Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії




Скачати 129.89 Kb.
НазваВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії
Дата конвертації08.03.2013
Розмір129.89 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы

Валентин Стецюк

Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі і Азії

Сліди мовних контактів у лексиці тюркських та індоєвропейських мов


Спільні лексичні елементи тюркських та вірменської, грецької і латинської мов

Якщо говорити про тюрксько-індоєвропейські лексичні відповідності, то багато в чому ця область мовознавства залишається все ще невивченою в достатній мірі. Результати досліджень, проведених графоаналітичним методом, дозволяють подивитися на взаємини індоєвропейських та тюркських мов в новому ракурсі. Пропонована тут робота є тільки першим кроком такого підходу і, безумовно, якась частина тюрксько-індоєвропейських відповідників, які тут приводяться є випадковою. Але автор вважав своїм обов'язком привести також і сумнівні випадки, бо краще прийняти до розгляду всі можливості, ніж відразу відкинути що-небудь цікаве або навіть важливе. Безсумнівно, у тюркських та індоєвропейських мовах присутня певна кількість коренів, які можна віднести до загальної ностратичної спадщини з тих часів, коли стародавні предки тюрків та індоєвропейців заселяли сусідні ареали в межиріччі Кури і Араксу в Закавказзі.

Контакти між давніми тюрками і стародавніми індоєвропейцями продовжилися і після переселення обох етносів із Закавказзя в Східну Європу. Найближчими сусідами тюрків на території Східної Європи були протовірмени. Відповідно, у вірменській мові слів тюркського походження було виявлено досить багато, хоча, очевидно, далеко не все. Через давньовірменську частина тюркських слів потрапила навіть у давньогрецьку. Нижче наводяться тюркізми у вірменській мові, яким іноді є відповідники в грецькій і латині.

  1. вірм. ałtiur “волога низина, луг, болото” – тур., тат., карач., балк. alt “низ”, “нижній” та ін.

  2. вірм. aŕu “канал” – пош. тюрк. aryk “арик”.

  3. вірм. acux“вугілля” – спільне тюрк. o:j'ak “піч” (чув. vučax, тур. ocak та ін.), крім того туркм. čog, тур. şövg, каз. šok, узб. čůg “розпечене вугілля” та ін.

  4. вірм. alap’ aŕnem “грабувати” – чув.ulput “пан”, д.тюрк. alp, тат alyp та ін. “герой, богатир”, тур. alp “герой”, "сміливий".

  5. вірм. alik’ “хвиля”, “вал” (друге значення “сива борода, сиве волосся”, Гюбшман повязує між собою обидва значення, що непереконливо), тур.гр.αλοζ “борозна” oluk, гаг. xolluk, чув. valak “жолоб” карач., балк. uuaq “хвилястий”.

  6. вірм. antaŕ “ліс” – гаг. andyz “чагарник, гай”, тур. andız "дев'ясил".

  7. вірм. atkhi “нога” – сп. тюрк. ajaq/adaq “нога”.

  8. вірм. çŕuk туркм.“морда, пика”, гр. γοργοσ “страшний” gorky “страх”, тур. korku “страх”, гаг. korku “страх” та ін.;

  9. вірм. çup “патик” – пош. тюрк. čybyk „лозина”.

  10. вірм. garš-i-m “гребувати, гидувати” – туркм. garšy, гаг. karšy, тур. karşi, чув. xirěs “проти”.

  11. вірм. gjuł “село” – гаг. küü “село”

  12. вірм. goř “ягня” – пош. тюрк. gozy/kuzy “ягня”.

  13. вірм. hełg “лінивий” – спільне тюрк. jalta/jalka “лінивий” (карач., балк. jalk, чув. julxav, тат. jalkau, каз. žalkau та ін.)

  14. вірм. ji, гр. ιπποσ “кінь”, лат. equa, рум. iapa спільне тюрк.“кобила” jaby, jabu “кінь”, туркм. jaby, чув. jupax. У вірменській в інтервокальному положенні р зникає. Гюбшман пов’язує вірм. слово із скр. haya “кінь”, яке далеке фонетично.

  15. вірм. kamar “склепіння”, гр. καμαρα “склеписте примішення”, лат. camurus “викривлений, склепистий”, camerare “утворювати склепіння” – тур. kubur “футляр, труба”, узб. диал. qumur , каз. діал. quvyr “комин”. Очевидно, турецькі слова є дериватом від köpür “міст” (див. нижче).

  16. вірм. kamurj’ “міст”, гр. γεφυρα “гребля, міст” – сп. тюрк. köpür “міст” (чув. kěper, карач., балк. köpür, тат. küper та ін.). Сер Джерард Клоусон припускає походження тюркського слова від кореня köp- «пінитися, кипети», що абсолютно непереконливо. Можливо, сюди слід віднести також вірменське, грецьке та інші індоєвропейські слова зі значенням “козел, цап” (лат. caper, кельт. caer, gabor ). Пізніше в деяких германських мовах з'явилися слова зі значенням, близким до значення міст, але вже запозичені з латинської (гол. keper, нем. Käpfer “верх балки” та ін.)

  17. вірм. šeł “косий”, гр. σκολιον “кривий” – чув. čalaš “скіс”, тат. čulak, тур. (alık “кривий”.

  18. вірм. sta-na-m “купувати” – чув. sut “продавати, тур. satın “купівля”, балк., карач. satyb “купівля” та ін.

  19. вірм. tal, гр. γαλωσ, лат. glos „невістка“ – тюрк. gelin „невістка“.

  20. вірм. tarap’ “злива” – чув. tapăr “водопій”.

  21. вірм. tełi “місце” – чув. těl “місце”.

  22. вірм. t'uk' “слина” – туркм. tüjkülik, карач., балк. tükürük “слина”, гаг. tükürmää“плювати” та ін.

  23. вірм. thošel “літати” – тюрк. düš- “падати”.

Не всі тюркізми збереглися у вірменській мові, а деякі ще не виявлені, тому є група тюркських коренів, присутніх тільки в грецькій мові. Немає сумніву, що для частини з них з часом можуть бути знайдені відповідності також і у вірменській. Окремою групою серед грецько-тюркських лексичних відповідностей стоять грецько-чуваські, які походять з більш пізнього часу. Старовинні булгари, перебуваючи в у Причорномор'я протягом тривалого часу, запозичали з грецької певну кількість слів, але для них вірменські відповідності необов'язкові. Вони подані в тому самому списку.

  1. гр. αγροσ, лат. ager, нім. Acker “поле” – тюрк. ek- (чув. ak, akăr) “сіяти”. Фриск вважає індоєвропейські слова запозиченими.

  2. гр. αιτε “просити, вимагати” – чув. vitěn “благати”, тур. ötünmek "просити, клопотатися", д.-тюрк. ajit- “питати” та ін. Фриск не дає надійної этимології слова.

  3. гр. ακακια, лат. acacia “акація” – сп. тюрк. agač “дерево”. Фриск вважає грецьке слово “чужим”.

  4. гр. αλφι “ячмінь”, αλφ&уеф “ячменная крупа” – сп. тюрк. arpa “ячмінь”.

  5. гр. αμα “ліки” – сп. тюрк. em- “ліки, лікувати” (туркм., гаг., тур. em).

  6. гр. αραχνη, лат. araneus "павук" – чув. erešmen, гаг. örümžäk, аз. hörümšêk "павук". Фриск вважає можливим споріднення з αρκυσ “сітка”, яке не має надійної етимології.

  7. гр. αρωμα "запах" – тюрк. aram/erem (чув. erĕm ) "полин". Див. также чув. armuti. Фриск нотує слово як “незрозуміле”.

  8. гр. αρσην “людина” – чув. arçyn “людина”. За Фриском, є ідентичні іранські слова: ав., д.-перс. aršan-. Подібне слово є і у вірменській – aŕn (з давнього arsn). Однак, судячи за фонетикою, чуваське слово було запозичене з грецької.

  9. гр. αρταω “вішати, розвішувати” – чув. urtăn “виснути”, тур. тат., каз. art- “навішувати“ та ін. Фриск вважає грецьке слово похідним від αειρω, що сумнівно. Це запозичення з тюркської.

  10. гр. δεω “зв'язувати” – сп. тюрк. düv- “вузол” (туркм.düvün, чув. těvě та ін.) Фриск пов'язує грецьке слово з д.-інд. ditá- "зв'язаний".

  11. гр. ηθμοσ “сито, решето” – чув. atma “сітка для ловли риби, птахів”. Фриск не дає надійної етимології грецькому слову, але воно походить від ηθεω "просіювати через сито". Очевидно чуваське слово запозичене з грецької.

  12. гр. κηλησισ “чаруюча сила” – чув. kělě “молитва”. Сумнівна паралель.

  13. гр. κηροσ “віск, соти” – чув. karas “соти”. Джерело запозичення в чуваську невідоме, оскільки корінь слова індоєвропейського походження і наявний в багатьох мовах.

  14. гр. κορβανοσ "храмова скарбниця" – чув. kărman "кузов".

  15. гр. λακκοσ, лат. lacus, ірл. loch та ін. “яма, калюжа, озерце” – чув. lakăm “яма”,

  16. гр. λισγαριον (λισγοσ) “мотика” – крим.-тат. ülüskär, каз. lesker “мотика” . Фриск не знаходить надійного пояснення слову.

  17. гр. μηκον “мак” – чув. măkăn’ “мак”.

  18. гр. παλτον “спис, дротик” – сп. тюрк. balta “сокира”.

  19. гр. παστη “тісто” – карач., балк. basta “каша”.

  20. гр. πυργοσ “башта”, лат. burgus “замок, башта” – д.-тюрк. barq “дім, будівля”, чув. purak “(циліндричний) короб”, герм. *burg (нім. Burg “бург, місто"), алб. burg “тюрма”. Фриск вважає можливим запозичення грецького слова з германських. Очевидно, до цього кореня можна віднести поширене у багатьох мовах словобарак неясного походження.

  21. гр. πυροσ “пшениця”, лит. pūraĩ "озима пшениця", рус. пырей – чув. pări “полба”. Слово індоєвропейського походження. Джерело запозичення в чуваську невідоме.

  22. гр. σακκοσ “мішок”, лат. saccus “мішок”, – чув. sak “верша”, укр., рос., сак “риболовна снасть в вигляді мішка” та ін. слов'янські слова цього типу.

  23. гр. σαρδινη “оселедець” – чув. çărtan “щука”.

  24. гр. θαλασσα “море” – пош. тюрк. talaj, talaš “море”.

  25. гр. υλη “лес” – чув. ulăx “заливний луг”.

  26. гр. χαρτησ “папірусн карта”, лат. carta “папір, аркуш” – чув. xărta “латка”. Фриск відмічає слово як неясного походження.

  27. гр. χολη “жовч” – чув. xăla “буланий” (светложовтий). Слово індоєвропейського походження, але грецька форма найбільш близька до чуваської.

  28. гр. χορτοσ “кошара, обора”, лат. hortus “сад”, герм. gardon “сад” – чув. karta “огорожа”.

З третього тисячоліття до н.е. частина давніх тюрків, відомих як носії культури бойових топірців і шнурової кераміки переселися на Правобережжя і далі у Центральну Європу. Нам невідомо, скільки і які саме з тюкських племен перейшли Дніпро. Достеменно відомо лише, що більша частина з них асимілювалася серед індоєвропейців та доіндоєвропейських аборигенів. Тільки одне тюркське плем’я, а саме плем’я давніх булгар зберегло свою етнічну ідентичність. Першими, з ким тюрки вступили у мовний контакт на Правобережжі, були носії трипільської культури. Очевидно якійсь слова з мови трипільців збереглися у мові сучасних чувашів, які є нащадками давних булгар. Крім того, давні булгари мали би мати в ті часи мовні контакти з давнівми хеттами, італіками та іллірійцями. Від того часу і походять знайдені лексичні паралелизми у латинській і тюркських мовах. Природно, що в наведених прикладах найбільше чуваських слів:

  1. лат. abbas “абат” – чув. apăs “жрець”. В етимологічному словнику латинської мови це слово не розглядається (W.);

  2. лат. alga “водорость”, норв. діал. ulka “твань” – чув. jălma “твань, мул, слиз”. Корнилов ставить в паралель також чув. jylxa “протока”.

  3. лат. amicuc “друг”, amō “люблю” – чув. діал. ami “друг, брат”. Латинське слово вважається запозиченим з невідомої мови (W.).

  4. лат. arca “ящик” – чув. arča “скриня”. Латинське слово походить від arceō “закриваю”, споріднене з грецьким  “зберігаю” (W.);

  5. лат. artemisia “полин” – чув. armuti “полин”. Нім. Wermut “полин” теж сюди. В етимологічному словнику латинської мови це слово не розглядається (W.);

  6. лат. cama “коротка дошка, нари, полиця” – чув. khăma “дошка”. Латинське слово вважається запозиченим з кельтоіберських.(W.);

  7. лат. casa “хатка, хижа” – чув. kasă “вулиця”, раніше мало значення “поселення”. Латинське слово відносять до слів поширеного кореня kat- зі значенням “хата”;

  8. лат. caudex, cōdex “стовбур, пень” – тур., гаг. kütük “стовбур, пень”. Важається, що латинське слово є похідним від cūdere “бити” (W.);

  9. лат. cicuta “цикута, віха” – чув. kiken “чемериця”. Обидві рослини отруйні. Латинське слово не має переконливих і.-є. паралелей (W.);.

  10. лат. cito “швидко” – чув. xytă, карач., балк. qaty “швидкий”. Вважається, що латинське слово походить від ciēre “рухати, спонукати, хвилювати” (W.);

  11. лат. Cocles, власне “кривий, одноокий” – чув. kuklek “кривий”. Латинське слово не має надійної етимології, можливо запозичене з грецької (W.);

  12. лат. cupa “відро, бочка” – тур., турк. kova, чаг. qopa та інші подібні “відро”. Індоєвропейські слова подібного значення не зовсім відповідають фонетично (див. W. );

  13. лат. cura “піклування” – чув. khural “захист”. Звязки латинського слова непевні (W.);

  14. лат. cursarius “пірат” – чув. xarsăr “сміливий”, карач., балк. ğursuz “злий”, тур. hırsız “злодій” та ін. Латинське слово вважається похідним від currare “бігти”, що виглядає сумнівним;

  15. лат. delirium “маячіння” – чув тилěр, тат. tile “божевільний”. Латинське слово не має етимології (W.);

  16. лат. fàbula “плитки” – чув. pavra “балакати, теревеніти”. Латинське слово не має близьких паралелей в індоєвропейських мовах, але вважається, що воно походить від і.-є. *bha- “говорити” (W.);

  17. лат. * falterna рослина сімейства кирказонових (Aristolochia) – чув. věltěren “кропива” (Urtica Gen) – латинське слово реставроване Мейером-Любке на підставі французького fauterne та старопровансальського fauterna з приміткою “Woher?” (звідки?). Можна припускати давньобулгарське походження слова.

  18. лат. farnus “ясен” – чув. věrene “клен”. Гадане етруське походження слова необґрунтоване (W.);

  19. лат. faux горло – гаг. buaz кирг. buvaz, тур., каз., карач., балк. boğaz та ін. “горло, глотка”. Латинському слову надійних паралелей в індоєвропейських мовах нема (W.);

  20. лат. homo “людина, человік” – запозичене в италіків слово предки чувашів пізніше втратили, але його сліди збереглися в другій частині чув. păjaxam “дівер”. Перша ж частина слова означала “сестра”. Воно теж втрачене в чувашській, але є в інших споріднених тюркських мовах: туркм. bajy, “сестра чоловіка”, тур. bacı “сестра”. В цілому слово розшифрувати як “чоловік сестри”, але дівер – це брат чоловіка. Така невідповідність пояснюється тим, що відношення родста тої самої людини може бути різним в залежності від от стороны спорідненності, що нерідко приводить до зміни значення того самого слова.

  21. лат. ius, iuris 1. право – чув. jărăs “прямий”, тур. yasa “закон, статут”, карач. džoruq закон та ін. Віднесення латинського слова до індоарійських слів зі значенням “здоровий, священий” (д. інд. voh ) дуже сумнівне (див. W. )

  22. лат. ius, iuris 2. юшка – чув. jaška – загальна назва перших страв, juškăň мул, твань. Віднесення латинського слова до і.-є кореня iūs “помножувати” виглядає сумнівним (див. W.)

  23. лат. lacūna “болото, заглиблення, провалля” – чув. лакăм “яма”. Латинське слово належить до і.-є кореня *lacu “волога низина” (W.)

  24. лат. lama “болото, багно” – чув. lăm “вологість”. Латинське слово повязується з лтс. lāma “низьке місце, калюжа”, лит. lama “низьке місце на полі”, болг. лом “яма, льох” (W.)

  25. лат. mactare, mactō “прославляти”, “приносити в жертву” – сп. тюркське (туркм. magtamak, чув. muxta карач., балк. maxtarğa, узб. maqtamoq “хвалити”, якут. maxtan “дякувати” і т. д. Надійної етимології латинському слову нема, припускається його походження від magnus “великий” (W.)

  26. лат. mel “мед” – тюрк. ba:l “мед” присутнє в гагаузькій, турецькій, казахській, узбецькій , киргизькій та ін. мовах. Сер Джерард Клоусон (Gerard Clauson) пише в своїй роботі: «Загальноприйто, що це слово (тюркське – В.С.) є дуже раннім запозиченням з якоїсь індоєвропейської мови, котре можна датувати періодом коли m було неприйнятне на початку слова і тому замінялось на b. Найближчою паралелю є лат. mel; санскритська форма – madhu». Але санскритська форма належить до індоєвропейського кореня *medhu (див. Pokorny). Гр. μελι «мед» та ін. подібні слова, наявні в германських, кельтських, вірменській є ліпшими відповідниками, однак походження цього слова визначити складно.

  27. лат. ordo “ряд”, “порядок”, “бойовий порядок”, “загін” – сп. тюркське orda «армія» (туркм., каз. orda, чув. urta тур., аз. ordu та ін. “армія”). Латинське слово може бути віднесене до і.-є. * ar- “зв’язувати, визначати”. В такому разі це давній ностратичний корінь.

  28. лат. pudis “воша” – спільне тюрк. bit “воша” (чув. pyjta, решта bit/pit). В етимологічному словнику латинської мови це слово не розглядається (W.);

  29. лат. pūris, pūs “гній” - чув. r “гній”. Слово індоєвропейського походження (*pu- “гнити”);

  30. лат. quattuar “чотири” – Chuv tăvattă “чотири” в такій формі запозичене давніми булгарами в італіків (в решті тюркських – dört/tört);

  31. лат. Roma - чув. uram, кар. oram “вулиця”. Не виключається походження назви міста від “малоазійського” *rōme “село”. Як відомо, Рим розвинувся з одної вулиці (див. W.)

  32. лат. saliva “слина” – скорш за все запозичене з тюрської (чув. sěleke, туркм. selki, тат. silegej та под. “слина”), а не споріднене з кельтськими словами віддаленого значення і форми (напр., д.ірл. sail). Див. W.

  33. лат. sapa, півн.-герм. safe та інші германські “сік”– чув. săpăkh “сочитися”. Індоєвропейські слова не мають задовільної етимології (див.W.)

  34. лат. sollicitare “рухатись, трястись” – спільне тюрк. (чув. sille, туркм. selkildemek, тур. silkmek та под. “трясти”). Вважається, що латинське слово походить від ciēre “рухати, спонукати, хвилювати” (W.), що фонетично небездоганно.

  35. лат. taberna “хижа, буда, шинок” – чув. tăvar “сіль”. Як вже відзначалося в попередніх роботах (Стецюк Валентин, 1998, стор. 57), для булгарів сіль була основним предметом експорту і тому набула значення „товар”. У вірменській мові tavar означае „вівця” і „стадо овець”, в тюркських мовах йому відповідають кум. tuuar „стадо”, тур. tavar „майно”, „худоба”, балкар., кр.тат. tu’ar „т.с.” В багатьох іранських мовах є слова tabar/ teber/tevir „сокира”, натомість у фінно-угорських слова цього кореня мають значення „ тканина” (саам. tavar, мар. тувыр, хант. tàgar). Все ці речі, які були предметами обміну і торгівлі, тобто товаром. Латинське слово *taber невідомого значення щезло, але лишився від нього дериват taberna, походження якого виводиться від trabs “балка, колода”, що непереконливо. Так само непереконливе запозичення з етруської мови (W.)

  36. лат. (сабінське) teba “горбик, гірка” – спільне тюрк. (чув. tüpe, тур. tepe, каз. töbe і под. “гора, вершина”).

  37. лат. torta “круглий, витий хліб” – чув. tărta “вити, мостити гніздо”. Латинське слово не має надійної етимології (W.)

  38. лат. torus “узвишшя” – чув. tără “вершина”. В етимологічному словнику латинської мови слово у такому значенні не розглядається (W.)

  39. лат. ūsus, ūtor “користь, звичай” – чув. usă “користь”. Індоєвропейські паралелі численним латинським словам цього кореня непевні (W.)

  40. лат. vacca “корова” – чув. văkăr “бик”. В українській мові є слово вакар “пастух великої рогатої худоби”. Воно вважається запозиченим з рум. văkar “те саме”, котре походить від лат. *vacarius, пов’язаного с лат. vacca (Мельничук О.С. 1982, 321). Лат. vacca пов’язується з д.-інд. vasa “ялова корова” (W.);

  41. лат. villa “заміська садиба” - чув. lle “вулик”.

  42. лат. virga “гілка, лозина” без відповідностей в інших індоєвропейських мовах (див. W.) – д.тюрк. bergä “лозина, різка, хлист”, хакани, уйгур. berge “батіг”. Джерард Клоусон (Gerard Clauson) пише: «Припускається, що це запозичення латинського virga ‘лозина, палиця’ прийняте через посередництво средньоперської, але не видно жодних слідов цього слова у перській і теорія необгрунтована». Сюди ж відноситься угор. virgácz "прут, різка" запозичення якого з латинської сумнівне. У такому разі, з ними можна зіставити угор. virgon "моторний, в'юнкий, живий" якому є відповідність в чуваській - virkěn "мчати". Очевидно, ця мандрівне слово, сліди якого в різних, але близьких значеннях можна виявити в багатьох мовах (напр, ерзя verka "швидкий", укр. бирка та інші подібні слов'янські слова зі значеннями "прутик", "сережка, котик" та ін., нім. Birke та інші подібні германські "береза", угор. virag "квіти "курд. wurg" живий "). Якщо носії трипільської культури були семітами, то першоосновою усіх цих слів може бути слово подібне до ар. firh та гебр. perax "квітка". Тоді лат virgō "діва" неясного походження (W.) треба також віднести сюди (пор. "дефлорация").


Література


  1. Мельничук О.С. (Ред.) 1982-1989 – . Етимологічний словник української мови. Київ.

  2. Наделяев В.М., Насилов Д.М., Тенишев Э.Р., Щербак А.М. 1969. Древнетюркский словарь. Ленинград.

  3. Фасмер Макс. 1964-1974. Этимологический словарь русского языка. Москва. «Прогресс».

  4. Clauson Gerard, Sir (1972). An Etymological Dictionary of Pre-Thirteenth-Century Turkish. Oxford.

  5. Frisk H. (1970). Griechisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg.

  6. Hübschman Heinrich ( 1972). Armenische Grammatik. Erster Teil. Etymologie. Hidelsheim – New York.

  7. Kluge Friedrich (1989). Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin - New York.

  8. Meyer-Lübke W. (1992). Romanisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg.

  9. Pokorny J. (1949-1959). Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. Bern.

  10. Vasmer Max (1950-1958). Russisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg.

  11. (W.) - Walde A. (1965). Lateinisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg.



© Валентин Стецюк.

Схожі:

Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Срср авторові було відмовлено. В наступні роки дослідження були продовжені І їх результатом стала публікація роботи "Дослідження...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фракійської мови збереглося мало даних, І ще менше відомо про її діалекти. Так само мало ми знаємо І про мову скифів. Отже, для...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фракійської мови збереглося мало даних, І ще менше відомо про її діалекти. Так само мало ми знаємо І про мову скифів. Отже, для...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Волги І кавказу до нижнього Дунаю. Українські фахівці поділяють катакомбну історичну спільноту на наступні культури
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Брюсов А. Я. 1952, 10. Дослідивши життя північно-американських індіанців, Л. Морган описує процес їх розселення так
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Лише при аналізі топонімів за допомогою чуваської мови були потрібні певні уяви про її фонетику
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Однак досить багато даних була взято з етимологічного словника мови комі (А. Лыткин В. И., Гуляев Е. С., 1970)
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Неможливість вирішення цих проблем була доведена Гаррі Гойером (Хойер Гарри, 1960) та В. А. Звегінцевим, котрий писав
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фонологічним особливостей наведених прикладів, крім шиплячого вібранта rz / rs, що позначається буквою ř, можна звернути увагу...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
України. Дані ж для інших мов взагалі поки недоступні, але все-таки в процесі проведених досліджень деякі паралелі в тюркських та...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка