Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта»




Скачати 103.47 Kb.
НазваТема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта»
Дата конвертації08.03.2013
Розмір103.47 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
Павленко Юрій Степанович, вчитель історії ЗНЗ № 35м. Чернігова.

Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта».

Мета:

1. розглянути розвиток середньовічної культури Західної Європи, від якої так багато успадкувала сучасна європейська цивілізація;

2. дати уявлення про стан освіти і науки в період Середньовіччя;

3. охарактеризувати видатні постаті Карла Великого, П’єра Абеляра, Томи (Фоми) Аквінського, Роджена Бекона та їх внесок у розвиток світової культури;

4. виховувати в учнів бережливе ставлення до культурної спадщини минулого.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник Крижанівський О.П. «Історія середніх віків. 7 клас», проектор, ноутбук (презентація: ілюстрації, карти).

Основні поняття та терміни: «Каролінгське відродження», схоластика, алхімія, ваганти, логіка, диспут.
Хід уроку

І. Організаційний момент.

Підготовка учнів до роботи на уроці.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Очікувані результати.

Яких результатів ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Проблемне питання.

- Чи дійсно назва «темні віки» відповідає середнім вікам»?
Лист до учнів

«Дорогі друзі!

До вас звертаються ваші однолітки – учасники історичного гуртка.

Коли ви опрацюєте тему «Культура Західної Європи у V-XV ст. Середньовічні знання і освіта», то повинні дати відповіді на такі питання:

1) Що позитивного було зроблено для розвитку культури в період правління Карла Великого?

2) Що таке «схоластика» та яких видатних діячів цього напрямку середньовічної філософії ви знаєте?

3) Які в цей період були школи, хто в них навчався та які дисципліни вивчали?

4) Де і коли з’являються перші університети та як відбувалося в них навчання?

5) Що таке алхімія та яке основне завдання ставили перед собою алхіміки?

6) Які науки розвивалися в середні віки?

Сподіваємось, що ви зможете відповісти на наші запитання.»

(Додаток 1)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

В процесі вивчення матеріалу учні разом з учителем заповнюють «лінію часу» розвитку культури Західної Європи в період з V по ХV століття. Позитивні риси записуються у верхній частині, негативні – в нижній.






«+» ↑

схоластика



V VIII IX X XI XII XIII XIV XV

«темні віки» «культурне

«-» ↓ мовчання»
^ «СЕРЕДНІ ВІКИ»


  1. Культура на початку середніх віків.

Учитель. Перші століття середньовіччя називають «темними віками» і навряд чи їх можна назвати сприятливими для розвитку культури. Проте саме в цей час відбувається народження нової європейської середньовічної культури, яка заснована на трьох основних джерелах:

    • антична спадщина;

    • культура варварів;

    • християнство.

Перші результати такої взаємодії стали відчутні в період «Каролінгського відродження». Починаючи з VІІІ ст. культурне життя в Західній Європі ніби починає відроджуватись, чимало зусиль для цього доклав Карл Великий, хоч і був напівграмотним, але знав кілька мов, а от писати так і не навчився. (слайд 2)

Після створення імперії перед Карлом постала велика проблема: бракувало кваліфікованих, освічених кадрів для управління великою державою. (слайд 3)

Для вирішення цієї проблеми Карл збирає усіх учених, яких зміг розшукати (з Іспанії, Італії, Англії, Франкської держави). Крім того, він почав створювати школи по всій імперії, в яких навчалися хлопчики.

^ Робота з підручником, ст. 97 /«Історичне джерело» із Указа Карла Великого/

Запитання:

1). Для чого організовувались школи?

2). Які предмети вивчали?

3). Чому Карл Великий велів переписувати книги?

4). Чому він забороняв це робити учням?

5). Що не дозволялось робити дітям в школах?

Учитель. Карл Великий наказав зробити велику кількість копій різних рукописів. І в кінці V століття в столиці його імперії Аахені була відкрита перша книгописна майстерня. Пізніше такі ж майстерні були відкриті в Турі, Реймсі. (слайд 4)

Був, навіть, вироблений спеціальний шрифт – каролінгський мінускул, від якого походять нинішні друкарські шрифти. Церковні рукописні книги оформлялися у вигляді розкішних фоліантів, у обкладинках, оздоблених золотом, слоновою кісткою та коштовним камінням. Сторінки цих книг прикрашали чудові мініатюри (слайд 5)

При своєму дворі Карл зібрав учений гурток, який згодом був названий академією. До нього входили найдосвідченіші люди Західної Європи, очолював його британець Алкуїн.

Дбав Карл Великий про розвиток архітектури. По всій імперії будувалися храми, палаци, собори, монастирі. Яскравим зразком цієї архітектури є Капелла в Аахені, яка збереглася до наших днів. (слайд 6, 7)

Повідомлення учня. Будівництво Капелли в Аахені було завершено у 805 році. Це – велична, восьмикутна кам’яна двоповерхова споруда заввишки близько 32 м. Перший поверх символізував життя земне і був призначений для придворних імператора. Другий поверх – менший за розміром, був утіленням життя небесного (тут стояв імператорський трон повністю зроблений з білого мармуру). У ній і було поховано Карла Великого, який помер 28 січня 814 р., а у ХІІ столітті його було визнано святим.

Учитель. Невдовзі після смерті Карла Великого в його імперії почалися чвари та війни. Школи почали закриватися і період з ІХ по Х століття історики називають «добою культурного мовчання».


  1. Схоластика. Тома Аквінський.

Учитель. Світогляд середньовічної людини був релігійний. Світ сприймали через релігійні образи, поняття. Більшість людей вважали, що початком і кінцем всього є Бог. Суперечки велись лише довкола питання «Як треба пізнавати світ? Вірою чи розумом?» Але знайшлись люди, які не вдавалися в крайнощі і намагалися примирити віру та розум. Їх називали схоластами. Слово «схоластика» походить від латинського «схола», що означає «школа» або «схоласт» - так називали вчителів імперії Карла Великого. Тому, спочатку схоластами називали людей, причетних до школи.

Формування поняття. Схоластика – це середньовічна філософія, мета якої – наукове обґрунтування релігійного світогляду. До найвизначніших середньовічних схоластів належав П’єр Абеляр (слайд 8)

Повідомлення учня. Один з перших філософів-схоластів народився в 1079 році в родині французького рицаря. Батько хотів, щоб син продовжив його справу, але з дитинства П’єр відчув потяг до наук і в 15 років вирушив у світ здобувати знання. Здобув гарну освіту, переїхав до Парижу, де відкрив власну школу. Був талановитим учителем, тому згодом до нього приходять слава та гроші. Головний його принцип: «Будь-яке знання треба розвивати за допомогою власного розуму». Проти цього починає виступати церква, яка переслідує Абеляра. Були засуджені його твори та діяльність. Помер П’єр Абеляр в 1142 р. по дорозі у Рим до Папи Римського, до якого він ішов доказувати свою правоту.

Учитель. Але вершиною середньовічної схоластики стала діяльність Томи (Фоми) Аквінського (слайд 9).

Повідомлення учня. Народився в знатній італійській родині в 1214 р. Освіту здобув в Неаполітанському університеті, після чого вступив в Домініканський орден. Батьки були проти цього, адже цей орден був дуже бідний. Згодом, будучи монахом, він продовжив навчання в Парижі та Кельні. Студенти не долюблювали високого, товстого, повільного, тихого студента, навіть, дали йому прізвисько «німий віл», але його вчитель Альберт Великий зумів розгледіти у Фомі великий талант. Він працював в численних університетах, написав чимало богословських творів. У 1323 р. Фому Аквінського було визнано святим, а наприкінці ХІХ ст. розроблене ним вчення стало для католицької церкви офіційним, оскільки містило декілька «доказів» існування Бога (томізм).

Учитель. Схоласти намагалися підтвердити наукою релігійні істини, захоплювались логікою, навіть, намагалися за її допомогою відповісти на абсурдні питання. Одним із способів пошуку істини був силогізм, відомий ще з античних часів. Це спосіб отримання нового висновку на основі кількох (переважно двох) різних суджень. Ось, наприклад, силогізми середньовічних філософів:

  1. Жодна людина не може пізнати істинної мудрості.

  2. Філософ – людина.

  3. Отже, філософ не може пізнати істинної мудрості.

З їхніх мудрувань часом глузували, але саме схоласти зробили чимало корисного для європейської культури, вплинули на середньовічне мистецтво, закликали вірити авторитетом і пізнавати світ через книгу.



  1. Школи та університети.

Вважають, що європейське Середньовіччя запозичило систему шкільництва в античності, але збагатило її та пристосувало до нових умов.

Робота з підручником, ст. 100-101.

Під час бесіди з учителем учні відповідають на запитання, відповіді схематично записуються на дошці та у зошитах.

Питання до бесіди:

  1. Які види шкіл відкривались в середні віки?

  2. Хто в них навчався?

  3. Які предмети викладали?

  4. Скільки всього цих наук було?

  5. Як їх називали?

  6. Якою мовою здійснювалось викладання?

  7. Як відбувалась перевірка знань?

  8. Чи були школи окремі для дітей та дорослих?


Пропонований варіант запису на дошці та в зошитах:
Школи



світські церковні

Навчались:

  • діти феодалів;

  • діти духовенства;

  • діти городян;

  • діти заможних селян.

Викладали:

  • граматику;

  • риторику; І рівень (тривіум)

  • діалектику;

  • арифметику; «сім вільних мистецтв»

  • геометрію; ІІ рівень (квадривіум)

  • астрономію;

  • музику.


Навчання велося латиною.

Знання перевірялись за допомогою диспуту.

Учитель. В ХІІ-ХІІІ ст. Західна Європа переживала економічне і культурне піднесення. Освіта зосередилась в найбільших містах, де існували світські школи. На базі декількох гарних шкіл виникли перші вищи навчальні заклади – університети (сукупність). Перші університети почали з’являтися в ХІІ ст.

Робота з картою (слайд 10)

Перший університет виник в італійському місті Болонья. Згодом з’являються університети в Салерно, Парижі, пізніше в Оксфорді, Кембриджі та інших європейських містах. (слайд 11, 12). На кінець XV ст. у Європі було 79 університетів. Більшість з них діє і до нині. Учні, як і зараз, називались студентами (з латинської – «старанно займатися»). Університети ділились на факультети (здатність викладати той чи інший предмет). Підготовкою юриста або лікаря тривала близько шести років, а для того, щоб підготувати богослова, доводилось вчитися 15 років. Заняття називалися лекціями (читання), які читали викладачі-професори. Студенти слухали і записували. Знання перевірялись в диспутах.

Саме у цей час з’являються так звані мандрівні студенти, які ходили від міста до міста, щоб відвідати лекції іменитих професорів. Таких студентів називали вагантами. Саме з їх середовища вийшла велика кількість талановитих поетів.


  1. Наука.

Учитель. Не всі вчені Середньовіччя підтримували схоластичний підхід до пізнання світу. З ХІІІ ст. спостерігається поглиблений інтерес до дослідження природи. Великий вклад у це зробив професор Оксфордського університету монах Роджер Бекон (слайд 13).

Повідомлення учня. Для сучасників він був загадковою особистістю. Дехто вважав його, навіть, чарівником. Був професором Оксфордського університету, проводив хімічні досліди, намагався сконструювати мікроскоп та телескоп, пояснив походження веселки, стверджував, що можна побудувати саморухомі судна і вози, зробити апарати, які літали б у повітрі і рухались під водою. Численні заздрісники звинуватили Бекона у зв’язках з нечистою силою і близько 14 років він провів у монастирській тюрмі. Був звільнений дуже старою людиною.

Робота з підручником. ст. 102-104.

На основі отриманої інформації скласти таблицю «Наука доби Середньовіччя».

Дослідники

Досягнення

Йоган Гутенберг

Винахідник книгодрукування

^ Марко Поло




Роджер Бекон




………..





Учитель. Окрім предметів, що викладали в університетах, в Європі процвітала алхімія. Головною метою алхімії було знаходження «філософського каменю» для перетворення металів на золото й отримання еліксиру довголіття. Філософія алхіміків ґрунтувалася на тому, що вся природа є живою, а метали як частина природи ростуть в землі як живі істоти. Золото – це зрілий метал, залізо – незрілий метал, мідь та свинець – хворі. «Філософський камінь» можна використати для дозрівання недозрілих металів і лікування хворих. І хоча створення «філософського каменю» виявилось недосяжною метою, алхіміки винайшли багато методів, які використовують і зараз та заклали основу сучасної хімії та металургії. (слайд 14)

ІV. Закріплення знань учнів.

Учитель повертається до проблемного завдання, яке було поставлено на початку уроку: «Чи дійсно назва «темні віки» відповідає середнім вікам»? (учні висловлюють свою думку)

Звернення до листа, отриманого від учасників історичного гуртка. Усні відповіді на питання листа.

Метод «Мікрофон».

Назвіть спільне та відмінне в освіті Середньовіччя та сьогодення.

V. Домашнє завдання:

Опрацювати тему 2 § 2, ст. 96-105. Історія середніх віків. 7клас. О.П.Крижанівський.

Підготувати доповідь за темою «Героїчний епос».
Рефлексія.

Чи справдились ваші очікування від сьогоднішнього уроку?

Додаток 1

Роздатковий матеріал


Лист до учнів

«Дорогі друзі!

До вас звертаються ваші однолітки – учасники історичного гуртка.

Коли ви опрацюєте тему «Культура Західної Європи у V-XV ст. Середньовічні знання і освіта», то повинні дати відповіді на такі питання:

1) Що позитивного було зроблено для розвитку культури в період правління Карла Великого?

2) Що таке «схоластика» та яких видатних діячів цього напрямку середньовічної філософії ви знаєте?

3) Які в цей період були школи, хто в них навчався та які дисципліни вивчали?

4) Де і коли з’являються перші університети та як відбувалося в них навчання?

5) Що таке алхімія та яке основне завдання ставили перед собою алхіміки?

6) Які науки розвивалися в середні віки?

Сподіваємось, що ви зможете відповісти на наші запитання.»

Схожі:

Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта» iconРеферат Сучасна західна культура
Японія, Сінгапур, пар. Культура європейського типу вже характерна не лише для Європи, її тепер називають "західною культурою". Відтепер...
Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта» iconПрактики з еом
Розміри території 449 964 км ². За площею займає третє місце серед країн Західної Європи І п’яте серед країн усієї Європи
Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта» iconПлан-конспект уроку художньої культури у 10 класі 22. 11. 10 Тема:...
Хорова, вокально-симфонічна І симфонічна музика. Напрями популярної музики. Музичне виконавство та освіта
Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта» iconЛекція №4 Тема. Колоректальний рак
Аналіз даних сучасної онкологічної статистики засвідчує, що в світі щорічно реєструються близько 600000 нових випадків раку товстої...
Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта» iconЗалік №1 Країни Західної Європи 1945 поч
До Європейського економічного об’єднання ввійшли країни: а Італія; б Франція; в Бельгія; г СРСР
Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта» iconКонспекти уроків (з досвіду роботи вчителів Київської області)
...
Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта» iconУрок №17 «Загальне уявлення про культуру та її роль в суспільстві»....
Термін «культура» (від лат cultura) – означає обробка, виховання, освіта. В наш Час він налічує багато тлумачень, загальним для них...
Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта» iconМатематичний факультет
Україні, у країнах снд, країнах Західної Європи та Америки. Щорічно значна кількість випускників факультету одержує запрошення із-за...
Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта» icon«Місто Новоград-Волинський»
Старовинне місто Новоград-Волинський розквітло на щедрій Житомирській землі на перехресті шляхів, що з’єднують столицю України –...
Тема: «Культура Західної Європи в V-XV ст. Середньовічні знання та освіта» iconІ засміялась провесінь: Пора!
Кожен з цих шляхів має свою історію, свої легенди, своїх героїв. Україна відома не лише своїми водними шляхами («шлях із Варяг у...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка