Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти




Скачати 427.7 Kb.
НазваПедагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти
Сторінка1/3
Дата конвертації12.10.2013
Розмір427.7 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
  1   2   3

Тема педагогічної ради. ГОТОВНІСТЬ ШКОЛИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ, БАЗОВОЇ І ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ»


       Мета:      



  • формувати у педагогів розуміння Державного стандарту початкової, базової і повної   загальної освіти, як норм, гарантуючих доступність, якість та ефективність освіти;   

  • об’єктивно оцінити готовність школи до роботи у нових умовах;

  • скласти план дій адміністрації та педагогічного колективу школи, який необхідно виконати до початку введення Державного стандарту початкової,базової і повної загальної освіти.

Задачі:

1.    З’ясувати істотні характеристики нової якості початкової,базової і повної освіти та особливості її досягнення в умовах школи.

2. Виявити готовність усіх суб’єктів навчального процесу до впровадження Державного стандарту.

3.  Визначити  шляхи досягнення нової якості освіти у відповідності до особливостей і традицій навчально-виховного процесу у школі.
Форма проведення педради – «круглий стіл»

 (висуваються різні точки зору з відповідної проблеми для виявлення істини. Передбачається, що кожний висловить свою думку з питання, ознайомиться з думкою колег. Учасники педради сидять групами, обличчям один до одного).
За складом учасників: постійна  (у ній бере участь увесь педагогічний колектив).
За місцем і роллю в навчально-виховному процесі: стратегічна (педагогічна рада проводиться для визначення лінії поведінки колективу, системи спільних поглядів на діяльність школи. Результат роботи – перспективний план дій, розрахований на декілька років).
У ході підготовки до педради  передбачається:
- Створення творчої групи  з підготовки засідання педради.

- Оформлення в методичному кабінеті виставки літератури «Модернізація

змісту початкової освіти».

- Визначення кола питань, які  розкривають тему педради.

- Підготовка  творчою групою проекту рішення

 Виступ директора Бунеско О.М. «Головні аспекти Державного стандарту початкової, базової та повної загальної освіти»

Початкова школа знаходиться на передових засадах реформування національної освіти. Чи цікавим буде навчання? Чи комфортно буде маленькому школяреві? Ці та інші питання непокоять кожного, хто пов’язаний зі школою, як державним інститутом.

 Щоб навчальна діяльність була радістю, має бути така організація навчання, за якою дитина стає активним учасником процесу засвоєння знань, тоді пізнавальний інтерес і задоволення від процесу та результату навчання дає моральний, психологічний комфорт, розуміння особистого успіху. З цією метою міністерство освіти розпочало роботу по модернізації змісту початкової освіти. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011р. було затверджено новий Державний стандарт початкової загальної освіти.

 Результати навчальних досягнень учнів початкових класів зумовили необхідність поновити зміст Державного стандарту початкової загальної освіти та удосконалити Базовий навчальний план початкової загальної освіти.

 У процесі розроблення нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти ретельно вивчено зарубіжний досвід та враховано кращі традиції вітчизняної освіти.

 Результати навчальних досягнень учнів початкових класів зумовили необхідність поновити зміст Державного стандарту початкової загальної освіти та удосконалити Базовий навчальний план початкової загальної освіти.

 Так, позитивними змінами нової редакції зазначеного документа є:

        забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти;

        особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;

        формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема, загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, інформаційно-комунікаційної;

        розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;

        використання здоров’язбережувальних технологій;

        екологічна спрямованість освіти;

        передбачено вивчення іноземної мови з 1 класу в усіх загальноосвітніх навчальних закладах;

        посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь ''Природознавство'', та Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах;

        передбачено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;

        в освітній галузі ''Технології'' виокремлено змістову лінію ''Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями'', тому Базовим навчальним планом передбачено по 2 тижневі години у 2-4 класах на зазначену освітню галузь.

 Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра.

У змісті кожної освітньої галузі передбачено діяльнісну лінію.

 На варіативну складову відведено по 2 години у 1, 2, 3 та 4 класах.

 Документ максимально зрозумілий для вчителя (за численними відгуками), отримав схвальні відгуки громадськості, погоджений у зацікавлених міністерствах та відомствах.

 Впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти розпочнеться з 1 вересня 2012 року.

 Одним зі шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх просторів є орієнтація навчальних програм на набуття ключових компетентностей та на створення ефективних механізмів їх запровадження.

 Навчальні програми – це передовсім системні документи, які визначають цілі та завдання кожного предмету, його зміст, основні види навчальної діяльності, результати навчальної діяльності, форми контролю та оцінювання результатів навчання. Відтак, результати навчальної діяльності школярів у значній мірі спричинені якістю навчальних програм, особливо, коли йдеться про початкову школу.

 Позитивною ознакою проектів нових навчальний програм є те, що в них задекларовано засади компетентісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Так, у програмі з української мови для шкіл з українською мовою навчання окрім мовної та мовленнєвої змістової лінії розподіл змісту здійснюється за двома новими змістовими лініями – соціокультурною та діяльнісною. При цьому діяльнісна змістова лінія спрямована на формування в молодших школярів уміння вчитися, організовувати свою працю для досягнення результату, виконувати мисленнєві операції і практичні дії, володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

 Навчальна програма з літературного читання спрямована на формування читацької компетентності молодших школярів – базової складової комунікативної і пізнавальної компетентностей; передбачено ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.

 У навчальній програмі з математики ознак особисто орієнтованого навчання, спрямованого на особистісні досягнення учнів набув розділ програми – "Державні вимоги до навчальних досягнень школярів.

 У навчальній програмі з основ здоров’я з метою формування здоров’язбережувальної компетентнтності зміст та вимоги до навчальних досягнень учнів сформовано на діяльнісній та ціннісній основі. Зміст навчального матеріалу наскрізних тем "Соціальна складова здоров’я" та "Психічна і духовна складова здоров’я" доповнено актуальними темами, спрямованими, зокрема, на спонукання учнів до самостійного прийняття рішень; практичні роботи спрямовані на моделювання поведінки учнів

 У процесі навчання учитель орієнтується на підручник, бо він конкретизує навчальну програму, показує, який зміст має бути вкладено до запрограмованих тем, як потрібно трактувати певні питання програми та орієнтує учнів щодо методики роботи. Він також потрібен під час підготовки учнями домашніх завдань, повторення матеріалу тощо.

 Матеріал підручника необхідно доповнювати додатковою інформацією, бо його зміст надто конспективний і знання, отримані учнями тільки з нього, будуть обмеженими. Тому, крім підручника, слід використовувати додатковий матеріал.

Щоб педагогічний вплив на молодших школярів був ефективним, маємо подбати про такі умови навчально-виховної взаємодії:

        гуманність навчально-виховної взаємодії;

        цілісність і системність навчально-виховного процесу;

        особистісну спрямованість навчання і виховання;

        дієву співпрацю вчителів, які працюють у конкретному класі;

        взаємну узгодженість вимог школи і батьків до виховання і розвитку дитини.

 Для реалізації зазначених умов необхідно, щоб зміст, методи навчання, ритм уроку, режим дня і тижня, етика спілкування, робота з батьками, дизайн середовища – все працювало на дитячі потреби і вікові можливості, сприяло розвитку дитячих здібностей, не шкодило фізичному і психічному здоров’ю.

 «Особистість виховує особистість – це азбука виховного процесу» Від того, як молодший школяр сприймає вчителя, залежить його ставлення до школи і до навчання. Ш.О. Амонашвілі привертає увагу до того, що навчаючи і виховуючи, вчитель залучає дітей до матеріальних і духовних .цінностей минулих поколінь. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер, постає перед ними як зразок людяності.

 Розвиток науки і техніки дав учителям та учням нові форми комунікацій, нові типи вирішення абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи вчителя з авторитарного транслятора готових ідей у натхненника інтелектуального та творчого потенціалу учня. Майбутнє за системою навчання, що вкладалася б у схему “учень-технологія-учитель”, за якої викладач перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.

Новий Державний стандарт початкової загальної освіти покликаний підняти початкову освіту на якісно новий рівень. Він передбачає поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток.

Новий Держстандарт базової та повної загальної загальної освіти вступає в силу з 01.09.2013 року для учнів 5 класу та повний перехід на новий Держстандарт здійсниться у 2018 році. Велике значення треба приділять підготовці всіх вчителів, які будуть читати предмети у 5 класі.

Готуватися до роботи у 5-му класі вчителі-предметники та класні керівники повинні заздалегідь. Для вчителів має стати нормою відвідування уроків, виховних заходів учнів-четверокласників. Варто звернути увагу на особливості спілкування дітей, атмосферу уроку, рівень підготовленості та самостійності учнів. Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніми завданнями. Необхідно ретельно слідкувати за темпом уроку, адже високий темп заважає багатьом дітям засвоювати навчальний матеріал. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі мають познайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу. На засіданнях методичних об'єднань, на нарадах необхідно виробити єдині вимоги до учнів (дотримання єдиного орфографічного режиму, критеріїв оцінок). При складанні розкладу уроків має враховуватися оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури. При складанні розкладу уроків має враховуватися оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури, необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

Неприпустимим є організація навчання п’ятикласників у другу зміну. Збереження та зміцнення фізичного здоров’я учнів, їх моральне та громадянське виховання – ці складові постійно мають бути у центрі уваги кожного вчителя. Фізичне навантаження має бути посильним.

Рекомендовано перші два місяці не ставити оцінок учням
та мінімально скоротити домашні завдання. Надалі протягом навчання вчитель не має створювати психотравмуючі ситуації при виставленні оцінок за контрольні роботи, за тему, за семестр і т. д..Оцінки виставляються не формально, а з урахуванням особистих якостей і досягнень кожного учня. Доцільно використовувати систему заохочень, а саме: фотографії кращих учнів, грамоти, подяки батькам (письмові, усні), позитивні записи в щоденнику.Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів на уроках, хоча б у першому півріччі, проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей. Класному керівнику треба цікавтися шкільними справами, не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: "Як пройшов твій день у школі?“. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів. Привчайте дитину до самостійності  поступово . Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння. Класному керівнику треба налагодити зв'язок з батьками і старатися залучати їх до класних справ.

3.  Виступ практичного психолога Павлової Т.М. «Психологічна готовність дитини до шкільного навчання»

Найважливішим чинником психічного розвитку дитини дошкільного віку є формування психологічної готовності до шкільного навчання. По суті, її становлення свідчить про завершення періоду дошкільного дитинства.

 У складному комплексі якостей, із яких складається така готовність, можна виділити такі складові: мотиваційну, розумову та емоційно-вольову.

 Більшість дітей наприкінці дошкільного віку прагне стати школярами, пов'язуючи це бажання передусім із зовнішніми ознаками зміни свого соціального статусу (портфель, форма, власне робоче місце, нові друзі тощо). Однак справжня мотиваційна готовність зумовлюється пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі властивої дітям допитливості, набуваючи характерних рис перших пізнавальних процесів: прагнення пізнавати нове, що несе в собі школа, бажання опанувати грамоту, читання тощо.

 Якщо така пізнавальна активність не сформована, дітей приваблюють різноманітні сторонні мотиви, пов'язані зі сприйманням школи як місця для розваг, що спричинює неспроможність дитини взяти на себе обов'язки учня.

 Навчання в сучасній школі потребує також розумової готовності дітей. Вони мають прийти до школи з досить широким колом знань і вмінь, а головне — з розвиненим сприйманням і мисленням (вони повинні здійснювати операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо), які дають змогу систематично спостерігати за предметами та явищами, виокремлювати в них суттєві особливості, міркувати і робити умовисновки).

 Крім того, діти мають володіти початковими навчальними вміннями (концентрувати увагу не на результаті, а на процесі навчальних завдань).

 Велику роль відіграє емоційно-вольова готовність, зокрема вміння дошкільника довільно керувати своєю поведінкою, пізнавальною активністю, спрямувати її на розв'язання навчальних задач тощо.

 Навчання у школі має бути для цього джерелом позитивних емоцій, що допоможе знайти своє місце серед однолітків, підтримає впевненість у собі, у свої силах. Важливо, щоб ці позитивні емоції пов'язувались із самою навчальною діяльністю, її процесом та першими результатами.

 Дані досліджень з учителями початкових класів та вихователями дошкільних установ, дають змогу робити висновки про те, що частина дітей у класі не готова до навчальної діяльності.

 Особливо часто виявляється недостатня сформованість окремих компонентів психологічної готовності. Отже, батькам доцільно було б долучитися до процесу підготовки дитини до навчання.

 Так, у шестирічних дітей ще зберігаються притаманні дошкільному вікові особливості мислення: у них домінує мимовільна пам'ять, унаслідок чого запам'ятовується не те, що потрібно, а те, що цікаво; специфіка уваги уможливлює продуктивне виконання певної роботи не більше як упродовж 15—20 хв; особливості мислення зумовлюють прагнення вивчати все передусім у наочно-образному та наочно-дієвому аспектах.

 Пізнавальні мотиви в цьому віці ситуативні та нестійкі, під час навчальних занять вони з'являються і підтримуються лише зусиллям учителів.

 Оцінювання навчальної роботи сприймається як оцінювання якостей особистості, а тому негативне ставлення до дитини як із боку батьків, так і з боку вчителів можуть спричинили тривожність, дискомфорт, апатію, а головне — небажання ходити до школи. Вчасна похвала допоможе дитині зняти емоційне напруження та краще пройти процес адаптації до шкільних умов. У деяких шестиліток він може тривати впродовж місяця.

 Мета досягається набагато успішніше в разі ігрової мотивації. Формування вольових якостей дуже пов'язане з вихованням мотиву досягнення мети та методів навчально-виховної роботи.

 Характер у цьому віці тільки формується. Через недостатню сформованість вольових процесів спостерігається імпульсивність поведінки, вередливість, упертість. У поведінці дітей чітко виявляються особливості їхнього темпераменту, зумовлені властивостями нервової системи, однак більшість молодших школярів чуйні, допитливі та безпосередні у вираженні своїх почуттів і ставленні до оточуючих.

 Навчальна діяльність у сучасній школі потребує від учнів високого рівня розумової активності, що виявляється через розвиток когнітивних процесів (сприймання, пам'яті, мислення, мовлення, уваги, уяви).

 Представляємо вправи, які сприятимуть розвитку пізнавальних процесів дошкільнят. Вони пропонуються батькам для успішної підготовки дитини до школи.

 ^ Вправи для розвитку точності сприймання

 Батькам пропонується упродовж кількох секунд продемонструвати дітям картку чи малюнок, на якому зображено вісім листочків жовтого і зеленого кольору, і поставити наступні запитання перед дитиною:

 • Яких листочків більше — жовтих чи зелених?

 • Усього листочків більше чи менше п'яти?

 Батьки упродовж кількох секунд, демонструють дитині картку чи малюнок, на якому зображено 12 кульок трьох кольорів. Кульки однакові за розміром. Перед дитиною ставиться завдання відповісти на запитання:

 • Яких кольорів кульки?

 • Яких найбільше?

 • Яких найменше?

 ^ Вправа для тренування обсягу зорового сприймання

 На аркуші паперу батькам пропонується написати склади слів. Дитина розглядає їх упродовж хвилини. Батьки ставлять перед дитиною завдання: скласти найкоротше слово з поданих складів; скласти якомога більше слів, що означають назви рослин, тварин.

 Орієнтовні набори складів: ра-к, ма-к, ле-в, со-м, ду-б, пе-с, кі-т, ми-ша, жа-ба, ко-ро-ва, ро-маш-ка.

 ^ Вправи для розвитку уваги

 Характерною віковою особливістю в шестирічному віці є нерозвинута увага. У них домінує мимовільна увага, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об'єкти. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює і таку рису уваги дітей, як її нестійкість. Виконуючи певні види вправ, можна досягнути її стійкості.

 ^ Вправа для розвитку обсягу і переключення уваги

 Батьки пропонують дитині уважно оглянути кімнату і знайти шість предметів: які містять геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник); які мають певне забарвлення (червоне, зелене тощо); які виготовлені з матеріалів (дерево, пластмаса, скло, метал).

 ^ Вправа для розширення і звуження уваги

 Гуляючи, батьки можуть запропонувати дитині уважно роздивитися вітрину магазину (продуктового, канцелярського, промислового). Потім пропонується перелічити побачені у вітрині предмети. Батько говорить слово «вітрина», а дитина відтворює побачену річ і так по черзі. Потім вправа проходить у зворотному порядку: від найменшої деталі перейти до цілого.

 ^ Вправи на розвиток пам'яті

 Пам'ять шестиліток розвивається передусім у напрямі посилення її довільності, зростання можливостей свідомого управління нею та збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті.

 У цьому віці відбувається виражена зміна співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування в бік зростання ролі останнього. Дослідні дані свідчать, що за вмілого керівництва їхньою навчальною діяльністю діти вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язувати їх між собою і завдяки цьому успішно запам'ятовувати. Розвивається при цьому також і здатність довільного відтворення матеріалу. Поліпшити пам'ять шестиліток можна, використовуючи певний набір вправ.

 ^ Вправа на розвиток слухової вербальної пам'яті

 Батькам пропонується зачитати дитині список із 12 не пов'язаних між собою слів:

 Гора, голка, троянда, кішка, годинник, пальто, книга, вікно, пилка, правда, нога, ваза.

 Дитина записує або відтворює усно те, що запам'ятала.

 Вправу можна модифікувати, запропонувавши дитині 12 слів, які мають різне емоційне забарвлення: канікули, радість, вікно, дерево, парта, війна, крейда, сміх, горе, бійка, сонце, кров.

 Батьки визначають кількість відтворених слів та їх емоційне забарвлення, що може бути додатковою інформацією про емоційний стан дитини.

 ^ Вправа на розвиток асоціативної пам 'яті

 Батьки зачитують дитині 12 слів і просять її уявити собі образ, пов'язаний із кожним словом. Завдання дитини — створити в уяві деякий ланцюжок подій, де кожен наступний образ, пов'язаний зі словом, мав би зв'язок із попереднім. Бажано, щоб утворилось оповідання чи маленька історія.

 Набори слів: дерево, верблюд, повітря, квітка, майданчик, краватка, кіно, справедливість, директор, камінь, ключ, терези.

 Вправи на розвиток мислення

 Саме в цей період здійснюється перехід від наочно-образного, конкретного мислення, притаманного дошкільнятам, до понятійного, науково-теоретичного мислення. Конкретність мислення шестиліток виявляється передусім у тому, що під час розв'язання мислиннєвої задачі вони виходять з означених словами конкретних предметів, їх зображень або уявлень (котики, зайчики, цукерки, а не 1,2, 3).

 Їм легше проаналізувати конкретний факт та зробити з нього певні висновки, ніж навести приклад до загального положення. Використовуючи дані вправи, можна розвинути операції аналізу і синтезу, абстрагування й узагальнення у співвідношеннях конкретно-образних і абстрактно-словесних компонентів, виробляти гнучкість мислення.

 ^ Вправа на розвиток кмітливості та ерудованості дитини

 Батьки дають дитині завдання:

 • назвати три слова, що починаються з букв м, г, д;

 • назвати чотири тварини на букву с;

 • назвати чотири ягоди на букву к;

 • назвати п'ять міст на букву р;

 • назвати три квітки на гчи на м;

 • назвати чотири держави на букву а;

 • назвати шість імен на букву в.

 ^ Вправа на розвиток творчого мислення

 Батьки пропонують дитині три слова, не пов'язані між собою за змістом. Наприклад, озеро, олівець, ведмідь або весна, дерево, вікно. Дітям потрібно скласти якнайбільше речень із цими словами.

 ^ Вправи на розвиток мовлення

 На початок шкільного періоду дитина вже володіє певним словниковим запасом і мовною граматикою. Новим у формуванні мовлення є свідоме вживання різних форм слова, оволодіння граматикою письма, збільшення кількості слів і речень у письмових роботах, зростання швидкості письма і його якості. Засвоєнню письма повинно передувати оволодіння читанням, успіхи в якому залежать від батьків, які повинні зацікавлювати дитину дитячими книжками, стимулюючи запам'ятовувати малюнки і літери, які відповідають їм. Користуючись певними вправами, можна розвивати у дитини як мовлення, так і письмо.

 ^ Вправа для розвитку логічного мислення

 Для проведення цієї вправи потрібен набір листівок. Батьки кладуть перед дитиною декілька листівок зворотним боком. За бажанням дитина бере одну з них і починає свою розповідь у вигляді казки чи гумористичною оповідання, але обов'язково включаючи те, що зображено на листівці. Потім естафета передається іншому членові родини. Той, хто продовжує розповідь, обов'язково має включати зображення на своїй листівці. Ця вправа сприяє розвитку логічного мислення.

 Вправа на розвиток мовної активності

 Батьки пропонують дитині набір слів: театр, кіно, магазин, мандрівка в іншу країну, що можуть бути використані для складання невеликих оповідань. Отримавши тему, дитина повинна розкрити її таким чином, щоб повністю було розкрито зміст вибраного слова.

 ^ Вправи на розвиток уяви

 Уява в шестирічному віці надзвичайно бурхлива, яскрава, з характерними рисами некерованості. У процесі учіння вона поступово розвивається, зокрема вдосконалюється відтворююча уява, стаючи дедалі реалістичнішою та керованішою.

 Інтенсивно формується творча уява на базі минулого досвіду, з'являються нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Завдяки певним вправам можна досягти зростання швидкості утворення образів, фантазій та виховати в дітей вимогливість до витворів власної уяви. Пропонується кілька вправ для розвитку творчої уяви.

 ^ Вправа на розвиток випереджального відображення реальності

 Дитині зачитується початок речення, наприклад: «Я пішла(ов) до ванної кімнати вмиватися, відкрила(в) кран і тут раптом...» Завдання дитини — скласти якомога більше варіантів її закінчення. Варіанти повинні містити в собі описи незвичайних, іноді фантастичних подій. Ця вправа розвиває здатність швидко і легко породжувати найнесподіваніші образи фантазій і сміливо поєднувати їх із повсякденними подіями.

 Особливо важливо, готуючи шестиліток до школи, звернути увагу на рівень розвитку пізнавальних психічних процесів (сприймання, увага, мислення, мовлення, пам'ять, уява), які допоможуть дитині під час формування навчальної діяльності, яка стає провідною і набуває характерних особливостей. Своєрідність навчальної діяльності полягає в тому, що її зміст в основному становлять наукові поняття та зумовлені ними узагальнені способи розв'язання завдань, а її основна мета та головний результат полягає у засвоєнні наукових знань та відповідних їм умінь.

 Через це розвиток когнітивної сфери шестиліток потребує інтенсивного удосконалення.

 Дані наукових досліджень свідчать, що інтелектуальний розвиток дитини відбувається в роки вікового дозрівання. За результатами зарубіжних досліджень, удосконалення пізнавальних процесів здійснюється більше ніж на 25% до шести років, на 50% — до восьми років, на 75% — до 12 років від загального розвитку, що вказує на велике значення ролі дитинства в інтелектуальному розвитку дитини. Психологи вважають, що на етапі розумового становлення особистості школяра батькам слід акцентувати увагу на розвитку пізнавальних процесів дитини та вдосконалювати їх за допомогою спеціальних вправ.

  1   2   3

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти iconНаказ
«Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23 листопада 2011 р. №1392 «Про затвердження Державного...

Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти iconПлан заходів щодо впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти
Створити інформаційну сторінку на офіційному веб-сайті відділу освіти з метою інформування про заходи щодо впровадження Державного...

Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти iconПлан заходів щодо впровадження Державного стандарту початкової загальної...
Розмістити на сайті школи План заходів щодо впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти на 2011-2012 н р

Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти iconТема: Впровадження галузей Державного стандарту початкової загальної освіти в 2 класі
Тема: "Впровадження галузей Державного стандарту початкової загальної освіти в 2 класі. Формування ключових компетентностей молодших...

Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти iconЗаходи щодо проведення Всеукраїнської акції
...

Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти iconПроект Концепції нового Державного стандарту базової та повної загальної...
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти пропонує для громадського обговорення проект Концепції нового Державного стандарту...

Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти iconПорівняльний аналіз чинного та нового Державного стандарту базової...
У 2011 року постановою Кабінету Міністрів України було затверджено новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої...

Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти iconНормативно правове забезпечення навчально-виховного процесу у початкових...
З 1 вересня 2012 року розпочинається впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету...

Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти iconДержавний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний...
Організація навчально- виховного процесу, щодо якості початкової освіти відповідно до вимог нової редакції Державного стандарту початкової...

Педагогічної ради. Готовність школи до впровадження державного стандарту початкової, базової І повної загальної освіти iconНаказ «22» травня 2013 р. №358
Про вивчення стану готовності загальноосвітніх навчальних закладів Донецької області до впровадження Державного стандарту базової...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка