Урок української літератури в 9 класі




Скачати 196.78 Kb.
НазваУрок української літератури в 9 класі
Дата конвертації19.12.2013
Розмір196.78 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Література > Урок
Розробка уроків
2011
         Відкритий урок, проведений в Богуславській спеціалізованій школі № 1      
    Підготувала і провела вчитель української мови та літератури    Салата Валентина Іванівна
              Урок української літератури в 9 класі
Тема. Література українського романтизму. Поети-романтики. П.Гулак-Артемовський, „Рибалка”, М.Костомаров, „Соловейко”, М.Петренко, „Небо”.
Мета уроку: дати дітям уявлення про романтизм як один із напрямків у мистецтві та літературі, поглибити їх знання про представників цього руху,
ознайомити з ідейно-художніми особливостями творів українських поетів-романтиків, визначити їхню роль у розвитку української літератури; 
розвивати навички аналізу ліричних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати прагнення до духовного збагачення, щирість у коханні, почуття любові до природи, поваги до норм народної моралі й етики.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: проектор, слайди, аудіозапис співу солов’я, репродукції живописних картин, запис музичного твору Ф.Шопена „Ноктюрн”, твори українських поетів-романтиків.

Українська мова та література

Розробка уроків
2011
         Відкритий урок, проведений в Богуславській спеціалізованій школі № 1      
    Підготувала і провела вчитель української мови та літератури    Салата Валентина Іванівна
              Урок української літератури в 9 класі
Тема. Література українського романтизму. Поети-романтики. П.Гулак-Артемовський, „Рибалка”, М.Костомаров, „Соловейко”, М.Петренко, „Небо”.
Мета уроку: дати дітям уявлення про романтизм як один із напрямків у мистецтві та літературі, поглибити їх знання про представників цього руху,
ознайомити з ідейно-художніми особливостями творів українських поетів-романтиків, визначити їхню роль у розвитку української літератури; 
розвивати навички аналізу ліричних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати прагнення до духовного збагачення, щирість у коханні, почуття любові до природи, поваги до норм народної моралі й етики.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: проектор, слайди, аудіозапис співу солов’я, репродукції живописних картин, запис музичного твору Ф.Шопена „Ноктюрн”, твори українських поетів-романтиків.
                                                    Хід уроку
І.Мотивація навчальної діяльності
ІІ. Оголошення теми і мети уроку  
Вступне слово вчителя
     В кінці ХVІІІ– на початку ХІХ століть в Західній Європі розпочалися активні національно-визвольні рухи, прокотилася хвиля незадоволення новими буржуазними відносинами. Творчі особистості болісно переживали свій розлад з дійсністю, їх обтяжувала життєва проза. Це стало поштовхом до виникнення в мистецтві та літературі романтизму.
    На сьогоднішньому уроці ви більше дізнаєтеся про романтизм як нову художню манеру в літературі і мистецтві, поглибите відомості про представників романтичного напрямку, ознайомитеся з ідейно-художніми особливостями творів українських поетів-романтиків. Запишіть в зошити тему уроку.
ІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу
Запам’ятайте визначення романтизму, його основні риси.
1.Словникова робота
Романтизм – художній метод і напрям у літературі й мистецтві першої половини ХІХ століття, пов’язаний зі змінами у свідомості митців, їхньою переконаністю в тому, що глибинне пізнання здійснюється серцем, а не розумом.
Романтичні герої – яскраві особистості, здатні на прекрасні почуття, готові до самопожертви за високі ідеали.
Визначальні риси методу : народність, історизм, прийняття буденності й звеличення людського духу, культ почуттів, захопленість фольклором, інтерес до фантастики.
Це визначення є в підручнику з літератури. На наступний урок вивчіть його напам’ять. А протягом сьогоднішнього уроку можете робити необхідні для запам’ятовування записи в свої робочі зошити.
2.Слово вчителя
Починаючи  розповідь про  романтизм, хотілося б наголосити, що зародився він у Західній Європі, і  романтики не виділяли  межу між видами мистецтв. В романтичних творах спостерігається взаємодія поезії, музики, живопису, архітектури. Особливо цінували романтики музику. Світ звуків, на їхню думку, здатен відтворити внутрішній світ особистості в усій повноті і багатоманітності. Із романтизмом пов’язана творчість таких  композиторів, як Шуман, Шуберт, Ф.Ліст, Берліоз, Ф.Шопен, Гофман, Дж.Верді, Паганіні,
С. Рахманінов, Глінка та багатьох інших.
В образотворчому мистецтві цей напрям відкрив велику сторінку, яку ще донині дописують, і напевно вона залишиться для майбутнього незавершеною. Запам’ятайте прізвища таких українських художників, як К.Брюллов, М.Сажин, В.Тропінін, А.Мокрицький, І.Шаповаленко.
В малярстві  поряд з людиною чільне місце посіла природа, ставлення до якої зазнало докорінних змін. Зверніть увагу, як художник-романтик зобразив на картині Київ першої половини ХІХ століття.
3.Демонстрація репродукції  картини через проектор
Органічне поєднання людини з природою прозвучало  в творчості Василя Штернберга. Його картина „Переправа через Дніпро біля Києва” (1837)  є визначним твором українського романтизму. Тут виражені стилістичні риси романтиків: тяжіння до драматичних емоцій, зовнішніх світлових ефектів, безмежної різноманітності світу. Світло, що спадає на  Київські гори, борючись із тінню, висвітлює далекий берег і передній план, золотить величезну хмару на безкраї неба, на яку справа насувається грізна темінь негоди. Вся природа, як космічне явище, видається грандіозним видовищем. Драма, що твориться на небі, - наступ грози. Природна стихія для художника – це відповідь на програму романтизму і самовираз особистості.
Вихований у дусі класицизму, В.Штернберг проникнувся романтичною концепцією природи. Захоплення красою України він втілив у низці краєвидів і народних сцен, намальованих з невластивою тоді для українською
мистецтва теплотою і добродушним гумором.
 Це був важливий крок, спрямований до творчості геніального Тараса Шевченка, становлення якого як художника, поета і громадянина припадає на епоху романтизму.
„Автопортрет” Т. Шевченка (1840). Від нього повіяло свіжістю і духом нового мистецтва, - „найромантичніший” у романтичному портреті .
 В картині „Катерина” (1842) за романтичною формою образів виражались патріотична ідея і національна тема. Для утвердження романтизму цей твір
мав велике значення.
На етнографічній основі, живлений новими літературними віяннями з Західної Європи, передусім творчістю Байрона, В. Скотта, В.Гюго, А. Міцкевича та інших письменників  і з’являється український романтизм. Це було повернення до правди, простоти і народності. Письменників-романтиків цікавлять виняткові характери, що діють у виняткових обставинах, та внутрішній світ персонажів. Ідеал романтиків – духовно багата особистість, яка шукає гармонії своєї душі з людьми, природою, світом. 
Як же розвивався романтизм в українській літературі? 
Яскравими представниками українського романтизму стали П.Гулак-Артемовський, М.Костомаров, М.Петренко, Є. Гребінка, В.Забіла. Сьогодні на уроці ми познайомимося з творчістю  перших трьох: Гулака-Артемовського, Костомарова та Петренка.
4.Коротка розповідь про П.Гулака-Артемовського.
П.Гулак-Артемовський був викладачем Харківського університету, викладав історію, географію і статистику. Згодом став професором цього університету. Був блискучим оратором і на його лекціях завжди було багато слухачів навіть з інших факультетів. Він ніколи не читав з конспектів, умів зацікавити студентів і  утримувати їхню увагу.
Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації балади П.Гулака-Артемовського 
„Рибалка”. Письменник вказував на причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою твір Йоганна Вольфганга Гете „Рибалка”: „Хотів спробувати, чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, 
благородні, піднесені...” Спираючись на традиції світового письменства, 
вдаючись до багатих скарбів фольклору, Гулак-Артемовський  своїми кращими творами розширив художні образи української літератури.
5.Теорія літератури. Балада.
      -Пригадайте і скажіть, який твір ми називаємо баладою?
       -Розкажіть, що ви знаєте про русалок з русальних пісень?
                                          (Відповіді учнів)
6.Виразне читання учнями в класі вголос  балади П.Гулака-Артемовського „Рибалка”.
              (Учні читають баладу П.Гулака-Артемовського)
7.Обмін враженнями, ідейно-художній аналіз твору.
   -Доведіть, що цей твір є баладою .
   -Які джерела походження балади „Русалка”?
    -Яким настроєм пройнятий текст?
     -У чому виявляється колорит, її зв’язок із фольклором?
     -Назвіть у творі зменшувально-пестливі форми (рибалка молоденький, серденько, рибонька й інші), вигуки(„ що рибка смик, то серце тьох”; 
„аж гульк” та інші).
       -А яка роль вигуків у цьому творі, на вашу думку? (Вони надають баладі більшої жвавості).
     -Зачитайте, як автор передає неясні передчуття перед невідомістю, таємничістю природи, підготовлює появу дівчини-русалки.
А зараз послухаймо твір Гете „Рибалка” і поезію російського романтика 
М.Лермонтова „Русалка”. Завдання : пояснити, що в цих трьох творах спільне, а що відмінне.
8.Компаративний аналіз творів Й.В.Гете „Рибалка” і М.Лермонтова „Русалка” з баладою „Рибалка” П.Гулака-Артемовського.
        (Учні  зачитують український переклад Гете , написаний М.Бажаном, і      російською мовою твір „Русалка” М.Лермонтова)
9.Аналіз художнього тексту на межі з образотворчим мистецтвом.
Демонстрація картини В.Штернберга „Садиба Г.Тарновського в Качанівці”.
       -Розгляньте картину В.Штернберга „Садиба Григорія Тарновського у Качанівці”.
       -Який настрій вона навіює?
       -У чому виявляється романтичний колорит картини7
       -Як художник передає відчуття єдності людини і природи?
       -З’ясуйте значення образів рибалки, підлітка, лебедів, садиби на цьому полотні.
      -Простежте гру світла, тіней, кольорів на картині.
      -Які образи і рядки балади „Рибалка” Гулака-Артемовського співзвучні з образами В. Штернберга?
10.Бесіда.
Яка роль Гулака-Артемовського в розвитку української літератури?
11.Коротка розповідь про М. Костомарова.
Своє життя М. Костомаров присвятив Україні, для культури якої жив і творив. Був істориком, громадсько-політичним і культурним діячем, публіцистом, перекладачем, фольклористом і поетом-романтиком. А також одним із засновників Кирило-Мефодіївського товариства та автором їх програмного документу „Книги буття українського народу”.
Поезія Костомарова характеризується широкою проблематикою і розмаїттям 
жанрових форм: вірші-балади, в основу яких покладено народні вірування, легенди та історичні перекази; особистісно-психологічна лірика з її наріканням на життя, тугою за недосяжним щастям, молодістю.
Діти, а ви коли-небудь чули, як співає соловейко?
Послухайте поезію М.Костомарова „Соловейко”.
12.Виразне читання поезії „Соловейко” вчителем напам’ять (тихо звучить запис співу солов’я).
             (Виразне читання напам’ять вчителем поезії „Соловейко”)
13.Обмін враженнями, ідейно-художній аналіз твору.
   -Ознаки якої пори року передані в поезії?
   -Як автор характеризує солов’їний спів?
    -Який образ є центральним в поезії?
    -Які образи  символи ви помітили в поезії?
   -Знайдіть і зачитайте, в яких рядках автор застосовує романтичну антитезу.
    -Як використано прийом художнього паралелелізму і яку функцію він відіграє?
     -А як використано прийом метаморфози?
    -Доведіть романтичний характер художнього світу М. Костомарова.
14.Коротка розповідь вчителя про М. Петренка.
Тривалий час біографія українського поета-романтика ХІХ століття М.Петренка була майже невідома. Зусиллями викладачів і студентів філологічного факультету Слов’янського педінституту майже 30 років тому було незаперечно встановлено, що поет народився 1817 року в місті Словянську ( тепер Донецької області ).Навчаючись в Харківському університеті, він перебував у світі романтичних захоплень фольклором, збирав народні пісні, гарно співав, цікавився історією України, музикою і театром. У своїх романтичних творах він  змальовував два світи – реальний та вимріяний, які утворюють єдиний світ, проте роздвоєний, наповнений прагненнями героя до незвіданого.
До шедеврів лірики М. Петренка належить триптих „Небо”. Триптих – композиція, складена з трьох самостійних творів, пов’язаних ідейним змістом та мотивом. Перший твір триптиха має назву „Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”, другий – „По небу блакитнім очима блукаю”, третій – „Схилившись на руку, дивлюсь я...”.Ми детально розглянемо першу  поезію. 
15.Самостійне читання учнями поезії „Небо”.
16.Обмін враженнями, ідейно-художній аналіз твору.
     -Яким настроєм пройнятий твір?
    - За допомогою яких художніх засобів передано тугу ліричного героя за гармонією, його прагнення до ідеалу?
    - Що у творі символізує образ сокола?
    -В яких двох світах перебуває поет?
     - Зясуйте роль фольклорних образів у змалюванні художнього світу твору.
Багато творів М.Петренка стали народними піснями і романсами. Пригадайте, що таке романс? (Різновид пісні про кохання). Послухайте у виконанні російського співака О.Малініна пісню-романс „Дивлюсь я на небо...”
17.Прослуховування уривка з пісні-романсу „Дивлюсь я на небо...” у виконанні О.Малініна.
18.Коротка розповідь про космонавта П.Поповича і романс М. Петренка.
Дуже любив співати  цю пісню відомий космонавт, українець за походженням, П.Попович. Коли він піднявся в космос, то з навколоземної орбіти весь світ почув , як він заспівав: „Дивлюсь я на небо...”.
ІІІ. Закріплення вивченого на уроці матеріалу 
 1.Демонстрація фото храму в с. Мошни ( романтизм в архітектурі). 
Пригадайте, на початку нашого уроку я говорила про те, що романтики не виділяли межу між видами мистецтв. В романтичних творах спостерігаємо взаємодію поезії, музики, живопису, а також архітектури. Говорячи про прагнення  ліричного героя поезії М.Петренка до неба, не можна не згадати 
Спасо-Преображенський храм, що знаходиться в с.Мошни Черкаської області. Високою дзвіницею, подібною до англійських готичних храмів, 
церква, як і ліричний герой поезії, ніби прагне до неба.
Споруджена вона протягом 1830-1840 років за проектом архітектора Г.Торічеллі на кошти відомих меценатів Браницьких. Збудована церква в романтичному напрямку.
 Наприкінці нашого уроку пропоную послухати уривок з  музичного твору польського композитора Ф. Шопена „Ноктюрн”, що є яскравим прикладом романтизму в музиці. Прочитайте з дошки, що означає слово „ноктюрн”.
  2.Прослуховування запису музичної п’єси Ф. Шопена „Ноктюрн” (романтизм в музичному мистецтві )
                         ( Звучить „Ноктюрн” Ф. Шопена )
ІV.Підсумок уроку
Підсумкова бесіда
Що найбільше сподобалося та  запам’яталося на сьогоднішньому уроці?
Що нового ви дізналися для себе протягом уроку?
V.Домашнє завдання
Вміти розповідати про романтизм та життєвий шлях українських поетів-романтиків, вивчити напам’ять одну з їхніх поезій (на вибір).


         2011 
                    Районний   семінар 
                                                                                           

Провела  учитель Медвинської ЗОШ І-ІІІ ступенів
  Салата   Валентина   Іванівна

            Урок  української  літератури   в   11  класі
Тема: зображення  „цілісної” людини  в  єдності       біологічного,духовного,соціального  в  романі  Валер’яна  Підмогильного  „Місто”
Мета: проаналізувати  стиль  письма  Валер’яна  Підмогильного  та  зміст  його модерного ,інтелектуального  роману „Місто”,охарактеризувати образи твору,розкрити символічний образ  міста;розвивати спостережливість,образне мислення,уміння сприймати художній текст у його єдності з життям;виховувати повагу до високих людських почуттів.
Тип уроку: закріплення набутих знань та умінь
Обладнання: портрет письменника,роздатковий матеріал „Учительська консультація”,комп’ютер,проектор,інтерактивна дошка,аудиторна дошка, тексти роману „Місто”,фотографії Медвина та Києва,репродукції картин художників про місто,фонограми пісень на слова Дмитра Луценка.
                                                 Хід   уроку
І.Мотивація навчальної діяльності
    Оголошення  теми  й  мети  уроку
        Вступне слово вчителя
Один із митців Розстріляного Відродження Валер’ян Підмогильний вважається найбільш інтелектуально заглибленим,душевно тонким та інтелігентним  письменником, а його твори належать до кращих зразків  не лише української, а й світової літератури.
         Йому була цікава людина в комплексі усіх  своїх поганих і гарних рис, людина жива, реальна, її складний внутрішній світ, єдиноборство в ньому духовного та біологічного начал.
     Увага на дошку. Тема нашого уроку звучить так: ”Зображення „цілісної” людини в єдності біологічного, духовного, соціального за романом Валер’яна Підмогильного „Місто”.
           На сьогоднішньому уроці ми проаналізуємо модерний, урбаністичний роман „Місто” детальніше, зупинимося на характеристиці героїв твору, з’ясуємо, чи можна в житті досягти мети, не зрадивши самого себе.
ІІ. Активізація пізнавальної діяльності
     1.Виразне читання уривків з поезій
   Відомий український поет Микола Луків любить рідне село, про що  й  говорить в одній зі своїх поезій:
                            Криниця при дорозі край села
                            І журавель похилений над нею,
                            Хоч би куди дорога завела,
                             Думки мої із рідною землею.
                           (Поезію продовжує учениця)
                              Бо тут мій дім і тут моя рідня,
                              І тут священні предківські могили,
                              Душа моя не прожила б і дня
                              Без тих країв, які мене зростили.
                              Я їх люблю, і поки буду жив,
                              Трудитиму і розум свій і руки,
                               Щоб на землі, яку я так любив,
                               Жили щасливо діти і онуки.
   Наш земляк поет і музикант Василь Василенко завжди поспішає в Медвин .З любові до нього він пише:
                                      Дитинства берег!
                                      Медвин мій єдиний!
                                     Твоїх трудяг цілую мозолі...
                                      Завжди спішу, завжди до тебе лину,
                                      „ Сам город „ найдорожчий на землі! 
   ІІІ. Актуалізація опорних знань
         Скажіть, вам подобається наше рідне село? За що можна і потрібно любити Мед вин?
                                         (Відповіді учнів)
      Настає час, коли перед кожним із вас постає питання вибору свого шляху в житті. Ви закінчите рідну школу і продовжите навчання вже студентами різних закладів. Майже всі визначилися, куди поїдете здобувати освіту. Підніміть руки, хто хотів би вчитися в Києві? Чим приваблюють  вас Київ та інші міста взагалі?
                               (Відповіді учнів)
    Наше древнє і, разом з тим, вічно молоде місто Київ є одним із найкрасивіших міст Європи. Погляньте на екран. Ви зі мною згодні?
                           Звучить пісня „Києве мій”. Виконує  одинадцятикласниця.
   ІV  .Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
                  1.Вступне слово вчителя.
 А тепер від нашої розмови про сучасне життя перекинемо місточок в далекий 1927 рік минулого століття. Саме тоді Валер’ян Підмогильний написав інтелектуальний роман „Місто”.
                  2.Словникова робота.
     Зверніть увагу на роздатковий матеріал на ваших партах під рубрикою „Учительська консультація”. Прочитайте і поясніть значення  двох слів: ”маргінальний” і „цілісний”.
          В тодішній літературі маргіналами називали вихідців із села, які вже не селяни, але ще  й не справжні жителі міста. Схарактеризуємо маргінальний образ Степана Радченка , як людини „цілісної” в єдності біологічного, духовного, соціального , розподіляючи ці  начала в таблицю.
                     3.Характеристика образу Степана Радченка.
                      4.Характеристика жіночих образів.
                                 Звучить пісня „Місто спить”. Виконує одинадцятикласниця.
                        5.Літературна творчість Степана.    
                        6.Робота над символічним образом  міста.
      Як ви вважаєте, місто є героєм твору? Хто із письменників, відомих вам, писав про місто ,тобто, на урбаністичну тематику?
                   (Відповіді учнів)
   Чи можемо місто назвати символічним образом? Пригадайте  образи-символи, які ми вивчали 9-ому та 10-ому класах. Яку роль виконували ці образи? 
            В романі  Підмогильного місто відтінює духовну еволюцію героя. Цей образ репрезентується через сприймання героя і так само зазнає еволюції.  Чи дало місто  Степанові найголовніше-душевну гармонію і спокій? Доведіть.
                         7.Показ репродукцій картин художників про місто
         8.Аналіз художнього тексту на межі з образотворчим мистецтвом
            Подивіться уважно на репродукції картин  художників .Яке ви бачите   місто? Що спільного у  змалюванні цього образу письменником і художниками? 
V .  Закріплення знань, умінь,  навичок
           1.Робота над епіграфами до твору
            2.Тести для перевірки знань учнів
     1.”Місто” належить до різновиду роману
              А   народницького
              Б   інтелектуального
              В   історичного
              Г   побутового
     2.Степан Радченко їхав до міста для того, щоб 
             А   навчатися в консерваторії
             Б   знайти роботу
             В   порозважатись
             Г   навчатись в інституті
      3.Куди поселив Лука Демидович Гнідий Степана Радченка?
             А   у столярню
             Б    на горище
             В   у кімнату для гостей
             Г   у найбільшу кімнату в будинку
       4.Героєм роману не є
             А   Вигорський
             Б   Зоська
             В   Левко
             Г   Опанас
        5.Портретну характеристику якої героїні роману   „Місто” подано у наведеному уривку?
            „Довгі рукава її сірої блузки були миліші йому за голі руки інших; комірець лишав їй тільки вузеньку стьожку тіла на видноті...В ній вабила його не штучність, рідна його душі”.
        6.Установіть відповідність
                       Автор                                     Назва твору
            1. А   Г.Косинка                   А    „Вершники”
            2. Б   Ю.Яновський              Б    ”Я(Романтика)”
            3. В   В.Підмогильний          В    ”О панно Інно...”
            4. Г   М.Хвильовий              Г     ”На золотих богів”
                                                      Д     ”Місто”
    

  VІ .     Підсумок уроку.     
              1.Запитання до учнів
        На початку уроку ми поставили завдання : дати відповідь на питання 
            Чи можна досягти в житті мети, не зрадивши самого себе?
              2.Оцінювання відповідей учнів
       VІІ.  Домашнє завдання
 Підготуватись до контрольної роботи. 

Схожі:

Урок української літератури в 9 класі iconУрок з української літератури в 10 класі на тему: із
Що ж означає любити? У ранню пору життя, як вранішнє сонце, сходить у душі кохання трепетне, світле, що боїться розчарувань, але...
Урок української літератури в 9 класі iconУрок-проект з української літератури за драматичною поемою «Бояриня»,...
Урок підготовлено за проектною технологією. Тобто, це скоординована самостійна діяльність учнівського колективу. Робота була різносторонньою....
Урок української літератури в 9 класі iconУрок з української літератури проведений у 5-му класі вч. Літвін...
Т. Г. Шевченка; дати поняття про епітет І порівняння; розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій, описування власних...
Урок української літератури в 9 класі iconУрок з української літератури в 6 класі з теми: Богдан Лепкий. «Видиш, брате мій »
Тема: Богдан Лепкий. «Видиш, брате мій» Історія написання твору. Відображення святого почуття любові до рідного краю, болючі спогади...
Урок української літератури в 9 класі iconПлан-конспект уроку з української літератури в 11 класі
Тема: Андрій Малишко. Відомий український поет І його пісні, що стали народними
Урок української літератури в 9 класі iconМіська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка...
Маланюк – одна з найяскравіших постатей вітчизняної літератури ХХ століття. Усією своєю творчістю поет прагнув сприяти відродженню...
Урок української літератури в 9 класі icon«Робота публічної бібліотеки з популяризації сучасної української літератури»
«Сучасна українська література. Електронні бібліотеки української літератури» (лекція-презентація)
Урок української літератури в 9 класі iconУрок української мови у 4 класі Тема уроку
«морфологічний паспорт прикметників»; удосконалювати уміння працювати в групах, вести діалог
Урок української літератури в 9 класі iconОдеської обласної державної адміністрації Одеський обласний інститут...
Збірник завдань з української мови та літератури для інтелектуальних змагань старшокласників
Урок української літератури в 9 класі iconЛев толстой І україна у московській Бібліотеці української літератури...
Бібліотеку української літератури в Москві відвідав відомий поет І драматург, лауреат Державної премії Росії Анатолій Парпара
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка