Скачати 1.08 Mb.
|
РЕФЕРАТ На тему: Емпірична ><соціологія:> <основні ><напрями> <і ><школи>> <<Новий ><етап ><розвитку ><соціологічної ><думки ><на ><Заході ><характеризувався ><становленням ><і ><розвитком ><емпіричної ><соціології, ><по><явою ><нових ><її ><напрямів ><і ><теорій, ><зокрема ><індустріальної ><соціології, ><що ><намагалась ><певним ><чином ><поєднати ><теоретичну ><й ><емпіричну ><соціології. ><у ><Емпіризм ><— ><напрям ><теорії ><пізнання, ><який ><визнає ><практич><ний ><досвід ><єдиним ><джерелом ><знань ><і ><вважає, ><що ><зміст ><знання ><можна ><подати ><лише ><як ><опис ><цього ><досвіду. ><Західна ><емпірична ><соціологія ><досліджує ><соціальне ><життя ><на ><мікрорівні: ><>міжособистісні< ><стосунки, ><поведінку ><особи ><і ><соціальних ><груп, ><соціаль><но-психологічний ><клімат, ><громадську ><думку ><тощо. ><її ><методо><логічну ><основу ><становлять ><позитивістські ><принципи. ><Конк><ретні ><соціальні ><факти ><збирають ><і ><описують ><з ><допомогою ><таких ><спеціальних ><методів, ><як ><соціологічні ><спостереження, ><опиту><вання, ><експерименти ><тощо.> <Особливість ><емпіричної ><соціології ><в ><тім, ><що ><вона ><започаткува><лася ><не ><в ><університетах ><як ><центрах ><наукової ><думки, ><а ><в ><практичній ><сфері ><— ><у ><середовищі ><державних ><службовців, ><підприємців. ><її ><по><ява ><стимулювалась ><практичними ><потребами ><суспільства, ><розви><ток ><якого ><в ><XIX ><ст. ><призвів ><до ><швидкого ><зростання ><міст, ><поляри><зації ><бідних ><і ><багатих, ><збільшення ><злочинності ><тощо.> <>Найвідомішим <з ><емпіриків ><був ><франко-бельгійський ><уче><ний-математик, ><відомий ><статист ><і ><демограф ><XIX >ст. <><Адольф ><Кетле ><(1796><—><1874). ><З ><його ><ім'ям ><зв'язаний ><перехід ><соціальної ><статистики ><від ><збирання ><й ><опису ><фактів ><до ><встановлення ><стій><ких ><кореляцій ><між ><показниками, ><статистичних ><закономірнос><тей. ><Саме ><з ><його ><праці ><«Про ><людину ><і ><розвиток ><її ><здібностей, ><або ><Досвід ><соціальної ><фізики» ><(1835) ><розпочинається ><відлік ><розвитку ><емпіричної ><соціології ><(за ><термінологією ><Кетле, ><«со><ціальної ><фізики») ><як ><емпірично ><обґрунтованої ><науки. ><Окрім ><відкриття ><статистичних ><закономірностей, ><концепції ><середніх ><величин, ><поняття ><соціального ><закону, ><А. ><Кетле ><визначив ><мето><дологічні ><правила ><формулювання ><анкетних ><запитань. ><Він ><ре><комендував ><ставити ><тільки ><такі ><запитання, ><які ><необхідні ><і ><на ><які ><можна ><отримати ><відповіді, ><запитання, ><що ><не ><викликають ><підозри, ><однаково ><зрозумілі ><всій ><сукупності ><опитуваних.> <Зарубіжна ><емпірична ><соціологія ><у ><своєму ><розвитку ><пройшла ><три ><етапи. ><Для ><першого ><характерні ><самовизначення ><тематики ><до><сліджень, ><пошук ><засобів, ><спроби ><пов'язати ><теоретичні ><проблеми ><з ><реальним ><життям. ><Цей ><етап ><охоплює ><кінець ><XIX ><і ><два ><перші ><де><сятиріччя ><XX ><ст. ><До ><цього ><часу ><емпіричні ><дослідження ><були ><роз><різненими, ><не ><мали ><відпрацьованої ><методики. ><Соціологічні ><теорії, ><що ><існували ><на ><той ><час, ><не ><сприяли ><проведенню ><таких ><дослі><джень, ><бо ><мали ><характер ><історико-еволюційних ><схем, ><перевірити ><які ><на ><мікрорівні ><було ><неможливо.> <В ><американській ><соціології ><в ><цей ><час ><провідну ><роль ><відіграва><ла ><чиказька ><школа, ><яка ><сформувалася ><на ><базі ><першого ><у ><світі ><со><ціологічного ><факультету, ><що ><його ><1892 ><року ><очолив ><Албіон ><Смолл ><(1854><—><1926). ><Вона, ><практично ><розв'язуючи ><соціальні ><проблеми ><індустріалізації ><(безробіття, ><бідність, ><злочинність), ><ем><піричні ><дослідження ><поєднувала ><з ><теоретичними ><узагальненнями. ><Успішно ><розвивалася ><соціальна ><робота. ><Соціальні ><працівники ><(соціологи, ><юристи, ><психологи) ><займалися ><розв'язуванням ><конф><ліктів, ><поліпшенням ><виробничих ><умов ><і ><посиленням ><стабільності ><кадрів. ><Саме ><в ><межах ><чиказької ><школи ><виходить ><у ><світ ><спільна ><праця ><Уільяма ><Томаса ><(1863><—><1947) ><і ><Флоріана ><Знанецького> <(1882><—><1958) ><«Польський ><селянин ><в ><Європі ><та ><Америці» ><(1918 ><р.), ><що ><визначила ><новий ><рубіж ><у ><розвитку ><сучасної ><соціології. ><Хоч ><автори ><далі ><констатації ><фактів ><не ><просунулися, ><не ><зробили ><жодних ><висновків ><чи ><рекомендацій, ><але ><для ><аналізу ><було ><викори><стано ><документи, ><автобіографічні ><дані ><окремих ><осіб, ><кількісні ><методи ><оцінювання ><явищ. ><Соціологи ><знайшли ><ефективний ><інст><румент ><для ><вивчення ><соціальної ><дійсності.> <Роберт ><Парк ><(1864—1944) ><і ><Ернст ><Берджесс ><(1886—1966) ><розробили ><прикладний ><варіант ><соціально-екологічної ><теорії ><для ><дослідження ><міста, ><основними ><поняттями ><якої ><є ><«соціальна ><мобіль><ність», ><«соціоекономічний ><статус», ><«маргінальна ><особистість», ><а ><способами ><збору ><інформації ><— ><включене ><спостереження, ><ін><терв'ю, ><аналіз ><документів ><тощо.> <На ><другому ><етапі ><(20—30-ті ><рр. ><XX ><ст.) ><емпірична ><соціологія ><відповідно ><до ><інтересів ><монополій ><переносить ><дослідні ><роботи ><з ><університетів ><у ><лабораторії, ><на ><підприємства.> <Третій ><етап ><(від ><40-х ><рр. ><XX ><ст. ><до ><наших ><днів) ><— ><характери><зується ><(особливо ><в ><60—70-ті ><рр.) ><бурхливим ><розвитком ><емпірич><ної ><соціології ><в ><усіх ><зарубіжних ><країнах. ><Відбувається ><її ><поєднан><ня ><із ><системою ><управління. ><Соціологів ><залучають ><до ><вивчення ><державної ><діяльності, ><громадської ><думки, ><потреб ><населення, ><розв'язання ><соціальних ><проблем, ><гострих ><соціальних ><конфліктів. ><>Соціологія <почала ><цікавитися ><питаннями ><життя ><міста, ><девіант><ною ><(ненормативною) ><та ><деліктною ><(злочинною) >поведінкою.<> <Індустріальна ><соціологія ><є ><одним ><з ><основних ><напрямів ><емпі><ричної ><соціології ><Заходу, ><що ><досліджує ><сферу ><виробництва, ><вивчає ><трудові ><відносини ><людей ><на ><підприємстві ><і ><розробляє ><прак><тичні ><рекомендації ><щодо ><підвищення ><ефективності ><виробництва. ><Головні ><концепції ><цього ><напряму ><зародилися ><в ><США, ><потім ><по><ширилися ><у ><Великобританії, ><Німеччині, ><Японії, ><Франції ><та ><інших ><країнах.> <Індустріальна ><соціологія ><почала ><формуватися ><наприкінці ><XIX ><— ><на ><початку ><XX ><ст. ><Саме ><в ><цей ><час ><у ><багатьох ><країнах ><швидкими ><темпами ><розвивалося ><велике ><машинне ><виробництво. ><Підприємці ><все ><більше ><переконувалися ><в ><тім, ><що ><для ><підвищення ><ефективно><сті ><виробництва ><необхідно ><активно ><впливати ><на ><ставлення ><робіт><ників ><до ><праці, ><на ><відносини, ><які ><складаються ><між ><підприємцями ><та ><виконавцями, ><між ><різними ><соціальними ><групами ><у ><виробницт><ві. ><Ці ><проблеми ><не ><могли ><вирішувати ><самі ><тільки ><підприємці, ><пот><рібна ><була ><допомога ><вчених-фахівців. ><У ><зв'язку ><з ><цим ><і ><виникла ><індустріальна ><соціологія.> <У ><межах ><індустріальної ><соціології ><на ><той ><час ><розв'язувалися ><такі ><проблеми:>>
<Представники ><індустріальної ><соціології ><вивчають ><проблеми ><промислового ><виробництва, ><намагаються ><узагальнити ><реальний ><досвід ><управління ><ним, ><досліджують ><соціально-трудові ><відноси><ни ><і ><розробляють ><рекомендації ><щодо ><їх ><удосконалення ><(соціальна ><інженерія). ><Отже, ><індустріальна ><соціологія ><— ><це ><прикладна ><га><лузь ><соціології. ><Вона ><з ><позицій ><підприємців ><і ><керівників ><промис><лових ><підприємств ><вивчає ><соціальні ><наслідки ><науково-технічного ><прогресу ><на ><підприємстві, ><їх ><вплив ><на ><різні ><сфери ><життєдіяльнос><ті ><суспільства, ><зокрема, ><на ><сферу ><трудової ><діяльності ><людини.> <Особлива ><увага ><приділяється ><проблемі ><мотивації ><праці, ><яка ><є ><однією ><з ><найдавніших ><і ><найскладніших ><в ><історії ><соціології ><й ><по><требує ><систематичного ><вивчення. ><Ще ><Томас ><Мор, ><міркуючи ><про ><стимули ><до ><праці ><в ><суспільстві ><з ><колективною ><власністю, ><ставив ><собі ><запитання, ><як ><можна ><отримати ><надлишок ><продуктів, ><якщо, ><з ><одного ><боку, ><кожний ><почне ><ухилятися ><від ><роботи, ><оскільки ><не ><матиме ><власного ><зиску, ><а ><з ><другого ><— ><надія ><на ><те, ><що ><«хтось ><ін><ший ><зробить», ><дасть ><змогу ><працювати ><абияк. ><Нині ><усталилися ><два ><підходи ><до ><мотивації: ><примусовість ><{заохочування.> <Прихильниками ><примусу ><до ><праці ><були ><Ф. ><Тейлор, ><Г. ><Форд, ><Е. ><Мейо, ><Д. ><Макгрегор, ><Ф. ><Херцберг, ><а ><першою ><спробою ><практич><но ><вирішити ><це ><питання ><стала ><тейлорівська ><система ><наукової ><ор><ганізації ><управління ><підприємством, ><що ><ґрунтується ><на ><дослід><женні ><конкретної ><роботи.> <Фредерік ><Тейлор ><(1856—1915) ><— ><американський ><інженер-><дослідник, ><організатор ><виробництва, ><спочатку ><працював ><звичай><ним ><робітником, ><потім ><став ><майстром, ><а ><згодом ><— ><керівником ><великого ><підприємства. ><Ф. ><Тейлор ><уважав, ><що ><праця ><як ><соціаль><ний ><процес ><підпорядковується ><певним ><законам, ><котрі ><має ><вивчати ><і ><практично ><використовувати ><інженер ><з ><організації ><праці.> <На ><підставі ><комплексних ><досліджень ><виробництва ><Ф. ><Тейлор ><створив ><першу ><у ><світі ><систему ><НОП ><(наукової ><організації ><праці). ><Він ><досконало ><вивчив ><соціально-економічну ><організацію ><промис><лового ><підприємства ><і ><дійшов ><висновку, ><що ><техніко-економічні ><нововведення ><самі ><по ><собі ><мало ><ефективні. ><Визначальним ><є ><так ><званий ><людський ><чинник, ><матеріальне ><й ><моральне ><стимулювання, <культура ><управління ><підприємством. ><Ф. ><Тейлор ><першим ><з ><учених ><звернув ><увагу ><на ><феномен ><праці ><«спроквола». ><У ><науці ><це ><назива><ють ><рестрикцією ><(від ><лат. ><>restritio <— >обмеження). <><Це ><явище ><ви><никає ><внаслідок ><групового ><тиску ><і ><блокування ><формальних ><норм ><поведінки ><неформальними ><відносинами. ><Робітники ><свідомо ><обме><жують ><продуктивність ><своєї ><праці, ><щоб ><запобігти ><перегляду ><норм ><виробітку ><і ><зниженню ><розцінок.> <Головна ><ідея ><праць ><Ф. ><Тейлора ><— ><змусити ><робітників ><працю><вати ><ліпше. ><Людина ><не ><повинна ><витрачати ><свою ><енергію ><дарем><но, ><а ><має ><працювати ><з ><повною ><віддачею.> <Ф. ><Тейлор ><зазначав: ><«Якщо ><наше ><марнотратне ><використання ><природних ><багатств ><очевидне, ><то ><ми ><мало ><помічаємо ><і ><дуже ><нечіт><ко ><собі ><уявляємо ><марнотратство ><людської ><праці, ><яке ><є ><набагато ><більшим, ><у ><результаті ><повсякденної ><нерозумної, ><поганої ><її ><органі><зації ><та ><слабкого ><вивчення».> <На ><думку ><Тейлора, ><робітники ><ледачі ><за ><своєю ><природою ><і ><лад><ні ><зробити ><все, ><щоб ><працювати ><менше. ><Контактуючи ><з ><такими ><самими ><ледарями, ><як ><і ><вони, ><робітники ><свідомо ><обмежують ><про><дуктивність ><своєї ><праці. ><Управлінці ><у ><свою ><чергу ><найчастіше ><є ><некомпетентними ><й ><не ><знають, ><як ><подолати ><інертність ><робітників, ><ЯК ><примусити ><їх ><працювати ><ефективно. ><Поведінка ><і ><тих, ><і ><тих ><є ><ірраціональною, ><вони ><ніби ><вороги ><самі ><собі.> <Ф. ><Тейлор ><своє ><завдання ><вбачав ><у ><створенні ><системи ><раціона><лізації ><праці ><й ><управління ><виробництвом, ><яка ><б ><сприяла ><ефектив><ному ><використанню ><фізичних ><можливостей ><робітників ><і ><подолала ><ірраціональність ><управління. ><Ця ><система ><має ><бути ><спрямована ><передусім ><на ><позбавлення ><від ><деспотизму ><управлінців, ><обурення ><та ><конфронтації ><робітників, ><на ><формування ><в ><них ><бажання ><до ><Партнерства. ><Система ><раціоналізації ><праці, ><зокрема, ><передбачала ><детальний ><аналіз ><трудових ><операцій, ><усунення ><непотрібних ><і ><не><зручних ><рухів, ><визначення ><оптимальних ><прийомів ><і ><відпрацьову><вання ><їх ><до ><автоматизму, ><жорстку ><регламентацію ><всього ><робочо><го ><циклу, ><чергування ><елементів ><праці ><й ><відпочинку ><тощо.> <Раціоналізація ><управління ><у ><свою ><чергу ><ґрунтувалася ><на ><таких ><принципах:>
<<Ф. ><Тейлор ><першим ><науково ><обґрунтував ><і ><запровадив ><у ><життя, ><перевіривши ><на ><практиці, ><ідею ><про ><необхідність ><матеріальної ><за><цікавленості ><працівника ><в ><результатах ><своєї ><праці. ><Він ><сформу><лював ><низку ><принципів ><матеріального ><стимулювання ><праці, ><яка ><згодом ><закріпилася ><в ><концепції ><«економічної ><людини». ><Найголов><ніші ><з ><цих ><принципів ><такі:>
<У ><1885 ><р. ><Ф. ><Тейлор ><розробив ><метод ><нормування ><праці, ><який ><полягає ><у ><хронометражних ><спостереженнях ><і ><вимірюваннях ><ро><бочого ><часу, ><необхідного ><для ><виконання ><окремих ><елементів ><і ><операцій ><у ><групах ><робітників ><з ><різною ><продуктивністю ><праці. ><Для ><кожного ><елементу ><операції ><вибиралися ><такі ><трудові ><рухи, ><які ><мож><на ><виконати ><в ><«нормальний», ><тобто ><максимально ><короткий ><час. ><Для ><кожної ><роботи ><встановлювався ><єдиний ><взірцевий ><метод.> <Отже, ><Ф. ><Тейлор ><уперше ><обґрунтував ><необхідність ><вивчення ><і ><запропонував ><конструктивне ><вирішення ><тих ><проблем, ><що ><станов><лять ><предмет ><дослідження ><соціології ><праці ><й ><пов'язані ><з ><організа><цією ><і ><змістом ><праці, ><ставленням ><до ><праці, ><мотивацією ><і ><стиму><люванням ><трудової ><діяльності, ><міжособистісними ><стосунками, ><стилем ><керівництва ><і ><його ><впливом ><на ><продуктивність ><праці.> <Історичне ><значення ><тейлоризму ><визначається ><насамперед ><йо><го ><принципами ><раціоналізації ><організації ><праці. ><Ф. ><Тейлор ><роз><глядав ><працю ><«спроквола» ><не ><як ><причину, ><а ><як ><наслідок. ><Він ><ува><жав, ><що ><недоліки ><в ><організації ><виробництва ><і ><праці ><не ><дуже ><по><мітні, ><коли ><норми ><продуктивності ><занижені, ><однак ><це ><породжує ><безвідповідальне ><ставлення ><до ><своїх ><обов'язків ><як ><у ><робітників ><(що ><свідомо ><стримують ><темп ><роботи), ><так ><і ><в ><адміністрації ><(яка ><перекладає ><свої ><функції ><на ><плечі ><робітників).> <Якщо ><ж ><працю ><організовано ><по-науковому, ><тобто ><робоче ><місце ><забезпечене ><всім ><необхідним ><і ><застосовуються ><раціональні ><засоби ><та ><методи ><праці, ><то ><робочий ><час ><буде ><використаний ><найбільш ><ефек><тивно. ><За ><Ф. ><Тейлором, ><підвищити ><ефективність ><виробництва ><можна, ><лише ><постійно ><вдосконалюючи ><техніко-організаційні ><та ><соціально-психологічні ><методи ><раціоналізації ><праці. ><V ><Ф. ><Тейлор ><не ><ставив ><своїм ><завданням ><наукове ><дослідження ><соціальних ><відносин. ><Його ><цікавила ><передусім ><можливість ><під><вищення ><продуктивності ><праці ><та ><ефективності ><виробництва ><безпосередньо ><на ><підприємстві. ><Проте ><рекомендації ><Ф. ><>Тейло<ра, ><спрямовані ><на ><раціоналізацію ><виробничої ><діяльності ><робіт><ників ><(методів ><праці), ><на ><застосування ><прогресивної ><техніки ><і ><технології, ><започаткували ><систематичні ><дослідження ><соціаль><них >проблем.<> <Складовою ><частиною ><системи ><Тейлора ><стали ><пропозиції ><іншо><го ><американця ><— ><ученого ><та ><дослідника >< |
Історія соціології Соціологія громадської думки”, „Технологія відбору в соціологічних дослідженнях”, „Соціологічний аналіз документів”, „Соціологія... | Історія соціології Соціологія громадської думки”, „Технологія відбору в соціологічних дослідженнях”, „Соціологічний аналіз документів”, „Соціологія... | ||
«Соціологія І соціальний біхевіоризм» Миколаїв, 2009 Особливе значення має її вплив на більш раніші форми поводження з тим же самим суб'єктом. Людська поведінка найбільш загальна характеристика... | «Романтичний пафос публіцистики Олеся Гончара» Реферат на тему: «Оцінка творчості П. Загребельного літературознавцями та публіцистами» | ||
Реферат на тему: “ Алкоголізм ” У випадках тривалого плину хвороба супроводжується стійкими психічними І соматическими розладами | 1). Соціологія як наука. Предмет І метод соціології Термін «соціологія»... «societas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). Впровадив його до наукового вжитку у 30-х роках XIX ст французький... | ||
Реферат з політології на тему: “ Порівняльний аналіз політичних систем... Вступ | Реферат на тему: “ Ікони Поділля” Традиційна для іконопису зворотня перспектива сходиться не в віддаленій точці уявного простору, а в людині. [2] | ||
Реферат на тему: „ Біохімічні особливості харчування в обраному виді спорту” Енергоспоживання організму І його залежність від виконуваної роботи | Реферат: І. Карпенко-Карий життя та творчість Підручник О. М. Бєляєв, укр м. 10-11 кл. – Написати твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему |