Конспект лекцій з дисципліни "Культурологія" для студентів напряму підготовки 020210




НазваКонспект лекцій з дисципліни "Культурологія" для студентів напряму підготовки 020210
Сторінка16/16
Дата конвертації03.08.2013
Розмір1.92 Mb.
ТипКонспект
uchni.com.ua > Культура > Конспект
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

^ 3. Модернізм у мистецтві.

Особливо в образотворчому, пропагує "нетря­ний стиль", монтажні "відеоефекти", "фотоарт", гіперреалізм. В архітек­турі він утверджує так званий міжнародний стиль, поп-архітектуру, деко­ративні гаражі, а в музиці — панк-рок і нову хвилю року. У 60— 80-ті роки з'явилося чимало музичних митців, які тяжіють до індивідуалізму. Для їхніх творів характерним є розрив з класичною музикою, надмірне захоплен­ня технічними новинками, що часто руйнує норми і гармонію в музиці.

Згодом па зміну модернізмові прийшов постмодернізм, який орієн­тується більше на комерцію, бізнес. Масова комерційна кінопродукція (вестерни, детективи, фільми жахів з кривавими сценами) дедалі більше завойовує позиції в зарубіжному кіно. На кіно- і телеекрани виходять фільми "Джеймс Бонд...", "Клас — 1984", "Знищення по-техаськи" тощо, в яких пропагуються насильство, вбивство, жорстокість. Значного поши­рення набули фільми про космічні пригоди та інопланетян, різні катаст­рофи ("Пожежа", "Щелепи", "Землетрус").

У зарубіжній літературі поширився і такий напрям, як детектив. Не ма­ючи художньої цінності, він значно впливав на масового читача. Тому по­ряд з кращими зразками зарубіжного детективу англійської письменниці А Крісті і французького письменника Ж Сіменона, поширилась і примітив­на серія романів англійського письменника І. Флемінга про "Агента 007".

У мистецтві країн Заходу одним із провідних різновидів модернізму став неоавангардизм, який поєднує в собі й абстрактний живопис, і сучас­ний сюрреалізм, і структуралізм.

Помітний вплив на зарубіжну культуру справила і така досить мо­дерністська художня течія, як "поп-арт". Відмовляючись від звичних методів живопису й архітектури, логічних і образних закономірностей, "поп-арт" культивував випадкове поєднання готових побутових предметів, механічних копій (фотографій, муляжів, репродукцій), уривків із масових друкованих видань (реклама, промислова графіка, комікси та ін.), у ранг мистецтва зводились культ речей, любов до сенсації і "масова культура". "Поп-арт" започатковано як течію в елітарному мистецтві, потім його ад­ресували молоді як доступну сучасну культуру, в творах якої все дозволе­но. Поступово "поп-арт" став масовим явищем, проникнувши в літерату­ру, театр, кіно, музику і побут, стиль поведінки, образ думок.

Значного поширення в театрі, музиці, цирку Заходу набув такий різновид "поп-арту", як "хеппенінг"—пряме перенесення на сцену того, що відбувається в певний момент: актори чи музиканти виходять на сцену і без сценарію роз­починають імпровізувати. Інколи в таких діях бере участь і сама публіка. Водночас із цими течіями в зарубіжній культурі у другій половині 80-х років розвивалось реалістичне мистецтво. Видатними представника­ми реалізму в зарубіжній літературі стали французькі письменники Є. Тріо­ле, Р. Мерль, М. Дрюон, поет Ж. Превер, італійські письменники К. Кассола, А. Моравіа, письменник ФРН Г. Белль. Представниками англійського реаліз­му були письменники Дж. Олдрідж, Ч. Сноу А. Мердок, американського — Т. Уільямс, Д. Апдайк, К. Воннегут.

Подальшого розвитку набула реалістична література в молодих краї­нах Азії й Африки, що розвиваються. У ній гучно звучить тема боротьби за незалежність, любові до своєї Батьківщини. Широковідомою стала твор­чість таких письменників, як Яшпал (Індія), Катеб, Ясин (Алжир), К. Лей (Гвінея), Нгугі (Кенія). Глибокий патріотизм пронизує поезію А. Нето (Ан­гола), П. Неруди (Чилі).

Характерною для реалістичної зарубіжної літератури у другій половині 60—80-х років була тенденція до посилення уваги до витоків людської са­мосвідомості, культурної пам'яті, масштабного охоплення проблем жит­тя, долі сучасного світу. В цей час актуалізуються також проблеми співвідношення особистості з космічним і людським універсумом.

Значних творчих здобутків досягнуто і в театральному мистецтві. Саме в цей період подальшого розвитку набули й епічний театр, і нові жан­ри — трагікомедія, політична і документальна драма, а також езотерич­ний театр Китаю, Японії, Індії та інших країн Азії й Африки. Значних висот у цей час досяг американський театр, що дав світу грандіозну помпезність мюзиклів та різних шоу. Зарубіжний театр — різний і мінливий, ліричний і жорстокий, здоровий і хворий, перебував у постійному пошуку сенсу життя і вічної істини. Саме це було і є надзавданням сучасного театру.

Тема боротьби за утвердження миру і соціальної справедливості жи­вить творчість і художників-реалістів. Яскраво реалістична течія ви­явилася, зокрема, у творчості французького карикатуриста і політичного

графіка Ж. Еффеля, американського художника Р. Кента, датського по­літичного карикатуриста Г. Бідструпа. Серед визначних майстрів живопи­су слід згадати мексиканського художника Д. Сікеироса, який працював над розробкою нових засобів зображення і технічних методів живопису. Ці художники не були байдужими, фальшивими. Вони ніколи не висували перед собою концепцію, а, приглядаючись до життя, намагалися зрозуміти або людей, які їх оточують, або самих себе. Концепції вироблялися у них згодом, під кінець життя. Митець здатен самореалізуватися, коли він про­ник у життя, прагне зрозуміти людину і щось про неї чи для неї сказати.

Пошуки символічної образності, найбільш економних і зручних і вод­ночас художньо виразних форм продовжувалися в архітектурі, особливо у громадських і спортивних спорудах. Багатьох архітекторів приваблю­ють образи окремого будинку і міста в цілому. Виникло чимало оригіналь­них забудов нових міст: паралельних (поряд з Римом — Новий Рим тощо), надводних, мостових (на мостах над водою), діаполісних та ін. Правилом стало використання спортивних будівель як універсальних трансформо­ваних залів. Привабливих форм набули вокзали та аеропорти. Так, амери­канський архітектор Єеро Саарінен надав форму польоту проектові аеро­вокзалу поблизу Нью-Йорка.

У другій половині 60— 80-х років розширило можливості художнього сприйняття дійсності зарубіжне кіно. Прогресивний гуманістичний і де­мократичний зміст притаманний фільмам кінорежисерів М. Антоніоні (Іта­лія), А Пенна, Ф. Копполи (США), Р. Атенборо (Англія), М. Тротта (ФРН) та ін. У їхніх кінострічках розкривається проблема прав людини, її буття, значен­ня великої любові. Цій темі присвячений і фільм кінорежисера В. Вендерса "Париж—Техас", який у 1984 р. на Каннському кінофестивалі одержав голов­ний приз — "Золоту пальмову гілку". Прагнення до добра, злагоди і справед­ливості виявили і кінофестивалі у Венеції (1986) і Західному Берліні (1987).

Бурхливий розвиток у цей час відеоіндустрії, зумовлений зростанням темпів науково-технічного прогресу, значно послабив монополію кінема­тографа і поширив можливості для зростання аудиторії масового глядача (особливо молодіжного) в інших видах мистецтва, зокрема музичного.

Прогресивні тенденції відбивало і реалістичне музичне мистецтво Заходу. Гідне місце у скарбниці світової культури зайняли твори таких ком­позиторів, як Б. Бріттен (Англія), І. Стравінський (США) та ін. Характер­ним для їхньої творчості є поєднання національно-музичних традицій минулого із сучасними музичними засобами.

У зарубіжній естраді широкої популярності в любителів музики набула творчість англійського квартету "Бітлз"1, ансамблів і дуетів "Роллінг Сто-унз", "Карз", "Лед Зеппелін", оркестру К. Сантани, у складі якого успішно

У листопаді 1994 р. у музичному архіві Бі-Бі-Сі знайдено альбом з піснями «Бітлз», записаний ЗО років тому, але з різних причин вони ніколи не виконувались для ши­рокої публіки. Цей альбом напередодні Різдва 1994 р. з'явився у магазинах Англії, і шанувальники цього квартету познайомилися з його творчістю періоду 60-х років.

^ 4. Культура у 90-ті роки , та Західний релятивізм.

Якщо ми говоримо, що 90-м рокам передував період подальшого поглиблення протистояння двох непримиренних між собою світів соціально-економічних, політичних й ідеологічних си­стем, що створювало значні перешкоди на шляху культурного прогресу (а це незаперечно так), то що можна сказати у зв'язку з поразкою однієї з цих систем, тобто комуністично-радянської, поразкою СРСР у "холодній війні", розвалом соціалістичного табору, розпуском СРСР та КПРС та утворенням натомість ряду самостійних, суверенних незалежних держав? Це не рядова подія — упав великий Вавилон! Відбулося третє за своєю історичною значущістю (після Першої і Другої світових воєн з їх кризо­вими і карколомними наслідками) потрясіння XX століття. На межі 80— 90-х років з причин тоталітаризму, мілітаризму, ідеологізації принципів демократії, зневаги до фундаментальних законів економіки, інших не менш антиприродних чинників у ряді країн настав крах соціалістичного ладу і розпочалися процеси політичної та економічної трансформації в напрямку запровадження законів ринкової економіки та демократизації. Відношення до цього історичного повороту мають деструктивні й творчі сили обох світів, у тому числі, й особливо, у сфері духовної культури.

І якщо Захід продовжував іти своїм капіталістичним шляхом і зумів за­хистити свій статус-кво, свою демократію, свою духовність і свої капітали, то цього не скажеш про соціалізм. Він залишився на роздоріжжі, точніше — на бездоріжжі. І тепер залишки його прихильників, які слідом за своїми батьками і дідами, прообразами Часників і Галушок, котрі непогано почу­валися за свого режиму, не знають, куди знову кинутися, який ще "ізм" де­магогічно нав'язати для продовження експерименту на своїх і чужих про­столюдинах років отак із 75.1 йдуть вперед кумачово з постійно поверну­тою назад головою, ностальгічно зітхаючи не за стома днями Паризької комуни, не за двома-трьома роками за Леніна, а за цілим століттям (без чверті), яке склало епоху деспотизму, страху, злидарства, байдужості, мер­злякуватості своїх покірних, яких, мов овечок на бойню, гнали на "доб­лесний труд", а вони тільки жалібно мекали і бекали.

Як відбувався цей культурний процес у новій ситуації, коротко і повідаємо у цьому розділі.

Історія неодноразово підтверджувала, що духовна культура у своїй гли­бинній внутрішній суті не підпадає під прямий кардинальний вплив су­спільно-політичних і навіть економічних катаклізмів та разючих змін і не обмежується рамками миру, війни, державних переворотів, прийняття кон­ституцій, рішень з'їздів тощо. Важко встановити за цими факторами якісь вододіли чи якусь періодизацію, пов'язану і з технічними, і зеленими ре­волюціями чи релігійними течіями — за винятком окремих формально­стей, кількісних занепадів або піднесень, які однак своєї якісної основи не міняють, а якщо і бувають якісь зміни в цьому плані, то лише досить трива­лим еволюційним чи спонтанним шляхом.

Та як би там не було, протягом тривалого часу панували тоталі­тарна, елітарна і масова культури, які переступили і в 90-ті роки, і в XXI ст. Бо й справді та ж тоталітарна культура не сходить зі сцени, а лише міняє форми, пофарбування, інтенсивність дії і впливу. Саме завдяки їй відбулася дегуманізація суспільства. І люди до цього звикають, приймають за норму поведінки і стають полохливо-безпринципними, нездатними серйозно і чесно мислити, а тим паче діяти, і вдаються швидше до каприз­ності й виправдань своїх вчинків, а ніж дотримуються елементарних мо­рально-гуманних принципів. І таким чином самі служать підґрунтям відтворення тоталітарної культури і самого режиму.

Масова культура, незважаючи на її зародки ще в античну епоху, зокре­ма у видовищних дійствах Римської імперії, період панування християн­ства, в часи виникнення науково-технічної революції, все ж остаточно сформувалася наприкінці XX століття у США, згодом поширившись на вищу освіту, кіно, рекламу, журналістику. В Англії, наприклад, організову­ються спеціальні курси, що містять матеріали з кіно, наукової фантастики і навіть футболу.

На відміну від елітарної, масова культура, надаючи всім своїм елемен­там системи однорідності, абсолютної схожості та невибагливості під ви­глядом нейтральності щодо політики, ідеології, ідейності, робить ставку на видовищність, стереотипи свідомості, стандартні штампи, що не вима­гає від людини багато витрат розумової енергії, почуттів, волі, знань, ви­тончених смаків, тобто всього того, без чого не може існувати серйозне, благородне, красне письменство і мистецтво взагалі.

Масова культура пропагує розважливість (для відпочинку), натуральне насильство, секс, вивільнюючи від почуттів справжнього кохання, зусиль думати, вияву волі, почуття відповідальності, й навпаки, нахиляє до сприй­мання іміджу, ілюзій, вимислів, несу світних фантазій і міфів, які в кращому випадку забавляють, відволікають. У літературі, наприклад, поряд із масо­вою культурою уживається постмодернізм, який тяжіє скоріше до комерції, бізнесу, ніж до художньої досконалості, правдивого відображення життя і покликів, творення добра, справедливості, боротьби зі злом.

Ця культура, хоч і розрахована на тотальність, охоплення найширших кіл населення, але спирається не на змістовність, а на формальну кількісну ознаку, її ефективність. А відомо з багатьох висновків, що масовість — це ще не є народність, всього-на-всього кількісний спосіб і показник вироб­ництва і споживання, як горілка, пиво, куріння і, звичайно, наркотики.

Цілком природно, що такий стан у культурі викликає протидію. Висту­пимо зі своєю контркультурою, яка нібито виникає з природної потре­би протистояння і постає в певних контрформах культури.

Це свого роду навіть радикальна культура, ліва ідеологія протесту, ви­токи якої досить різнорідні й еклектичні: тут можна натрапити на філо­софські концепції екзистенціалізму, фрейдизму, на романтизм, окремі традиції утопічної думки, гуманізму та просвітництва, елементи раннього християнства, авангардні ідеї дадаїзму та сюрреалізму.

Такою дорогою йдуть модернізм, постмодернізм та їхні іноваційні со-родичі. Та все-таки прагнення світового панування гегемонізму розв'яза­ли гонку озброєнь, сприяли проникненню в космос, підштовхнули техніч­ний прогрес, який переродився в техніцизм (технократизм), своєрідний культ техніки як один зі спадкоємців класичного позитивізму, як кажуть філософи, радіючи своєму відкриттю: на одному полюсі на чолі зі вченими-природознавцями, техніками, на другому — відколота від технократиз­му "гуманістична" культура на чолі з художньою інтелігенцією, яка остан­нім часом бере гору, бо краще, емоційніше впливає на маси, навіть при абсолютизації матеріально-речових цінностей на шкоду духовно-творчим і моральним.

Ці напрямки в літературі поєднує на Заході головний герой, котрий виступає не як характерна особа, типаж, образ, а лише як словесний порт­рет, форма, що затіняє зміст твору, якщо він там хоч якийсь є, як пластич­на чи акварельна конструкція в образотворчому мистецтві, оригінальність звуку якогось інструмента чи вокалу в музиці.

Відомо, основою основ культури будь-якого народу є освіта. У галузі освіти тепер важко знайти на Землі якийсь населений пункт, де б цьому завданню не надавалась першочерговість. Адже в системі куль­тури знання покликані формувати людину, і їх мають давати освіта, вихо­вання, вироблення навичок. Системи навчально-виховних заходів, за­кладів і установ у різних народів і держав різні, хоча й базуються на основоположних програмних спільнотах світу, особливо у наш час інтен­сивної комунікабельності.

Справа ще й у тому, що освіта, порівняно з іншими гуманітарними га­лузями культурного розвитку, найбільше не терпить фальшивості, кон’юнктурності, тоталітарності, ще кажуть "неточності", як щодо техніко-природничих наук. Це ж стосується не лише знань, навичок, умінь, а й ви­ховання, тобто педагогічного підходу.Сучасна західна педагогіка ґрунтується на католицькій філософії нео­томізму, родоначальником якої був середньовічний схоласт Фома Аквінський; своє головне завдання в культурній сфері прихильники неотомізму вбачають у тому, щоб довести божественне джерело прекрасного і взаємо­зв'язок педагогічної, художньої творчості з утопічною перспекгивою релі­гійно-морального "оновлення буржуазної культури, яка перебуває у стані суперечності й кризи. Істина, красота і благо — три головні визначення Божественного буття в релігійно-ідеалістичній філософії неотомізму.

Нинішня ідеалістична педагогіка спирається також на філософію ек­зистенціалізму іраціоналістичного напрямку, що виник на початку XX ст. у Росії (Л. Шестов, М. Бердяєв) і поширився у Західній Європі, най­більше в Німеччині, Франції, а також у США.

Разом з тим в умовах науково-технічної революції змінилося ставлення до освіти, педагогіки, їх системи, з якої виходять ті, хто рухає науку, і ті, хто на різних рівнях праці й управління реалізує її досягнення заради поступу до високої цивілізації і цивілізованості. В умовах науково-технічної рево­люції ставлення до освіти, педагогіки у високорозвинених країнах не од­нозначне. Мають свої системи і своє лице всі національності та меншини, хоча існує і багато спільного, зокрема в плані поступовості й мінливості. За рубежем освіта дедалі еволюціонує до науки і виробництва, зростається з ними. А ще в 20-х роках, коли Захід з подивом дивився на радянський Схід і переймав собі його досягнення. Нарком освіти АВ. Луначарський говорив: жодної години не повинно бути занять в школі чи практичних навичок, коли в цьому процесі молода людина не стає більш знаючою, більш здібною, більш вправною і вмілою, а отже і корисною для суспільства.

Набуває популярності концепція безперервності осовіти, що уможлив­лює вибір, зміну професії, фаху за своїми смаками і стосовно вимог часу чи зміни ситуації. І це має відбуватися протягом усього життя. Капіталі­стична система добре засвоїла, що їй треба високоосвічені й вмілі спеціа­лісти, майстри виробництва матеріальних благ, щоб їх реалізовувати.

Останнім часом у розвинених країнах вища школа ставить акценти, на­дає пріоритетності не вузькоспеціальній професії, а загальнонауковій і за-гальногуманітарній підготовці фахівців, здатних не лише для виконав­ських функцій, а й до організації та управління виробничими процесами, до прогнозування; гуманітарно орієнтована освіта навчає студентів мис­лити ґрунтовно, творчо, відстоювати свою думку, а не заповнювати свою пам'ять численною інформацією, щоб потім її відтворювати. За тотальної комп’ютеризації необхідність у цьому відпадає. Лекційна система замі­нюється консультативною і контрольною з посиленою вимогливістю до засвоєних знань. Така підготовка сприяє вихованню самостійності, відпо­відальності й волі.

З усіх мистецтв чи не найвпливовішою є художня література, яка найкращим чином сприяє формуванню людяності, естетичних, мистець­ких, етичних, ідейних та пізнавальних вартостей. У цій справі, звичайно найбільшим авторитетом виступає реалістична література, яка ос­танніми десятиліттями посилила свою увагу до джерел людської самосвідо­мості, культурної пам'яті, масштабного охоплення проблем життя, долі су­часного світу, оскільки над ним нависла загроза існуванню людства вза­галі. І сьогодні можна з певністю заявити, що найглобальнішою темою духовної культури є тема виживання людства на Землі, і навряд чи вона колись втратить свою злободенність чи актуальність, виходячи з того, що зараз відбувається у світі.

На зміну реалізму, який цупко тримається традицій красного письмен­ства, відбулися зміни в самій тенденції нових пошуків. Адже відомо, що літе­ратура і цивілізація — це рідні сестри, "це постійні відкриття, які здійснює на кожному кроці, йдучи вперед, людський розум; звідси і саме слово "про­грес". Про народи судять за їхньою літературою" (В. Гюго).

Візьмемо кіно в загальній культурі. Викликають чималий інтерес у зви­чайного глядача і високу оцінку в Голлівуді такі стрічки, як "Гладіатор", викроєний за традиційним голлівудським стандартом; китайська (тай­ванська) картина "Біжучий тигр, невидимий дракон", яка чарує красивою східною казкою про кохання і зраду. Як і "Гладіатор", картина одержала 5 "Оскарів", у тому числі "За кращий фільм іноземною мовою", "За кращу музику" і "За кращу операторську роботу". Поряд стала і картина про нар­команію "Траффік", яка принесла її режисеру — незалежному шведу, що добре адаптувався в Голлівуді, С. Содсбергу, звання "кращого режисера", йому ж належить фільм "Ерин Брокович", де "кращу жіночу роль" зіграла на рівні "Оскара" Джулія Робертс. Святкові "ярмарки марнославства" на цьому не закінчуються, не кажучи про такі ефективні голлівудські кіност­річки, як "Термінатор", "Матриця", "Титанік" та ін.

На сьогодні популярним представником естрадної музики виступає німецька рок-група "Скорпіонз", яка гастролювала і в національному па­лаці "Україна". До речі, Київ слухав у себе і Брайана Адамса та Джо Кокера, і Монтсеррат Кабальє та Хосе Карерраса, і "Дюран-Дюран" та "Металліку". А ще скільки елітарних знаменитостей прагнуть дати концерт в українській столиці! Любителі стверджують, що композиції "скорпіонів" здатні одна­ково розчулити як професора консерваторії, так і слюсаря ЖЕКу, оскільки романтика їхньої творчості співзвучна пострадянській душі.

Учасник "Скорпіонз" Рудольф Шенкер проголошує: "Ми не політична група, ми не співаємо пісень протесту. Наше завдання — заразити слухачів позитивною енергією, енергією творчості". Але їм не чужі людські проб­леми — просто їм здається, що вирішити їх можна полюбовно. Попу­лярність "скорпіонів" із 30-річним стажем зростає ще й тому, що вони неж­дано-негадано в 1999 р. звернулися до класичних інструментів, аранжу­вавши свої кращі композиції для виконання їх із симфонічним оркест­ром, як це зробили у квітні 2001 р. в Києві, де диригентом виступав ідей­ний батько програми, знаменитий Кристіан Колоновіц. Подібного явища в Україні ще не було.

Саме ці та інші прогресивні тенденції зарубіжної освіти, літератури, кінематографії, телебачення та інших видів мистецтв спонукали посили­ти взаємозв'язки між Україною і зарубіжжям, розвивати обмін студент­ськими, викладацькими контингентами у перепідготовці, проходженні практики, стажуванні, програмами, посібниками та підручниками. Стало актуальним запозичувати і передавати своє, що є кращого в мистецтві, творчих колективах. Особливо значну роль у цій важливій справі відігра­ють українська діаспора, конгреси творчої інтелігенції, міжурядові кон­такти і спілкування.

Це лише деякі вибіркові штрихи сучасної культури Заходу, які характе­ризуються і своїм високим рівнем, і своїми суперечностями в нашому та­кому калейдоскопічно складному світі.

Контрольні питання

1. Яким чином культура протистояла фашизму і тоталітаризму?

2. Особливості культури західного зарубіжжя у повоєнний період.

3. Розвитку зарубіжної культури у 60-ти роки.

4. Як проявляв себе модернізм у мистецтві?
Список літератури



  1. В.Ф. Мартінов, «Світова художня культура», Мінськ тетрасистемс 2000р.

  2. Е.Г. Яковлєв, «Естетіка, искусствознание, религиоведение», Москва 2003р.

  3. Е.П. Львова, А.В. Сарабьянов, «Світова художня культура» .

4. Е.П. Кабкова, Н.Н. Фомина, в 2х томах, «ХІХ – ХХ століття».

5. О.І.Власенко, Ю.В.Зайончковський.«Культурологія», Харьков Парус 2006р.

6. С.А. Токарев, «Релігія в історії народів світу.», М. из-во політичною лит-ры 1986р.

7. А.Ф. Фатейко, «Культурологія», К.: Відавніцтво «Просвіта», 2000р.

8. В.И. Вернадский, «Наукова думка| як планетарне явище», Москва, 1991р.

9. Л.И. Владимиров, « Загальна історія книги». Москва, 1988р.

10. «Антична культура: Словник-довідник», Москва, 1995р.

11. Л.Віннічук, «Люди, нрави| та звичаї| Стародавньої Греції і Риму»,Москва, 1988р .

12. Я.Є. Боровський, « Походження Києва|: Історичні нариси»|. Київ|, 1981р.

13. И.Р. Григулевич, « Інквізиція», Москва, 1985р.

14.Л.М.Баткин, «Італійське Відродження у пошуках індивідуальності», Москва, 1989р.

15. С.А. Арутюков, «Народні| і культурні|: розвиток і взаємодія», Москва, 1998р.

16. В.П. Бранский, « Мистецтво і філософія», Київ, 1999 р.


1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни \"Культурологія\" для студентів напряму підготовки 020210 iconКонспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму...
«Звітність підприємств»: конспект лекцій для студентів для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 030509, спеціальностей...

Конспект лекцій з дисципліни \"Культурологія\" для студентів напряму підготовки 020210 iconКонспект лекцій з дисципліни «Документознавство»
...

Конспект лекцій з дисципліни \"Культурологія\" для студентів напряму підготовки 020210 iconКонспект лекцій враховує досвід читання лекцій І проведення практичних...
Текст лекцій з курсу «аск та оптимізація режимів енергосистем» для студентів електроенергетичного факультету

Конспект лекцій з дисципліни \"Культурологія\" для студентів напряму підготовки 020210 iconКонспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком”...
Конспект лекцій з дисципліни „Управління інноваційним розвитком” / Укладачі: С. М. Ілляшенко, О. А. Біловодська. – Суми: Вид-во СумДУ,...

Конспект лекцій з дисципліни \"Культурологія\" для студентів напряму підготовки 020210 iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням» Одеса 2010
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...

Конспект лекцій з дисципліни \"Культурологія\" для студентів напряму підготовки 020210 iconКонспект лекцій з дисципліни “Стратегічний аналіз” (для студентів...
Конспект лекцій з дисципліни “Стратегічний аналіз” (для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності 050106 “Облік І аудит”)....

Конспект лекцій з дисципліни \"Культурологія\" для студентів напряму підготовки 020210 iconКонспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання І водовідведення...
Конспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання І водовідведення промислових підприємств» (для студентів 5-6 курсів денної...

Конспект лекцій з дисципліни \"Культурологія\" для студентів напряму підготовки 020210 iconКонспект лекцій з дисципліни «Дискретний аналіз» для студентів спеціальності...
Конспект лекцій з дисципліни «Дискретний аналіз» для студентів спеціальності 050. 102 «Економічна кібернетика» денної та заочної...

Конспект лекцій з дисципліни \"Культурологія\" для студентів напряму підготовки 020210 iconКонспект лекцій з дисципліни «Електротехнічні матеріали» для студентів...
Значний обсяг матеріалу присвячено діелектричним матеріалам, опису властивостей та кількісних характеристик матеріалів, найбільш...

Конспект лекцій з дисципліни \"Культурологія\" для студентів напряму підготовки 020210 iconКонспект лекцій по дисципліні: "Фінансовий менеджмент" для студентів...
Фінансовий менеджмент: конспект лекцій для студентів спеціальностей: 05. 01. 04, 05. 01. 04, 05. 01. 04. Розробив: ас. Луцик Т. Р....

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка