«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни




Скачати 328.1 Kb.
Назва«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни
Сторінка1/3
Дата конвертації23.04.2013
Розмір328.1 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Математика > Документы
  1   2   3
Комунальний заклад освіти

«Солонянська середня загальноосвітня школа № 1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області»



З досвіду роботи

вчительки початкових класів

Скулінець

Галини Володимирівни



Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетним у початкових класах є виховні, загальноосвітні і розвивальні функції. Початкова школа покликана формувати загальнонавчальні уміння і навички, які стануть основою для подальшого навчання дитини у середній і старшій школі. Усвідомлюючи це, в основу своєї роботи я поклала завдання формування загальнонавчальних умінь і навичок шляхом стимулювання навчально-пізнавальних інтересів молодших школярів для розвитку їхніх творчих здібностей.

Для того щоб успішно просуватися по всіх етапах навчальної діяльності, молодшим школярам треба оволодіти повним діапазоном загальнонавчальних умінь і навичок.

У навчальних програмах визначено зміст роботи початкової школи у формуванні загальнонавчальних умінь і навичок: організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних і контрольно-оціночних. Вони формуються протягом усієї початкової школи, мають міжпредметний характер, а тому час для цієї роботи вчитель повинен знаходити на різних уроках, враховуючи розвивальні можливості тієї чи іншої теми.

Яким чином я формую організаційні вміння і навички?

Організованість у навчанні не можна зводити лише до зовнішніх виявів. Вона передбачає сукупність умінь, взаємодія яких забезпечує швидке включення молодших школярів у навчання, їх уміння діяти цілеспрямовано, орієнтуватись в часі, попередньо обдумувати послідовність і способи виконання завдання. Відповідно до цього у молодших учнів я формую такі вміння:

  • організувати своє робоче місце;

  • орієнтуватися в часі і берегти його;

  • планувати свої дії;

  • прагнути до обов’язкового завершення роботи.

Якість організованості різна, тому і методика її формування

різноманітна. У своїй роботи застосовую роз’яснення, бесіди,

переконання, показ, ігрові ситуації, змагання.

Я переконана, що важливим є спілкування та співпраця вчителя і учнів на уроці. Перефразовуючи вислів «Як назвеш корабель, так він і попливе», на практиці впевнилась: «Як почнеш урок, так він і пройде». Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку, проводжу вправу «Очікування», психологічний тест «Мій настрій сьогодні».
Організувати учнів до роботи з перших хвилин допомагають віршовані рядки, якими я часто починаю урок (на кожному уроці різні чотиривірші):

Схились голівки, до праці мерщій.

Ти всі перешкоди здолати зумій.

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

Щоб кожна хвилинка не втратилась марно
Дзвоник вже сигнал нам дав.

Працювати час настав.

Тож і ти часу не гай,

Працювати починай!
Щоби бали були вищі,

Треба вивести ще краще

Кожну букву, кожен штрих

Клас працює, клас притих
Самостійно я працюю,

Помилок не буде, факт!

Я уважно помудрую,

Щоб вийшов добрий результат!

1.Організація робочого місця:

  • ознайомити першокласників з партою;

  • навчити відбирати навчальне приладдя залежно від теми уроку;

  • довести до рівня навички правильне розташування кожної речі на парті;

  • вчити працювати з підручником, зошитом, роздатковим матеріалом.

2. Уміння учнів орієнтуватися в часі і берегти його ― одна з головних ознак культури розумової праці. В оцінюванні будь-якого завдання потрібно закладати в свідомість учнів орієнтир: добре справитися з роботою ― означає виконати її правильно й у відведений час. Потрібна чітка організація кожного виду діяльності уроку, систематичне виконання роботи «на час», стимулювання дітей заощаджувати свій час на уроці.

3. Планування учнями навчальної роботи являє собою мислительну дію, що передбачає усвідомлення змісту та послідовності розумових і практичних дій, необхідних для виконання певної мети. Центральна ланка в складанні плану – вміння визначити основну думку. Виділяються три вимоги до складання плану:
- до плану слід вносити тільки основну думку;

- усі пункти повинні бути тісно пов’язані за змістом;

- чітке формулювання пунктів.

4. Загальномовленнєві вміння і навички: зосереджено слухати, виділяти смислові елементи висловлювання; запитувати і вибірково відтворювати матеріал з елементами логічної обробки, зв’язно, послідовно міркувати.
На етапі формування вміння запитувати увага дітей зосереджується на пізнавальній цінності: коли доцільно запитувати і як це краще зробити. Під час самостійного формування запитань і відповідей, доцільно використовувати опорні схеми.
5. Для розвитку вміння міркувати корисні завдання, що спонукають дитину визначати послідовність подій, явищ, стану. Ефективним засобом навчання дітей міркувати є використання алгоритмів і різноманітних зорових опор.
6. Загальнопізнавальні вміння і навички.

Щоб усвідомити пізнавальну суть порівняння, я разом з учнями складаю опорну схему. Порівнюємо, зіставляємо, щоб знайти однакове, подібне, відмінне.

Щоб порівняти, потрібно:

  • уважно розглянути, визначити ознаки кожного предмета;

  • зіставити відповідні, відмінні;

  • узагальнити результат порівняння.

Уміння виділяти головне для молодших учнів ― дуже складна мислительна діяльність. Доцільним є використання схеми-опори, що допоможе учням усвідомити суть самого терміну «головна ознака».

Головні ознаки завжди зберігаються, допомагають розпізнати предмети у будь-яких умовах. Уміння виділяти головне передбачає таку послідовність дій учнів:

1) аналіз об’єктів;

2) розрізнення істотних і неістотних ознак;

3) узагальнення істотних ознак;

4) формулювання висновку;

5) усвідомлення способу виконання завдань.

Вміння узагальнювати ― об’єднувати словом чи реченням найважливіші ознаки, предмети, думки. Це вміння передбачає таку послідовність дій:

1) аналіз ознак об’єктів;

2) встановлення між ними взаємозв’язків порівнянням;

3) виділення головних ознак;

4) їх об’єднання словом чи реченням;

5) формулювання загального висновку;

6) усвідомлення способу виконання завдання.

Оволодіти вмінням установлювати причинно-наслідкові зв’язки допоможе схема-опора: причина – те, що відбувається раніше, зумовлює зміни ― наслідки, які є обов’язковими і необов’язковими.

Визначення причинно-наслідкових зв’язків доцільно здійснювати в такій послідовності:

  • визначення, між чим саме треба встановити зв’язок;

  • пошук і пояснення причини факту, явища подій;

  • знаходження і пояснення наслідків;

  • зіставлення причини наслідку;

  • висновок;

  • фіксація уваги на способі виконання завдання.

Уміння доводити може виступати і як самостійна дія, і як завершальний елемент виконання будь-якого іншого завдання. Схема-опора: довести - підтвердити або заперечити думку - за допомогою добре відомого або очевидного.
Застосування цього вміння вимагає такої послідовності:

1. Встановлення мети доведення.

2. Виділення істотних ознак одиничного об’єкта.

3. Зіставлення їх з істотними ознаками тези, що доводиться.

4. Пошук фактів, що підтверджують чи заперечують загальне пояснення.

5. Висновок ― підтвердилось судження чи ні.

6. Фіксація уваги на способі доведення.

Формування контрольно-оціночних умінь і навичок ― обов’язкова умова повноцінності навчання.

Самоконтроль учнів 1-2 класів здійснюю за добре засвоєним зразком. У 3-4 класах важливу роль відіграють опосередковані засоби: опора на схему, алгоритм, володіння спеціальними прийомами самоперевірки. Для успішного формування самоконтролю в системі уроків я забезпечую такі умови:

  • з метою попередження можливих помилок ускладнюю завдання в певній послідовності: копіювання, використання зразка у тих же умовах, у змінених, у нових;

  • домагаюся від учнів чіткого розуміння мети роботи і об’єкта перевірки;
    передбачаю труднощі, які можуть виникнути в процесі виконання самостійної роботи;

  • при формуванні складних умінь і навичок одночасно опрацьовую прийоми і способи їх перевірки;

  • у виконанні тренувальних вправ передбачаю спеціальні перешкоди, що попереджають зниження гостроти уваги, утворення штампа дій.
    Основні методи і прийоми формування самоконтролю:

    • поопераційне пояснення способу дії;

    • зіставлення зі зразком;

    • оволодіння конкретними прийомами перевірки;

    • опора на пам’ятку, алгоритмічний припис;

    • взаємоконтроль;

    • диференційований підхід вчителя до виправлення помилок.

З перших днів навчання шестирічок прагну створити емоційно-сприятливу атмосферу спілкування, що налаштовує учнів на розмірковування, аналіз, пошук, допомагає їх «розговорити». А це можливо лише в умовах особистісно-орієнтованого навчання, стимулювання мовленнєвої діяльності учнів, коли маленький школяр, переборюючи сором’язливість і нерішучість, вчиться запитувати, реагувати на нове, невідоме, виділяти запитання з мовлення вчителя, усвідомлювати різноманітність їхнього формулювання. Ефективним засобом стимулювання мовленнєвої діяльності учнів є ігри та ігрові ситуації, які я повною мірою використовую в навчальній діяльності. Наприклад, ігри: "Відгадай", "Впіймай звук", "Скажи навпаки", "Хто це?", "Ланцюжок", "Чий подарунок?", "Збери слово", "Живі слова", "Клубочок", "Дозвольте запитати", "Що змінилось?", "Вилучи зайве слово". Діти вчаться вирішувати поставлене завдання згідно з правилами гри, пояснити правильність його виконання, доцільно формулювати запитання.

У першому класі дітям доступні завдання

на встановлення причинно-наслідкових зв’язків

у ситуаціях, які близькі їхньому життєвому

досвіду, тому саме їх я і використовую у своїй роботі.

Загальнопізнавальні вміння спрямовані на формування в першокласників спостережливості, аналізу, порівняння, узагальнення. Розвиваються вказані вміння через спостереження, тобто шляхом цілеспрямованого, спеціально організованого сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності. Мета, яку я ставлю перед собою при формуванні загальнопізнавальних умінь у першокласників, полягає в тому, щоб вони розуміли, що таке ознаки предмета; вміли виділяти основні з них; визначати подібні та відмінні; узагальнювати предмети за вказаною ознакою тощо.

Уміння аналізувати я розвиваю на всіх уроках. Наприклад, у процесі ознайомлення з геометричними фігурами (різними за розміром, формою, кольором та ін.), розкриваючи сутність поняття "ознаки предмета", я повідомляю: «Ознаки — це все те, чим предмети подібні або відрізняються між собою; це своєрідні прикмети, за допомогою яких можна впізнати об’єкт. Кожен предмет має кілька ознак. Щоб їх визначити, треба його уважно розглянути, виділити ці властивості».

Першокласники на різних уроках ознайомлюються з основними ознаками предметів: колір, розмір, форма, матеріал, смак, якості людей тощо.

З метою закріплення вміння аналізувати пропоную дітям такі види завдань:

  • дібрати ознаки, яким відповідає предмет;

  • назвати предмети, що відповідають цій ознаці;

  • знайти відповідне слово-дію, яке відноситься до живої істоти;

  • вказати назви тварин, яким відповідають певні дії;

  • скласти речення, правильно з’єднавши слова.

У першому класі учні практично ознайомлюються з прийомом порівняння. З цією метою на уроці математики використовую геометричні фігури. Порівнюючи їх, діти виділяють подібні й відмінні ознаки, а потім за допомогою вчителя роблять висновок: порівняти — означає визначити, чим предмети схожі і чим відрізняються між собою.

При цьому слід на практичному рівні донести до свідомості учнів, що порівнювати об’єкти можна лише за однорідними ознаками: форму — з формою, величину — з величиною тощо. Поступово вводжу завдання на порівняння чисел, вправ, задач. Діти вчаться порівнювати художні твори, вчинки дійових осіб. З метою формування загальнопізнавальних умінь доцільними є завдання на вилучення «зайвого», на добір узагальнюючої назви.

Таким чином, формуючи в першокласників уміння вчитися, я прагну зробити дитину своїм партнером: вона поступово оволодіває якостями, необхідними для того, щоб зрозуміти навчальну задачу, усвідомити недостатність наявних знань та вмінь і продуктивних, які потрібні для набуття нових способів діяльності.

За перший рік навчання в шестилітніх першокласників виробляється внутрішня позиція, складовими елементами якої є позитивне ставлення до школи і навчання, прагнення до оволодіння знаннями, дотримання прийнятих у школі форм поведінки, визнання авторитету вчителя, як носія соціального і культурного досвіду.

У шкільній практиці навчально-пізнавальні інтереси проявляються в об’єктивних і суб’єктивних чинниках: успішне навчання з різних предметів та емоційно-вольової стани дітей на уроках: здивування, захоплення, радість, розчарування.

З перших днів перебування дитини в школі я створюю необхідні умови формування та розвитку стійких позитивних інтересів дітей до навчання. Важливу роль у навчальній діяльності має вміння організувати своє робоче місце. Ці вміння сприяють вихованню акуратності, цілеспрямованості, внутрішній готовності до праці. Вже з першого класу привчаю дітей тримати в порядку своє робоче місце, добирати необхідне навчальне приладдя, додержуватись певної послідовності виконання роботи під керівництвом учителя.

Формуючи загальномовленнєві вміння і навички, працюю над покращенням якості усного і писемного мовлення, вчу школярів порівнювати, класифікувати, узагальнювати мовні явища через різного виду мовленнєву діяльність.

Мовлення - важливий засіб спілкування, обміну думками і почуттями між людьми, передачі і засвоєння інформації. З перших днів шкільного життя у дитини виникає потреба у спілкуванні: вміння говорити правильно, красиво, логічно. Саме тому уроки розвитку зв'язного мовлення допомагають створити мовне середовище.

У своїй практичній діяльності я використовуюю набутий комунікативний досвід дітей, прагну сформувати мовленнєві уміння і навички, які б відповідали психолінгвістичним та лінгвометодичним рекомендаціям. На кожному уроці вчу дітей міркувати, формую уміння аргументувати свою думку, робити висновки. Найважливішою мовною ознакою міркування є наявність причинно-наслідкових зв'язків та засобів їх вираження, а також особливості вступної фрази.

Завдання моє, як вчителя початкових класів, - сприяти поповненню словникового запасу дітей, досягти того, щоб діти оволоділи необхідними граматичними формами, навчити дітей використовувати синтаксичні моделі міркування, обґрунтовувати свої думки, відстоювати їх істинність. Інакше недостатній рівень сформованості в дітей навичок міркування негативно позначається на подальшому розвитку їхніх мовленнєвих умінь, оскільки вони формуються тільки на основі інтуїтивного дитячого досвіду – мовленнєвих навичок.

 Щоб забезпечити змістовність учнівських висловлювань, пропоную учням говорити лише про те, що вони добре знають, інакше їхнє мовлення буде бідним, нечітким і, зрештою, незрозумілим. Зміст для бесід, розповідей, описів дають книги, картини, екскурсії, спостереження, власні роздуми, переживання, тобто життя, яке оточує дитину. Тому я допомагаю учням зібрати необхідний матеріал, вибрати з нього найдоцільніше і раціонально використати його для побудови власних висловлювань.

 Належне місце в процесі формування умінь будувати зв'язні висловлювання я надаю підготовчій роботі, яка полягає в тому, щоб збагатити учнів інформацією про те, з приводу чого їм доведеться висловлюватись.

 Полюбляють мої учні, коли навчаються у 3 – 4 класах, писати творчі перекази, коли перед ними ставиться завдання перебудувати або доповнити текст. Можливі такі варіанти доповнення чи перебудови тексту під час його переказу:

 а) зміна особи оповідача (найчастіше це переказ від третьої особи, якщо в оригіналі розповідь ведеться від першої);

б) переказ від імені одного з персонажів;

в) переказ тексту чи його частини з творчим доповненням і з придуманими епізодами, деталями, описами природи, описами зовнішності людей, продовженням тексту тощо.

     На уроках української мови і читання, а також навчання грамоти навчаю своїх вихованців складати загадки, лічилки, чистомовки, вірші. При цьому впровадила в систему роботи інтерактивні методи навчання.

 ^ Метод « Мікрофон»

Навчання грамоти. 1 клас. Учні, отримавши символічний «мікрофон», описують котика. Підводячи підсумок уроку, висловлюють своє враження від уроку.
  1   2   3

Схожі:

«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни iconЗатверджене наказом №282 по комунальному закладу освіти «Солонянська...
Затверджене наказом №282 по комунальному закладу освіти «Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І–ііі ступенів Солонянської...
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни iconІнноваційної розробки
Повна назва закладу: Комунальний заклад освіти «Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І-ІІІ ступенів Солонянської районної...
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни iconУроку на тему: «Що може комп’ютер»
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 I-III ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області»
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни iconКомунальний заклад освіти
«незабудинська середня загальноосвітня школа І ііі ступенів солонянської районної ради дніпропетровської області»
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни iconКзо «Миропільська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів...
Головне управління освіти І науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни iconКзо «Миропільська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів...
Головне управління освіти І науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни iconКзо «Миропільська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів...
Головне управління освіти І науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни iconКонспект уроку до теми «Прийменник»
Кзо «Миропільська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області»
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни iconПастирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Смілянської районної...
Керівник: Степаненко Олена Іванівна, вчитель початкових класів Пастирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області» з досвіду роботи вчительки початкових класів Скулінець Галини Володимирівни iconКомунальний заклад освіти
Петриківська неповна середня загальноосвітня школа І – ІІ ступенів Солонняської районної ради Дніпропетровської області”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка