2. Залишки житла №1 з поселення Мізин




Скачати 227.88 Kb.
Назва2. Залишки житла №1 з поселення Мізин
Сторінка1/3
Дата конвертації02.03.2013
Розмір227.88 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
  1   2   3



1.«Золоті ворота» в Києві

Палеоліт- давній кам`яний вік (від появи людини до X тис.рр.до н.е).



2.Залишки житла № 1 з поселення Мізин




3.Реконструкція розпису вохрою на черепі мамонта з поселення Межиріч на Черкащині

4



.4.Шумливий браслет із бивня мамонта з поселення Мізин


Мезоліт. (X-VII тис. до н. е.).


^ 5.Прорисовка плити із зображенням мисливця на кіз з Кам'яної Могили.

Неоліт. (VII-IV тис до н. е.)




^ 6.Кераміка Буго-Дністровської культури.

Енеоліт ( мідний вік) ( IV-III) тис. до н. е




^ 5.Кромлех з острова Хортиця.


Трипільська культура VII—IV тисячоліття до н. е.


6.Моделі жител з другого тому "Енциклопедії Трипільської цивілізації




^ 7..Амфора. Поселення Кліщів на Вінничині




8."Біноклеподібні вироби" з поліхромним орнаментом
Вінниччині




^ 9..Неорнаментована посудина з двома рядами вушок.
Поселення Кліщів на Вінниччині.




10.Антропоморфна пластика з колекції ПЛАТАР





^ 11. Зооморфна пластика з поселень Поділля.
Вінницький обласний краєзнавчий музей





^ 12.Зразки трипольської культури.
Бронзова доба ( II-I тис до н. е) металів, характеризується появою зокрема бронзи.(сплав міді з оловом).


^ 13.Загальний вигляд кургану-святилища епохи бронзи в Надазов'ї.





14.Кераміка та прикраси Тшинецької культури. 

Археологічна культура - група споріднених пам'яток, які належать до одного відрізку часу і займають певну територію.



^ 15.Стели-статуї виявлені біля с. Наталівка на Подніпровї
та с. Білогрудівка на Уманщині.


Залізний вік.( I ст. . до н. е.). .). У цей період виникають рабовласницькідержави: Кіммерія, Скіфія, з`являються античні міста Причорномор`я.




^ 16.Надмогильна кіммерійська статуя стовп
(с. Костянтинівка Миколаївської обл)


3..Культура скіфів .( VII-IIIст.до н.е.




^ 17.Кубок з зображеннями скіфського життя

з кургану Куль- Оба.



18. Солохський гребінь



^ 19.Золота пектораль. IV ст. до н.е. з кургану Товста Могила
( Золота пантера)

Фільм




http://www.liveinternet.ru/tags /http://pauluskp.livejournal.com/46076.html


^ 20.Рукоять меча.

Курган Чортомлик.
21. Золота фігура оленя зі станиці Костромської


Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор`я. (VII ст до н. е – IV ст. н. е).




22.

Перстень с зображенням Афіни. Херсонес




23/Розпис саркофага "Майстерня художника" Боспорське царство

^ 24.Лекіф "Охота"Боспорське царство”
25.Сережки "Ніка на квадрізі"Феодосія.




Археологічна культура.

Пе­редбачається, що це матеріальні залишки окремого етносу або етнічної спільноти. Окремі культури на­зивають за назвою місцевості, де було вперше від­крито й досліджено пам'ятки цього типу (трипільсь­ка, черняхівська); за типом поховань (ямна,ката­комбна, зрубна); за формою або орнаментом керамі­ки тощо. Групи споріднених культур утворюють ет­нокультурні області.

^ Шнурова кераміка-археологічна культура раннього пе­ріоду доби бронзи (XXI - ХУП-ХУ ст. до н.е.). Назва похо­дить від оздоблення глиняного посуду шнуровим орнамен­том. Пам'ятки шнурової культури представлені поселеннями, грунтовими і підкурганними могильниками, а також: похованнями в кам'яних скринях. Основними за­няттями населення були землеробство та скотарство.

^ Тшинецька археологічна культура середнього періоду доби бронзи (ХУІІ-ХП ст. до н.е.). Назва походить від с. Тшинець (Східна Польща), де вперше було виявлено пам'ятки цієї культури. Досліджено багато поселень, курганних могильників та окремих курганів тшинецької культури. Населення займалося скотарством, зем­леробством, полюванням і рибальством.

^ Білогрудівська археологічна культура пізнього ета­пу бронзового віку (ХІП-ІХ ст. до н.е.). Назва походить від перших пам'яток цієї культури, досліджених у Білогрудівському лісі біля с. Піківці на Черкащині. Харак­терною особливістю пам'яток білогрудівської культури є наявність курганоподібних насипів - зольників. Ві­домі також поселення. Основне заняття населення - зем­леробство і скотарство.

^ Чорноліська археологічна культура епохи раннього за­лізного віку передскіфського періоду (ІХ-УІІ ст. до н.е.). Назва походить від перших пам'яток, виявлених у Чор­ному лісі на Кіровоградщині. Там було досліджено Чорноліське городище, укріплене трьома рядами валів і ро­вів. Відомі також: і неукріплені поселення, курганні та безкурганні могильники, окремі скарби. Населення займа­лося землеробством, скотарством, ремеслами.

^ Ямна археологічна культура раннього періоду епохи бронзи (ХХУП-ХІХ ст. до н.е.). Названа так за типом поховань у простих гру н то в их ямах під курганним наси­пом. Відомі укріплені і неукріплені поселення. Основою господарства було скотарство. Займалися також: зем­леробством, мисливством, рибальством. Знахідки в по­хованнях залишків найдавніших возів свідчать про наяв­ність у племен ямної культури колісного транспорту.

^ Багатоваликова археологічна культура середнього пе­ріоду епохи бронзи (ХУП-ХУ ст. до н.е.). Назва походить від оздоблення посуду орнаментом із кількох наліпних ва­ликів або прокреслених ліній. Мотиви візерунка включа­ють прямі ряди ліній, заштриховані або чотирикутні поля. Памятки багатоваликової кераміки репрезенто­вані поселеннями, курганними похованнями. Носії бага­товаликової культури жили родовими селищами, займа­лися скотарством, землеробством, рибальством.

^ Зрубна археологічна культура пізнього періоду епохи бронзи (ХУІ-ХІІ ст. до н.е.). Назва походить від типу по­ховань в дерев'яних зрубах, виготовлених з колод дерева. Відомі поселення, могильники, скарби, майстерні. Основ­ними заняттями населення були скотарство і земле­робство.

^ Білозерська археологічна культура пізнього періоду епохи бронзи (ХІ-ІХст. до н.е.). Назва походить від посе­лення на березі Білозерськоголиману в м. Кам'янка-Дніп­ровська Запорізької області. Пам'ятки цієї культури репрезентовані поселеннями, могильниками, бронзоливарними майстернями, скарбами. Вчені визначають ве­ликий внесок білозерських пам'яток у формування кім­мерійської культури.

^ Сабатинівська археологічна культура пізнього періо­ду епохи бронзи (ХІУ-ХП ст. до н.е.). Назва походить від поселення, поблизу с. Сабатинівка на Кіровоградщині. Ві­домі поселення, курганні і грунтові могильники, скарби бронзових виробів, бронзоливарні майстерні. Населення займалося землеробством, скотарством, бронзоливар-ним ремеслом.

^ Мар'янівська і бондарихінська археологічні культу­ри епохи бронзи. Ці культури генетично зв'язані між: со­бою, інколи їх вважають однією, мар'янівсько-бондарихінською культурою. Мар'янівська культура датується ХУПІ-ХП ст. до н.е., бондарихінська - ХІІ-УПІ ст. до н.е. Назви походять від поселень біля с. Мар'янівка нар. Сейм у Сумській обл. та в урочищі Бондариха поблизу міста Ізюм Харківської обл. Основою господарства населення цих культур було землеробство та скотарство.

^ Зарубинецька археологічна культура репрезентована безкурганними могильниками, поселеннями, зрідка горо­дищами (II ст. до н.е. - II ст. н.е.). Назва походить від поселення поблизу с.Зарубинці на Київщині. Населення вело осілий спосіб життя, займалося землеробством, скотарством, ремеслами. Більшість дослідників вважає, що носіями зарубинецької культури були предки давніх слов'ян.

^ Пшеворська археологічна культура (II ст. до н.е. -IV-поч. V ст. н.е.) свою назву одержала від м. Пшеворськ у Польщі. Відомі поселення та могильники переважно без-курганні. Основу господарства населення пшеворської культури становили землеробство і приселищне скотар­ство. Більшість дослідників вважають, що з пшеворсь-кою археологічною культурою пов'язане формування однієї з груп східнослов'янських племен.

^ Київська археологічна культура (ІП-У ст. н.е.) - ре­презентована поселеннями та безкурганними могильни­ками. Перші пам'ятки було виявлено на територіїм.Ки­єва та його околиць, звідки і пішла назва культури. Соціальна організація носіїв київської культури відпові­дає розвитку територіальної сусідської общини. Насе­лення займалося землеробством, скотарством, ремес­лами. Дослідники розглядають київську культуру як генетичний попередник ранньосередньовічних слов'ян У-УП ст. н.е.

^ Вельбарська археологічна культура (І-ІУст. н.е.) свою назву одержала від могильника у м.Вельбарк у Польщі. Пам'ятки вельбарськоїкультури репрезентовані безкур­ганними могильниками та поселеннями. Більшість до­слідників пов'язує вельбарські пам'ятки з готами та іншими германськими племенами.

^ Культура карпатських курганів одержала назву від курганного могильника на території Карпатського перед­гір'я (кін. П-сер. У ст. н.е.). Відомі курганні могильники та поселення. На думку дослідників, населення культури карпатських курганів було генетичним попередником східнослов'янських літописних племен - білих хорватів.

^ Пеньківська археологічна культура (У-УПІ ст. н.е.) свою назву одержала від поселення поблизу с. Пеньківка у Потясминні. Пам'ятки цієї культури репрезентовані поселеннями, безкурганними могильниками, скарбами мартинівського типу, до складу яких входили пальчасті фібули, браслети з потовщеними кінцівками, частини поясних і головних уборів. Вчені вважають населення пеньківської культури належним до антського (східно­слов'янського) напівдержавного союзу У-УП ст. н.е.

^ Празько-корчацька археологічна культура (У-УПст. н.е.) одержала назву від могильника поблизу с.Корчак у Жи­томирській обл. та подібних пам'яток у передмісті Праги (Чехія). Відомі поселення, могильники як безкур-ганні, так і курганні - на Волині. Дослідники пов'язу­ють корчацькі пам'ятки зі східнослов'янськими племе­нами Полісся на Волині.

Східні слов`яни ( IV ст н. е – поч. VIIст. н. е.).



^ 26.Гончарна ваза с піктограмами - "календарем"
Черняхівская культура,
III-IV вв. н. э.


27.Язичницький храм у с. Буша на Вінниччині. 



^ 28.Збруцький ідол. Це зображення Світовида з вапняку у вигляді чотирьохгранного стовпа, розділеного на 3 яруси, які відповідають уявленням слов’ян про небо (Праву), землю (Яву) й потобіччя (Наву). Під спільною шапкою витесано верховних слов’янських богів — Ладу, Мокошу, Перуна й Дажбога.



^ 29.Гребінці. Черняхівська культура. Поділля. 30.Язичницькі хрестоподібні знаки


Художня культура Київської Русі IX—XIII століття.

. Княжа доба. Часи існування Київської Русі та Галицько-Волинського князівства

^ 31.Собор Св. Софії в Києві.

Церква Святої Софії була закладена в 1037 році в часи правління Ярослава Мудрого. Це п`ятинефна, п`ятиапсидна хрестово- купольна архітектурна споруда, яку вінчають13 напівсферічних куполів і оточують два ряди відкритих галерей.На другому поверсі розташовуються хори ( полаті), куди піднімався князь зі своїм оточенням. За розмірами собор перевищував візантійські храми. Собор входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

За часи правління Ярослава Мудрого були збудовані також Золоті ворота, які завершувалися домовою церквою.мал.№1
^ 32. П`ятницька церква в Чернігові. З кінця X століття архітектура Київської Русі відмовляється від грандіозних форм. Храми стають меншими ( часто однокупольними). Прикладами є собор у Володимирі – Волинському, П`ятницька церква в Чернігові.

^ 33.Борисоглібський собор в Чернігові



Собор зведений приблизно у 1123 році другим володарем Чернігова - Давидом Святославичем, присвячений небесним покровителям роду Ярославичів (Борису і Глібу), який перетворився на почесну усипальницю.




^ 34. Собор Михайлівського Золотоверхого монастиря

http://podorozh.info/?view=ob&kod=2016
35.Рельєф із Михайлівського монастиря. ХІ ст.




35a

Троїцький собор у Новомосковську.( 1773 – 1778)

Мозаїки та фрески.

^ 36.Богоматерь Оранта (Нерушимая стена). Мозаика в алтаре собора. XI век.



^ 37.Святитель Василий Великий. Мозаика алтаря. XI век.







^ 38.Фрески собора св.. Софии

1040-е — начало 1050-х гг. Ярослав Мудрый



Сім`я Ярослава Мудрого.



^ Скоморохи. Фреска у південній вежі собору

http://about-ukraine.com/index.php?text=729



  1   2   3

Схожі:

2. Залишки житла №1 з поселення Мізин iconЗа даними інвентаризаційного опису залишки активів І пасивів на 01 липня
Залишки активів І пасивів згрупувати в статті балансу І заповнити баланс на початок звітного періоду
2. Залишки житла №1 з поселення Мізин iconУгода № про реалізацію послуг по здачі житла в найм
Предмет угоди за цією Угодою овк «замок», на основі попередніх заявок замовника, надає комплексні послуги по здачі житла під найм,...
2. Залишки житла №1 з поселення Мізин iconМінімальні вимоги до житла Добровольців Корпусу Миру
За критерієм, який Корпус Миру США в Україні визначив як основний при затвердженні житла для добровольців, житлові умови для добровольців...
2. Залишки житла №1 з поселення Мізин iconОлена Веремейчик Галина Пашкевич своєрідність давньоруського поселення в урочищі овраменків круг
В статті розглядаються результати палеоботанічних аналізів поселення Овраменків Круг Х-ХІІІ ст., що знаходиться поблизу Чернігова....
2. Залишки житла №1 з поселення Мізин iconПочаткові залишки на рахунках бухгалтерського обліку на початок березня...

2. Залишки житла №1 з поселення Мізин iconКодексу України про адміністративні правопорушення
Про залишки та використання енергетичних матеріалів І продуктів перероблення нафти
2. Залишки житла №1 з поселення Мізин icon«Проведення знезараження житла, установ, територій уражених токсичними...

2. Залишки житла №1 з поселення Мізин iconТаблиця 1 Залишки на рахунках на 01. 01. 2007 року
На підставі залишків (таблиця 1) та господарських операцій (таблиця 2) виконати наступні операції
2. Залишки житла №1 з поселення Мізин iconМалашівецька група палеолітичних пам’яток історична довідка
Молодове V, Липа VІ, Мізин. У 1968 р місцезнаходження обстежив В. Савич,2 а в 1981–1983 рр. — автор. 3 Були зібрані нові матеріали,...
2. Залишки житла №1 з поселення Мізин iconПринципи проектування екоміста І житла в умовах мінімального впливу шуму
Напрям (спеціальність): 04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка