понад 40 осіб.8

Роботу археологічного з’їзду відкрив професор Ставропігійського інституту І.Шараневич.9 Він привітав учасників, показав своє бачення проблеми розвитку археологічної науки в контексті співпраці дослідників різних реґіонів та країн, зосередив увагу на реальних перспективах розвитку археології в Галичині у найближчому часі.

На з’їзді було обрано Виконавчий Комітет, який мав сприяти якісному та ефективному проведенню археологічної виставки. Головою Виконавчого Комітету обрали відомого львівського мецената, доктора В.Дідушицького10, секретарем - К.Відмана, а заступниками голови - Л.Цвіклінського і Л.Вербицького.11

З’їзд відбувся під протекторатом ректора Краківської Академії Наук доктора Й.Майєра. Меценатами проведення археологічного форуму виступили: відомий місцевий науковець, історик, бібліограф, львівський граф В.Дідушицький та Перемишльський єпископ Я.Ступницький.

Організаторам вдалося знайти кошти для придбання необхідних товарів. У Дрогобичі на деревообробній фабриці було замовлено нові “габльоти”12 (вітрини – Б.Н.) для експонування речей. У художній майстерні А.Корончевського, що знаходилась на Знесінні у Львові, на високому технічному рівні виконано надписи для експонованих речей.13 Львівські приватні поліграфічні фірми Піллера, Неймана та Шайдра отримали велике замовлення на виконання графічних робіт, друк відкриток, краєвидів, вітальних грамот та інших матеріалів.

Привертає увагу те, що археологічну виставку вирішили відкрити надзвичайно урочисто. З самого ранку в день відкриття виставки у храмах Львова відправлялись літургічні богослужіння за успішне її проведення. Потім священики єпископату провели урочисте освячення виставлених речей. На нашу думку, такі заходи були зумовлені передусім великою кількістю культових речей (іконостаси, ікони, хрестики, церковна література тощо), представлених в експозиції.

Експозицію археологічної виставки становили досить різноманітні матеріали. Їх можна поділити на окремі групи. Більшість експонатів репрезентували твори мистецтва. Особливу увагу організатори виставки приділяли стародавнім іконам, серед яких широко були представлені Галицька та Жовківська малярські школи. Поряд з іншими помітно виділялися роботи художника І.Рутковича. В окремих вітринах демонстрували стародавній одяг, серед якого виділялися побутові та святкові “варіанти” вбрання місцевого населення, зокрема, лемків, бойків, гуцулів та інших етнічних груп. Широко були представлені жіночі прикраси від найдавніших часів до пізнього середньовіччя. Значну групу репрезентували культові предмети. З їхнього числа помітно виділялися різні за розмірами давні дерев’яні та металеві хрести, які вдалося зібрати в Галичині. Особливе місце займали давньоруські енколпіони, які було знайдено у Звенигороді,14 Галичі15, Теребовлі16 та в інших відомих літописних містах Прикарпаття. Енколпіони являли собою рідкісні варіанти натільних, багато оздоблених хрестиків. Окремі вироби мали покриття перегородчастою емаллю, що особливо було характерним для княжої доби. Традиційно натільні хрестики виготовляли з кольорових металів. Найчастіше застосовувалися мідь та мідні сплави з свинцем, оловом, миш’яком тощо. Той факт, що подібні типи енколпіонів, як відзначали у своїх звітах організатори археологічної виставки, було знайдено у Києві, Володимирі, Новгороді та інших містах Давньоруської держави, збільшував значення земель Південно-Західної Русі порівняно з іншими давньоруськими територіями.

До унікальних та рідкісних експонатів на археологічній виставці відносились стародавні гроші. Значну увагу привертали арабські, римські, грецькі17 та інші монети. Окремі з них були виготовлені із золотих та срібних сплавів.

Центральне місце на виставці відводилось грошовим одиницям Русі, так званим гривням, що мали дещо нетрадиційну для грошових знаків форму. В архівних матеріалах відзначена оригінальність виставлених для огляду керамічних каламарів, підсвічників та лампадок, витонченої роботи позолочених чаш, оздоблених гравіруванням кадильниць18 та багатьох інших експонатів.

Чимало експонованих предметів стали дарунком Крайовому археологічному товариству від сільських громад або окремих осіб. Так, багато дерев’яних речей культового призначення подарували жителі та громади Сколівського, Турківського, Стрийського, Галицького, Перемишльського, Золочівського, Бродівського, Равського, Рогатинського, Козівського, Ланцутського, Белзького, Ярославського та інших повітів19.

Жителі Прикарпатських міст Долина та Богородчани, що на Станіславівщині (сьогодні Івано-Франківська область), спеціально для археологічної виставки привезли у Львів стародавні дерев'яні різьблені іконостаси. Вони відзначалися надзвичайно рясним та високохудожнім оформленням.20

З культової атрибутики потрібно відзначити оригінально оздоблені металом обкладинки для Євангелії21. Належно були представлені стародруки та рукописи.

Але найбільшу кількість предметів, експонованих на виставці, складали викопні або випадково знайдені археологічні матеріали. Поміж них можна відзначити керамічні ліпні горщики стародавніх землеробсько-скотарських культур, які були виявлені в Хорові, Кристинополі, Холмці, Сенькові, Колодниці22. Назву одній із культур дав особливий тип орнаменту, виконаний у вигляді рівних відбитків шнура. Існування культури шнурової кераміки датують V тис. до н.е. Зазначимо, що це одна з найдавніших землеробських культур на території не тільки українських земель, але й усієї Європи.

Стародавні горщики, миски, збанки, кухлики, друшляки представляли багато інших культур, але тогочасний рівень розвитку археологічної науки не давав можливості правильно їх датувати. Тому окремі стародавні побутові речі в книгах обліку мають спрощене загальне трактування на зразок “Стародавній горщик”, “Стародавня миска” тощо, без визначення культурної приналежності.

Досить добре на виставці були експоновані матеріали з трипільських поселень. Потрібно зауважити, що трипільська культура, у теперішньому її трактуванні та сприйнятті, ще не була відкрита В. Хвойкою, але знахідки особливого посуду, який помітно виділявся серед інших, дав підстави означити його культурою мальованої кераміки.23 Саме ця назва надовго прижилася у вжитку багатьох дослідників. Назву “культура мальованої кераміки” широко вживали при дослідженні пам’яток трипільців не тільки на українських землях, але й на територіях Молдови та Угорщини, де зараз її називають культурою Кукутені.24

З доісторичних епох були виставлені крем’яні та кам’яні шліфовані сокири доби неоліту,25 мезолітичні знаряддя у формі мікролітів, бронзові енеолітичні вироби.

Увагу відвідувачів привертали просвердлені та шліфовані кам’яні сокири, сокироподібні знаряддя з кістки та рогу, крем’яні вістря, скребачки, ножі, наконечники стріл, які було виявлено в недалеких околицях Галича. Великий інтерес викликали невеличкі сокирки, що, ймовірно, мали ритуальне призначення26

Серед значної кількості представлених речей особливе враження на вчених та відвідувачів справляли теракотові вироби. Увагу привертали стародавні антропоморфні та зооморфні фігурки, плавильні матриці для виливання хрестів, намистин та інших виробів.27

Археологічну виставку було проведено у Львові з 9 по 24 вересня 1885 року. Експозиційні вітрини було виставлено у залах “Львівської політехніки”28.

Усього на археологічній виставці було представлено 28 груп різноманітних знахідок, але більшість з них не мала належного наукового трактування. Це свідчило про необхідність поглиблення археологічних знань, загострювало потребу вивчення та встановлення місця тих чи інших речей у історичному минулому людства.

Комітет розіслав запрошення багатьом відомим особам, які займалися праісторією, зокрема, археологією, із проханням допомогти опрацювати нагромаджені матеріали.

Отже, виставка 1885-го року у Львові не була лише археологічна. На ній належно було представлено археологічний, етнографічний матеріал і навіть тогочасне малярство. У плані розвитку археології того часу її значення важко переоцінити, адже вона розгорнула цілеспрямовану збиральницьку діяльність, науковий пошук пам'яток, зроблено перші кроки до наукового опрацювання.

Археологічна виставка 1885 року спланувала напрями наукових досліджень на перспективу, заклала основи хронології і методики в археології, що позначило напрями розвитку науки в Галичині аж до Другої світової війни, поставила проблему розвитку археології та музейної справи у Галичині на якісно новий рівень.

1 Wystawa Starożytności ojczystych we Lwowie urządzona przez Zaklad narodowy imienia Ossolińskich // Biblioteka Warszawska, 1861. T. III. ss. 690-698.

2 Центральний Державний Історичний архів України у Львові (далі ЦДІАУ у Львові)– Ф. 192 (Крайове археологічне товариство, м.Львів), оп. 1, спр.1. арк. 3.

3 ЦДІАУ у Львові, ф.192, оп.1,спр.30. Арк.2.

4 Археологічні товариства // Українська Радянська енциклопедія. К., 1977. Т.1. С.262.

5 ЦДІАУ у Львові, ф.192, оп.1, спр.30, арк.3-5.


6 ЦДІАУ у Львові, ф.192, оп.1, спр.30 , арк.15.


7 ЦДІАУ у Львові, ф.192, оп.1, спр.30, арк.15.

8 Там само, арк.12.

9 Там само, арк.18.

10 Там само, арк.15.

11 Там само, арк.16.

12 Там само, арк.27.

13 ЦДІАУ у Львові, ф.192, оп.1, спр.30, арк.27..

14 Там само, арк.29

15 Там само, арк.17.

16 Там само, арк.18.

17ЦДІАУ у Львові, ф.192, оп.1, спр.30, арк.29.

18 Там само, арк.20.

19 Там само, арк.33-47.

20 ЦДІАУ у Львові, ф.192, оп.1, спр.30, арк.19-20.

21 Там само, арк.19.

22 Там само, арк.48.

2


23 Szaraniewicz І. Katalog arheologiczno-bibloigraficznej wystawy instytutu Stauropigi-anskiego we Lwowe. Lwow. 1888. S 49-50.

24 Трипільська культура // Словник-довідник з археології. К.: Наук. думка, 1996. С.286-287.

25 ЦДІА України у Львів, ф.192,оп.1, спр.30, арк.19.

26Szaraniewicz I. Katalog arheologiczno-bibloigraficznej wystawy instytutu Stauropigianskiego we Lwowe. Lwow, 1888. S 49-51.

27 Ossowski G. Sprawozdanie o wystawie archeologicznej we Lwowie w roku 1885/ Przeglad archeologiczny. Lwów, 1888. Z. 4. ss. 209-211.

28 Відкриття виставки археологічної // Діло, №95. 10 вересня 1885 р.


Схожі:

Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ iconТодорова І. В. Лекц І я
Спорт як змагальна діяльність є дуже складним багатофункціональним явищем соціальної реальності, що займає важливе місце у фізичній...
Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ iconТодорова І. В. Лекц І я
Спорт як особиста змагальна діяльність є дуже складним багатофункціональним явищем соціальної дійсності, що займає важливе місце...
Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ iconЯке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
И довкілля, оволодівати інтелектуальним досвідом попередніх поколінь, систематизувати його І на цій основі підніматися по сходинках...
Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ iconФізичного виховання
Ичного виховання людей І займає в ній важливе місце. Вона популярна завдяки її доступності. Поряд зі складними, навіть дуже складними,...
Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ iconТема залікової роботи
Світовий океан, що займає 71% території планети Земля, грав важливу роль у задоволенні господарських потреб народів, що населяють...
Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ iconДосвід удосконалення організації навчального процесу по заочній формі...
Викладач завжди займає центральне місце в навчально-виховному процесі. Особливо велика педагогічна майстерність вимагається від викладачів,...
Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ iconПлан до роботи: Вступ
Право одне із суспільних явищ, тому теорія права входить до складу суспільних наук. У чому специфіка права як суспільного чи явища,...
Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ iconПлан Наука, історичні передумови виникнення. Основні етапи становлення...
Відійшли у минуле ті часи, коли науку розцінювали як дещо зовнішнє у ставленні до культури. На сучасному етапі розвитку філософії...
Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ iconПрактики з еом
Росія розташована в північно-східній частині найбільшого материка земної кулі Євразії І займає близько третини його території (31,5%)....
Важливе місце у процесі становлення та розвитку археологічної науки в Галичині займає археологічна виставка, яка відбулася у Львові в 1885 р. Вперше показ iconПроблемно-тематичні та стильові домінанти драматичного доробку Михайла Стельмаха...
Михайло Стельмах відомий широкому загалу більше як романіст та поет, але його драматичний доробок також займає важливе місце в українській...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка