Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States”




Скачати 287.89 Kb.
НазваРеферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States”
Сторінка1/2
Дата конвертації26.02.2013
Розмір287.89 Kb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Право > Реферат
  1   2


РЕФЕРАТ

по роботі:

International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States”

(“Міжнародна боротьба зі злочинами, які завдають шкоди економічному розвитку держав”)

авторів К.Дж. Годлі та Б. Вільсона

ПЛАН

Вступ…………………………………………..………………………………………. .3

Глава1. Характеристика злочинів……………….………………………………… …5



1.1. Контрабанда…………………………………….………………………………….5
1.2. Легалізація злочинного доходу………………….………………………………..5
1.3. Незаконні операції з наркотичними засобами і психотропними речовинами ..7
1.4. Фальшивомонетництво……………………………………………………………9
Глава 2. Міжнародне співробітництво держав………………………………………11
2.1. Співробітництво держав. Форми співробітництва…………………………….. 11
2.2. Інтерпол - міжнародна організація карної поліції………………………………12
2.2.1. Міжнародна злочинність………………………………………………………..12
2.2.2. Поява і ріст міжнародного поліцейського співробітництва.

Розвиток Інтерполу………………………………………………………………13
2.2.3. Структура Інтерполу…………………………………………………………… 14
2.2.4. Інші міжнародні організації……………………………………………………..15
3. Питання і проблеми в області співробітництва. Перспективи боротьби

зі злочинністю і зміцнення правопорядку для забезпечення економічного

і культурного розвитку………………………………………………………………17
Висновок…………………………………………………………………………… .….19

Вступ

Після розпаду Радянського Союзу, а разом з ним і соціалістичним табором, установився новий порядок у який основним елементом є багатополюсність світу, наявність декількох центрів впливу. Одним з елементів, відображаючих сьогоднішній стан є нестабільність, породжена різними факторами і тут не останню роль грає кримінальний фактор. Важка економічна, політична і соціальна ситуація, низький рівень життя, ріст убогості - усе це є живильним для середовищем розвитку злочинності. Держави як інститути, в обов'язок яких входить організація боротьби зі злочинністю, вже мають серйозні утруднення в боротьбі зі злочинцями, що перетинають їх кордони. Вони змушені співробітничати і робити один одному правову допомогу по кримінальних справах. Усі недоліки міжнародного співробітництва в цій області негайно використовуються правопорушниками для здійснення і приховання слідів злочинів міжнародного характеру, число яких росте.
Починаючи з 80-х років темпи росту злочинності у світі, у середньому збільшувалися на 5 % щорічно. Тільки в США відбувається 35 млн. злочинів у рік. Для порівняння можна відзначити, що в Росії за період з 1991 по 1995 р. зареєстровано 13 млн. злочинів, а в 1995р. - 3 млн. За повідомленням МВС РФ, у 1994р. у країні діяло 5600 злочинних угруповань, тобто Майже в 10 разів більше, ніж це було в 1990р. Корупція на державному рівні стала звичайним явищем. По оцінках фахівців, у деяких країнах утрати від шахрайства у фінансовій сфері еквівалентні сумі, що складає 10 % річного внутрішнього валового продукту цієї країни.
Незаконний обіг наркотиків приносить злочинцям прибутки, обсяг яких складає 500 млрд. доларів США в роки. Ця сума дорівнює загальній сумі ВНП двох третин держав-членів ООН.
Великі доходи вони мають і від економічних злочинів, характер і способи яких постійно удосконалюються.
Відзначаються усе більш складні і витончені маніпуляції цінами на міжнародних і національних біржах; продаж цінних паперів обличчями і заснуваннями, що розташовують конфіденційною інформацією; шахрайства з кредитними картками; незаконна торгівля зброєю і боєприпасами; переклад доходів від незаконної діяльності в іноземні банки і їх «відмивання» різними способами; злочину проти культурної власності; інтелектуальне піратство, зв'язаний з незаконним виданням і використанням добутків, винаходів і відкриттів; фальшивомонетництво. У зв'язку з цим вважається цілком терпимим, що сьогодні на 1 млн. діл. США тільки триста є фальшивими.
Міжнародна небезпека перерахованих і інших злочинів значно зростає. Вони дестабілізують діяльність урядів, підривають основи цивільного суспільства, ущемляють права і волі людини, спричиняють пагубні наслідки для економічного і соціального розвитку держав і являють собою загрозу безпеки держави.
^ Актуальність обраної теми. Розглянуті в цьому рефераті злочини є актуальними в силу наступних причин:
1) завдають шкоди нормальному економічному розвитку держав;
2) звичайно бувають ускладнені присутністю іноземного елемента, іноді частина злочину відбувається на території іншої держави;
3) також бувають тісно взаємозалежні один з одним (контрабанда і незаконний оборот наркотичних засобів і психотропних речовин);
4) визначені в міжнародних конвенціях універсального і регіонального характеру й у двосторонніх угодах.
В перехідний період велику небезпеку представляє категорія так званих економічних злочинів, що відбуваються в умовах формування нових економічних механізмів. У цій роботі поряд злочинністю і корупцією, що розглядаються як види погроз безпеки держави, також визначені деякі злочини, що становлять погрозу нормальному розвитку держави: «відмивання» грошей, виробництво і торгівля наркотиками і контрабанда.
Правовою основою діяльності держав у боротьбі з міжнародною злочинністю служить міжнародне карне право, що є галуззю міжнародного публічного права.
Якщо норми міжнародного карного права не трансформовані в національне законодавство, то дізнавачі, слідчі, прокурори і судді при дотриманні вимог названої конституційної норми вправі посилатися у своїх рішеннях на конкретні норми міжнародного договору.
Метою даної роботи є розгляд і аналіз діянь, які завдають збитків економічному розвитку держав, співробітництва держав по боротьбі з цими видами діянь, викладених в роботі “Міжнародна боротьба зі злочинами, які завдають шкоди економічному розвитку держав” авторів К.Дж. Годлі та Б. Вілсона зі Сполучених Штатів Америки.

Глава 1. Характеристика злочинів.
1.1. Контрабанда.

Контрабанда відбувається тільки на території двох і більш держав і по визнаному державами міжнародному порядку є міжнародним правопорушенням. Покарання за контрабанду встановлюється в національному адміністративному чи карному законодавстві.
Дотепер багатосторонньої угоди по боротьбі з контрабандою не прийнято. У цьому відношенні можна відзначити лише Конвенцію СТС про співробітництво в боротьбі з порушеннями митних правил, прийняту в 1977р. у Найробі (Кенія).
За загальним правилом контрабанда містить у собі незаконне переміщення яких-небудь цінностей через границю різних держав. Її небезпека для міжнародного правопорядку полягає в тім, що вона підриває відносини дружби і співробітництва держав, монополію чи держав інший порядок в області зовнішньої торгівлі, завдає шкоди економічному і культурному розвитку держав.
На відміну від інших злочинів, як відмічають автори, контрабанда дуже динамічна, постійно «удосконалюється» злочинцями і її модифікаціями непередбачені. В даний час найбільшу небезпеку для міжнародного співтовариства представляє контрабанда зброї в гарячі крапки планети. Нерідко послугами контрабандистів користаються представники окремих держав, що постачають контрабандною зброєю різні екстремістські, праві, лівацькі, націоналістичні, бандитські, відверто фашистські угруповання, а також терористів і просто кримінальників.
Предметом контрабанди також є не тільки вогнепальна, але й інші види зброї, боєприпаси і вибухові речовини. За даними ООН, послугами контрабандистів зброї користаються і представники деяких держав. «Існує також чорний ринок зброї, зокрема стрілецької зброї, що одержувач може використовувати у випадку, якщо іноземні уряди не будуть задовольняти їхньої потреби. Розміри цього ринку неможливо визначити, і тому також неможливо представити його реальне значення».
На практиці міжнародно-правова боротьба з такою контрабандою не ведеться тому, що зброя є законним об'єктом зовнішньої торгівлі, а експорт зброї — законним інструментом зовнішньої політики.

^ 1.2. Легалізація злочинного доходу.
Легалізація злочинних доходів одержала широке поширення в країнах з ринковою економікою. Механізм цих злочинів складний.
На думку Годлі та Вільсона, він має деякі особливості. Зокрема, добуті злочинним шляхом гроші вивозяться за границю і містяться в різних країнах на рахунки комерційних банків.


Це злочин до числа міжнародних карних віднесено Страсбургською конвенцією про «відмивання», виявленні, вилученні і конфіскації доходів від злочинної діяльності 1990 р. Держави-учасники взяли на себе зобов'язання оголосити «відмивання» таких грошей злочином, прийняти закони про порядок розшуку, вилучення і конфіскації незаконно отриманих засобів, про зняття всіх обмежень від розголошення або несумлінного використання працівниками банків інформації про внески своїх клієнтів.
Держави зобов'язалися юридично закріпити право доступу уповноваженим працівникам правоохоронних органів до банківських операцій, що дозволяють своєчасне виявлення цих злочинів.
Ряд держав, що приєдналися до цієї Конвенції, уже внесли у своє законодавство істотні доповнення. Приміром, у Великобританії з 1994 м діє закон, відповідно до якого працівники всіх банків, що не повідомили правоохоронним органам про незвичайні, підозрілі переміщення коштів, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності й одержати від 2 до 14 років позбавлення волі.
Ще раніш у Нідерландах початків діяти закон, що зобов'язує банківських працівників інформувати правоохоронні органи про надходження на рахунки своїх клієнтів сум понад 25 тис. гульдени. Про походження таких засобів власник рахунка зобов'язаний дати пояснення. Аналогічні норми є в США, Італії й інших країн'. К. жалю, Узбекистан не є учасником розглянутої Конвенції, однак у своєму законодавстві має норму про кримінальну відповідальність за легалізацію злочинних доходів. На мій погляд було б доцільним перед можливим приєднанням до даної Конвенції прийняти статус спостерігача і розглянути її дія для країн-учасниць даної Конвенції.
Визначений внесок у посилення боротьби з цими злочинами внесли Міжнародна конференція по запобіганню відмивання грошей і використання доходів від злочинної діяльності і боротьбі з ними, проведена ООН у м Кур-майер (Італія) у червні 1994 р., і Всесвітня конференція на рівні міністрів по організованій і транснаціональній злочинності, організована ООН у м. Неаполь (Італія) в листопаді 1994 р. На Всесвітній конференції були прийняті Неапольская політична декларація і Глобальний план дій проти організованої транснаціональної злочинності, що у тому ж році були затверджені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН.
На Конференції була прийнята пропозиція представників Італії про заснування на її території Міжнародного навчального центра для співробітників правоохоронних органів і системи карного правосуддя.
Одна з його задач — обмін досвідом боротьби з легалізацією злочинних доходів і інших економічних злочинів міжнародного характеру.
Серед інших документів аналогічного характеру автори насамперед вважають Факультативний протокол до Типового договору про взаємну допомогу в області карного правосуддя, що стосується доходів від злочинів, прийнятому резолюцією ГА ООН у 1990 р.

^ 1.3. Незаконні операції з наркотичними засобами і психотропними речовинами.
На думку авторів, незаконні операції з наркотичними засобами і психотропними речовинами є найбільш поширеними серед розглянутих злочинів. Спроби держав поодинці вести боротьбу з цими злочинами закінчилися провалом. Епідемія наркоманії йшла по усьому світі. У 1909 м створюється перша міжнародна організація по боротьбі з наркозлочинами — Шанхайська комісія. Вона координувала співробітництво держав у боротьбі з незаконним оборотом наркотиків, що став кваліфікуватися міжнародним карним злочином.
В даний час тільки при ООН діє цілий комплекс органів по боротьбі з цими злочинами:
- Комісія ООН по наркотичних засобах, що визначає політику міжнародного співтовариства в області міжнародного контролю над наркотиками. У її складі 40 членів, призначуваних Економічною і Соціальною Радою (ЭКОСОС) ООН;
- Відділ ООН по наркотичних засобах у Відні є для названої Комісії секретаріатом і підкріплює політичну волю урядів шляхом надання інформації і послуг фахівців;
- Міжнародна рада по контролі за наркотичними засобами (МСКН), що складається з 13 членів-експертів, призначуваних ЭКОСОС для спостереження за дією системи міжнародних договорів про контроль за наркотиками і психотропними речовинами. Щорічно він представляє доповідь про положення у світі в області контролю над ними;
- Фонд ООН по боротьбі зі зловживаннями наркотичними засобами (ЮНФДАК), що фінансується за рахунок добровільних внесків, допомагає країнам у плануванні і реалізації конкретних програм контролю над наркотиками і реабілітації наркоманів. У 1989р. Фонд зробив допомогу в здійсненні 152 проектів у 49 державах;
- Програма ООН по контролі за наркотичними засобами, відповідно до якої Генеральна Асамблея ООН щорічно заслуховує доповідь Генерального Секретаря ООН про здійснення Всесвітньої програми дій по боротьбі проти незаконного виробництва, пропозиції, попиту, обороту і поширення наркотичних засобів і психотропних речовин. Така увага не випадкова. Росте суспільна небезпека цих злочинів. Об'єктом їхнього зазіхання є не тільки здоров'я людей, але і зовнішньоекономічні відносини між державами, значний збиток фармацевтичній і іншій галузям національної економіки. Вони впливають на відносини з тими країнами, що потурають правопорушенням у цій області і не виконують узяті на себе міжнародні зобов'язання.
Разом із зростанням і поширенням наркоманії йшов процес розвитку, удосконалювання і зближення міжнародного і національного законодавства по наступним напрямках:
а) угод між державами;
б) національних мір карного, адміністративного і медичного характеру.
При цьому першим в історії міжнародним договором стала Гаазька конвенція 1912 м, що закріпила наступні принципові положення: виробництво і розподіл сирого опіуму повинний контролюватися правом; його паління повинне викорінюватися; виробництво, продаж і використання наркотиків повинне обмежуватися законом винятково в медичних цілях і т.п. У наступному приймається ще 9 міжнародно-правових актів по боротьбі з розглянутими злочинами, серед яких варто назвати Конвенцію про заборону незаконної торгівлі наркотичними засобами 1936 р.
З метою уніфікації численних міжнародно-правових норм у 1961 м приймається Єдина конвенція про наркотичні засоби, що замінив усе що раніше діяли договори в цій області, за винятком Конвенції 1936 р. У ст. 36 Єдиної конвенції перелічуються 18 карних діянь: культивування, виробництво, виготовлення, витяг, готування, збереження, пропозиція з комерційними цілями, розподіл, покупка, продаж, доставка на будь-яких умовах, маклерство, відправлення, перевідправлення транзитом, перевіз, ввіз і вивіз наркотиків, зроблених у порушення норм Конвенції, і будь-яких інших дій. Крім того, у Конвенції дається тлумачення культивування, увозу, вивозу й інших діянь. Їхній перелік не може бути вичерпним, тому держава в нормах свого законодавства може визнати злочинним, наприклад, споживання наркотиків. Усі вони умовно підрозділяються на незаконні операції, зв'язані з виробництвом наркотичних засобів, їхньою купівлею-продажем і транспортуванням.
У 1988 р. були прийняті і відкрита для підписання Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин. Для Республіки Узбекистан вона набрала сили 22.11.95р. Вона не скасовує дію конвенцій 1961 і 1971р. і містить посилання на їхні деякі положення. До числа злочинних діянь Конвенція 1988 р. відносить їхнє виробництво, виготовлення, екстрагування, поширення, продаж, постачання на будь-яких умовах, переправляння, транспортування, чи імпорт експорт, а також культивування опійного маку, кокаїнового листа, рослини канабіс з метою незаконного виробництва наркотиків.
Віденська міжнародна Конвенція ООН ставить за обов'язок держав-учасників привести свої законодавчі норми у відповідність з її положеннями (ст. 3). Це припускає максимально наблизити норми національного і міжнародного законодавства по встановленню єдиної відповідальності за заняття незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин.
Необхідність прийняття даної міри, на погляд Годлі та Вільсона, випливає з об'єктивних причин. По-перше, у більшості країн світу немає єдиного комплексного і вичерпного законодавства і виробленої карної політики у відношенні наркотиків у національних правових системах. По-друге, кримінально-правова доктрина розвитих держав у відношенні наркоманії орієнтована менш карно, чим у державах, що розвиваються. В-третіх, законодавство значного числа держав бере під свій контроль тільки так називані природні наркотики і виявляється зовсім не в змозі контролювати психотропні речовини. У тих же нечисленних випадках, коли такий контроль має місце , він здійснюється не за допомогою кримінально-правових норм, а нормами адміністративного права, що мають найчастіше розпливчасті формулювання, недостатні для строго і специфічного контролю. По-четверте, у законодавстві більшості країн немає однаковості в термінології при класифікації наркотиків, при визначенні видів злочинів і інших правопорушень, при установленні видів покарань, а також у деталях адміністративної і судової процедур і т.д.[15] Дана міжнародна Конвенція зіграла важливу роль не тільки в усуненні цих недоліків закордонного законодавства про боротьбу з незаконним оборотом наркотичних речовин, але і внесла гідний вклад у його систематизацію.
Комісія ООН по наркотичних речовинах на своєму черговому засіданні від 29.01.1990р. прийняла рішення про доповнення Списку Єдиної Конвенції про наркотичні засоби 1961р. новими видами наркотичних засобів і спсика Конвенції ООН про психотропні речовини 1971р. - психотропних речовин. Останні також були закріплені в національному законодавстві ряду держав-членів Конвенції 1988р.

1.4. Фальшивомонетництво.
На думку авторів, цей вид злочину можна вважати найдревнішим міжнародним карним злочином. Воно з'явилося водночас з заміною натурального товарообміну грошовим. Згодом фальшивомонетництвом стали займатися не тільки окремі особи, але і держави, подібними діями намагаючись підірвати економіку інших держав, послабити їхній і домогтися перемоги у війні. До таких дій прибігав Наполеон 1 у відношенні Росії в період підготовки своєї сумно закінчилася інтервенції. Відомі факти виготовлення фунтів стерлінгів Великобританії фашистською Німеччиною в період Другої світової війни. Підроблені гроші і цінні папери використовуються і як засіб підриву економіки держав, що розвиваються. Наприклад, у 1967 р. у Парижі була виявлена підпільна фабрика, що друкувала банкноти Республіки Заїр. При цьому було вилучено грошей на суму 15 млн. франків.
За даними Інтерполу, тільки за період з 1946 по 1972 рр. цієї організації удалося за допомогою поліції інших країн знайти і класифікувати близько 6 млн. підробок грошей і цінних паперів у 89 країнах світу. Однак фахівці вважають, що навіть ці по своїх масштабах цифри не відповідають дійсності. Випадків фальшивомонетництва набагато більше, далеко не усі з них попадають у поле зору поліції і розкриваються. Ці злочини роблять добре організовані групи, підтримувані іноді представниками корумпованої влади. У 1968 м, наприклад, викрита група міжнародних злочинців чисельністю більш ста чоловік. Вони підробляли американські долари і дорожні чеки із сигнатурою 26 найбільш відомих банків різних країн світу. Центр організації знаходився в Латинській Америці, а один з філій — в Італії. Фальшиві чеки і долари поширювалися через «туристів» на всіх континентах земної кулі. Незабаром в околицях м Болоньї в Італії була виявлена друкарня фальшивомонетників, поліграфічне устаткування якої оцінювалося в 50 млн. італійських лір. Учасники цього злочинного «синдикату» були арештовані і засуджені в багатьох країнах світу.
За інформацією Інтерполу найбільше часто підробляються (близько 80 %) американські долари через їхнє універсальне використання. 100 доларова банкнота є найбільше підробля часто. Як відповідну міру, для забезпечення більш стійкого захисту від підробки, американські влади в 1996р. випустили нову 100 доларову банкноту.
Гроші складають основу економічної системи держави і тому дуже важливо, щоб суспільство було упевненим у своїй валюті, отже боротьба з цим видом злочину не утратила своєї актуальності.
Необхідність міжнародного співробітництва в боротьбі з цими злочинами привела до висновку в 1929 р. Женевської конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків. Держави-учасники взяли на себе зобов'язання в боротьбі з фальшивомонетництвом не робити розходження між підробкою власних і іноземних грошових знаків і цінних паперів і з однаковою строгістю карати злочинців. Воно з'являлося екстрадиційнним міжнародним карним злочином.
Тому всі країни — учасники конвенції повинні робити допомогу зацікавленим країнам у розшуку і поверненні виготовлювача, що сховався за границю, збувальника грошових чи знаків їхніх співучасників. З 1931 по 1995 м у рамках вимог ст. 12 Женевської конвенції проведено вісім міжнародних конференцій по координації діяльності держав, найбільших банків і емісійних заснувань у боротьбі з цими злочинами.
У відповідності зі ст. 12 Конвенції дізнання по таких справах ведеться в рамках національного карного судочинства особливо створеним Центральним Бюро, що працює в контакті з банківськими заснуваннями, поліцією і подібними органами інших країн. Це дозволяє централізувати в масштабі держави всі зведення, що можуть полегшити розшук, припинення і профілактику цих злочинів. В даний час усі питання міжнародного співробітництва в розглянутій сфері міжнародних відносин покладені на Інтерпол.
У той же час цілий ряд положень Конвенції застарів, а її текст вимагає істотних змін. У першу чергу це відноситься до розширення поняття «грошових знаків». Сьогодні поширені підробки векселів, акредитивів, чеків, знаків поштової оплати й інших цінних паперів Однак у Конвенції такі діяння злочинними не вважаються. Те ж саме можна сказати про підробку грошових знаків, що не знаходяться в звертанні, і про вивіз фальшивих грошей за границю. Ці пробіли Конвенції змушені заповнювати національні норми карного законодавства, а також двосторонні угоди.

  1   2

Схожі:

Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States” iconАналіз інвестиційного клімату України свідчить, що міжнародні агентства...
Серед різноманіття міжнародних методик оцінки інвестиційного клімату варто виділити Мооdу‘s Investors Services, Standard&Poor‘s Rating...
Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States” iconТурция (Анталия) +90 242 310 28 44 Remed Assistance Турция-Стамбул:...
При наступлении страхового события, требующего медицинской и другой помощи, необходимо связаться с ассистирующей компанией Remed...
Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States” iconNeutral States in the Process of European Integration: Austria and russia. The comparison
Нейтральні держави в процесі європейської інтеграції: Австрія І україна. Порівняння
Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States” icon5-й (весневий) триместр
Економічне зростання (economic growth) – це довгострокове збільшення подушного (per capita) національного доходу в певній країні
Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States” iconЛекція Тема 2 (тези)
Економічне зростання (economic growth) – це довгострокове збільшення подушного (per capita) національного доходу в певній країні
Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States” iconInternational arbitration

Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States” iconРозділ 7 прикладні інформаційні технології
Редактор сценаріїв «Microsoft development environment» входить в інтегрований пакет «Microsoft Office»
Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States” iconShedule of the Fifth International Conference “Internet-Education-Science 2006”

Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States” iconРеферат Звіт з переддипломної практики містить: 21 сторінку та 1 рисунок
У роботі описані основні принципи роботи джерела живлення персонального комп’ютера та його структура. Також розглянуто правила безпеки...
Реферат по роботі: “International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States” iconРеферат на тему: “Фінансовий контроль”
Ця робота присвячена фінансовому контролю в Україні. В ній висвітлюється сутність фінансового контролю, його види. В роботі окремо...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка