Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня




НазваАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Сторінка1/5
Дата конвертації10.03.2013
Розмір0.51 Mb.
ТипАвтореферат
uchni.com.ua > Математика > Автореферат
  1   2   3   4   5
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМ. АКАД. М.Д.СТРАЖЕСКА

ЧАБАН ТАРАС ІВАНОВИЧ
УДК: 616.12 - 008.46 - 036.12 - 073 - 085

ВЕГЕТАТИВНА РЕГУЛЯЦІЯ СЕРЦЯ ПРИ ХРОНІЧНІЙ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ

14.01.11 - Кардіологія
Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук


Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кардіології

ім. акад. М.Д. Стражеска, АМН України.
Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

^ Воронков Леонід Георгійович,

Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, завідувач відділу серцевої недостатності.
Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

^ Сіренко Юрій Миколайович,

Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, завідувач відділу симптоматичних артеріальних гіпертензій.
доктор медичних наук, професор

^ Денисюк Віталій Іванович,

Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова, МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної терапії №2.
доктор медичних наук, старший науковий співробітник

^ Єна Лариса Михайлівна,

Iнститут геронтології АМН України, керівник відділу клінічної та епідеміологічної кардіології.
Провідна установа:

Інститут терапії АМН України,

відділ ішемічної хвороби серця і атеросклерозу, м. Харків,
Захист відбудеться '' 12 '' червня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, (03680 м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України,

(03680 м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

Автореферат розісланий “ 11 “ травня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Деяк С.І. .
^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнiсть теми. За визначенням ВОЗ, серцева недостатність (СН) - це неспроможність серця забезпечувати кров'ю (а, значить, і киснем) тканини згідно з їх метаболічними потребами у спокої та при помірному навантаженні, яка викликає певні патофізіологічні реакції, симптоми й ознаки. Її розповсюдженість складає від 0.4% до 2%. Не зважаючи на значні успіхи у лікуванні серцевої недостатності, її прогноз залишається несприятливим. Найчастіше причиною її розвитку є артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця (Cowie M.R., et al., 1997; Ryden L., Remme W.J., 1999; Kannel W.B., 2000).

Протягом останніх 50 років розвивалися три концепції розвитку серцевої недостатності (Packer M., 1999). Перша концепція сформувалася в 40-60 роках і вважала, що ключовим ланцюгом патогенезу при СН є водно-електролітні порушення. Така точка зору сприяла впровадженню у практику лікування серцевої недостатності петльових діуретиків.

Друга концепції розвитку розвивалася в 60-80 роках і базувалася на переконанні, що в основі патогенезу серцевої недостатності є порушення гемодинаміки. Ця точка зору на СН сприяла широкому застосуванню периферичних вазодилататорів та позитивних інотропних засобів, які збільшували серцевий викид та поліпшували периферичний кровообіг, але деякі з них призводили до збільшення захворюваності та смертності протягом тривалої терапії (Packer M., et al., 1999).

Дані проведених на сьогодні досліджень дали змогу встановити визначальну роль активації нейрогуморальних регуляторних систем і, в першу чергу, симпато-адреналової та ренін-ангіотензин-альдостеронової у прогресуванні, клінічному перебігу й прогнозі хронічної серцевої недостатності (Cohn J.N., 1997, Packer M. et al. 1999).

Розробка нейрогуморальної концепції хронічної серцевої недостатності (ХСН) дала змогу обгрунтувати та широко впровадити в клінічну практику засоби з доведеною сприятливою модулюючою дією на нейрогуморальні системи - інгібіторів АПФ, а також створити передумови для практичного використання в лікуванні серцевої недостатності b-адреноблокаторів (Воронков Л.Г.,1995; Амосова Е.Н., 2001; Hulsmann M., et al., 1996; Heidenreich P. A., et.al., 1997, Waagstein F. et al., 1999).

Останніми роками з впровадженням в клініку кількісної оцінки вегетативної регуляції серцево-судинної системи доведене значення варіабельності серцевого ритму у хворих з серцевою недостатністю для оцінки клінічного перебігу хвороби та прогнозу (Malik M., Camm A.J., 1994; Panіna G., Khot U.N., Nunzіata E., et al., 1995).

В той же час не уточнено особливостей стану та взаємозв'язку вегетативної та гуморальної регуляції у залежності від нозологічного походження серцевої недостатності та її варіантів (систолічного, діастолічного), існують дискутабельні питання в трактовці симпатико-парасимпатичних співвідношень, в оцінці різних методик вивчення варіабельності серцевого ритму, залишається мало вивченою роль взаємовідносин вегетативних та гуморальних систем в клінічному формуванні фармакодинамічної відповіді серцево-судинної системи на фармакологічні засоби, що використовуються в лікуванні серцевої недостатності.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є фрагментом комплексної теми відділення серцевої недостатності Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України “Розробити нові патогенетично обгрунтовані методи лікування хворих з хронічною серцевою недостатністю різного генезу”, яка виконувалась протягом 1995 - 1998 рр. (№ держреєстрації 0196 И 005233). Автор є співвиконавцем теми.

^ Мета і задачі дослідження: мета роботи полягає у обгрунтуванні клініко-патогенетичної ролі змін вегетативної регуляції при хронічній серцевій недостатності та під впливом сучасної фармакотерапії даного синдрому.

^ Задачі дослідження:

1.Вивчити показники варіабельності серцевого ритму, їх циркадні коливання у залежності від клініко-функціонального стану хворих, нозологічного походження серцевої недостатності та характеру дисфункції лівого шлуночка.

2.Визначити барорецепторну функцію в залежності від клініко-функціонального стану хворих, нозологічного походження серцевої недостатності та характеру дисфункції лівого шлуночка.

3.Дослідити взаємозв'язок між параметрами варіабельності серцевого ритму, характером барорецепторної відповіді та активністю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

4.Оцінити динаміку вегетативних співвідношень при різних видах фармакологічного втручання при хронічній серцевій недостатності: (інгібітори АПФ, b - адреноблокатори, нітрогліцерин).

5.З'ясувати значення взаємодії вегетативної та гуморальної регуляції

в реалізації клінічної та гемодинамічної ефективності фармакологічних засобів у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

6.Розробити на базі отриманих даних рекомендації щодо застосування методів оцінки стану вегетативної регуляції в динаміці та, зокрема, для здійснення контролю ефективності фармакотерапії хронічної серцевої недостатності.

7.Оцінити валідність різних методів математичного аналізу серцевого ритму в оцінці симпато-парасимпатичних взаємовідносин у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

^ Об'єкт дослідження: хронічна серцева недостатність.

Предмет дослідження: варіабельність серцевого ритму, барорецепторна функція, вегетативна регуляція при серцевій недостатності і їх зміни під впливом терапії, взаємозв'язки вегетативної і гуморальної регуляції.

^ Методи дослідження:

для вивчення вегетативного тонусу та його циркадних коливань використовували метод реєстрації п'ятихвилинної та добової варіабельності серцевого ритму;

з метою визначення гемодинамічних характеристик і типу дисфункції міокарда лівого шлуночка проводили ехокардіографічне дослідження;

для дослідження гуморальної регуляції визначали активність реніна плазми та вміст альдостерону в крові методом радіоімунного мікроаналізу;

для характеристики барорецепторної функції проводили пробу з пасивним підйомом ніг з вивченням варіабельності серцевого ритму, ехокардіографічних показників і гуморальних характеристик;

для оцінки динаміки вегетативних співвідношень при різних видах фармакологічного втручання при хронічній серцевій недостатності (ХСН) досліджували вплив бета-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ та нітрогліцерину на варіабельність серцевого ритму, ехокардіографічні показники, барорецепторну функцію;

з метою визначення взаємозв'язку між параметрами варіабельності серцевого ритму, характером барорецепторної відповіді та показниками ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у хворих з хронічною серцевою недостатністю визначали кореляційні зв'язки між цими характеристиками;

для оцінки валідності різних методів математичного аналізу серцевого ритму в оцінці симпато-парасимпатичних взаємовідносин у хворих з хронічною серцевою недостатністю проводили дослідження вегетативних характеристик за допомогою статистичного, спектрального аналізу, та методом варіаційної пульсометрії.

^ Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження:

- вперше, грунтуючись на комплексному обстеженні хворих з ХСН встановлений взаємозв'язок варіабельності серцевого ритму та барорефлекторної відповіді з етіологією cерцевої недостатності, ехокардіографічними показниками внутрішньосерцевої гемодинаміки, систолічною та діастолічною дисфунцією міокарда лівого шлуночка, активністю ренін-ангіотензин-альдостероновою системою (РААС)

- встановлено, що у хворих з серцевою недостатністю показники варіабельності серцевого ритму залежать від функціонального класу, типу дисфункції лівого шлуночка і не пов'язані з етіологією серцевої недостатності (дилатацiйна кардiомiопатiя або iшемiчна хвороба серця);

- виявлено, що при серцевій недостатності характерні порушення барорецепторної регуляції не лише при систолічній дисфункції міокарда лівого шлуночка, а й при діастолічній;

- продемонстровано взаємозв'язок між ехокардіографічними показниками, вегетативною регуляцією та активністю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи;

- встановлено особливості дії нітрогліцерину, інгібіторів АПФ, бета-адреноблокаторів (метопролола) на вегетативну регуляцію та барорецепторну функцію у хворих з хронічною серцевою недостатністю;

- встановлено феномен “розбалансування” показників вегетативної та гуморальної (РААС) регуляції; виявлено, що бета-блокада усуває це “розбалансування”;

- на підставі вивчення варіабельності серцевого ритму (ВСР) розроблено спосіб визначення клінічно ефективної дози метопролола у хворих з серцевою недостатністю;

- за допомогою вивчення вегетативної регуляції у хворих з СН розроблено спосіб визначення клінічної ефективності препаратів- інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту;

- на підставі аналізу вегетативних показників серцевого ритму (ВПСР) запропонований спосіб визначення клінічної ефективності нітропрепаратів;

- показано, що у хворих з клінічно вираженою хронічною серцевою недостатністю знижується інформативність спектральних показників для оцінки впливів симпатичного відділу вегетативної нервової системи (ВНС) на серцевий ритм

^ Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження:

- розроблено і впроваджено в клінічну практику комплекс неінвазивних досліджень для оцінки стану вегетативної регуляції серцево-судинної системи при СН;

- обгрунтована можливість використання динаміки варіабельності серцевого ритму для моніторингу показників вегетативної регуляції серцево-судинної системи та барорецепторної регуляції;

- встановлені особливості циркадних коливань варіабельності серцевого ритму при хронічній серцевій недостатності;

- розроблено рекомендації для практичних лікарів про застосування вегетативних показників серцевого ритму та барорецепторної функції у терапії серцевої недостатності;

- на основі аналізу показників варіабельності серцевого ритму розроблено критерії контролю регуляторної дії фармпрепаратів, які застосовуються для лікування хронічної серцевої недостатності. На підставі результатів роботи отримано патенти: спосіб визначення клінічної ефективності препаратів, що містять нітрогліцерин; спосіб визначення клінічно-ефективної дози метопролола у хворих з хронічною серцевою недостатністю; спосіб визначення клінічної ефективності препаратів - інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту. Результати та висновки роботи використані при розробці рекомендацій “Сучасне лікування хронічної серцевої недостатності”.

^ Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджені та використовуються в роботі відділу серцевої недостатності Інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска, АМН України, в учбовому процесі кафедри внутрішніх хвороб №2 Дніпропетровської державної медичної академії, кардіологічних відділеннях міської лікарні №20 м. Донецька, міської лікарні №1 м. Макіївки Донецької області, клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська, що підтверджено актами впровадження.

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Особисто проведено: запис та аналіз п'ятихвилинної та добової варіабельності серцевого ритму, проба з пасивним підйомом ніг, ультразвукове дослідження серця, вивчення вегетативної регуляції при дії нітрогліцерину, метопролола, інгібіторів ангіотензинперетворюючого фермента; дослідження активності реніна плазми та вмісту альдостерону в крові здійснювалися разом з співробітниками відділення радіоізотопних досліджень Інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України (пров. науковий співробітник, д.м.н. Савицький С.Ю.). Самостійно проведено також аналіз актуальності та ступеня вивчення проблеми, набрано, сформовано та статистично опрацьовано комп'ютерну базу даних, підготовано наукові дані до друку, та їх публікації, проведено патентний пошук, підготовлено матеріал і сформулювано та оформлено винаходи. Особисто здійснено узагальнення отриманих результатів, формування положень, висновків і рекомендацій роботи, що виноситься на захист.

^ Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи висвітлено і обговорено на VI Всесвітньому Конгресі із серцевої недостатності, Женева, (Швейцарія, 17-20 травня, 1998), на конгресі по серцевій недостатності (5-8 червня, 1999, Гетебург, Швеція), на II Міжнародному Конгресі із хвороб коронарних артерій - від профілактики до втручання (18-21 жовтня, 1998, Флоренція, Італія), на ХІУ з'їзді терапевтів України (жовтень 1998 р, Київ), на конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології” (10 квітня 1998 року, Київ), на ІІ міжнародному медичному конгресі молодих вчених (6-8 травня 1998 р., Тернопіль), на республіканській науково-практичній конференції “Нове в патогенезі, діагностиці і лікуванні хронічної недостатності кровообігу”(20-21 травня, 1999 р, м. Харків), на VIII Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (16-18 серпня 2000 рік, м. Львів), на І Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Порушення ритму серця: вікові аспекти” (19-20 жовтня 2000 року), на Російському національному конгресі кардіологів (10-12 жовтня 2000 року).

Дисертаційну роботу розглянуто і рекомендовано до захисту на спільному засіданні відділень серцевої недостатності та хронічної ішемічної хвороби серця Інституту кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України (2000 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 41 наукову працю, в тому числі 27 журнальних статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 статті в інших виданнях та 9 тез, отримано 3 патенти України
  1   2   3   4   5

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського” уаан
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Порушення рухової активності товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику та їх корекція
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті охорони здоров`я дітей І підлітків амн україни, м. Харків
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у підготовці магістрів комп’ютерних наук
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Теоретико-правові та практичні аспекти прокурорського нагляду при забезпеченні прав обвинуваченого
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Інституті держави І права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Науковий керівник:        доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Медична реабілітація хворих із застарілими переломами та переломовивихами дистального відділу кісток передпліччя
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Двостулкові молюски родини cardiidae (bivalvia: cardioidea) понто-каспійського регіону (фауна, таксономія, поширення, екологія)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка