Реферат На тему: Емпірична > соціологія: >




НазваРеферат На тему: Емпірична > соціологія: >
Сторінка1/5
Дата конвертації25.02.2013
Розмір1.08 Mb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Література > Реферат
  1   2   3   4   5
РЕФЕРАТ

На тему:

Емпірична ><соціологія:> <основні ><напрями> <і ><школи>>

<<Новий ><етап ><розвитку ><соціологічної ><думки ><на ><Заході ><характеризувався ><становленням ><і ><розвитком ><емпіричної ><соціології, ><по­><явою ><нових ><її ><напрямів ><і ><теорій, ><зокрема ><індустріальної ><соціології, ><що ><намагалась ><певним ><чином ><поєднати ><теоретичну ><й ><емпіричну ><соціології. ><у ><Емпіризм ><><напрям ><теорії ><пізнання, ><який ><визнає ><практич­><ний ><досвід ><єдиним ><джерелом ><знань ><і ><вважає, ><що ><зміст ><знання ><можна ><подати ><лише ><як ><опис ><цього ><досвіду. ><Західна ><емпірична ><соціологія ><досліджує ><соціальне ><життя ><на ><мікрорівні: ><>міжособистісні< ><стосунки, ><поведінку ><особи ><і ><соціальних ><груп, ><соціаль­><но-психологічний ><клімат, ><громадську ><думку ><тощо. ><її ><методо­><логічну ><основу ><становлять ><позитивістські ><принципи. ><Конк­><ретні ><соціальні ><факти ><збирають ><і ><описують ><з ><допомогою ><таких ><спеціальних ><методів, ><як ><соціологічні ><спостереження, ><опиту­><вання, ><експерименти ><тощо.>

<Особливість ><емпіричної ><соціології ><в ><тім, ><що ><вона ><започаткува­><лася ><не ><в ><університетах ><як ><центрах ><наукової ><думки, ><а ><в ><практичній ><сфері ><><у ><середовищі ><державних ><службовців, ><підприємців. ><її ><по­><ява ><стимулювалась ><практичними ><потребами ><суспільства, ><розви­><ток ><якого ><в ><XIX ><ст. ><призвів ><до ><швидкого ><зростання ><міст, ><поляри­><зації ><бідних ><і ><багатих, ><збільшення ><злочинності ><тощо.>

<>Найвідомішим <з ><емпіриків ><був ><франко-бельгійський ><уче><ний-математик, ><відомий ><статист ><і ><демограф ><XIX >ст. <><Адольф ><Кетле ><(1796><><1874). ><З ><його ><ім'ям ><зв'язаний ><перехід ><соціальної ><статистики ><від ><збирання ><й ><опису ><фактів ><до ><встановлення ><стій­><ких ><кореляцій ><між ><показниками, ><статистичних ><закономірнос­><тей. ><Саме ><з ><його ><праці ><«Про ><людину ><і ><розвиток ><її ><здібностей, ><або ><Досвід ><соціальної ><фізики» ><(1835) ><розпочинається ><відлік ><розвитку ><емпіричної ><соціології ><(за ><термінологією ><Кетле, ><«со­><ціальної ><фізики») ><як ><емпірично ><обґрунтованої ><науки. ><Окрім ><відкриття ><статистичних ><закономірностей, ><концепції ><середніх ><величин, ><поняття ><соціального ><закону, ><А. ><Кетле ><визначив ><мето­><дологічні ><правила ><формулювання ><анкетних ><запитань. ><Він ><ре­><комендував ><ставити ><тільки ><такі ><запитання, ><які ><необхідні ><і ><на ><які ><можна ><отримати ><відповіді, ><запитання, ><що ><не ><викликають ><підозри, ><однаково ><зрозумілі ><всій ><сукупності ><опитуваних.>

<Зарубіжна ><емпірична ><соціологія ><у ><своєму ><розвитку ><пройшла ><три ><етапи. ><Для ><першого ><характерні ><самовизначення ><тематики ><до­><сліджень, ><пошук ><засобів, ><спроби ><пов'язати ><теоретичні ><проблеми ><з ><реальним ><життям. ><Цей ><етап ><охоплює ><кінець ><XIX ><і ><два ><перші ><де­><сятиріччя ><XX ><ст. ><До ><цього ><часу ><емпіричні ><дослідження ><були ><роз­><різненими, ><не ><мали ><відпрацьованої ><методики. ><Соціологічні ><теорії, ><що ><існували ><на ><той ><час, ><не ><сприяли ><проведенню ><таких ><дослі­><джень, ><бо ><мали ><характер ><історико-еволюційних ><схем, ><перевірити ><які ><на ><мікрорівні ><було ><неможливо.>

<В ><американській ><соціології ><в ><цей ><час ><провідну ><роль ><відіграва­><ла ><чиказька ><школа, ><яка ><сформувалася ><на ><базі ><першого ><у ><світі ><со­><ціологічного ><факультету, ><що ><його ><1892 ><року ><очолив ><Албіон ><Смолл ><(1854><><1926). ><Вона, ><практично ><розв'язуючи ><соціальні ><проблеми ><індустріалізації ><(безробіття, ><бідність, ><злочинність), ><ем­><піричні ><дослідження ><поєднувала ><з ><теоретичними ><узагальненнями. ><Успішно ><розвивалася ><соціальна ><робота. ><Соціальні ><працівники ><(соціологи, ><юристи, ><психологи) ><займалися ><розв'язуванням ><конф­><ліктів, ><поліпшенням ><виробничих ><умов ><і ><посиленням ><стабільності ><кадрів. ><Саме ><в ><межах ><чиказької ><школи ><виходить ><у ><світ ><спільна ><праця ><Уільяма ><Томаса ><(1863><><1947) ><і ><Флоріана ><Знанецького>

<(1882><><1958) ><«Польський ><селянин ><в ><Європі ><та ><Америці» ><(1918 ><р.), ><що ><визначила ><новий ><рубіж ><у ><розвитку ><сучасної ><соціології. ><Хоч ><автори ><далі ><констатації ><фактів ><не ><просунулися, ><не ><зробили ><жодних ><висновків ><чи ><рекомендацій, ><але ><для ><аналізу ><було ><викори­><стано ><документи, ><автобіографічні ><дані ><окремих ><осіб, ><кількісні ><методи ><оцінювання ><явищ. ><Соціологи ><знайшли ><ефективний ><інст­><румент ><для ><вивчення ><соціальної ><дійсності.>

<Роберт ><Парк ><(1864—1944) ><і ><Ернст ><Берджесс ><(1886—1966) ><розробили ><прикладний ><варіант ><соціально-екологічної ><теорії ><для ><дослідження ><міста, ><основними ><поняттями ><якої ><є ><«соціальна ><мобіль­><ність», ><«соціоекономічний ><статус», ><«маргінальна ><особистість», ><а ><способами ><збору ><інформації ><><включене ><спостереження, ><ін­><терв'ю, ><аналіз ><документів ><тощо.>

<На ><другому ><етапі ><(20—30-ті ><рр. ><XX ><ст.) ><емпірична ><соціологія ><відповідно ><до ><інтересів ><монополій ><переносить ><дослідні ><роботи ><з ><університетів ><у ><лабораторії, ><на ><підприємства.>

<Третій ><етап ><(від ><40-х ><рр. ><XX ><ст. ><до ><наших ><днів) ><><характери­><зується ><(особливо ><в ><60—70-ті ><рр.) ><бурхливим ><розвитком ><емпірич­><ної ><соціології ><в ><усіх ><зарубіжних ><країнах. ><Відбувається ><її ><поєднан­><ня ><із ><системою ><управління. ><Соціологів ><залучають ><до ><вивчення ><державної ><діяльності, ><громадської ><думки, ><потреб ><населення, ><розв'язання ><соціальних ><проблем, ><гострих ><соціальних ><конфліктів. ><>Соціологія <почала ><цікавитися ><питаннями ><життя ><міста, ><девіант><ною ><(ненормативною) ><та ><деліктною ><(злочинною) >поведінкою.<>

<Індустріальна ><соціологія ><є ><одним ><з ><основних ><напрямів ><емпі­><ричної ><соціології ><Заходу, ><що ><досліджує ><сферу ><виробництва, ><вивчає ><трудові ><відносини ><людей ><на ><підприємстві ><і ><розробляє ><прак­><тичні ><рекомендації ><щодо ><підвищення ><ефективності ><виробництва. ><Головні ><концепції ><цього ><напряму ><зародилися ><в ><США, ><потім ><по­><ширилися ><у ><Великобританії, ><Німеччині, ><Японії, ><Франції ><та ><інших ><країнах.>

<Індустріальна ><соціологія ><почала ><формуватися ><наприкінці ><XIX ><><на ><початку ><XX ><ст. ><Саме ><в ><цей ><час ><у ><багатьох ><країнах ><швидкими ><темпами ><розвивалося ><велике ><машинне ><виробництво. ><Підприємці ><все ><більше ><переконувалися ><в ><тім, ><що ><для ><підвищення ><ефективно­><сті ><виробництва ><необхідно ><активно ><впливати ><на ><ставлення ><робіт­><ників ><до ><праці, ><на ><відносини, ><які ><складаються ><між ><підприємцями ><та ><виконавцями, ><між ><різними ><соціальними ><групами ><у ><виробницт­><ві. ><Ці ><проблеми ><не ><могли ><вирішувати ><самі ><тільки ><підприємці, ><пот­><рібна ><була ><допомога ><вчених-фахівців. ><У ><зв'язку ><з ><цим ><і ><виникла ><індустріальна ><соціологія.>

<У ><межах ><індустріальної ><соціології ><на ><той ><час ><розв'язувалися ><такі ><проблеми:>>

  • <<><посилення ><заінтересованості ><робітників ><у ><праці, ><тобто ><її ><стимулювання ><і ><підвищення ><продуктивності;>

  • <><визначення ><найраціональніших ><форм ><взаємодії ><різних ><соці­><альних ><груп, ><що ><послаблювали ><б ><чи ><навіть ><усували ><соціальні ><конфлікти.>

<Представники ><індустріальної ><соціології ><вивчають ><проблеми ><промислового ><виробництва, ><намагаються ><узагальнити ><реальний ><досвід ><управління ><ним, ><досліджують ><соціально-трудові ><відноси­><ни ><і ><розробляють ><рекомендації ><щодо ><їх ><удосконалення ><(соціальна ><інженерія). ><Отже, ><індустріальна ><соціологія ><><це ><прикладна ><га­><лузь ><соціології. ><Вона ><з ><позицій ><підприємців ><і ><керівників ><промис­><лових ><підприємств ><вивчає ><соціальні ><наслідки ><науково-технічного ><прогресу ><на ><підприємстві, ><їх ><вплив ><на ><різні ><сфери ><життєдіяльнос­><ті ><суспільства, ><зокрема, ><на ><сферу ><трудової ><діяльності ><людини.>

<Особлива ><увага ><приділяється ><проблемі ><мотивації ><праці, ><яка ><є ><однією ><з ><найдавніших ><і ><найскладніших ><в ><історії ><соціології ><й ><по­><требує ><систематичного ><вивчення. ><Ще ><Томас ><Мор, ><міркуючи ><про ><стимули ><до ><праці ><в ><суспільстві ><з ><колективною ><власністю, ><ставив ><собі ><запитання, ><як ><можна ><отримати ><надлишок ><продуктів, ><якщо, ><з ><одного ><боку, ><кожний ><почне ><ухилятися ><від ><роботи, ><оскільки ><не ><матиме ><власного ><зиску, ><а ><з ><другого ><><надія ><на ><те, ><що ><«хтось ><ін­><ший ><зробить», ><дасть ><змогу ><працювати ><абияк. ><Нині ><усталилися ><два ><підходи ><до ><мотивації: ><примусовість ><{заохочування.>

<Прихильниками ><примусу ><до ><праці ><були ><Ф. ><Тейлор, ><Г. ><Форд, ><Е. ><Мейо, ><Д. ><Макгрегор, ><Ф. ><Херцберг, ><а ><першою ><спробою ><практич­><но ><вирішити ><це ><питання ><стала ><тейлорівська ><система ><наукової ><ор­><ганізації ><управління ><підприємством, ><що ><ґрунтується ><на ><дослід­><женні ><конкретної ><роботи.>

<Фредерік ><Тейлор ><(1856—1915) ><><американський ><інженер-><дослідник, ><організатор ><виробництва, ><спочатку ><працював ><звичай­><ним ><робітником, ><потім ><став ><майстром, ><а ><згодом ><><керівником ><великого ><підприємства. ><Ф. ><Тейлор ><уважав, ><що ><праця ><як ><соціаль­><ний ><процес ><підпорядковується ><певним ><законам, ><котрі ><має ><вивчати ><і ><практично ><використовувати ><інженер ><з ><організації ><праці.>

<На ><підставі ><комплексних ><досліджень ><виробництва ><Ф. ><Тейлор ><створив ><першу ><у ><світі ><систему ><НОП ><(наукової ><організації ><праці). ><Він ><досконало ><вивчив ><соціально-економічну ><організацію ><промис­><лового ><підприємства ><і ><дійшов ><висновку, ><що ><техніко-економічні ><нововведення ><самі ><по ><собі ><мало ><ефективні. ><Визначальним ><є ><так ><званий ><людський ><чинник, ><матеріальне ><й ><моральне ><стимулювання, <культура ><управління ><підприємством. ><Ф. ><Тейлор ><першим ><з ><учених ><звернув ><увагу ><на ><феномен ><праці ><«спроквола». ><У ><науці ><це ><назива­><ють ><рестрикцією ><(від ><лат. ><>restritio <>обмеження). <><Це ><явище ><ви­><никає ><внаслідок ><групового ><тиску ><і ><блокування ><формальних ><норм ><поведінки ><неформальними ><відносинами. ><Робітники ><свідомо ><обме­><жують ><продуктивність ><своєї ><праці, ><щоб ><запобігти ><перегляду ><норм ><виробітку ><і ><зниженню ><розцінок.>

<Головна ><ідея ><праць ><Ф. ><Тейлора ><><змусити ><робітників ><працю­><вати ><ліпше. ><Людина ><не ><повинна ><витрачати ><свою ><енергію ><дарем­><но, ><а ><має ><працювати ><з ><повною ><віддачею.>

<Ф. ><Тейлор ><зазначав: ><«Якщо ><наше ><марнотратне ><використання ><природних ><багатств ><очевидне, ><то ><ми ><мало ><помічаємо ><і ><дуже ><нечіт­><ко ><собі ><уявляємо ><марнотратство ><людської ><праці, ><яке ><є ><набагато ><більшим, ><у ><результаті ><повсякденної ><нерозумної, ><поганої ><її ><органі­><зації ><та ><слабкого ><вивчення».>

<На ><думку ><Тейлора, ><робітники ><ледачі ><за ><своєю ><природою ><і ><лад­><ні ><зробити ><все, ><щоб ><працювати ><менше. ><Контактуючи ><з ><такими ><самими ><ледарями, ><як ><і ><вони, ><робітники ><свідомо ><обмежують ><про­><дуктивність ><своєї ><праці. ><Управлінці ><у ><свою ><чергу ><найчастіше ><є ><некомпетентними ><й ><не ><знають, ><як ><подолати ><інертність ><робітників, ><ЯК ><примусити ><їх ><працювати ><ефективно. ><Поведінка ><і ><тих, ><і ><тих ><є ><ірраціональною, ><вони ><ніби ><вороги ><самі ><собі.>

<Ф. ><Тейлор ><своє ><завдання ><вбачав ><у ><створенні ><системи ><раціона­><лізації ><праці ><й ><управління ><виробництвом, ><яка ><б ><сприяла ><ефектив­><ному ><використанню ><фізичних ><можливостей ><робітників ><і ><подолала ><ірраціональність ><управління. ><Ця ><система ><має ><бути ><спрямована ><передусім ><на ><позбавлення ><від ><деспотизму ><управлінців, ><обурення ><та ><конфронтації ><робітників, ><на ><формування ><в ><них ><бажання ><до ><Партнерства. ><Система ><раціоналізації ><праці, ><зокрема, ><передбачала ><детальний ><аналіз ><трудових ><операцій, ><усунення ><непотрібних ><і ><не­><зручних ><рухів, ><визначення ><оптимальних ><прийомів ><і ><відпрацьову­><вання ><їх ><до ><автоматизму, ><жорстку ><регламентацію ><всього ><робочо­><го ><циклу, ><чергування ><елементів ><праці ><й ><відпочинку ><тощо.>

<Раціоналізація ><управління ><у ><свою ><чергу ><ґрунтувалася ><на ><таких ><принципах:>

  • <><здійснення ><жорстокої ><дисципліни ><і ><контролю ><на ><підпри­><ємстві;>

  • <><правильний ><підбір ><і ><розташування ><кадрів, ><запровадження ><си­><стеми ><підвищення ><кваліфікації ><і ><службового ><просування ><праців­><ників;>

  • <><відокремлення ><розумової ><праці, ><зв'язаної ><з ><організацією ><та ><управлінням, ><від ><фізичної;>

  • <><звільнення ><робітників ><від ><усіх ><інших ><функцій, ><крім ><безпосе­><редньо ><виконавських, ><і ><передача ><організаційних ><та ><управлінських ><функцій, ><що ><потребують ><розумової ><праці, ><працівникам ><управлін­><ського ><апарату.>>

<<Ф. ><Тейлор ><першим ><науково ><обґрунтував ><і ><запровадив ><у ><життя, ><перевіривши ><на ><практиці, ><ідею ><про ><необхідність ><матеріальної ><за­><цікавленості ><працівника ><в ><результатах ><своєї ><праці. ><Він ><сформу­><лював ><низку ><принципів ><матеріального ><стимулювання ><праці, ><яка ><згодом ><закріпилася ><в ><концепції ><«економічної ><людини». ><Найголов­><ніші ><з ><цих ><принципів ><такі:>

  • <><стимулювати ><виконання ><більшого ><обсягу ><робіт ><і ><за ><більш ><короткий ><час, ><за ><більшу ><платню;>

  • <><преміювати ><добру, ><а ><не ><будь-яку ><роботу;>

  • <><шкідливо ><як ><недоплачувати, ><так ><і ><переплачувати ><працівникові;>

  • <><потрібно ><намагатися ><сформувати ><віру ><працівника ><в ><можли­><вість ><високооплачуваної ><роботи ><(за ><принципом ><«І ><ти ><теж ><мо­><жеш»).>

<У ><1885 ><р. ><Ф. ><Тейлор ><розробив ><метод ><нормування ><праці, ><який ><полягає ><у ><хронометражних ><спостереженнях ><і ><вимірюваннях ><ро­><бочого ><часу, ><необхідного ><для ><виконання ><окремих ><елементів ><і ><операцій ><у ><групах ><робітників ><з ><різною ><продуктивністю ><праці. ><Для ><кожного ><елементу ><операції ><вибиралися ><такі ><трудові ><рухи, ><які ><мож­><на ><виконати ><в ><«нормальний», ><тобто ><максимально ><короткий ><час. ><Для ><кожної ><роботи ><встановлювався ><єдиний ><взірцевий ><метод.>

<Отже, ><Ф. ><Тейлор ><уперше ><обґрунтував ><необхідність ><вивчення ><і ><запропонував ><конструктивне ><вирішення ><тих ><проблем, ><що ><станов­><лять ><предмет ><дослідження ><соціології ><праці ><й ><пов'язані ><з ><організа­><цією ><і ><змістом ><праці, ><ставленням ><до ><праці, ><мотивацією ><і ><стиму­><люванням ><трудової ><діяльності, ><міжособистісними ><стосунками, ><стилем ><керівництва ><і ><його ><впливом ><на ><продуктивність ><праці.>

<Історичне ><значення ><тейлоризму ><визначається ><насамперед ><йо­><го ><принципами ><раціоналізації ><організації ><праці. ><Ф. ><Тейлор ><роз­><глядав ><працю ><«спроквола» ><не ><як ><причину, ><а ><як ><наслідок. ><Він ><ува­><жав, ><що ><недоліки ><в ><організації ><виробництва ><і ><праці ><не ><дуже ><по­><мітні, ><коли ><норми ><продуктивності ><занижені, ><однак ><це ><породжує ><безвідповідальне ><ставлення ><до ><своїх ><обов'язків ><як ><у ><робітників ><(що ><свідомо ><стримують ><темп ><роботи), ><так ><і ><в ><адміністрації ><(яка ><перекладає ><свої ><функції ><на ><плечі ><робітників).>

<Якщо ><ж ><працю ><організовано ><по-науковому, ><тобто ><робоче ><місце ><забезпечене ><всім ><необхідним ><і ><застосовуються ><раціональні ><засоби ><та ><методи ><праці, ><то ><робочий ><час ><буде ><використаний ><найбільш ><ефек­><тивно. ><За ><Ф. ><Тейлором, ><підвищити ><ефективність ><виробництва ><можна, ><лише ><постійно ><вдосконалюючи ><техніко-організаційні ><та ><соціально-психологічні ><методи ><раціоналізації ><праці. ><V ><Ф. ><Тейлор ><не ><ставив ><своїм ><завданням ><наукове ><дослідження ><соціальних ><відносин. ><Його ><цікавила ><передусім ><можливість ><під­><вищення ><продуктивності ><праці ><та ><ефективності ><виробництва ><безпосередньо ><на ><підприємстві. ><Проте ><рекомендації ><Ф. ><>Тейло<ра, ><спрямовані ><на ><раціоналізацію ><виробничої ><діяльності ><робіт­><ників ><(методів ><праці), ><на ><застосування ><прогресивної ><техніки ><і ><технології, ><започаткували ><систематичні ><дослідження ><соціаль­><них >проблем.<>

<Складовою ><частиною ><системи ><Тейлора ><стали ><пропозиції ><іншо­><го ><американця ><><ученого ><та ><дослідника ><
  1   2   3   4   5

Схожі:

Реферат На тему: Емпірична > соціологія: > iconІсторія соціології
Соціологія громадської думки”, „Технологія відбору в соціологічних дослідженнях”, „Соціологічний аналіз документів”, „Соціологія...
Реферат На тему: Емпірична > соціологія: > iconІсторія соціології
Соціологія громадської думки”, „Технологія відбору в соціологічних дослідженнях”, „Соціологічний аналіз документів”, „Соціологія...
Реферат На тему: Емпірична > соціологія: > icon«Соціологія І соціальний біхевіоризм» Миколаїв, 2009
Особливе значення має її вплив на більш раніші форми поводження з тим же самим суб'єктом. Людська поведінка найбільш загальна характеристика...
Реферат На тему: Емпірична > соціологія: > icon«Романтичний пафос публіцистики Олеся Гончара»
Реферат на тему: «Оцінка творчості П. Загребельного літературознавцями та публіцистами»
Реферат На тему: Емпірична > соціологія: > iconРеферат на тему: “ Алкоголізм ”
У випадках тривалого плину хвороба супроводжується стійкими психічними І соматическими розладами
Реферат На тему: Емпірична > соціологія: > icon1). Соціологія як наука. Предмет І метод соціології Термін «соціологія»...
«societas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). Впровадив його до наукового вжитку у 30-х роках XIX ст французький...
Реферат На тему: Емпірична > соціологія: > iconРеферат з політології на тему: “ Порівняльний аналіз політичних систем...
Вступ
Реферат На тему: Емпірична > соціологія: > iconРеферат на тему: “ Ікони Поділля”
Традиційна для іконопису зворотня перспектива сходиться не в віддаленій точці уявного простору, а в людині. [2]
Реферат На тему: Емпірична > соціологія: > iconРеферат на тему: „ Біохімічні особливості харчування в обраному виді спорту”
Енергоспоживання організму І його залежність від виконуваної роботи
Реферат На тему: Емпірична > соціологія: > iconРеферат: І. Карпенко-Карий життя та творчість
Підручник О. М. Бєляєв, укр м. 10-11 кл. – Написати твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка