Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов»




Скачати 113.71 Kb.
НазваУрок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов»
Дата конвертації03.04.2013
Розмір113.71 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Література > Урок
Тема: Літературна композиція за інтимною лірикою І.Франка.

Мета: сприяти вихованню естетичних смаків, утверджувати в юнацьких душах доброту, милосердя, красу і щирість почуттів; представити учням особистість І. Франка не тільки як геніального поета, громадського діяча, а й ніжної людини, яка прагнула знайти в житті справжнє кохання; розвивати читацькі навички школярів, вміння аналізувати та коментувати прочитане; вчити учнів самотужки опрацьовувати науково-публіцистичні матеріали та складати невеликі сценарії, у яких поєднувалися б музика, лірика й акторська гра; через виразне читання віршів Франка, уривків з повісті-есе Р. Горака допомогти десятикласникам розкрити світ почуттів поета, розвивати уміння художнього читання інтимної лірики; творчо осмислити і відтворити події, що відбулися в житті І. Франка; з'ясувати особливості пристрасних почуттів та майстерність їх втілення у збірці «Зів'яле листя».

^ Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: урок-композиція.

Методи і прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов», дослідницька робота учнів-критиків.

^ Міжпредметні зв'язки: музика. Аудіозаписи пісень «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» та «Червона калино, чого в лузі гнешся?»; запис вірша «Чого являєшся мені...»

Обладнання: виставка творів і портрет Івана Франка; ТЗН, таблички з іменами жінок поета; сценарій, музичне оформлення та декорації.

^ Епіграф уроку:

О розмотай шляхи мені, богине,

Світ за очі від тебе забіжу,

Рятуй мене, врятуй мене, бо згине

Моя душа, задивлєна в чужу. Л. Костенко

Ми звикли говорити про Франка як про поета-бор-ця, але ж він ще й тонкий лірик, людина з палким серцем, яка все своє життя прагнула кохання, справжнього, великого. Вічна тема кохання знайшла яскраве втілення у творчості Франка — поезії, прозі, драматургії.

^ II. Повідомлення теми і завдань уроку

Сьогодні на уроці слова «туга», «сум», «нещасливе кохання» звучатимуть досить часто. Адже пошуки берега любові в складному, бурхливому житейському морі тривог не бувають без перешкод.

(Учні записують тему та епіграф уроку).

Запитання до учнів:

Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (заздаледіь враховується побажання учнів протягом усього уроку).

Учні знайомляться із запитаннями, написаними на дожці:

  • Які героїні художніх творів Франка стануть прототипами коханих жінок поета?

  • Чому три жінки, з якими І. Франко хотів пов’язати своє життя, не відповіли йому взаємністю, а четверта, з якою він одружився, стала для нього лише надійним другом?

  • Чому збірку «Зів’яле листя» названо ліричною драмою? – Чи можна її назвати автобіографічною збіркою?

  • Чому, на вашу думку, значна частина інтимних віршів І. Франка стали популярними піснями?

  • Яке ваше ставлення до ліричного героя збірки?

  • Свідченням чого, на вашу думку, є вірші із «Зів’ялого листя»: слабкої волі чи сили духу?

III. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда з учнями.

1. Ви зустрілися з новим терміном повість-есе. Як ви його розумієте? (Повість-есе — це документальна повість на основі листів, фактичних даних).

2. Що ви можете сказати про композицію повісті? (Складається з чотирьох частин: частина І — «Одна несміла, як лілея, біла...»; частина II — «Явилась друга — гордая княгиня...»; частина III — «Явилась третя... — і очам приємно...»; частина IV —«Жінка, котра була поруч...» Кожна з них присвячена жінці).

3. Чому назви перших трьох частин звучать як поетичні рядки? (Бо вони є рядками з поезій І. Франка).

4. Чому повість Р. Горака має назву «Тричі мені являлася любов»? (Бо так І. Франко назвав поезію, де висловив свої глибокі почуття до трьох жінок, які зустрілися йому на життєвому шляху).

^ IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Розповідь учителя.

Про особисте життя людей, а особливо видатних, треба говорити дуже делікатно і обережно. Бо це той бік життя людини, який часто не залежить від неї. Чи винен Франко, що втратив Ольгу Рошкевич? Чи хотів злого, коли вирішив поєднати своє життя з Ольгою Хоружинською вже не з любові, а з глибокої поваги до неї?

Отже, про жінок у долі Франка піде мова на нашому уроці.

Життя Франка склалося так, що він, тричі покохавши, жодного разу не зазнав усієї глибини щастя взаємної любові; усе ж він свято беріг у своєму серці спогади про скупі дари цього величного почуття. «Хвилини, в котрих я любив... були, може, найкращі в моїм житті — жаль тільки, що були це заразом хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не радості».

^ Робота в групах.

У класі працює 4 групи дітей і кожна група заздалегідь отримала завдання: дослідити сторінки життя І. Франка і його стосунки з коханими жінками.

Завдання. В ході уроку робити записи, занотувати те, що найбільше вразило.

Повідомлення учнів першої групи.

Учень 1. Ольга Рошкевич народилася 11 лютого 1854 року. У наступному році в родині Михайла Рошкевича з'явився на світ син Ярослав, а в 1859 році — дочка Михайлина. У с. Лолині звільнилося нове місце пароха, куди отця Рошкевича й призначили. До цієї посади додавалося 9 моргів одного поля, 22 морги сіножатей і конгресійна дотація 267 злотих.

Перший раз Франко побачить Ольгу в 1874 році, під час канікул у Лолині. Від цього часу він залишить там своє серце...

Учень 2. У червні 1877 року Франка було заарештовано.

Президія намісництва у Львові висилає лолинському старості розпорядження про необхідність з'ясувати характер зв'язків між о. Рошкевичем та Франком. Після цього розпорядження Рошкевича потягнули в Долину для протоколу. Коли слідчий запитав, з якою метою Іван Франко бував у них удома, священик сказав, що пан Франко був репетитором його сина Ярослава. Але слідчий продовжував збирати необхідну інформацію.

29 липня 1877 року долинський помічник старости писав: «Я встановив, що стосунки Франка з Рошкевичем мали більш сімейний характер, бо Франко хотів одружитися з його дочкою».

У Ольги був сильний характер, і вона слухати не хотіла, щоб розірвати відносини з Франком.

Учень 3. Невдовзі після деяких вагань Ольга вийшла заміж за Володимира Озаркевича. Дізнавшись про це, Франко писав їй: «Не бійся, не стану дораджувати тобі, стративши тебе, стратив тим опору в житті».

Шлюб Ольги Рошкевич з Володимиром Озаркевичем відбувся в Лолині у вересні 1879 року. Таким чином, Ольга отримала волю. їй здається, що саме тепер прийшла пора здійснити задумане: стати письменницею. Перші кроки в літературі, підтримка Івана Франка вселяють надію в Ольгу. Вона гарно перекладає, але написати самостійну річ не може.

Наприкінці 1879 року Ольга покидає назавжди Ло-лин і переїздить до чоловіка. Франко і Ольга поступово віддалялись одне від одного. Ольга стала сумніватися в любові Франка. Між ними почалися непорозуміння. Листи до Франка Ольга пише все рідше.

Учень 4. Недобре складається життя Володимира Озаркевича. З батьківського насидженого місця його переводять у с Скопівку. Там народжується син, якого назвали Іваном на честь Франка, а за ним і дочка Олена. З 1908 року Володимир Озаркевич працює в с. Берегів Нижній. Там він і помер у 1912 році на 57-му році життя.

Після смерті чоловіка Ольга деякий час живе у сестри Михайлини, а коли захворіла дружина чоловікового брата, переїздить до Львова.

Вона уникає зустрічі з Франком.

Перед смертю Франко переказував, щоб Ольга прийшла попрощатися. Але вона відповіла відмовою.

^ Що за кохана була у поета другою? Які стосунки єднали її і поета?

Повідомлення учнів другої групи .

Учень 1. У Нагуєвичах Франкові було дуже важко. Рідне село не дало йому захисту. Ольга Рошкевич втрачена назавжди. Немає ні матері, ні батька. Замінили їх мачуха і вітчим, який не раз радив Франкові взяти ціп і працювати, якщо той не може втриматися між панами.

Михайло Павлик наполягав на організації спільного господарства. Поїхавши у Дрогобич, Франко одержує паспорт. З паспортом він їде в Станіслав, щоб зібрати матеріал про еміграцію, гуртки, повстання.

Тут він знайомиться із Юзефою Дзвонковською. Це вродлива, розумна дівчина, в яку закохані деякі гуртківці, але вона нікому не відповідає взаємністю. На Франка вона справила сильне враження. Він покохав її. Вони писали одне одному листи. Якось у листі Франко звернувся до її матері, Антоніни Дзвонковської, просячи руки Юзефи. З відповіді Франко зрозумів, що дівчина відмовила йому. В Юзефу також був закоханий Фелікс Даминський, який ревнував її до Франка. Фелікс писав листи Франкові, в яких говорилося про Дзвонковську.

Учень 2. Франко все ще сподівався, що спільне господарство з Павликом вдасться налагодити. До спілки він хотів залучити і матір Юзефи. Спочатку Антоніна Дзвонковська не погоджувалася, але через деякий час несподівано пристає на цю пропозицію. Отримавши солідну позику, вона вирішила вкласти гроші в спілку. Франко не поспішав з приїздом. Антоніна Дзвонковська звертається до Фелікса, а той просить Франка приїхати до Станіслава. Іван повідомляє Павлика про наступний раунд переговорів відносно комуни, а той, у свою чергу, повідомляє Драгоманова. Драгоманов підтримав ідею і порадив їм обов'язково організувати спільне діло, щоб мати з чого жити, а відповідно, й стати на ноги. Але, відмовивши Франкові, Антоніна продає свій маєток, і на цьому історія з комуною закінчується.

Учень 3. Проте Франко не поривав стосунків з Юзефою. Він сказав, що допоможе їй спробувати сили в літературі, спочатку перекладачкою, а потім письменницею. Вона пообіцяла, що візьметься за роботу, але її зацікавили суспільні питання. Останні роки свого життя вона вирішила присвятити освіті. Стала народною вчителькою.

Після 1885 року сліди Юзефи загубилися. І лише недавно вдалося встановити, що вона вчителювала недалеко від Станіслава, у селі Княгиничах. У неї була надія, що чисте повітря допоможе побороти хворобу. Дівчина померла від паралічу, але Франко вважав, що від туберкульозу. її могилу віднайшли на кладовищі в Івано-Франківську, і з надмогильної плити ми знаємо дати народження і смерті: 1862—1892 pp. Вона прожила лише тридцять років.

^ Повідомлення учнів третьої групи.

Учень 1. Франко зізнався, що через цю жінку з'явилося «Зів'яле листя». Широкому колу читачів про Целіну вперше оповів син Франка Тарас у книжці «Про батька». Після Целіни Зигмунтовської залишилося вісім листів до Франка та невеликий портретик.

У 1887 році редакція однієї з газет оголосила кон-курс на кращий прозовий твір. Франко подав повість «Лель і Полель». Прототипом образу Регіни була Целіна.

Зигмунтовська (у дівоцтві — Журовська) завжди твердила, що Франко буквально її переслідував. Вона йде з роботи, а він за нею. Вона зупиниться — і він зупиниться. Потім Франко зник.. Але одного дня він з'явився в супроводі якоїсь жінки. Вони стояли збоку і, поглядаючи на Целіну, щось говорили. Товаришки по роботі сказали, що то дружина Франка. Панна Целя полегшено зітхнула: нарешті буде мати спокій.

Учень 2. На початку 1890 року Целіна Журовська виїхала зі Львова. У квітні перемишльська газета повідомила про шлюб Яна Добржанського, магістратського секретаря, з панною Журовською. 1896 року Целіна знову з'явилася у Львові. Сама, без чоловіка. Лише тепер Франко довідався правду. Целіна не була тоді ще заміжня, то йшлося про якусь іншу Журовську. Збірка поезій «Зів'яле листя» вийшла 1896 року. Цього ж року Целіна взяла шлюб із Здіславом Зигмунтовським, який був значно старшим від неї.

Але через усе своє життя вона пронесла палке кожання до письменника. Через багато років, під час хвороби дружини Франка, Целіна сім місяців житиме в їхньому домі, доглядаючи за дітьми.

^ Повідомлення учнів четвертої групи.

Учень 1. У березні 1885 року в Києві Франко знайомиться з Ольгою Хоружинською. Це була розвинена і освічена дівчина з демократичними поглядами, привітна і дотепна. Франко дивився на неї, як на жінку-друга, товариша та сподвижника в боротьбі. Восени цього ж року він пише Ользі лист з проханням стати його дружиною. Із листування Ольги та Франка відомо, що він не кохав її так, як кохав Рошкевич. Ольга це також знала, але вона любила його і тому погодилась. 16 травня 1886 року в Павлівській церкві відбувся шлюб І. Франка з О. Хоружинською. Нареченій було 22 роки, а Франкові 30.

Учень 2. Львів одруження Франка з «малороскою» зустрів неприязно. Молоді оселилися у « партеровій кам'яниці», де було дві кімнати і кухня.

1887 року у них народжується син Андрій, 1889 — Тарас, 1890 — Петро, 1892 — дочка Ганна. Сім'я жила дуже бідно. Ольга була вірною дружиною, багато до-помагала своєму чоловікові у написанні та виданні творів, переживала з ним радість і горе...

Франко починає писати дисертацію, Ольга з дітьми їде в Нагуєвичі. Діти хворіють, немає за що жи-ти, але вона справляється з усім.

У Франка з'являються перші ознаки хронічного поліартриту. Він збирається працювати у Львівському університеті, але дорога до університету йому назавжди закрита.

Учень 3. Для Ольги то був крах. їй було важко і фізично, і духовно, зникли всі надії на краще... Події цих років порушують її психіку.

У 1900 році їй виповнюється 36. її оперували, але невдало, почалися напади божевілля.

У 1903 році загострюється хвороба Франка — настає параліч рук.

У 1913 році помирає їхній старший син Андрій. Наприкінці наступного року Франко змушений віддати дружину до закладу божевільних, звідки вона виходить у 1918 році.

В останні роки життя зустрічалася з Ольгою Рошкевич, Целіною Зигмунтовською. Жінки згадували минуле і Івана Франка.

17 липня 1941 року її не стало. Похована вона на Личаківському кладовищі поряд із Франком.

Учитель. Кохання... Воно існує, мабуть, відтоді, як на землі з'явилася людина. Тема кохання — чистого, благородного почуття — вічна тема в літературі. Недарма в народі кажуть: «Світ постав з любові». Трагічна любов Франка завдала страждань його романтичній і вразливій душі, але й збагатила світову поезію шедеврами інтимної лірики, які знаходимо у збірці «Зів'яле листя».

Вічна загадка любові, життя люблячого серця, різні відтінки людських стосунків завжди були в центрі уваги поезії. Скільки чарівних віршів, що вражають щирістю почуттів і збагачують нашу душу, написано поетами різних часів і народів. Хто перелічить ті мистецькі шедеври, що створило людство, оспівуючи любов?

Учениця 1. Першим в історії західноєвропейської літератури письменником, що вустами ліричного героя не лише розповів світові історію свого кохання, а й відкрив перед читачем найпотаємніше почуття, став Данте Алігієрі, автор славетної «Божественної комедії»…

^ V. Підсумки уроку

— Свідченням чого, на вашу думку, є вірші із «Зів'ялого листя»: слабкої волі чи сили духу?

(Франко не побоявся видатися слабким — найбільші таємниці своєї душі довірив світові, нам з вами. Це — ознака не слабкості, в якій звинувачували поета окремі сучасники, а духовної сили. Бо знав митець: люди смертні, та вічним є кохання — і взаємне, щасливе, і нерозділене, стражденне. Тому й сьогодні, через багато літ з часу появи, хвилюють нас правдиві і щемні поетичні рядки «Зів'ялого листя»).

^ За допомогою методу «Мікрофон» пропоную учням закінчити речення: «Справжнє кохання – це …»

Учитель звертається до учнів із запитанням:

Чи задовольнили ви свої бажання, висловлені на початку уроку?

Учитель підсумовує сказане.

— Франко, як і його ліричний герой, теж кохав, теж страждав і зневірювався. Той біль треба було виповісти, висповідати душу — і поет не побоявся це зробити. Він жив, він мусив жити, бо таке палке серце не має права на душевну безнадію.

Спасибі поетові за те, що умів так кохати і мав талант донести до людей свої почуття, спасибі за те, що створив неповторну пісню великої любові, яка лунатиме вічно.

Життя скороминуче, а кохання — вічне.

У своїй знаменитій книзі «Что движет солнце и светила» Євген Богат розповідає повчальну історію. В Канаді зграї птахів постійно розбивалися вночі об високу освітлену телебашту. Щоб запобігти загибелі птахів, вогні згасили. «Треба бути яскравими, але не треба, щоб об тебе розбивались... І зараз шукає Ізольду Тристан, і пам'ятає чудову миттєвість Пушкін. Інколи цей світ посилає нам послів, ми їх, на жаль, часто не впізнаємо. Це ті, хто нас любить. Це — люблячі нас. Не впізнаючи, ми нехтуємо і світом, який їх нам послав».

Будьмо ж уважними до людей, які нас оточують! А особливо до тих, хто нас любить. Поважаймо їхні почуття. Тільки так кожен із нас може розраховувати на те, що і його відкрите серце не буде скривджене й зневажене.

Зустрічаймось. Вітаймося словом.

Погляд — в погляд, і в руку — рука.

Ми приходимо в світ для любові.

Все, що інше, — неправда гірка.

Ганна Чубач

VI. Домашнє завдання

1. Вивчити напам'ять один із віршів збірки «Зів'яле листя».

2. Написати невеликий твір на одну з тем: «Зів'яле листя у серці й пам'яті Івана Франка», «Мої роздуми над ліричною драмою Івана Франка».

Схожі:

Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов» iconУрок: Позакласне читання Тема: «Подорож осіннім лісом»
Сьогодні проводимо урок позакласного читання. На уроках читання ми вивчаємо розділ «Цікава книга природи». Тому сьогодні я пропоную...
Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов» iconВсеукраїнський конкурс на кращий конспект уроку з позакласного читання...
Мета: ознайомити учнів із біографією та поетичним доробком Антоніни Листопад, прищепити інтерес та повагу до сучасною поезії та сучасних...
Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов» iconПрограма факультативних занять «Зелена лампа» ( 6 клас) (Виразне...
Таке виразне читання творів різного жанру І стилю здатне викликати у слухачів естетичну насолоду, інтерес до того чи іншого тексту,...
Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов» iconУрок позакласного читання. В. Сухомлинський «Як Наталя в лисиці хитринку купила»
Літературне читання: підр для 2 кл. / О. Я. Савченко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 160 с.: іл
Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов» iconУрок позакласного читання. Живе під сонцем любові Шевченкова весна
Мета: узагальнити вивчення про дитячі роки Т. Г. Шевченка; розвивати вміння створювати власні усні та письмові висловлювання, дотримуючи...
Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов» icon«Капітан літературних мандрівок» Конкурс знавців літератури. 7 клас
Мета: пригадати найцікавіші сторінки прочитаних творів; розвивати логічне мислення; прищеплювати любов до читання
Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов» iconУрок читання Тема: «Допомога тваринам взимку»
Мета: Вдосконалювати навички виразного читання, уміння швидко орієнтуватися в тексті, порівнювати зміст різних творів, збагачувати...
Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов» iconУрок позакласного читання та трудового навчання на тему : «Новий рік»
Тема: Інтегрований урок позакласного читання та трудового навчання на тему : «Новий рік»
Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов» iconУрок літератури рідного краю 6 клас Тема : Павло Андрійович Байдебура
Методи І прийоми роботи : слово вчителя, доповіді учнів, робота над текстом твору, тести
Урок позакласного читання. Форма уроку: урок-композиція. Методи І прийоми: слово вчителя, виразне читання поезій І. Франка, бесіда на основі прочитаних творів, поетично-музична інсценізація «Тричі мені являлася любов» iconУроку читання з використанням прийомів
На уроці читання використовую такі прийоми з технології розвитку критичного мислення: „Додай слово”, „Мікрофон”, „Диктор”, „Уяви...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка