Дитинство Тараса Шевченка




Скачати 96.36 Kb.
НазваДитинство Тараса Шевченка
Дата конвертації30.09.2013
Розмір96.36 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Література > Урок
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ КРАСНОГВАРДІЙСЬКОЇ РДА

КОТЕЛЬНИКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ

Дитинство

Тараса Шевченка

Урок з української літератури

в 5 – 6 класах

учителя української мови

і літератури

Левченко Н.А.

с. Котельникове, 2013

МЕТА: закріпити і поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т.Шевченка, а саме: дитинство майбутнього поета; розвивати вміння виразно читати поезії, висловлювати власне ставлення до творів поета, допитливість, спостережливість,пам'ять; виховувати почуття пошани, поваги й любові до творчості Т.Шевченка, прищеплювати риси доброти, співчуття до простих, знедолених селян-кріпаків.

^ ТИП УРОКУ: закріплення знань, умінь, навичок.

ОБЛАДНАННЯ: портрет Т.Шевченка, ілюстрації учнів до твору «Мені тринадцятий минало»; мультимедійна презентація «Дитинство Тараса».
^ ХІД УРОКУ
І. МОТИТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.
УЧИТЕЛЬ. «Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда, коли б усе те діялось не перед нашими очима. Мені хотілось і почати повість про поета, як починаються казки.

За широкими морями, за лісами дрімучими ще й за горами кам’яними в не нашій, далекій стороні був колись веселий край, розкішний і багатий, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями. Одна неволя панська, а друга – царська. І жили там рабами на тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди. Світ їм було зав’язано, говорити – заказано, ходили німі…», - так починає свій твір «Дитинство Шевченка (В бур’янах)» Степан Васильченко.
Ось сьогодні ми й поговоримо про дитинство Тараса Шевченка.
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

УЧЕНИЦЯ. «Україна… В одному вже тільки цьому слові і для нашого уха і навіть для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю… Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня… Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон. Тільки Дніпро з очеретами, тільки вітер з степовими могилами шепотіли ночами: гай-гай… умер прекрасний край…

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… Україна – це марні, обшарпані, голодні люди… Ідуть на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть… Україна – це царське та панське свавілля… Праця до сьомого поту…

Світяться злидні.

Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…

Поема жалю і смутку… краси і недолі…»
^ Презентація «Дитинство Тараса»: слайд «Картина села»
УЧИТЕЛЬ. Саме тут, в селі Моринцях на Черкащині, в сім’ї кріпаків Григорія Шевченка та Катерини Бойко з 26 на 27 лютого 1814 року (за старим стилем) народилась «нова панові душа, а Україні – її великий співець Т а р а с Ш е в ч е н к о»
^ Слайд «Фото с. Керилівка кінця ХІХ ст.».
Згодом сім’я переїжджає в с. Керилівка, як називали в той час. У 1843 році Шевченко змалював хату, де провів своє дитинство.
^ Слайди «Малюнок хати Т.Шевченка», «Фотографія хати».
УЧЕНИЦЯ. «Невесела у Шевченка зимою та восени хата – стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата як хата – суму мов не було того… Сад темний, густий, бур’янами зарослий. За садом ховалось сонце».
Слайд «Малий хлопець».

Змалку Тарас ріс допитливим. Він хоче все пізнати, все зрозуміти.
Інсценізація.



ХЛОПЧИК. А чому так багато зірок на небі?

МАТИ. Це коли людина на світ приходить, Бог свічечку запалює, і горить та свічечка, поки людина не помре. А як помре, свічечка гасне, зірочка падає. Бачив?

ХЛОПЧИК. Бачив, матусю, бачив… Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?

МАТИ. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини горить ясно і світло це далеко видно.

ХЛОПЧИК. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

МАТИ. Старайся, мій хлопчику. (^ Гладить його по голові)
УЧИТЕЛЬ. До смерті матері Тарасик не знав горя. Ніколи не тримався хати, а тинявся десь по бур'янах, за що його прозвали в сім'ї «малим приблудою».

Восьмилітнього хлопця батьки віддали до дяка «в науку». Дивна була ця наука. П’яниця-дяк навчав дітей по церковних книгах. За найменшу провину карав своїх учнів різками. Будучи вже відомим поетом, Шевченко згадував ту школу, куди привела його кріпацька доля.

УЧЕНЬ. Ти взяла мене маленького за руку

І хлопця в школу одвела

До п’яного дяка в науку.

– Учися, серденько, колись

З нас будуть люди, - ти казала.

УЧИТЕЛЬ. Грамота давалась Тарасу легко: буквар вивчив скоро, тільки вчителі не могли упоратися зі своїм учнем, спинити його витівки. Тарас дуже часто кидав школу і ховався. В односельця був калиновий чагарник, де полюбляв усамітнюватися хлопець. Пізніше він згадає:

УЧЕНЬ. Давно те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя-дяка,

Гарненько вкраду п’ятака –

Бо я було трохи не голе

Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. – Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду

Або Т р и ц а р і є с о д а р и.

Та сам собі у бур’яні,

Щоб не почув хто, не побачив,

Виспівую та плачу…
УЧИТЕЛЬ. Та недовго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати.

УЧЕНЬ. Там матір добрую мою

Ще молодую – у могилу

Нужда та праця положила.

УЧИТЕЛЬ. В хату прийшла зла мачуха. Через деякий час після смерті матері у 1825 році помирає батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса.
^ Слайд «Малюнок батька».

УЧЕНЬ. Там батько, плачучи з дітьми,

(А ми малі були і голі)

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.

УЧИТЕЛЬ. Помираючи, батько висловив пророцтво про майбутнє сина: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; - він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо, для його моє наслідство не буде значить, або нічого не поможе».

Тарас наймитує в школі, а потім наймається пасти громадську череду. Мине 20 років, і він з болем буде згадувати своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало».
^ Слайд «Пастушок»
УЧЕНЬ. Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в бога…..

Уже покликали до паю,

А я собі у бур’яні

Молюся богу… І не знаю,


Чого маленькому мені

Тоді так приязно молилось,

Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось…

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло,

Боже небо голубеє

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята –

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати –

Нема в мене хати!

Не дав мені бог нічого!..

І хлинули сльози,

Тяжкі сльози!..

Інсценізація кінцівки вірша.

ОКСАНА. Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?

ТАРАС. Еге ж, малярем.

ОКСАНА. І ти розмалюєш нашу хату.

ТАРАС. Еге ж. а всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо. Я буду-таки малярем.

ОКСАНА. Авжеж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий – вони ж питоньки хочуть!
УЧИТЕЛЬ. Усе життя поет згадує своє дитинство.
^ Слайд «Дитина під тином».
УЧЕНЬ. І золотої, й дорогої

Мені, щоб знали ви, не жаль

Моєї долі молодої:

А іноді така печаль

Оступить душу, аж заплачу.

А ще до того, як побачу

Малого хлопчика в селі.

Мов одірвалось од гіллі,

Одне-однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині.

Мені здається, що се я,

Що це ж та молодість моя.

Мені здається, що ніколи

Воно не бачитиме волі,

Святої воленьки. Що так

Даремне, марне пролетять

Його найкращії літа,

Що він не знатиме, де дітись

На сім широкім вольнім світі.

І піде в найми, і колись.

Щоб він не плакав, не журивсь,

Щоб він де-небудь прихиливсь,

То оддадуть у москалі.

УЧИТЕЛЬ. Тарас наймитує, у вільний від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидає хлопчика.
^ Слайд «У дорозі».
Так він потрапляє до хлипнівського маляра. Маляр погоджується навчити хлопця малювати, однак пан Енгельгардт забирає його до себе, і Тарас стає козачком.

Так і закінчилось дитинство Тараса Шевченка.

Не на шовкових пелюшках,

Не у величному палаці –

В хатині бідній він родивсь

Серед неволі, тьми і праці.

Нещасна мати сповила

Його малого й зажурилась…

І цілу ніченьку вона

За сина-кріпака молилась.

І Бог почув молитву ту.

І дав душі убогій силу.

І в руки хлопцеві вложив

Співацьку чародійну ліру.

І виріс він, і кобзу взяв,

І струн її торкнувсь рукою –

І пісня дивна полилась,

Сповита вічною тугою.

В тій пісні людям він співав

Про щастя, про добро, про волю.

Будив зі сну, пророкував

Їм вищу і найкращу долю.

І пісня голосно лилась…

Але недовго: ворог лютий

Підкрався нишком – і замовк

Співець, кайданами окутий.

Замовкла пісня на устах,

Але в душі жила, бриніла

І в серці бідного співця

Огнем палаючим горіла.

Він рвався серцем із тюрми

На волю, до ланів широких,

До синіх хвиль Дніпра-ріки,

До тихих тих могил високих.

Та сил в співця вже не було…

Остання пісня продзвеніла –

І в небо тихо піднялась

Душа поета наболіла.

Умер співець! І привезли

Його на рідну Україну

І коло синього Дніпра

Йому насипали могилу.

Умер співець! Але живуть

В серцях людей слова безсмертні,

І тихо по Вкраїні всій

Бринять його пісні славетні.

(^ Галина Комарова)
Слайди «Пам’ятники малому Тарасу»
УЧИТЕЛЬ. По всьому світу вшановують пам'ять Т.Шевченка.

Тараса-дитину увіковічили на Черкащині. На в’їзді в с.Шевченкове з боку Моринців височить пам’ятник, навіяний поетичними рядками. Тарасик стоїть на горбочку, в руках книжечка, поруч – ягня. Ніхто не проходить мимо скульптури, щоб не зупинитися, не помилуватися чистим і ясним образом юного Тараса, особливо полюбився він дітям.
VІ. РЕФЛЕКСІЯ


  • «На уроці мені сподобалось…»


VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


  • Намалювати ілюстрації до творів Т.Г.Шевченка.




Схожі:

Дитинство Тараса Шевченка iconЧеркащина відома перш за все, як батьківщина Тараса Шевченка. Цій...
Нкове, де минули дитинство І юність поета. Там, де колись стояла хата батьків Тараса, тепер створено літературно-меморіальний музей...
Дитинство Тараса Шевченка iconНаказ
Тараса Шевченка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01. 06. 2011 №571, з метою підвищення загальної мовної культури...
Дитинство Тараса Шевченка iconЗаставнівська районна державна адміністрація Відділ освіти, молоді та спорту нака з
Тараса Шевченка та з метою вшанування творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка, виявлення творчо обдарованої молоді, розвитку...
Дитинство Тараса Шевченка iconIнтернет сторінка географічного факультету Київського національного...
Гладкий Олександр Віталійович, 23 р., кафедра економічної І соціальної географії географічного факультету Київського національного...
Дитинство Тараса Шевченка iconЖиття І творчість Т. Г. Шевченка
Доля: Книга про Тараса Шевченка в образах та фактах / Автор-упоряд тексту В. Шевчук. – К.: Дніпро, 1993. – 779 с
Дитинство Тараса Шевченка iconПро обласний літературний молодіжний конкурс “І на сторожі слово”,...
Обласний літературний молодіжний конкурс “І на сторожі –слово” (далі – конкурс) проводиться в ході підготовки до відзначення 200-річного...
Дитинство Тараса Шевченка iconТараса Григоровича Шевченка Роки життя І місце народження Т. Шевченка:...
Кирило-Мефодіївського братства – таємної політичної організації української інтелігенції – та за сатиричну поему «Сон» («У всякого...
Дитинство Тараса Шевченка iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого...
Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
Дитинство Тараса Шевченка iconУрочисте відкриття міжнародного конкурсу імені т. Г. Шевченка
Т. Шевченка;удосконалювати вміння виразного читання віршів;розвивати акторські здібності учнів,спонукати до самостійного творчого...
Дитинство Тараса Шевченка iconМати Так, синочку, правда. Хлопчик
У центрі сцени на стіні прикрашений рушником портрет Тараса Шевченка, на сцені виставка книг, в залі – газети, присвячені Кобзарю,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка