Загальні вимоги до складання документів




НазваЗагальні вимоги до складання документів
Сторінка5/19
Дата конвертації25.02.2013
Розмір2.67 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
Тема. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
Управлінська документація. Оформлення стандартних документів. Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова. Ознайомлення з організаційними документами. Статут, положення, інструкція.
^ Студенти повинні:

знати основні вимоги до складання й оформлення розпорядчих і організаційних документів, види документів, класифікацію і системи документації;

вміти правильно складати розпорядчі документи, грамотно їх оформляти.

Література

    1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. - К.: А.С.К., 2003. – 400с.

    2. Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків: Торсінг, 2001. – 384 с.

3. Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців:

Навчальний посібник. – К.: Арій, 2008. – 424 с.

4. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: модульний курс. – К.,

2008. – 448 с.


Методичні вказівки
Під час вивчення цієї теми студентам слід звернути увагу на управлінську документацію; правила оформлення розпорядчих і організаційних документів.
До розпорядчих документів відносяться накази, постанови, розпорядження. Організаційні – статут, положення, інструкція. Юридичною основою розробки документів можуть бути видання документа органами влади та управління.

Наказ

Наказ – це правовий акт, що видається на підставі й і на виконання діючих законів, указів, постанов і рішень уряду, наказів та інструкцій вищестоящих органів. Це означає, що директор може видати наказ з усіх питань з своєї компентенції. Указаний документ є актом внутрішнього управління дія якого не виходить за межі конкретного підприємства, об за межі конкретного підприємства, обладнання, установи.

Накази бувають кадрові та з основної діяльності.

Накази по кадрах оформляють прийом на роботу, переміщення і переведення трудящих, увільнення робітників та службовців, заохочення, притягнення працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. На підприємствах з великою кількістю робітників та службовців накази подібного роду уніфікуються.

Накази з основної діяльності оформляються рішення керівника, пов’язані з організацією роботи, порядком діяльності підприємства або його структурних підрозділів. Вони видаються і тоді коли треба довести до відома керівника директивні документи, що надійшли вищестоящих органів. При чому це робиться для того, щоб продублювати акти інших інстанцій. Практика довила, що у багатьох випадках таку роботу можна виконати шляхом ознайомлення з ними виконавців, установлення дійового контролю за реалізацією директорів та інших організаційних дій.

Накази про ухвали вищестоящих органів повинні видаватися лише тоді, коли необхідно накреслити конкретні заходи, визначити відповідальних осіб і терміни та правил внутрішнього трудового розкладу на підприємстві є нормативним. Він загальний безособовий (оскільки маються на увазі не конкретні особи, а весь виконання вказівок. Накази можуть бути нормативними індивідуальними. Та правил внутрішнього трудового розкладу на підприємстві керівника. Він загальний безособовий (оскільки маються на увазі не конкретні особи), а весь виконання вказівок керівника про затвердження правил колективу підприємства.

Наказ про преміювання однієї чи кількох осіб вважається індивідуальним, оскільки не носить нормативного характеру.

Важливе значення має процедура складання та оформлення наказу. Вона визначається інструкціями з діловодства підприємств, правилами про порядок підготовки проекту наказу та іншими правовими актами. У них передбачається обов’язкове дотримання ряду вимог і правил, котрі повинні забезпечити юридичну повноцінність документів, оперативне їх виконання, правильні і всебічне вирішення питання.

Проект наказу обов’язково погоджується з усіма зацікавленими особами даної установи, а в разі необхідності інших організацій. Ці особі відповідно своєї компентенції повинні мати стосунок до питань, що містяться у проекті наказу.

До проекту наказу додаються документи обгрунтовуючи його доцільність. Він набуває чинності з моменту підписання керівним працівником підприємства, якщо інший термін не вказаний в самому наказі. Право підписання мають не тільки перший керівник, але і його заступники, а також інші посадові особи у відповідності до своїх обов’язків.

У певних випадках дію наказу у часі обмежено законом. Слід відзначити, що накази як юридичні акти видають не тільки керівники підприємств, але і інші державні органи, діяльність яких грунтується на принципі єдиноначальності. У відповідності до законодавства накази видають міністри керівники центральних галузевих відомств, начальники відділів та управлінь виконкомів місцевих Рад народних депутатів, а також промислових виробничих об’єднань, фірм, трестів та комбінатів. Ці акти регулюють усі відносини пов’язані з певною галуззю господарства, культури чи управління.

Формуляр наказу має такі основні реквізити: назва виду документа, місце видання, номер, індекс за класифікатором та номенклатурою справ, дату підписання, заголовок, текст і підпис керівника.

Текст наказу з основної діяльності складається з двох частин: констатуючої та розпорядчої. У першій називаються причини, мета видання документа і наводяться для цього відповідні підстави, у другій – містяться приписи з указанням виконавців та терміну виконання. Розпорядча частина починається словом НАКАЗУЮ і викладається у наказовій формі.

Накази розподіляються на:

1) по основній діяльності;

2) по особовому складу.

По основній діяльності - оформляються рішення керівника, пов'язані з організацією роботи, порядком діяльності підприємства.

Можуть бути нормативними (про затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку) та індивідуальними.

Складання і оформлення наказу регламентуються інструкціями щодо роботи з документами, правилами про порядок підготування проекту наказу та іншими правовими актами.

Проект наказу слід погоджувати з усіма заінтересованими особами (структурними підрозділами) даного підприємства, а в разі необхідності – також інших організацій. Якщо встановлені правила видання наказу порушено, то він втрачає юридичну силу і його слід скасувати. До проекту наказу додають документи, які обумовлюють його доцільність.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не передбачено в тексті. Право підписання наказу визначається законодавством: це право мають керівники та перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їхніх повноважень і компетенції.

Накази видають на підставі і з метою виконання чинних законів, указів, постанов і рішень уряду, наказів та інструкцій вищих органів. Керівник може видавати накази з усіх питань, що входять до його компетенції.

Наказ діє доти, доки його не буде скасовано або доки не закінчиться термін його дії. Накази може скасовувати тільки уповноважена особа чи інстанція.

Накази бувають: нормативними (наказ керівника про затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку; індивідуальними (наказ керівника про преміювання конкретних працівників).

За призначенням накази поділяють на два види: накази з основної діяльності; накази по особовому складу.

Накази з основної діяльності – це правові акти, в яких оформляють рішення керівника, пов’язані з організацією роботи підприємства в цілому чи його структурних підрозділів.

Накази з основної діяльності оформляють на загальних, спеціальних бланках або на чистих аркушах паперу формату А4.

Реквізити наказу: 10 – назва виду документа, 11 – дата (проставляють у день підписання), 12 – індекс (проставляють у день підписання), 14 – місце складання чи видання, 19 – заголовок до тексту, 20 – позначка про контроль (проставляють у разі потреби), 21 – текст, 23 – підпис, 24 – гриф погодження (у разі потреби), 25 – візи (у разі потреби), 26 – відбиток печатки (у разі потреби), 28 – позначка про виконавця.

Текст наказу складається з двох частин – констатуючої (вступної) та розпорядчої.

У констатуючій частині викладають цілі та завдання приписаних дій та причини видання наказу, дають посилання на документ, що є підставою для видання даного наказу.

Розпорядча частина тексту викладається в наказовій формі. Її починають словами “НАКАЗУЮ”, яке друкують великими літерами від нульового положення табулятора. Після цього слова ставлять двокрапку. В розпорядчій частині містять заходи та дії, зазначають посадових осіб, які відповідають за їх виконання, та вказують терміни виконання завдань. Цю частину тексту можна поділити на пункти, які нумерують арабськими цифрами. Текст кожного пункту може починатися із зазначення конкретної дії, вираженої дієсловом неозначеної дії, або із зазначення виконавця. Назву організації, структурного підрозділу, прізвище та посаду виконавця наводять у давальному відмінку. Останній пункт наказу містить вказівку на особу, яка відповідає за виконання наказу в цілому.

Вступає в силу з моменту його підписання, якщо строк не окреслений в тексті.

^ Реквізити наказу:

• Герб, емблема, нагороди.

• Міністерство.

• Установа.

Підрозділ.

Код підприємства.

Код документа.

Назва.

Дата, номер.

Місце видання.

Заголовок до тексту.

Текст.

Підпис.

Візи.

Гриф погодження.

Відмітка про виконання документа.

Відмітка про перенесення даних на машинний носій.

