Культура фахового мовлення




НазваКультура фахового мовлення
Сторінка1/19
Дата конвертації26.02.2013
Розмір2.84 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Білгород-Дністровський державний аграрний технікум


Українська мова

(за професійним спрямуванням)
^ КУЛЬТУРА ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ

Методичний посібник

Номінація: інноватика в

організації самостійної роботи студентів


2012

Укладач: Марусіч Наталя Юріївна,

викладач української мови (за професійним спрямуванням),

спеціаліст вищої категорії, викладач-методист
Методичний посібник містить матеріал, що направлений на формування високого рівня мовної компетенції майбутнього фахівця у професійній діяльності та на підвищення загальнокультурного, інтелектуального та естетичного рівнів майбутніх агрономів.

Складається з методичних вказівок до опрацювання теми, питань до самоконтролю та додатка, в якому подаються: написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові; кличний відмінок імен по батькові; мовні формули ділового листування; вибір слова у фаховому мовленні агронома; фахові тексти (агрономічного напрямку) для перекладу; кличний відмінок власних імен (короткий словник); словник агрономічної термінології;

Матеріал направлений на допомогу студентам як денної, так і заочної форми навчання при самостійному опрацюванні тем.

Мета розробки – сформувати національно-мовну особистість; опанування майбутніми фахівцями-аграріями вимог до культури професійного спілкування; забезпечити професійну мовну підготовку студентів для повноцінного функціонування державної мови в сфері його майбутньої професійної діяльності.



Для викладачів, учнів та студентів, а також для всіх, хто прагне підвищити загальну мовну культуру та культуру фахового мовлення.

Рецензент:
Глобільченко Алла Володимирівна,

викладач української мови та літератури,

спеціаліст вищої категорії, викладач-методист
Методрозробка укладена відповідно програми Міністерства освіти і науки України «Українська мова (за професійним спрямуванням)» 2009 року для вищих навчальних закладів 1–2 рівнів акредитації (укладачі Антонюк Т.М., Стрижаковська О.С., Борис Л.М.).

Дана робота покликана не лише узагальнити й систематизувати знання з української мови, а й сформувати мовну особистість, обізнану з культурою усного і писемного мовлення, яка вміє в повному обсязі використовувати набуті знання, уміння і навички для оптимальної мовної поведінки в своїй професійній діяльності. Оскільки дуже важливо навчити майбутніх фахівців володіти культурою фахового мовлення – одна з найперших вимог сьогодення до сучасного спеціаліста, особливо, якщо він прагне бути фахівцем високого рівня.

^ ЗМІСТ
Культура фахового мовлення

Тема 1. Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. ……………………… 5 - 25

Стилі, типи і форми мовлення

Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Нормативні документи про державний статус української мови.

Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини.

Стилі сучасної української літературної мови.

Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю.

Типи мовлення.
^ Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. ……………………… 26 - 50

Культура мовлення під час дискусії

Поняття літературної мови.

Мовна норма, варіанти норм.

Ознаки та аспекти культури мовлення.

Мовленнєва культура — критерій професійної майстерності майбутнього агронома.

Причини недостатнього рівня культури мовлення та способи підвищення мовленнєвої культури.

Культура мовлення під час дискусії.
^ Тема 3. Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму підготовки)……..51 - 73

Мова і професія.

Майстерність публічного виступу.

Види підготовки до виступу.

Набір відповідних тактичних та мовних засобів у межах конкретного виду усного вербального спілкування.
^ Тема 4. Формування навичок і прийомів мислення. …………………………. … 74 - 104

Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.

Мова і думка.

Види, форми, прийоми розумової діяльності.

Формулювання понять, порівняння і зіставлення, виділення головного, систематизація, узагальнення,аргументація, доведення, встановлення причиново-наслідкових зв’язків, спростування, складання алгоритму, робота за аналогією, висування гіпотези, експериментування і моделювання.

Закони риторики.
ДОДАТОК
Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові …………………... ….105 Кличний відмінок імен по батькові………………………………………………… 105 - 106

Мовні формули ділового листування………………………………………………… 106 - 107

Вибір слова у фаховому мовленні агронома………………………………………….108 - 113

Фахові тексти (агрономічного напрямку) для перекладу……………………………114 - 120

Кличний відмінок власних імен (короткий словник)……………………………….. 121 - 124

Словник агрономічної термінології………………………………………………… 124 -159

Список літератури…………………………………………………………………………….160

ВСТУП
Важливою справою національного відродження України є піднесення мовленнєвої культури суспільства насамперед серед молоді, яка здобуває вищу освіту. Освіта є базою для розвитку кожної особистості, інструментом для отримання молодою людиною професії та кваліфікації, формування загальнокультурного рівня, передачі національної спадщини. Вона скерована на формування фахової культури, важливими складовими якої, безумовно, є мовна компетентність та комунікативна досконалість, де слово використовуватиметься як знаряддя на сучасному ринку праці.

Основою мовленнєвої культури майбутнього фахівця є грамотнiсть, тобто дотримання загальноприйнятих лiтературних норм у використаннi лексичними, фонетичними, морфологiчними, синтаксичними i стилiстичними засобами мови. Та цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Мовлення мaє бути не тiльки правильним, а й лексично багатим, синтаксично рiзноманiтним. Потрiбно активно розвивати своє мовлення: вчитися усно i письмово викладати свої думки, виправляти себе, правильно будувати сказане, шукати найкращi й найдоцiльнiшi варiанти висловлювання . Вміння грамотно викласти свої думки – одна з найперших вимог сьогодення до сучасного спеціаліста-аграрія.

Культура фахового мовлення аграріїв – це система комунікативних норм, знань, умінь і цінностей, яка реалізується у процесі міжсуб’єктної взаємодії фахівців і є фактором, що супроводжує його професійну діяльність у виробничій сфері й зумовлює її фахово-комунікативну спрямованість.

Одним з важливих напрямів мовної підготовки й формування професійної культури агронома є вдосконалення володіння мовою професії, тобто знання термінології, здобуття навиків у введенні спеціальної лексики в професійні тексти. Оскільки від їх ґрунтовного засвоєння, постійного вдосконалення залежить рівень професійних знань, професійної компетентності агронома, рівень професіоналізму, мовної й мовленнєвої культури особистості.

Отже, загальний мовленнєвий розвиток майбутнього фахівця визначається якісним рівнем його мовленнєвої культури, що виявляється як у професійній діяльності, так і в процесі його самореалізації в навчанні, досягнені поставленої мети, осмисленні сутності професії.
Відомий український педагог В.Сухомлинський писав, що "мовна культура – це живодавній корінь культури розумової, високої, справжньої інтелектуальності. Щоб правильно розмовляти й писати, треба прагнути до удосконалення своїх знань, набутих раніше, треба любити українську мову й свою справу".
Культура фахового мовлення




c:\documents and settings\natali\рабочий стол\4yllqln0w40.jpg

Стан державної мови, рівень

володіння нею,поширеність у

різних сферах життя — усе це

показник цивілізованості суспільства

(Олександр Пономарів).

Тема 1. Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення



Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Нормативні документи про державний статус української мови. Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини. Стилі сучасної української літературної мови. Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю. Типи мовлення.
^ Студенти повинні:

знати важливість вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)», особливості стилів та жанрів сучасної української літературної мови;

вміти - сприяти утвердженню і розвитку державної української мови;

- визначати стилі різних текстів; користуватися державною мовою в усіх сферах життя.
Література

  1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. - К.: А.С.К., 2003. – 400с.

  2. Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків: Торсінг, 2001. – 384 с.

  3. Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. – К.: Арій, 2008. – 424 с.

  4. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: модульний курс. – К., 2008. – 448 с.

  5. http://www.ukrlit.vn.ua/article/990.html

  6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_мова

  7. http://www.refine.org.ua/pageid-1118-3.html

План

  1. Нормативні документи про державний стан української мови.

  2. Мова як генетичний код нації. Засіб пізнання мови. Мислення, спілкування, як показник рівня культури.

  3. Функції мови.

  4. Стилі сучасної української літературної мови.

  5. Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю.

  6. Типи мовлення.


Методичні вказівки
Під час опрацювання цієї теми студентам слід звернути увагу: на українську мову як національну мову українського народу; Закон про мови; державний статус української мови; стилі і типи мовлення; на лексику офіційно-ділового стилю.


  1. ^ Нормативні документи про державний стан української мови


Правовою основою для здійснення державної мовної політики в Україні є Конституція, Закон України "Про мови в Українській РСР", рішення Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України, а також інші законодавчі акти.

Оскільки відповідно до Указу Президента України „Про положення про державний Комітет телебачення і радіомовлення України" від 27 серпня 2003 року Держкомтелерадіо України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної мовної політики, важливо проаналізувати роботу, що її здійснює Комітет та інші органи виконавчої влади з утвердження державного статусу української мови.

Актуальним питанням розвитку і застосування української мови були присвячені парламентські слухання: "Про функціонування української мови в Україні", які відбулися у березні 2003 року. Верховна Рада України схвалила постанову "Про Рекомендації парламентських слухань "Про функціонування української мови в Україні", а Кабінет Міністрів дав відповідне доручення заінтересованим центральним органам виконавчої влади, організаціям та установам.

На виконання зазначеного доручення  Комітетом та іншими центральними органами виконавчої влади проведено значну роботу. Урядом затверджено Державну програму розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 рр. Разом із проектом Закону "Про розвиток і застосування мов в Україні" - це базові документи, які визначатимуть тактику і стратегію реалізації державної політики у мовній царині.

Крім того, розробляється Концепція державної мовної політики, яка визначить основні засади та напрямки розвитку української мови та мов національних меншин.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 про офіційне тлумачення статті 10 Конституції України державний статус української мови означає її обов'язкове застосування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших визначених законом публічних сферах публічного життя, зокрема у роботі державних і комунальних навчальних закладів, сфері обслуговування, культурі, засобах масової інформації.

Державність української мови є ключовим чинником консолідації українського суспільства на всій території України, формування сучасної української політичної нації, символічним уособленням української державності, гарантією збереження національної ідентичності українського етносу і державної єдності України. З огляду на це українська нація і держава мають забезпечувати відродження і захист української мови, якісну розбудову українського мовного простору.
^ 2. Мова як генетичний код нації. Засіб пізнання мови. Мислення, спілкування, як показник рівня культури
Українська мова є мовою найбільшого корінного етносу України і невід'ємною базовою ознакою його ідентичності протягом багатьох століть. Незважаючи на складні умови тривалих періодів бездержавності української нації та її територіальної роз'єднаності, українська мова зберегла свою самодостатність і стала важливим чинником возз'єднання українських земель і відновлення соборної незалежності України.

Українська мова — не лише засіб спілкування, а й скарбниця духовного і культурного спадку українського народу. У витворених протягом віків різноманітних формах буття української мови (старовинні усні перекази і літописи, народні пісні і думи, казки і міфи, поетичні і прозові твори тощо) зберігаються історична пам'ять і досвід нації, глибинні витоки її світоглядних і моральних цінностей, віддзеркалюються національні традиції і узвичаєння, звичаї і навички, тобто ознаки, що притаманні саме цій спільноті і тому є унікальними складовими національної ідентичності. Одночасно українська мова створює мовний простір, який є природнім середовищем буття української нації. Його збереження є неодмінною умовою самого її існування і базовою матеріальною гарантією забезпечення мовних прав українців.

Суть заходів держави на підтримку української мови полягає не в її насильному нав'язуванні, а в тому, щоб надати громадянам України, які раніше були позбавлені свободи вибору, можливість вільно опанувати мову батьків і (або) свідомо вивчити мову свого громадянства з урахуванням перспектив, які відкриває її знання для самовдосконалення, самореалізації і повномасштабного здійснення конституційних прав та утворити умови для реалізації таких перспектив.

Українська мова в Україні призначена виконувати різноманітні функції, зокрема забезпечити консолідацію, єдність і вільний культурний розвиток українського народу, стояти на сторожі збереження його ідентичності та здорового духовного і ментального розвитку.

Українська мова — невід'ємний державницький атрибут, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Як мова найчисленнішого, найстаршого, автохтонного і титульного етносу українська мова відповідно до загальноприйнятої світової практики виконує функцію єдиної державної мови в Україні.

Принципове значення для майбутнього української мови і української держави має національна мовна свідомість і мовна гідність. У їхньому формуванні чільну роль має відігравати українська інтелектуальна еліта, насамперед вище керівництво держави, яке своїм особистим прикладом і зусиллями має утверджувати престиж української мови, української нації і держави. Вільне володіння державною мовою юридичний обов'язок кожного громадянина України.

Занепокоєння науковців і широкої громадськості викликає якість українського мовлення та масове поширення такого загрозливого для української мови явища як суржик, необґрунтоване вживання іншомовних слів, коли їм є цілком повноцінні відповідники в українській мові. Одне з першочергових завдань мовної політики — очистити мову від негативних нашарувань, вберегти її від засмічення та деградації. Особливого значення це набуває в тих сферах діяльності, які пов'язані з загрозою масового тиражування недоброякісних мовних зразків. Мовлення дикторів і журналістів теле- і радіостудій в ефірі, дублювання та титрування фільмів мають бути еталонними. Виконання нормативних вимог до якості мови стане обов'язковою умовою отримання дозволу на право займатися освітньою, медичною чи рекламною діяльністю, а систематичне їх порушення передумовою для позбавлення ліцензії.

Існують спроби культивувати в суспільстві уявлення про українську мову як ущербну й непрестижну. Насправді її пізнавальний, виражальний і комунікативний потенціал надзвичайно потужний. Український словник один з найбагатших у світі. Українська мова входить до третього десятка демографічно найпоширеніших мов світу і за цим параметром друга серед слов'янських. Значна частина її словника значно старша за майже півторатисячолітню історію її вживання в різних сферах громадського й культурного життя.

Українська мова — старописемна мова з великою історико-культурною спадщиною. Держава має піклуватися про наукове дослідження і публікацію давніх писемних пам'яток, їх популяризацію, використання їхніх елементів для збагачення ресурсу сучасної літературної мови. Залишається актуальним збереження й вивчення діалектів української мови — джерела її самобутності й життєвої сили.

Українська мова в її літературній формі набула високого рівня розвитку. Нею створено багату оригінальну літературу, перекладено найвидатніші твори світового письменства. Вона має досконало опрацьовану граматику, сформовану науково-технічну термінологію, розвинену стилістичну систему, здатну забезпечити спілкування і порозуміння в усіх сферах суспільного життя.

Підвищенню авторитету української мови має сприяти якнайшвидше практичне впровадження єдиного загальнонаціонального правопису. Однак, і після цього розвиток української мови має залишитись об'єктом науково обґрунтованого нормування і вдосконалення.

Державна мовна політика спрямовується також на підтримку і збереження української мови в середовищі українських спільнот за межами України шляхом надання відповідної допомоги громадським об'єднанням українців, центрам української культури, культурно-освітнім закладам українців в інших державах.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Схожі:

Культура фахового мовлення icon№ заняття 2012-2013 н р
Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму...
Культура фахового мовлення icon№ заняття 2012-2013 н р
Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму...
Культура фахового мовлення iconІІ. Практична стилістика І культура мовлення
Вступ. Мовлення як предмет стилістики І культури мовлення. Два рівні володіння українською літературною мовою: мовлення правильне...
Культура фахового мовлення iconПлан: Вступ культура мовлення лікаря Мовна майстерність Культура мовлення
Величезне значення має також вивчення й правильне використання мовних засобів вираження думки залежно від мети й змісту висловлювання....
Культура фахового мовлення iconТема заняття
Культура професійного мовлення. Усне публічне мовлення. Жанри публічних виступів. Мистецтво публічного виступу. Доповідь. З. 08....
Культура фахового мовлення iconТема. Зв’язне мовлення. Культура мовлення І спілкування. Мовленнєва...

Культура фахового мовлення iconКультура мовлення
Людина створила культуру, а культура – людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці, культурі мови
Культура фахового мовлення iconТема заняття
Практична стилістика І культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу мови. Норми вимови....
Культура фахового мовлення iconТема. Написання листа рідним, друзям з попереднім складанням плану....
Мета: повторити основні вимоги до усного та писемного мовлення, ознайомити учнів з одним із зразків ділового мовлення – листом; закріплювати...
Культура фахового мовлення iconУрок 1 Тема. Звертання непоширені й поширені Мета
Культура мовлення І стилістика: використання звертання для передачі ставлення до адресата, дотримання правильної інтонації в реченнях...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка