Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах




Скачати 94.26 Kb.
НазваМетодичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах
Дата конвертації23.04.2013
Розмір94.26 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Література > Методичні рекомендації
Керівникам ЗНЗ району
Просимо ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо проведення в закладах освіти заходів на відзначення 135 – річчя з дня народження Гната Хоткевича і керуватися ними при організації шкільних заходів відповідно до рекомендацій КВНЗ «ХАНО»

( рекомендації додаються)

Методисти РМК

Додаток

до листа КВНЗ

«Харківська академія
неперервної освіти»

від ______2012 року №_____
Методичні рекомендації

для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах

заходів, присвячених 135-річчю з дня народження Гната Хоткевича
Керівникам Р(М)МО та ШМО вчителів суспільно-гуманітарних і художньо-естетичних навчальних предметів

Організувати і провести на відповідних рівнях такі навчально-виховні заходи:

  • науково-практичні семінари за темами: «Літературний і творчий спадок Гната Хоткевича», «Театральна та музична діяльність Гната Хоткевича», «Гнат Хоткевич – основоположник академічного бандурництва в Україні»;

  • засідання круглих столів: «Гнат Хоткевич – художник», «Доля родини», Гнат Хоткевич «Автобіграфія», «Гнат Хоткевич – засновник робітничого театру в Україні»;

  • педагогічні читання: «Музикознавчі праці митця», «Найвизначніші досягнення прозової творчості Гната Хоткевича», «Іван Франко в житті і творчості Гната Хоткевича», «Шевченківський світ у творах Гната Хоткевича»;

  • читацькі конференції за творами Гната Хоткевича: «Богдан Хмельницький», «Довбуш», «Гірські акварелі», «Лихоліття», «Поезія в прозі», «Берестечко», «Блудний син», «Тарасик», «Сагайдачний», «Камінна душа»;

  • екскурсії до музею-садиби Гната Хоткевича в с. Високий Харківського району Харківської області.


^ Учителям української мови та літератури

загальноосвітніх навчальних закладів

1. На уроках української літератури в 5 – 11 класах, реалізовуючи державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, виховуючи патріотичні почуття до Батьківщини, усвідомлення образного бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей, формування бажання максимальної самореалізації у житті, опиратися на яскраві сторінки життя і творчості Гната Мартиновича Хоткевича, розвивати інтерес до читання його творів.

2. При вивченні тем, пов’язаних із виразним, вдумливим читанням усної народної творчості, поясненням специфіки пісень літературного походження, обрядових весільних пісень, пісень січових стрільців і їхніх провідних мотивів, використовувати відповідні посилання з творчої спадщини Г. Хоткевича.

3. При вивченні літературних творів, пов’язаних із уміннями розповідати про історичну основу та аналізувати образи героїв твору, вчити учнів співвідносити давноминулі історичні події із сучасністю, грамотно висловлювати власне розуміння почуття патріотизму, беручи за приклад постать Гната Хоткевича.

4. На прикладі життя Гната Хоткевича домагатися усвідомлення учнями значення історичної пам’яті, національної свідомості, вірності Україні.

5. Рекомендувати учням 9 – 11 класів для самостійного прочитання й обговорення книгу Гната Хоткевича «Історія України» (Київ: «Веселка», 1993).

6. Для забезпечення єдності навчальної та виховної роботи з учнями слід максимально використовувати книжкові фонди бібліотек, створювати в кабінетах виставки, які допомагали б висвітлити життєвий і творчий шлях Гната Хоткевича.

7. У кожному класі під час вивчення літератури рідного краю запланувати та провести один із уроків за темою «Життя і творчість Гната Хоткевича».

З метою якісного проведення цього уроку пропонуємо використати такі матеріали:

Гнат Хоткевич народився 31 грудня 1877 року в Харкові, у сім’ї кухаря та прислужниці. Родина купця, у якого служили батьки майбутнього письменника, щоліта виїжджала у село Деркачі, забираючи з собою Хоткевичів. Там малий Гнат якось познайомився із «сліпим дядьком Павлом», який навчив хлопчика грати на бандурі – і з того часу Хоткевич не розлучався з цим інструментом.

Навчався майбутній митець у Харківському реальному училищі, яке блискуче закінчив, і потому вступив до технологічного інституту. Ще в училищі Гнат почав захоплюватись історією та фольклором, всерйоз зацікавився українською літературою, а до вивчення бандури додав заняття з гри на скрипці.

У студентські роки Гнат Хоткевич робить перші кроки в письменництві: 1897 року надруковане його оповідання «Грузинка». Студентів-одногрупників дивувала неймовірна працездатність Хоткевича: він не лише гарно вчився, а й устигав годинами грати на бандурі, часто – просто неба, разом зі сліпцями-кобзарями, яких на той час було багато на харківських вулицях. «Ловко грає. Аби ще очі вийняти, то був би знатний кобзар», – казали старці, почувши гру молодого Хоткевича. Звісно, така діяльність не залишилася поза увагою царської охранки: студента виключили з інституту й на два роки вислали з Харкова. Не довго думаючи, Хоткевич прихопив бандуру й поїхав «у Київ, до Лисенка». На той час Гнат мав уже солідний репертуар, який складався не тільки з народних, але й із його власних композицій. Почувши гру молодого музики, композитор одразу запропонував йому місце соліста-бандуриста з неймовірною для Хоткевича зарплатнею – 60 карбованців на місяць. Почалися численні виступи з бандурою, а тим часом керівництво інституту поклопоталося за здібного студента, і згодом його повернули на навчання.

Не кидаючи захоплення бандурою, 1902 року Хоткевич зібрав кобзарів та лірників з усієї України й організував їх виступ під час ХІІ археологічного з’їзду у Харкові. Після закінчення університету молодий інженер працював у технічному відділі Харківсько-Миколаївської залізниці, але навіть там не зміг залишитися осторонь культурного життя: організував перший в Україні робітничий театр, до якого входили працівники залізниці, видав свою першу книжку «Поезія у прозі».

1905 року, під час першої революції, завдяки популярності серед робітників залізниці, Гната обрали головою страйкового комітету й відправили у якості делегата до Москви. Повернувшись до Харкова, Хоткевич опинився у «чорних списках», і, побоюючись арешту, змушений був емігрувати до Галичини, яка тоді належала Австро-Угорській імперії. Робітники-залізничники таємно провезли його до кордону, перетнути який допомогли зв’язки Лесі Українки, з якою в Хоткевича були дружні стосунки. Так митець із дружиною та двома дітьми опинився у Львові.

Тут письменник-кобзар давав концерти, швидко зблизився з інтелігенцією. За порадою нових знайомих Хоткевич поїхав на Гуцульщину, у село Криворівню, і просто-таки закохався у цей край. «Як я роззявив рота від здивування, то так із роззявленим ротом ходив усі ті шість років», – згадував пізніше письменник. Його дивували Карпати, несподівані для харків’янина гуцульські звичаї та мова. Він так надихнувся цим краєм, що написав місцевим діалектом повість «Камінна душа», п’єсу про Довбуша і великий роман про нього, серію оповідань «Гірські акварелі» та «Гуцульські образки». Зблизившись із місцевими мешканцями, Хоткевич створив унікальне явище – Гуцульський народний театр. Переважна більшість «акторів» були неписьменними селянами й вивчали ролі на слух, але грали настільки переконливо, що з часом їх почали запрошувати на гастролі Буковиною, Галичиною та навіть до Польщі. Захоплювалася цим театром і Марія Заньковецька, на його розвиток вона віддавала чи не всі свої заощадження. Паралельно Хоткевич виступав із концертами й навіть уклав перший підручник із гри на бандурі. Однак заняття митця не приносили грошей – родина фактично жила у злиднях. Не витримавши нужденного життя в далекому селі, дружина покинула його й поїхала до батьків у Москву, залишивши чоловіка з дітьми (на той час їх було вже троє). Згодом Хоткевич вирішив, що небезпека арешту минула, і повернувся на «велику Україну», оселився в Києві й активно включився до культурно-мистецького життя, зокрема, взявся за втілення своєї давньої мрії: влаштував гастролі Гуцульського театру на Наддніпрянській Україні, навіть здійснив поїздку з виставою до Москви. За деякий час його все ж затримали й вислали поза межі України – до Воронежа, де він прожив п’ять років (з 1912 по 1917). Після революції письменник повернувся до України.

Із вигнання Хоткевич повернувся зі значним доробком. Він одразу видав перший том «Історії України», завершив і надрукував тетралогію «Богдан Хмельницький» та багато інших творів. У двадцятих роках взявся за тетралогію про життя Тараса Шевченка під назвою «В сім’ї геніїв», працював над перекладами Шекспіра, Мольєра, Гюго та розвідками на тему театру, досліджував українські народні інструменти. Працюючи викладачем літератури в Харківському технікумі, паралельно читав лекції про кобзарів і бандуристів, вів клас бандури в Харківському музично-драматичному інституті, організував робітничий хор та інструментальний ансамбль в одному з прилеглих до Харкова сіл.

У технікумі 43-річний Хоткевич познайомився з 20-річною студенткою Платонідою Скрипко, яка стала його дружиною. Аж через 10 років, на 53-му році життя, письменникові вдалося придбати будинок для родини: на житло він витратив аванс, отриманий за восьмитомник власних творів. На жаль, Хоткевичу не вдалося дожити віку у сімейному затишку: почалися репресії 30-х років. Твори Хоткевича зняли з друку за «невідповідне ідейне спрямування». Видавництво вимагало повернути гонорар, і, щоб віддати борг, письменник змушений був розпродавати власні речі та знову працювати в декількох місцях одночасно. Проте злидні все одно не відступали. Зацькований і принижений, Хоткевич зважився написати листа президентові Академії Наук України з проханням виділити пенсію. Це прохання розглянули, але не встигли виконати: паралельно надійшов наказ про арешт Хоткевича. Через три місяці допитів письменник «зізнався» у тому, що є німецьким шпигуном, а 8 жовтня 1938 року його розстріляли.

Тоді ж, у 1938 році, був конфіскований будинок Хоткевичів. У ньому влаштували гуртожиток. Платоніді з дітьми дозволили жити в тісній комірчині лише за умови, що вона буде прибиральницею в гуртожитку. Дружина репресованого погодилася, бо не було куди дітися, та й рештки архіву, котрий нові мешканці бездумно нищили, слід було рятувати.

У червні 1941 року Платоніда Хоткевич зібрала найдорожчі листи й рукописи та виїхала до Києва. Вона передала Інституту літератури Академії Наук України також машинописний текст першої частини роману «Тарас Шевченко», який дивом зберігся. А через кілька днів почалася війна. Архів інституту був евакуйований до Уфи й повернувся до Києва лише після визволення України.
^ Бібліотекарям загальноосвітніх навчальних закладів

У період відзначення 135-річчя від дня народження Гната Хоткевича слід розгорнути широку популяризацію його творчої спадщини, розкрити читачам усе багатство творчості, своєрідність і багатогранність таланту, органічний зв'язок спадщини письменника з українським фольклором. Основну увагу слід зосередити на тому, що творча та наукова діяльність талановитого українського просвітянина, харківського інженера-залізничника за освітою, включає розробки ідей, методологій, концепцій, розвідок, систематизації знань у багатьох галузях науки, освіти й культури України на зламі двох епох. Феномен Хоткевича викристалізувався за жорстоких умов особистого і громадського життя, переслідувань з боку провладних структур, заборони друкувати власні твори. Перспективність його наукових розвідок і творчого доробку незаперечні, оскільки є актуальними в еволюційному процесі української культури вже протягом століття.

Необхідно показати, що непересічне обдарування творчої особистості Хоткевича виявилося зокрема в українському музичному мистецтві. Майстер постає перед нащадками в багатьох іпостасях: як музикознавець, чиї інструментознавчі концепції знаходять втілення в сучасній науці; як віртуоз бандурист, хто тлумачить особу музиканта, зіставляючи психологічні, соціологічні та демографічні аспекти виконавської діяльності; як педагог, чиї методики викладання розвиваються в школу гри на бандурі та впроваджуються в життя його учнями протягом багатьох десятиліть; нарешті, як композитор, який професіонально творить репертуар бандурної музики, збагачуючи палітру прийомів і засобів виконавської майстерності бандуристів, зосереджує свою увагу на традиційному виконавстві, синтезуючи його в світову музичну культуру. Паралелі музикознавчих шукань і висновків Хоткевича знаходимо в діяльності його сучасників: М.Лисенка, Є.Ліньової, С.Людкевича, Лесі Українки, Ф.Колесси, з якими він активно співпрацював.

У роботі з читачами треба зосередити увагу на застосуванні комплексного розкриття творчості письменника. Для цього необхідно використати такі форми, як книжкові виставки, тематичні полиці, відкриті перегляди літератури. До ювілею Гната Хоткевича на сторінках періодичної преси друкується і друкуватиметься надалі багато матеріалів. Важливо, щоб вони знайшли відображення в довідково-бібліографічному апараті бібліотеки.

З метою якісної підготовки та проведення зазначених вище методичних заходів надаємо список рекомендованої літератури:

  1. Арсенич П.Г. Гнат Хоткевич як дослідник Гуцульщини / Нар. творчість та етнографія. – 1987. – №6. – с. 48 – 51.

  2. Балабуха К., Черемський П. Гнат Хоткевич / Літ. Україна. – 1988. – 6 жовт.

  3. Герасименко О. Багатогранність / Культура і життя. – 1988. – 4 лют.

  4. Кас'яненко Р. Могутність генія: До 53 річниці з дня траг. загибелі Г. Хоткевича / Панорама. – 1991. – 7 – 13 окт. / № 40/. – с.11.

  5. Лист Гната Хоткевича до президента Академії наук України / Переднє слово Ф. Погребенника // Березіль. – 1991.- №3. – с. 178 – 181.

  6. Субота В. Гнат Хоткевич: Роздуми над невідомими сторінками біогр. // Культура і життя. – 1990. – 16 груд.

  7. Суровцева Н. Спогади про Гната Хоткевича та Олеся Досвітнього: З доданням текстів / Вступ. слово та підгот. текстів Л.Н. Лук'янової // Слово і час. – 1990. – №9. – С.76 – 82.

  8. Твори: в 2 т. / Упоряд., підгот. текстів та приміт. Ф. Погребенника. – К.: Дніпро, 1966.

  9. Хоткевич Г.М. Твори: [У 8 т.]. – Х.: Рух, 1928 – 1932.

Схожі:

Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх та професійно-технічних...
Плану заходів з відзначення 20-ї річниці незалежності України Міністерство надсилає методичні рекомендації щодо проведення єдиного...
Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації щодо упровадження Дня туризму в загальноосвітніх,...
З метою активізації цієї роботи Міністерство рекомендує запровадити в загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних...
Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації щодо упровадження Дня туризму в загальноосвітніх,...
«Про проведення Дня туризму у загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладах Донецької області», з метою...
Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації щодо проведення “Дня цивільної оборони (цивільного...
«Про стан цивільної оборони в закладах освіти Золочівського району та завдання на 2010 рік» в загальноосвітніх навчальних закладах...
Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації щодо підготовки І проведення державної підсумкової...
Відповідно до листа Міністерства освіти І науки України від    08. 02. 13  №  1/9-92 «Про порядок закінчення навчального року та...
Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу...
Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2013/2014 навчального року
Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх та професійно-технічних...
Про проведення єдиного уроку, присвяченого відзначенню 20-ї річниці незалежності України
Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації щодо проведення у навчальних закладах міста Донецька
Управління освіти Донецької міської ради, міський науково-методичний центр надсилає для використання під час проведення Першого уроку...
Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році
Методичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу
Міністерство освіти І науки України надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка