Гидроним мухавец (правый приток Западного Буга)




Скачати 37.57 Kb.
НазваГидроним мухавец (правый приток Западного Буга)
Дата конвертації15.08.2013
Розмір37.57 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
ГИДРОНИМ МУХАВЕЦ (правый приток Западного Буга)
Гидроним Мухавец соотносится с названием реки Мухи в системе Днестра. Вот как объясняет гидронимическую основу Мух- известный украинский специалист в области ономастики (цитируем его работу без перевода с украинского языка) С. О. Вербич.
Из исследования: © С. О.  Вербич (Київ). З ГІДРОНІМІЇ СЕРЕДНЬОГО ДНІСТРА: ДУБА, МУХА, СОРОКА, ТЮХА
"Мýха – назва р., л. Збруча л. Дністра; між рр. Ошука й Мушка (нижче від смт Сатанів Городоцького р-ну; тече через нп Вільхівці і Кузьминчик, гирло поблизу с. Гусятин Чемеровецького р-ну Хмельницької обл. [14, с. 380]). Аналогічні гідроніми, як-от стр. Муха в бас. Синюхи л. Пд. Бугу, рр. Муха в європейській частині Росії, пол. р. Mucha, детально проаналізував В. В. Лучик, зазначивши, що назви з гідронімоосновою Мух- недоцільно, з огляду на семантику, етимологізувати у зв’язку з апелятивом мýха ‘комаха ряду двокрилих’. Їх слід пов’язувати з апелятивною лексикою, яка розвинулася на основі і.-є. *meus- ‘вогкий; трухлявий; брудний’ > псл. *mъx- / *mux-.

Дослідник припускає, що наведені гідроніми могли утворитися лексико-семантичним способом від незасвідченого псл. *muxa з певним географічним значенням [7, с. 23-24; 8, с. 134; 9, с. 160]. Пор. також р. Мухавец (Муховец) у бас. Десни < Мух- < *mux- ‘запліснявілий, сирий’ [15, с. 219].

Ми погоджуємося з попередниками щодо інтерпретації гідронімів із основою ^ Мух- у семантичному ряді ‘вологий, сирий’ і потенційністю псл. діал. *muxa, що можна підтвердити додатковим матеріалом – р. Mũsis у Литві (< лит. mũsas ‘пліснява’ [27, с. 222]), псл. *muxъlъ / *muxъla ‘пліснява’ [21, Т. 20, с. 177-178] < *mux-. Слов’янські гідроніми Муха, лит. Mũsis уможливлюють реконструкцію і.-є. діал. *meusā / *mousā зі спорідненим значенням до і.-є. *musos ‘мох, пліснява’ [2, с. 38]".

Література



1. Богоедова Т. Н. Гидронимия территории радимичей в ареальном и хронологическом аспектах // Актуальные вопросы славянской ономастики: Мат. Межд. научн. конференции (Гомель, 21-22 ноября 2002 г.). – Гомель, 2002. – С. 26-39.

2. Горячева Т. В. К семантике и этимологии славянских метеорологических и астрономических терминов // Этимология. 1988-1990. – М., 1993. – С. 36-44.

^ 3. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / За ред. О.С. Мельничука. – К., 1982-2006. – Т. 1-5.

4. Карпенко Ю. О. Етнічна історія Украінських Карпат за даними гідронімії та оронімії // Студії з ономастики та етимології. 2005 / Відп. ред. В.П. Шульгач. – К., 2005. – С. 63-79.

^ 5. Козлова Р. М. Славянская гидронимия. Праславянский фонд. – Минск, 2006. – Т. IV.

6. Лучик В. В. Автохтонні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя. – Кіровоград, 1996.

7. Лучик В. В. Архаїзми в гідронімії Середнього Дніпро-Бузького межиріччя // Ономастика та етимологія: Зб. наук. праць на честь 65-річчя І.М. Желєзняк. – К., 1997. – С. 131-150.

8. Лучик В. В. Про внутрішню форму гідронімів, омонімічних апелятивам // Актуальные вопросы славянской ономастики: Мат. Межд. научн. конференции (Гомель, 21-22 ноября 2002 г.). – Гомель, 2002. – С. 156-165.

^ 9. Масенко Л. Т. Гідронімія східного Поділля. – К., 1979.

10. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: У 2-х ч. – К., 1984.

11. Поспелов Е. М. Топонимический словарь Московской области: Селения и реки Подмосковья. – М., 2000.

^ 12. Словарь української мови / Упоряд. з дод. власн. мат. Б.Д. Грінченко. – К., 1907-1909. – Т. 1-4.

13. Словник гідронімів України / Редкол. А.П. Непокупний, К.К. Цілуйко, О.С. Стрижак. – К., 1979.

^ 14. Топоров В. Н., Трубачев О. Н. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. – М., 1962.

15. Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины: Словообразование. Этимология. Этническая интерпретация. – М., 1968.

16. Трубачев О. Н. Из праславянского словообразования: именные сложения с приставкой *а- // Проблемы истории и диалектологии славянских языков: Сб. статей к 70-летию чл.-кор. АНСССР Р.И. Борковского. – М., 1971. – С. 267-272.

^ 17. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. – М., 1964-1973. – Т. I-IV.

18. Шульгач В. П. Праслов’янський гідронімний фонд (фрагмент реконструкції). – К., 1998.

19. Шульгач В. П. О некоторых рефлексах псл. *Sorg- / *Sъrg- в составе nomina propria // Актуальные вопросы славянской ономастики: Мат. III Межд. научн. конференции (Гомель, 6-7 октября 2006 г.). – Гомель, 2006. – С. 258-267.

^ 20. Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд / Под ред. О.Н. Трубачева. – М., 1974-2005. – Вып. 1-32.

21. Bezlaj F. Etimološki slovar slovenskega jezika. – Ljubljana, 1976-1995. – Knj. I-III.

22. Kopertowska D. Nazwy topograficzne Radomskiego // Onomastica. – 1994. – R. XXXIX. – S. 49-78.

23. Rymut K. Onomastyka prasłowiańska. Zakres i możliwоści badawcze // Kazimierz Rymut. Skice onomastyczne i historyczno-językowe. – Kraków, 2003. – S. 38-46.

24. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1880-1895. – T. I-XIV.

25. Słownik prasłowiański / Pod red. F. Sławskiego. – Wrocław etc., 1974-2001. – T. 1-8.

26. Vanagas A. Lietuvių hidronimų etimologinis žоdynas. – Vilnius, 1981.

27. Walde A. Vergleichendes Wörterbuch der indogermanischen Sprachen. – Berlin, 1927-1930. – Bd. I-II.

 

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Гидроним мухавец (правый приток Западного Буга) iconРозділ І. Історіографія питання вивчення палео-мезолітичних пам’яток на території України
Вони облаштовуються на берегах Дніпра, Дністра, Південного Буга, Сіверського Дінца. Заледеніння вимушує людину споруджувати житло,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка