Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами




Скачати 123.46 Kb.
НазваУроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами
Дата конвертації26.02.2023
Розмір123.46 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Культура > Урок
Тема . Кіровоградські стежки родини Тарковських

Мета.

  • ознайомити з основними віхами життєвого і творчого шляху поета Арсенія Тарковського, дати стислу характеристику творчої та політичної діяльності родини Тарковських, їх зв’язком із театром «корифеїв», домогтися усвідомлення багатогранності літературної та театральної діяльності родини митців;

  • розвивати ерудицію , навички виразного читання ;

  • виховувати інтерес до творчості митців та любов до рідного краю.


Тип уроку Урок - віртуальний журнал
Попереднє завдання для учнів за творчими групами:

^ Презентувати свої дослідження за темами

І група Зв'язок родини Тарковських з «театром корифеїв»

ІІ група Життя та творчість Арсенія Тарковського.

ІІІ група Життя та творчість Андрія Тарковського

ІУ група Вклад родини Тарковських у світову культуру
«…Зникає все – лише нетлінні

Поети, простір і зірки!»

Осип Мандельштам
^ Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

    1. ^ Вступне слово вчителя

Є багато митців, що народилися і провели дитинство та юність в Україні, але вважаються надбанням лише російської культури. До цих митців належать Микола Гоголь та Анна Ахматова , Арсеній та Андрій Тарковські . Але хто такі Тарковські? Що зробили вони такого,що потрібно не лише про них пам’ятати, але й шанувати їх творчість? Арсеній Тарковський— письменник зі світовим ім’я, а Андрій Тарковський – всесвітньовідомий сценарист та режисер. Батько і син. Такі різні долі та творчі шляхи. Але мало хто знає, що їх Батьківщиною є Єлизаветград (нині Кіровоград).

На думку багатьох науковців та літературознавців, 2012 рік на Кіровоградщині слід було б оголосити роком Тарковських у зв'язку з цілою низкою ювілеїв членів цієї славетної родини. У березні виповнилося 160 років від дня народження Надії Тарковської - першої дружини І.К. Карпенка-Карого (Тобілевича), ім'ям якої названо колишній хутір, а нині - музей-заповідник Хутір Надія.(слайд 2 ) У квітні відзначено 80-річчя непересічного російського кінорежисера Андрія Тарковського(сдайд 2), у червні - 105-річчя його батька, уродженця Єлисаветграда, знаного російського поета Арсена Тарковського(слайд 2), у жовтні - 150-річчя від дня народження народовольця, активного діяча колишньої єлисаветградської "Громади" Олександра Тарковського (батька Арсена Тарковського)(слайд2).

Кіровоградський міський літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого у 2007 році відгукнувся на ювілей одного з кращих поетів ХХ ст., нашого земляка Арсена Олександровича Тарковського виставкою "А я горел, я жил и пел - когда-то…".

Тож , хто вони – митці та творці родини Тарковських? Про це ми сьогодні дізнаємося на уроці.


    1. ^ Виступ 1 та 2 груп

Учитель. Спробуємо перегорнути сторінки уявного літературно-історичного журналу «Нетлінні зірки».

Сторінка перша – «Арсеній Тарковський»

Учень 1. Родина Тарковських була дуже відомою в місті. Батька Арсенія, Олександра Карловича, виховувала старша сестра Надія, яка була дружиною самого Карпенка-Карого. І відомий хутір «Надія», де вони жили, був посагом Тарковської. Олександр також навчався у реальному училищі разом із Садовським і Саксаганським, писав вірші і друкувався у місцевій газеті, знав сім мов. (слайд 3)

Історик. Цікава і кумедна історія пов’язана з другим шлюбом Олександра Карловича (перша дружина померла, залишивши дочку Леонілу). Він освідчувався своїй коханій, домашній вчительці Марії Рачковській чотирнадцять (!) разів. І стільки ж разів йому відмовляли. Але одного разу вони випадково зустрілися на весіллі, де Олександр зробив ще одну спробу. Після чергового «Ні!» він пригрозив впасти на підлогу, кричати і бити ногами. Дівчина не повірила, але він так і зробив. І тоді Олександр Карлович почув бажане «Згодна!»

Учень 2 . Це була високо інтелігентна сім’я, в якій звичайним було писати одне одному листи і присвячувати дружні вірші. У такій атмосфері любові і затишку зростали діти Валерій (народився у 1903 році) і Арсеній (1907 рік), які вже змалку відчували потяг до музики та літератури. Але батько був упевнений, що саме молодший син Арсеній зробить сім’ю відомою. Мабуть, він уже тоді бачив паростки таланту майбутнього письменника. А впевненість у тому, що він стане поетом, народилася в Арсенія після відвідування у шість років літературного концерту поетів Сологуба і Северяніна.

Історик Хочу зауважити, що зі старшим братом Валерієм(Валею) маленький Арсик спілкувався найчастіше. Брати розповідали однин одному таємниці, і,можливо, Арсеній успадкував захоплення старшого брата астрономією на все життя. Валерій загинув у 1919 році від руки одного з бандитів Григорьєва . (Арсенію тоді було 12, а Валі – лише 16)

* **

^ Еще в ушах стоит и звон и гром:

У, как трезвонил вагоновожатый!
Туда ходил трамвай, и там была

Неспешная и мелкая река—

Вся в камыше и ряске.

Я и Валя

Сидим верхом на пушках у ворот

В Казенный сад, где двухсотлетний дуб,

Мороженщики, будка с лимонадом

И в синей раковине музыканты.
Июнь сияет над Казенным садом.
Труба бубнит, бьют в барабан, и флейта

Свистит, но слышно, как из-под подушки:

В полбарабана, в полтрубы, в полфлейты

И в четверть сна, в одну восьмую жизни.
Мы оба

(в летних шляпах на резинке,

В сандалиях, в матросках с якорями)

Еще не знаем, кто из нас в живых

Останется, кого из нас убьют.

О судьбах наших нет еще и речи,

Нас дома ждет парное молоко,

И бабочки садятся нам на плечи,

И ласточки летают высоко.

1976

Учень 3 .У своїх спогадах Арсеній Тарковський пише: «У дітей має бути золоте дитинство. В мене воно було. Головне у світі — це пам’ять добра. Мене дуже любили». І це при тому, що він хлопчиком пережив і першу світову, і революцію, і громадянську війну. Та незважаючи на все, сім’я залишалася маленькою планетою, де батьки безмежно любили і поважали своїх дітей.

Мати виховувала хлопчиків за модною тоді теорією відомого педагога Макса Фребеля. Відповідно до неї, хлопчиків до п’яти років слід було вдягати у дівчачі сукні і не карати їх тілесно.

Історик . Цікаво, що через це одного разу з Арсенія пожартував улюблений дядько хлопчиків — Володимир Ільїн (чоловік їхньої тітки), військовий офіцер. Він дав потримати шаблю старшому брату, а молодшому — ні, бо той, мовляв, дівчинка. Арсеній розплакався, бо мати одягала його в сукні проти його волі. Тоді дядько Володимир порадив хлопчику порвати сукню і попросити перешити її на штанці. Хлопчик так і зробив, і відтоді його вже не одягати в дівчаче вбрання.

Учень 2 .Вчився Арсеній у чоловічій приватній гімназії Мелетія Крижановського з 1916 по 1920 рік. Сам директор був відомим педагогом, наставником і улюбленцем учнів, які ласкаво називали його «наймиліший Чорномор». Себе вони, звісно, ототожнювали з тридцятьма трьома богатирями з казки Пушкіна…
Учень 3. Дім-музей Тарковського, як його ще називають, розміщений в одній із будівель колегіуму не тільки тому, що він тут навчався. У цьому будинку жила його перша муза — Марія Фальц, його перше кохання, яке червоною ниткою проходить через усе його життя. Вірші про Неї Арсеній Олександрович писав і через багато років після її смерті. До речі, картина цього дому теж є у його творах:

«Невысокие, сырые

Были комнаты в дому

^ Называть её Марией

Горько сердцу моему.

Три окошка, три ступени

Темный дикий виноград.

Бедной жизни бедный гений

Из окошка смотрит в сад…» (слайд4)
Історик. Арсеній познайомився з Марією, коли йому було шістнадцять років. Вона була на вісім-дев’ять років старшою, до того ж «солом’яною вдовою» — її чоловік зник безвісти під час громадянської війни. Марія Густавівна була надзвичайно розумною, освіченою, мала особливу, внутрішню красу. Багато читала і обожнювала поезію, грала на роялі, тож не дивно, що вона приваблювала чоловіків.

Учень 1. На жаль, жодна річ у музеї не належала ані Арсенію, ані Марії. Особистих речей письменника немає навіть у його дочки Марини. Але в цих двох кімнатах дому відтворено образ і стиль того часу. Всі меблі є антикваріатом, їм понад сто років. Стіл, наприклад, подарований Родиною Мелетія Крижановського. Інші ж предмети зібрані силами батьків учнів колегіуму і вчителів. Тут немає стендів і вітрин, як у традиційних музеях, бо він живий — як містична істота, що любить приймати гостей. Тут проводяться літературні вечори шкільного гуртка, зустрічі з письменниками. Такий музей, як стверджує екскурсовод, єдиний на просторах України і навіть СНД. У одній із кімнат є імпровізована сцена, адже у дворянських сім’ях дуже полюбляли театральні вечори. А до Тарковського дуже часто приходила родина Тобілевичів. Особливо Арсеній захоплювався грою Саксаганського, якого вважав найвизначнішим актором.

Учень 4 .У біографії Арсенія Тарковського зазвичай майже не приділяють уваги елисаветградському періоду. Але ж саме середовище, де він провів дитинство і юність, сформувало майбутнього письменника. І все життя він пам’ятатиме рідне місто і буде за ним сумувати:

«А всё-таки жалко, что юность моя

Меня заманила в чужие края,

^ Что мать на перроне глаза вытирала,

Что этого я не увижу вокзала …»

У 1955 році, коли Арсеній Тарковський востаннє приїхав до рідного міста, він поїхав на хутір «Надія». По дорозі попросив зупинитися. Став на коліна і поцілував рідну землю… Він вже ніколи не повернеться сюди, але завжди пам’ятатиме місто свого дитинства, яке для нього було найкращим у світі …

* * *

^ Был домик в три оконца

В такой окрашен цвет,

Что даже в спектре солнца

Такого цвета нет.
Он был еще спектральней,

Зеленый до того,

Что я в окошко спальни

Молился на него.
Я верил, что из рая,

Как самый лучший сон,

Оттенка не меняя,

Переместился он.
Поныне домик чудный,

Чудесный и чудной,

Зеленый, изумрудный,

Стоит передо мной.
Учень 5. Протягом всього життя поет підтримував добрі стосунки з багатьма діячами української культури. Він дружив з Максимом Рильським, режисером Житомирського театру Миколою Станіславським, київською поетесою Євдокією Ольшанською, спілкувався з відомими українськими письменниками Дмитром Павличком, Борисом Теном, Леонідом Вишеславським, Іваном Драчем, кінорежисером Миколою Мащенком. Листувався з Леонідом Первомайським та Володимиром Базилевським. Разом з онуками І.К. Карпенка-Карого Андрієм та Назаром піклувався про музей-заповідник Хутір Надія. Арсеній Тарковський про Кіровоград написав стільки, скільки не написав жоден із письменників, які тут жили.
Учень 6. Про останній приїзд до нашого міста розповідає фотокартка, датована травнем 1955 року. На ній Арсен Тарковській стоїть біля будинку по вул. Володарського (колишній Олександрівській). Саме в цьому помешканні пройшло дитинство поета. В експозиції Кіровоградського музея є збірка поезій А.О.Тарковського "Зимний день" з дарчим написом кіровоградському актору Олександру Гудалову, з яким поет листувався, ціла низка фотокарток, які розповідають про перебування в 70-80-і рр. ХХ ст. подружжя Тарковських у Києві та Житомирі, листи Арсена Олександровича до поетеси Євдокії Ольшанської, з якою він дружив майже 20 років.

Арсен Тарковський - письменник зі світовим ім'ям, його твори перекладалися багатьма мовами. Кілька збірок поезій англійською, німецькою, французькою, чеською та польською мовами представлені на виставці. Є в експозиції вірші А.Тарковського українською мовою в перекладах Дмитра Павличка, Володимира Базилевського та Володимира Могилюка.

До речі, з 1992 року на Кіровоградщині започатковані у та проводяться Днів Тарковських - літературно-мистецькі заходи за участю творчої інтелігенції України та Росії.

^ 3.Виступ 3та 4 груп

Учитель. Батько і син. Такі талановиті , такі різні. Кожен з Тарковських є яскравим представником свого століття . (слайд 5)

Сторінка друга – «Андрій Тарковський»

Учень 6. Він увірвався в кінематографічний світ у двадцяти дев’ятирічному віці. Він – син Арсенія Олександровича Тарковського … видатного російського поета. «Це були важкі часи. Мені завжди не вистачало батька. Коли він пішов із сім’я мені виповнилось три роки. Життя було важким у всіх смислах» - скаже в кінці життєвого шляху, вже титулований режисер, Андрій Тарковських.

Андрій Арсенович Тарковський (4 квітня 1932 — 29 грудня 1986) — російський кінорежисер, сценарист. На думку багатьох зарубіжних критиків, це другий за вкладом в світове кіномистецтво та впливом на його історію радянський режисер після Сергія Ейзенштейна. Його твори – Каток і скрипка (1960), Іванове дитинство (1962), Андрій Рубльов (1972), Соляріс (1972), Дзеркало (1974), Сталкер (1979), Ностальгія (1984), Жертвопринесення (1986) – отримали численні відзнаки критиків та призи на кінофестивалях: «Золотий Лев» Венеціанського кінофестивалю за фільм «Іванове дитинство», спеціальний приз журі Канського фестивалю за стрічку «Соляріс».

Учень 7. Але за талантом ховалася туга за батьківщиною, похмура самотність. Сьогодні ми спробуємо розповісти про Тарковських не лише як про представників культури свого часу, а й як про звичайних людей з їх проблемами, радістю, болем, коханням.

Журналіст Із спогадів італійського кінорежисера Донателли Багліво(слайд 6)

  • Ви пам’ятаєте Вашу першу зустріч з Андрієм Тарковським? Як це сталося?

Моя перша зустріч з Андрієм Тарковським відбулася в саду, що прилягає до кінозалу RAI (іт. Radiotelevisione Italiana). Я була запрошена переглянути один фільм. Це якраз був типовий комерційний фільм, який мені взагалі не сподобався. Я вийшла з залу і пішла в сад, щоб зачекати свого колегу, який залишився додивлятися фільм. В саду був хлопець, худий такий, що нервово ходив туди-сюди, він був одягнений в штани зеленого мілітарного стилю та в курточку. Він дивився на мене, намотуючи круги, і мені було якось ніяково від такої ситуації, тому вдавала, що щось пишу. Закінчився фільм, вийшов мій колега та й каже: «А зараз познайомлю тебе з моїм другом». Другом виявився якраз цей хлопець. Він тоді майже не розмовляв італійською, а з його акценту я зрозуміла, що це росіянин. Так почалася наша довголітня дружба з Андрієм Тарковським.

- Чи розповідав Вам Андрій Тарковський про своє українське коріння?

Думаю, Вам буде цікаво те, що Андрій дуже часто розповідав мені про своє українське коріння по лінії батька. Ми планували колись здійснити разом навіть подорож автомобілем з Риму до Москви через край його предків - Україну. Ідея була така - зняти фільм, роблячи кінозйомки під час подорожі та розповідаючи про відомих письменників цього краю, серед яких мав бути його батько поет Арсеній Тарковський.

  • А на кого рівнявся у своїй творчості Андрій Арсенович?

^ Звичайно ж ,на творчість першого українського кінорежисера Олександра Довженко

Учень 8 . Творчість, митець, поет… За цими слова ми можемо побачити

лише історію , проблеми століття, злами, падіння та надбання певного народу. А що ми знаємо про саме життя Андрія Тарковського, про його родину, кохання, сум?

За словами Марини Арсеніївни, «і батькові, і Андрію не дуже пощастило з жінками». Поет написав у листі до сина: «Не будь листком на вітрі. І не кидайся в пристрасть, як у глибоку криницю…»

Обидва були кілька разів одружені, але нащадки Тарковських, крім Марини Арсеніївни, не особливо цікавляться творчою спадщиною своїх предків. Із сином Андрія від першого шлюбу Арсенієм, хірургом за фахом,Марина підтримує теплі стосунки. Син кінорежисера від другого шлюбу Андрій живе в Парижі, він — президент Міжнародного інституту мистецтв ім. Андрія Тарковського.

Учень 9 Доля була немилосердна до Андрія . Спочатку визнання, слава на батьківщині. Потім найстрашніше – забуття, нерозуміння, пошуки, чужа країна.

У 1983 році він поставив на сцені Лондонського театру «Конвент Гарден» пушкінського «Бориса Годунова».

Останній фільм «Жертвоприношення» Тарковський знімав на острові Голландії та в Швеції. Вже тоді у вересні 1985 року у стадії монтажу здоров’я Тарковського різко похитнулося. Він захворів. Пройшовши курс обстеження виявилось, що в режисере рак легень.

У 1986 році фільм, останній фільм, Тарковського побачив світ. Його одразу було титуловано на Канському кінофестивалі.

Андрій працював до останнього. Книгу «Відображений час» він закінчив за дев’ять днів до смерті.

29 грудня 1986 року Андрій Тарковський помер. Режисера поховали на православному кладовищі в чужій могилі. На білому камінному хресті з написом «Володимир Григор’єв» з’явилась табличка з іменем режисера. Згодом він був перезахоронений. І тільки у 1994 році на могилі з’явився надгробний камінь з написом: „Людині, котра бачила Янгола”.(слайд 6)

^ IV. Підсумок уроку

Учитель . «Кожна людина – творець своїх справ». Ці слова письменника епохи Відродження Мігеля де Сервантеса такі ж актуальні сьогодні, як і багато років тому, в 16 столітті, коли були написані. Ми можемо лише доповнити фразу: «… та творець історії своєї епохи». Кожен представник родини Тарковських завжди опирався лише на власні сили, що давало змогу повернути рідний край до повнокровного життя, зробити переворот у думках сучасників

Рефлексія. Усне опитування . технологія «Мікрофон»

  • Що найбільше запам’яталося особисто кожному сьогодні на уроці?

  • Яким чином родина Тарковських була поєднана з театром «корифеїв»?

  • Який внесок , на вашу думку, зробили в українську культуру батько і син Тарковські?

  • Як ви вважаєте, чому епіграфом до нашого уроку стали саме ці рядки російського поета О. Мандельштама? Як ви їх розумієте?

  • Спробуйте пояснити, чому тема уроку та назва нашого усного журналу не співпадають.

Учитель . Дійсно, сьогодні ми з вами лише перегорнули самі перші сторінки літературно-історичного журналу. Ми дізналися про родину митців Тарковських .Пошуки триватимуть. Ми йдемо далі

V.Домашнє завдання.

Розпочати творчо-пошукову роботу за групами

  1. Нашадки Тарковських

  2. Музеї родини Тарковських

  3. Музи Арсенія та Андрія Тарковських


Схожі:

Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами iconУрок №1 Тема: Віртуальний клас
Познайомити учнів з картою України; з назвою та розташуванням її найбільших міст та рік
Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами iconКонспект уроку фізкультури для учнів 3 класу. Завдання уроку
Повторити загальнорозвивальні І спеціальні вправи для підготовки м′язів рук до роботи з м′ячем
Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами iconУрок №4 тема уроку повітря навколо нас. Властивості повітря. Склад повітря
Обладнання : електронна презентація до уроку, підручник для 3 класу Т. М. Байбара, Н. М. Бібік – К. «Форум» 2003, зошити з природознавства,...
Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами iconУрок 1 Тема уроку. Склад, властивості, застосування найважливі
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок І творчого застосування їх на практиці. Форми роботи: фронтальна....
Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами iconУроку в училищі 6-9 ст. Конспект уроку на тему «Харчові добавки та е-числа»
Спільна діяльність вчителів; учнів визначає форму організації знань на данні теми. В даному випадку форма організацій теоретичного...
Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами iconМетодичні рекомендації щодо проведення Уроку ґендерної грамотності...
Засідання шкільного методичного об’єднання класних керівників «Гендерне виховання школярів»
Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами iconНауково-методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень...
Класний журнал (далі журнал) – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, у якому фіксуються результати навчальних...
Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами iconЩо таке урок. Підготовка до уроку. Урок
Урок — логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом...
Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами iconУрок 1/1 Тема. Електризація тіл. Два роди електричних зарядів
Мета уроку: познайомити учнів із явищем електризації тіл; довести існування двох типів зарядів І пояснити їхню взаємодію тип уроку:...
Уроку Урок віртуальний журнал Попереднє завдання для учнів за творчими групами iconУрок 34 Дата: 27. 01. 2010 Тема уроку
Освітня мета: вчити учнів висловлюватися за темою уроку, узагальнити лексичний матеріал
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы

Головна сторінка