Зразок:

^ НАКАЗ №106

17.10.99 м. Київ
Про організацію занять
по підвищенню кваліфікації
інженерно-технічних працівників

З метою підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників

НАКАЗУЮ:

1. Організувати на заводі курси по підвищенню кваліфікації ІТП згідно програми, яка додасться, на 48 навчальних годин.

2. Встановити день занять - вівторок, 4 години.

3. Контроль за організацією занять покласти на головного інженера Артюхіна В. С.

Директор підпис

Якщо є додатки - вказати кількість та кількість аркушів. Список та підписи осіб, яких стосується документ. З наказом (розпорядженням) ознайомлено.

Далі наказ реєструється у «Книзі адміністративних наказів»

(прошита, аркуші пронумеровані). Наприклад:



Дата

Короткий зміст

Примітки

18

20.1 1.1999р.

Про створення відділу маркетингових досліджень




^ Сквозна нумерація наказів на протязі всього року.

Дія наказу постійна (правові наслідки на протязі всього часу, поки не буде анульований компетентною особою).

Постанова
Постанова – це правовий акт, що приймається вищими і деякими центральними органами колегіального управління для розв’язання найважливіших і принципових завдань, що стоять перед даними органами і встановлення стабільних норм і правил поведінки.

Постанови видають Кабінети міністрів республік на основі законів у порядку їх виконання. У деяких випадках особливо важливі постанови приймають Верховна Рада, профкоми.

Текст постанови як правило, складається з двох частин – констатуючої та ухвалюючої. Перша мітить вступ, оцінку стану і при необхідності, підстави для видання або посилання на правовий акт вищестоячого органу. В ухвалюючій частині наводяться перелік запропонованих заходів, визначається виконавець та термін виконання.

Проекти постанови не рідко готують багато установ чи відомств. Постанови узгоджують з установами, інтересів яких вони торкаються і представляється для візування керівника. Якщо виникають розбіжності до проекту постанови додається довідка з викладом їх суті.

Проект документа разом супроводжуючим листом і довідками про погоджені писаними керівниками установ які складають проект, направляють в орган котрий відповідає за його видання.

Підписують постанову дві особи: голова колегіального органу й керуючий справами (секретар).

Реквізити: Герб України; назва установи, що підготувала постанову; назва виду документа (постанова); дата; місце видання; заголовок (стислий виклад змісту постанови); підписи.
Формуляр-зразок:
Герб України

Міністерство фінансів

України
ПОСТАНОВА
Від «___»________2009 р. м. Київ
Текст постанови

1.Констатаційна частина.

2.Розпорядча частина.

ПОСТАНОВИВ (або ПОСТАНОВЛЯЄ);

1._________________

2._________________

3.__________________
Керівник структурного підрозділу підпис (розшифрування підпису)

Секретар підпис (розшифрування підпису
Розпорядження
Розпорядження - акт управління, що має владний характер та обов'язкову силу виконання для робітників організації. Це правовий акт, що видається одноосібно керівником, головним чином колегіального державного органу, для вирішення оперативних завдань.

Як правило цей документ має обмежений термін дії і стосується обмеженого кола осіб, організацій та громадян.

Розпорядження поділяються на дві групи:

1. для загального тривалого користування;

2. для одинарних випадків, що стосуються конкретного питання (про передачу, перевірку, списання та ін.)

Розпорядження фіксуються в «Книзі розпоряджень». На відмітку від наказу, дія розпорядження обмежена та не може мати правових наслідків.

Розпорядження видаються головою Кабінету міністрів України. Голови виконкомів місцевих Рад народних депутатів також мають право видавати ці акти.

Реквізити розпоряджень в основному повторюють реквізити рішень. На розпорядженні може бути поставлений герб країни.

Розпорядження видаються від імені виконкому і підписується тільки головою, а не його заступником чи секретарем. Отже закон дає право керівникові одноосібно вирішувати деякі питання і відповідно видавати деякі правові акти.

Виконкоми місцевих Рад у порядку одноосібного розпоряджання можуть розв’язувати питання, з яких остаточне рішення виконком доручив голові чи його заступнику, а також пов’язані з внутрішньою організацією роботи виконкому.

Багато є спільного у розпорядженні і наказі. У правовому відношенні ці розпорядчі документи рівнозначні. У цьому випадку слова у тексті НАКАЗУЮ замінюють словами ЗОБОВ’ЯЗУЮ, ПРОПОНУЮ, ДОРУЧАЮ, ВИМАГАЮ. Між цими двома правовими актами різниця ще в тому, що накази пишуться із загальних, всеохоплюючих питань, а розпорядження частково. Їх можуть видавати керівники структурних підрозділів підприємств.

Наприклад: проект наказу, рішення, розпорядження візується тим, хто складає проект та керівником структурного підрозділу, що вносить проект, юрист-консультом.

Якщо потребується фінансове забезпечення - проект документа погоджується з фінансовими органами або службами. Погодження проводить структурний підрозділ або особа, що готувала проект розпорядчого документу. Види або гриф погодження проставляють на першому екземплярі проекту. У випадку непогодження - мотивований висновок.

Розпорядження становлять підзаконні акти й поділяються на дві групи: розпорядження загального характеру – тривалої дії; розпорядження окремого характеру – стосуються конкретного вузького питання.

Розпорядження видають КМУ (на підставі та для виконання законів, рішень ВРУ), виконкоми Рад народних депутатів, а також керівники підприємств (організацій, установ) та їхні заступники для вирішення оперативних завдань. Розпорядження, що їх видають на підприємствах, мають обмежений термін дії і стосуються вузького кола підрозділів чи посадових осіб (працівників).

Склад реквізитів той самий, що і у вказівки.

Оформляють розпорядження на загальних чи спеціальних бланках формату А4.

Проекти розпоряджуючих документів, (постанова та рішення), обговорюються на засіданнях. Можуть вноситися доповнення та поправки.

Дороблені проекти виносяться на слідуюче засідання на затвердження. Проекти документів підготовлені представляються на підпис. Накази та розпорядження підписує керівник чи його заступник. Постанови та рішення: голова та секретар (керуючий справами) компетентного органу. Підписується 1-й екземпляр документу, що виготовлений на бланку.

Розпорядчі документи вступають у силу з моменту їх підпису чи строк вступу до сили та строк дії акту управління вказують у документі.
Ватутінська районна державна

адміністрація м. Києва

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
28.11.00 № 12 м. Київ

Про надання шевської

Допомоги установам освіти
Для поліпшення виховної роботи та матеріальної бази установах освіти району.
ПРОПОНУЮ:

1. Закріпити підприємства, установи, організації зареєстровані у ватутівському районі, за постановами освіти згідно з додатком 1.

2. Вважати рішення виконавчого комітету Ватутівської районної ради народних депутатів від 18.11.98р. №14 “ПРО НАДАННЯ ШЕВСЬКОЇ ДОПОМОГИ УСТАНОВАМ ОСВІТИ” таким, що втратила чинність.

3. Контроль за виконання цього розпорядження покласти на заступника голови районної держадміністрації Шевчука О.К та завідуючий відділом освіти Зайченко О.І.
Голова Ватутінської

держадміністрації (підпис) С.В.Головач


Інструкція
Інструкція – правовий акт, створюваний органами управління для встановлення правил, що регулюються організаційно науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності установ, підприємств, певних їх підрозділів та служб, а також посадовим осіб і громадян. Вона належить до категорії організаційних документів, що видаються міністерствами, установами, є нормативним актом, регламентуючим різні питання.

Існують інструкції посадові, з техніки безпеки, експлуатації і різного устаткування та інші. Кожна з них має бути затверджена вищими стоячими органами або керівниками або організаціями. Інструкції затверджуються керівником або його ж наказом.

Інструкція, крім грифа про затвердження, має такі реквізити, як найменування її виду, короткі формулювання змісту (заголовок), текст, посада і прізвище особи, відповідальної за її складання її підпис, дата, номер (індекс) за класифікатором. Текст викладають у логічній послідовності групують за розділами, до який іноді видають підзаголовки, розбивають на параграфи. Найзручніше застосовувати наскрізну нумерацію. В інструкції вживають слова: повинен, зобов’язаний, необхідний, не припускається, слід. Розділ об’ємних інструкцій позначають римськими цифрами, а пункти – арабськими.

Текст цього документа повинен бути коротким, точним, зрозумілим, оскільки інструкція призначена для постійного користування. Його викладають від другої особи. Широкого застосування набули посадові інструкції, що розробляються на підприємстві, установі для нових осіб, інженерно-технічних працівників, службовців. Такі інструкції встановлюють права та обов’язки працівників, коло їх завдань, особисто відповідальність. Після затвердження керівником вони стають нормативними актами, обов’язковими для певного кола осіб.

Зразок:
^ ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

ЗАТВЕРДЖУЮ (найменування підприємства

організації, установи) Керівник підприємства

Структурний підрозділ: _________(прізвище, ініціали)

Сільськогосподарське «_____»__________ р.

підприємство

Посада: Агроном



00.00.0000

1. Загальні положення

Дана посадова інструкція визначає функціональні обов'язки, права і відповідальність агронома.

Агроном відноситься до категорії фахівців.

Агроном призначається на посаду і звільняється з посади в установленому чинним трудовим законодавством порядку наказом керівника сільськогосподарського підприємства

Посадове підпорядкування:1.4.1 Пряме підпорядкування керівнику сільськогосподарського підприємства

1.4.2. Додаткове підпорядкування _____

1.4.3 Віддає розпорядження ______

1.4.4 Працівника заміщає особа, призначена у встановленому порядку

1.4.5 Працівник заміщає______

2. Кваліфікаційні вимоги до агронома: 2.1.Освіта вища професійна

2.2. Досвід роботи не менш 3 років

2.3. Знання: Постанови, розпорядження, накази, інші керівні і нормативні документи державних і інших органів, що стосуються питань сільськогосподарського виробництва і виробничо-господарської діяльності його відділень (ферми, сільськогосподарської ділянки).

Технологію сільськогосподарського виробництва і передовий сільськогосподарський досвід.

Методи проведення наукових досліджень в області агрономії.

Методи оброблення польових, садових, городніх культур.

Основи економіки, організації виробництва, праці і керування, системи оплати праці, матеріального і морального стимулювання, методи нормування праці.

Основи земельного законодавства.

Законодавство про працю.

Основи економіки, організації праці, сільськогосподарського виробництва і керування.

Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Правила охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.
2.4. Навички роботи зі спеціальності

2.5. Додаткові вимоги
3. Документи, які регламентують діяльність агронома

3.1 Зовнішні документи:

Законодавчі і нормативні акти стосовно роботи, що виконується.

3.2 Внутрішні документи:

Статут підприємства, Накази і розпорядження керівника сільськогосподарського підприємства; Положення про сільськогосподарську ділянку, Посадова інструкція агронома, Правила внутрішнього трудового розпорядку.

4. Посадові обов'язки агронома

Агроном:

4.1. Проводить наукові дослідження в області агрономії.

4.2. Вивчає і впроваджує передові методи оброблення польових, садових, городніх культур.

4.3. Розробляє і впроваджує технології по боротьбі зі шкідниками, хворобами рослин і бур'янами.

4.4. Розробляє агротехнічні заходи, спрямовані на підвищення родючості ґрунтів і збільшення врожайності сільськогосподарських культур.

4.5. Розробляє виробничі плани, види і кількості посадкових культур.

4.6. Веде переговори і готує проекти договорів на придбання насіння рослин, саджанців і добрив.

4.7. Організує роботу з вирощування високоякісного сортового насіння і посадкового матеріалу, створення насінних фондів.

4.8. Організує роботу по підготовці ґрунту до посіву і посадки.

4.9. Розробляє заходи щодо готування і внесення добрив у ґрунт.

4.10. Здійснює контроль за підготовкою насіння і посадкового матеріалу.

4.11. Організує роботи з посіву польових культур.

4.12. Розробляє плани (календарні графіки) по догляду за посівами.

4.13. Контролює виконання робіт зі збору, транспортуванню до місця збереження і збереженню зібраного врожаю.

4.14. Підготовляє наукову документацію і звіти.

4.15. Виконує подібні по змісту обов'язки.

4.16. Здійснює керівництво працівниками.

5. Права агронома

Агроном має право:

5.1. Знайомитися з проектами рішень керівництва підприємства стосовно його діяльності.

5.2. Подавати пропозиції з удосконалення роботи, пов'язаної з передбаченими даною інструкцією обов'язками.

5.3. В межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі недоліки в діяльності підприємства (структурного підрозділу, окремих
працівників), виявлені у процесі виконання своїх посадових прав і обов'язків і вносити пропозиції по їх усуненню.

5.4. Запитувати особисто або за дорученням безпосереднього керівника від керівників підрозділів і інших спеціалістів інформацію і документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.

5.5. Залучати спеціалістів усіх (окремих) структурних підрозділів до вирішення задач, покладених на нього (якщо це передбачено положеннями про структурні підрозділи, якщо ні - то з дозволу керівника організації).

5.6. Вимагати від керівництва підприємства, свого безпосереднього керівника надання допомоги у виконанні обов'язків, передбачених даною посадовою інструкцією.
6. Відповідальність агронома

Агроном несе відповідальність:

6.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених даною посадовою інструкцією, - у межах, визначених чинним трудовим законодавством України.

6.2. За правопорушення, здійснені в процесі виконання своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.

6.3. За причинені матеріальні втрати - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.

7. Умови роботи агронома

Режим роботи агронома визначається згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, встановленими на підприємстві.

8. Умови оплати праці

Умови оплати праці агронома визначаються згідно з Положенням про оплату праці персоналу.

9 Кінцеві положення

Дана Посадова інструкція складена в двох примірниках, один із яких зберігається у Підприємства, інший — у працівника.

Завдання, Обов'язки, Права і Відповідальність можуть бути уточнені відповідно до зміни Структури, Завдань і Функцій структурного підрозділу і робочого місця.

Зміни і доповнення до даної Посадової інструкції вносяться наказом генерального директора підприємства.

Керівник структурного підрозділу (підпис) (ініціали, прізвище)

00.00.00
УЗГОДЖЕНО:

Начальник юридичного відділу (підпис) (прізвище, ініціали)

00.00.00

З інструкцією ознайомлений: (підпис) (ініціали, прізвище)
00.00.00


Формуляр-зразок:


Загальний бланк організації ЗАТВЕРДЖУЮ

Посадова інструкція Заступник директора з кадрів

Завідувач машинописного бюро Особистий підпис

«___»____________2009р.


^ Структура тексту


  1. Загальні положення (основні завдання працівника; порядок займання посади; професійні вимоги; кому підпорядковується; основані документи, якими треба керуватися).

  2. Функції (предмет, зміст, перелік видів робіт).

  3. Права.

  4. Посадові обов’язки.

  5. Відповідальність.

  6. Взаємини (зв’язки з посадою).


Керівник структурного підрозділу підпис (розшифрування підпису)

Положення
Положення – це правовий акт, що встановлює основі правила підприємств та установ, а також їх структурних підрозділів. Положення складають переважно при створені нових підприємств або установ. Ці документи можуть бути як типовими так і індивідуальними.

Індивідуальні положення для окремих установ, організацій, підприємств розробляються на основі типових і затверджуються керівниками підприємств, організацій установ. Розглянути правові акти розробляються високо кваліфікованими спеціалістами. В цьому передує велика робота по

вивченню різних аспектів діяльності підприємства або його структурних підрозділів.

Положення може мати такі реквізити: герб, найменування виду документа, назву установи, дату, місце видання, заголовок, гриф затвердження, текст. Текст звичайно складається з таких розділів:

1. Загальні положення.

2. Власність і кошти підприємства.

3. Виробничо господарська діяльність.

4. Права та обов’язки підприємства або його підрозділів.

5. Структура управління.

6. Реорганізація і ліквідація установи, організація підприємств.

В першому розділі вказують цілі, що послужили підставою для створення підприємства, установи, організації або їх структурних підрозділів, головні завдання, функціональні зв’язки з іншими організаціями, підрозділами.

У другому-вказуються основні та обігові кошти, порядок придбання власності, амортизовані відрахування та їх призначення, прибуток, відрахування на преміювання робітників та службовців, житловий фонд, службові приміщення, порядок розпорядження надлишками невикористаних обігових коштів.

В останніх розділах регламентується виробничо господарська діяльність підприємства, визначаються завдання за якістю вироблюваної продукції. У залежності від специфіки діяльності можуть відображати хід капітального виробництва, винахідництва і реалізації, стан матеріального забезпечення, трудовий режим, порядок розподілу житлової площі, організація соціального страхування, оплата кредитів та інші.

Положеннями також визначається правовий статус тимчасово створюваних комісій, груп і тому подібні.
Формуляр-зразок

ЗАТВЕРДЖУЮ

Генеральний директор

____________________

(підпис і його розшифрування)


ПОЛОЖЕННЯ
про структурний підрозділ

17.08.2009 р.
Структура тексту
1.Загальні положення.

2. Основні завдання.
3.Функції.

4. Права та обовязки.

5. Керівництво.

6. Взаємовідносини, зв'язок .

7. Майно і кошти.

8. Контроль, перевірка та ревізування діяльності.

9. Реорганізація та ліквідація.
Керівник структурного підрозділу підпис (рошифрування підпису)
Статут
Так називають зведення правил, що регулюють: а) основи організацій та підприємств і установ певної галузі господарства; б) умови утворення, склад і структура діяльності конкретного підприємства, організації або установи з певної галузі або сфери управління кооперативів, малих підприємств.

Статути покладені в основу керівних громадських, кооперативних організацій, добровільних спортивних організацій.

Статути господарських організацій мають свої особливості. Ними визначені порядок вступу в організацію, права та обов’язки її членів, органи управління, порядок виборів. Статут може складатися для конкретної господарської, кооперативної чи іншої організації, у такому випадку він називається індивідуальним. Статути розроблені для ряду однотипних установ, організацій, вважаються типовими (загальними).

У деяких галузях народного господарства, з огляду на їх особливе значення, для окремих категорій робітників і службовців трудовий розпорядок регулюється статутами про дисципліну.

Статут містить такі реквізити:

1. Гриф затвердження вищестоящого організацією або органом управління.

2. Найменування виду документа.

З. 3аголовок.

4. Текст.

Текст містить такі розділи:

- Загальні положення, де розкриваються головні завдання і мета, найважливіші функції.

- Основна діяльність у чому вона полягає, її порядок.

- Планування та облік роботи.

- Призначення допоміжних служб.

- Взаємодія з іншими органами, що здійснюють аналогічну діяльність.

- Специфічні особливості діяльності.

- Відповідальність організацій за належне виконання зобов’язань і порядок

розгляду спорів, подання позовів.

Для чіткості викладу та зручності читання текст статуту розбирають на статті (пункти), що групують у розділи (позначають римськими цифрами).

Зразок-формуляр 1:
Зареєстровано Затверджено засновником

Московська районна (засновниками)

державна адміністрація Директор

м. Київа __________________

від»___»________2009 р. (назва підприємства,

організації засновника)

№____________________
Голова держадміністрації

______________________

(прізвище, ініціали)


СТАТУТ
______________________________

(повна назва підприємства)


Зразок-формуляр 2:
^ ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Вінницька установчими зборами

Обласна держадміністрація (конференцією)

від «___»__________2009 р.

№ _____ «____»_________2009 р.

СТАТУТ

^ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

_________________________________________________

(назва)

Зразок 3:

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Схожі:

Загальні вимоги до складання документів iconРеферат на тему: “ Вимоги до мови документів ”
Загальні вимоги до мови документа: ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей
Загальні вимоги до складання документів iconПоложення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 "Консолідована фінансова звітність"
Це Положення (стандарт) визначає порядок складання консолідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації...
Загальні вимоги до складання документів iconПравила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії...
Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. N 997, визначають вимоги до документів заявки на реєстрацію топографії інтегральної...
Загальні вимоги до складання документів iconЗвертаємо вашу увагу на правильність оформлення використаної літератури...
З липня 2007 року набув чинності новий національний стандарт дсту гост 1: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні...
Загальні вимоги до складання документів iconМісто Токмак Запорізької області Герб міста Токмака Прапор міста...
«Дсту гост 1 : 2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.»
Загальні вимоги до складання документів iconДсту 4092-2002
...
Загальні вимоги до складання документів iconВимоги до ведення зошитів І культури оформлення письмових робіт Загальні...
Тому учні зобов'язані: бережливо використовувати зошит, не починати новий зошит, доки не списано попередній, користуватися обгортками...
Загальні вимоги до складання документів iconКодекс україни 1
Загальні вимоги до провадження за ініціативою адміністративного органу 13
Загальні вимоги до складання документів iconЗатверджено
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"
Загальні вимоги до складання документів icon"Оцінювання І калькулювання. Дакументування та інвентаризація."
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка